Врятує світ краса Завжди так говорили



Скачати 66.33 Kb.
Дата конвертації21.03.2019
Розмір66.33 Kb.

Врятує світ краса –

Завжди так говорили.

Тепер врятує світ лиш доброта.

Бо однієї вже краси занадто мало,

Бо скільки всюди зла – людина вже не та.

Тож, люди на землі!

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла,

Щоб кожен міг серед краси пожити

У царстві справедливості й добра.

Крок назустріч або виховання милосердя.

В основі поведінки людини є стабільні типологічні властивості нервової системи, яка складає природний базис індивідуальних відмінностей дитини. Знання властивостей нервової системи необхідно для визначення найкращих для кожної дитини шляхів виховання милосердя.

Необхідно прислухатися для природних виявлень, усвідомити її індивідуально-типологічні особливості. Діти сприймають світ по-різному, різними способами,особистий досвід дітей теж індивідуальній. При цьому ключовим фактором є емоційна сфера життя. Слід зазначити, що у сучасних дітей широко фіксується порушення в емоційній сфері: дратівливість, примхливість, образливість, надмірна рухливість, аутизм, негативне ставлення до людей, алекситимія («бедность воображения, фантазии»), важкість у вербалізації своїх емоційних настроїв, які проявляються у взаємовідносинах з оточуючими.

Практика доводить , що дитину в школі насамперед оцінюють з позиції дисципліни, успішності в навчанні, в той час, коли особисті переживання залишаються поза увагою. Нерозуміння дорослими індивідуальності дитини призводить до того, що вона попадає в категорію «важких дітей». Але це не головна причина.

Дітям, як до речі і дорослим притаманний цілий спектр негативних прагнень: лютість, бажання зробити боляче іншому, залякування слабих, жадібність, байдужість. І в першу чергу це є наслідком виховання в сім‘ї. Якщо дитина змалку не отримує достатньо уваги від близьких, виховується в атмосфері жорстокого тиску, то в результаті її незадоволення знаходить вихід в агресивних формах поведінки. Глибокий емоційний дискомфорт спонукає дитину позбутися власних переживань, що вона і робить через агресивне ставлення до людей. Незахищеність, почуття самотності теж є причиною агресії дитини. Слід зазначити, що поведінка дитини є несвідоме відображення її почуттів та стиль поведінки в сім‘ї. Іноді негативна поведінка є проявом доволі «здорових реакцій» дитини на погані умови її життя, власне неблагополуччя. Конче потрібно вчасно звернути увагу на емоційний стан дитини та вибрати найбільш ефективний напрямок роботи на шляху до реалізації виховання милосердя.

Модель індивідуальної роботи є такою. На першому етапі допомогти дитині у розумінні власних емоцій. Це знімає емоційну напругу, розкриває причини негативної поведінки. Почуття дитини повинні бути пояснені, при цьому вчитель та батьки спираються на спостереження за її поведінкою і реакціями, намагаються відтворити картину її почуттів та емоцій. Тут доречно використати засіб ідентифікації себе з дитиною та проводити заходи, які матимуть вплив на дитину.

Слід зазначити, що учню важко оволодіти знаннями про таке складне моральне поняття як милосердя. Тому результативність може бути, якщо педагогами та батьками будуть враховані індивідуальні вияви сенсорних смаків, через які подаватиметься інформація про милосердя. Виділяють наступні канали:


  • візуальні (зорові)

  • аудіальні (слухові)

  • кінестетичні (смакові, обоняльні…)

Крізь ці канали людина отримує, кодує та зберігає інформацію. Для виховання милосердя важливо враховувати репрезентативну техніку дитини.

Залежно від сенсорних смаків виділяють:



  • Візуал може мислити образами, його соціальні навички не завжди достатньо розвинені. Може поводити себе замкнуто, віддаючи перевагу незалежності, тримається одноосібно і спостерігає за іншими або знаходиться в товаристві одного-двох друзів. Візуалу необхідно, щоб інформація була перед очима. Йому важливо уявити сутність милосердя візуально. Це може бути бесіда по яскравим ілюстраціям у книжках, аналіз ситуативних малюнків, сприйняття поведінки героїв з кіно- або мультфільмів. Візуально орієнтовані діти з успіхом можуть розповісти про милосердя, бо їм доступні абстрактні теми, вони розуміють мову невербальної комунікації. Але важливо акцентувати їх увагу на прояв власних почуттів та емоцій.

  • Аудіал дуже комунікабельний, орієнтований на суспільство. Він легко ділиться своїми проблемами, переживаннями. Аудіалу треба проговорити свій стан, настрій, ще раз пережити його в оповіданні, драматизації, творі,дискусії. Аудіальні діти легше сприймають інформацію про милосердя на слух. Виходячи з цього доречно використати такі методи як рольова гра, діалог, усний інструктаж.

  • Кінестетики орієнтуються передусім відчуттями, довіряють інтуїції, знаходять себе в творчих роботах. Таким дітям допоможе гра у реальні або вигадані ситуації, моделювання поведінки життєвих ситуацій. Саме в діяльності добре закріплюються знання про милосердя: турбота про тварин, допомога близьким, постановка сценок.

В педагогічному процесі з виховання милосердя доречно використати наступні вправи.

Актуалізація уяви дітей-візуалів.


  • Розгляньте фотографії знайомих та незнайомих людей. Поміркуйте, які емоційні стани зафіксовані на фото?

  • Закрийте очі, уявіть, що милосердя, кохання – це квіти. Розкажіть якого вони кольору, які в них пелюстки. Якщо пелюстки були б чарівними, які б бажання ви загадали?

  • «Ти перетворився на…» маленьку беззахисну мураху і потрапив на камінь. Яка поверхня у каменя: гладенька чи структурна, тепла чи холодна? Чому мураха почуває себе беззахисною? Поділись своїми враженнями.

(Відчуваючи себе маленькою мурахою дитина намагається поділитися своїми враженнями. Молодші школярі чутливо ставляться до живого і розуміють, що воно потребує захисту, тобто оточуючі тебе люди також потребують співчуття і тепла.)

  • «Розмальовуємо почуття» За допомогою простого олівця пропонується зобразити найяскравіші почуття, які вони переживали у своєму житті. Назву зображеного почуття записати на обороті малюнку. Потім малюнки розмальовуються у відповідний колір. Ця вправа дає можливість в художній формі зобразити потайні почуття, тобто отримати внутрішню розрядку. Проаналізуйте авторську аргументацію кольору, форми, композиції. Особливо це важливо у роботі з дітьми, які схильні до деструктивної поведінки.

  • «Країна Доброти». Дуже часто на вулицях міста можна зустріти дорожні знаки; деякі попереджують про щось, деякі заперечують певні дії: «Обережно діти!», «Проїзду немає!». Уявіть, які б дорожні знаки могли би з‘явитися на дорогах в країні Доброти.

  • «Медалі». Різні нагороди дають людині за хороші справи та добрі вчинки. Уявіть, що ви є дизайнером медалі за доброту. Як виглядатиме ця нагорода? Якого кольору і форми?

Для розвитку почуття милосердя у аудіалів доречно використовувати наступні вправи.



  • «Добрі слова» Сказати якомога більше слів на адресу своїм батькам, сусіду по парті.

  • «Закінчіть речення» «Я можу пробачити іншу людину, якщо вона…», «Мені було амотньо, коли…», «Я дратуюсь, коли…», «Я страждаю, коли…»

  • Усне міркування. «Чи завжди красива людина добра?»

  • Пояснення фраз. «Здатність вибачати – особливість сильних».

  • Драматизація літературних творів.

  • «Збираємо добрі вчинки» Діти проговорюють добрі вчинки, збирають їх в уявний мішечок.

  • За допомогою музики доберіть адекватний власному настрою і емоційному стану образ. Рекомендована музика Р. Клайдерман, Н. Рота, П. Маріа, Є. Марриконе, Г. Свиридова,

А. Козлова.

  • Творча робота. «За що сердяться на мене батьки?», «Я очима однокласників»

  • Гра «Добра фея» Діти стають у коло, заплющують очі, простягають перед собою руки, На рахунок: «один, два, три», вчитель непомітно кладе в долоні одного з дітей «чарівну паличку» і голосно каже: «Хто сьогодні найдобріший, виходь до нас скоріше!» Дитина, яка отримала «чарівну паличку», виходить у центр кола. Ця дитина стає феєю доброти.

(Якщо це дівчинка — фея, якщо хлопчик — ельф). Фея доброти або добрий ельф торкається до кого-небудь із дітей «чарівною паличкою» та говорить про нього щось приємне та добре. Та дитина, до якої торкнулася фея, повинна сказати що-небудь добре про свого сусіда і так кожен говорить добрі слова наступній по колу дитині. Остання в колі дитина разом із феєю повторює все те добре, що вже діти сказали один одному.

  • Гра «Рецепти доброти». Всі діти — добрі лікарі, які повинні придумати рецепти ліків від «людських хвороб». Діти діляться на пари. Кожна пара витягає картку з однією з назв «людських хвороб». Наприклад: злість, грубість, егоїзм і т. п.Треба придумаєти найцікавіший рецепт — засіб, який допоможе позбавитися людям від цієї негативної якості і зробить людей добрішими по відношенню один до одного.

Вправи для дітей кінестетиків.



  • Створи за допомогою глини чи пластиліну образ людини, яка страждає. Що треба зробити, щоб змінити ситуацію на краще?.

  • «Виготовлення ляльок» Кожен учень отримує вирізані з паперу прямокутник і коло. З прямокутника треба скласти трубочку так, щоб можна було надіти на палець. На колі намалювати обличчя людини та наклеїти коло на трубочку. Діти одягають «Ляльок» на палець і ті «оживають» - розповідають як їх звуть, добрі вони чи погані, вміють прощати чи довго дують один на одного.

  • Діти стають у коло, беруть один одного за руки, закривають очі, слухають своє дихання та дихання сусіда, відчувають дотик рук. Потім розповідають про свої відчуття.

  • «Сліпий та поводир». Один учасник – «сліпий», другий – «поводир», завдання якого провести «сліпого» через всі затори чи перешкоди. Потім діти міняються ролями.

  • «Поєднуюча нитка». Діти сидять по колу та передають клубок ниток так, щоб усі, хто вже тримав клубок, тримали нитку. Передача клубка супроводжується висловлюваннями про те, що діти зараз відчувають, що бажають собі і що можуть побажати іншим. Починає вчитель своїм прикладом. Потім запитує в дітей чи хотіли б вони щось додати. Коли клубок повертається до вчителя, діти натягують нитку та закривають очі, уявляючи, що вони є одним цілим,що кожен з них важливий і цінний.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка