Ведучий Доброго дня, дорогі друзі!



Скачати 207.88 Kb.
Дата конвертації11.01.2018
Розмір207.88 Kb.

Ведучий 1. Доброго дня, дорогі друзі!

В. 2. Дорогі наші гості! Ми раді зустрічі з вами у нашій школі, в цій чудовій залі. Нехай буде Вам всім тепло й затишно в нашому домі.

В. 1. Сьогодні тут відбудуться не зовсім звичайні змагання, - турнір за право називатися гідними громадянами України, тобто знати історію своєї держави і народу, його звичаї і обряди, свій родовід

Ведучий2. В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світові, як блудний син, і не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Чому?

В. 2. Учасникам потрібно виконати всі завдання, які запропонують на кожній наступній зупинці, щоб дійти до станції “Я - громадянин" і бути гідними цього високого звання.

В. 1. Сьогодні ми ближче торкнемося історії своєї держави і народу, його звичаїв і традицій, адже в них корінь роду українського.

В. 2. Українці й українки –

Всі кохають до загину –

Славну землю батьків своїх –

Свою рідну Україну.

В. 1. Наша славна Україна,

Наше щастя і наш рай!

Чи на світі є країна

Ще миліша, ніж наш край?

В. 2. Хто зберіг любов до краю

І не зрікся роду,

Той ім’ям не вмре ніколи

В спогадах народу.

В. 1. Хто зберіг любов до краю

І не зрікся роду,

Тільки той віддав всю душу,

Все, що міг, народу.

В. 1. Тому що звичаї народу — це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому. Звичаї — це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших усенаціональних справах. І сьогодні ми з вами здійснимо подорож у минуле і водночас перевіримо, хто з вас найкраще знає ці неписані закони, наші національні традиції.

В. 2. Ну що ж, друзі мої,

Командам нашим побажаємо

Завзяття, витримки у боротьбі

І успіху в змаганнях.

. Учні поділяються на дві команди — «Вербиченька і Калинонька.

В. 1. Перш ніж вирушити в подорож, командам потрібно представитись і привітати одна одну. Журі оцінять зовнішній вигляд, привітання, пісню і захист емблеми за 5-бальною системою.

В. 2. Надаємо слово команді “Калинонька”, капітан - … .

В. 1. Має слово команда “Вербиченька”, капітан - … .

В. 2. Ми гордимося нашою символікою. Під предковічними символами наші діди і прадіди боролися за волю України і передали у спадщину нам ці святині, які будуть і надалі кликати до відродження національної свідомості, до творення нового життя.

В. 1. За синєє небо, за жовте колосся

Боротися треба, щоб краще жилося.

Слава тобі, Україно, від роду до роду,

Як накажеш – ми поляжем за твою свободу.

В. 2. Запитання для команди “Калинонька”:

- Які ви знаєте символи України? ( Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України ).

- Назвати національний гімн. Що він означає? ( “Ще не вмерла Україна” – це урочиста патріотична пісня, що є символом єдності народу ).

- Що означає тризуб? ( Це риболовний гарпун, розп’ятий сокіл, вила Бога Нептуна, уособлення трьох природних стихій: повітря, води і землі).

В. 1. Запитання для команди “Вербиченька”:

- Хто автори гімну “Ще не вмерла Україна” ( поет П. Чубинський і композитор М. Вербицький ).

- Що означає жовто – синій колір прапора? ( синій – небо, жовтий – лани; з монгольського хохол озн. синьо – жовтий –“хох”-синій; “олу”-жовтий ).

- Коли був затверджений гімн України? ( 1991 році ).

В. 2 І Зупинка «Українські обереги». За кожну правильну відповідь команда отримує по 1 балу

Ведучий 1. Наша світлиця прикрашена рушниками та червоною калиною. А колись рушник був не лише окрасою сільської хати, а й мав ритуальне значення. Назвіть відомі вам народні звичаї, традиції, в яких використовується рушник.

В. 2. Команди (по черзі називають по одному звичаю). У родину, де народилося немовля, гості приходили з рушником, вшановуючи появу дитини. Молода мати теж зустрічала свою довгоочікувану дитину з рушником, який готувала ще до її народження. З рушником проводжали хлопця до армії. При сватанні рушником пов’язували сватів, а під час шлюбу молоді ставали на рушник. Гостей зустрічали теж рушником і хлібом. В останню путь людину теж супроводжували рушники.

Ведучий 1. У народі кажуть: «Без верби та калини нема України». А які українські свята і звичаї пов’язані з цими символами-оберегами? Щоб ви відчули силу народних оберегів, пропонуємо гравцю під час відповіді тримати у руці кетяг калини, по закінченню відповіді скуштувати одну ягідку і передати символ-оберіг команді-супротивнику.

Команди. Калина символізує жіночу красу, дівочу цнотливість, тому китицями калини прикрашали весільний коровай.

Червоні плоди калини — символ мужності українців, які віддали своє життя і кров за рідний край, тому калину саджали на могилах загиблих воїнів.

Коли будувати хату, біля неї теж саджали калину як символ любові, мудрості.

Лунає аудіозапис уривку вірша Т. Г. Шевченка «Тече вода з-під явора».

Ведучий2. Т. Шевченко також писав:

Сонце гріє, вітер віє


З поля на долину,
Над водою гне з вербою
Червону калину.

В. 1 Про звичаї, пов’язані з калиною, ви вже розповіли. А що ви знаєте про вербу?

Команди. Здавна вербу в Україні вважають священним деревом. З вербою пов’язані прихід весни та велике християнське свято Великдень, якому передує Вербна неділя. На Вербну неділю у церквах освячували гілочки верби. Повернувшись додому, цими лозинками несильно били членів родини, найчастіше дітей, примовляючи: «Не я б’ю, верба б’є; будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля». Освячену вербу тримали на покуті за образами.

2. Зупинка «Народні свята»

Ведучий 2 . Ми, українці, нація дуже стара, і свою духовну культуру почали творити ще до прийняття християнства, коли наші пращури обожнювали природу. Тому більшість звичаїв, свят у календарі найтісніше пов’язані саме з порами року. Великдень. • Івана Купала. Зелені свята, Спас• Свято святого Миколая

Команди


·         Великдень. На Великдень печуть паски, готують писанки і крашанки.

. На Івана Купала 7 липня стрибали через багаття, ворожили і шукали чарівний світ папороті.

·         Зелені свята, або Трійця. Подвір’я і хату обов’язково прикрашали зеленими гілками клену, верби, липи, дуба. А підлогу встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою.

·         Спас (19 серпня). У цей день у церкві святили груші, яблука, мед і обжинкові вінки.

·         Свято святого Миколая (19 грудня). Святий Миколай приносить у цей день чемним дітям дарунки, а неслухняним залишає палицю, як пересторогу на майбутнє.

Ведучий.1 Ось ми дійшли з вами до зимових свят, яким буде присвячений наступний етап нашого конкурсу. Кожна з команд підготувала для іншої команди по чотири запитання про святкування Різдва та Нового року. За правильну відповідь команда суперників отримує 0,5 бала. Хто ж першим почне цей етап конкурсу? Той, хто дасть правильну відповідь на моє запитання.

Та прийдуть до тебе
Три празники в гості: Що перший же празник —
Святеє Рожество,
А другий же празник —
Святого Василя,
А третій же празник —
Святеє Водохреще…

Скажіть, коли відзначають ці свята? Яку спільну назву вони мають?

Команди. Ланцюжок цих зимових свят традиційно називають Святками. Різдво відзначається 7 січня; свято Василя — це Новий рік за старим стилем, припадає на 14 січня. Закінчуються Святки Водохрещею або Хрещенням — 19 січня.

Запитання команди «калинонька»

1.           Які звичаї пов’язані зі святкуванням Різдва? (На Святий вечір готували 12 пісних страв, не рахуючи хліба, щоб кожен місяць був щедрим. Серед них обов’язковими були кутя та узвар. Протягом наступного дня діти носили хрещеним батькам та родичам вечерю та колядували.)

2.           З кого складалась зазвичай ватага колядників? (Ватагу колядників водив ватажок, який звався «береза», а ще у компанії були «міхоноша» — носій подарунків і «звіздар» — хлопець, що носить традиційну восьмикутну зірку, зроблену з паперу.)

3.           Як віталися люди один з одним під час Різдва? (Під час Різдва, зустрічаючись, замість звичайного привітання, казали: «Христос ся рождає». Їм відповідали: «Славимо Його!»)

4.           Що замість ялинки за звичаєм ставили наші пращури у хаті? (Наші пращури замість ялинки ставили на покуті сніп сіна (жита чи ячменю, пшениці чи вівса). Називався цей сніп дідухом.)

Запитання команди «вербиченька»

1.           Як називався вечір напередодні Нового року і чому? (Вечір напередодні Нового року називався Щедрим, тому що в цей вечір готували щедру вечерю. На Щедрий вечір батько ховався за пирогами від дітей. Пироги — це символ щедрості, багатства. А ще на Щедрий вечір водили «козу», яка символізувала доброту і врожай: «Де коза ніжками, там врожай стіжками».)

2.           Чому щедрувати могли і хлопці, і дівчата, а посівати тільки хлопці? (Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому й посівати дівчатам не годиться

3.        Чому давні українці посівали на Новий рік зерном, і цей звичай зберігся до сьогодні? (Раніше це свято відзначали 1 березня, тому що вважали, що рік починається з приходом весни, з новим засівом.)

4.           Хто започаткував святкування Нового року 1 січня? (На Русі започаткував святкування Нового року 1 січня цар Петро І. З того часу ми так і відзначаємо це свято. А 14 січня відзначаємо свято Василя і Маланки.)

В. 1. А яка чудова, мелодична українська пісня – живий скарб душі людської. В Україні кажуть: “З піснею дружити – в навчанні та роботі не тужити”.

В. 2. Співуча моя Україно,

Хай буде щасливим твій шлях,

Хай пісня твоя солов’їна

Лунає, як нині в віках.

В. 1. Нам великий скарб дістався

Від дідів і від батьків,

Їхня слава не вмре, не загине,

Їхня пісня всюди лине.

В. 2. Вкраїнська пісня – честь народу,

Його сльоза і мужній гнів.

Вона здолає доли й води

І не згоратиме в огні.

В. 1. Вічно живи, Україно,

Вільна і повна краси

І пісню рідного народу

В серці своєму неси.

В. 1. З історії нам відомо, що наші предки вміли не тільки мужньо захищати свою землю, але й повеселитися. Саме український характер проявляється у пісні. Це і буде ваше наступне завдання: інсценізувати українську народну пісню. Тобто вам потрібно пройти станцію “Фольклорну”.

В. 2. Кожна команда інсценізує українську народну пісню ( “Ти до мене не ходи”, “Я щаслива зроду”, “Чужа хата не своя”, А мій милий – чорнобривий вареничків хоче”, “Ой ти гарний, Семене…”, “Ішов козак потайком” тощо ).

В. 1. Для оголошення результатів конкурсу надається слово нашому поважному журі.

В. 2. О, не згуби ти свого родоводу,

Безсмертна мово, рідна і терпка.

Ти є душа співучого народу,

Що був, і є, і буде у віках.

В. 1. Любіть свою родину,

Любіть Україну.

Не цурайтеся роду свого –

Нема славнішого за нього.

В. 2. Але щоб цю землю свою

Міцно, щиро покохати,

Треба все її минуле

Добре вивчити, пізнати.

В. 1. Треба знати те, як предки

На землі цій колись жили,

Як її грудьми своїми

Заступали – боронили.

В. 2. Як невпинно працювали

І боролись всі завзято,

Щоб їх люба Україна

Була дужа і багата.

В. 1. Я запитую в себе, питаю у вас, у людей…

Коли ми перестали гордитись, що ми – Українці!

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є в нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,

І що ми в Україні – таки ж український народ,

А не просто населення, як це у звітах дається.

В. 2. Ви вже, мабуть, догадались, що мова буде йти про історію України, український народ і його традиції, тобто нам треба пройти станцію “Народознавчу”.

В. 1. А пройдемо ми цю зупинку у формі гри “Гонитва за лідером”. Будете правильно відповідати на запитання, кожне з яких оцінюється 1 балом. Якщо одна з команд не знає відповіді, то відповідає інша команда і заробляє 1 додатковий бал.

( Ведучі зачитують запитання )

Завдання «Гонитва за лідером” для команди “Вербиченька”

1. Які народні символи знаменують Україну? ( Верба, калина, тополя, вишитий рушник, криниця, бабусина скриня, Хрущі над вишнями тощо ).

2. Як називали в Україні селянина, який займався візницько – торгівельним промислом? ( Чумак ).

3. Назвати рідне село Т. Шевченка ( Кирилівка ).

4. Як називали в Україні мандрівних співців, що в супроводі музичних інструментів виконували народно – пісенні твори? ( Кобзарі ).

5. Які народні пісні співають на Різдво? ( Колядки ).

6. Як називається перша збірка Т.Шевченка? ( “Кобзар” ).

7. Назвіть атрибути справжнього козака. ( Шабля, шаровари, вуса, оселедець, люлька, рушниця, пістоль, порохівниця, кінь, пояс тощо ).

8. Які народні пісні про вербу ви знаєте? ( “Ой вербиченько”, “Ой у полі під вербою”, “Ой у полі вербиченька”, “В кінці греблі шумлять верби”, “Ой вербиченько, біле личенько”, “Виростеш ти , сину”, “Реве та стогне Дніпр широкий” тощо ).

9. Назвати один із найдавніших і найхарактерніших видів жіночого та чоловічого одягу. З чого він виготовлявся? ( Сорочка з полотна ).

10. Який ви знаєте жіночий одяг? ( Корсетка, юбка, кептар, запаска, плахта, літник ).

11. Назвіть жіночі прикраси. ( Намисто, дукачі, сережки, селянки ).

13. Яке значення мав пояс? ( Оберіг, вияв заможності, моралі – без пояса не виходили на люди ).

14. Які стрічки вплітали дівчата в косу? Що символізували вони? Біла – до 16 років, незаміжні; зелена – не зайнята, червона – має парубка, блакитна – сирота ).

15. Що ви знаєте про свято Андрія? ( 13 грудня, хлопці гуляли, кусали калиту ).

16. Яке зілля слугувало оберегом від відьом та русалок? ( Полин ).

17. Який птах приносить щастя і є улюбленим в українців? (Лелека ).

18. Коли святкують Благовіщення? Що означає це слово? ( 7 квітня, блага Вість, Євангелія ).

19. Яку страву варили українці на знак перемир’я з ворогами? ( Кашу ).

20. На які свята вода мала цілющі властивості? ( Водохреща, Стрітення, обливний понеділок ).

21. Що символізувала собою писанка? Як знаки наносились на писанку? Що вони означали? ( Початок життя, символ всесвіту; знаки вогню, води, сонця, рослинні орнаменти, трикутники, ромби ).

22. Як називалися пісні, які співали наші предки на Великдень? ( Гаівки – від слова гаік – життя, “Божа сила”, слова “гай” ).

Завдання “Гонитва за лідером” для команди “Калинонька”

1. Назвіть день прийняття Основного Закону – Конституції України ( 28 червня 1996 р. ).

2. На які християнські свята зібрана вода вважається цілющою ( На Водохрещення, на Стрітення – 15 лютого, на Юрія – 6 травня святили джерела ).

3. Назвіть народний інструмент, у супроводі якого виконувалися думи? ( Кобза ).

4. Назвіть музичний інструмент – вісник радості і туги, поширений здебільшого на Гуцульщині, Буковині , Закарпатті? ( Трембіта ).

5. Назвіть село, в якому народився Т. Г. Шевченко ( Моринці ).

6. І не дівка, а червоні стрічки носить? ( Калина ).

7. Як називаються народні пісні про весну? ( Веснянки ).

8. Хто являється основоположником нової української літератури? ( Т. Шевченко ).

9. Хто автор цих рядків? : “Любіть Україну у сні й наяву”?

( В. Сосюра ).

10. Які ви знаєте українські страви? ( Борщ, пампушки, куліш, вареники, узвар, маківники, бублики, бараболі, каша

11. Які українські пісні про калину ви знаєте? ( “Ой у лузі червона калина..”, “Ой під калиною трава зеленая..”, “Ой є в лісі калина”, “Чи я в лузі не калина була”, “Ой у лузі калина стояла”, “Ой вийду я на ту гору”, “Калино мамина, чого в лузі стоїш”, “Ой зацвіла червона калина”, “Ой не тужи, калинонька”, “На калині мене мати колихала”, ”Похилила віти червона калина”, “Калинова пісня”, “Червона калина”, “Білий цвіт на калині”, “Калинонька” тощо ).

12. Чому існує звичай розфарбовувати крашанки? (Існує легенда про смерть Христа. Коли Христа розп’яли, то яйця почервоніли ).

13. Назвати один із найдревніших головних уборів заміжньої жінки. З чого виготовлявся? ( Намітка з тонкого серпанку ).

14. Назвати чоловічий верхній одяг. ( Жупан, керея в негоду, кожух, кундуш, свита, сердак ).

15. Чим характерне було свято Катерини? Коли святкувалося? ( 7 грудня – свято жіночої долі ).

16. Що таке кутя? Що вона символізує? Як ще вона називалась? ( Обрядова страва Різдва, символ поминання предків – коливо ).

17. Який птах прилітає першим в Україну і вважається благовісником весни? ( Жайворонок ).

18. Коли святкують Стрітення? Поясніть назву свята. ( Зима з літом зустрічається, Симеон з Ісусом ).

19. На яке свято вогонь і вода були здатними очищати людей? ( Івана Купала ).

20. Яка улюблена страва запорожців, що могла замінити в походах їжу і пиття? ( Саламаха ).

21. Які народні ремесла ви знаєте? ( Бондарство, чимбарство, столярство, склярство, гончарство тощо ).

В. 2. Чи судді готові підбити підсумки

В. 1. Що для мене Україна?

Це від Бога моя земля.

Тут живе моя родина,

Тут живу давно і я.

В. 2. Пам’ятаймо, чиї ми сини,

Коли будні на серці чи свято.

В. 1. Так, я рідний син землі цієї,

Так, я син великої землі.

Сплять суворі прадіди мої.

Б’ють живі джерела під землею.

В. 2. Хто рідну землю щиро любить,

Той завжди знає історію її.

В. 1. У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате і славне минуле.

В. 2. Тож усім серцем прислухаймося до гомону далеких і близьких нам подій рідної історії. Пам’ятаймо: чим краще ми знатимемо історію свого народу, тим глибше усвідомимо потребу у творчій праці задля блага нашої країни.

В. 1. Хай не буде ні одної

Української людини,

Що не вміла б розказати

Про минуле України.

В. 2. Ми підійшли до наступної станції “Знавців історії рідного краю”. На цій зупинці один представник із кожної команди розповість епізод із дослідницької роботи з історії свого села чи місцевості.

( Учні розповідають історії про свій край )

В. 1. Ви ще раз підтвердили, що знаєте історію свого краю, а значить – гідні називатися українськими громадянами.

В. 2. Цю думку підтвердять і члени журі, оцінивши виступи гравців.

В. 1. Із народної скарбниці,

Наче з чистої криниці,

Дістаєм багатство й силу,

Щоб прославити Україну милу.

В. 2. Вона для всіх, вона для нас єдина,

Нехай повік в душі твоїй

Не згасне наша Україна.

В. 1. І тільки той, у кого серце чуле,

Хто знає, береже минуле

І вміє шанувать сучасне,-

Лиш той майбутнє вивершить прекрасне!

В. 2. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, прозора криниця, одвічні добрі традиції українського народу, - все це наша історія.

В. 1. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної України, чуємо рідну мову, пісню, бачимо вишиту сорочку, стрічку, вплетену в дівочу косу.

В. 2 . Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій землі – у нашій Україні. Тут жили ще наші прадіди, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, тому ми не повинні споглядати, як занепадає культура, український менталітет, а , навпаки, вивчати, відроджувати народні традиції, пісні, що передали нам у спадок наші діди і батьки.

В. 1. Сьогодні ми зачерпнемо красу і наснагу з безцінної скарбниці нашої духовності, бо як сказав М. Рильський: “Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього”.

В. 2. Надається слово членам журі для оголошення оцінок.

В. 1. Славне у нас майбутнє покоління, хлопці і дівчата, які доказали, що вони шанують традиції своїх предків і постійно будуть їх оберігати і примножувати.

Бо є кого в шкільній родині

Ростить на славу України!

Бо є кого в сім’ї єдиній

Ростить на славу України!

В. 2. Ми сьогодні всі вітаєм,

Молодих, завзятих, юних!

Будьте сильні, будьте гарні!

В цьому дружба вам допоможе.

В. 1. Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна!

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна.

В. 2. Ми не зможемо завершити свою гру, не пройшовши останню станцію “Я – громадянин “, де скажуть останнє своє слово капітани команд. Кожен із вас повинен назвати щонайбільше рис, якими, на вашу думку , повинен володіти справжній громадянин України. А поки Капітани працюють над завданням команди розгадують кросворд.

В. 1. Вивчайте, любіть свою мову,

Як світлу Вітчизну любіть,

Як стягів красу малинову,

Як рідного неба блакить.

В. 2. Нам у цій школі судилося, друзі, учитись,

Маємо в спадок відвагу, співанку і роси,

Міцно корінням тримаємось рідної землі.

В. 1. Ось закінчується швидко

Ця завзята боротьба,

Переможців визначати

Наступає вже пора.

Бо завершилась наша гра.

В. 2. Слово для підведення підсумків змагання мають члени журі.

( Нагородження переможців, вручення посвідчення)

В. 1. Ось і закінчилася наша гра

Дякуємо командам за участь.

Усього вам найкращого.

В. 2. Ми встали на повний зріст,

На повну нашу силу,

Щоб прославлять країну милу,

Козацький рід, козацьку славу.

В. 1. Будемо жити, землю любити,

Як з давнини повелося,

Згадуйте предків своїх,

Щоб історія наша не згасла,-

Нитки золотої не загубіть.

В. 2. Все, що мріялось віками,

Сповнилось, настало!

“Ще не вмерла Україна!” –

Гордо прозвучало.

В. 1. Гордо розвівається синьо – жовте знамено, промовляючи всьому світу: “Є у світі Україна! “

Всі: Була! Є! Буде! Слава Україні!

Кросворд «Зимові свята»

1. Найпочесніше місце для символу новорічного свята в Україні в давнину. (Покуть) 2. Пісні, якими завершували святкування Різдва. (Колядки) 3. Хто першим займав місце за святковим столом? (Господар) 4. Урочисте свято напередодні Різдва. (Святвечір) 5. Завершальне свято різдвяного циклу. (Водохреща) 6. Князь, що започаткував у Київській Русі святкування Нового року 1 вересня. (Володимир) 7. Цар, який запровадив у Росії святкування Нового року 1 січня. (Петро) 8. Символ новорічного свята на Україні в давні часи. (Дідух) 9. Назва хреста, вирубаного з льоду. (Йордань) 10. Ім’я матері Ісуса Христа. (Марія) 11. Одне з найбільших зимових свят, прийняте в період християнства. (Різдво)

ІІІ. Підбиття підсумків. Нагородження переможців

Вас вітає команда “Вербиченька”

Наш девіз: “Живи, Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі!”

1. Ми є діти українські -

Хлопці і дівчата,

Рідний край наш – Україна

Красна і багата.

2. Присягаєм: край наш рідний

Над усе любити,

Рідний нарід шанувати –

І для нього жити.

3. Ну, а зараз приготуйтесь,

На стільці усі влаштуйтесь,

Аплодуйте до безтями:

Виступ свій розпочинаєм..

4. Суперники дорогенькі,

Щиро вас вітаєм

Й лицарства, й благородства

В іграх вам бажаєм.

5. Прийміть, суперники, прийміть

Найщиріші від нас побажання.

В серцях своїх ви залишіть

Веселий дух цього змагання.

6. Судді чесні Ох, важка ваша робота – бали визначати,

За труди ваші натхненні – вам слова подяки.

А ще важча нам робота – бали заробляти,

Бо життя всьому оцінку буде ще давати.

Захист емблеми

Верба – символ України.

В піснях верба – символ юної дівчини, супутниця масових людських зібрань, ігрищ; зустрічі, побачення, розставання під вербою.

Як тільки сонце на весну поверне, одразу ж на верболозах з’являються ніжні пухнасті котики. Вони тішать надією і звеселяють наше серце, їх дарують коханим. А народна мудрість давно зауважила: де ростуть верби, там чисті джерела води.



Українські обереги. Калина символізує жіночу красу, дівочу цнотливість, тому китицями калини прикрашали весільний коровай.

Червоні плоди калини — символ мужності українців, які віддали своє життя і кров за рідний край, тому калину саджали на могилах загиблих воїнів.

Коли будувати хату, біля неї теж саджали калину як символ любові, мудрості.

Які звичаї пов’язані зі святкуванням Різдва?

З кого складалась зазвичай ватага колядників?

Як віталися люди один з одним під час Різдва?

Що замість ялинки за звичаєм ставили наші пращури у хаті?

Вас вітає команда “Калинонька”

Наш девіз: “Без калини нема України,

Без народу - Вкраїни нема”

1. Україно моя калинова,

Переконаний твердо у тім,

Що мені усміхнулася доля…

Народитись під небом твоїм.

2. Коралі калини, і мамині очі,

І доля – з лелечого наче крила…

Я більшого щастя на світі не хочу,

Щоб лиш Україна міцніла й жила.

3. Слава тобі, Україно,

Від роду до роду,

Як накажеш - ми поляжем

За твою свободу.

4. Повага вам, судді, привіт вам, журі,

Та тільки суворо ви нас не судіть,

І смійтеся з того , що викличе сміх,

Сміятися голосно й суддям не гріх.

5. Супернику наш! Ми вітаємо вас!

Супернику, знай! Ми команда – клас!

І вірим в свою перемогу!

6. А якщо хтось і програє,

То не страшний той гріх,

Одну ми перемогу

Розділимо на всіх.



Захист емблеми

1. У калини китиці червоні,

У калини білі – білі квіти,

Я тримаю гілочку червону.

А здається – усміх України.

1) Калина в Україні – символ рідної землі і вічної пам’яті про тих, хто у мужній борні віддав своє життя за щастя і волю народу.

2) Калина – це і той символ, що пам’ять людську береже, символ безсмертя, невіддільний від життя, це наш духовний світ.

3) Калина символізує духовний потяг до своєї землі, свого берега, своїх традицій.



Українські обереги. . Здавна вербу в Україні вважають священним деревом. З вербою пов’язані прихід весни та велике християнське свято Великдень, якому передує Вербна неділя. На Вербну неділю у церквах освячували гілочки верби. Повернувшись додому, цими лозинками несильно били членів родини, найчастіше дітей, примовляючи: «Не я б’ю, верба б’є; будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля». Освячену вербу тримали на покуті за образами.

Як називався вечір напередодні Нового року і чому?

Чому щедрувати могли і хлопці, і дівчата, а посівати тільки хлопці?

Чому давні українці посівали на Новий рік зерном, і цей звичай зберігся до сьогодні?



Хто започаткував святкування Нового року 1 січня?

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка