Виховання людини від 0 до 20. docx



Сторінка1/18
Дата конвертації15.05.2019
Розмір3.44 Mb.
ТипКнига
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


МЕТОДИКА ІНТЕГРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ


РОЗВИТОК ЛЮДИНИ

ВІД 0 ДО 20




УДК 296

ББК 86. 33

Р48
Серія «Методика інтегрального виховання»

Бесіди з Міхаелем Лайтманом

Р48 Розвиток людини від 0 до 20. – М.: НФ «Інститут перспективних досліджень», 2011. – 328 с.

Razvitie cheloveka ot 0 do 20. – M: NF «ІРІ», 2011 - 328 pages.

ISBN 978-5-91072-035-4

Діти - це наше майбутнє. У світі нашого завтра господарями будуть вони, і ми вже нічого не зможемо змінити, але сьогодні їхній розвиток багато в чому залежить від нас.

Книга «Розвиток людини від 0 до 20» відстежує становлення людини починаючи з періоду внутрішньоутробного розвитку та закінчуючи віком 20 років - моментом входження в доросле життя. Книга демонструє незвичайний і дуже цікавий підхід до питань виховання, ставлення до навколишнього світу. Йдеться про Закони природи, яких ми зобов'язані дотримуватися, бажаємо ми того чи ні - щоб не нашкодити собі. Все залежить лише від того, наскільки ми добре знаємо ці закони та їхні наслідки.

УДК 296

ББК 86. 33

ISBN 978-5-91072-035-4

© НФ «Інститут перспективних досліджень», 2011




ЗІМСТ

ПЕРЕДМОВА .................................................................5
ЧАСТИНА ПЕРША

РОЗВИТОК ЛЮДИНИ ВІД 0 ДО 20 ............................... 9

Інтегральний світ .................................................................................. 10

Внутрішньоутробний розвиток ........................................................... 15

Народження........................................................................................... 21

Вигодовування і перший зв'язок ......................................................... 26

Від 3 до 6 років...................................................................................... 30

Школа для наймолодших .................................................................... 40

Вік від 6 до 9 - початок ......................................................................... 49

Вік від 6 до 9 років - продовження ..................................................... 57

Початок статевого дозрівання ............................................................. 67

Підлітковий період ............................................................................... 76

Заздрість і насильство .......................................................................... 85

Вибір партнера і професії .................................................................... 92

Правильний підхід до вибору

супутника життя - початок ................................................................. 103

Правильний підхід до вибору

супутника життя - продовження ....................................................... 107

Віртуальний зв'язок ............................................................................ 116

Старший навчає молодшого .............................................................. 122

Один і суспільство .............................................................................. 130


ЧАСТИНА ДРУГА

ІНТЕГРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ - ЗАПОРУКА

ПРОЦВІТАННЯ .......................................................... 136

Джерело страху .................................................................................. 137

Види страху.......................................................................................... 143

Фантазії і чари - початок .................................................................... 152

Фантазії і чари - продовження ........................................................... 160

Гіперактивність ................................................................................... 167

Депресія .............................................................................................. 175

Добро і зло........................................................................................... 182

Виховання дівчаток ............................................................................ 193

Окреме та спільне виховання ............................................................ 203

Реалізація методики виховання

з раннього віку - початок ................................................................... 211

Реалізація методики виховання

з раннього віку - продовження ......................................................... 217

Суд - початок ....................................................................................... 225

Суд - продовження ............................................................................. 234

Старші виховують молодших ............................................................ 242

Покарання - початок .......................................................................... 252

Покарання - продовження ................................................................. 264

Facebook .............................................................................................. 276

Шанування і оцінка ............................................................................ 286

Група .....................................................................................................295


ДОДАТОК ................................................................. 304


ПЕРЕДМОВА

Діти - це наше майбутнє. У світі нашого завтра господарями будуть вони, і ми вже нічого не зможемо змінити, але сьогодні їхній розвиток багато в чому залежить від нас.

Книга «Розвиток людини від 0 до 20» відстежує становлення людини починаючи з періоду внутрішньоутробного розвитку та закінчуючи віком 20 років - моментом входження в доросле життя. Книга демонструє незвичайний і дуже цікавий підхід до питань виховання. У ній обговорюються питання розвитку сприйняття дитини, усвідомлення нею себе самої, свого оточення, налагодження перших контактів з іншими людьми, і так далі. Крок за кроком простежуються всі віхи та переломні моменти зростання і дорослішання людини.

Книга «Розвиток людини від 0 до 20» поділена на дві частини. У першій частині дається систематичний і послідовний огляд розвитку людини до 20-річного віку, даються практичні рекомендації щодо багатьох складних моментів, з якими стикаються сьогодні батьки, вихователі та вчителі. Це і дитяча гіперактивність, і небажання вчитися, і проблеми насильства в дитячому колективі, і багато іншого. Тут глибоко розбирається сама природа розвитку дитини та допомога, яка потрібна їй, щоб реалізувати себе, стати повноцінною частиною суспільства і, як наслідок, знайти щастя.

Друга частина книги розглядає загальні проблеми вікових категорій в ракурсі сучасності, проникає в їх глибинні причини і дає вичерпну відповідь на виклик, кинутий системі виховання. Крім того, тут піднімаються такі важливі і цікаві теми, як соціальні мережі, дитячі страхи, взаємини хлопчиків і дівчаток, сила уяви, розуміння добра і зла, покарання, гіперактивність і багато інших.

В ході бесід вимальовуються риси нової системи виховання і навчання, яка відповідає реаліям сьогоднішнього дня. Особлива увага в цій системі приділяється відносинам дітей один з одним. Розглядаються способи побудови дитячих і підліткових спільнот нового типу, в яких старші діти навчають і виховують молодших, приймають відповідальність за своїх друзів і підтримують один одного.

Книга «Розвиток людини від 0 до 20» знайомить нас з абсолютно новим підходом до навколишнього світу. Йдеться про те, що всіх Законів природи ми зобов'язані дотримуватися, бажаємо того чи ні, щоб не нашкодити собі. Наше благополуччя залежить тільки від того, наскільки ми добре знаємо ці закони та їхні наслідки.

На наших очах у світі відкривається спеціальний закон - закон єдності всієї природи і людства. Ми його називаємо законом «глобального і інтегрального світу». Наш світ з величезною швидкістю входить у розкриття тотального зв'язку між усіма його частинами, і з кожним днем ми все більше це виявляємо.

Цей процес буде розвиватися, поки ми не відчуємо абсолютну залежність усіх від кожного, і кожного від усіх. Настільки, що нікому не буде добре доти, доки всі інші люди на планеті не відчують себе добре.

І це - новий світ, інший вимір, заснований на принципах абсолютної любові. Нам поки що незрозуміло, як можна існувати таким чином. Ми тільки вимовляємо слова «глобальна», «інтегральна», але нам потрібно з'ясувати, що являє собою ця система.

Принципи виховання дітей, нашого майбутнього покоління, покликаного жити в новому світі, залишаються в цілому незмінними. Сьогодні з'ясовується, що ці принципи - руйнівні, і через них наше суспільство роздроблене, заплутане і безпорадне. І ми не знаємо, що робити, і в повній розгубленості спостерігаємо, як наші діти, абсолютно не приймаючи такого підходу, створюють собі альтернативи в інтернеті або поза домом, далеко від батьків.

Але якщо ми зробимо наших дітей максимально включеними в цей новий світ, то приведемо їх до стану максимальної безпеки. Такій людині ніщо в світі не зашкодить, у неї не буде ворогів, вона буде нормально забезпечена, почне відчувати досконалість, гармонію, яка є в природі, в першу чергу - на рівні взаємин між людьми, - тобто вона буде справді щасливою.

Книга «Розвиток людини від 0 до 20» говорить нам про це.

Ви можете уявити собі, що таке дійсно можливо?

Книга складається з бесід професора Міхаеля Лайтмана з Іллею Винокуром, письменником, і Іриною Якович, психологом і психотерапевтом.
Міхаель Лайтман - професор онтології та теорії пізнання (філософія Ph.D, біокібернетика MSc), засновник і президент Ashlag Research Institute (ARI), некомерційної організації, мета якої - реалізація інноваційних ідей в освітній політиці для розв’зання системних проблем сучасної освіти та виховання. Ним написано понад 40 книг перекладених на 17 мов.
Ілля Винокур - докторант гуманітарних наук, лектор по темі виховання, письменник, глава відділу інтегрального виховання і менеджер асоціації «Зростаємо в радості».
Ірина Якович - професійний практикуючий психолог, закінчила МДУ ім. М.В.Ломоносова факультет психології, дійсний член Професійної Психотерапевтичної Ліги, Сертифікований психодраматерапевт, працює на телебаченні і радіо.

ЧАСТИНА ПЕРША
РОЗВИТОК ЛЮДИНИ

ВІД 0 ДО 20
Інтегральний світ

- Я багато років працюю у своїй практиці з дітьми та батьками. Працюю 13 років, вчуся, викладаю і намагаюсь поєднати різні теорії та методики розвитку людини. Мене найбільше вражає у вашій методиці її універсальність, основу якої становлять принципи та поняття, що розвиваються і при цьому не суперечать один одному. Мене вражає цілісність методики. І я б дуже хотіла дізнатися, як можна в рамках однієї методики пояснити явища,  для пояснення яких існує безліч різних підходів.
- Річ у тім, що при будь-якому нашому зверненні до світу ми розкриваємо світ, з яким не знайомі. Будь-яке дослідження залежить від особливостей людини, її сприйняття, кола спілкування, часу та місця, де вона здійснює свої досліди. Тому будь-яке дослідження залежить від  тимчасових і місцевих умов. Наше ж дослідження походить з основи, спільної для всіх, це основа природи - бажання насолоджуватися, бажання наповнитися.

Я перевіряю це на всьому процесі розвитку природи: спочатку виникло бажання неживого рівня - і воно призвело до виникнення неживої матерії. Бажання неживого рівня розвивалося, поки не породило всі види неживої матерії, а потім переросло в бажання рослинного рівня. Це бажання породило різноманітні види рослин. Рослинний рівень переріс у тваринний і створив увесь тваринний світ. А потім з'явилося бажання рівня людини.

Ми бачимо, як у природі все будується на розвитку егоїзму, на бажанні насолоджуватися, яке присутнє в кожній людині і розвивається в роді людському від покоління до покоління.
- Тобто прийнятий вами підхід пояснює не тільки розвиток людини, а й розвиток усієї природи?
- Вивчаючи розвиток людства, ми бачимо, що до нашого часу він відбувався за рахунок зростання егоїзму, бажання насолодитися. Людський егоїзм змушував усіх нас розвиватися, засвоювати нове, розкривати світ, створювати нові суспільства.

Але сьогодні ми знаходимося на новому етапі розвитку - ми розвиваємося далі вже не під тиском егоїзму; наш егоїзм ніби досяг свого максимуму, тобто ми розвиваємося не кількісно, а якісно. Наш егоїзм ніби замикається, стає глобальним та інтегральним. Ми все більше віднаходимо себе  в єдиній повністю пов'язаній системі. Тому наш світ стає все більш непередбачуваним. Адже ми створені егоїстами, і раптом опиняємося в такому «місці», де діють закони повного взаємозв'язку.

В давнину людина наперед знала, як вона житиме, вона йшла второваним шляхом.

Все було відомо заздалегідь. Людина знала, що одружиться на дочці сусіда, що тут буде її будинок тощо. А сьогодні покоління зовсім відірвані одне від одного, батьки не знають, про що думають їхні діти, чого вони хочуть, і не можуть зрозуміти ставлення своїх дітей до життя. Тому що діти не просто більш розвинені, як було між поколіннями в минулому, а вони якісно інші - підготовлені природою для існування в інтегральному світі. Ще не повністю, адже ми знаходимося на перехідній стадії.


- Це призводить до нестачі терпіння. Я бачу дітей, у яких з раннього віку відсутня терплячість, у тому числі й до школи.
- Їх егоїзм не просто виріс, він став іншим - і наш світ не може його задовольнити. І самі діти не знають, де їм знайти наповнення: куди піти, яку професію обрати, чим займатися, чим наситити себе? Дитина знаходиться в стані, коли вона ні в чому не бачить сенсу.
- Батьки вважають, що це «погане покоління», яке нічому  неможливо навчити, яке не хоче вчитися, у якого немає старанності до роботи...
- Навіть якщо дитина дійсно схоче щось пояснити батькам, що вона скаже?! Ким, на вашу думку, я повинна стати: лікарем, архітектором, адвокатом, фінансовим контролером? Вона від самого початку бачить в цьому порожнечу, і не просто порожнечу, а в'язницю. Вона вступає в життя, де треба 10-12 годин на день працювати, і навіть якщо ти можеш отримати пристойну матеріальну винагороду, в цьому немає ніякого сенсу.
- Вони так і кажуть: «Я не хочу важко працювати, щоб потім відпочивати. Я хочу відпочивати зараз, я не хочу докладати зусиль!» Хіба це називається більш розвиненим поколінням? На мою думку, попереднє покоління було більш розвинене! Ми думали, розвивалися, хотіли чогось досягти,  чогось прагнули... була мета... А зараз все навпаки, немає прагнень, немає бажань... Це ж деградація.
- Бажання у наших дітей - вище наших бажань, в яких діти виявляють порожнечу. Все розвивається по гіперболі, молоді люди намагаються зрозуміти, чого варто прагнути, а вчителі та батьки перебувають в розгубленості. Вони не знають, як вирішити цю проблему.
- Я не бачу жодної успішної системи. У кожній системі не задоволені ні діти, ні вчителі, ні керівники, ні фахівці. І немає ніякої методики...
- Ми замість пошуку методики намагаємося зменшити шкоду, заспокоїти. Наша зброя - «Ріталін» (ліки з групи психостимуляторів). Але якщо ми обґрунтуємо наше нове ставлення до світу  на глобальному егоїзмі,  який виник замість індивідуального егоїзму, ми побачимо, що нам необхідно об'єднатися - і в цьому стані ми розкриємо добро і новий світ. Нам необхідно усвідомити, в якій новій своїй природі ми опинилися.

Ми бачимо, що нове покоління – втрачене, воно не бачить ніякого майбутнього. Навіть наркотики і алкоголь скоро перестануть його наповнювати. Прийде час, коли людина нічим не зможе наповнити себе - в ній виникне відчуття чорної безодні та болю...


- Ми зрозуміли, що буде ще гірше.
- Ось саме через це нам вже зараз необхідно поширювати методику існування в новому світі. Пояснювати, яким чином ми можемо видобути з природи її приховані сили, які створили нас і які можуть сьогодні змінити наші егоїстичні якості на альтруїстичні, до чого ми зобов'язані прийти в глобальній та інтегральній системі.
- Ми бачимо, з якою легкістю діти об'єднуються, і дуже часто батьки заважають їм, виховуючи суперництво і честолюбство. Я хочу запитати: якщо існує загальна методика, як вона пояснює розвиток людини? Що має більший вплив на її розвиток: навколишнє середовище, спадковість? Під впливом чого людина розвивається?
- Людина розвивається під впливом двох причин: своїх внутрішніх властивостей і навколишнього середовища. Все залежить від того, наскільки внутрішній світ людини і навколишнє її середовище перебувають в гармонії між собою. Внутрішні властивості людини включають в себе її природні вроджені схильності, а також те, що вона отримала у батьківському домі до 3-4 років, до того як стала сприймати вплив суспільства.
- До того часу вона ще як тварина?
- До 3-4 річного віку дитина не відчуває свій зв'язок з оточенням, з товаришами і розвиває свої вроджені та набуті від батьків схильності. Вони складають її внутрішній світ. Але з 3-4 років вона потрапляє під вплив оточення. І якщо ми правильно організуємо оточуюче суспільство, воно може виправити все більш ранні вади у вихованні і навчити її правильно використовувати свої властивості. Отже, в першу чергу, ми повинні виховувати майбутніх матерів.
- Сьогодні я стикаюся з абсолютною пригніченістю батьків. Вони не знають, що робити.
- Система виховання повинна починатися з батьків, хоча б з моменту виникнення молодої пари і доти, поки вони не стають батьками. Вони повинні знати про бажання людини, про егоїзм і про те, що є основою його розвитку, чого ми хочемо від себе, чому ми відчуваємо розчарування і спустошеність в нашому житті, чому в нашому поколінні це особливо яскраво виражено,  чого прагне молоде покоління на відміну від попередніх поколінь. А, крім того, люди, які щойно стали батьками, особливо чоловіки, переживають психологічний переворот.
- Так, в них відбуваються драматичні зміни!
- Щойно я стаю батьком, а моя дружина - матір'ю, ми обоє опускаємося з людського рівня на рівень тваринний! Ми ставимося до своєї дитини так само, як тварини - і це оберігає її. Природа пробуджує в нас тваринну захисну силу. І тут ми повинні навчити їх правильно розуміти, що в них на руках зростає сьогодні зовсім нова людина, яка вимагатиме від них, щоб вони правильно розвивалися. Якщо батьки хочуть дати можливість дитині утвердитися в новому глобальному світі, розвинути і реалізувати її внутрішні властивості та схильності, вони повинні перевершити самих себе.
- З Ваших пояснень випливає, що це не вина батьків. Я брала участь у багатьох телевізійних програмах, присвячених темі виховання дітей і навчання цьому батьків. Батьки відчувають, що роблять щось не так, і хочуть навчитися робити це краще, адже проблеми виникають постійно.
- Насамперед, слід підготувати матеріал, правильне пояснення, зрозумілу методику, а потім організувати систему, яка донесе ці знання до відома кожного батька і навчить його. Тут дуже важлива роль належить засобам масової інформації, інакше ми можемо втратити наступне покоління.
- Що б Ви порадили молодим батькам сьогодні? Як я можу приєднатися до цього процесу? Що мені варто читати, що я повинна вивчати? Припустімо, я перебуваю в процесі підготовки до народження дитини?
- Ми живемо в такому поколінні, що нам всім доведеться вивчати природу глобального інтегрального світу. Це не означає, що ми повинні глибоко вивчити всю науку. Ви вивчали психологію, але це не означає, що Ви повинні навчати батьків, ваших пацієнтів, усій психології. Ви повинні, використовуючи її знання, дати зрозумілі, практичні поради батькам.

Тому ми повинні дати людям короткі, прості поради, загальнодоступні знання про природу людини, її глобальний розвиток, до якого етапу ми наближуємось, що особливого в нашому поколінні, який внутрішній переворот воно переживає в порівнянні з попередніми поколіннями. Адже це перше з усіх поколінь, яке має піднятися на рівень зв'язку між людьми, а не егоїстичного використання один одного. Природа зобов'язує нас до цього, демонструючи нам, що ми пов'язані один з одним глобальним, інтегральним зв'язком.



Ми стоїмо на порозі глобальної кризи - і це криза взаємин між людьми. Ми не можемо побудувати єдине суспільство, не можемо правильно поставитися ні до екології, ні до самих себе, ні до людського суспільства. Все це слід поєднати в одну проблему - і тут ми можемо використати саме батьків. Неможливо достукатися до звичайної людини, а надто до урядів і організацій, міністерства освіти - вони не зацікавлені слухати. Але батьки, для яких це болюче питання, слухати готові.
- У них найвища мотивація.
- Батьки хочуть бачити свою дитину успішною, життєрадісною, впевненою, і якщо ми пояснимо їм, що потрібно робити, я думаю, ми досягнемо успіху.

Внутрішньоутробний розвиток
- Мені хотілося б зупинитися на формуванні та вихованні плоду
в період його внутрішньоутробного розвитку. Інформації про цей період мало і вона публікується з великою обережністю. Дослідження, які з’являються останнім часом, говорять про здатність плоду сприймати. Спочатку говорили, що він сприймає звуки. Потім виявили, що чим більше він чує свою сім'ю, тим швидше впізнає її після народження. Інакше кажучи, існує певний вид підготовки, яку можна провести з зародком, що знаходиться в утробі матері: встановити з ним зв'язок, розповідаючи про сім'ю. Крім того, дослідження близнюків довели існування відчуття зв'язку між зародками: вони відчувають один одного. Виходить, що зародок сприймає досить багато, а ми цього взагалі не беремо до уваги.

- Цьому не варто дивуватися. Ми ділимо природу на частини, допускаємо розриви між етапами нашого розвитку, тому що так нам зручніше. Так ми ставимося взагалі до природи: ділимо її на науки, хоча вона єдина. Тіло ділимо на частини і лікуємо їх кожну окремо. Так і все наше життя ми ділимо на періоди і вивчаємо їх, відділяючи один від одного. Причина цього в тому, що такими ми створені в нашому егоїзмі, який відділяє нас один від одного. Крім того, така позиція зручна для нашого егоїзму: адже я відчуваю себе вище природи і можу чинити на свій лад з кожною її частиною. А якщо я кажу, що природа - єдиний механізм, який знаходиться в єдиному русі, - то це, перш за все, зобов'язує мене вивчити її всю і виконувати її глобальні та інтегральні закони. Тому внутрішньоутробний період, вигодовування та інші етапи, аж до дорослого стану, є нерозривно пов'язаними етапами становлення людини і повністю впливають один на одного.
- Але кожен етап ми оцінюємо по-різному...
- Однак це система, всі частини якої з'єднані таким же нерозривним зв'язком, як органи нашого тіла, де кожна клітина пов'язана з іншими. Тому, коли ми говоримо про зародок, то хіба він належить тільки матері? Хіба він втратив зв'язок зі своїм батьком?
- Психологія ставить великий знак питання щодо ролі батька в перший рік.
- Але протягом історії людство завжди надавало батькові велике значення: прізвище давали по батькові, наслідували тощо. Це не випадково...
- Я думаю, таке ставлення пов'язано з існуванням однієї системи в іншій. Для того щоб немовля отримувало все необхідне, мати створює для нього в перші два роки особливе навколишнє середовище. Сучасні дослідження показують, що немовля починає сприймати батька як зовнішнє, для нього з матір'ю, оточення. Тобто батько все ж є. Але ми трохи забігли вперед. На які етапи Ви ділите внутрішньоутробний період розвитку плоду?
- Мій розподіл такий: три дні абсорбції сім’я, в які воно прикріплюється до стінки матки. Потім починається період формування плоду. Перший етап його розвитку завершується за 40 днів, включаючи перші три дні абсорбції сім`я. Після закінчення 40 днів вважається, що плід вже існує, він вже людина. У нього вже є майбутня форма і закладена майбутня самостійність. Згідно з чим і слід до нього ставитися.
- Повною мірою?
- Так, тому що в ньому вже є все.
- У тому числі бажання і властивості?
- Абсолютно все. Йому бракує розвитку, щоб вступити з нами в зв'язок, але він вже існує. До нього слід ставитися, як до людини.
- Але на цьому етапі ми зазвичай навіть не знаємо про його існування.
- Ми не знаємо, тому що наші органи чуття його не сприймають. Але це вже закінчена форма майбутньої людини.
- Чи існує можливість впливати на цю форму на етапі її
створення?

- Усіма засобами: музикою, віршами, будь-якими діями, як на дорослу людину. Навіть при зачатті, і навіть до нього.
- Але протягом перших 40 днів жінка навіть не знає, що вагітна.
- Це не важливо, бо належить до організації правильного середовища для плода. А ми говоримо про те, що відбувається згідно з законами природи. Наскільки ми можемо їх визначити та підготувати матір - це вже інша проблема. Взагалі, внутрішньоутробний розвиток ділиться на три періоди по три місяці. Зрозуміло, місяці відраховуються за місячним календарем, тому що жіночий організм, як відомо, пов'язаний з Місяцем, як чоловічий - з Сонцем.
- Що саме розвивається в кожному з трьох періодів?
- Найголовніші властивості розвиваються протягом перших трьох місяців - найважливіший розвиток відбувається на першому етапі.
- Це відповідає медичним дослідженням розвитку мозку протягом перших трьох місяців. Тому вони вважаються найбільш небезпечними, такими, що вимагають обережного поводження.
- Жінка повинна бути в спокої і рівновазі. Щоб плід правильно розвивався, вона повинна думати про нього і ставитися до нього, як до живої істоти. Вона повинна розмовляти з ним, як радять сьогодні лікарі, співати, грати, викликати його реакції, адже у нього після 40 днів з'являються вже зачатки майбутньої людини. Відчувати його особистість у собі.
- Як дати жінці можливість уявити цей зв'язок, який проявляється тільки на чуттєвому рівні?
- Існує можливість бути у зв'язку з плодом - у знаннях, відчуттях, комунікації.
- Відчувати, погано йому чи добре?
- Навіть більше, ніж відчувати себе, адже мати живе згідно з його бажанням!
- Ви сказали, що треба розмовляти з плодом, включати йому музику. Музика якого жанру  є найкращою?
- Мати відчує це відносно своєї дитини, її конкретного стану. Слід лише пробудити в матері готовність і усвідомлення того, що вона перебуває з плодом у зв'язку, як двоє людей. Цей зв'язок природний і такий глибокий, що його нічим не можна розірвати. Навіть підсвідома думка матері вже впливає на зародок.
- Тобто вона повинна знати, що все те, що вона чує, впливає на дитину. Відомо, що всі стани матері позначаються на плоді: стрес, неправильне харчування, наркотики, але також і прості переживання. У психології є методика, яка  зветься «мати знає»: дайте матері зробити те, що вона знає, і цього буде достатньо. І навіть якщо вона помиляється, то це теж добре: з цього вона набуває досвід.
- В природі поняття «мати» означає повну віддачу материнського організму розвитку плоду: всі її наміри - на користь плоду, вона цілком налаштована на турботу про нього і не думає про себе. Якщо ми передамо таке відчуття майбутнім матерям, підготувавши їх ще в школі, то зможемо, перш за все, виховати в них чутливість до іншої людини, вони правильно пройдуть всі етапи вагітності. Тоді вони будуть краще розуміти і відчувати не тільки свій плід, а й інших людей. Таке ставлення має стосуватися всього людства, адже всі ми перебуваємо «кожен в утробі іншого і всіх виношуємо в собі».
- Мені хочеться також запитати про батька як про зовнішнє оточення.
- В природі щабель «Батько» вище щабля «Мати». Він більше визначає властивості плоду, а мати їх розвиває. Мати дає сили, так звану плоть, а Батько дає основні властивості плоду. Мова йде про підхід до життя. Багатьом речам дитина навчається всередині матері протягом внутрішньоутробного періоду і потім під час вигодовування. А від батька йому передаються внутрішні властивості. Зародження плоду виходить із щабля «Батько» через щабель «Мати», від якої він народжується. У всякому разі, Батько - перший і визначальний, саме батько дає краплю сім`я, яку мати розвиває! Батько визначає, що буде в Матері, а її механізм проводить все, що отримується від Отця, до плоду. Тобто Мати - це посередник між Отцем і зародком. Я не знижую значення материнської функції, але хочу лише підкреслити, що не можна не брати до уваги батька.
- Ви поставили його над усіма!
- Між ними є дуже тонкий і суттєвий поділ, кожен виконує свою функцію і не торкається галузі іншого.
- Хтось є більш важливим, а хтось менш?
- Неможливо без жодного з них. Для розвитку дитини має велике значення, знаходиться батько поруч з матір'ю чи ні, а також характер їх відносин визначає відносини і в майбутній сім'ї дитини з його дружиною.
- На цю тему якраз є дослідження. У батька є багато непрямих функцій.
- Саме батькові властивості передаються дітям, щоб вони реалізували їх в майбутньому. Мати більше визначає дитинство, а батько проявляється в людях, коли вони самі подорослішали і стали батьками.
- Дослідження говорять про здатність немовляти з перших днів відчувати те, що у нього є два середовища. Мати - це одне середовище, яке він відчуває, перебуваючи з матір'ю в повному симбіозі: він і вона - один світ. Але є і інше середовище - батько. Коли він чує голос батька або батько бере його на руки, - це дуже важливо, тому що пов'язано з відчуттям впевненості. У дітей присутність або відсутність батька пов'язані з почуттям захищеності та рівнем результату, який досягається. Дивно, але граючи з татом в ту ж саму гру, що і з мамою - без змагання між ними, - дитина досягає кращих результатів. Це важко пояснити, але це так.
- Все, що мати вимагає щодо дитини, батько зобов'язаний виконувати. Але сам він зв'язується з дитиною через матір, поки не починається період виховання з 3 років - тоді хлопчик зобов'язаний бути в оточенні хлопчиків і чоловіків, включаючи батька.
- Є різниця між хлопчиками і дівчатками?
- Турбота про дівчат лежить повністю на матері, а батько повинен бути за нею. При догляді за хлопчиками дитина з першого дня повинна відчувати і мати, і на її фоні батька, а потім з 3 років виховуватись батьком і вихователями. Те, що наші хлопчики протягом усіх років дорослішання в школі виховуються жінками, їх руйнує!
- Я абсолютно з цим згодна: вони не відчувають себе чоловіками. Вся виховна система управляється жінками, і з точки зору психології це створює у хлопчиків відчуття опору цій системі.
- Підіб'ємо підсумок. Ми говорили про необхідність ставитися до природи як до єдиної сукупності. Будучи егоїстом, людина ділить реальність на безліч пластів. Але сама по собі реальність досконала і повна - лише мій егоїзм цього не бачить. Ми говорили, що зародок формується протягом перших 40 днів. Відчуваємо ми його чи ні - це вже людина. Внутрішньоутробний розвиток складається з трьох періодів по три місяці, і процес розвитку спрямований від внутрішніх частин до зовнішніх. Ми також говорили про важливість ролі матері: мати повністю присвячує себе турботі про зародок, відчуваючи його, як свою частину. І батька ми не забули - він додає до внутрішнього материнського середовища своє зовнішнє коло. Батько дає зародку внутрішні властивості, а мати їх розвиває. Таким чином, вони доповнюють один одного у зародженні та вихованні дитини.
- Батько окреслює зовнішні кордони оточення, і діти повинні це відчувати.
- Все, що жінка вимагає відносно зародка, батько повинен виконувати. Хлопчики відчувають батька більше, ніж дівчата, батько є домінантою щодо сина, а мати - щодо дочки. Але про це ми поговоримо в наступних бесідах.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка