Влітку Микола катався на ковзанах



Скачати 137.46 Kb.
Дата конвертації26.06.2019
Розмір137.46 Kb.

Інтерактивне навчання – це навчання, «занурене» у спілкування. У житті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійна форма активності, вона входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності. Результатом її є взаємний вплив людей один на одного. У процесі спілкування школяр розвивається як особистість, засвоює досвід, накопичує знання, оволодіває вміннями та навичками,виробляє погляди та переконання, розвиває творчі здібності.

Власний досвід переконує, що досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, задовольняючи його пізнавальні потреби. А в цьому мені допомагають інтерактивні ігрові технології, оскільки молодші школярі постійно відчувають потребу в грі, ігровому спілкуванні, гра для них-це перша змога виявити себе як особистість, самовиразитись, самоствердитись. Так у 4 класі для розвитку мовлення, пам’яті,тренування спостережливості учнів та зміцнення колективу використовую. Гру «Дистанційний диктант». Учнів об’єдную у 3 команди. Текст диктанту поділяю на 3 частини. Аркуші з текстами цих частин прикріплюю до стіни якомога далі від команди, для якої вони призначені. Кожен із членів команди стає гінцем. Він підходить до тексту. Читає речення, запам’ятовує його, повертається до команди, диктує свою частину товаришам. Перемагає та група, яка закінчить свій диктант раніше і не зробить помилок (або зробить їх менше, ніж їншій команди).

Таку саму роботу проводжу і на уроках математики. Тільки замість частин диктанту на стінах прикріплюю приклади, тексти задач. Гінці мають запам’ятати приклад або задачу і диктувати учням своєї команди.

Вправу на усвідомлення змісту застосовую на уроках читання, української мови. Послухай, доведи, чи може таке бути, якщо може, то де, коли, чому. Якщо не може – то доведи, що це вигадка, нісенітниця.

Влітку Микола катався на ковзанах.

Хлопчик поїхав до лісу на лижах, щоб зібрати суниць.

Жабенятко розкрило парасольку, бо пішов дощ.

В садку було чути, як кукурікав соловей.

Кішка колисала мишку і співала колискову.

Їжачок лазить по деревах, а ведмежатко повзає.

Голодним заєць повернувся з нічного полювання.

Дід узяв пилку і пішов до лісу зрубати дерево.

Сонце закрило хмару.

Сьогодні вночі я чув, як дзижчали комарі, кувала зозуля, квакали риби, гавкали собаки.

В парку Тетянка побачила зайця, п’ять мавп, дев’ять змій, зебру та верблюда.

У хлопчика була температура 36,5, тому він почувався дуже погано.

За осінню настає літо.

За літом настає осінь.

Хмара закрила сонце.

Крига розколола вітер.

Вітер розколов кригу.

У сосновому лісі ми збирали моркву.

На нашій яблуні виросло багато смачних мишок.

Спекотним літнім ранком на зеленій галявині біленький зайчик ласував кактусами.

У ставку рибалки розводили коропів, щук та китів.

Подорожник – це лікувальна рослина.

Кит – це найменша риба в світі.

Ведмідь живе у нірці.

Вовк спритно заліз на березу нарвати спілих огірків.

Взимку кури відлітають у теплі краї.

Це вправа спрямована на те, щоб формувати навички цілеспрямованого використання відомостей з різних галузей знань і розвивати уміння доказово розмірковувати на їх основі.

Важливо, щоб дитина не лише запам’ятала речення, текст, помітила неточності, але й могла навести факти й судження на підтвердження правильності власної думки.



Задачі без запитань.

На уроках математики пропоную задачі без запитань. Даю опис певної ситуації. Діти вникають у неї й самі ставлять численні запитання не тільки за ситуацією, а й за аналогією, за протиставленням, за особистим досвідом. Це допомагає виходити за межі предмета.

На уроках української мови застосовую гру «Слово – речення – запитання – відповідь». Показую учню малюнок і кажу: «Слово». Учень промовляє слово. Вказую на іншого школяра і кажу: «Речення». Дитина складає речення з названим словом. Третьому учню говорю: «Запитання» і він ставить запитання до цього речення, а четвертий – відповідає на поставлене запитання.

Урізноманітнює перевірку домашнього завдання на уроках читання технологія «Втрачена інформація». До дошки викликаю учня і пропоную прочитати домашнє завдання тільки перед цим частину тексту закриваю смужкою паперу (можна закривати горизонтальною смужкою, а можна й вертикальною). Клас слідкує за підручником, оцінює знання учня.

На уроках музичного мистецтва у 4 класі пропоную учням роботу в парах. За орфографічним словником необхідно знайти якнайбільше слів із назвами нот. Один учень знаходить ці слова, а інший записує. Перемагає та пара, яка віднайде якомога більше таких слів.

Ось ці слова: адмірал, агресія, адреса, алфавіт, армія, асфальт, бадилля, безсилля, берег, береза, березень, берест, бідон, Білорусія, білявка, болячка, борець, брезент, брехня, бульдозер, буревісник.

Завдання можна ускладнити, вказавши учням, що знаходити назви нот можна, наприклад, в дієсловах, прикметниках і т.д.

Інтерактивну гру «Вірю – не вірю» використовую на будь – якому уроці. Складаю опитувальник і зачитую його класу. Кожне запитання починаю словами: «Чи вірите ви, що..?» Учні або погоджуються з твердженням, або ні.

В 1 класі на уроках навчання грамоти пропоную молодшим школярам гру «Магазин». На набірному полотні виставляю різноманітні предметні малюнки. І ставлю умову, що купувати можна товар, назва якого починається з букви, що позначає голосний (приголосний, твердий, приголосний м’який звук). Коли учні скуповують весь товар (розбирають малюки), магазин закривається. Обов’язково ставлю зайві малюнки, а учні повинні пояснити, чому цей товар не можна купувати.

На підсумкових уроках читання з певних розділів використовую гру «Малюнок на скалі.» Пояснюю, що первісні люди на стінах печер зображали тварин, речі, які мали відношення до їх життя. Учню необхідно обрати лише одну річ, яка б символізувала художній твір.

Наприклад: кришталевий черевичок – казка Ш. Перро «Попелюшка, або кришталевий черевичок.»

У 4 класі учні вже вміють характеризувати героїв літературних творів,тому пропоную технологію «Людське щастя героя.» Сучасний український письменник В. Шевчук назвав чотири складові людського щастя:



  1. Наявність живих батьків.

  2. Знайти себе у цьому світі.

  3. Мати добре здоров’я.

  4. Не сказати жодного «кривого» слова.

Користуючись цими чинниками, дайте відповідь чи щасливий літературний герой?

З 2 класу на уроках читання застосовую гру «Я – диктор.» Звертаю увагу на темп, силу голосу, його тон. Ця гра також розвиває пам’ять і розширює кут зору учнів.

На уроках математики в 4 класі пропоную гру «Допоможи роззяві.»

Записую формули, в яких пропускаю деякі величини. Учні повинні їх записати правильно.

Урізноманітнити уроки музики допомагає мені гра «Асоціація.» У 3 – 4 класі учні вже засвоїли багато пісень. Підбираю малюнки, які б асоціювались з музичними творами. Школярі відгадують їх і виконують уривки з цих пісень.

На уроках української мови, образотворчого мистецтва, читання використовую технологію «Сенкан». Проводжу її за планом:



  1. Слово – назва предмета (1 слово)

  2. Назви ознак (2 слова)

  3. Дія, пов’язана з темою (3 слова)

  4. Речення про цей предмет (4 слова)

  5. Асоціація, пов’язана з цим предметом.

Наприклад: Відгадайте загадку

Маленька зірочка з неба упала, мені на долоньку лягла і пропала.



  1. Сніжинка.

  2. Пухнаста, холодна.

  3. Падає, кружляє, виграє.

  4. Сніжинка витанцьовує над землею.

  5. Пушинка.

Уроки образотворчого мистецтва, трудового навчання, читання, «Я і України» зробить цікавішими гра «Фарби осені (зими, весни, літа)». Перед початком гри учні отримують картки з різними кольорами. Один із дітей ведучий. Він виходить до дошки і звертається до присутніх зі словами «Осінь, осінь, покажи синій (жовтий, червоний і т.д.) колір своєї душі. «Синій колір» розповідає про все, що осінь (зима, літо) розфарбовує синім кольором.

Велику увагу у навчальному процесі приділяю мотивації. Діти повинні знати, навіщо їм потрібний той чи інший матеріал, де його можна застосувати. На уроці навчання грамоти запитую: «Чи знаєте ви, що таке алфавіт?»

Алфавіт – це порядок розміщення букв. Кожна буква в алфавіті має своє місце і назву. Алфавіт є у кожній мові. Ми вивчаємо його напам’ять. А для чого треба знати алфавіт? Не знаєте? Тоді я розкажу вам.

Чи були ви в бібліотеці: Чи замовляли книжку? Бібліотекар швидко знаходить її. А чому? Секрет простий –книжки розташовані за алфавітом. Якщо ти знаєш його, то швидко знайдеш потрібну книжку.

Перед вами – словник. Слова в ньому теж розташовані за алфавітом. Якщо ви знаєте його, то швидко знайдете потрібне слово.

У класному журналі ваші прізвища теж записані за алфавітом. Тому я так швидко знаходжу мені потрібне.

Тепер ви здогадалися, для чого треба знати алфавіт?

Щоб запам’ятати український алфавіт, можна вивчити вірш.



А, Бе, Ве, Ге, Де, Е –

Десь далеко дощ іде.



Є, Же, Зе, и, І, Ї, Йот –

Зачіпає всі сім нот.



Ка, еЛ, еМ, еН, О, Пе, еР –

Що ж робити нам тепер?



еС, Те, У, еФ, Ха, Це, Че –

Зараз сонце припече.



Ша, Ща, мякий знак, Ю, Я –

Зрадіє букв уся сім’я.

Для того, щоб діти найшвидше і найлегше запам’ятали основі правила роботи, заучую з ними вірш:

Рівно я за парту сяду,

Зошит навскіс покладу.

Хвилюватися не варто,

Я свій клас не підведу.

Ручку правильно тримаю.

Дуже старанно пишу.
«Як списувати текст»

Щоб правильно текст списати,

Треба весь його спочатку прочитати.

Подивитись скільки речень та яких.

Визнач коми у простих і у складних.

Пильно кожне речення читай

Та знайомі орфограми помічай.

Як запишеш – за підручником звіряй,

Помилок у зошит свій не пропускай!
«Як напам’ять вірш вивчати

Й свою пам’ять розвивати»

Вірш спочатку прочитай

І про що він – уявляй.

Настрій, ритм ти зрозумій,

Пояснить слова зумій.

За рядками повторяй,

В текст, як треба, зазирай.

Вірш в цілому розкажи,

2 – 3 рази повтори.

Перед сном іще виразно

Мамі вірш розповідай.

Як прокинешся уранці,

Вірш цей знову пригадай.

Якщо вивчив вірш сумлінно,

Успіх прийде неодмінно.

В класі вміння покажи,

Вірш, як диктор, розкажи.

Свою пам’ять розвивай,

Вірші кожен день вивчай.


Вважаю, що використання інтерактивних технологій допомагає мені досягти мети уроку шляхом зацікавлення учнів, будувати навально – вихований процес так, щоб навчання було результативним, приносило радість, задоволення.
Формування навально – пізнавальних компетенцій на основі краєзнавчого принципу.
Ефективне навчання учнів немислиме без знання природи своєї місцевості. Тому, по можливості, для опанування програмового матеріалу використовую краєзнавство. Воно сприяє формуванню в учнів основ наукового світогляду, вихованню почуттів патріотизму, розширює кругозір, поглиблює знання, здобуті на уроках. За багато років своєї праці пересвідчилась, що використання краєзнавчого принципу можливе на будь – якому уроці, адже це забезпечує тісний зв’язок шкільного навчання з життям, дає можливість краще зрозуміти явища природи, їх взаємозв’язки, залучає дітей до активної участі в охороні природи.

Перш за все уважно аналізую програму, зіставляю зміст предметів, виділяю подібні теми, завдання, добираю додатковий матеріал, наочність. Для 2 класу розбирала тести «Сезонні зміну в природі.»

Для 3 класу пам’ятку.

Знай свій край.


  1. В якій частині України знаходиться твоє селище?

  2. В якій області ти живеш?

  3. Що вирощують на полях, в садах на городах твого району?

  4. Яких тварин розводять, з якою метою?

  5. Яку продукцію дають країні наш район і область?

  6. Які заводи, фабрики є на Херсонщину?

  7. Яку продукцію вони випускають і де вона використовується?


Для 4 класу

Пам’ятку для збирання і вивчення матеріалу нашої місцевості.


  1. Географічне положення району, селища.

  2. Рельєф, наявність корисних копалин.

  3. Дані про особливості пір року.

  4. Ґрунти рідного краю.

  5. Рослинний і тваринний світ.

  6. Праця людей і основні напрямки господарства.

  7. Вплив господарської діяльності людини на природу.

  8. Новобудови нашого району.


Для 2 класу

Пам’ятку спостереження за деревами.


  1. Висота дерева.

  2. Розміри стовбура і форма крони.

  3. Колір стовбура.

  4. Розміщення гілок, їх напрям.

  5. Велична і форма листків.

  6. Стан дерева в ту чи іншу пору року.

Завжди пам’ятаю слова К. Д. Ушинського, що не варто намагатися знайомити дітей з курйозами й дивовижами в науці, а навпаки, привчати у звичайному знаходити цікаве, тим самим пов’язувати навчання з життям.

На уроках мови знайомлю учнів з лексичним значення термінів:

географія – наука про природу планети Земля, на якій живуть люди різних національностей, про їхню господарську діяльність і взаємодію з природою;

дендропарк – це парк, в якому вирощуються і зберігаються різноманітні види і форми дерев і чагарників з різних країн світу;

заповідник – природоохоронна науково – дослідна установа, в якій зберігаються незаймані ділянки природи;

метеостанція – установа, яка за визначеною програмою проводить регулярні спостереження за станом погоди;

топоніміка – наука про взаємовідношення живих істот між собою і навколишнім середовищем.

На каліграфічних хвилинках пропоную дітям записати ці слова, запам’ятати їх правопис.

Далі проводжу гру «Склади слова.» Записуємо слова і визначаємо їх рід:


топомінка – міміка, кіт, тік, потік, кат. німка;

метеостанція – мета, тема, стан, ціна, станція, сотня, атестація;

екологія – кіл, коло, гол, гілля, кілок, око;

дендропарк – парк, пара, ропа, рак, порода, рок, прок, пак, дрок, кора;

географія – гора, ріг, графа, гра, граф, фея, горе, фара;

заповідник – кіно, поза, діва, дівка, повіка, дні, віз, повід, задник.


На уроках математики повідомляю учням, що географія виникла у Греції понад 2500 років тому.

На території Херсонської області розміщено 10 метеостанцій. Обласний метеоцентр контролює і передає результати спостережень в Київ через кожні 3 години.

Наша область має 2 заповідники


  1. Асканія-Нова, площею 11054 га;

  2. Чорноморський, площею 34307 га.

Пропоную учням скласти задачі за цими даними на різницеві порівняння, на обчислення суми. Можна проаналізувати ці числа, записати їх за допомогою суми розрядних доданків.

При вивченні теми «Водойми» знову використовую матеріал області, району. Повідомляю, що південні райони Херсонщини омивають води Чорного і Азовського морів. Життя багатьох людей нашої області пов’язане з морями. Тут здавна розвивався риболовний промисел. Люди використовують моря як транспортні шляхи.

Чорне море омиває 650 км берегів області. Найбільша глибина моря 2245 м, в прибережній зоні воно відносно неглибоке – до 50 км. Високі морські хвилі руйнують піщані береги, змінюють їх форму, утворюють вздовж берегів довгі піщані острови – коси. Найбільші коси мають довжину більше 40 км. Це Тендрівська коса, острів – коса Джарилгач. В Чорному морі числі більше 150 видів риб.

Азовське море омиває південно – східну частину області. Найбільша глибина моря – 14 м.

Найбільша річка України і Херсонщини – Дніпро. Довжина Дніпра в межах області 198 км. Стародавні греки називали річку Борисфен (та, що тече з півночі), а давні слов’яни – Славутич. Крім Дніпра в області є 6 річок довжиною понад 10 км кожна. Вони належать до басейну Чорного моря.

Хоч Херсонщина є маловодною, на її території знаходиться значна кількість озер. Вони знаходяться в заплаві Дніпра і на узбережжях морів. В пониззі Дніпра є багато озер сполучених з річкою протоками, більшість з них називають лиманами (Глухий, Голубів, Капдашинський). Ці озера використовують для розведення і вилову риби, на їх берегах знаходяться табори для дітей, санаторії, будинки відпочинку. Навколо озер вздовж річок повинна бути водоохоронна зона – смуга завширшки 200 – 500 м, на якій не можна вирубувати ліс, складати сміття, розорювати схили.

В межах області частково знаходиться велике Каховське водосховидище. Його використовують для виробництва електроенергії на Каховський ГЕС, у промисловості, для зрошення полів, для розведення риби.

В області є більше 200 ставків, вода з яких використовується місцевим населення для побутових потреб, для зрошування полів, городів, для розведення риби.

В нашій області діють великі зрошувальні системи: Інгулецька, Каховська, Краснознам’янська. Вони складаються з багатьох великих і малих каналів завдовжки сотні і тисячі кілометрів. По каналах підводиться вода з Дніпра до полів більшої частини нашої області. З Дніпра починається Південнокримський канал, споруджений для водопостачання і зрошення полів Херсонщини і Криму.

Працюючи над темою «Рослинний і тваринний світ полів»інформую про роботу, що ведеться в області, районі по вирощуванні сільськогосподарських рослин. Адже Херсонщина має сприятливі умови для цього – це теплий клімат, родючі чорноземні та каштанові ґрунти, рівнинний рельєф. На полях вирощують пшеницю, кукурудзу, ячмінь, баштанні культури. Великі площі займають овочеві культури – помідори, баклажани, солодкий перець, капуста, морква, кабачки. Вирощують близько 300 сортів винограду. Значні площі займають сади, де вирощують абрикоси, персики, черешні, сливи, айву, яблука, груші. Врожайність соняшнику у деяких районах складає 14-15 центнерів з 1 га. Херсонщина славиться вирощуванням кавунів з високою цукристістю та ніжною м’якоттю, вага їх іноді сягає 12-14 кг. Для потреб тваринництва вирощують багато кормових культур. Використовую дані про роботу батьків учнів, адже більшість з них працюють саме в сільському господарстві. Поряд з реалізацією краєзнавчого принципу виховую в школярів працелюбство, повагу до трудівників, ознайомлюю з професіями.

Вивчаючи тему «Форми земної поверхні» проводжу екскурсії в природу. Для цього вибираю таке місце, яке б найкраще показувало специфіку поверхні нашої області. Саме екскурсії сприяють тому, що учні вчаться бачити красу рідної природи, адже під час екскурсії в роботу включаються різні органи відчуттів. К.Д.Ушинський підкреслював, що чудовий краєвид має такий великий виховний вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливові педагога, що день, проведений з дитиною серед полів, парків, вартий багатьох тижнів, проведених за навчальною партою. Своїх вихованців переконую в тому, що берегти природу треба всім і зажди. Під час екскурсій постійно навчаю дотримуватися правил поведінки.

Разом з батьківським комітетом організувала екскурсію до Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім.. Ф.Е.Фальц-Фейна, розташованого у Чаплинському районі. Учні дізналися, що в ньому охороняються еталонні для степової зони типчаково-ковилові степи з рідкісними рослинами, тваринами. Відвідали дендропарк, який посаджений серед безмежних сухих степів і містить тисячі видів рослин з багатьох куточків планети. А в зоопарку побачили, як в напіввільних умовах живе багато різних травоїдних тварин та птахів.

При вивченні розділу «Використання і охорона природи людиною» ознайомлюю дітей із заказниками, заповідниками нашої області. Так, на Херсонщині вже більше 100 років охороняються незаймані природні території. Біосферні заповідники мають міжнародне значення, входять до всесвітньої мережі заповідників. В нашій області їх 2. Це «Асканія-Нова» з площею 11054 га і Чорноморський біосферний заповідник розташований у Голопристанському районі і має площу 34307 га. А в Новотроїцькому і Генічеському районах розміщений Азово-Сивашський національний природний парк. Його загальна площа 52154 га. В області є 5 державних заказників. Це Бакайський, Березові кольки, Ягормецький острів Джарилгач, урочище Саги. Створено 7 заказників місцевого значення. Має Херсонщина з 2 пам’ятки природи.

З уроків, що будуються на краєзнавчому матеріалі учні роблять висновки про мальовничість, багатство природи нашої області, її охорону, про розвиток промисловості й сільського господарства. Краєзнавчий матеріал можна використовувати на будь-якому уроці. На математиці з числовими даними можна складати задачі, на українській мові написати твір про свої враження від екскурсії. На образотворчому мистецтві намалювати краєвиди рідного краю, на трудовому навчанні створити виставку виробів з природничого матеріалу і т.д.



Отже організація навчально-виховного процесу за краєзнавчим принципом допомагає пожвавити уроки, зробити їх цікавими, пробудити позитивні емоції в учнів, сформувати в них громадську активність.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка