«Весняні фантазії» Дослідницько-пошуковий проект



Скачати 125.19 Kb.
Дата конвертації17.01.2018
Розмір125.19 Kb.

Підготувала вчитель початкових класів Цвітненської ЗШ І – ІІІ ступенів Павловська Тетяна Володимирівна


«Весняні фантазії»

Дослідницько-пошуковий проект

Мета: дослідити традиції святкування народних свят весни в Україні; визначити: як українські письменники описують весну у своїх творах, чи збуваються народні прикмети; збагачувати чуттєве сприймання; розкрити взаємозв'язок уяви і творчості; єдність мистецтва слова, музики й живопису; розвивати критичне мислення учнів, творчу уяву; продовжити роботу над складанням авторських віршів; учити захоплюватися красою і мудрістю природи, мистецтвом; плекати любов до рідного слова.

Навчальні предмети: читання, образотворче мистецтво, «Я і Україна».

Тривалість: місяць.

ХІД РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ

I етап. Стратегія проекту

Визначення мети і завдань.


II етап. Планування проекту

1. Ознайомлення учнів із загальною темою і провідною проблемою

Ласкавий сонячний промінчик відчинив весні двері — і все навколо захвилювалось...

Весна — ранок року! Природа пробуджується, оживає, рухається. Серце радісною надією розкривається назустріч весні.

Для багатьох учнів класу улюблена пора року — весна. Про весну чарівну і різнобарвну, ми багато говоримо на уроках читання, української та російської мов, курсу «Я і Україна»,. У підручнику «Читанка» вміщено небагато творів, у яких описується ця чарівна пора року, тому діти самостійно працювали над цим матеріалом у сільській та шкільній бібліотеках, відшукували твори про весну в домашніх бібліотечках.

Тому саме уроки читання, позакласного читання спонукали учнів класу створити спільний проект із теми «Весняні фантазії».

2. Формування груп для проведення дослідження (вибір учнями тем групових проектів)



І група — «Літератори»

// група — «Спостерігачі»

III група — «Народознавці»

IV група — «Творці»

III етап. Реалізація проекту

  1. Складання учнями плану роботи над проектом

  1. Визначення джерел інформації

  1. Самостійна пошукова робота учнів

І група. Ключове питання групи «Літераторів» — знайти описи весни у творах українських письменників. (Для виконання цього завдання діти перечитали багато творів, відвідували бібліотеки, перш ніж знайти потрібне.)

II група. Ключове питання «Спостерігачів» — зібрати і дослідити народні прикмети, прислів'я, приказки про весну і перевірити їх.

III група. Ключове питання групи «Народознавці» — дізнатися про святкування весняних народних свят в Україні. (Діти працювали в бібліотеці, розпитували у дідусів та бабусь про народні весняні свята, шукали інформацію в Інтернеті.)

IV група. Ключове питання групи «Творці» — дослідити, як художники зображували весну на своїх картинах, створити власні малюнки, а також написати вірші про цю пору року.

4. Очікувані результати

Виготовлення освітнього продукту.

І група — папка з творами і віршами про весну, вивчення напам'ять віршів, інсценізація оповідань, складання діалогів.

// група — газета «Весняні народні прикмети».

III група — календар улюблених весняних народних свят в Україні. _

IV група — галерея власних малюнків, збірка «Перша спроба пера».

IV етап. Обговорення та презентація групами етапів планування проекту


  1. Звіт групи «Літератори»




  • Ми провели дослідницьку роботу і з'ясували, що багато українських поетів і письменників присвячували свої твори цій чудовій порі року — весні. Краса весняної України ніжно оспівана її талановитими синами та доньками і здатна зворушити будь-яке серце, навіть таке маленьке, як у нас, дітей.

Ми ознайомилися з прекрасними віршами Лесі Українки, Олени Пчілки, Миколи Сингаївського, Тараса Шевченка, Т. Коломійця, Олександра Олеся, творами В. Сухомлинського та вивчили їх напам'ять, створили збірку творів про весну.

  1. Звіт групи «Спостерігачі»

  • Ми збирали і досліджували народні прикмети, прислів'я про весну і намагалися перевірити їх на практиці. Ця робота була дуже цікавою та привабливою для всіх учнів групи.


Народні прислів'я та приказки про весну

(Зміст кожного прислів'я пояснюється учнями.)



  • Березень часом снігом сіє, часом сонцем гріє.

  • Трапляється вберезні рік, щовньо- му сім погід.

  • У березні кожух і без ґудзиків теплий.

  • Від березневих дощів земля квітне.

  • У березні день із ніччю зустрічається.

  • Квітневий день рік годує.

  • Квітень із водою, а травень із травою.

  • У квітні погода: один день блисне, а сім днів кисне.

  • Сон на зиму відклади, а діло в квіт- ні зроби.

  • Весна днем красна.

  • Сухий квітень — голодний рік.

  • Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

  • Дощ у травні —урожай справжній.

  • Травень ліс прибирає —літо в гості закликає.

  • Травнева роса коням краща од вівса.

  • Сухий і теплий май —скупий буде врожай.

Народні весняні прикмети

Березень

  • Ранній грім у березні —чекай повернення морозів.

  • Якщо в березні вода не тече, у квітні трава не росте.

  • Ранній приліт жайворонків та граків — на теплу весну.

  • Побачив шпака — знай: весна біля порога.

  • Хмари пливуть високо —буде гарна погода.

  • Сонце перед заходом червоне — на вітер.

  • Великі роси — на добрий урожай

Квітень

  • Коли квітень із водою, то травень із росою.

  • У квітні ранковий туман віщує на ясну погоду.

  • Туман стелиться по воді на ясну погоду, піднімається вгору — на негоду.

  • Якщо квітневий дощ починається з великих краплинок, то це ненадовго.

  • Ранній виліт бджіл — ознака, що настане тепла весна.

  • У перших числах квітня гроза — на тепле літо.

Травень

  • Часті тумани у травні — на мокре літо.

  • Якщо травень холодний, то не будеш голодний — рік буде хлібородний.

  • Квіти пахнуть здалека — на вітер.

  • Озерна жаба вилазить на берег перед дощем.

  • Тиха й світла ніч без роси — наступного дня негода.

  • Навесні літай багато павутиння — на спекотне літо.

  • Квітучий май, то справжній рай.

  • Хоч і май, а кожуха далеко не ховай.

  • У травні все причепуриться — там листом, там квіткою, а де травичкою.

3. Звіт групи «Народознавці»

— Ми провели пошукову роботу і дізналися, що разом із пробудженням природи від зимового сну, в Україні розпочинається цикл народних весняних свят, пов'язаних зі стародавніми міфами та віруваннями, що супроводжуються піснями, іграми та хороводами.



Народні свята

    1. Обертіння Івана Предтечі. У цей день птахи повертаються з вирію і шукають собі місця для гнізд.

    2. Явдоха. Першим днем весни вважали 14 березня—день Святої мучениці Євдокії. Селяни вже розмірковували про посіви ранніх ярових, вірили, що саме цього дня повертаються з вирію ластівки, які несуть на крилах весну. Для того щоб гостя завітала швидше, діти носили від хати до хати зроблену з дерева ластівку і співали пісні. А господині на Явдоху висівали на розсаду капусту і були переконані, що вона не боятиметься морозу.

На Явдоху загадували на врожай: сонячний день обіцяв, урожай пшениці, хмарний — що вродить просо і гречка, теплий і сонячний — віщував багато льону і коноплі. Коли ж мела хурделиця, то казали: «Явдоха хвостом крутить — буде пізня весна».

    1. Сорок Святих. Закликали весну не лише співами, а й хороводами. У цей день в Україні господині пекли обрядове печиво по сорок «соловейчиків», «голубочків», «жайворонків» — і роздавали його дітям, «щоб птиця водилася». Діти влаштовували ігри, співали заклички.

На Сорок Святих селяни починали сіяти горох.

За народним віруванням, у цей день із вирію повертаються сорок жайворонків. Але до тепла далеко — чекай ще на сорок морозів.



    1. Хрестопоклонний хліб. Велике свято третьої неділі Великого посту Хрестя. У народі цей тиждень ще називали Хрестопоклонний, або Поклони. В Україні господині пекли хлібини у формі хреста — хрестопоклонний хліб. Частину спеченого хліба селяни з'їдали, а другу — ховали до комори в зерно. Коли йшли сіяти ячмінь, овес чи ярову пшеницю, то господар брав його з собою в поле.

    2. Теплого Олекси. Справжній весняний день, 30 березня. На Теплого Олекси, за народними віруваннями, вівсянка вперше співає свою пісню «Діду, діду, сій ячмінь!»

На Теплого Олекси пасічник виставляв вулики. Після цього господар молився Святому Олексієві, аби літо було медове, а бджоли захищені від лиха і напасті.

  1. День був багатий на прикмети: тепла, сонячна погода віщувала врожай на хліб, густі рої. Благовіщення Пресвятої Богородиці 7 квітня. У народі вважалося, якщо Благовіщення прииадає на суботу або неділю рік буде щасливим. якшо на п'ятницю — нещасливим.

На Благовіщення не можна було пра цювати у цей день і «птиця гнізда не в'є». За народним повір'ям, від Введення до Благовіщення гріх робити на землі, адже вона відпочиває і сили набирається. А від Благовіщення уже можна, бо в цей день Бог благословляє землю і «всякое диханіє». Від Благовіщення все починає рости. У цей день водили перший весняний хоровод - «кривий танець».

  1. Великий Піст. Це одна зі священних основ християнської релігії. Це час покаяння і всепрощення, у якому беруть участь і душа, і тіло. Душа очищається через щиру молитву, а тіло — через щоденну обмеженість у земних благах. Великий Піст тривав 7 тижнів — від Масляної до Великодня. Кожен тиждень Великого посту мав свою назву і призначення.

Традиційна практика посту відбувалася двома способами: через повне обмеження від усякоїїжі та напоїв або через невживання тільки деяких страв.

  1. Вербна недіїя. Остання неділя семитижневого Великого посту, після якої вже наставала Паска. У цей день жінки святили вербові галузки і зберігали їх до вигону в поле корів. Вербу використовували не лише як оберіг, а й як ліки.

  2. Чистий Четвер. Останній тиждень перед Великоднем мав назву Білого, або Чистого. Це найкраг щий час для ранніх ярових зернових культур і гороху. Найважливіший день цього тижня — четвер, який назвали чистим, світлим, великим. страсним, або живним. Усе мало бути чистим удень весняного очищення. До сходу сонця селяни прибирали у стайнях, коморах, на подвір'ї, у хатах. У Чистий Четвер стригли дітей — «щоб волосся не лізло та щоб голова не боліла». Існує повір'я, шо на світанні в Чистий четвер ворон носить із гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше за них, той буде здоровий протягом цілого року.

ІІІ Страсна П'ятниця. Основний обряд - це винесення плащаниці, савану із зображенням ті їа Христа у тому вигляді, у якому воно було зняте з хреста і покладене до фобу. Плащаницю врочисто виносили з вівтаря і встановлювали посередині храму. До цього моменту віруючі люди нічого не їли. Уважал ося, шо й працювати у Страсну п'ятницю не можна: ані шити, ані прясти, ані дрова рубати, ані сокирою тесати. У цей день можна лише пекти паски та садити капусту.

Паски пекли лише один раз на рік.



    1. Великодня субота. Цього дня готували крашанки, писанки. Вони зберігалися протягом усіх свят. Готували крашанок і писанок по 13, на згадку про 12 апостолів і Спасителя. На Великдень і в наступні свята всі вітали одне одного писанками. Приносили їх на кладовище під час Проводів.

    2. Великдень. Найвеличніше свято року, з яким пов'язано багато народних звичаїв. Воно присвячено воскресінню Христа. Після врочистого обходу храму починали святити паски ї крашанки. Потім люди розходилися по домівках, щоб сповісти про велику радість, вітаючи одне одного: «Христос Воскрес!» їм відповідали: «Воістину Воскрес!» і тричі цілувалися. Після розговіння дорослі та малі виходили на вулиці на великодні забави.

    3. Проводи. Другий тиждень після Великодня називався Поминальним. У призначений день люди з хоругвами, хрестами, церковним хором і священиком ішли на цвинтар. Там вони відправляли спільну панахиду, а потім справляли на мо~

. гилах родичів обід — тризну.

4. Звіт групи «Юні творці»

— Ми переглянули чимало робіт видатних художників і зрозуміли, що образотворче мистецтво тісно пов'язане з поезією. Картини надихають людину на створення, чудових віршів, вони поліпшують настрій, виховують почуття прекрасного. Тому ми не тільки створили колективний весняний пейзаж, а й склали проект власних віршів «Весняні фантазії». адже саме навесні природа пробуджується від сну. Промінці сонця зігрівають усе живе на землі. Ось і наші вірші зігрівають душу, звеселяють, роблять нас кращими та добрішими.



V етап. Підсумок проекту
Висновок: в учнів з'явилося бажання читати твори українських письменників. Це дало гарні результати: діти почали краще читати, а головне — читати із задоволенням, виразніше декламувати вірші; вони зацікавилися працею в бібліотеці, їм дуже сподобалася пошукова діяльність. Учні докладніше познайомилися з народними традиціями, святами, прикметами та прислів'ями про весну, намагалися перевірити їх на власному досвіді. А також діти більше спілкувалися зі своїми бабусями та дідусями з метою вивчення весняних народних свят в Україні. А створення власних віршів відкрило у кожної дитини почуття прекрасного, людяність, доброту, почуття любові до рідного краю, природи.

Працюючи над цим проектом, кожна дитина почувалася успішною особистістю, яку сприймають, розуміють, слухають. У дітей виникла потреба творити, спілкуватися, ефективно і творчо застосовувати знання в нестандартних ситуаціях, з'явилося прагнення до пошуку, радість відкриття нового, а найголовніше — учні стали активними учасниками навчально- виховного процесу.




d:\праця\фото\фото школа\pic_0064.jpg








d:\праця\фото\фото школа\pic_0067.jpg




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка