Володимир Сосюра



Дата конвертації11.01.2018
Розмір82.4 Kb.
ТипУрок

Матеріали на самостійне опрацювання

ТЕМА УРОКУ:



Володимир Сосюра.

Патріотичні мотиви поезії «Любіть Україну»
 В. Сосюра. Коротка біографічна довідка.
Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцево Катеринославської губернії (нині — Донецька область). Згодом сім’я переїхала в селище Верхнє, що на Донбасі. Там минуло дитинство та юність майбутнього поета. Батько його за фахом був креслярем. Його мізерного заробітку не вистачало навіть на те, щоб прогодувати сім’ю, яка з року в рік зростала. Ось чому Володимир Сосюра з дитинства брався за будь-яку роботу: спускався в шахту добувати вугілля, писав «прошеніє» селянам до суду, був землеміром, чорноробом, будівничим, учителем...

Володимир Сосюра розпочав освіту в п’ятирічній, так званій двокласній школі, але після смерті батька змушений був залишити навчання. Однак хлопець дуже прагнув знань. Нарешті його мрія здійснилася: В. Сосюрі вдалося влаштуватися учнем-стипендіатом в агрономічну школу біля станції Яма, у якій він учився аж до осені 1918 року.

У роки проголошення УНР В. Сосюра боровся за молоду державу в складі війська Нестора Махна, котрий подарував Сосюрі годинник із дарчим написом; у полку армії Симона Петлюри, командир якого профінансував першу збірку Сосюри «Пісні крові», що вийшла 1918 року в Хмельницькому.

Двічі Володимир Сосюра був засуджений до страти: спочатку денікінцями, потім — більшовиками. Його врятували вірші: червоноармійці заслухалися поезіями й пожаліли талановитого юнака.

Після громадянської війни Володимир Сосюра став улюбленцем молоді: вірші поета переписували, учили напам’ять, читали коханим дівчатам.

У роки Другої світової війни Сосюра був в евакуації, працював в українському радіокомітеті в Москві, пізніше — при партизанському штабі.

1944 року написав свій найкращий патріотичний вірш «Любіть Україну!», за що був звинувачений у націоналізмі.

Упродовж життя Володимир Миколайович видав понад 80 збірок поезій, був удостоєний Державної премії імені Тараса Шевченка та Державної премії СРСР.

8 січня 1965 року поет помер.


Історія написання вірша «Любіть Україну!».

Вірш був написаний 1944 року. Це емоційний відгук на звільнення України від фашистських загарбників. Пізніше поезія ввійшла до збірки «Щоб сади шуміли», яка 1948 року отримала Державну премію першого ступеня.

У січні 1948 року з нагоди п’ятдесятиріччя поет отримав найвищу урядову нагороду — орден Леніна. У привітанні Президії Спілки письменників України відзначалося, що ім’я Сосюри невід’ємне від історії розвитку української літератури, він виступав як поет-патріот, митець гострої сучасної теми.

Але деякі критики звинувачували поета в тому, що в його патріотичному вірші «Любіть Україну!» та в його поезії немає образу сучасної України. Вірш був заборонений для читачів, автор підданий критиці й осуду за «буржуазний націоналізм».

Письменник Віталій Коваль із цього приводу висловився так: «Командній лізі Сталіна — Берії — Кагановича потрібно було вбити в людях саме патріотичне почуття, дуже небезпечне для них почуття любові до рідної землі, до рідного краю. Те почуття, що особливо пробудилося в народі в роки війни, коли люди йшли на смерть за Батьківщину, коли сам Сталін закликав на допомогу дух великих предків, коли з воєнних плакатів кликав до помсти гнівний Шевченко... Тепер ці почуття треба було вбити. ...Тому й став жертвою вірш "Любіть Україну!”».

Несправедливу критику, яку дуже болісно сприймав поет, він мужньо витримав, хоча цькування підточило його здоров’я, але не змінило ані переконань поета, ані тематики його творчості. Він і далі продовжував писати для народу.

У романі «Третя рота» і в поемі «Розстріляне безсмертя» В. Сосюра згадує:

За вірш «Любіть Україну!»


вона довбала без упину
мене три роки!.. Горе, жах!
Хоч каявся я в помилках,
яких не мав. Я ж був не винний!
Хоч я поет не ідеальний,
я трохи серцем не погас...
Але народ мене морально
підтримував в страшний той час.

Заклик поета любити Україну — це не прояв націоналізму, а прояв великої любові, патріотизму митця. Не дивно, що В. Сосюра звертається у вірші насамперед до молоді, бо майбутнє України пов’язане з долею молодого покоління, і від того, наскільки щиро воно любитиме Україну, залежатиме доля всієї країни.


Тема вірша «Любіть Україну!» — зображення поетичного образу нашої країни, її краси й величі.

Ідея твору — возвеличення любові українців до рідного краю, заклик любити рідну землю.

Жанр — громадянська, патріотична лірика.

Види лірики: громадянська, пейзажна, інтимна, патріотична, філософська, релігійна, сатирична.

Патріотична лірика (або громадянська) — вид лірики, у якому йдеться про події суспільно-політичного життя, оспівуються постаті відомих історичних осіб, виявляються патріотичні почуття.


Виразно прочитайте вірш «Любіть Україну»
Словникова робота.

Купина — кущ.

Зойк — крик.

Пурпуровий — темно-червоний.

Канонада — гучний звук від пострілів.

Багнети — ножі на рушницях.



Довідка.

Неопалима купина — символ незнищенності української землі та її народу.



 

Цікаво!

Легенда


Польський та угорський королі взяли в облогу місто Дорогобуж, запропонувавши його жителям здатися без бою, інакше погрожували їх знищити, а місто — спалити.

Посланець із Дорогобужа передав королям у відповідь бадилину з листям та блідо-рожевими квіточками.

Замислилися королі, зібрали на раду мудреців. Ніхто не знав, що означає ця гілочка, лише один із радників сказав, що таке зілля горить і не згоряє. Взяв із багаття вогник, підніс до рослини. Тієї ж миті кущ спалахнув голубувато-зеленкуватим вогнем. По хвилі полум’я згасло, а кущ залишився неушкодженим.

Зрозуміли всі, що хотіли сказати захисники: ніколи іноземні королі не завоюють цієї країни. І вирішили повертатися додому.

Відтоді багато ворогів хотіли завоювати наш край, але щоразу поверталися ні з чим.





Дайте відповіді на запитання:

  • Процитуйте рядки, що вказують на час написання твору.

  • До кого звертається В. Сосюра у вірші? Чому саме?

  • Доведіть, що автор виступає за дієву любов до Батьківщини. Процитуйте відповідні рядки.

  • Чому В. Сосюра називає Україну вишневою, а її мову солов’їною?

  • Доведіть, що в рядках поезії є підтекст, у якому висловлено споконвічне прагнення українського народу до волі, незалежності.

  • Як ви розумієте рядки:

Не можна любити народів других,
Коли ти не любиш Вкраїну.
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Виконайте завдання

  1. Опрацюйте теоретичний матеріал

  2. Проведіть літературознавче дослідження (усно).

1)   Визначте художні особливості вірша «Любіть Україну!».

2)   Прокоментуйте засоби художньої виразності.

— Яку роль відіграє рефрен «Любіть Україну»?




РЕФРЕН (франц. refrain) - повторення групи слів, рядка або кількох віршованих рядків наприкінці строфи або групи строф.

— Знайдіть у творі анафору та визначте її роль.




Ана́фора (грец.αναφορα — виділення) — єдинопочаток; одна із стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.

— Яке змістове навантаження несе в собі іменник «Україна»?

— Назвіть прикмети Батьківщини.

— Розтлумачте метафору «Україна — купина».

— Розкрийте символіку «весен».

— Яку роль відіграють звертання?

— Розтлумачте добір порівнянь першої строф.
3. Заповніть стовпчики таблиці «Приклади художніх засобів» та «Роль художніх засобів» (письмово).


Назви художніх засобів

Приклади художніх засобів

Роль художніх засобів

Звертання







Порівняння







Рефрен







Метафора







Образ-символ







Епітети








4. Вивчіть напам’ять вірш «Любіть Україну!» і підготуйтесь до виразного читання, скориставшись пам’яткою«Як навчитися виразно читати віршові твори».

5.   Складіть усний твір-роздум «Чому важливий зв’язок кожної людини з Батьківщиною?»

6. Намалювати ілюстрації до твору (за бажанням).

Пам’ятка
«Як навчитисявиразночитативіршові твори»

1. Вдумливо прочитай вірш.

2. З’ясуйлексичнезначення не зрозумілихтобіслів.

3. За змістом та ідеєютворувизначнастрій, з якимчитатимештвір.

4. У кожному рядку визнач (підкреслиолівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падаєлогічнийнаголос (слово, яке слідінтонаційно голосом виокремити, бовононайвагоміше в рядку чиреченні).

5. Позначолівцем паузи:

а) кома – ледьпомітна пауза (позначка – /);
б) двокрапка й тире – помітна пауза (позначка – //).
в) крапка – явна пауза ізінтонацієюзавершеності (позначка – ///).

6. Ліворучвід кожного рядка постав стрілку, щопередає тон читання:

а) підвищення тону – стрілкавгору (↑);
б) зниження тону – стрілка вниз (↓);
в) рівний тон – горизонтальна стрілка (→).

7. Прочитай кількаразіввірш з дотриманнямвимогусіхпозначок.

8. Читаючивірш, уявляйкартини, яківиникають, і запам’ятовуйїхпослідовність.

9. Вивчившивіршнапам’ять, виразно прочитай йогосвоїмблизьким і з’ясуй, що б вонипобажалитобі для кращогопрочитаннятвору. Врахуйїхніпобажання.  






Пам’ятка декламатора

1. До читаннянапам’ять повтори просебе текст вірша.

2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправплечі, набери потрібнукількістьповітря).

Для впевненості на початку читанняможешдивитисяперіодично на двох-трьохучнів, з якимитоваришуєш (щобвідразу не знітитися), а згодом, оволодівшиситуацією, слідрозсіюватисвоюувагу по всьомукласу.

3. Назви автора й твір, якийчитатимеш.

4. Читаннявіршаможешсупроводжувати жестами, протерухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.

5. Не поспішайпід час читання, набирай повітрярівнимичастинамипід час пауз.

6. Декламуючи, уявляйкартини, якіозвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.



7. Не вартозанадтоголосночитативірш, оскількимайстерність у читанніхудожньоготворувизначаєтьсяпередусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а такожмімікою, жестами та ін. Розмічаннямовнихтактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щобзмуситиучняаналізуватифрази і вникати в їх суть. 




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка