Виховні заходи, розроблені класними керівниками



Сторінка7/7
Дата конвертації23.10.2017
Розмір1.31 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Прислів’я.


Калина хвалилась, що з медом солодка.

Пишна та корислива, мов червона калина.

Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт.

Щоки червоні, як кетяги калинові.

Україна, мов калина.

Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.


ВЕДУЧА 1.


З давніх – давен український народ оспівав цей кущ у піснях.

Співа соловейко, про сонце й хмаринку, про любу Вкраїну, що квітне в барвінку. А нам не наслухатись гарних пісень в садок під калину приходим що день. Квітне пишається в лузі калина, пісня лунає в саду солов’їна. М. Познанська



Учні виконують вокально – хореографічну композицію

укр. н. п. «Ой є в лісі калина» в обробці Л. Ревуцького

ВЕДУЧА 2.


Багато віршів Т.Шевченка стали піснями.

ВЕДУЧА 1.


Молодці, діти, ви гарно розповідали загадки, прислів’я про калину. А чи знаєте ви про лікувальні властивості калини?

Учень.


Ягоди калини кислі і трохи гіркуваті на смак, але вони лікують багато хвороб. Використовують і калиновий цвіт, і ягоди, і свіжо зрізану кору. Не було в народній медицині корисніших ліків від застуди, ніж калиновий чай.

Учень.


Свіжі ягоди з медом та водою вживалися при кашлі, серцевих захворюваннях. Соком її навіть очищали обличчя, щоб рум’янилось. А ще з калини готують різні смачні страви, печуть пироги, варять кисіль, варення.

Учень.


А як була потрібна калина на весіллі! Коли випікали коровай, неодмінно прикрашали його калиною.

А у нас на селі новина: зацвіла у лузі калина.

Не так у лузі, як на селі, а в молодої на столі.

Мовила, говорила червона калина,

Не подоба мені у лузі стояти, але подоба у короваї стояти.

(Народна творчість)

Калина з давніх-давен увійшла в побут людей не лише як їстівний продукт, а й як окраса. Узимку нею прикрашають святковий стіл.


Учень.


Здавна дівчина і калина поєднувалися і порівнювалися в піснях і переказах. Чому? Послухаємо, про що розповідає народна легенда.

Учень.


Колись на Україну нападали турки і татари. Усе нищили на своєму шляху, а дівчат і хлопців забирали в полон. І ось одного разу хотіли забрати в полон першу красуню села. Але дівчина почала тікати. І була б утекла. Та на лихо зачепилася за дерево своїм червоним намистом. Намисто розірвалося, посипались на землю червоні намистинки. Забрали вороги красуню, і там вона загинула. а червоні намистинки зійшли, з них виросли прекрасні кущі з червоними ягідками. Назвали їх люди калиною. З того часу й росте на землі цей чудовий кущ.

Учень.


Калина здавна була уособленням дівочої краси. Люблять її на Україні. На Вінниччині є великі калинові гаї. Про один з них йдеться у легенді, яку використав М. Стельмах у повісті «Щедрий вечір» : Давно це було. На одне село напали турки і татари. А в селі було весілля. І дівчата, щоб не потрапити в полон, кинулись тікати від ординців у непрохідне болото і всі там утопилися. А незабаром на тому місці вирі калиновий гай : взимку все в червоних кетягах, а влітку, люди кажуть, звідти часто чути стогін».

Учень.


Калина оспівана в багатьох творах наших великих поетів: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки.

Учень читає напам’ять вірш Т. Шевченко. «Сонце гріє, вітер віє…»

Учень.


Калина була символом дівочого кохання. вірності, свідком дівочих радощів і смутків. Дівчата довіряли їй свої найпотаємніші мрії.

Хор дівчат виконує пісню «Ой під калиною трава зеленая».

Ой під калиною трава зеленая.

Там стоїть дівчина та й засмученая.

Любила милого, кохала довгий час,

Прийшла недоленька та розлучила нас.

Прощай дівчинонько, серце коханеє,

Прощайте кучері, личко рум’янеє.

Ой під калиною трава схилилася.

Молода дівчина з милим простилася.

Учень.


У кожній родині, де були дівчата на виданні, накошували якнайбільше калинових пучків. Якщо під стріхою висіли калинові грона. – це означало, що можна приходити зі сватами до оселі. Тому, починаючи з Пречистої (28 серпня), дівчата постійно ходили «по калину» на луги, в урочища. Віднайшовши перший кущ калини, вони водили круг нього хоровод, ігри, співали любовні пісні, згадували імена своїх хлопців. З першої зламаної гілочки кожна брала по дві ягідки до рота, примовляючи: «Поможи, калинонько, бути в парі з миленьким». Потім зривали так само з інших кущів. Нарвавши калини, збігалися в гурт, обмальовували одна одну ягодами, прикрашали коси і віночки гілочками ягід і верталися додому з піснею.

Учень.


Біля оселі дівчата віддавали калинові пучки матері. А та говорила: «Будь, доню, і ти червоною та здоровою, як калина, незайманою та чистою до вінця! А ти, калино, будь готовою на коровай, гільце, квітки весільні та хрестинні, на здоров’я людям, на добро вашому двору».Кілька гіллячок уносили до хати і підвішували до образів, а решту - під стріху, а це означало, як уже мовилося, що в оселі є відданиця.

Учень.


Не обходиться без калини і такий важливий народний обряд, як весілля. Дівчата прикрашали калиною коровай, у багатьох весільних піснях є слова про калину.

Дівчата співають фрагмент пісні

Понад ставом стежечка, а в саду доріжечка.

Там Маруся ходила, цвіт калини ламала.

Цвіт калини ламала, та в пучечки в’язала.

Та в пучечки в’язала, до личенька рівняла.

Калиновим цвітом або ягодами вбирали вільце. Під час вбирання молодої дівчата-дружки співали пісні.

Ой у нас в селі новина:

Зацвіла й у лузі, як на селі.

А в молодої та Мотрі на столі.

Коли був готовий вінок, співали іншої:

Ой лугова калино,

Ой лугом ішла-шуміла,

А з лугу прийшла – говорила:

- Ой чи дома, дома дружечки? –

Загадала я їм ділечко.

Звийте на Мотрі вілечко!..


ВЕДУЧА 2.


Калина – це і пам'ять про матір, найдорожчу в світі людину.

Мамина калина росте біля хати –

Сюди прилетіла зозуля кувати.

Дівчата виконують пісню «Летіла зозуля».

Летіла зозуля з поля на долину,

Та й сіла кувати на мою калину.

Зозуле, зозуле, десь горе чуєш,

Білю моєї хати на калині куєш?

Зозуля кувала, правдоньку казала,

Що моєї неньки на світі не стало.

Прибігла я в хату, стала на порозі?

Забилось серденько, закапали сльози.

Ой, матінко-ненько, де тебе узяти?

Чи піти купити, чи намалювати?

Їхали маляри з далекого села,

Змалювали неньку на білій оселі.

Змалювали очі, змалювали брови,

Та не змалювали щирої розмови.

Учень.


Калина – це пам’ять про тих, хто не повернувся з боїв. Не повернувся козак до рідного порога, разом з рідними сумує й калина.

Опустила кетяги калина.

Вся в зажурі, краще б не цвісти,

Хто її чекав, вже не прилине,

Вже йому до неї не прийти.

Учень.


В роки Великої Вітчизняної війни біля села був бій. Воїнам довелося відступати. Двоє поранених не могли рухатись, і люди сховали їх за селом у рівчаку під кущем калини.

Схилила свої віти калина і сховала бійців, як мати діточок. Поки ворог був у селі, діти непомітно носили бійцям їжу, жінки лікували, а як пішли фашисти з села, забрали поранених до хати.

Коли бійці одужали, всім селом проводжали їх на бій з ворогом. Підійшли солдати до калини і низько вклонилися їй. Як рідній матері. Адже вона врятувала їм життя.

Учень.


За традицією на могилах загиблих садили калину. Проводжаючи людину в останню путь, труну обвивали цвітом, або кетягами калини. Це відбито і в класичній літературі.

У баладі Т.Шевченка «Причинна» слова:

Прийшли попи з корогвами.

Задзвонили дзвони,

Поховали громадою, як слід по закону.

Посадили над козаком явір та калину,

А в головах у дівчини червону калину.

Ця традиція збереглася і до наших днів.


Учень.


Багато лиха і горя принесла нам Чорнобильська катастрофа. Немає в Україні людини, родини, якої б не торкнулося атомне лихо. Скільки прекрасних земель та лісів забруднено!

Заросла дорога лободою,

Лати на покрівлях. Як хрести,

Обнялися з чорною бідою

Долею розведені мости.

В сірій млі стоїть осіння днина,

Наче людям кидає докір.

А калина, Господи, калина

Далі палахтить наперекір.

ВЕДУЧА 1.


У народі кажуть: любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

І часто матері колихали своїх маленьких діток, сидячи під калиною, і наспівували колискових пісень.

Спи, дитино, бо покину,

Сама піду по калину.

Намалюю калиноньки

Та й покладу в головоньки.

А калина буде цвісти,

А дитина буде рости.


ВЕДУЧА 2.


Стала червона калина символом отчого краю нашої рідної України. Її вишивали на рушниках, сорочках, скатертинах. Коли син чи дочка вирушає в дорогу, мати напуває калиновим чаєм, і дає з собою хліб з калиною, щоб нагадувала домівку, матір, рідну мову.

Як за село виходила ти знову,

А суджений з походу не вертавсь,

Ти вишивала рушники на долю,

Червоний хрестик, чорний – як життя.

Правду каже прислів’я:



Учні (хором) «Червона калина – символ України».

Зорянська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів

Імені Героя Радянського Союзу

Дубрівного П.С.

1377333774_ukraina

Методична розробка

тематичного свята-зустрічі

до Дня Захисника України

(в рамках Всеукраїнської

національно-патріотичної акції

«Покрова героїв»)

Підготувала

педагог-організатор

Зорянської СШ І-ІІІ ступенів

Качанюк І.В.

Мета:


  • розширити знання учнів про фрагменти з історії України;

  • донести до учнів необхідність збереження культурної спадщини Батьківщини; важливість збереження патріотичного духу у кожного громадянина;

  • виховувати культуру взаємовідносин між людьми у щоденному житті, повагу до традицій і звичаїв;

  • сприяти розвитку пізнавального інтересу.


Завдання:

  • стимулювати прагнення до глибшого і детальнішого вивчення унікальності нашої держави;

  • мотивувати розширення кругозору, вміння чітко і лаконічно висловлювати власні думки, самостійно знаходити необхідну інформацію;

  • виховувати вміння підтримувати колектив, прагнення до кращого у житті;

  • розвивати почуття патріотизму.

Обладнання: стіннівки, зал прикрашений повітряними кульками, національними символами України, національні костюми, прапор України,

проектор, комп’ютер, записи музики, екран, мультимедійна презентація, відеоролики.



Хід заходу

Фанфара

Ведучий 1. Доброго дня, дорогі учасники, учителі, гості!
Ведучий 2
: Вітаємо вас зі святом, яке є символом мужності, справжньої чоловічої сили - Днем захисника України !

Гімн України

В 3 - Святкуємо чудову дату,


В ній — щастя, доля всіх людей.
Якщо твердіш хода в солдата, —
Дзвінкішим буде сміх дітей!

В 4- Ми — діти країни, де воля і мир,


Не хоче війни наш народ-богатир!
Стоять брати і батьки повсякчас
На варті свободи і щастя для нас.

В 1 – Дуже приємно, що відгукнулися на запрошення і прибули сьогодні до нас на свято військові окремої механізованої частини

_______________________________________________

(Слово гостям)


Музична композиція «Хай щастить Захисникам Вітчизни»

(02.53-на останній куплет малі хлопці складають великий прапор України)




1 - Поведу таку я річ:

Що ми знаємо про Січ

І про нашу Україну

Й нашу армію єдину.

2 - Наші хлопці – козаки

Будуть гарні вояки.

Хай лиш трішки підростуть

Тоді й в армію підуть .

3 - Маленькі наші ноги,

Та знають свою путь.

На службу Україні,

Як виростуть підуть .

4 - Маленькі наші руки

Та кріпнуть і ростуть .

На службу Україні

Всю працю віддадуть.


5 - Дитячі в нас серденька

Та щире в них чуття.

Любити Україну

Будуть все життя.

6 - Непереможну у бою

Ми славим армію свою

Бо всі на світі чесні люди:

І дорослі і малі

Хочуть миру скрізь і всюди,

Хочуть миру на землі.



В 2 – 14 жовтня відповідно до Указу Президента України від 14.10.2014 року встановлено як свято – День Захисника України.

В 3 – Цей день нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військових традицій і бере початок з ІХ століття, коли князь Ярослав мудрий збудував у Києві церкву на Золотих Воротах як вияв вдячності Богові і Пресвятій Богородиці Покрови.

В 4 – Традиція вшанування покрови як покровительки українського війська перейшла від князів до козацтва. Свято покрови Пресвятої Богородиці було одним з найголовніших свят козаків, за що воно отримало другу назву – Козацька Покрова.

В 1 – Через шанобливе ставлення українського козацтва свято у свідомості народу почало асоціюватися з такими поняттями, як військова честь,

В 2 - звитяга і мужність,

В 3 - захист кордонів і рідної землі,

В 4 - побратимство.

В 1 - а найвищим проявом любові до рідної землі є готовність боронити її ціною власного життя.

2 - Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,


3 - Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.
4 - Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-
1 - Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
2 - Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,
3 - Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
4 - Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…
1 - Є в місцях невідомих невідомі останки.
2 - Є в лісах, є у горах, і є під горою –
Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.
3 - Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –
4 - Хай відомими стануть всі герої безвісні.

Мамо, не плач

В 1 - Ніхто не рахував скільки років довелося б нам мовчати , коли б так пом’янути кожного вбитого.

В 2 - Встаньмо, постіймо хвилину, нехай у нас не заболять ноги, а тільки защемлять серця за тих , кого нема серед нас , хто лежить у землі, хто світить нам із небес

В 3 - Пам’ять про загиблих вшануємо хвилиною мовчання.



хвилина мовчання

В 4 - За всіх хто не встиг, треба встигнути нам.

За приклад нам є кого взяти

На шляхах нелегких, наперекір всім вітрам

Нам жити.боротись,кохати.
Танцювальна композиція у виконанні колективу «Карамельки» - «Шествие»

1.Доволі нам руїни і незгоди,


Не сміє брат на брата йти у бій,
Під синьо-жовтим прапором свободи
З’єднаєм весь народ великий свій.

2.І ось ідемо в бою життєвому.


Тверді, міцні, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ.

3.Веде нас в бій борців упавших слава,


Для нас закон найвищий та наказ –
Соборна Українськая Держава,
Вільна, міцна, від Тиси по Кавказ!

Вед. Сьогодні вітання З Днем Української армії звучать по особливому. Тому що зараз наші захисники в руках тримають не святкові подарунки ,а зброю. І не з пафосних слів дізнаються що таке війна.

Вед.2.У нас,  все  вийде. Все буде добре. Ми – сильні та цілеспрямовані. І  пишаємось тим, що ми українці.

Вед.1.Україна – наша рідна Вітчизна, це місце великих мрій і грандіозних справ! Ми можемо змінити Україну.

Вед.2. А разом ми можемо змінити цілий світ.

Вед.1.Синьо-жовтий прапор став символом свободи, до    якої українські Збройні Сили повертають Донбас, звільняючи його від терористів.



(військові дарують прапор України, що був на бойових позиціях)

Ведучий 4: Найбільша радість для солдата отримати вістку з дому… Пісню про лист матері до сина, що пішов служити до армії, ви зараз прослухаєте.

Пісня «Мать пишет», виконує Родіонов Руслан

Ведучий 1: Справжній чоловік – це сильний чоловік. У нього справа честі понад усе, він кидається у бій, ризикує своїм життя заради інших людей. Так як, це свято ми присвячуємо нашим захисникам, і пропонуємо гумористичну сценку «Проводи в армію»

Марш Прощание Славянки. 

Мати: Не йшов би ти, синку, у солдати. Я ж тобі говорила, женись на Катькі!

Призивник: Не хочу я на Катькі!!! 

 Мати: Тоді женись на Гальці! Вона б тобі за рік двох дітей народила , а то й трьох! 



Призивник: Це ж як мамашо? 

 Мати: А так ! У неї уже двоє є … І в армію ти б не пішов! 



Призивник: Та хочу ж я в армію, маманя! Уявляєш із автомата – бабах! Із кулемета та – та – та ! О, де життя справжнього мужика! А вдома, що? Корова реве, коза бекає, дівчата попід вікнами виють. Нудьга та й годі! (Позіхає)

Мати : Добре синку! вирішив то йди! Батько твій служив, і дід, і прадід . Гостинці я тобі зібрала : три пари носків шерстяних із нашої кози Маньки, 3 літра молока від корови Зорьки, 2 метри сала із кабана, 3 десятки яєць. Ось іще мішечок із насінням та конвертів пачка. Будеш там насіння лускати та листи мені писати .

Призивник : Ех, маманя, йду я від вас, з такими харчами служити можна!

Ведучий1: Народна мудрість стверджує, що Земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити сама себе не може.

Ведучий 2: Отже, будьте мужніми, сильними, надійними і завжди будьте опорою своєї сім’ї та народу. Для вас, шановні чоловіки, звучить пісня……..Сину, ангеле мій

Ведучий 1: Ми щиро вітаємо наших гостей, всіх присутніх у цьому залі із славетним святом Днем Збройних сил України! Перед вами, шановні воїни, ми схиляємося, у вас вчимося любити Батьківщину.

В 2 - Нехай над вами небо голубіє,


Не знають втоми руки золоті,
Нехай душа ніколи не старіє
І серце не втрачає доброти.
В 3 - Нехай для вас не згасне сонце,
Нехай не віють в душу холоди.
Хай жито на столі і Бог на небі
Вас завжди порятують від біди.
В 4 - Хай щастя і радість вам ллються рікою,
Щоб ви не стрічались ніколи, з журбою,
Хай пісня дзвінка виграє на вустах,
Хай смутку ніколи не буде в очах.

Флешмоб з участю воїнів ЗСУ «Калина»



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка