Використання історико-педагогічного досвіду у вирішенні проблеми вступу до школи в сучасних умовах



Скачати 150.96 Kb.
Дата конвертації09.05.2018
Розмір150.96 Kb.

УДК 372 Клочко Наталія, Вінниця

Використання історико-педагогічного досвіду у вирішенні проблеми вступу до школи в сучасних умовах

Постановка проблеми. Здійснення переходу загальної середньої освіти на новий зміст, структуру і термін навчання вимагає перегляду підходів до організації роботи з підго­товки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі. Під підготовкою до школи слід розуміти комплекс педагогічних заходів, спрямованих на загаль­ний розвиток дитини (фізичний, психічний, розумовий, емоційний, мораль­но-вольовий); створення передумов для формування основ загальнонавчальних умінь та навичок (організаційних, інтелектуальних, комунікативних), які забезпечили б дитині успішну навчальну діяльність не тільки у першому класі, а і на наступних життєвих етапах.

Мета даної статті полягає у вивченні історико-педагогічного досвіду проблеми вступу дитини до школи в сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу. В нашій державі існує розгалужена мережа дошкільних закладів, в яких забезпечення соціальної адаптації та готовності дитини до навчання у школі є важливою ділянкою їх роботи. Саме сучасний дошкільний заклад за умов оптимального використання його можливостей, розширення деяких функцій, належної координації з боку владних структур, підтримки громадсь­кості може вирішити проблеми своєчасної підготовки майбутніх першокласників до шкільного навчання за режимом та в обсязі, який най­більше влаштовує родину. Але близько 60 відсотків дошкільників сьогодні з різних причин не відвідують дитячі садки. Вони вступають до школи без належної підготовки, що викликає певні труднощі у подальшо­му систематичному навчанні, збільшує період шкільної адаптації, суттєво впливає на стан здоров’я, успішність, створює нерівні стартові умови. Тому питання організованої підготовки вступу дітей до школи вимагає вирішення на державному рівні.

З огляду на вищевикладене та з метою створення сприятливих умов для організованої підготовки дітей до навчання у школі, Міністерство освіти і науки України у листі „Про організацію роботи з дітьми старшого дошкільного віку” рекомендувало [5]:



  1. Щорічно проводити облік дітей старшого дошкільного віку, які не відвідують дошкільні заклади.

  2. Запровадити різні форми охоплення дітей старшого дошкільного віку дошкільною освітою. З цією метою організовувати їх різнотривале перебу­вання у дошкільних закладах, навчально-виховних комплексах „Школа-дошкільний заклад”, середніх загальноосвітніх школах (за умов відсутності дитячого садка), найближчих до місця проживання дитини.

  3. Форми організації, режим перебування дітей обирати в залежності від регіональної специфіки, місцевих умов, можливостей навчального закладу, готовності педагогічних кадрів, контингенту дітей, побажання батьків. Умови утримання дітей повинні відповідати діючим санітарно-гігієнічним нормам. Безпосередню роботу з дітьми здійснюють вихователі дошкільних закладів, вчителі початкових класів (у дошкільних групах при загальноосвітніх шко­лах), які мають відповідну підготовку.

  4. Підготовка дітей до школи має відповідати вимогам Базового компо­нента дошкільної освіти і здійснюватись за програмами виховання та на­вчання дітей дошкільного віку, затвердженими Міністерством освіти і на­уки України. Така підготовка передбачає фізичний, пізнавальний і особистісний роз­виток дитини, її готовність до взаємодії з навколишнім світом, розвиток спе­цифічних видів діяльності дошкільників, які визначають і забезпечують лег­ку адаптацію дитини до нового соціального статусу і є фундаментальними для новоутворень дошкільного дитинства.

  5. Проводити роз’яснювальну роботу серед батьків, громадськості щодо необхідності здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти та можливості отримання її в різноманітних організаційних формах.

  6. Не допускати прийому дітей до першого класу середньої загальноосвітньої школи на конкурсній основі. До школи приймається дитина за бажанням батьків або осіб, що їх замінюють, відповідно до віку, визначено­го Законом України „Про загальну середню освіту”, і довідки про стан її здоров’я, тощо.

Ці положення державних та освітянських документів зу­мовили відхід від авторитарної системи освіти та спрямували її на демократичні, гуманістичні засади відпові­дно до потреб сьогодення – виховання громадянина демок­ратичної, незалежної держави.

Проголошені актуальні концептуальні засади особистісно-зорієнтованого підходу до дитини належним чином не реалі­зовані в програмах підготовки вступу дітей до школи – основ­них первинних осередків розвитку індивідуальності дитини.

Вивчення історико-педагогічного досвіду проблеми вступу дитини до школи, дало нам змогу виокремити актуальні, на нашу думку, програми підготовки дітей до шкільного навчання: Гуманістичні Програми „Крок за кроком в Україні”, „Перші кроки”, створені Міжнародним Фондом „Відродження” [3]; Програма підготовки дітей до школи „Сходинки” (м. Вінниця) [5]; Програма підготовки дітей до школи в умовах Центру підготовки до школи (на основі системи розвивального навчання Д.Ельконіна-В.Давидова) „Сузір’я” (м. Слов’янськ) [1] тощо, впровадження досвіду яких в дошкільних навчальних закладах та загальноосвітніх школах України набуло значної прихильності серед педагогічної громадськості і батьків.

Розглянемо їх.

Зважаючи на потребу в демократичній програмі, орієнто­ваній на дитину, та її фактичну відсутність, Україна в 1996 році відгукнулась на пропозицію Міжнародного фонду Відроджен­ня провести апробацію в дошкільних закладах проекту „Перші кроки” (США). До вивчення проекту залучено п’ят­надцять країн Європи. Даний про­ект декларував ідеї, співзвучні з ідеями вітчизняних освітянських документів, а саме: індивідуальний підхід до дитини, право вибору діяль­ності за інтересами, тісна й поглиблена співпраця дитячого садка з сім’єю. Особливістю проекту була організа­ція навчально-ігрового середовища як провідного фактору практичного розвитку дитини за її інтересами.

Так, зберігаючи концептуальні засади проекту „Перші кроки” (США), вітчизняний авторський колектив розробив змістовну програму згідно з базовим компонентом дошкіль­ної освіти в Україні, щоб адаптувати проект до умов вітчиз­няної освіти.



Програма „Крок за кроком в Україні” побудована на концепції гуманного, демократич­ного, своєчасного розвитку, що виходить з індивідуальності дитини, її потреб, інтересів, досвіду. Створена як практич­на реалізація особистісно-орієнтованого підходу до дитини:

  • відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти в Україні (1998);

  • згідно з національними, культурними засадами України, її історичними традиціями, регіональними умовами;

  • на досягненнях сучасної дошкільної педагогіки та пси­хології;

  • згідно з принципами демократизації та гуманізації.

Провідні завдання створення програми:

  • визначення програмового змісту з орієнтацією на потреби, інтереси дитини, сім’ї, державні стандарти дошкільного ви­ховання та початкової школи, національні культурні особливості українського народу, вимоги школи як подальшого етапу соціа­лізації дитини, суспільні та економічні умови сьогодення;

  • опрацювання базового програмового змісту принаймні трьох орієнтовних рівнів складності, що розраховані на різну готовність його сприймання й засвоювання дітьми одного віку. Така програма обумовлює індивідуальний підхід, можливість вибору дитини, забезпечує опанування державним стандар­том знань та діяльностей у природному для кожної дитини темпі та відповідно до рівня її домагань;

  • розмежування змісту освіти, який доцільно пред’являти дітям в умовах дитячого садка, а також того, як ним доречні­ше оволодіти в умовах сім’ї, щоб залучати її до активного і органічного партнерства з дитячим садком у справі вихо­вання власної дитини;

  • розробка різноманітного спектру діяльностей, які діти обиратимуть і захочуть опановувати відповідно до своїх при­родних нахилів та інтересів, обдарованості, що реалізовува­тиме творчий потенціал кожного.

Провідні концептуальні положення програми:

  • дитина має прожити дошкільне дитинство щасливо й повноцінно;

  • дитина є центром, метою і учасником психолого-педагогічного процесу;

  • програма орієнтується на дитину, її біологічні й соці­альні потреби, інтереси, сучасне та майбутнє життя;

  • дитина, батьки, родина, педагогічний персонал, довкі­лля є різнозначущі і, водночас, обов’язкові суб’єкти пе­дагогічного процесу;

  • унікальність кожної дитини обумовлює її природну індивідуальну вибірковість і змінюваність природного, соціального, предметного середовища;

  • знання й врахування батьками й педагогами психолого-фізиологічних вікових можливостей майбутніх першокласників та індивідуальних особливостей кожної дитини визначає доцільну динамічну організацію природного, соціально­го, предметного розвиваючого середовища;

  • програма забезпечує зміст, необхідний: для життєді­яльності дитини в сучасному суспільстві; для її своєчасного розвитку в сензитивні періоди дошкіль­ного дитинства; для використання, корекції здобутків попереднього вікового періоду й індивідуального роз­витку; для самостійної реалізації кожною дитиною по­тенційних можливостей;

  • програма окреслює зміст освіти майбутніх першокласників, обо­в’язковий та оптимальний для розвитку їхньої особис­тості, взаємодії в соціокультурному та природному довкіллі, а також пропонує поглиблені регіональні, етносоціокультурні та індивідуальні варіанти.

Структура програми забезпечує багатофакторний виклад та реалізацію програмового змісту. Горизонтальна структура програми обумовлює інтегрований підхід щодо кожного програмового поняття.

Перша рубрика програми „Задоволення інтересів, потреб дитини в її досвіді” орієнтує на увагу до певного поняття і пошуків його серед інтересів дитини. Помічаємо його, зважаємо на ті спроби задоволення цих інтересів, до яких вдається сама ди­тина. Далі заохочуємо певний інтерес старшого дошкільняти, звертаю­чись до нього і водночас розвиваючи та збагачуючи, в сім’ї – друга рубрика „Дитина й родина”, а також в педпроцесі дош­кільного закладу – третя рубрика „Дитина й вихователька”, на рівні сучасності та історичного минулого – четверта руб­рика „Зв’язок сьогодення з минулим”. Добре для дитини, коли вона зможе скористатися цим в дошкільному дитинстві – п’ята рубрика „Задоволення інтересів і потреб дитини в дошкільно­му дитинстві”. А дорослі мають передбачити, що їхні власні зусилля саме заради цього. Врешті важливо спрогнозувати, що для дитини це означатиме в майбутньому, зокрема в школі, і головне – в подальшому житті – шоста рубрика „Орієнтація на майбутні потреби і перспективи розвитку дитини”.

Програма підготовки дітей до школи „Сходинки”, створена колективом авторів Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників розрахована на короткотривалий період підготовки дітей старшого дошкільного віку до подальшого навчання в школі.

Зміст програми поданий за традиційними розділами: „Мова рідна, слово рідне”, „Цікава математика”, „Дитина і навколишній світ”, „Зображувальна діяльність”, „Фізичне виховання”. Провідною формою організації навчально-виховного процесу визначається урок. Од­нак, заняття дітей шостого року життя ні в якому разі не повинні дублювати звичайні уроки. Їх потрібно проводити з урахуванням того, що провідним видом діяльності п’ятирічних дітей, як і учнів 1 класу чотирирічної школи є ігрова діяльність. Тому в роботі з цими дітьми на уроках з кожного предмету потрібно систематично застосовувати еле­менти гри в поєднанні з бесідою, елементами самостійної роботи, спостереженнями і практичними діями. Такі заняття повинні сприяти розвитку умінь слухати, відповідати на запитання. З допомогою ігро­вих ситуацій та ігрових вправ розвивати мову дітей, формувати елемен­тарні математичні уявлення, розвивати логічне мислення.

Поділ занять за розділами є досить умовний. Запропонований програмовий зміст може інтегруватись в навчально-виховному процесі за тематичним або змістовим принципом. Дана програма розкриває зміст 128 занять. Ця кількість розрахована на навчальний рік, почи­наючи з 1 жовтня по 4 години в тиждень. На розсуд вчителя, кількість занять може бути змінена. Підготовка майбутніх першокласників в умовах щоденного відвідування (влітку або щоквартально) розрахована мінімально на 10 днів по 4 години. В умовах короткочасного перебування в дошкільному закладі та соціально-педагогічного патронату вдома, організація навчально-вихов­ного процесу передбачається 2 рази на тиждень у визначені або вихідні дні.

Зважаючи на те, що час короткотривалого перебування дитини в дошкільному закладі не повинен перевищувати трьох годин, у програмі рекомендується проводити 4 заняття тривалістю 25-30 хвилин. Між заняттями передбачити перерву тривалістю 15-20 хвилин для відпочинку, спілкування та ігор. Така організація педагогічного процесу запобігатиме перевантажен­ню і перевтомі дітей, та орієнтована на розвиток їх розумових здібнос­тей, виховання і формування в них навичок поведінки в дитячому колективі, а також підготовку до успішного засвоєння знань у початко­вих класах.

У програмі акцентується увага, що головна мета навчально-виховного процесу з дітьми шостого року життя є підготовка їх до систематичного навчання в наступних класах. Тому під час вивчення всіх предметів потрібно приділити велику увагу формуванню нового типу діяльності – навчанню.

Дана програма декларує ідею „бути готовим до школи – не значить уміти читати, писати і рахувати. Бути готовим до школи – значить бути готовим всьому цьому навчатися”.

Програма підготовки дітей до школи в умовах Центру підготовки до школи (на основі системи розвивального навчання Д.Ельконіна-В.Давидова) „Сузір’Я” (м. Слов’янськ), спрямована на реалізацію актуальних концептуальних засад особистісно-зорієнтованого підходу до дитини.

Мета програми співзвучна з ідеями основних документів про освіту, а саме: особистісно-орієнтований підхід до дитини, право вибору діяльності за інтересами, формування готовності до шкільного навчання дітей, які не охоплені дошкільною освітою, тісна й поглиблена співпраця Центру з сім’єю дитини.

Сформульована мета конкретизується через низку провідних завдань, якими визнано:


  • здійснення загальної (фізичної, психологічної, соціальної) підготовки дітей до шкільного навчання;

  • здійснення спеціальної (математичної, мовленнєвої, природничої, художньо-естетичної тощо) підготовки;

  • розвиток особистості дитини у процесі різноманітних видів діяльності відповідно до її вікових та індивідуальних особливостей;

  • надання кваліфікованої допомоги батькам у підготовці дітей до навчання в школі

В основу розробки програми підготовки дітей до шкільного навчання нами були покладені:

  1. принципи розвитку дошкільника як особистості, сформульовані Базовим компонентом дошкільної освіти, а саме принципи: історизму; гуманізму та педагогічного оптимізму; об’єктивності й науковості; системності; єдності свідомості і діяльності; індивідуального та особистісного підходів; активності; природовідповідності; культуровідповідності; наступності й неперервності; єдності розвитку, виховання і навчання; демократизації навчально-виховного процесу;

  2. сформульовані нами принципи:

  • дитиноцентризму (особистісна орієнтація освітнього процесу, забезпечення умов для самовизначення, саморозвитку, самореалізації особистості дитини в обсязі й формах, що відповідають її віковим та індивідуальним особливостям);

  • людиноцентризму (надання дітям можливості пізнання природи людини, індивідуального самопізнання своїх психолого-фізіологічних особливостей тощо);

  • перспективності (вироблення потреби та уміння навчатись упродовж життя).

Програма „Сузір’Я” реалізується за напрямами:

„Спортивна стежинка” – формування фізичної готовності дітей до шкільного навчання;

„Стежинка Успіху” – формування психологічної та соціальної готовності, самооцінки власного розвитку, самооцінки загальної та спеціальної готовності;

„Мовленнєва стежинка” та „Читацька стежинка” – формування мовленнєвої готовності та уміння читати;

„Логіко-математична стежинка” та „Комп’ютерна стежинка” – формування елементарних математичних уявлень і логічних умінь, елементарних навичок використання комп’ютерної техніки;

„Естетична стежинка” – формування естетичної готовності до шкільного навчання.

Основними критеріями добору змісту, форм і методів пропедевтики початкового навчання майбутніх першокласників на засадах розвивального навчання було виокремлено:


  • ефективність забезпечення єдиної лінії загального розвитку особистості та достатнього рівня мотивації;

  • ефективність формування образного та словесно-логічного мислення, уяви, комунікативних навичок як передумов успішного шкільного навчання;

  • ефективність оволодіння початками грамоти, читання, письма, математики та елементами навчальної діяльності.

Пропедевтика початкового навчання забезпечується в процесі занять, ігор, діяльності в освітньо-розвивальному середовищі (різноманітних центрах і зонах).

Типи занять: тематичні, комплексні, інтегровані, сюжетно-динамічні, міні-заняття, заняття-відкриття, заняття-казка, „Я”-заняття.

Ігри: народні, дидактичні, настільно-друковані, словесні, будівельно-конструкторські, сюжетно-рольові, театралізовані, режисерські, рухливі й спортивні ігри.

Центри або зони: живої та неживої природи, художньо-образотворчої, музичної, мистецької, літературно-театралізованої, танцювальної діяльності, народознавчі, куточки книги.


Провідною формою є робота з малими групами, яка дозволяє реалізувати індивідуальний підхід до кожної дитини як до особистості, що формується в активній діяльності, враховувати особливості контингенту дітей, індивідуальні та вікові особливості розвитку та можливості дошкільників.

Освітня діяльність передбачає:



  • поєднання в діяльності дитини елементів гри і навчання, поступовий перехід через гру-задачу до навчально-ігрової діяльності;

  • усвідомлення різниці між роллю казкових героїв та героїв, які допомагали дитині стати справжнім учнем (Пустунчика треба вчити і допомагати в усьому, Звуковики – допомагають познайомитися з голосними та приголосними звуками та ін.);

  • поступове ускладнення навчальної задачі, умов гри, зосередження уваги дитини не тільки на результаті гри, але й на її перебігу та дотриманні правил в процесі гри;

  • підвищення розумової активності дитини у вирішенні запропонованих задач;

  • органічний зв’язок та взаємозалежність між зовнішньою (фізичною) та внутрішньою (розумовою) активністю дитини, поступовий перехід до більш інтенсивної розумової праці.

Цікавим є досвід адаптаційних курсів „Введення в шкільне життя” (Г.Цукерман, К.Поліванова) [6], „Введення в шкільне життя” (Н.Кушнір, Н.Максимчук) [4], „Перші дні в школі” (С.Гін, І.Прокопенко) [2].

Процес адаптації до школи відбувається за двома напрямками.

Перший – психологічна адаптація, або звикання. Цей процес проходить неоднорідний і нерівномірно, його терміни можуть істотно розрізнятися у різних дітей, і робота в цьому напрямку може продовжуватися вчителем навіть протягом першого навчального року.

Другий – освоєння організаційних умінь і навиків для навчання в школі. Майбутньому першокласнику на початку навчальної діяльності необхідно пройти інструктаж, вивчити, з чим і якими засобами і способами належить працювати – це основні правила поведінки на уроці, навички індивідуальної і колективної роботи, організація зворотного зв’язку з вчителем тощо.

Мета курсів „Введення в шкільне життя”, „Перші дні в школі”:


  • психологічна адаптація дітей;

  • знайомство з основними шкільними правилами;

  • прищеплення навичок індивідуальної, парної і колективної роботи;

  • навчання елементарним прийомам зворотного зв’язку;

  • розвиток уваги, пам’яті, мислення, уяви;

  • організація класного колективу.

Весь навчальний матеріал подається у вигляді діалогів, ігор, сюжетних уроків, а також через обговорення художніх творів і виконання практичних робіт.

Заняття таких вступних курсів дозволяють майбутнім першокласникам заздалегідь освоїтися у шкільному просторі, познайомитися з майбутнім вчителем та однокласниками, з нормами навчального співробітництва і правилами поведінки поза уроками. На заняттях значна увага надається знайомству дітей із засобами спілкування – тактильними, вербальними, знаковими. Заняття за даними курсами спрямовані на те, щоб показати дитині її власні зміни та зміни дитячого товариства (майбутнього класного колективу), а також сформувати в неї почуття значущості таких перетворень.



Висновки. Отже, враховуючи історико-педагогічний досвід у вирішенні проблеми вступу дитини до школи в сучасних умовах нами окреслено такі позитивні тенденції у підготовці майбутніх першокласників: акцент на соціальний розвиток, формування комунікативних умінь, стимулювання пізнавальної активності, зміцнення здоров’я, підвищення розумової та фізичної працездатності дітей, суб’єкт-суб’єктна взаємодія, врахування регіональних особливостей та специфіки контингенту дітей, робота над створенням спеціалізованих центрів підготовки дітей до вступу до школи.

Література:



  1. Бондаренко Т.М. Особливості підготовки дітей до навчання в школі на базі Центру розвитку // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (11 – 13 листоп. 2003 р.). Ч.3. – Луганськ: „Альма-матер”, 2003. – С. 138-143.

  2. Гин С.И. Первые дни вшколе: Пособие для учителей первых классов / С.И. Гин, И.Е. Прокопенко. – 3-е изд. – М.: Вита-Пресс, 2002. – 80с.

  3. Крок за кроком в Україні: Посібник для батьків дошкільнят та соціальних педагогів / Л.В.Артемова, О.І.Кульчицька, Н.М.Голота, Г.В.Сухорукова; наукова редакція Л.В.Артемової; під загальною редакцією С.Чередниченко. – К.: Кобза, 2003. – 384с.

  4. Кушнир Н.Я. Введение в школьную жизнь / Н.Я. Кушнир, Н.М. Максимчук. – Минск, 1995. – 68с.

  5. Сходинки. Програма підготовки дітей до школи / Відп. за випуск Л.М.Юрчук. – Вінниця, 2005. – 44с.

  6. Цукерман Г.А. Введение в школьную жизнь / Г.А. Цукерман, Н.К. Поливанова. – Томск: Пеленг, 1996. – 160 с.

Анотація

У статті досліджено використання історико-педагогічного досвіду проблеми вступу дитини до школи в сучасних умовах.

Ключові слова: дошкільна освіта, початкова освіта, державна освітня політика, історико-педагогічний досвід, підготовка дитини до навчання, вступ до школи.
Аннотация

В статье исследовано использование историко-педагогического опыта проблемы вступления ребенка в школу в современных условиях.

Ключевые слова: дошкольное образование, начальное образование, государственная образовательная политика, историко-педагогический опыт, подготовка ребенка к учебе, вступление в школу.

Annotation



In the article the author analyses the use of historical and pedagogical experience of problem of children’s preparation to school in modern terms.

Keywords: preschool education, primary education, state education, historical and pedagogical experience, children’s preparation to school.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка