Вимоги до курсу “Методологія історії”



Скачати 66.94 Kb.
Дата конвертації23.10.2018
Розмір66.94 Kb.

Опис і вимоги до спецкурсу

"Утворення та розвиток Московської держави XII-XVII ст."


2017-2018 навчальний рік

Спецкурс викладається для студентів ІІІ курсу історичного факультету (спеціальність – 6.020302 Історія, спеціалізація – Історія Центральної та Східної Європи) в п'ятому семестрі обсягом 120 годин (4 кредити), з них 32 – лекційних, 88 годин – самостійна робота.


Мета і завдання спецкурсу:

– визначити головні етапи та їх зміст процесу становлення російської державності;

– з'ясувати особливості процесу утворення Московської держави;

– охарактеризувати риси суспільно-політичного та соціально-економічного устрою Московської держави;

– розкрити культурні та релігійні процеси, суспільну думку, ментальні особливості російського народу;

– проаналізувати зовнішні впливи на всіх етапах формування та розвитку Московської держави.



Контроль знань та умови складання заліку. Оцінювання студентів здійснюється на основі модульно-рейтингової системи за шкалою від 0 до 100 балів. Рейтингова оцінка знань студентів з курсу визначається за сумою балів, набраних студентами за підсумком роботи в семестрі. Невід'ємною частиною спецкурсу є обов'язкові лекції. Відвідавши всі лекції, студент може набрати максимально 50 балів.

Кожен студент має підготувати реферат-есей. Студенти повинні обрати запропоновану викладачем тему для підготовки реферату-есею, опрацювати необхідні джерела і літературу та представити письмовий реферат-есей. Обсяг реферату-есею має становити 8–10 сторінок друкованого тексту (шрифт 14 через півтора інтервали) з поданням наприкінці реально опрацьованої літератури і джерел, включно з інтернет-виданням. Максимальна оцінка реферату – 50 балів. Кінцевий термін подання – 1 грудня 2017 р.

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав менше 51 бала, то він не допускається до заліку, у відомість проставляється "незараховано". Такий студент має змогу складати залік за талоном № 2, але для цього він повинен виконати передбачене кафедрою завдання.
Шкала перерахування балів


Оцінка в балах

Оцінка ВНЗ

Код оцінки

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за залік

90 – 100

Відмінно

5

А

зараховано

71 – 89

Добре

4

В (81 – 89)

зараховано

С (71 – 80)

51 – 69

задовільно

3

D (61 – 69)

зараховано

Е (51 – 60)

21 – 50










Допускається до складання іспиту (заліку)

До 21

Незадовільно (оцінка автома-тично виставля-ється у відо-мість) з правом складати іспит за талоном

2

Fx

Не зараховано


Тематика рефератів-есеїв
1. Слов'янська колонізація Волго-Окського межиріччя.

2. Формування російського етносу.

3. Великий Новгород та вільні європейські міста: порівняльна характеристика.

4. Міжнародні зв'язки Великого Новгорода.

5. Сучасні археологічні дослідження про нові факти історії середньовічного Новгорода.

6. Особливості суспільно-політичного устрою Великого Новгорода.

7. Боротьба Великого Новгорода проти шведської та німецької агресії.

8. Включення Великого Новгорода до складу Московської держави (друга половина XV ст.).

9. Особливості політичного устрою Володимиро-Суздальського князівства.

10. Культура Володимиро-Суздальської землі.

11. Проблема взаємовідносин Північно-Східної Русі та Золотої Орди в працях Л. Гумільова.

12. Ідея євразійської історичної спільноти в працях євразійців.

13. Міста та їх соціально-політична роль.

14. Монгольський фактор в російській історії.

15. Твер як суперниця Москви (XIV – перша половина XV ст.).

16. Династична війна в Московському князівстві (друга чверть XV ст.).

17. Іноземні джерела про Московську державу кінця XV – початку XVI ст.

18. Політичні теорії в Московській державі кінця XV – початку XVI ст.

19. Церковна полеміка: йосифляни та не стяжателі (друга половина XV – початок XVI ст.).

20. Публіцистичні твори Васіана Патрікеєва.

21. Діяльність Максима Грека.

22. Московсько-литовські війни наприкінці XV – початку XVI ст.

23. Іноземні джерела про епоху Івана IV.

24. Ідея "вільного самодержавства" в листуванні Івана IV та Андрія Курбського.

25. Лівонська війна (1558–1583 рр.).

26. Іноземні джерела про Смуту початку XVII ст.

27. Польсько-московські відносини напередодні Смути (початок XVII ст.).

28. Самозванство в період Смути.

29. Земський Собор 1613 р.

30. Церковний розкол середини XVII ст.

31. Особливості державно-політичного устрою Росії в другій половині XVII ст.

32. Праця Г. Котошихіна "Про Росію за царювання Олексія Михайловича" як важливе історичне джерело епохи.


Рекомендована література
Алексеев Ю. Г. Государь всея Руси. Новосибирск, 1991.

Альшиц Д. Н. Начало самодержавия в России. Москва, 1985.

Артемьев А. П. Ледовое побоище и битвы XIV − начала XV в. на Северо-Западе Руси // Вопросы истории. 1999. № 2.

Ахиезер А. С. Россия: критика исторического опыта: В 3-х т. Москва, 1991.

Белинский В. Страна Моксель, или Открытие Великоросии. Кн. 1, 2. Киев, 2007.

Буганов В. Мир истории: Россия в XVII в. Москва, 1989.

Веселовский С. Б. Исследования по истории опричнины. Москва, 1963.

Вовина В. Г. Патриарх Филарет (Федор Никитич Романов) // Вопросы истории. 1991. №7−8.

Войтович Л. В. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ – початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Львів, 2000.

Горский А. Москва и Орда. Москва, 2000.

Грушевський М. С. Звичайна схема "русскої" історії й справа раціонального укладу історії Східного Слов’янства // Статьи по славяноведению. Санкт-Петербург, 1904.

Данилевский И. Н. Русские земли глазами современников (XII−XIV вв.). Москва, 2001.

Дворянство и крепостной строй России XVI−XVII вв. / Отв. ред. Н. Павленко. Москва, 1975.

Дзюбенко П. Очерк истории становлення Московского государства ХІІ – первая треть XVI в. Москва, 2012.

Дубов И. В. Спорные вопросы этнической истории северо-восточной Руси IX−XIII вв. // Вопросы истории. 1990. № 11−12.

Жидков В., Соколов К. Десять векав Российской ментальности: картина мира и власть. СПб, 2001.

Зимин А. А. Витязь на распутье: феодальная война в России XV в. Москва, 1991.

Зимин А. А. Россия на рубеже XV−XVI столетий. Москва, 1982.

Зимин А. Россия на пороге нового времени. Москва, 1972.

Земцов Б. Откуда есть пошла… российская цивилизация // Общественные науки и современность. 1994. № 4.

Каппелер А. Росія як політична імперія. Львів, 2005.

Каштанов С. М. Социально-политическая история России конца XV − первой половины XVI в. Москва, 1967.

Кизимов Ю. А. Земли и княжества Северо-Восточной Руси в период феодальной роздроблености (XII−XV вв.). Ульяновск, 1982.

Кирпичников А. Н. Александр Невский: между Западом и Востоком // Вопросы истории. 1996. № 11−12.

Клюг Э. Княжество Тверское (1247−1485 гг.). Тверь, 1994.

Ключевский В. О. Исторические портреты. Москва, 1991.

Кобрин Л. В. Природно-климатический фактор и особенности исторического процесса // Вопросы истории. 1992. № 4−5.

Кучкин В. А. Александр Невский − государственный деятель и полководец Средневековой Руси // Отечественная история. 1996. № 5.

Кучкин В. А. Дмитрий Донской // Вопросы истории, 1995. № 5.

Кучкин В. А. Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в X−XIV вв. Москва, 1984.

Лимонов Ю. А. Владимиро-Суздальская Русь: очерки социально-политической истории. Ленинград, 1987.

Лобачев С. В. Патриарх Никон. Санкт-Петербург, 2003.

Мартышин О. В. Вольный Новгород: общественно-политический строй и право феодальной республики. Москва, 1992.

Милов Л. В. Природно-климатический фактор и особенности российского исторического процесса // Вопросы истории. 1992. № 4−5.

Миронов Б. Социальная история России. Т. 1. Санкт-Петербург, 2002.

Нефедов С. А. Первые шаги на пути модернизации России: реформы середины XVII века // Вопросы истории. 2004. № 4.

Орлова Т. В. Всесвітня історія. Історія цивілізацій. Київ, 2012.

Пресняков А. Российские самодержавцы. Москва, 1990.

Пчелов Е. Романовы. История династии. Москва, 2002.

Свердлов М. Домонгольская Русь. Князь и княжеская власть на Руси VI – первой трети XIII в. – СПб, 2003.

Седов В. У истоков восточнословянской государственности. Москва, 1999.

Скрынников Р. Г. Россия в начале Смутного времени. Москва, 1981.

Скрынников Р. Г. Святители и власти. Ленинград, 1990.

Скрынников Р. Царство террора. СПб, 1992.

Соборное уложение 1649 года. Ленинград, 1987.

Сорокин Ю. Алексей Михайлович // Вопросы истории. 1993. № 6.

Судебники XV−XVI веков // Под ред. Б.Д. Грекова. Ленинград, 1952.

Ульяновский В. И. Российские самодержавцы: Лжедмитрий I. Киев, 1993.

Феннел Дж. Кризис средневековой Руси: 1200−1300. Москва, 1988.

Флоря Б. Русско-польские отношения и политическое развитие Восточной Европы во второй половине XVI – начале XVII в. Москва, 1978.

Флоря Б. Польско-литовская интервенция в России и русское общество. Москва, 2005.

Фроянов И., Дворниченко А. Города-государства Древней Руси. – Л., 1988.

Янин В. Очерки истории средневекового Новгорода. Москва, 2008.

Янов А. У истоков трагедии. 1462–1584. Заметки о природе и происхождении русской государственности. Москва, 2001.




Склала доц. Лешкович Н. О.
Каталог: wp-content -> uploads -> 2017
2017 -> Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи самостійна робота студентів
2017 -> Навроцька Юлія Вячеславівна, доцент кафедри цивільного права та процесу, кандидат юридичних наук, доцент робоча програма
2017 -> Навроцька Юлія Вячеславівна, доцент кафедри цивільного права та процесу, кандидат юридичних наук, доцент робоча програма
2017 -> Зарубіжна історіографія
2017 -> Навчально-методичний комплекс
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
2017 -> Програма навчальної дисципліни
2017 -> Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «основи екології»

Скачати 66.94 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка