Величко Ірина Валеріївна, Миколаївська гімназія №41 Формування національної свідомості учнів засобами викладання української мови та літератури



Скачати 174.42 Kb.
Дата конвертації19.01.2018
Розмір174.42 Kb.

Величко Ірина Валеріївна,

Миколаївська гімназія №41
Формування

національної свідомості учнів засобами викладання

української мови та літератури
Дуже багато написано про виховання почуття істинного патріотизму як духовно-моральної та соціальної цінності. Здається, немає що вже сказати. Але сьогоднішні події продемонстрували, що сказано багато, але зроблено мало або взагалі нічого. У чому ж проблема?

Видано величезну кількість різноманітних наказів Міністерства освіти і науки України про національне виховання, у школах проводяться щорічно місячники патріотичного виховання, проводяться нескінченні конкурси малюнків, кожен вчитель повинен визначати виховну мету уроку. Але все це часто спрацьовує слабко і найчастіше носить формальний характер.

Звичайно, формуванням національної свідомості учнів повинні займатися не тільки вчителі, але й батьки. Та все-таки хотілося б зупинитися саме на шкільних аспектах становлення учня як громадянина сучасної України.

Сьогоднішні діти прагнуть бути освіченими, кваліфікованими, дисциплінованими, політично розвиненими та відданими Батьківщині. Тому завдання педагогів - виховати в майбутніх громадян України почуття обов'язку і поняття честі, поваги і любові до свого народу, до його віковічних моральних та духовних здобутків, самоповагу і гордість за свою Батьківщину. І на цій основі формувати інші особистісні риси громадянина України: веселу, бадьору, підтягнуту, здатну будувати й жити, і любити життя особистість – щасливу особистість.

Сучасний учитель української мови й літератури повинен усвідомлювати: уроки мови та літератури особливі, вони передбачають напружену роботу не тільки думки й пам'яті, а й душі та серця. Через зміст художніх творів, аналіз вчинків і почуттів персонажів, через сприйняття авторської позиції вчитель має навчати дітей мислити, творити, схилятися перед мудрістю, бути добрими і чесними, виховувати любов і повагу до батьків, пошану до людей, а також формувати національну самосвідомість.

Що ж ми, вчителі-словесники, практично можемо зробити на уроці? Багато! І з чого хотілося б розпочати, так це з особистості самого педагога. Ми можемо на уроці говорити правильні слова, цікаво подавати навчальний матеріал, прищеплювати любов до рідної мови, вчити дітей на прикладах літературних героїв гаряче любити свою Вітчизну, бути чесними, відповідальними, з пошаною ставитися до української історії й культури тощо. Але як тільки виходимо за межі шкільного кабінету або навіть уроку, говоримо російською, проявляємо байдужість до своєї країни, демонструємо необізнаність у власній історії, не виявляємо жодної громадської активності або просто запізнюємося на урок чи викидаємо сміття на землю. Перед такою поведінкою вчителя втрачають сенс будь-які зусилля щодо виховання учня на уроці. Справжнього національно свідомого громадянина може виховати тільки такий самий громадянин.

Кожен урок української мови або літератури - це маленький крок на шляху формування національної свідомості учня. І не обов’язково говорити дітям прямо: поважайте, любіть, захищайте Україну. Буде достатньо правильної позиції вчителя, правильно розставлених акцентів під час вивчення, наприклад, літературних творів, любові педагога до свого предмета тощо. Яким же чином можна цього досягти? Способів багато.

Під час аналізу роману Олеся Гончара «Собор» доцільним було б поставити ряд проблемних питань.

Чиновник, один з героїв роману Олеся Гончара, сказав: «…навіщо нам десятки пам’яток із вісімнадцятого сторіччя? Чому не залишити по одній від сторіччя, а решту…» Що решту? Нещодавно в Києві була знищена пам’ятка історії та культури Київський телеграф. І що? Хтось покараний? Ні. Чиновники сперечаються, чи взагалі існувала така споруда. Абсурд! Пройшло майже 40 років після написання роману «Собор» Олеся Гончара, роману-попередження, роману-набату. Невже нічого не змінилося? Значить був правий чиновник? А й справді, для чого нам витрачати величезні кошти для збереження різноманітних пам’яток історії та культури? Яку роль відіграють вони в нашому житті? Ось на це питання ми і спробуємо відповісти на нашому уроці.
Уважно вчитель повинен підходити до підбору епіграфів до уроку, тому що це задає настрій, налаштовує на обговорення певних питань, готує до сприйняття матеріалу і просто знаходить своє місце на підсвідомому рівні у головах учнів.

Я просто інакше вже не можу!

І жити спокійно і не зможу!

Я знаю, що за мною одного разу прийдуть,

знаю свою долю, але почуваю, що

мушу її пережити саме ось так!

В. Стус

Це епіграф до уроку вивчення життєвого і творчого шляху українського поета Василя Стуса, справжнього громадянина України, нескореного, чесного, відданого.


О слово дзвінке, озиваєшся в славі

До нас ти крізь давні століття імлаві.

Л. Первомайський
А це епіграф до уроку української мови в 10 класі «Основні етапи формування і розвитку української національної мови».
Також, за нашим власним спостереженням, великий інтерес у дітей викликає прослуховування музичних творів, створених на основі поезій відомих українських митців, особливо якщо вони ще звучать у виконанні сучасних співаків.

Хочеться назвати деякі з них.



  1. «Два кольори» Дмитра Павличка й Олександра Білаша у виконанні Квітки Цісик.

  2. «З янголом на плечі» («Старосвітська балада») Івана Малковича у виконанні гурту «Плач Єремії».

  3. Виконання Скрябіним пісні за словами Т.Г. Шевченка «Мені однаково».

  4. І. Франко «Чого являєшся мені у сні» (співає Віталій Козловський).

І цей список можна продовжувати.

Не менш цікавим для дітей на одному з уроків української літератури в дев’ятому класі є демонстрація фільму «Пісня Всесвіту – «Їхав козак за Дунай»», творчий колектив якого вирішив з’ясувати, яким чином ноти пісні "Їхав козак за Дунай" потрапили до рук Бетховена та Томмазо Траетта, де вперше композитори почули цей мотив та хто насправді є автором пісні?

Перегляд і обговорення документальної стрічки змушує учнів задуматися над тим, що українська культура не є географічно обмеженою, що її знають у світі і що нам є чим пишатися.

Можливо, тому діти із гордістю за свою націю прослуховують різні версії нашої народної пісні «Щедрик» у виконанні не тільки наших співаків, але й зарубіжних (американський гурт-акапела Pentatonix, композиція для 12 віолончелей «Carol of the Bells», вільнюський хор Bel Canto, український гурт ROCK-H, баскетболісти NBA, які виконали пісню ударами м'ячів, тощо). Усвідомлення популярності «Щедрика» і любові до цієї пісні всього світу допомагає дітям краще зрозуміти і пізнати свій народ.

Можна продовжувати говорити про прийоми і методи національного виховання на уроках української мови та літератури, але хотілося зробити певний висновок з вищесказаного. Шановні вчителі, прищеплюючи учням любов до України, робіть це не нав’язливо, робіть це щиро, робіть це власним прикладом – і все у нас буде добро.

Успіхів Вам!

Нижче знаходяться конспекти уроків, які, на нашу думку, змушують учнів задуматися над простими, як на перший погляд, питаннями і усвідомити, що любов до Батьківщини починається з малого.
Урок з української літератури в 6 класі

Олександр Довженко — видатний кінорежисер і письменник.

Кіноповість «Зачарована Десна»

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю О. Довженка, його кіноповістю «Зачарована Десна»; розвивати навички виразного читання, виділення головних епізодів, переказу їх із власним коментуванням; виховувати любов до батьків, прищеплювати оптимістичне світовідчуття, прагнення творити добро.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до його біографії (дитинство), кадри з кінофільму «Зачарована Десна», ілюстрації до твору.

Теорія літератури: кіноповість, ліричний герой, головні та другорядні герої.

ХІД УРОКУ

І. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.



Епіграф уроку

Нехай мій твір буде, мов та рясна яблуня,

з якої кожен може струсити плід в міру сил своїх.

(О. Довженко.)

На сьогоднішньому уроці ми спробуємо знайти взаємозв’язок між своїм власним життям та життям героїв твору. Віднайти те яблуко, яке б ви хотіли зірвати з яблуні «Зачарованої Десни».

ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Чи знайоме вам ім'я Олександра Довженка?

2. Робота з підручником (с.91-92). Доведіть, що О. Довженко був талановитою, обдарованою людиною.

3. Слово вчителя.

Усі ви, мабуть, любите дивитися кінофільми, знаєте багато кіноакторів. А от тих, хто робить кіно, - кіносценаристів, котрі пишуть сценарії до фільмів, режисерів-постановників, що ставлять кінофільми, як правило, знають мало. Виняток становить О. Довженко, його ім'ям навіть названа Київська кіностудія художніх фільмів. Олександр Петрович захопився кінематографією ще тоді, коли кіно було німим. Він створив низку чудових фільмів, один з яких, «Земля», увійшов у дванадцятку кращих кінострічок світу

Народився Олександр Довженко в містечку Сосниці (Чернігівщина), що стоїть на березі чарівної річки Десни. Навчався відмінно, любив читати й малювати. Закінчив школу, училище, педагогічний інститут, потім були ще комерційний інститут та Академія мистецтв. Працював, учителем, державним службовцем, художником ілюстратором, але все це покинув заради своєї мрії — робити кіно.

Олександр Петрович влаштовується режисером на Одеській кінофабриці, пише багато сценаріїв і ставить за ними фільми. Під час Другої світової війни він працює фронтовим кореспондентом, створює оповідання, кіносценарії на основі власних вражень і роздумів про страшне воєнне лихоліття.

Після війни Довженко продовжує напружено працювати на студії «Мосфільм». Смерть спіткала митця несподівано, на знімальному майданчику під час роботи над фільмом. Його дружина, актриса Юлія Солнцева, продовжує справу чоловіка й здійснює постановку широкоформатних фільмів за кіноповістями О. Довженка. Серед них — і кінострічка «Зачарована Десна». Саме із цим твором ми й будемо з вами знайомитися.

На честь сторіччя з дня народження славетного письменника 1994 рік було оголошено ЮНЕСКО роком Олександра Довженка. .



4. Літературний диктант.

Літературний диктант за кіноповістю О. Довженка «Зачарована Десна»



І варіант

1. Вставте пропущене слово: «Коли вилізає саме із землі всяка рослиночка, ото



мені ...», — любила проказувати мати.

А Горе;


Б радість;

В клопіт.

2. Чим завжди пахло зі старої погребні?

А Цвіллю;

Б зіллям;

В сушеними грибами.

3. На кого, за словами малого Сашка, був дуже схожий дід?

А На святого Миколая;

Б на Бога.

В на святого Феодосія;

4. Чий це портрет: «Вона була маленька й така прудка, і очі мала такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло ніщо в світі»?

А Прабаби Марусини;

Б матері Одарки Єрмолаївни;

В сестрички Поліни.

5. Яку городню рослину О. Довженко описав так: «...був високий і густий-прегустий. Він саме цвів великими золотими гронами, як у попа на ризах, а над ризами носилися бджоли — видимо-невидимо»?

А Соняшник;

Б тютюн;

В топінамбур.

6. Яку музику більш за все любив слухати О. Довженко?

А Народний спів;

Б клепання коси;

В церковний хор.

7. Що викликало у малого Сашка неприємні відчуття?

А «Коли весною вода заливає хату й сіни і всі бродять по воді»;

Б «ловити щучок руками»;

В «в одній руці нести велике відро води».

8. Чиї розповіді «про Десну, про трави, про таємничі озера» любив слухати маленький Сашко?

А Батька;

Б діда Семена;

В прадіда Тараса.

9. Продовжте: «Віз наш увесь дерев'яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза, бо воно, казали...»:

А притягує грім;

Б іржавіє;

В дуже важке.

10. Закінчіть цитату: «Дядько Самійло не був ні професором, ні лікарем, ні інженером... Він нездатний був на високі посади. Він навіть не був добрим хліборобом... Але, як і кожна майже людина, він мав свій талант і знайшов себе в ньому. Він був...»:

А косар;

Б столяр;

В гончар.



  1. Як звали собаку, що жив у Довженків?

А Сірко;

Б Пірат;

В Мисливець.


  1. Що розкладали на печі, щоб краще і здоровіше спалося?

А Сіно;

Б гарбузове насіння;

В жито.

Постановка проблемних питань

? Дитинство. Чому саме до нього звертається О. Довженко? Що хоче нам сказати? Чому дитинство є важливим етапом в житті кожної людини? Кожен з вас хоче бути щасливою людиною. А що таке щастя для вас спробуйте сформулювати одним словом. («Мозковий штурм»; на дошці виписати питання з метою порівняти відповіді на початку і в кінці уроку.)

ІІІ. Ідейно-художній аналіз повісті.

1. Завдання: спробуйте уявити світ дитинства малого Сашка, створивши семантичну (значеннєву) карту (робота в парах). Я не хочу, щоб ми характеризували героїв, я хочу, щоб ми спробували їх уявити, змалювати.

2. Прокоментувати ілюстрації до твору «Зачарована Десна».

3. Бесіда.


  • Чому, на вашу думку, в творі постійно зустрічаються слова любити та ненавидіти? (Світ малого хлопчика – ідеалізований, де чітко розмежовані добро і зло.)

  • Що ж любили і ненавиділи герої твору?

4. Згадаймо ж героїв твору і впишемо перші імена в карту.

А) «Нічого в світі я так не люблю, як садити що-небудь у землю, щоб проізростало. Коли вилізає саме з землі всяка росиночка, ото мені радість».

Б) «Він був високий і худий, і чоло в нього було високе, а хвилясте, довге волосся сиве, а борода біла».

В) «Вона була малесенька і така прудка, і очі мала такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло ніщо в світі».

Г) «З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіятелів».

5. Бесіда.


  • Закінчіть «…прабаба наша, що її, як я теж уже потім довідався, звали Марусиною, любила…». Виразне читання уривку.

  • Ставлення Сашка до смерті (прабаба Марусина, брати).

  • Опишіть картину страшного суду. Як у дитячій свідомості відбиваються поняття святості й гріха?

  • Якщо вам довелося розмалювати світ діда та матері Сашка, який би ви вибрали колір? Чому? Що вони любили найбільше в світі?

  • Батько – найбільший біль О. Довженка. Назвіть окремі факти, зачитайте цитати.

  • Звідки ж це: прокльони прабаби Марусини, ненависть матері до діда Семена, злість батька? Невже вони були такими поганими людьми? (Важке життя викликало у людей негативні емоції, але вони однаково залишалися добрими, гарними людьми).

  • Обговоріть в парах і скажіть, кого б або що б ви ще вписали до карти дитинства малого Сашка.

  • Людина і тварини. Виразне читання уривку про повернення Пірата.

  • Людина і Десна. Повінь. Чи можна сказати, що повінь стала ворогом людей? Як вони її сприймають? «Жили ми в певній гармонії з силами природи. Зимою мерзли, літом смажились на сонці, восени місили грязь, а весною нас заливали водою, і хто цього не знає, не знає тієї радості і повноти життя».

  • Розкажіть про мисливця Тихона, дядька Самійла.

  • А що ж любив сам Сашко і що не любив. Виразне читання уривку.

Заповнення значеннєвої (семантичної) карти під час обговорення.

6. Твір-п’ятихвилинка. «Чи був Сашко, на вашу думку, щасливою людиною?».

ІV. Підсумки уроку.

Що взяв Олександр Довженко з собою в доросле життя?

А яке яблуко ви зірвали для себе з цієї рясної яблуні?

V. Домашнє завдання.

Урок української літератури у 8 класі

Іван Малкович. «Свічечка букви „ї"» («Напучування старого вчителя»)

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника, допомогти усвідомити ідейно-художній зміст його творів; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, висловлення своїх суджень з приводу прочитаного; виховувати пошану до рідної мови, поезії, естетичний смак.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, дитячі книжки видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Теорія літератури: вільний вірш, ліричний герой, художній образ, художні засоби.

ХІД УРОКУ


    1. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.

1) Виразне читання вірша В. Підпалого «Запросини», аналіз твору, висловлення своїх міркувань із приводу прочитаного.

2) Заслуховування усних творів. (Не дається якийсь навчальний предмет; не можеш подолати слабкість, лінь, необов'язковість; не здатен досягти якихось значних результатів у спорті; маєш вади характеру, шкідливі звички; поставив собі високу благородну мету і под. — керуйся принципом поета: «Навіть якщо не дійдемо,— ходімо!».)

    1. Оголошення теми та мети уроку.

Нації вмирають не від інфаркту.

Спочатку їм відбирає мову.

Ліна Костенко


    1. Мотивація навчальної діяльності школярів.

1. Вступне слово вчителя.

Поезія — неповторний і різноманітний світ, витворена письменником нова реальність. Нею можна милуватися як картиною, скульптурою; вслухатися як у музику, отримувати естетичну насолоду. Про те, що доба поетів і поезії не пройшла, свідчить творчість Івана Малковича, сучасного поета й видавця, культурного діяча.

Неповторна поезія засвідчує й неординарну особистість. У цьому ми переконаємося, познайомившись з особистістю Івана Малковича ближче.

2. Показати дітям сайт видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

Як ви думаєте, скільки таланту, наполегливості, кмітливості треба для того, щоб із сільського хлопця уже в тридцять років стати поетом, редактором і керівником власного видавництва, відомим українським культурним діячем, котрий популяризує вітчизняні дитячі книжки? Мабуть, багато. А найбільше — наполегливої праці. «Білий камінь», «Ключ», «Вірші», «Із янголом на плечі» — це назви поетичних збірок І. Малковича. Є ще у нього й віршовані переклади та переспіви творів польської, англійської, російської літератур. Про романтичну, мрійливу натуру письменника говорить його власне зізнання: має «Три розкоші: перечитувати Улюблених..., укладати уявні антології і довго-довго вдивлятися у вікно». Тоді можна побачити свічечку букви «ї», місячний серпик букви «є» із зрізаною ниточкою, янгола на плечі, музику, що боса пішла в ніч, хлопчика-подорожника, котрого прикладають до рани.



2. Робота з підручником (с. 196-198). Прочитати статтю про митця і виписати ключові слова, які стосуються життя і творчості І. Малковича.

3. Читання поезії «Свічечка букви „ї"» і прослуховування пісні Віктора Морозова «Напучування старого вчителя».



  • Що для вас виявилося легшим для сприйняття поезії: прочитання чи прослуховування пісні? Чому?

  • Поясніть назву пісні.

4. Скласти питання, які виникли у вас після ознайомлення з твором.

5. Спостереження над художнім текстом. Бесіда.



  • Виберіть із ряду ті слова, які асоціюються у вас із віршем І. Малковича; поясніть свій вибір.

(Ніжність, здивування, тривога, насолода, краса, патріотизм, несхожість, важкість розуміння, незвичайність, простота, складність, гумор, іронія, сатира, оригінальність.)

  • Яким віршовим розміром написаний твір? (Вільний, неримований вірш.)

  • Як ви думаєте, чи впливає на сприйняття твору відсутність розділових знаків?

(В усному мовленні — ні, у письмовому вигляді — робить твір оригінальним, наближає до читача, до потоку людських думок.)

  • Яка тема твору? (Становище української мови.)

  • Яка головна думка вірша? (Молоде покоління має дбати про збереження рідної мови як основи духовності, нації.)

6. Підсумок учителя.

Поезія І. Малковича «Свічечка букви "ї"» побудована у вигляді простої, невимушеної розмови ліричного героя (автора) з дитиною. Саме від молодого покоління залежить, чи збереже воно свою мову чи буде відчувати себе представниками повноправної, гордої і незалежної нації. Замало просто говорити, яка наша мова гарна, мелодійна, красива, багата. Треба ще й захищати її, відстоювати, врешті-решт, спілкуватися нею, використовувати в усіх сферах нашого життя. У вірші відчувається занепокоєння, тривога, бо чужомовна стихія заполонила і книжкові магазини і газетні кіоски, і телеекрани, і навіть владні коридори. Ніхто не буде поважати нас, нашу мову, якщо ми самі не будемо поважати себе, свою націю, мову, культуру. Тож прислухаймося до поета, захистимо ніжну свічечку букви «ї», щоб вона не згасла.



    1. Закріплення знань, умінь і навичок.

Міні-диспут. Тема «Наскільки важливим є те, чи розмовляєш ти рідною мовою? Чи пов'язаний добробут людей, економіка зі становищем мови титульної нації?»

    1. Підбиття підсумків уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон». Продовжіть речення.

«Вірш І. Малковича викликав у мене ...»



«Якби була можливість поспілкуватися з поетом, я б запитав (запитала) його ...»

  1. Домашнє завдання.

Навчитися виразно читати, аналізувати вірш І. Малковича «Свічечка букви „ї"»; вміти висловлювати свою думку про нього.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка