Використання інноваційних технологій на уроках хімії та біології



Скачати 90.77 Kb.
Дата конвертації06.01.2018
Розмір90.77 Kb.
ТипУрок

Використання інноваційних технологій на уроках хімії та біології

Підготувала:

Кротова Катерина Іванівна,

вчитель біології та хімії

Рівнянської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 7

Новоукраїнської районної ради,

Кіровоградської обл.

Видатний психолог ХХ століття Л.С.Виготський наочно охарактеризував ситуацію різних способів навчання, запитавші: ”Що важливіше – нагодувати з ложки дитину чи навчити її їсти?”. Щоб навчити дитину мислити, треба навчити її діяти, причому діяти з навчальним матеріалом свідомо. Дослідження останніх десятиріч переконливо свідчать, що діалогічна форма спілкування вчителя з учнями між собою в умовах колективної пошукової діяльності дає можливість розвивати не тільки мислення дитини, а й навчити її спілкуватися, оволодіти способами співпраці в процесі розв’язання навчальних завдань.

Потреби життя, шкільна практика дають нове розуміння навчання. Згідно із Законом України “Про освіту”, Державною національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті, Концепцією загальної середньої освіти ми маємо здійснити  кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно-розвиваючого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, розвиток творчої особистості учнів.

 Хімія та біологія як предмети природничого циклу мають на меті формувати цілісний світогляд, екологічний спосіб мислення, здоровий спосіб життя. Тому дуже важливо розглядати шкільні біологію та хімію як компоненти у загальній системі освіти та забезпечувати на уроках цих предметів реалізацію цілей загальної середньої освіти.

    Зодчий будує храми та палаци. Композитор пише музичні твори, художник – картини… А вчитель, якщо він не «урокодатель», а творець, створює урок як твір педагогічної майстерності, створює його для дітей й разом із дітьми. 

Основним завданням нині є модернізація освіти. Здатність сприймати зміни і творити їх – це найважливіша характеристика способу життя людини у ХХІ столітті. Освіта має набути інноваційного характеру, тобто постійно змінюватися, доповнюватися, удосконалюючи вміння і навички. Адже знання, які здобуває учень, мають велике значення, і це не єдиний критерій. Поряд із цим існує потреба розвитку здатності учня до самостійного засвоєння знань: навчати вчитися, формувати уміння так чи інакше здобуті знання застосовувати у практичній діяльності. Сприяє досягненню поставлених завдань зміна стосунків між вчителем та учнем.

Кожний учитель вважає свій предмет найважливішим і вимагає ґрунтовної  підготовки від учнів. Тепер ми оцінюємо  учнів за результатами опанування ними конкретної теми. Якщо врахувати кількість тем з усіх предметів, скільки учню доводиться складати тематичних оцінювань за навчальний рік? Диктанти, перекази, письмові контрольні роботи, усні заліки, міні-іспити, тестування – усі ці форми перевірки вчителі використовують для тематичного оцінювання. І це правильно, не треба від них відмовлятися. Як зацікавити учня, запалити в ньому вогник творчості, бажання отримувати задоволення від підсумкового оцінювання, а не змушувати його «просидіти» цей урок або взагалі не з’явитися на нього? Я вважаю, що під час проведення тематичного оцінювання, особливо коли тема містить великий обсяг теоретичного матеріалу, потрібно використовувати елементи гри, змінювати форми роботи, щоб дати можливість кожному учню виявити себе, показати свої здібності та вміння.

Контроль результатів засвоєння знань, умінь та навичок учнів є важливою дидактичною ланкою навчального процесу. Він виконує різні функції, насамперед – навчальну, виховну й розвивальну.

На своїх уроках я активно застосовую на уроках обговорення, дискусії, роздуми, які дають учням можливість обмінюватися ідеями, враженнями, активізують розумову діяльність, навчають умінню висловлювати власні ідеї та думки, а також почути міркування однокласників, це елементи кооперативного навчання-робота в парах, ротаційні трійки, карусель, “Один-удвох-усі разом”..

Особливо ефективними є методи взаємодіючого навчання (фронтальне навчання): “мозковий штурм -. форма колективної роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення і має на меті розробку ідей та підходів до розв¢язання певної проблеми, але не їх оцінку.  Застосовую  групові методи навчання, взаємонавчання (“консультаційні центри”), рольові ігри, дослідні проекти, навчальні екскурсії, інтегровані уроки та інші.

Для підтримання пізнавального інтересу учнів я використовую нестандартні уроки або їх елементи: наприклад, урок-аукціон, брейн-ринг.

Найбільш  об’єктивно можна перевірити рівень знань, умінь та навичок учнів за допомогою  системи уроків тематичного оцінювання. Ці уроки найскладніші, бо вимагають синтезу  роботи як учителя, так  і учнів. Завдання до тематичної  атестації я складаю різнорівневі по  запитанням, які відпрацьовували протягом всієї теми. Використовую нетрадиційні методи проведення тематичного оцінювання знань учнів “Банк знань”, “Урок-екзамен”, “Один за всіх й всі за одного”.

До різноманітних навчальних умінь, якими має оволодіти учень, належать і уміння перевіряти та оцінювати результати навчання. Тобто йдеться про формування  в учнів об’єктивного самооцінювання навчальних досягнень. Увага акцентується на груповій навчальній діяльності учнів. Працюючі  в малій групі, учні мають змогу порівнювати особисті досягнення з досягненнями однокласників, брати участь у оцінюванні їхніх і своїх результатів. Методика групової роботи у процесі перевірки та оцінювання знань уможливлює проведення усного опитування всіх присутніх на занятті учнів, чого не вдається зробити під час фронтального опитування. Навчання у складі малих груп відбувається під опосередкованим керівництвом учителя та за  безпосередньої участі лідера групи.Це суттєво індивідуалізує процедуру контролю, виставлена консультантом оцінка підкріплюється самооцінюванням учня.  

Перед проведенням контрольної  роботи або заміст тематичної атестації доцільно проводити взаємоконтроль знань учнів.  Працюють в групах  по 3 учня,  після взаємооцінювання  кожна група здає відомість вчителю, пропонується елемент гри. Представник групи витягує табличку. Табличка “Довір’я” - вчитель виставляє оцінки групи як поточні, “Демократія” – група  пропонує учня, який буде захищати свою оцінку. Якщо він  не підтвердить свої знання, то знижається оцінка всім членам групи на відповідну кількість балів, на яку зніжена оцінка представнику групи. При отриманні таблички “Демократія” опитування учнів здійснюється  за бажанням вчителя  і відповідно корегуються оцінки. Можливе проведення тематичної атестації у вигляді іспиту. Вчитель готує собі помічників ,які будуть допомогати вчителю опитувати учнів з певних питань та виставляти оцінки, що дозволяє провести щільне опитування  учнів.

Які прийоми і методи я використовую для розвитку логічного мислення учнів? Дуже до вподоби мені такі методи навчання, коли учні разом працюють у пошуку істини, допомагаючи один одному.

Процес мислення неможливий без вміння аналізувати. Ось такі завдання вчать дітей проводити аналіз:

За якими ознаками об’єднано ці речовини:

а) вода, спирт, бензин,

б) залізо, кварц, олія,

в) кисень, вода, вуглекислий газ,

г) сіль, цукор, фурацилін.

Це завдання допоможе сформулювати висновок про фізичні властивості речовин.

«Знайди помилку»

Такі завдання можна дати як всім учням, так і групам учнів. В завданнях є помилки, які явні, є такі, що малопомітні, дивлячись, на чому сконцентрують свою увагу учні. Наприклад, в 7 класі після вивчення закону збереження маси речовин та хімічних рівнянь даю завдання, в якому помилками є невірно розставлені коефіцієнти. На цьому учні одразу й зосереджують свою увагу. Але крім цього в завданні є помилкові формули, складені не у відповідності до валентності. Помічають ці помилки учні, що мають ґрунтовніші знання.

2Hg + 2O2 = 2HgO

2Al + 3Cl2 =2AlCl3

2AgNO3 = 2Ag + NO2 + O2

4Fe + O2 = 2Fe2O

2Fe + 3Cl2 = 2FeCl3

P +O2 = PO2

Аналогічне завдання отримують учні і у 8-му класі, але там добавляються помилки на хімічні властивості речовин, можливість реакцій. До останніх належать, наприклад, ось такі записи:

NaCl + Ca(OH)2 = NaOH + CaCl2

Ba(NO3)2 + KCl = BaCl2 + KNO3

Ускладнюється завдання невірно виведеними формулами.

Користуючись сходами активного пізнання, намагаюсь, щоб на кожному уроці діти задавали запитання. Чому? Я вважаю, що легше відповісти на запитання, ніж сформулювати правильне запитання. Тому на уроках запроваджую форму “запитання - відповідь”( Наприклад, в 7 класі можна просто розповісти про суміші та способи їх розділення, а тоді на закріплення спитати, як розділити ті чи інші суміші. А можна піти іншим шляхом. Після пригадування матеріалу природознавства про речовини дати групам дітей завдання визначити, що спільне і відмінне між молоком, водою і чаєм. Причому поставити завдання виявити кілька спільних і відмінних ознак та записати результати на листках. В ході обговорення відповідей виясняємо та поглиблюємо поняття сумішей і на прикладі молока відмічаємо, що деякі суміші можуть з часом розділятися. Друге завдання групам: запропонувати способи розділення суміші тирси, залізних ошурок, солі та піску. Після заслуховування думок дітей демонструємо і називаємо способи розділення сумішей.)Це одна із форм інтерактивного навчання. Дуже цікавою формою роботи є “інформаційно-пізнавальна” суперечність. Характерна особливість полягає в тому, що її елементами є істинні, але, на перший погляд суперечливі судження.

Як писав відомий психолог С. Л. Рубін штейн: “Важливо, щоб людина, зіткнувшись із суперечливими фактами, що породжують запитання, здивувалася, “емоційно” загорілася цим питанням, щоб незрозуміле викликало в неї емоцію здивування...”.

У розвитку логічного мислення учнів ефективною є побудова гіпотез. Для здійснення гіпотетичного мислення необхідні розумова активність, самостійність думки, потяг до інтелектуального напруження. Форма роботи при побудові гіпотез дає добрі результати при вивченні теми: “Основи генетики” в 11 класі. При глибшому вивченні інтронів та екзотів, структурних і регуляторних генів учні висувають гіпотези щодо керування цими генами, а також про перспективи в галузі медицини. Особливо оригінальні гіпотези висувають учні при глибшому вивченні хромосомної теорії спадковості, генетичних карт хромосом, проблеми клонування.

Для розвитку логічного мислення в учнів користуються таким прийомом роботи, як “матрьошка”. Суть її полягає в тому, щоб скласти з простого складне або розібрати складне до простішого.

               Завжди бачу  в учнях особистості, шаную їхні думки, почуття, право на свободу вибору, визначаю їхню неповторність, право на співтворчість.

Кажуть, що всі діти талановиті. І це щира правда. Все залежить від вчасно виявленого таланту і від його розвитку. Просто комусь таланить на людей, які помічають дитячий талант, розвивають його, а комусь – ні. Для того щоб розвивати талант, потрібно створити умови, щоб іскра в душі дитини могла розгорітися. Це залежить від батьків і вчителів.

Тема педагогічних інновацій надзвичайно актуальна і об’єктивно обумовлена.Світ ідей змінювається швидше, ніж покоління людей. Завдання освітян – створити атмосферу суспільного прийняття інновацій. Національна доктрина розвитку освіти України передбачає поступовий перехід від репродуктивної, авторитарної освіти до освіти інноваційного, гуманістичного  типу.

Уже минув той час, коли експериментували в усіх напрямках, копіювали чужі технології та запроваджували їх без наукової експертизи й апробації.Зараз будь яка інновація стала сприйматися стриманно. Ми починаємо не тільки зважувати нові ідеї та концепції, а й аналізувати, систематизувати їх , співвідносити із власним педагогічним досвідом.

 

Література:

1. Пометун О. І. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. — К. : А.П.Н., 2002. — 136 с.

2. Пометун О. І. Сучасний урок інтерактивні технології навчання. — К. : А.С.К., 2004.— 192 с.

3. Інтерактивні методи навчання у старшій школі / упоряд. О. М. Кондратюк. — К.: Шкільний світ, 2011. — 104 с. — (Бібліотека «Шкільного світу»)



4. Комар О. А. Інтерактивна технологія в підготовці майбутніх учителів: теорія і практика: Монографія. — Умань: Жовтий, 2010. — 326 с.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка