Вітер – рух повітря відносно земної поверхні, основними характеристиками якого є напрямок та швидкість



Сторінка1/6
Дата конвертації26.12.2017
Розмір1.17 Mb.
  1   2   3   4   5   6

СЕКЦІЯ «ГЕОГРАФІЧНА КАРТОГРАФІЯ, ГЕОІНФОРМАТИКА І КАДАСТР»

УДК 528.94:551.55.621.311.245



ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТА

КЛАСИФІКАЦІЯ ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ КАРТ

Агапова О. Л., 3 курс,

ХНУ імені В. Н. Каразіна,

кафедра фізичної географії та картографії,

наук. керівник − доктор геогр. наук Пересадько В. А.

В статье дан анализ существующих карт ветроэнергетических ресурсов, ветроэнергетического потенциала, приведены примеры используемых способов картографического изображения.

Ключові слова: карта середніх швидкостей вітру, карта вітрового потенціалу, карта вітроенергетичних ресурсів.
Сфера вітроенергетики потребує картографічного забезпечення для того, щоб мати наочне уявлення про вітровий режим, вітровий потенціал та вітроенергетичні ресурси певної території. На сьогодні в широкому асортименті представлені традиційні тематичні карти (метеорологічні, кліматичні). Але карти вітрового потенціалу та вітроенергетичних ресурсів для території України майже не створювалися, в першу чергу через те, що вітчизняна вітроенергетична практика не вимагала розвитку теорії. Набагато більше вітроенергетичних карт представлено за кордоном, де галузь вітроенергетики активно розвивається (Данія, Нідерланди, Франція, Великобританія, Німеччина, США та ін.).

Існуючі вітроенергетичні карти можна поділяти на:

- Карти «середніх швидкостей вітру», розраховані для певної висоти над рівнем моря. Наприклад, карти України та Росії для висоти 10 м, карта Європи для висоти 80 м [4].

- Карти «вітрового потенціалу» або «вітроенергетичних ресурсів» території, що розраховуються за певною методикою. Наприклад, карта вітроенергетичних ресурсів України в Національному атласі України, карта енергетичного потенціалу вітру на території України, карта дійсних вітроенергетичних ресурсів та карта просторово-часового розподілу вітроенергетичних ресурсів України [1].

- Комплексні карти. Наприклад, карта світу, карта США, на яких зображуються середні швидкості вітру для різних висот, щільність сили вітру та клас сили вітру [2]. Такі карти існують також для окремих штатів. На карті Данії (1999 р.), що відрізняється високою детальністю, способом ізоліній із пошаровим пофарбуванням показані ділянки місцевості з однаковими середніми швидкостями вітру, класами шорсткості поверхні та вітроенергетичним потенціалом в розрахунку на одиницю площі [3].

Через недостатню розгалуженість метеорологічної мережі України вітчизняні вітроенергетичні карти не достатньо точні та детальні. Вони дають приблизне уявлення про вітроенергетичний потенціал місцевості. Крім цього, не визначено, які саме показники мають зображуватися на відповідних картах, які способи картографічного зображення доцільніше використовувати. Наприклад, для зображення швидкості вітру найчастіше використовують спосіб ізоліній із пошаровим пофарбуванням. Але на карті середніх швидкостей вітру Європи використовується точковий спосіб [4]. Питомі показники енергетичного потенціалу вітру на різній висоті зображують за допомогою стовбчастих картодіаграм. Кількість вітроенергетичних ресурсів - кількісним фоном, напрям і швидкість вітру – способом локалізованих діаграм.

Перспективним напрямком розвитку вітроенергетичного картографування є створення карт вітроенергетичного потенціалу локального та регіонального рівня через наявність значних локальних ефектів динаміки вітру [1].

Джерела інформації:



1. Величко А. С., Третьяков О. С. Альтернативна енергетика України. Матеріали для уроків, факультативів, МАН. / Величко А. С., Третьяков О. С. – Х.: вид. група Основа, 2010. – 128 с. 2. http://www.basinelectric.com/News_Center/Publi-cations/Feature_Articles/Up_in_the_air-_Challenges_in_siting_wind_projects.html 3. http:

//newenergy.org.cn/english/guide/dkmap.htm 4. http://xitenerji.narod.ru/veter.html

УДК 528.9; 912



КАРТОГРАФИЧЕСКИЙ МЕТОД ИССЛЕДОВАНИЯ В

ИЗУЧЕНИИ НАСЛЕДИЯ ЛИЧНОСТИ М.В. ЛОМОНОСОВА

Афанасьев Д. А., Дворников Ю. А., Кораблева Т. Е.,

Кривошеина А. М.,Лошкарева А. Р., Моисеева Н. А.,

Подольский А. С., Тимонин С. А.,Уколова М. Н.,

Шумов Р. А., Яблоков В. М.,

МГУ им. Ломоносова,

кафедра картографии и геоинформатики,

науч. руководитель – к.г.н., доц. Алексеенко Н. А.

В статье изложены основные результаты студенческой экспедиции посвященной юбилею М.В. Ломоносова. В ходе работ собраны материалы о жизни и деятельности великого ученого и составлены карты для мемориального атласа Ломоносова.

Ключевые слова: Ломоносов М.В., экспедиция НСО, Холмогоры.
Зимняя экспедиция 2011 г. кафедры картографии и геоинформатики МГУ имени М.В. Ломоносова была организована вследствие приближения даты 300-летия со дня рождения Михаила Васильевича Ломоносова, основателя Московского Университета. Целью данной экспедиции стало создание карт, посвященных жизненному пути и научной деятельности М.В.Ломоносова.

В ходе экспедиции были собраны материалы для создания карт различной тематики. Основным источником информации являлись фонды музеев, администраций и библиотек с. Ломоносово, с. Холмогоры, с. Матигоры, п. Ровдино и г. Архангельска, полевое обследование территории, тематические беседы с местными жителями и родственниками М. В. Ломоносова, изучение его научных трудов, а также трудов исследователей его научной деятельности. В процессе полевых работ нами были обследованы все сохранившиеся объекты Куростровского района, связанные с жизнью и деятельностью великого ученого. Координаты объектов наследия были отмечены при помощи GPS, сделаны их фотографии.

По итогам экспедиции была создана серия карт по шести основным направлениям, которые в дальнейшем лягут в основу разделов мемориального атласа, посвященного 300-летию М. В. Ломоносова.

В первый раздел, посвященный Родине М. В. Ломоносова, входят исторические карты XVIII-XIX вв., созданные самим Ломоносовым и другими исследователями в оригинальном или адаптированном для современного читателя виде.

Путешествия, совершенные Ломоносовым в разные годы – его плавания с отцом в Белом и Баренцевом морях, его путь из Холмогор в Москву, поездки Петербург и Киев, командировка в Германию - нашли свое отражение во втором разделе.

Проекты создания Атласа Российской империи и освоения Северного Морского Пути Ломоносова, реализованные спустя многие десятилетия после смерти ученого, приведены в третьей группе карт.

В четвертой группе карт представлена информация о географических объектах, которые фигурируют в его литературных произведениях. Картографический анализ их пространственного распределения позволяет выделять интересные закономерности географического кругозора ученого.

Пятая группа карт должна давать представление о том, какое огромное культурное наследие оставил после себя Ломоносов. Это и мемориальные места, и памятники, посвященные Михаилу Васильевичу, созданные благодарными потомками, и населенные пункты или улицы в них, носящие почетное имя великого ученого.

В заключительной группе карт отражено прошлое, настоящее и будущее Московского Государственного Университета.

УДК 332. 333



БАЗОВА ВАРТІСТЬ ЗЕМЕЛЬ М. КОБЕЛЯКИ (ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ) ТА ЇЇ ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ

Байкова Л. М., 3 курс,

ХНУ імені В. Н. Каразіна,

кафедра фізичної географії та картографії,

наук. керівник − професор Опара В. М.

В статье приведена нормативная денежная оценка земель г. Кобеляки Полтавской области. Предложены некоторые изменения в систему денежной оценки земель в населенных пунктах.

Ключові слова: грошова оцінка, нормативи витрат, базова вартість.
Інформаційною базою для визначення витрат на освоєння та облаштування території м. Кобеляки є дані державної та відомчої статистичної звітності про натуральні та вартісні показники, надані міськими службами комунального господарства, а також матеріали чергових планів інженерних мереж, які ведуться міськими службами. Витрати на освоєння та облаштування території м. Кобеляки були обчислені за допомогою комп'ютерної програми LPS 1,2 «Грошова оцінка земель населених пунктів», складеної на основі «Сборника укрупненных показателей затрат по застройке, инженерному оборудованию, благоустройству и озелененню городов различной величини и народнохозяйственного профиля и для всех природноклиматических зон страны» - 1984р., де коефіцієнт індексації вартості витрат на освоєння та облаштування прийнятий 1,698.

Приведена зведена відомість витрат (табл.) в натуральних показниках з урахуванням індексації основних фондів станом на 1.01.10.

Загальна вартість інфраструктурного облаштування території міста Кобеляки станом на 1.01.10 становить 157493,1 тис. грн.

Для обчислення витрат на освоєння та облаштування міста Кобеляки приймається оціночна територія яка дорівнює площі забудованої території і включає: площу житлової забудови, промисловості, транспорту, зв'язку, комерційного використання, громадського призначення, рекреаційного та іншого призначення з розрахунком по 9 соток на ділянку [2].

Витрати на освоєння та облаштування території м. Кобеляки


Назва показників

Од. виміру

Натуральних одиниць

Вартість, тис. грн.

Інженерна підготовка:

га

335,6

5107,8

Водопостачання (головні споруди):

  • магістральні мережі

тис. куб/доб.

км


1,644

47,7


2307,2

5020,5


Каналізація (головні споруди):

  • магістральні мережі

  • очисні споруди

куб/доб.

км

тис. куб/доб.



0,0685

10,0


241,4

5690,3


12,0

Теплопостачання (головні споруди):

  • магістральні мережі

Гкал/доб

км


1,4

0,918


7004,7

477,8


Газопостачання (головні споруди):

  • магістральні мережі

од.

км


6

69,6


509,4

4314,2


Електропостачання:

км

156,25

6441,2

Санітарна очистка:

куб.м/рік

10150

1276,7

Телекомунікації (головні споруди АТС):

  • магістр, мережі каб. ТБ

од.

км


1

189,27


2806,7

3595,1


Вулично-дорожня мережа:

км

175,0

112276,6

Міський транспорт:

од.

1

411,5

ВСЬОГО:







157493,1

Згідно цього прийнята площа оціночної території міста Кобеляки для розрахунку нормативу витрат дорівнює – 887,7 га.

Норматив витрат - витрати на освоєння та облаштування території міста Кобеляки в розрахунку на 1кв.м, дорівнює:

В = 157493100 / 8877000 = 17,74 (грн./м²)

Аналізуючи нормативи витрат на освоєння та облаштування території міста Кобеляки, базова вартість одного квадратного метра його земель дорівнює [1]:

Цнм = (17,74 * 0,06 / 0,03) * 1 = 35, 48 (грн./кв.м.)

Приведені розрахунки дозволяють об’єктивно встановлювати плату за землю, для різних цілей її використання.

Джерела інформації:

1. Дехтяренко Ю.Ф., Лихогруд М.Г., Манцевич Ю.М., Палеха Ю.М. Методичні основи грошової оцінки земель в Україні. / Наукове видання. – Київ: Профі, 2002. – 256 с. 2. Теорія і практика визначення вартості територій і оцінки земель населених пунктів України: автореф. дис. д-ра геогр. наук: 11.00.02 / Ю.М. Палеха; Ін-т географії НАН України. — К., 2009. — 38 с.

УДК 574:911.52



ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ГІС-ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЕКТУВАННІ ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

(НА ПРИКЛАДІ НПП «ДВОРІЧАНСЬКИЙ»)

Бодня О. В., аспірант,

ХНУ імені В. Н. Каразіна,

кафедра фізичної географії та картографії,

наук. керівник — проф. Черваньов І. Г.

В статье описаны возможности использования ГИС-технологий при проектировании объектов природно-заповедного фонда. Изложен опыт использования ГИС при проектировании НПП «Двуречанский».

Природно-заповідний фонд, ГІС-технології, національний природний парк
Використання ГІС технологій для створення карт у растровому форматі набуло широкого розповсюдження і натепер не становить будь-якої новизни. Натомість, проектування на цій основі будь-яких об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), особливо ж у поєднанні з технологіями обробки космічних цифрових зображень досі має нечисленні приклади. Автором використано можливості MapInfo 10.0 та ГІС Карта 2009 у поєднанні з космічними знімками середньої роздільної здатності з супутника Landsat7 для складання проекту національного природного парку «Дворічанський», що створений на північному сході Дворічанського району Харківської області в долині річки Оскіл.

Проектування об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), кількість яких постійно зростає, в умовах сучасного неконтрольованого природокористування має велике значення.

Проектування має здійснюватись відповідно до положень основних нормативних документів: Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (1992 р.) та Положення Міністерства охорони навколишнього природного середовища «Про Проект організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів» (від 06.07.2005 р.) [1; 2]. Розробка проекту території НПП здійснюється на підставі планів землеустрою, які покладено в основу вирішення організаційно-територіальних, екологічних, правових та соціально-економічних завдань. Саме за планами відбувається виділення та відведення земель, вирішення конфліктів землекористування.

З точки зору проектування природоохоронних територій доцільним є використання планів землеустрою мінімальної адміністративної одиниці — сільської ради. Проте переважна більшість схем землевпорядкування адміністративних одиниць Харківської області була складена ще в 80-х роках ХХ століття, тому потребує повного поновлення, що в камеральних умовах можливе з використанням космічних знімків та ГІС-технологій. Сучасні знімки середньої та високої роздільної здатності дають досить повну та оперативну інформацію про сучасні межі земельних ділянок та типи землекористування в їх межах, а використання ГІС-технологій дозволяє співставляти космічні знімки та «старі» плани землеустрою, проводити уточнення, визначати площі кожної ділянки, створювати нові плани землеустрою території.

Відповідно до основних положень проектування національних парків [2; 3] при проектуванні НПП «Дворічанський» в якості основи використано плани землеустрою двох сільських рад: Кам’янської та Пісківської в межах яких він розміщується. Їх плани складені в 1974 році й потребують значного уточнення. Актуалізація планів землеустрою проводилась за допомогою програм Створення нового плану відбувалось шляхом співставлення та порівняння двох растрових зображень: плану землеустрою 1974 року та космічного знімку 2009 року. Під час проведення актуалізації плану землеустрою за допомогою модулю трансформування космічних знімків в програмі ГІС Карта 2009 було прив’язано та трансформовано космічний знімок, а потім за допомогою програми

Враховуючи призначення парку з урахуванням змін, що були внесені при актуалізації землевпорядних схем за допомогою програми MapInfo 10.0 було виділено території, що підлягають включенню в НПП «Дворічанський». Площа проектованого парку склала 3131, 2 га.

На основі створеної карти землеустрою методами просторового ГІС-аналізу розроблено схему функціонального зонування території національного парку. Функціональне зонування проводилось із виділенням чотирьох функціональних зон (заповідної, зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської [3]. При виділенні кожної з них враховувалось її цільове призначення, рівень освоєності території та сучасне (на момент космічного сканування) господарське використання земель. Було уточнено схеми землеустрою Кам’янської та Пісківської сільських рад, виділено й оконтурено території, що підлягають включенню в національний парк, і визначено конфлікти природокористування, що вимагають подолання, без чого національний парк не зможе ефективно функціонувати. У методичному плані, на прикладі цієї роботи показано перспективність використання такого комплексу засобів на інших об’єктах.

Джерела інформації:



  1. Закон України «Про природно-заповідний фонд України». 1992 р. / Верховна Рада України.

  2. Заповідна справа в Україні / [Т. Л. Андрієнко, Н.Р. Малишева, Г. В. Парчук та ін.] ; під заг. ред. М. Д. Годзинського. — Київ: Географіка, 2003. — 306 с.

  3. Положення про Проект організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів 2005р. / Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

УДК: 378.14+004.4

ТЕМАТИЧНЕ WEB-КАРТОГРАФУВАННЯ

З ОПЕРАТИВНИМ РЕДАГУВАННЯМ ДАНИХ

Бондар А. І., 3 курс,

ХНУ імені В.Н. Каразіна,

кафедра фізичної географії та картографії,

наук. керівник – доцент Байназаров А. М.

В статье изложены перспективы развития картографии с использыванием современных ресурсов Интернета, а также рассматривается проект создания тематических интернет-карт на примере внешнего независимого тестирования в Украине.

Ключові слова: Web-картографування; інтерактивні карти; flash-карти
На нинішньому етапі розвитку людства, коли мережа Інтернет досягла значного розвитку у технічному плані, та стала доступною для більшості населення у сучасної географії з’явилась можливість використовувати ресурси Інтернету для своїх потреб.

Одні з найширших можливостей відкриваються для сучасної картографії, коли можна передивлятись, редагувати і навіть створювати певні види карт у своєму браузерові навіть пересічній людині.

Наразі в мережі вже створені певні картографічні сервіси, всім відомі такі гіганти як Google Maps та Yandex Maps, ці сервіси надають можливість передивлятись карти, будувати маршрути, переглядати космічні знімки, тощо.

Але серед усіх можливостей, що надають ці сервіси є і певні мінуси. Найбільший з них полягає в тому, що такі сервіси та подібні до них не можна використовувати для побудові певних тематичних карт. Тобто використовуючи можливості цих сервісів і маючи статистичні дані ми не зможемо побудувати карту густоти населення.

Для того, щоб можна було побудувати Інтернет-карту на якій можна показати результати зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) по областях, та розмістити як сайт у Інтернеті можна використовувати різноманітні технології, але найбільш популярний та найлегший спосіб – використання технології Flash.

Flash дозволяє будувати цілісну карту, при цьому можна позиціонувати кожну область, як окремий об’єкт, тобто змінювати параметри відображання однієї області можна незалежно від інших.

Після створення flash-карти необхідно методом якісного фону показати успішність кожної області за результатами ЗНО. Для реалізації цієї мети необхідно зв’язати кожну область карти, як окремий елемент з користувацьким інтерфейсом, в якому необхідно вводити результати ЗНО.

Для прив’язки карти до інтерфейсу можна використовувати спеціальну мову програмування PHP. Використання саме цієї мови дозволяє змінювати тематичне навантаження карти просто заповнюючи необхідні форми, а не втручатися у самий код карти, тобто це надає можливість оперативно редагувати карту людині, яка навіть не має уявлення про мови програмування.

Плюс подібних flash-карт також полягає у тому, що у зв’язці з іншими технічними прийомами ми маємо змогу використовувати різноманітні картографічні методи, миттєво змінювати тематичний зміст карти, тощо.

Поєднання Інтернет-технологій разом із стільниковим програмуванням дозволить змінювати тематичне навантаження просто із стільникової програми, навіть не заходячи на сайт із самою картою.

Саме простота у використанні таких карт і дозволяє вже зараз говорити про перспективність та популярність подібних розробок в майбутньому.

Джерела інформації:

1. http://www.geomedia.com.ua/

2. http://gis-lab.info/

УДК 528.921 : 004]: 378.4 (477.54) ХНУ

МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО АТЛАСУ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

імені В. Н. КАРАЗІНА

Бондаренко В. В., 5курс,

ХНУ імені В. Н. Каразіна,

кафедра фізичної географії та картографії,

наук. керівник – доцент Байназаров А. М.

В статье изложены основные положения разработанной автором методики создание электронного атласа ХНУ имени В. Н. Каразина. Определены его структура, сущность, цели, программное обеспечение и особенности оформления.

Ключові слова: атласне картографування, мультимедія, комплексне картографування.
Стрімкий розвиток інформаційних технологій наприкінці XX – початку ХХІ століття призвів до збільшення форм видання комплексних і тематичних атласів. Окрім звичайної (паперової) форми видання, набули широкого розповсюдження електронні атласи на компакт-дисках, а також версії атласів, розмішені в мережі Інтернет. З'явилися також електронні та розраховані на Інтернет версії національних атласів різних країн та атласи вищих навчальних закладів.

Створення електронних карт і атласів - це напрям в сучасній картографії, який швидко розвивається і є досить актуальним, в якому широко використовуються сучасні технології мультимедії, а також можливості Інтернет та ГІС. Область їх використання практично немає меж. В зв’язку з цим, розглянуто етапи створення подібних творів, звернувши увагу на технологічні процеси, відрізняючи проектування мультимедійних картографічних продуктів від традиційного картографування, і проаналізовано, на скільки нові геоінформаційні технології можуть опиратися на досягнення методів класичної картографії в створенні атласів. Прикладом такого картографування буде виступати розробка наукового мультимедійного атласу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Мультимедія розглядається як особлива комп’ютерна технологія, яка об’єднує різні засоби зберігання і відтворення інформації, включаючи картографічні зображення (тривимірні і віртуальні моделі, анімації), аеро- і космічні знімки, фотографії, ілюстрації, тексти, звуковий супровід та багато іншого. Спочатку мультимедійні технології використовувались при створенні електронних презентацій, енциклопедій та путівників. Саме використання мультимедії в путівниках посприяло тому, що почалось втілення мультимедії в картографію, і сьогодні існують десятки мультимедійних творів які присвячені архітектурним комплексам кріпосних споруд, соборів, великих музеїв, історичних пам'яток, заповідників тощо.

Досвід вітчизняної картографічної школи та сучасних досягнень в області мультимедіа дозволили розробити загальну технологічну схему створення географічних мультимедійих атласів та створити програму мультимедійного атласу. В ній відображенні всі етапи створення атласу із застосуванням мультимедійних засобів від проекту до тиражування. Запланована технологічна схема складається із наступних етапів:



  • розробка сценарію атласу;

  • розробка комплекту програмних засобів;

  • складання карт, створення мультимедійних файлів і гіперпосилань;

  • складання комп’ютерного оригіналу атласу.

Запланована програма мультимедійного атласу включає в себе: формування цілі, призначення і передумови виготовлення даного твору, вивчення об’єкту картографування, конкретизацію тематики і типу атласу, вибір джерел для складання атласу, розробку сценарію, а також відбір стандартного і спеціалізованого програмного забезпечення, необхідного на всіх етапах створення і обробки матеріалів.

Як результат даного етапу роботи ми отримали структуру мультимедійного атласу ХНУ, яка відображає його науково – довідкове призначення та включає в себе наступні розділи: Вступ; Природні умови; Будинки та споруди; Транспорт (схема під’їзду до ХНУ); Екологічний стан території ХНУ; Пам’ятники; Музей історії ХНУ та Музей природи; Довідкові відомості. Кожен розділ, окрім карт, має фотографії, цифрові знімки, тексти, текстові коментарі. На аеро- і космічних знімках окрім університетського архітектурного комплексу видні сусідні споруди і об’єкти, що дозволяє по них швидко зорієнтуватись у відображеному на знімках просторі.

Також було проаналізовано і вибрано стандартне та спеціалізоване програмне забезпечення. Даний етап являвся одним із найбільш важливих етапів створення мультимедійного атласу, так як від нього в багато чому буде залежити швидкість і якість виконання всієї роботи, відповідність принципам покладеним в програму, його сценарій та структура. Вибору конкретних програмних продуктів передує етап порівняння і вивчення можливостей різних програм. Наприклад відмінності в територіальному охопленні архітектурних комплексів, їх історичні та архітектурні особливості, місцезнаходження обумовлюють переваги в використанні тих чи інших програмних технологій.

На завершальному етапі складання та оформлення електронного варіанту атласу виконані вже майже всі карти які були заплановані відповідно до його структури. В процесі оформлення атласу залишилось приділити увагу програмному забезпеченню, а саме підібрати найбільш вдалу програмну оболонку, яка в повній мірі могла б задовольнити всі вимоги щодо зручного та доступного користування мультимедійним атласом.

Джерела інформації:

1. Вилков А. Ю. Электронный атлас территории МГУ на Ленинских горах // Геодезия и картография. – 2006. – №1. – С. 31-39.

УДК 911.528.9:623.64



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка