Використання народних звичаїв та традицій у розвитку музичного світогляду дітей дошкільного віку



Скачати 492.29 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації14.04.2019
Розмір492.29 Kb.
  1   2   3



ВИКОРИСТАННЯ
НАРОДНИХ ЗВИЧАЇВ ТА
ТРАДИЦІЙ У РОЗВИТКУ
МУЗИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ
ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ



З М І С Т

1.

Вступ.

3

2.

Скарб нашого народу - звичаї та традиції. 

4

3.

Система роботи над проблемою

10

4.

Експериментальна перевірка розвитку музичного світогляду дітей, через використання народних звичаїв.

12

5.

Жанри дитячого фольклору :

  • колискова музична поезія,

  • пестушки та потішки,

  • заклички-приказки,

  • повсякденні вірші-пісні,

  • народні ігри,

  • дражнилки, лічилки,

  • гуморески, скоромовки, загадки,

  • казки та розповіді-байки,

  • календарна поезія.

19

6.

Аналіз результатів вивченого досвіду й можливості його використання в інших умовах.

26

7.

Заключна частина.

Від народознавства до патріотизму.



28

8.

Висновок

28

9.

Список використаної літератури

29

10.

Додатки

31


Використання народних звичаїв і традицій у розвитку музичного світогляду

дітей дошкільного віку





Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

В. Сосюра


Українська нація має свій надзвичайний скарб — яскраві звичаї та

неоціненні традиції. Вони формувалися народом протягом багатьох століть й передавалися з вуст у вуста, із покоління в покоління. Нажаль, сучасна молодь поступово забуває давні традиції нашого народу, його культуру й духовні цінності. На сучасному етапі розвитку українського суспільства все з більшою гостротою постає проблема відродження культури та духовності, що базується на формуванні потужної системи глибинних морально-етичних цінностей. Так, однією з найважливіших педагогічних задач, визначених Законом України «Про дошкільну освіту», є виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля.

Згідно Концепції дошкільного виховання, її програмою передбачається розвиток у дітей національної культури, яка є внеском у загальнолюдські надбання демократичності, гуманізму, совісті, честі, гідності, громадянськості; виховання дітей на історичному минулому, яке формує у них патріотизм.

Виховання, побудоване на національному підґрунті сьогодні є актуальним, як ніколи, адже запропоноване воно в не найбільш сприятливий для нашої Батьківщини час. І найкраще, що ми можемо зробити для своєї країни, — це активно включитись разом з дітьми у проживання цієї теми. Щоб змінювати світ, впливати на нього позитивно, суспільству потрібна сильна самовиражена особистість.

Тому специфіку нашого дитячого садка на сучасному етапі вбачаємо у виразній перевазі в системі виховання й розвитку дітей власне народного: мови, фольклору, художньої літератури, мистецтва, музики, звичаїв і традицій... Це створить для дітей національну картину світу, формуватиме самосвідомість і гордість – обов’язкові складники духовної особистості.
Тема дослідження "Використання народних звичаїв і традицій у розвитку музичного світогляду дітей дошкільного віку" є важливою і актуальною, оскільки основною метою сучасної системи виховання є всебічно і гармонійно розвинена особистість – майбутній громадянин держави, а це, в свою чергу, неможливо без знання власних історії, культури, традицій.

Осмислення проблеми національного виховання, як однієї з найактуальніших проблем національної освіти в Україні, здійснено в наукових працях вітчизняних (А.Авдієвський, І.Бех, А.Болгарський, В.Верховинець, І.Зязюн, А.Іваницький, А.Кречівський, О.Коваль, О.Кононко, О.Лобова, Л.Масол, С.Науменко, Т.Науменко, Г.Падалка, Е.Печерська, О.Ростовський, О.Рудницька, С.Русова, Т.Танько, Н.Фоломєєва, В.Шацька, А.Шевчук) та зарубіжних (А.Арісменді, Е.Жак-Далькроз, З.Кодай, М.Мантессорі, К.Орф, Ш.Судзуки, Б.Трічков) вчених-педагогів.



Однак, дана проблема не знайшла поки належного віддзеркалення в сучасних психолого-педагогічних дослідженнях. Більшість авторів вказує на важливість і значущість народного виховання дітей дошкільного віку, але вони не пропонують цілісну систему роботи в даному напрямі. 
Мета дослідження  – проаналізувати стан використання засобів дошкільної народної педагогіки (українських національних звичаїв, традицій, обрядів, фольклору) на основі чинних програм виховання і навчання дітей дошкільного віку.
Завдання дослідження:

  • ознайомлення з історією рідного народу як джерелом духовності й мудрості, свідченням безперервної наступності поколінь, національної самосвідомості, гордості, основою для формування суверенної демократичної держави;

  • відродження національної культури за допомогою різних видів мистецтва українського народу, використання фольклору, національних мотивів у сучасному інтер’єрі, одязі з урахуванням регіональних умов;

  • формування гармонійно розвиненої підростаючої особистості, наділеної національною свідомістю, гідністю, здатністю зберігати і примножувати національну культуру як елемент загальнолюдської культури.



Основними методами, що використовувались для дослідження, є вивчення наукової, методичної педагогічної літератури, опрацювання передового та народного досвіду національного виховання та діяльності навчально-виховних закладів, сімейного виховання.

Опрацювавши державні національні програми “Освіта” (“Україна ХХ1 століття”), “Діти України”, “Національну програму патріотичного виховання громадян, розвитку духовності”, Закон України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, Національну доктрину розвитку освіти України, зробили висновок: стратегічними визначаються завдання виховання в особистості любові до Батьківщини, усвідомлення нею свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина-патріота України.

Але поряд з ознаками позитивних змін у патріотичному вихованні особистості загострилися й певні протиріччя, виникли нові суттєві проблеми.

Головна з них стосовно виховного процесу полягає в тому, що нинішнє підростаюче покоління дорослішає, вростає в життя нового, ціннісного невизначеного суспільства. Стара суспільна система зруйнована. Нова ж лише задекларована Конституцією. Це породжує у молодих громадян невпевненість в завтрашньому дні, психологічний дискомфорт, комплекс національної меншовартості та особистої неповноцінності, зневіру в цивілізоване життя на Україні, бажання назавжди покинути Батьківщину. Тож, без їх громадянського самовизначення, патріотизму, національної самосвідомості, культури міжнаціональних стосунків не прийде ні бажана стабілізація в суспільстві, ні його розвиток.


Новизна досвіду зумовлюється тим, що патріотизм набуває нині особливого значення. Прилучення дітей до українських національних традицій, звичаїв, культури, ознайомлення малюків, перш за все, з рідним краєм, оселею, домівкою, стежиною, яка веде до ставку, озера, квіткою, яка щодня зустрічає дитину на цій стежині, тобто з найближчим рідним довкіллям, а від нього вже до інших просторів України – фундамент патріотичного виховання, який закладає дошкільна освіта нашої держави, і, безумовно, кожен з нас.

Вважаємо, щоб наша ненька-Україна була квітуча, сонячна, щаслива, кожен громадянин повинен розуміти власну відповідальність і почати зміни на краще із себе, зі свого ставлення до ближнього, до своєї родини, до роботи, до людей, але, в першу чергу, любити свою країну і намагатись зберігати її скарби та примножувати здобутки.

Для досягнення найбільшої ефективності у своїй роботі використовуємо ІКТ технології, що дає змогу детальніше ознайомити з програмовим матеріалом, краще зрозуміти його та засвоїти.

Дослідження відомих учених, педагогів доводять можливість і необхідність формування у дитини національної культури з раннього віку.

Відомо, що Г.Сковорода, В.Сухомлинський, К.Ушинський неодноразово відзначали, що виховання дитини повинно ґрунтуватися на культурно-історичних цінностях нації. Зокрема, Г.Сковорода одним з перших пропонував застосовувати народні традиції у виховному процесі. Вчений надавав виняткового значення фольклору і пісенним музичним традиціям.

На думку С.Русової, для музичного виховання "треба, насамперед, привчити дитину слухати". Для системного розвитку природного і музичного слуху С.Русова пропонувала використовувати елементи з методики М.Монтессорі, в якій спочатку діти вчаться розрізняти шумові й музичні звуки. З.Кодай, видатний угорський композитор, фольклорист, педагог і просвітитель, писав: "Музика – могутнє джерело душевного збагачення. Наша справа – відкрити його усім людям". З.Кодай був переконаний, що відкриті ним і Б.Бартоком, який також підкреслював значення фольклору, народних ладів і ритмів у дитячому музичному вихованні, народні пісні мають стати надбанням усього народу. Надзвичайно великий інтерес викликають праці К. Орфа, видатного німецького композитора і педагога, який вважав, що в дошкільному віці найкраще звертатися до найдавніших мовних форм, які духовно відповідають раннім ступеням розвитку свідомості дитини. Він наполягав, що не можна виховати особистість на випадковому матеріалі. Найкращим для виховання дітей цього віку є народна словесна творчість: колискові пісні, лічилки, дражнилки, скоромовки, заклички, приказки, колядки, щедрівки, веснянки тощо. Під час їх виконання діти можуть легко ставати творцями найпростішої мелодії, що активізує музичне мислення, а обрядові тексти фольклорного матеріалу викликають посилену роботу уяви дитини.


У світі так багато краси, але далеко не кожна людина вміє її побачити: як ласкаво світить сонце, як розквітає навесні квіточка, як невпинно тече річка тощо. Прагнення краси, напевно, є в кожного і, особливо, в дитини.
Тому таким важливим у естетичному вихованні є навчити дітей все в житті робити красиво: співати, танцювати, говорити, думати, творити… Адже сьогодні маленькі діти – це наш завтрашній день, наші перлинки, наш народ, і виростити його, виплекати, викохати, виспівати, відродити – чи є щось важливіше в житті? Тому…
Обрала такі форми роботи з дітьми:

  • ознайомлення з українською пісенною творчістю (розучування родинно-побутових пісень – колискових, жартівливих; потішок; календарно-обрядових пісень – жниварських пісень, колядок, щедрівок веснянок);

  • ознайомлення та гра на українських народних музичних інструментах (сопілка, деркач, свищик, тріскачка, бандура, цимбали, барабан, бубон, брязкальця);

  • розучування українських народних таночків (гопак, коломийка, хоровод, козачок, полька);

  • використання народних рухливих та хороводних ігор ( «Гуси», «Горю-дубочок», «Вовк і Лисичка», «Віночок», «Женчик-бренчик», «А продай, бабусю, бичка», «Дідусь і кози», «Галя по садочку ходи­ла», «Калина», «Ой у полі перепілки» та інші тощо);

  • ознайомлення з українськими Державними та народними святами («День Конституції», «День рідного міста», «День Незалежності», «Свято Маланки та Василя», «Різдво», «Масляна», «Великдень», «Івана Купала», «Обжинки», «День Святого Миколая», «День народної іграшки» тощо).

Система роботи над проблемою:

«Використання народних звичаїв і традицій у розвитку музичного світогляду дітей дошкільного віку»

І ЕТАП

Діагностичний (вересень 2013)

1. Аналіз знань дітей про народні звичаї та традиції:

- аналіз перспективного планування роботи музичної діяльності дітей;

- аналіз проведення музичних занять;

- анкетування вихованців та батьків.

2. Опрацювання та систематизація результатів анкетування, діагностування та вироблення мети, завдань, методів реалізації вибраної проблеми.

3. Планування форм роботи щодо ознайомлення дошкільників з народними звичаями та традиціями.

4. Розробка анкет, пам’яток, порад для формування національного світогляду дітей.

5. Оформлення довідково-інформаційних матеріалів з визначеної проблеми.

ІІ ЕТАП

Практичне дослідження проблеми (жовтень 2013 – квітень 2014)

Спрямування всіх напрямів музичної діяльності на розвиток світогляду дошкільників у контексті реалізації проблемного питання

1. Інтеграція фольклору на основі міжпредметних зв’язків на музичних заняттях.


2. Використання народних ігор.
3. Використання фольклорного матеріал в процесі емоційного розвитку дітей
4. Навчання дітей грі на українських народних інструментах.
5. Проведення фольклорних свят, розваг, тематичних вечорів;
6. Заохочення дітей до використання фольклорних матеріалів під час самостійної діяльності.

ІІІ ЕТАП

Узагальнюючий, підсумковий (травень 2014 навчальний рік)

1. Узагальнення та аналіз роботи над проблемою, вироблення практичних рекомендацій.

2. Проведення творчого звіту про наслідки роботи над проблемою.

3. Проведення тематичного заняття «Ми – веселі квіти – українські діти».

4. Упорядкування переліку українських народних пісень для використання у роботі з дошкільнятами.

4. Створення бази відео та аудеоматеріалів щодо ознайомлення дітей з українськими музичними інструментами, танцями.

5. Оформлення досвіду роботи «Використання народних звичаїв і традицій у розвитку музичного світогляду дітей дошкільного віку».

6. Підготовка та проведення засідання круглого столу для музичних керівників «Традиції – неоціненна спадщина українського народу



Очікувані результати

1. Вироблення єдиного педагогічного кредо, позиції, загальних цінностей, традицій.

2. Удосконалення змісту, форм і методів роботи з даного питання.

3. Підвищення професійної компетентності, творчого потенціалу музичного керівника.

4. Використання набутого досвіду на практиці.

5. Поширення за межами дошкільного закладу створеного досвіду роботи.

6. Підвищення рівня патріотизму дітей та обізнаності з українською народною творчістю.
Експериментальна перевірка

розвитку музичного світогляду дітей дошкільного віку

через використання народних звичаїв та традицій
Педагогічний експеримент проводився на базі дошкыльного навчального закладу № 28 м. Харків упродовж 2013-2014 навчального року (з вересня 2013 року по травень 2014 року). Для проведення експерименту було обрано дві старші групи №7 та №6 з приблизно однаковими рівнями вихованості і розвитку особистості дошкільників.

На основі проаналізованої наукової літератури оцінювання рівня розвитку музичного світогляду дітей дошкільного віку через використання народних звичаїв та традицій відбувається з урахуванням таких критеріїв:



  • сприйняття дітьми української пісенної творчості та вміння співати пісні відповідно до ситуації;

  • знання назв та вміння грати на українських народних музичних інструментах;

  • обізнаність дітей назв українських народних таночків та вміння їх танцювати;

  • здатність грати за ініціативою дітей у народні рухливі та хороводні ігри;

  • бажання дітей брати участь у проведенні народних розваг та свят.

Було виділено три рівні: низький, достатній та високий.

Показники рівня розвитку музичного світогляду дітей дошкільного віку через використання народних звичаїв та традицій подані у таблиці 2.1.


Таблиця 2.1.

Критерії,_рівня_розвитку_музичного_світогляду_дітей_дошкільного_віку_через_використання_народних_звичаїв_та_традицій'>Критерії, рівня розвитку музичного світогляду дітей дошкільного віку через використання народних звичаїв та традицій

Критерії

Показники рівня розвитку музичного світогляду дітей дошкільного віку через використання народних звичаїв та традицій

високий

достатній

низький

1.Сприйняття дітьми української пісенної творчості та вміння співати пісні відповідно до ситуації


Самостійне знання та відтворення дітьми українських народних пісень

Знання та відтворення дітьми українських народних пісень за незначною допомогою дорослого

Діти не знають та не відтворюють українські народні пісні


2.Знання назв та вміння грати на українських народних музичних інструментах


Діти самостійно називають українських народні музичні інструменти, демонструють вміння на них грати


Діти за підказкою дорослого називають українських народні музичні інструменти, демонструють вміння на них грати

Діти не знають назв українських народних інструментів, грають на них за наслідуванням дорослого

3.Обізнаність дітей у назвах українських народних таночків та вміння їх танцювати


Діти самостійно називають українських народні танці, з задоволенням їх виконують


Діти за підказкою дорослого називають українських народні танці, відтворюють їх за словесною підказкою дорослого

Діти не знають назв українських народних танців, танцюють за наслідуванням дорослого

4. Здатність грати за ініціативою дітей у народні рухливі та хороводні ігри

Діти самостійно організовують народні рухливі та хороводні ігри

Діти грають у народні рухливі та хороводні ігри за ініціативою дорослого

Діти неохоче грають у народні рухливі та хороводні ігри за наслідуванням дорослого

5.Бажання дітей брати участь у проведенні народних розваг та свят


Діти з задоволенням беруть активну участь у народних святах та розвагах

Діти беруть участь у народних святах та розвагах тому що попросив дорослий

Діти беруть пасивну участь у народних святах та розвагах

Для підведення підсумків дослідження всі результати записувались до таблиць та діаграм. В таблицях 2.2, 2.3 зафіксовані оцінки вмінь та навичок дітей.


Для цього була вибрана трьохбальна система оцінювання:

1 бал – низький рівень музичного світогляду дітей дошкільного віку

2 бали – середній рівень,

3 бали – високий рівень.



Таблиця 2.2.

Результати обробки досліду групи №7

Прізвище та ім'я дитини

Сприйняття дітьми української пісенної творчості та вміння співати пісні відповідно до ситуації


Знання назв та вміння грати на українських народних музичних інструментах


Обізнаність дітей у назвах українських народних таночків та вміння їх танцювати

Здатність грати за ініціативою дітей у народні рухливі та хороводні ігри

Бажання дітей брати участь у проведенні народних розваг та свят


Сень Денис

3

2

2

2

3

Іщенко Соня

1

1

2

1

2

Гончар Егор

2

1

1

1

3

Діденко Максим

3

3

2

3

1

Новіков Даня

2

2

2

2

3

Манько Арсеній

1

1

1

1

2

Суркова Віка

2

2

3

2

2

Оришко Олег

2

1

1

1

2

Назаренко Олег

1

1

1

1

1

Сич Кирило

2

2

2

2

2

Каталог: Files -> downloads
downloads -> Бджільництво – галузь, яка займається розведенням бджіл для отримання меду, воску. Бджільництво – галузь, яка займається розведенням бджіл для отримання меду, воску
downloads -> Українська мова
downloads -> Романтизм, а з другої половини ХІХ ст реалізм
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Інформації про материки та океани. Карти материків та океанів, їх класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням Учень: називає
downloads -> Використання на уроках географії технологій інтерактивного навчання
downloads -> Конспект інтегрованого уроку для 10 класу з географії та англійської мови
downloads -> 1. Підготовчий період
downloads -> Комп'ютерні комунікації – обмін даними між комп'ютерами. Сьогодні комп'ютерні комунікації здійснюються за допомогою комп'ютерних мереж

Скачати 492.29 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка