Відділ освіти Підгаєцької рда



Скачати 148.94 Kb.
Дата конвертації17.01.2018
Розмір148.94 Kb.
ТипКонспект



Конспект уроку

на тему:

Опозиційний рух в Україні 60-80-х рр. ХХ ст.

Тема: Опозиційний рух в Україні 60-80-х рр. ХХ ст.

Мета: розкрити процес розвитку нового періоду в національно-визвольній боротьбі українського народу; продовжити роботу над пи­танням дисидентського руху в СРСР та на Україні; розкрити причини активізації опозиційного руху на­прикінці 60-х-70-х рр. XX ст.; дати оцінку дисидентського руху цього періоду, з'ясувати основні течії дисидентсва та дати їм характеристику; ознайомити учнів із провідними учасниками дисидентського руху; роз­вивати вміння систематизувати матеріал, виділяти головне, працювати з додатковою літературою, пам’ятками; аналізувати та уза­гальнювати історичні явища і фак­ти, визначати їх суть, причини, зна­чення; продовжити формування критичного мислення учнів та умін­ня логічно висловлювати свої дум­ки, давати оцінки різним політич­ним процесам і подіям, зіставляти різні погляди та робити висновки; вести пошукову роботу; виховувати в учнів почуття патріотизму, інтерес і повагу до історич­ного минулого своєї країни, до бор­ців за незалежність України.

Обладнання: Турченко Ф. Г. Новітня історія України. Частина II. Підруч­ник для 11 класу. — Київ, 2002; хрес­томатія, атлас, настінна карта «Україна в період застою (1964-1985)», портрети дисидентів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і вмінь.

Форма уроку: групова.

Основні поняття і терміни: дисиден­ти, опозиційний рух, УГС.

Очікуваний результат: учні вміють визначати сутність і значення дисидентського руху, характеризують особливості його зародження в Україні та його вимоги у порівнянні з міжнародними нормативно-правовими актами щодо захисту прав людини того часу; учні вміють і можуть характеризувати та порівнювати основні вимоги дисидентського руху в Україні в умовах лібералізації суспільства з вимогами другої хвилі опозиційного руху наприкінці 60-х середини 80-х років; учні визначають власну позицію щодо питання про системну кризу радянського суспільства, зв’язки між цими процесами та особливостями політичного життя й суперечливими явищами у розвитку культури та духовного життя в Україні.

Народе мій, до тебе я ще верну

І в смерті обернуся до життя.

Василь Стус



ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Мотивація навчальної діяльності

  3. Вивчення нового матеріалу

1. Причини активізації опозиційного руху в другій половині 60-х – на початку 80-х років. Форми діяльності дисидентів
Вивчення питання теми відбуваєть­ся у групах. Учитель об'єднує учнів у дві групи, кожна з яких отримує картки із завданнями.

1. група. Прочитайте і проаналі­зуйте зміст листа Анатолія Коваля депутатам Рад УРСР на С. 131 під­ручника і дайте відповіді на запи­тання, що містяться в кінці доку­мента.

2. група. Проаналізуйте документ: «Із звернення Українського націо­нального руху в справі української самостійності» 1979 р. (див. дода­ток).

Учитель узагальнює відповіді учнів і пропонує послухати вірш Яра Сла­вутича «Україна» та позначити прі­звища, що згадуються в ньому:

...У полоні відчаю, з-під зашморгу згуби,

Непокірно-ставна, вольова, як життя,

Ти гартуєш розпукою спалені губи,

Ти волаєш вогнем Чорновола і Дзюби

Перед світом, глухим до твого бороття.

І підводиться Вінниця чорно-кривава;

Устають Слобожанщина, Галич. Волинь;

Запоріжжя клекоче в серцях Січеслава;

Смолоскипом горять, як незгасна заграва,

Заливаха, Мороз, Караванський, Горинь...

Чую голос повстань Лук'яненка й Кандиби,

Чую поклик Масютка на тюрми Кремля...

Не лякають вас чорні погрози, ні диби,

Ані рани народні, розвернені скиби,—

Вас єднає на подвиги рідна земля.

Сильнодухі, для вас простеляються гори;

Покаянно-слабі, вас наснаджує плач.

Волю в душах кують Гончареві собори

І підносять, як щит, маєстат непокори

Симоненко, Осадчий, Костенко і Драч...


Бесіда вчителя

      1. Які з наведених прізвищ вам уже знайомі?

      2. Пригадайте, з якими проявами дисидентства ви вже знайомі?

      3. Дайте характеристику «Укра­їнської робітничо-селянської спілки».


Завдання групам

Опрацювати матеріал § 14 на С. 126-127 підручника і заповнити схему «Форми боротьби дисиден­тів» (див. схему 1).


Перевірка виконання завдання

Представники груп доповідають про підсумки роботи.

Представники груп виступають з реферативними повідомленнями про дисидентів.
2. Репресії, моральний терор з боку влади

Учитель. Радянська держава час від часу проводила репресивні кам­панії. Так, по Україні прокотилися хвилі репресій щодо інтелігенції протягом 1920-1924, 1929-1931, 1933, 1937-1938, 1946-1951, 1965, 1972, 1979-1980 рр. Вони спрямовані у першу чергу проти тих, хто вирізнявся яскравою інди­відуальністю, самобутністю і не боявся це виявляти. Найважливіше те, що разом із цими втраченими поколіннями було втрачено інте­лектуально-духовну традицію розі­рвано зв'язок поколінь.

Негативним наслідком репресій стала поява так званого генетичного страху, який паралізував волю, отруював свідомість, зумовлював розви­ток подвійної моралі.



Запитання: Пригадайте, яким чи­ном влада боролася з дисидентами?

Відповіді учнів:

а) арешти;

б) ізоляція від суспільства табори, психіатричні лікарні.

в) відмова у працевлаштуванні;

г) перешкоди поширенню інфор­мації про дисидентів серед гро­мадськості;

д) публічне каяття.

Цікава доля молодого київського лікаря-психіатра С. Глузмана, який у 1971 р. зумів довести у своєму «за­очному судово-медичному експерт­ному висновку про стан здоров'я П. Г. Григоренка», що генерал Григоренко не був божевільним, коли його запроторили до психіатричної лікарні. Ця «експертиза» коштувала самому С. Глузману 10 років ізоля­ції. А після повернення він так і не зміг влаштуватися за фахом на ро­боту. Що стосується методів бороть­би працівників КДБ, то яскравий матеріал про це є в щоденнику Г. Снєгірьова. Не всі витримували цей тиск. Серед працівників КДБ «вищим пілотажем» вважалося до­могтися від підсудних покаянного звернення до урядових установ. Ви­мушені були покаятися І. Дзюба, О. Бердник, Г. Снєгірьов. Микола Руденко торкнувся цієї проблеми у вірші, написаному 1977 р.:

Так просто все: напишеш каяття —

І роздобудеш право на життя.

Лише десяток слів чи, може, фраз —

І все вчорашнє вернеться зараз.

Дерева й квіти в іскорках роси,

Та за вікном дитячі голоси,

Та риба в озері, та в небі птах,

Та смак цілунку на твоїх устах

Як свідчення любові й доброти...

Та тільки ти — уже не будеш ти.

Похилений, змарнілий від недуг,

Ти тільки оболонка, а не дух.

Тепер старі костюми приміряй,

Удосконалюй кабінетний рай,

Топчи ту ж саму стежку у гаю —

Не вернеш душу втрачену свою.

Лише десяток вимучених слів,

Які ти у потьмаренні наплів, —

І вже тебе нема,

А є пітьма,

Є у людині схована тюрма.
Запитання: Чи має хтось право за­суджувати людину за таке «каяття» і чи вправі ми взагалі судити?

(Учні відповідають за методом «Уяв­ний мікрофон».)
3. Утворення Української Гельсінської Спілки. Релігійне дисиденство
Завдання групам

Доробити схему «Українська Гель­сінська спілка» за розповіддю вчи­теля (див. схему 2).


Узагальнення: Українська Гельсін­ська Спілка — перша легальна правозахисна організація.
Причини виникнення:

  • 1975 р. — Гельсінкі. Нарада з пи­тань безпеки та співробітництва в Європі. СРСР підписав за­ключний Акт з обіцянкою ви­конувати пункти гуманітарних статей Акта;

  • реальний стан громадянських прав у СРСР.


Час виникнення, склад УГС:

  • травень 1976 р.— Москва, листопад 1976 р. — Київ, пізні­ше — Литва, Грузія, Вірменія;

  • члени УГС (37 осіб): М. Руден­ко, П. Григоренко, Л. Лук'яненко, І. Кандиба, Н. Світлична, В. Стус, В. Чорновіл, О. Мешко, О. Бердник та ін.


Мета:

  • сприяти ознайомленню громад­ськості з Декларацією прав лю­дини;

  • активно сприяти виконанню Заключного Акта з питань без­пеки і співпраці в Європі;

  • домагатися, щоб на міжнародних нарадах, де мають обговорювати­ся підсумки виконання Гельсін­ських угод, Україна була пред­ставлена окремою делегацією;

  • домагатися акредитації в Україні представників зарубіжної преси.


Важливі ознаки:

  • відкрита громадська організа­ція, що має законне право на існування;

  • контакти із групами в СРСР;

  • проповідування законності і справжньої демократії;

  • український патріотизм не пе­редбачав ворожого ставлення до інших народів.


Арешти:

  • 1977 р. - М. Руденко, О. Тихий, фактично три чверті групи було ув'язнено. Роботу вели у змін­ному складі 7-10 осіб. У таборах загинули: В. Стус, В. Марченко, О. Тихий, Ю. Литвин. В. Забаштанний в 1989 р. у день перепоховання В. Стуса, Ю. Литвина та О. Тихого писав:

Україно, ну що ж ти за мати, —

Чи я долю твою не осяг, —

Що ти здатна синів убивати

І підносить убитих на стяг?!
Запитання. Чим загрожувала діяль­ність цієї організації пануючому ре­жиму?

Робота за підручником

Скласти тези до запитання «Релігій­не дисиденство» за текстом підруч­ника на С.130.


Бесіда за запитаннями

    1. У чому полягала специфіка ре­лігійного дисиденства? Які ви­моги висували його представ­ники?

    2. Назвіть представників релігій­ного дисиденства.


4. Історичне значення опозиційного руху
Розглядаючи це питання, учням ставиться ряд запитань:

      1. На думку О. Субтельного, диси­дентський рух зазнав поразки. (Субтельний О. Україна. Істо­рія. - К., 1991. - С. 449). Як ви гадаєте, чи це дійсно так?

      2. Хто з учасників дисидентського руху був обраний до складу Вер­ховної Ради України?

      3. Чи можливе було прийняття Акта проголошення незалеж­ності України 24 серпня 1991 р. без існування дисидентського руху в 60-х — 80-х рр. XX ст. в історії нашої держави?

4. Чи взагалі могли б ми розгляда­ти це питання зараз?

Результатом бесіди є такі висновки:

Хоча дисиденти:


  • не сформували виразної полі­тичної програми;

  • мали обмежену соціальну базу;

  • не могли протистояти КДБ та потужній силі радянської репре­сивної системи;

Проте:

  • вони доносили до народних мас правду про справжнє становище в Україні;

  • відкрили Україну світові;

  • завдяки їхній діяльності визрі­вала ідея про необхідність вихо­ду України зі складу СРСР і створення незалежної держави;

  • розроблені дисидентами прин­ципи склали засади сучасного державотворення.




  1. Закріплення нових знань і умінь учнів

Бесіда за запитаннями

      1. Які дисидентські гасла були реа­лізовані в період перебудови і за часів незалежності України?

      2. Яку роль відіграло українське дисиденство у розвитку суспіль­но-політичної думки в Україні, у пробудженні громадської ак­тивності?




  1. Підсумки уроку

Пропонуємо учням прочитати ури­вок із вірша В. Стуса, який заздале­гідь написаний на дошці:

Народе мій, до тебе я ще верну І в смерті обернуся до життя.

З'ясовуємо, як старшокласники ро­зуміють ці слова. Саме цією бесідою завершується урок. Учитель оцінює роботу учнів у групах і підбиває під­сумки уроку.
VI. Домашнє завдання


      1. Опрацювати матеріали підруч­ника.

      2. Написати твір: «Чому люди ста­вали дисидентами?».



Додатки

Проаналізуйте документ:


Із звернення Українського національ­ного визвольного руху в справі україн­ської самостійності (1970р.)
«Як недержавна нація Україна не визначає свій політичний розвиток і не проводить незалежної ні внут­рішньої, ні зовнішньої політики. Всупереч національним інтересам Україна включена до російської по­літичної системи з її імперіалістич­ними прагненнями до світового па­нування.

Україна не має своєї зовнішньої по­літики. Жодна країна світу не вва­жає її за самостійну державу і тому не бачить потреби встановлювати дипломатичні взаємини на рівні по­сольств...

Україна не визначає характер свого економічного розвитку. Всупереч відданості українців ідеалу вільної економічної діяльності, Москва нав'язала Україні жорсткі форми в галузі промислового і сільськогос­подарського виробництва і сама здійснює їх деталізоване плануван­ня і керівництво.

Український народ позбавлений права на розпорядження своїми природними багатствами і ресур­сами.

Україна не має своєї фінансової системи і національної валюти...

Україна не визначає свій культур­ний розвиток...

Мета нашого руху — вихід України зі складу так званого СРСР і ство­рення незалежної української дер­жави.

...подаємо це клопотання для Гене­рального Секретаріату ООН і ... просимо Генерального секретаря ООН вчинити все необхідне для реєстрації України як колонії СРСР».


(Цит. за: Лук'яненко Л. Вірую в бога і в Україну.-К, 1991. - С. 129-131.)
Бесіда за запитаннями

  • Чи об'єктивна характеристика становища України подається в цьому документі?

  • Використовуючи матеріали під­ручника та іншої історичної лі­тератури, спростуйте чи підтвердьте висновки дисидентів,

  • Поміркуйте, чи була Радянська Україна «колонією Російської імперії, що існує у формі так званого СРСР.


Схема 1


Форми діяльності дисидентів




Мовні заходи




Художні та публіцистичні твори




Самвидав




Голодування, бойкоти, акції мовчання в таборах




Створення гуртків, груп, організацій




Звернення і заяви, відкриті листи




































































Схема 2


Українська Гельсінська Спілка




Причини

виникнення






Час виникнення, склад




Мета




Важливі

риси


























































Тема, номер уроку

Зміст завдання

Обсяг і форми виконання

Рівень зацікавленості учнів

Опозиційний рух.

Урок № 28



  1. Причини активізації опозиційного руху в другій половині 60-х на початку 70-х років.




  1. Форми діяльності дисидентів.



  1. Репресії проти правозахисників.



  1. Утворення УГС та її діяльність.



  1. Посилення переслідування опозиції в кінці 70-х на початку 80-х років.

Скласти історичну довідку (5 хв.)

Заповнити схему «Форми діяльності дисидентів» (7 хв.)


Скласти інтерв’ю взяте в одного з дисидентів на тему: «Якими методами радянська система боролася з дисидентами» (2 ст.)
Скласти юридичну довідку на тему: «Українська Гельсінська Спілка» (3 хв.)
Підготувати доповідь «Чи став би я дисидентом. Чому?»









Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка