«Випереджаюча освіта для сталого розвитку шляхом впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій»



Сторінка2/13
Дата конвертації11.05.2018
Розмір2.15 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


Анотація методичної розробки
Актуальність упровадження інноваційних здоров’язбережувальних технологій зумовлена погіршенням стану здоров’я дітей унаслідок екологічної та соціально-економічної кризи. Потреба у формуванні культури здорового способу життя в учасників навчально-виховного процесу, а також створення адаптованого, комфортного, здоров’яформувального та здоров’язбережувального простору виникла в учителя як наслідок розуміння найважливіших пріоритетів української освіти. З кожним роком збільшується кількість чинників, які негативно впливають на її життя і здоров’я. За даними профілактичного медичного обстеження стан здоров’я дітей щороку погіршується, збільшується кількість учнів з хворобами опорно-рухової, серцево-судинної, дихальної, ендокринної системи. Як цьому запобігти? Потрібно формувати культуру здоров’я молодших школярів шляхом впровадження здоров‘язберігаючих освітніх технологій у роботі з дітьми і батьками, стимулювати до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції, швидкого і ефективного поширення знань про здоров’я.

Дана методична розробка містить різні види фізкультурно-оздоровчих вправ, сценарії спортивних свят, змагань, серії уроків, а також матеріали для проведення різних видів диктантів і списувань здоров’язберігаючої тематики.

Були вирішені наступні аспекти проблеми:

- забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, власних інтересів;

- формування культури здоров’я підростаючого покоління на засадах розуміння єдності природи та людини, залежності здоров’ я людини від стану довкілля;

- впровадження принципів, норм та цінностей екологічної етики, етики відповідальності, переведення їх у площину практичної діяльності, повсякденного життя, що сприятиме формуванню стійких, екологічно врівноважених звичок та традицій;

- розвиток духовного потенціалу особистості.

Практична цінність полягає у:

- розробці моделей, схем та таблиць, уроків, фізхвилинок, спортивних свят за даною схемою;

- розробці методичних рекомендацій вчителям, які стосуються форм, методів та методичних прийомів;

- створенні посібника «Збірник диктантів та творчих завдань здоров’язберігаючої тематики для 1 – 4 класів».

Педагогічний досвід відкриває нові можливості проведення уроків із впровадженням здоров’язберігаючих освітніх технологій. Розроблені автором рекомендації орієнтують вчителів на творче переосмислення проблем, здійснення просвітницької роботи різними методами на різних уроках і в позаурочній діяльності.


Зміст

Рецензія


Анотація

  1. Опис методичної розробки “Випереджаюча освіта для сталого розвитку шляхом впровадження здоров`язберігаючих освітніх технологій”…………..6

1.1. Сутність та мета випереджаючої освіти для сталого розвитку ..................6

1.2. Структура та принципи випереджаючої освіти для сталого розвитку........8

1.3. Основні завдання випереджаючої освіти для сталого розвитку……..........9

1.4. Формування культури здоров`я молодших школярів шляхом впровадження здоров`язберігаючих освітніх технологій ………………………………………9

2. Додатки

    1. Розробки уроків з використанням здоров`язберігаючих освітніх технологій………………………………………………………………………..29

    1. Моделі, схеми, таблиці з використанням здоров`язберігаючих освітніх технологій…………………………………………………………..……………57

    1. Розробки спортивних заходів з використанням здоров`язберігаючих освітніх технологій……………………………………………………………...64

    2. Система вправ фізично-оздоровчого напрямку………………………….78

    3. Збірник диктантів та творчих завдань здоров`язберігаючої тематики

для 1-4 класів…………………………………………………….………………109

3. Список використаної літератури……………………………………………..150



1.1 Сутність та мета випереджаючої освіти для сталого розвитку

Сутність концепції випереджаючої освіти для сталого розвитку полягає в тому, щоб таким чином перебудувати зміст та методику навчального процесу на всіх рівнях освітньої системи, щоб вчитель став здатним своєчасно готувати учнів до нових умов існування, давати їм такі знання та вміння, які б дозволили успішно та ефективно діяти в інформаційному середовищі, а також впливати на суспільні процеси в ім`я збереження людства та природного середовища.

Саме освіта протягом всього життя є відповіддю на динамічні зміни, які відбуваються сьогодні у світі. І для цього, на наш погляд, треба навчити дітей, по-перше, набувати знання шляхом підвищення свого культурного рівня, по-друге, прививати постійний інтерес до самонавчальної діяльності; по-третє, навчити застосовувати свої знання на практиці, перетворюючи їх у відповідні освітні компетенції; по-четверте, навчити співвідносити набутий досвід із життєвими настановами та принципами. Вказані завдання співвідносять із так званими “стовпами” освіти протягом життя, сформульованими Ж.Делором:


  1. навчитися пізнавати, поєднуючи загальну культуру із можливістю займатися поглиблено у певній галузі;

  2. навчитися робити, щоб “набути не лише професійну кваліфікацію, а й більш широкому сенсі компетентність, яка надає можливість справитись із різними численними ситуаціями та працювати у групі”;

  3. навчитися жити разом, “виховуючи розуміння іншого і відчуття взаємозалежності, здійснювати спільні проекти і бути готовим до врегулювання конфліктів в умовах поваги цінностей плюралізму, взаєморозуміння і миру”

  4. навчитися жити, щоб “сприяти розквіту власної особистості і бути в змозі діяти, виявляючи незалежність, самостійність суджень та особисту відповідальність”.

Основною метою випереджаючої освіти для сталого розвитку є сприяння становлення всесторонньо вихованої, соціально активної особистості, яка розуміє нові явища та процеси суспільного життя, володіє системою поглядів, моральних принципів, норм поведінки, які забезпечують готовність до соціально відповідальної діяльності та неперервної освіти у швидко змінюваному світі. Поєднання випереджаючої освіти із стратегією сталого розвитку передбачає формування відповідних життєвих стратегій та моделей поведінки особистості, орієнтації на якісні та ефективні форми побудови майбутнього.

Випереджаюча освіта для сталого розвитку бачиться як процес навчання тому, як приймати рішення, необхідні для забезпечення довгострокового майбутнього економіки, екології, соціальної справедливості.

Отже, концепція випереджаючої освіти для сталого розвитку передбачає створення для виконання освітою функцій випереджаючого чинника соціальних змін, інтеграцію принципів, цінностей та практик сталого розвитку у всі аспекти навчання та виховання.

Суть концепції випереджаючої освіти для сталого розвитку у тому, щоб перебудувати навчальний процес у всіх ланках системи освіти таким чином, щоб вона стала здатною до вчасної підготовки людей до нових умов існування, дати їм такі знання й уміння, які дозволили б не тільки успішно адаптуватися у новому соціальному та інформаційному середовищі, але й активно впливати на нього в інтересах збереження й подальшого гармонійного розвитку людського суспільства.


1.2 Структура та принципи випереджаючої освіти для сталого розвитку

До основних принципів, які визначають ціннісну спрямованість та зміст випереджаючої освіти сталого розвитку, доцільно віднести:



  • визначення як пріоритетної проблему збереження людства і біосфери Землі за рахунок значного зменшення антропогенного тиску на природне середовище у розбудові на цій основі освіти з високим рівнем духовної культури;

  • принцип колективної відповідальності та колективного партнерства щодо вирішення глобальних проблем сучасності, побудова освіти партнерства та взаєморозуміння;

  • орієнтація на створення гуманного, рівноправного та уважного до проблем людини суспільства на основі формування освітніми засобами таких індивідуальних якостей, як самостійність, свобода, відповідальність, ініціативність, творчість тощо;

  • навчально-виховний заклад — основна ланка, яка має забезпечити дитину необхідними знаннями, прищепити їй цінності суспільства сталого розвитку, навчити дитину вмінню приймати самостійні рішення щодо збереження довкілля, дотримання принципів соціальної справедливості;

  • навчально-виховний процес має здійснюватися на засадах змісту та ціннісних орієнтирів сталого соціального розвитку, що передбачає суттєві зміни в діяльності освітніх закладів та системи управління освітою, впровадження в освітньо-виховний процес сучасних новітніх технологій навчання, які враховують вікові, індивідуальні особливості природного розвитку дитини, використовують творчу обдарованість, дитячу уяву, ігровий потенціал вихованців.

  • формування культури здоров`я підростаючого покоління на засадах розуміння єдності природи та людини, залежності здоров`я людини від стану довкілля.

1.3 Основні завдання випереджаючої освіти

для сталого розвитку

В основі ідеї сталого розвитку — визнання людини основною цінністю. Тому важливим є дотримання прав людини, виховання в дитині культури громадськості, що передбачає знання своїх прав та обов`язків, активну громадську позицію, вміння аргументовано відстоювати свою думку, свідоме та відповідальне залучення у громадські справи, у тому числі орієнтовані на вирішення екологічних та соціально-економічних проблем.

На рівні освітньої політики впровадження норм та принципів сталого розвитку передбачає такі заходи як:


  • використання ресурсо- та енергозберігаючих технологій життєзабезпечення людини,що включає розумне споживання енергії та води, зменшення марних витрат, сировини, кількості відходів;

  • впровадження принципів, норм та цінностей екологічної етики, етики відповідальності, переведення їх у площину практичної діяльності, повсякденного життя, що сприятиме формуванню стійких, екологічно врівноважених звичок та традицій;

  • розвиток духовного потенціалу особистості.


1.4 Формування культури здоров`я молодших школярів шляхом впровадження здоров`язберігаючих освітніх технологій

Вчитель... У душі кожної людини залишається спогад про першого вчителя. Вчити, виховувати, розвивати дитину важко, відповідально, але й радісно. На наших очах відбувається справжнє диво: з невмілого, невпевненого в собі малюка виростає особливість, яка мислить, аналізує, доводить свою думку, аргументує, приймає рішення і несе відповідальність за нього, багато вже знає і навчає інших.

Усі ми хочемо бачити дитину розумною, сильною, здоровою. На жаль, статистика стану здоров`я школярів сьогодні є досить невтішною. За даними Міністерства охорони здоров`я України, 90% усіх підлітків мають відхилення в загальному стані здоров`я. Їх них 20% - по два та більше захворювань. Найбільше занепокоєння викликає подальше зниження віку дітей, схильних до вживання алкоголю, тютюнопаління та наркоманії, зокрема дітей 8-10 років.

Тож актуальна проблема сьогодення — збереження здоров`я дітей та формування здорового способу життя як цінності. Підтвердженням цього є Указ Президента України №456 від 27.04.1999 “Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя”, Указ Президента України №258-2002 від 15.03.2002 року “Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя”, якими передбачається активізувати інформаційну та роз`яснювальну роботу серед дітей щодо формування навичок здорового способу життя.

Важливим кроком у реалізації цих документів є включення нової освітньої галузі “Основи здоров`я і фізичної культури” до Базового навчального плану. Завдяки дослідженням та прогресивним ідеям науковців І.І.Брехмана, Ю.Олейника, В.В.Колбанова, вчених С.М.Павленка, С.Т.Олійника, Р.П.Апанасенка, В.П. Войтенка, І.В.Муравйова, досвіду валеологів-практиків П.Малахова, П.Бряга, Д.Уокера, А.Чейза сформувалися нові заходи до збереження здоров`я дітей.

У контексті зміцнення здоров`я чільне місце посідають здоров`язберігаючі освітні технології, до яких, на думку М.Безруких, належать всі педагогічні технології, що не шкодять здоров`ю і виховують його культуру. Дослідженнями доведено, що ефективність формування здорового способу життя прямо пов’язана з активним залученням учнів та батьків до здоров`язберігаючого навчального процесу.

Кожен, хто причетний до справи навчання і виховання, повинен усвідомити, яку відповідальність він несе.

Від нас великою мірою залежить, яким буде здоров`я дитини в подальшому життя.

Я вважаю, що з-поміж головних завдань сучасної школи є заохочування до здобуття знань, умінь, навичок і переваг здорового способу життя, стимулювання до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції, швидке і ефективне поширення знань про здоров`я. Адже основою життєвого успіху для кожної людини є її здоров`я. Впевнена, що вчитель може не тільки навчити дитину дій, що приведуть до формування певних переконань щодо здорового способу життя, а й опосередковано вплинути на родину, яка є для дитини моделлю.

Тож формування культури здоров`я молодших школярів шляхом впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій у роботі з дітьми та батьками, я вважаю одним із напрямків, що формують здоровий спосіб життя як ціннісну орієнтацію дитини в подальшому. І працювати необхідно не тільки з дитиною, а й з усією сім’єю (додатки №1,2,3).

Тому паралельно проводжу просвітницьку роботу і з батьками, і з дітьми . Моє завдання — дати їм зрозуміти, що від способу життя сім`ї залежить здоров`я дитини. В цьому віці діти ще наслідують дорослих. За даною темою мною розроблена система навчальних тренінгів, бесід, консультацій для батьків. Результатом роботи з батьками є те, що частина з них обирає здоровий спосіб життя: кидає курити, займається разом з дітьми спортом, активніше бере участь у спільних заходах із дітьми.

У роботі з батьками та дітьми дбаю про формування мотивації бути здоровим.

Добираю таку інформацію, яка є актуальною, цікавить і малих, і дорослих, є доступною та потрібною. Після того, як учні опрацюють інформацію, вона стає їхнім надбанням. Вони отримають знання, а завдяки вмінням і навичкам — досвіду. Їхній власний досвід сприятиме формуванню позиції щодо здорового способу життя. Саме це стає підґрунтям для майбутніх ціннісних орієнтирів (додаток №6).

Кожна інформація та кожна вправа має чітко визначену мету. Цікавим є вже те, що учні початкової школи на своєму рівні активно впроваджують метод “Рівний-рівному” в неформальному довірливому спілкуванні з однолітками. Вони не тільки передають інформацію, але й впевнено переконують друзів, чому не можна самому ходити вечорами, контактувати із незнайомцями, чому куріння шкідливе тощо.

Прагну під час уроків та в позакласній роботі не тільки розкрити молодшим школярам чотири основні складові здоров`я (фізична, психічна, соціальна, духовна), а й забезпечити їх належне формування (додаток №5).

Вважаю, що психічна складова здоров`я визначає розвиток людини як особистості, забезпечує її душевне благополуччя. Психічне здоров`я розкривається через розвиток основних функцій психіки людини.

Врахування особистісного чинника в навчальному процесі для мене, як учителя, відіграє велику роль.

Переконалася, що особистість завжди відзначається індивідуальною своєрідністю, має своє неповторне індивідуальне обличчя, що виявляється в її характері та здібностях. Наприклад, на уроках “Основи здоров`я” під час вивчення тем у 4-му класі “Емоції і почуття”, “Характер і здоров`я”, “Особа і особистість”, “Хочу, можу і мушу”, учні усвідомлюють, що кожен із них є особистістю неповторною, яка впевнена у своїх можливостях, наполегливо долає труднощі, з адекватною самооцінкою.

Разом із психологом школи проводжу обстеження для визначення самооцінки дітей. Маючи чіткий аналіз, використовую різноманітні методи і прийоми для виховання в учнів поваги до себе та інших людей, віри у власні можливості і здібності, прагнення бути здоровими, а головне — бажання жити і радіти життю.

Психічна складова тісно зв’язана із соціальною. Щоб сформувати в учнів життєві навички, спрямовані на здоровий спосіб життя, намагаюсь створити умови для спілкування дітей.

Наприклад, на ранкових зустрічах учні вчаться спілкуватися, більше дізнаються один про одного, вчаться слухати і чути, висловлювати власну думку, аргументувати свій вибір, тобто в класі панує атмосфера психологічного комфорту, кожна дитина відчуває себе важливою, учні співпрацюють. Це допомагає їм бути щирими, відкритими, почуватися затишно. Саме так формується позитивна самооцінка.

У малят вона складається з наших слів, поглядів, ставлення до них. І, трапляється, своєю неувагою, невмінням вчасно відреагувати на дитячу поведінку, ми стаємо причетними до руйнування їхньої самооцінки.

За час роботи з малюками я визначила певні правила, які дають мені змогу формувати позитивну самооцінку малюків:


    1. хвалити дитину за старанність так само, як за досягнення;

    2. дати зрозуміти, що старанність і наполегливість важливіші, ніж результат;

    3. допомогти дітям ставити перед собою реальну мету;

    4. критикувати не саму дитину, а вчинки;

    5. дати дитині відчути справжню відповідальність. Кожна дитина має певні обов’язки в класі, вона відчуває себе членом команди;

    6. часто говорити своїм учням про те, що вони хороші, добрі, мужні, справжні друзі,щоб вони ставали такими.

Я намагаюся розвинути у дітей віру в себе, впевненість. Вчу цінувати індивідуальність в інших. І дуже допомагають у цьому презентації сімейних газет на ранкових зустрічах. До цієї роботи долучається вся родина, і моє завдання тільки скерувати процес. Родинні газети можуть бути і тематичними: “Мої домашні улюбленці”, “Моя сім`я”, “Тато, мама і я — здорова сім`я” тощо. У газетах батьки разом із дітьми малюють, пишуть. Тут є статті і про сімейні традиції і рецепти здоров`я, також поради лікаря і родинні фотографії. Діти залюбки презентують такі газети. Їх виготовлення — це не тільки спільно проведений час з дитиною, а й цікаве і довірливе спілкування та формування певних родинних ціннісних орієнтацій.

Під час ранкових зустрічей малюки вчаться висловлювати свою думку та поважати думку інших, приймати рішення та брати на себе відповідальність за власні вчинки. В подальшому життя ці навички стануть дитині у пригоді.

На уроках з “Основ здоров`я”, під час екскурсій та й загалом індивідуального довірчого спілкування розповідаю про те, як берегти своє здоров`я, що таке здоровий спосіб життя, як діяти в ситуації, що загрожує здоров`ю та життю людини, спираючись на власний досвід дітей. Враховую й особливості сприйняття учнів молодших класів, а власне переваги образного мислення над абстрактним. Використовую емпіричне навчання.

Наприклад, під час вивчення теми “Охайність і особиста гігієна першокласників” учні не тільки прослухали інформацію як правильно вмиватися, купатися, доглядати за зубами, вухами, носом та очима, а й розглянули під мікроскопом свої руки. Вони реально побачили скільки мікробів є на немитих руках. Вони реально побачили скільки мікробів є на немитих руках. Відповідно зрозуміли, для чого потрібно вмиватися і доглядати за своїм тілом. На ранковій зустрічі мати Марійки, лікар-стоматолог, розповідала як і для чого потрібно чистити зуби. Цікавою була і її демонстрація, як мікроби руйнують зуби. А після досвіду, коли шматочок курячої печінки розчинився під дією “Пепсі-коли”, учні обережніше почали ставитись до харчування.

Практичні приклади допомагають школярам зрозуміти, для чого потрібно вести здоровий спосіб життя, як харчуватися, щоб бути здоровим, яких правил гігієни дотримуватися.

Соціальну складову здоров`я бачу як ефективну взаємодію дитини з соціальним середовищем. І в основі її лежить адаптованість до життя в соціумі. Це значною мірою залежить від нас, дорослих. Часом батьки, купуючи комп’ютерні ігри, “переселяють” дитину у віртуальний світ, і вона приходить до школи, не маючи навиків взаємодії з ровесниками та дорослими. І найголовніше завдання вчителя — залучити її до дитячої спільноти, дати зрозуміти, що її люблять, поважають, що навколо — друзі. Дуже доречні в цій ситуації вправи на перерві чи ранковій зустрічі на зразок “Продовжи речення”. Наприклад: “Руслан цього тижня найкраще...(написав контрольну роботу, грав у гру, розповів смішинку, сказав комплімент)...”, або “Хочу подякувати Оленці за те, що вона...(допомогла мені намалювати малюнок, поділилася цукеркою, принесла цікаву гру, гралася зі мною)... “Це щодення клопітка робота. Та вона дає результати.

Духовна складова здоров`я є своєрідною вершиною, яка збирає все найкраще в людині, завдяки чому стає особистістю. І на цю складову особливо великий вплив мають батьки. Саме тут формуються сімейні цінності. Багато уваги духовному здоров`ю приділяю на уроках християнської етики, виховних годинах, присвячених мистецтву, культурі, історії.

Працюючи з батьками, прагну донести до них, що здоров`я дитини на 50% залежить від способу життя, і вони своєю поведінкою моделюють для власної дитини спосіб життя. Іноді для батьків це відкриття. Така форма роботи з батьками, як семінари-тренінги, змінює їхнє ставлення до дітей. Вони краще починають розуміти їх.

Фізична, психічна, соціальна, духовна складові здоров`я тісно пов’язані між собою. І їх належний розвиток — це підґрунтя для формування здорового способу життя на ціннісних орієнтацій.

На уроках та в повсякденному життя дуже часто розмовляю з дітьми про чинники, що впливають на їхнє здоров`я (додаток №4). Вони самостійно визначають дії, які потрібно виконувати, щоб бути здоровим. Наприклад, під час вивчення теми “Сім`я і здоров`я” (3-й клас) учні, працюючи в малих групах, отримали завдання на вирізаних із паперу кружечках — перлинках здоров`я — написати, що потрібно робити, щоб бути здоровим. Школярі обговорили та записати практичні дії, які будуть виконувати, щоб бути здоровими: займатися спортом, одягатися згідно з погодою, їсти корисні страви, вчасно лягати спати, мити руки перед їжею, чистити зуби, слухати поради дорослих, яким довіряєш, бути обережними із незнайомими людьми, не перебігати дорогу перед машинами тощо. По завершенні вправи учнів створили з перлинок, ланцюжок здоров`я. Прикріплений на стінах класу, він щоденно нагадує, як бути здоровим.

Для дітей початкової школи відкриттям є те, що всі вони мають право бути здоровими. Намагаюся донести до кожного, що здоров`я — це право, дане нам від народження. І це право, як і багато інших прав людини, захищене державою. Під час вивчення теми “Твої права” діти не тільки опрацювали Конвенцію ООН “Про права дитини”, але й намалювали малюнки до певних її статей. Цікавим було також завдання знайти, в яких казках і які саме права порушені. Учнів в групах, працюючи над казками, вчилися відшукувати та трактувати певні статті. Часом дорослі кажуть: “Діти й так забагато прав мають, це ми їм будемо розповідати!”. Але так може говорити лише той, хто сам не усвідомлює, що право покладає на тебе також певні обов’язки. Наприклад, разом з учнями ми розібрали, що право на освіту покладає на них обов’язки: вчитися, слухати вчителя, виконувати домашні завдання, ходити до школи.

Та основне, вважаю, що повинні зрозуміти діти, це те, що вони мають право бути здоровими і жити у вільному від наркотиків та насилля світі. І відповідальність за реалізацію цього права лежить на нас і найближчих дорослих.

Учні, з якими я розпочала роботу, використовуючи такі підходи до формування здорового способу життя, сьогодні навчаються в 6-му класі. Та я впевнено можу сказати, що вони цінують своє життя та здоров`я.

Дуже важливим є сама організація цієї роботи. В основі формування підґрунтя для позиції щодо здорового способу життя лежить звичайний дитячий інтерес. Як зробити так, щоб дітям цікаво навчалося? Це питання ставлю собі щоразу. Переконана, що різноманітні форми, методи та прийоми активного навчання: мозковий штурм; робота в групах; робота в парах; мозаїка (6*6*6), кутки; карусель; галерея — шлях до успіху в роботі з дітьми (додаток №7).

Принцип активного навчання передбачає використання форм і методів, які забезпечують активне залучення кожної дитини до пізнавального процесу. За допомогою активних методів навчання вони отримують важливу для себе інформацію, що сприяє формуванню знань, умінь та навичок здорового способу життя й позитивного уявлення про себе через визнання своїх сильних рис, співчуття та поваги до інших людей, визнання поведінки, яка вважається прийнятою в соціумі, визначення цінностей. Школярі набувають навичок здорової міжособистісної комунікації, критичного мислення для розв`язання складних проблем, пошуку альтернатив, висловлення думок, відвертих розповідей про свої почуття, навчаються приймати рішення в ситуаціях, які загрожують здоров`ю.

Досвід впровадження в молодших групах здоров’язберігаючих технологій підтверджує моє розуміння того, що процес формування здорового способу життя дітей потрібно розпочинати вже з дошкільного та молодшого шкільного віку.

Твоє життя — твій вибір!

Та саме ми, дорослі, маємо навчити дітей робити такий вибір, що не завадить їхньому життю та здоров`ю. Бо всі хочемо бачити їх успішними і здоровими.

Людина, яка входить у життя, повинна багато вміти й знати, насамперед, як берегти здоров`я своє та інших людей, як протистояти шкідливим звичкам, правильно організувати працю і відпочинок.

Чільне місце у підготовці школярів до життя саме в тому напрямі посідає розділ природознавства «Будова організму людини і охорона здоров`я». він дає можливість розширити знання дітей з гігієни, виробити у них свідоме ставлення до свого здоров`я.

Визначити рівень санітарно-гігієнічних знань учнів допомагає анкетування та спостереження. Школярі у змозі відповісти на такі запитання: «Коли ти чистиш зуби? Як часто миєш руки, тіло? Чи користуєшся носовою хусточкою? Чому треба правильно сидіти за партою? Як можна стати сильним, не хворіти?». Діти третього класу вже відповідають на запитання : «Чому при кашлі, чханні слід закривати рот і ніс хусточкою? Чому треба мити сирі овочі та фрукти перед вживанням? Чим шкідливе куріння? Чому необхідно мити руки перед їжею? Як правильно чистити зуби?». В результаті анкетування та безпосереднього спостереження молодших школярів довелося констатувати, що вони мало знають, а ще менше дотримуються у побуті правил гігієни.

Тому посилення практичної спрямованості навчання природознавства, особливо його розділу, що містить санітарно-гігієнічну інформацію, конче необхідне.



Розпочинаючи вивчення цього матеріалу, я зацікавлюю ним учнів . в арсеналі вчителя є чимало засобів і прийомів для того. Зокрема, можна запропонувати таку головоломку (див.мал.1). Учні добирають потрібні слова, що означають:

  1. Звуки, які виникають при розмові, співі, крику тощо.

  2. Особу, котра одержала вищу медичну освіту.

  3. Рогові пластинки на кінцях пальців.

  4. Зовнішній покрив тіла людини.

  5. Один із континентів світу.

  6. Систему фізичних вправ, що зміцнюють організм.

  7. Положення, позу тіла під час сидіння, ходьби, праці.


















 
















 

 







 

 




 

 




 

 

 




 

 

Г

І

Г

І

Є

Н

А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 







 

 




 










 

 
















 

 



















 




(малюнок 1)

Відповідь: 1.Голос. 2.Лікар. 3.Нігті. 4.Шкіра. 5.Європа. 6.Гімнастика. 7.Постава.

Для полегшення варто поставити ряд додаткових запитань. Наприклад, до пункту : «З чого слід розпочинати день? Що «заряд» бадьорості на цілий день? Що допомагає людині бути сильною, стрункою, підтягнутою? А потім – розповідь про те, як берегти голос, дотримуватися чистоти шкіри, доглядати за нігтями, волоссям, виробляти струнку поставу.

Ефективність засвоєння основних правил гігієни багато в чому залежить від того, наскільки у дітей розвинуто пізнавальний інтерес до свого організму, його функціонування. Щоб зацікавити їх розповідями про органи людини й організм у цілому, я використовую відомості з науково-популярної літератури, газет, журналів, в яких наведено яскраві приклади, історичні факти природничого змісту. Скажімо, сильне враження справляє історичний факт: як на вимогу примхливого багатія полакували шкіру хлопчика, від чого він помер.

Розглядаючи значення і захисну роль шкіри, слід дати учням практичні поради про негайну допомогу при її пораненні. Самому мити й очищати забруднену рану не варто, щоб не травмувати тканини і не занести інфекції. Треба лише краї рани змазати йодом чи спиртом, потім накласти стерильну пов’язку. В екстремальних умовах як перев’язочний матеріал можна використати сфагновий мох. Він містить речовини, які згубно діють на мікроби і прискорюють заживання порізів. Якщо рана забруднена землею, в лікарнях роблять щеплення проти правця.

При вивченні цієї теми я розповідаю школярам, яка відбувається терморегуляція. Шкіра допомагає людині зберігати сталою температуру тіла. Недаремно її називають «тепловим шлюзом» організму. У спеку вона червоніє, бо розширюються кровоносні судини і збільшується віддача тепла; на холоді навпаки, стає блідою – судини звужуються. Через шкіру виділяється піт, що теж знижує температуру тіла. Але разом з потом організм втрачає багато солі – майже 30 г за добу. Не випадково після довгого походу солдатські гімнастерки покриваються шаром солі на плечах. Порада: під час тривалих переходів треба вживати біль солону їжу, ніж повсякденно.

Варто також з`ясувати з учнями, що робити при опіках та обмороженнях, розповісти про важливість чистоти шкіри. Адже, коли вона здорова, то сама має здатність убивати сторонні мікроби, які потрапляють на неї. Зі спеціальної літератури відомий факт: нанесені на ділянку чистого здорового тіла бактерії черевного тифу зникають протягом 10 хв. Це пояснюється тим, що виділення шкіри та її мікрофлора знешкоджують хвороботворні бактерії. Гинуть мікроби і від сонячних променів. Зацікавить учнів розглядання будови шкіри під мікроскопом, розгадування ребусів, в яких зашифровані назви речей, необхідних для дотримання чистоти тіла і ротової порожнини . Відповідь:2-зубна паста, 3-зубна паста, 4-мило, 5-вода, 6-рушник.

Вимогу загартовувати свій організм теж варто подати в цікавій формі. Для цього слід розповісти про видатного російського полководця О.В.Суворова, котрий хоч і був хворобливим і кволим у дитинстві, так загартував свій організм, що міг і взимку спати під відкритим небом.

Продовжуючи бесіду, наголошую, що незагартована людина, потрапивши у воду з температурою близько нуля, через 12 хв. може втратити свідомість, а через 18 хв. – загинути. Адже вода забирає з організму набагато більше тепла, ніж повітря, оскільки її теплопровідність у 28 разів більша. Стійкість щодо холоду можна підвищити загартуванням. Низька температура не загрожує здоров`ю «моржів» - людям, які плавають в ополонці і взимку. Для більшої переконливості повідомляю, що майже половина всіх випадків обморожування на півночі припадає на людей, котрі зимують там уперше. Місцеві жителі дуже рідко обморожуються.

Головні природні фактори загартування – повітря, сонце, вода. Їх теж можна зашифрувати у ребусі чи головоломці. На загартуванні водою слід спинитися окремо, акцентуючи, що в цьому разі потрібна поступовість, систематичність. Розпочинати треба в ножних ванн і обтирання. Сонячне проміння теж корисне лише у невеликих дозах. Дітям слід пам’ятати: тривале перебування з непокритою головою на сонці може спричинити опіки, сонячний (тепловий) удар, призвести до тяжкого захворювання (раку шкіри).

Учні дуже люблять незвичайне. Вивчаючи органи травлення, доцільно організувати «заочні» подорожі по країнах і континентах, створюючи уявні скрутні ситуації без води та їжі. Адже не так уже й рідко людина залишається один на один з природою. Про це досить часто повідомляється у пресі, зокрема про сміливців, які досягають полюсів, забираються на високі гірські вершини, зазнають корабельних аварій, збираються з туристичних маршрутів.

Розповідаю про те, яким чином у лісі, пустині, серед морських просторів можна вижити в екстремальних умовах,забезпечивши себе найнеобхіднішим (водою, теплом, їжею), підносить значимість теми, що опрацьовується. Саме тут учнів можуть одержати багато цінних відомостей. Скажімо, про добування води, без якої людина може прожити всього кілька днів (3-5), тоді як без їжі - 45-50 днів. У лісі, коли немає поблизу навіть струмочка, воду можна одержати за допомогою звичайного поліетиленового пакета: його натягують на гілку з густим листям і туго зав’язують отвір при її основі. Випаровуючись і конденсуючись, волога осідає на внутрішні стінки пакета. За добу таким чином можна зібрати близько 1 л води.

Воду із стоячих водойм слід профільтрувати (за допомогою бинта, вати, піску) і знешкодити від мікробів (додати настій йоду 8-10 крапель на 1 л, краще - прокип’ятити).

Морська вода для пиття непридатна: у ній розчинено дуже багато солей. У цьому разі слід пити рідину, вичавлену з риб і дрібних безхребетних морських тварин. Виникає запитання, звідки ж беруть прісну воду морські риби? Виявляється, в них є чудове пристосування – спеціальні клітини в зябрах, які й опріснюють воду.

Відомості про органи травлення тісно пов’язані зі знанням гігієни ротової порожнини. Пропонуючи їх пригадати, доцільно поставити такі запитання: «Чому з рота декотрих людей неприємно пахне? Від чого руйнуються, чорніють, випадають зуби? Що таке карієс зубів? Як часто слід чистити зуби?».

Стануть тут у пригоді деякі нескладні досліди: начесати на гребінку вати і спробувати її зняти зубною щіткою. Виявляється, результат залежить від напрямку руху щітки. Якщо її пересувати впоперек зубців гребінки, то робота затягнеться, і , навпаки, досить кілька разів провести щіткою уподовж зубців, вату відразу знімемо.

Учні 4 класу виготовили плакат: «Не лінуйся прополіскувати рот після кожного прийому їжі» і застерегти дітей, щоб вони цю корисну процедуру виконували відразу після їжі, бо навіть вже через 10 хвилин мікроби встигнуть утворити м`який наліт

Діти часто спостерігають, що у чоловіків, котрі багато курять, жовтіють не лише вуса, а й зуби, бо на їх поверхні відкладається шар тютюнового дьогтю. Куріння руйнує зубну емаль ще й тому, що виникає різкий перепад температур (тютюнового диму близько 60оС, а повітря – значно нижча). Постійне нагадування про руйнівний вплив тютюнового диму на організм допоможе переконати учнів у тому, що куріння дуже шкідливе. До того ж викликає відразу звичка курців часто спльовувати: в тютюновому дим містяться речовини,які роз`їдають слизові оболонки рота, що підсилює слиновиділення. Кинувши палити, можна легко позбутися і цієї неприємної звички.

При вивченні теми «Органи травлення» я наголошую на необхідності дотримуватися режиму харчування. Про значення раціональності й помірності у вживанні їжі дітям нагадує англійське прислів`я «Чим вужча талія, тим довше життя», яке теж варто зашифрувати (мал.7) . Якщо учнів зуміють знайти перший кружечок, то за лініями прочитають увесь текст і зрозуміють, що переїдання на ніч, вживання надміру солодощів призводить до ожиріння; треба контролювати масу свого тіла. Для цього досить відтягнути пальцями складку шкіри на животі і виміряти її товщину (вона не повинна перевищувати 2 см).

Про основні правила гігієни рук школярі довідаються, доповнивши речення: 1.Мий руки перед…(їжею). 2.Мий руки після відвідування …(туалету). 3.Мий руки після будь-якого…(забруднення).

Миття рук – це істина, яку треба постійно повторювати. Чому саме руки потребують ретельного догляду? Запропонуймо дітям перелічити речі, які вони брали в руки протягом дня. Це не так легко зробити, але можна пригадати: ручка дверей, одяг, взуття, книжки, портфель, парта, м’яч , віник, ганчірка, лопата, граблі і т.п. До всього принаймні доторкнулися. А на всіх цих предметах є мікроби, що потрапляють на долоні, під нігті і сприяють розвитку захворювання.

Більш глибоко засвоїти зміст теми учням допоможе бесіда про інфекційні хвороби, що їх вони перенесли. Які ознаки цих хвороб? Діти пригадають: слабкість, головний біль, кашель, підвищення температури тіла. Вчитель застерігає, що не варто її знижувати, оскільки підвищення температури – захисна реакція організму. Це викликає здивування в учнів, виникає проблемна ситуація: «навіщо лікарі виписують ліки? «. Я пояснюю, що ліки потрібні для знищення збудника хвороби, а не для зниження температури. Тут варто порадити, як поводитися при захворюванні на грип. До приходу лікаря слід прийняти ножні гірчичні ванни, випити склянку чаю з лимоном або настій трав, фруктовий сік, тепле молоко тощо. Ці заходи зменшать в трагізмі кількість токсинів – шкідливих речовин, що їх виділяють мікроби. Узагальнюючи знання учнів про режимні моменти дня, доцільно проводжу гру «Що зайве, коли готуєшся до сну?». Для цього записуємо у таблиці: простирадло, м`ясні страви, будильник, зубна щітка, зошит, ручка, ковдра, рушник, магнітофон, мило, настільна лампа, велосипед, ввімкнений телевізор, печиво, лінійка, свіже повітря» Я читаю, діти уважно слухають. Коли названо зайве, сигналізують червоними кружечками (підняттям рук).

Впевненість у користі здобутих у школі знань мобілізує учнів. Вони уважно і зацікавлено слухають, виконують завдання, ставлять досліди. Тому на уроках природознавства доцільно ознайомлювати школярів з вимогами деяких професій щодо здоров`я людини. Так, льотчиком, водієм не може стати людина, в якої поганий зір, котра не розрізняє кольори, - отже, необхідно берегти зір. Важко, наприклад, працювати кухареві, продавцеві, в яких плоска стопа: адже доводиться тривалий час стояти. А спричинює плоскостопість зайва маса тіла, недостатній фізичний розвиток, неправильно дібране взуття. Рекомендацію більше ходити босоніж по нерівній поверхні діти сприймають з довірою.

При вивченні теми «Органи чуття» доцільно переводжу точність їхнього окоміру, що потрібно представникам багатьох професій, і порадити, як тренувати його. Тут використовую гру, запропоновану ще видатним італійським ученим, винахідником, художником Леонардо да Вінчі. Я креслю на дошці вертикальну лінію, а учні, не підходячи до неї, позначають на лінійці приблизну висоту цього відрізка в сантиметрах і записують у зошиті. Потім я вимірюю лінію, а діти обчислюють, на скільки помилився кожний. Виграє той, у кого похибка найменша.

Так, систематично пов`язуючи навчання природознавства з життям, підвищуємо ефективність уроків, підготовляємо школярів до майбутньої трудової діяльності.

Аналізуючи причини відсутності дітей у школі, я побачила ,що це,в переважній більшості, часті хвороби. Це не могло залишити мене байдужою, адже хвороба призводить до зниження успішності, виникнення проблем у спілкуванні, а найголовніше - до хронічних захворювань дітей.

Моніторинг пропусків уроків через хворобу показав, що їх кількість зменшувалася із зростанням обізнаності учнів про можливість захисту організму від інфекційних хвороб, знань про наслідки шкідливих звичок, вміння чергувати працю та відпочинок.



Реалії сьогодення говорять про низьку ефективність традиційних підходів щодо навчання дітей здоровому способу життя і переконливо засвідчують про необхідність сучасного наукового педагогічного підходу, завдяки якому учні отримують необхідну , достовірну відповідно до віку інформацію. У них сформуються здорові установки та навички, сприятливі для розвитку, здоров’я, безпеки, навчання та успіху. Таким підходом є впровадження у навчально–виховний процес інноваційної педагогічної технології, яка реалізує концепцію особистісно–орієнтованого навчання і виховання та потребує використання інтерактивних методів навчання.

Не секрет, що більшість батьків та дітей ділять навчальні предмети на важливі та другорядні. Багато з них вважають “Основи здоров’я” несерйозним предметом, не розуміючи його важливості. Адже, суттєвою складовою сучасної шкільної освіти щодо забезпечення належного рівня здоров’я підростаючого покоління є формування в учнів позитивного ставлення до збереження життя і зміцнення здоров’я ,оволодіння основами здорового способу життя, навчання життєвим навичкам, сприятливим для гармонійного розвитку ,здоров’я,безпеки і життєвого успіху.

Переглядаючи медичні довідки першокласників, я була дуже стурбована, тому що за результатами медичних обстежень виявилося:



Картина невтішна. Як же допомогти дітям навчитися берегти своє здоров’я, контролювати свою поведінку, бути фізично та морально здоровими. Я розробила алгоритм роботи над цією проблемою.

У процесі навчання життєвим навичкам завжди використовую інтерактивні групові форми,які передбачають конструктивістські(центровані на учнях)освітні підходи . Вони є цікавими, природними для дітей.

Одним із принципів гуманної педагогіки є принцип розвитку всіх учнів – і сильних, і слабких, що є можливим за умов співпраці дітей, різних за рівнем фізичного розвитку. Тому я використовую парну та групову діяльність учнів. Дітям подобається об’єднуватися в різні групи, з різними дітьми. Об’єднання проводжу у формі гри: “День, ніч”, назви місяців,пори року,сім кольорів веселки,назви тварин. Використовую різні інтерактивні вправи та методи: «Мозковий штурм»,”Павутинка”,”Навчаючи - вчусь”, ’’Акваріум’’, ”Мікрофон”, переглядаємо відеоматеріали. У практичному блоці використовую імітаційні ігри, рольові ігри,драматизації, дискусії. Діти із задоволенням готують презентації своїх робіт, малюють, вирізають, розфарбовують, навчають інших. При цьому немає і не може бути пасивних, адже завдання для групи є спільним і тому немає можливості ухилитися від його виконання , бо у спільній роботі немає “акторів та глядачів”.. Відступає страх перед помилками. Допомогає думка про те що він не сам, а з товаришами. Також учень знає, що ніхто сміятися з його помилок не буде, бо рішення було прийняте спільно з групою. Він знає що йому завжди допоможуть.

Для формування в учнів свідомого ставлення до власного здоров’я та оволодіння навичками здорового способу життя я розробила свою систему роботи:

1.На початку і в кінці уроку аналізую рівень засвоєння матеріалу.

2.Коригую роботу, враховуючи очікування дітей.

3. Проводжу корекцію емоційного стану дітей.

4. Використовую життєвий досвід дітей та привчаю до застосування знань у практиці.

5.Впроваджую інтерактивні технології: “Мікрофон”, “Очікування”, “Мозковий штурм”, “Коло ідей”, “Навчаючи - вчусь”, “Клубочок”.

6. Застосовую руханки для відновлення фізичних сил та поліпшення настрою.

7. Залучаю батьків до співпраці.

Цю систему я вважаю логічним продовженням роботи над своєю проблемою, методики використання якої можна простежити в конспектах розроблених уроків. В процесі роботи проводила анкетування дітей за такими запитаннями:


  1. Чи дотримуєтесь ви режиму дня?(так-ні)

  2. Чи чистите ви зуби два рази на день?(так-ні)

  3. Чи гуляєте ви щодня на свіжому повітрі?(так-ні)

  4. Чи робите ви щодня ранкову гімнастику?(так-ні)

  5. Чи є у вашій сім’ї традиції збереження здоров’ я?(так-ні)

Результати опитування:

Робота над проблемою «Реалізація ідей випереджаючої освіти для сталого розвитку шляхом впровадження здоров`язберігаючих освітніх технологій» ще триває, але вже на даному етапі результати роботи показали значні досягнення:



  1. Знизилася кількість пропусків уроків через хворобу на 15%.

  2. Рівень знань зріс на 19%.

  3. Формуються навички особистої гігієни, свідомого ставлення до свого здоров’я.

  4. Розширилась пізнавальна сфера, серйозним стало відношення дітей і батьків до здоров’я.

  5. Покращились стосунки дітей та батьків.

  6. Виріс духовний потенціал дитини.

  7. Бережливішим стало відношення до довкілля.

  8. Економнішим стало відношення до природних ресурсів.



Управління освіти виконкому Марганецької міської ради

методичний кабінет управління освіти виконкому Марганецької міської ради

Марганецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3
Урок з основ здоров`я

4 клас

(фізична складова здоров`я)

На тему «Природні чинники,

що сприяють збереженню здоров`я людини»

Козенко О.І.

вчитель початкових класів

спеціаліст вищої категорії

звання «старший вчитель»

м.Марганець



2013 р.

Тема. Природні чинники, що сприяють збереженню здоров`я людини.

Мета. Ознайомити учнів з чинниками природи, що сприяють збереженню здоров`я людини; донести до дітей вміння компетентно ставитись до життя; навчити використовувати природу для збереження здоров`я; виховувати бережне ставлення до природи.

Хід уроку

І. Організація класу.

Прочитайте і вдумайтесь у зміст віршика Тетяни Бойченко:

Повітря, земля і вода-це Природа.

Природа-це Я.

І Ти-це Природа.

У Божому світі

Під сонцем одним

Повинні ми жити у злагоді.




  • Від незгоди з Природою починається погане життя в усіх людей. Що ж треба робити для згоди з Природою?

ІІ. Повторення вивченого матеріалу.

  • Ось сьогодні на уроці ми і вивчимо природні чинники, що сприяють збереженню здоров`я людини.

  • Але перед тим, як ми почнемо працювати, давайте повторимо те, що ми вже вивчили.

  • Які бувають мікроби?

  • Для чого використовують корисні мікроби?

  • Як називають хвороби, що спричиняються мікроорганізмами?

  • Назвіть їх?

  • Як захистити себе від інфекційних хвороб?

ІІІ. Оголошення теми і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

  • Так яку тему ми сьогодні будемо вивчати?

  • Навіщо вивчати цю тему?

  • Дійсно, щоб ми знали, які природні чинники сприяють збереженню здоров`я, щоб бути здоровим.

  • А навіщо нам бути здоровим?

  • А здоровим треба бути тільки в дитинстві?

  • Послухайте вірш і скажіть, як природа впливає на людину?

  • Які фактори?

IV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Розповідь вчителя.

  2. Створення проблемної ситуації.

  • На протязі тижня ви отримали пошукове завдання по групах:

  1. В яких випадках шкідливе для людини сонце, грунт, повітря і підбір загадок про лікарські рослини.

  • Послухаємо кожну групу про шк..

  1. Виступи дітей.

  2. Розповідь вчителя про фітонцидні рослини.

  3. Виступи дітей з загадками (група 1-задає іншим двом). Підкріплюють правильність виступів – овочами.

  4. Робота з висловами.

Гра «Склади вислів»

А) Їж по одному яблуку на день, лікар тобі не знадобиться.

Б) Зелень на столі – здоров`я на 100 років.

В) КРОВ – МОРКВА ПОКРАЩУЄ.



  • Перевіримо кожну команду. Хором зачитайте свій вислів.

Фізкультхвилинка.

  1. Робота з підручником.

А) с.24 – відкрили підручник.

І група – читає мовчки про Сонце.

ІІ група – про повітря.

ІІІ група – правила здоров`я.



  • А тепер поділимося знаннями зі своїми товаришами. Про що читала кожна група. Використовуйте малюнки в книзі та на дошці.

  1. Робота в зошитах.

А) №1(фронтально)

Сонце, вода, повітря.

Б) Завдання №2 (робота в парах)

1. Провітрюй кімнату.

2. Вологе прибирання в квартирі.

3. Відпочивай на свіжому повітрі.

4. Не принось до школи балончики.

В) Завдання №3 (Д/з)

Г) Завдання №4 (з коментуванням)

У нашій місцевості ростуть такі лікарські рослини: липа, шипшина, малина, ромашка, бузина і багато інших.

Д) Розв`яжи кросворд. Завдання №5 (самостійна робота або Д/з)

IV. Підсумок уроку.


  1. Гра «Мозковий штур»

  • Назвіть перше, що вам приходить на думку при слові: Сонце, повітря, вода.

  1. Гра «Мікрофон»

  • Що нового ви дізналися на уроці?

  • Які загадки пам`ятаємо з читання, українознавства про повітря, сонце, грунт?

  1. Вірш про охорону навколишнього середовища. (Сергій Зимненко)


Управління освіти виконкому Марганецької міської ради

методичний кабінет управління освіти виконкому Марганецької міської ради

Марганецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3

Урок з українознавства

4 клас

(духовна складова здоров`я)
На тему «Дніпропетровщина заповідна»

Козенко О.І.

вчитель початкових класів

спеціаліст вищої категорії

звання «старший вчитель»

м.Марганець



2013 р.

ТЕМА : “Дніпропетровщина заповідна”

МЕТА : Навчитись правильно поводитись на природі, пізнати і полюбити рідну землю. Розвивати мислення учнів.

Обладнання : Книжкова виставка : “Щедрий голос природи змалку слухаю я”,

виставка поробок з природнього матеріалу, гербарій.

Грамзапис : голоса птахів.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка