Використання



Скачати 208.84 Kb.
Дата конвертації14.07.2018
Розмір208.84 Kb.
ТипПротокол

Районний методичний центр відділу освіти

Теофіпольської райдержадміністрації

Бережинецька загальноосвітня школа І – ІІ ступенів

Семенюк Олег Миколайович

ВИКОРИСТАННЯ

КРАЄЗНАВЧИХ МАТЕРІАЛІВ ПІД ЧАС

ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФІЇ

2016

Методичний посібник. Використання краєзнавчих матеріалів під час вивчення географії. Бережинці. 2016 . С. 19

В посібнику представлений матеріал для роботи вчителя географії, який узагальнює матеріал використання краєзнавчих матеріалів на уроках і в позаурочний час, пам’ятки, які допомагають не тільки впорядковувати, а чітко організовувати роботу на уроках,формулювання бачення автора сучасної ситуації щодо методик проведення уроків географії з впровадженням на уроках активних форм роботи.

Для вчителів географії.

Укладач: Семенюк О.М. , вчитель географії Бережинецької ЗОШ І – ІІ ст.

Рецензент: Семенюк Ю.Й. - директор Бережинецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.

Рекомендовано: методичною радою методичного центру відділу освіти Теофіпольської районної державної адміністрації
Протокол № 4 від 22 грудня 2016 року
ПЛАН

1.Вступ


2.Використання краєзнавчого матеріалу на уроках географії

3.Використанн краєзнавчого матеріалу в позаурочний час:

- краєзнавчі конкурси;

- заняття гуртків;

- родинні свята;

- екскурсії.

4. Висновки

5. Список літератури


6. Додатки
ВСТУП

У державному стандарті загальної географічної освіти зазначається: «Географія - одна із базових шкільних дисциплін, яка об’єднує в собі природничі і суспільні знання.» Одним із головних завдань шкільного курсу географії є формування в учнів цілісного географічного образу планети Земля, починаючи від вивчення рідного краю і держави та, закінчуючи пізнанням глобальних закономірностей і процесів.

В системі шкільної географічної освіти кожен з покласних курсів географії є важливою і необхідною ланкою для розвитку учнів. Велике значення мають знання з фізичної географії , важливим є вивчення географії материків і океанів, вивчення природних умов і розвитку країн нашої планети, значна увага приділяється вивченню економічного розвитку України як самостійної Європейської держави, але знання географії рідного краю є чи не найголовнішим.

Визначаючи виховну мету уроку слід враховувати пріоритет загальнолюдських цінностей, зростання національної свідомості, необхідність формування гордості за свій народ. У вихованні патріота України – людини високої моралі і духовності, культури, патріота-інтелектуала основну роль надаю конкретному краєзнавчому матеріалу.

При вивченні географії краєзнавство – це один із найцікавіших напрямів роботи. Це зумовлено тим, що ніколи не вичерпується допитливість дитини, котра прагне дізнатись, що відбувається на землі, де вона народилась і живе, що було до неї, як жили люди і що змінилося.

Краєзнавчий підхід у навчанні географії активізує пізнавальну діяльність учнів, їх особисту участь у природних і суспільних перетвореннях, дає відчути себе не спостерігачами, а дійовими особами, пробуджує відповідальність за майбутнє власне та рідного краю.

Використання краєзнавчого матеріалу на уроках географії сприяє формуванню міцних та сталих знань, впливає на формування переконань і життєвого досвіду учнів, дозволяє на місцевих прикладах пояснити закономірності розвитку і перетворення географічного середовища, сприяє розвитку інтересу до пізнання навколишнього світу, а разом з тим, допомагає вчителю пов’язати викладання географії з життям і з практикою.

Краєзнавчий матеріал пожвавлює процес сприйняття на уроках, робить його цікавим, допомагає учням глибше зрозуміти нові наукові поняття і терміни, розширює і поглиблює розуміння ними навколишнього середовища, прищеплює уміння активно взаємодіяти з ним.

Спираючись на багатий конкретний матеріал, зібраний і досліджений самими учнями, можна полегшити учням засвоєння складних понять географії, захопити їх процесом пізнання природи, наблизити навчання до життя, до практики і забезпечити правильне формування географічних уявлень і понять: від близького до далекого, від конкретного до абстрактного.

Збір краєзнавчого матеріалу учнями пов’язаний із спостереженнями, екскурсіями та курсом практичних робіт і тому сприяє розвитку спостережливості, вдумливому ставленні до явищ природи і суспільного життя, вчить правильно оцінювати значення і роль географічних факторів у цілеспрямованій діяльності людей.

Географія має великі можливості для широкого використання елементів краєзнавства.

Краєзнавчий матеріал – найкраще унаочнення під час вивчення багатьох тем шкільних курсів географії. Як правило, краєзнавчий матеріал – це результат дослідницької (науково-дослідницької) роботи учня під керівництвом вчителя, а також дослідження вчителя.

Зібрана краєзнавча інформація може бути представлена на уроках географії у вигляді рефератів, повідомлень тощо .

КРАЄЗНАВЧА РОБОТА НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

Сидячи за партою і користуючись лише підручниками географії, не можливо

глибоко і повно пізнати світ. Тут на допомогу вчителеві приходить

частина цього великого світу – край, що простягається за вікнами школи.

Саме через краєзнавство здійснюється відоме дидактичне правило,

надзвичайно важливе в навчанні географії: “від відомого до невідомого,

від близького до далекого”. Дослідження рідного краю сприяє поглибленню

знань, умінь і навичок учнів, розвитку їх здібностей і пізнавальної

активності, вихованню любові до Батьківщини.

На заняттях у VI класі учні вчаться користуватися термометром,

барометром, гігрометром, знайомляться з кутоміром власної конструкції

для визначення висоти Сонця над горизонтом, вчаться завбачати погоду, використовуючи народні прикмети (прогноз) .

Учнями ведеться календар погоди, в який щодня заносятьсь дані

спостережень. Записи робить чергова група учнів (3-4 чол.). Вони

записують температуру повітря, тиск, напрям і силу вітру, стан атмосфери

(ясно, хмарно, дощ).

На початку уроку географії чергові учні повідомляють дані про погоду,

порівнюють погоду поточного місяця з погодою попереднього року цього ж

місяця за календарем, який висить поряд з тим, що заповнюється.

Під час вивчення теми “Клімат” учні складають графіки температур

повітря за місяць, креслять розу вітрів, порівнюють клімат конкретного

місяця з кліматом цього ж місяця попереднього року. При цьому

використовують дані власних спостережень.

Виконання таких робіт сприяє розвитку в учнів спостережливості і

вміння порівнювати, аналізувати, складати графіки, заповнювати таблиці

тощо.

 Під час вивчення теми “Води суходолу. Поверхневі води. Річки.”



проводиться екскурсія до річки Семенівки, яка допомагає засвоїти учням такі

поняття, як: “річище”, “заплава”, “тераси”, “річкова долина”, “корінний

берег”, “стариця”, “повінь”, “межень”, “паводок”, “річкова ерозія” тощо.

  Вивчаючи тему “Поверхневі води України”(VIII клас) учні досліджують і

виконують наступні роботи :
   - складають план річки;
   - визначають грунт дна;
   - складають опис річкової долини;
   - вимірюють швидкість течії;
 - визначають витрати води;
   - вимірюють прозорість води, її температуру;
   - роблять опис берегів, заплави, долини річки;
   - проводять вивчення ґрунтових вод;
   - збирають відомості про режим річки;
   - з’ясовують господарське використання річки;
   - визначають джерела забруднення річки.
    Особливу увагу треба приділити місцям активного забруднення річки,

установити чинники забруднення.

 Така практична робота під керівництвом учителя допоможе учням набути навичок дослідницьких робіт.

При вивченні теми “Топоніміка своєї місцевості” клас ділиться на

групи і кожній групі пропонується дослідити походження назв:
1) походження назв місцевих географічних об’єктів;
2) походження місцевих назв вулиць;
3) походження назви міста і селища.
  Учні дослідили історію назви села Бережинці. Назва походить від слів берег або береза. Тут на берегах річки Синявка (Семенівка) знаходиться березовий гай.

Велике значення при вивчення програмного матеріалу мають практичні роботи, які базуються на краєзнавчому матеріалі.

Наприклад, курс «Загальна географія» (6 клас) практична робота № 1 «Спостереження за погодою, висотою сонця над горизонтом, сезонними змінами стану рослинності і водойм». Ця практична робота проводиться на метеорологічному майданчику школи. Спостереження за місцевими ознаками погоди і сезонними змінами у природі веду з учнями протягом року.

Наука, яка нічого не дає для практики, нічого не варта. Тому важливо, щоб учні навчалися виготовляти вимірні прилади, проводити зйомку місцевості, працювати з картою, вести спостереження за явищами природи, обробляти дані спостережень, брати участь у заходах з охорони природи.

Задля цього потрібно якомога більш уроків проводити, спираючись на краєзнавчий матеріал. Майже на кожному уроці 6 класу, звичайно ж 8 та 9 класів слід звертатися до географії рідного краю. Доцільно у курсі 7 класу порівнювати відомості про далекі краї з даними про свій край — добре відомими або зрозумілими для учнів.

Наприклад, під час проведення практичної роботи у 6 класі «Спостереження за погодою й опрацювання зібраних матеріалів: складання графіків температур, діаграми хмарності й опадів, рози вітрів, опис погоди» варто використовувати матеріал з особистих щоденників погоди учнів.



На початку роботи корисно провести конкурс «Чи знаєте ви народні прикмети?»

  1. Якщо ластівки літають над землею високо, а змії ліниво лежать у траві, то... (буде хмарна погода).

  2. Якщо замовкають горобці, а зяблики збиваються у стаю, то... (скоро буде похолодання).

  3. Якщо риби занурюються на дно водоймища, а качки поспішають до води, поглядаючи на небо, то... (буде сильний дощ).

  4. Якщо заспівав снігур, а сорока ховається під дах, то... (скоро випаде сніг).

  5. Якщо бджоли та оси літають і сідають на квіти, навіть у пізній час, то... (наступного дня погода буде гарною).

Далі учні виконують завдання з побудови графіків температур, рози вітрів, діаграми хмарності, опису погоди не за умовними даними, а реальними даними метеоспостережень своєї місцевості.

Підбиваємо підсумок уроку.

В ході практичних робіт учні вчаться аналізувати результати власних спостережень за погодою, перевіряти певні прикмети, передбачати погоду за власними описами.

Матеріали місцевих метеорологічних і фенологічних досліджень членів гуртка «Юний синоптик» використовую на уроках фізичної географії України у 8 класі при вивчені теми «Клімат України». Порівняння місцевих фактичних даних з показниками карт дає можливість краще сприймати учнями теоретичний матеріал.

Узагальнення спостережень можна подавати у вигляді таблиці, яку складають учні колективно на уроці.

Зібрані зразки гірських порід і мінералів під час екскурсій в природу, туристичних екскурсій, а також у період літніх канікул – наочний краєзнавчий матеріал при виконанні практичної роботи № 5 «Ознайомлення зі зразками мінералів та гірських порід магматичного, осадового та метаморфічного походження за шкільною колекцією та колекцією своєї місцевості», (6клас).

Під час виконання практичної роботи №6 «Ознайомлення з компонентами природи своєї місцевості, виявлення зв’язків між ними на прикладі природних комплексів (заплави, схилу берега, яру, озера, болота, тощо)» (6 клас) з учнями вивчаємо місцеві природні комплекси на прикладі заплави річки Семенівки.

Наслідком краєзнавчої роботи є проведення також уроків-подорожей. Метою таких уроків є узагальнення системи знань учнів з екології, закріплення знань учнів про природу своєї місцевості.

Наприклад, у 8-му класі такий урок поділено на станції екологічної стежки, які «відвідують» команди.


  1. «Екологічна школа» (кожна команда готує повідомлення на екологічну тему).

  2. «Загадкова» (відгадування загадок).

  3. «Лісова» (відгадування рослин рідного краю).

  4. «Пташиний базар» (набір малюнків та фотографій пташок і вірші про них. Серед зображень треба знайти птаха, про якого йдеться у вірші).

  5. «Екологічна вікторина» (команди відповідають по черзі на питання, пов’язані з екологічними особливостями своєї місцевості).

Використання краєзнавчого матеріалу на уроках спонукає учнів спостерігати, вимірювати, фіксувати, порівнювати власні спостереження з іншими джерелами інформації, пояснювати, систематизувати, класифікувати, встановлювати зв’язки між різними фактами та явищами, а інколи до глибокої науково-дослідницької роботи.

Зміст і характер краєзнавчих завдань повинен мати особистісно-зорієнтований характер, потрібно врахувати рівень підготовки учнів, коло інтересів, здібності, рівень комунікативності і найголовніше – бажання.

Завдання слід підбирати:


  1. За кількістю задіяних у виконанні:

а) індивідуальні;

б) групові;

в) колективні.

2. За терміном виконання:

а) епізодичні;

б) періодичні;

в) довгострокові.

3. За характером, видом діяльності:

а) відновлення та закріплення краєзнавчих знань;

б) оволодіння логікою мислення під час аналізу краєзнавчої

інформації та дослідженні краєзнавчих об’єктів та явищ;

в) самостійне здобування нових знань і творче застосування

Краєзнавчий підхід уможливлює реалізацію особистісно-зорієнтованого навчання з урахуванням індивідуальних можливостей і потреб учнів.

ВИКОРИСТАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

Краєзнавчі матеріали використовю не лише на уроках, але для створення виставок на екологічну тему, для складання екскурсійних маршрутів, а також як матеріали для науково-дослідницької роботи учнів.

Останні кілька років уже традиційними стали такі краєзнавчі конкурси Брали участь у конкурсі «Малі річки України». Створили роботу «Річка Семенівка (Синявка)»,яка несе свої води в річку Горинь, а Горинь- впадає в Дніпро. В народі її називають Синявкою, бо вній була дуже чиста, прозора і блакитна. Досліджували рослинний і тваринний світ річки, розпитували старожилів, дізналися, що в 40-50рр. ХХ ст. річка настільки замерзала, що на Йордан вирубували товстий хрест з льоду, поливали його соком червоного буряка та на річці святили воду. Шукали прикмети про річку, закликали бережно ставитися до питної води.

Проводили змагання із спортивного орієнтування, що допомагає учням оволодіти важливими практичними навичками, що в умовах шкільного курсу зробити складно.

Одна з найбільш доступних і ефективних форм вивчення рідного краю в межах гімназії є заняття гуртка «Юний синоптик», до якого залучено учнів 1(5) – 3(7) класів. Щорічним результатом роботи гуртка є систематизовані матеріали, які використовуються на уроках географії.

Вивчення рідного краю – не тільки захоплююча справа, не тільки джерело збагачення знань учнів, а й важливий засіб виховної роботи.

До дослідницько-пошукової роботи залучаються батьки . Зібрані матеріали родинами учнів класу є основою проведення родинних свят, на яких порушуються екологічні проблеми: «Заглянь у природу», «Безмежно з дитинства кохаю красу рідного краю».



Екскурсії проводяться за навчальною програмою, де основною метою є практичне закріплення матеріалу, а також позапрограмні екскурсії, які носять дослідницький характер. Учні, які беруть у них участь — це пошуковці, бо вони зацікавлені в кінцевому результаті.

За характером вивчення матеріалу екскурсії бувають тематичні та комплексні. Готуючись до екскурсії, потрібно визначаю тему, мету, вибираю місце її проведення, вивчити матеріал, який буде використаний під час екскурсії. Продумую методичні прийоми, які будуть використані в ході екскурсії. Готую проблемні питання. Якщо екскурсія на природу, то продумую місця зупинок, якщо на господарський об’єкт — зустрічаюся з екскурсоводом і розв’язую навчальні й інші важливі питання. Попередньо повідомляю учням тему екскурсії, визначаю її мету. Вирішую організаційне питання. Під час проведення екскурсії виділяють дві її складові: інформаційну та робочу. Інформаційна частина містить розповідь і пояснення вчителя. Робоча частина складається з дослідницької роботи учня, збору матеріалу, його опису, фотографування, виконання індивідуальних завдань. Останній етап — оформлення та захист опрацьованого матеріалу.

Наприклад, наші учні, подорожуючи по різноманітних місцях нашого села, ознайомлювалися з історією, природою, ландшафтами, проводили екологічну експертизу, дізнавалися про очищення джерел та водоймищ, вивчали флору та фауну, здійснювали пошук шляхів їхнього збереження.

Доречно тут нагадати слова академіка О. Є. Ферсмана про те, що хорошими географами можуть бути тільки ті, хто палко переживає, хто, подібно до поета й письменника, сприймає глибоко навколишній світ...

Теоретична робота з учнями повинна мати тісний зв’язок з практикою. Знання, здобуті учнями на уроках, збагачують спостереження в навколишньому середовищі та практичні уміння і навички з географії.

ВИСНОВОК


Можливостей для застосування краєзнавчого принципу багато.

 Краєзнавча робота добре позначається на успішності учнів, а також на

роботі самого вчителя, бо краєзнавство веде до підвищення його

педагогічної майстерності і ділової кваліфікації. Це перший щабель до

науки, до дослідницької діяльності в галузі географії.

У результаті такої роботи бачу плоди своєї праці: підвищується престиж предмета географії, учні застосовують теоретичні знання на практиці. Пізнають нерозривну єдність, природного середовища і людини.

Учитель, обізнаний з рідним краєм лише за літературними джерелами не може конкретизувати складні географічні поняття. Учні з інтересом сприймають пояснення з використанням краєзнавчого матеріалу, тоді, коли вчитель подає його так, що діти відчувають шелест листя в лісі, плескіт хвилі, пахощі весняного повітря. Цього можна досягнути лише тоді, коли сам бачив те, про що розповідаєш.

Література:


  1. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. – К: Шкільний світ, 2001.

  2. Бойко В.М. «Рідний край» - пасинок географії (сучасний сан, проблеми та перспективи існування шкільного курсу). Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2000. -№7. –С. – 1-2.

  3. Гін А.О. Проблеми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотний зв’язок. Ідеальність.: посібник для вчителів. – Луганськ: Навчальна книга “Янтар”, 2004. – 84 с.

  4. Кобернік С.Г. Методика викладання географії в школі: Навчально-методичний посібник. – К.: Стафед-2, 2000. – 320 с.: іл., картосхеми.

  5. Корнєв В.П. Географічна освіта: вчора, сьогодні, завтра. Рідна школа. -2003. -№7. –С.47-49.

  6. Костриця М.Ю., Обозний В.В. Шкільна – краєзнавчо-туристична робота. – К.: Вища шк.., 1995. -221с

  7. Географія. Науково-методичний журнал. — 2004. — № 9, травень.

  8. Корнєєв В. П. Форми навчання географії в школі: Посібник для вчителя. — Кам’янець-Подільський: Абетка, 2004.

  9. Корнєєв В. П. Технології в навчанні географії. — X. : ВГ «Основа», 2004.

  10. Краєзнавство. Географія. Туризм // Шкільний світ. — 2004.— № 16, № 17.



Додатки
Додаток І


Форми представлення краєзнавчого матеріалу



  1. Усне повідомлення інформації

    • реферати;

    • повідомлення;

Наприклад. Фізична географія України (8клас)

Розділ 1. Фізико-географічне положення України.

Теми рефератів: 1. Україна – європейська держава

2. Географічний центр України

3. Географічний центр Європи

Розділ 2. Географічні дослідження території України.

Теми рефератів: 1. Перші згадки про Хмельницьку область

2. Дослідження території Хмельниччини

Розділ 3. Природа України.

Теми рефератів: 1. Рекреаційні ресурси Хмельниччини

2. Рельєф Хмельницької області

3. Тектонічні структури Хмельницької області

4.РічкиХмельниччи 5.Дослідження ґрунтів Хмельниччини

Повідомлення: 1. Різноманітність корисних копалин Хмельниччини

2. Несприятливі метеорологічні явища на Хмельнничині.

Розділ 4. Природно-територіальні комплекси

Теми рефератів: 1. Рослинний світ Хмельниччини

2. Ґрунти Хмельниччини

3. Екологічні проблеми річок Хмельниччини Повідомлення: 1. Рідкісні рослини Хмельниччини

Загальна географія (6 клас)

Розділ . Гідросфера

Тема. Води суходолу

Теми рефератів: 1. Річки Хмельниччини.

2. Озера Хмельниччини

Розділ . Атмосфера.

Теми рефератів: 1. Особливості клімату Хмельниччини.

2. Катастрофічні явища на території Хмельниччини.

Розділ. Біосфера

Теми рефератів: 1. Вплив людини на природу Хмельниччини.

2. Ґрунти Хмельницької області

Повідомлення:

1. Вплив сільського господарства на родючість

ґрунту в межах Хмельницької області


  1. Таблиці і графіки, діаграми

Наприклад. Фізична географія України

Таблиці: 1. Місцевий час Хмельницької області 2.Географічні координати міст Хмельниччини

Графіки: 1. Зміни рівня води у р. Семенівка протягом року

Діаграми: 1. Середньомісячні температури року (С.Бережинці)

2. Кількість опадів протягом року (с.Бережинці)


  1. Малюнки: 1. Основні форми рельєфу Хмельниччини.

2. Річки Хмельниччини.

3. Природа Хмельниччини.

4. Фотографії: 1. Основні форми рельєфу Хмельниччини.

2. Рослинний світ Хмельниччини.

3. Тваринний світ Хмельниччини.

4. Озера Хмельниччини.

Додаток ІІ

Таблиця “Спостереження за погодою”



Погода

Місцеві ознаки

Народні прикмети


І. Ясна погода без опадів

1.Вночі ясно.

2.Небо блакитного кольору.

3.Захід сонця чистий або блідо-рожевий.

4.Влітку в низинах густа роса, ввечері і вночі стелиться туман, а вранці, після сходу сонця, він розсіюється.

5.Вночі і вранці тихо, вдень вітряно.

6.Дим піднімається вгору.



«Дощ не буває, коли вітер стихає»

«Вранці роса – гуляє в полі коса»

«Коли вранці туман буває, часто ясний день настає»

«Дим стовпом – на погоду»



ІІ. Наближається непогода

1.Вдень стає холодніше, ніж вночі, перед грозою часто душно.

2.Ввечері не випадає роса.

3.Після ходу сонця з’являються хмари.

4.Дим стелиться по землі.

5.Добре чути віддалені звуки.

6.Квіти втрачають свіжість.

7.Вітер посилюється.


«Вранці не роса – спи коса»

«Вранці парує – дощ дарує»

«Нічний вітер – вдень воду робить»

«Дим на полі волоком лягає – земля дощу чекає»

«Якщо в полі далеко голос лунає, буде дощ»

«Збіглись хмарки в одну кучку – чекай негоди»




ІІІ. Поліпшення погоди

1.На небі з’являються просвіти через які видно голубе небо.

2.Надвер вітер стихає.

3.Окремі звуки стають глухими.

4.Під час дощу посилюється вітер.

5.Похолодання під час дощу.


«Поривчастий вітер хмари розганяє»

«Райдуга-дуга дощик перебила»







Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка