Ведучий 1: Кожна нація, кожен народ мають свої звичаї, що виробились протягом багатьох століть І освячені віками



Скачати 65.77 Kb.
Дата конвертації11.01.2018
Розмір65.77 Kb.

Година народознавства «Віночок вити – життя любити»
Бібліотекар: Кожна нація, кожен народ мають свої звичаї, що виробились протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї розрізняють і об'єднують людей в один народ, одну націю. Традиція виплітання віночка дійшла до нас із сивої давнини. Вінок має подвійну символіку. Це або увінчання шаною кого-небудь як переможця чи тріумфатора, або знак скорботи за померлим чи загиблим. Усі інші значення зводять, очевидно, до цих основних. Всього існувало 77 видів вінків – весільні, шлюбні, обрядові, лаврові, тернові, вінки з пташиного пір’я, вінки-діадеми, гуцульське гільце, уплітники. У часи античності вінок одягали як бенкетний або застільний атрибут, котрий символізував щастя та талант. У традиціях Заходу наречена обов'язково одягала фльордоранж, тобто вінок, в який упліталися штучні білі квіти. Цей звичай був запозичений у арабів, де вінок з квітів апельсину /оранж/ символізував родючість. У греко-римській традиції вінок з квітів є діадемою Флори; з глоду або вербени - символізує весілля, з дубового листя - нагороду за врятування життя.

Вінок був найулюбленішою прикрасою кожної української дівчини. З ранньої весни до пізньої осені квітчали дівчата свої голови цим дивним створінням природи і рук людських. Цей своєрідний витвір мистецтва був начебто книгою душі дівчини. І кожен міг дізнатися по ньому, що коїться на серці у неї. Мовою символів, якими були квіти вінка, виражали свої почуття, стан душі, події, що відбувалися в житті, надію, свої прагнення. Віночок - не лише "знавець душі". Він ще "знахар душі", бо в ньому є чаклунська сила, що знімає біль і волосся береже. В Україні вінки мали сонячну символіку. Дівчина у вінку асоціювалася з сонцем, котре сходить. Купальські та обжинкові вінки також були символами сонця, що пов'язано з ідеєю плодючості і добра. На свято Купайла дівчата кидали вінки у річку, шоб дізнатися про свою долю, свого судженого. Вінки із стрічками протягом століть використовувалися під час весілля. У народі вінки вважали надійним оберегом від усякої нечисті. До віночка впліталось багато різних квітів. Переважна більшість із них широко використовувалась в народі як лікарські. Жила у народі наука плетіння вінка. Важливо було знати, як і коли плести, як зберегти квіти у вінку, яке зілля з яким має сусідити і т.п. Збирали квіти у певні дні й у певну годину в залежності від призначення вінка, при росі чи без неї. Категорично заборонялося вплітати до вінка листя і квіти "нечистого" зілля, як-от листя папороті, цвіт вовчих ягід, дурман, гірчицю, осот, осоку та ін. Ми запрошуємо вас ознайомитись з цією чарівною наукою – плетінням вінка, де кожна рослина, кожна квітка – оберіг.



Пісня «Вальс квітів»

Ведучий 1: У народі кажуть, що той, хто вміє віночок вити, зможе й долю собі прихилити. Починали носити віночок дівчата з трьох років. Перший — для трирічної дівчинки — плела мама, вимочувала у росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися головного болю, ромашка серце заспокоювала, незабудки та барвінок зір розвивали.

Вірш про незабудки

Ведучий 2: У чотири рочки плели інший віночок. Усі кінчики пелюсток вже були розсічені, доплітався безсмертник, листочки багна чи яблуні. Для шестирічної доньки у вінок вплітали мак, що давав сон та беріг думку; крім того, вплітали й волошку.

Ведучий 1: Для семирічної дівчинки плели вінок з семи квіточок. І вперше квіт яблуні вплітали. У центрі було гроно калини — символ краси дівочої, далі — квітки незабудки, барвінку, любистку, чорнобривців чи нагідок, безсмертника. Одне з найпочесніших місць у вінку належить деревію Це біленькі дрібненькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, її називають в народі деревцем. Коли квіти одцвітають, вітер розносить насіння. Та де б не проросла ця рослина вона завжди цвіте. Тому люди і вклали її до віночка, як символ нескореності.

Ведучий 2: Є така загадка: "все мороз поглушив, а мого цвіту не зайняв". Йдеться тут про барвінок. Свою назву: той, що перемагає - виправдовує і в боротьбі з різними хворобами, навіть такими важкими, як злоякісні пухлини. Зірваний на свято Успіння Пресвятої Богородиці, він здатний відганяти всіляку нечисту силу від того, хто його носить при собі. Оберігає дім від блискавки й грому. У деяких селах дівчата на виданні ворожать на віночках з барвінку, а ставши нареченими, вплітають його в коси. Висаджений у саду, він приносить щастя, а в букеті – любов. Вічнозелена барвінкова краса символізує тривалий і міцний шлюб. Вона оспівана в багатьох народних піснях та легендах.

Легенда про барвінок.

Ведучий 1: У народі існує легенда, що любисток і волошка колись були птахами і вчили людей любити одне одного, бути щирими і відвертими. А коли померли ці пташки, то проросли квітами, пахучими рослинками — любистком та волошкою. У них чудові лікувальні властивості: ними миють волосся, освіжають хату, купають маленьких дітей. Тому ці квіти у віночку є символом людської відданості, уміння бути корисними.

Ведучий 2: Ромашку у віночок не вплітали дуже довго, поки не дізнались, що вона не лише красива, а й сильна своїми лікувальними властивостями, дає людям здоров'я, доброту й ніжність. її вплітають у віночок поряд з кетягами калини, яблуні та вишні.

Пісня про ромашки

Ведучий 1: Ніжна пелюстка маку несе в собі пам'ять роду. Дівчата, в сім'ї яких був загиблий, з любов'ю і сумом покладали на голову віночки із семи маків, присягаючи цим зберегти і продовжити рід. А взагалі мак у віночку з'явився дуже давно, у XVI — XVII ст. І він є не лише символом туги й печалі, а й дає сон і думку береже.

Легенда «А мак цвіте» (М.Стельмах)

Ведучий 2: У вінок вплітають і квітку троянди. В усі віки троянди здобували загальне визнання й захоплення людей. У наш час відомо понад десять тисяч сортів культурних троянд. Мабуть жодній квітці не присвячено стільки легенд, переказів, поем, віршів і прозових творів, як трояндам. Та найбільш зворушлива легенда стародавніх римлян. Богиня мисливства Діана приревнувала Амура до дуже вродливої німфи на ім'я Розас. Діана підстерегла красуню, схопила її й кинула в гущавину дуже колючих кущів. Бідна німфа не могла вирватись з колючих гілок і, стікаючи кров'ю, померла. Коли Амур довідався про долю своєї коханої, прибіг на те місце, гірко заплакав, схилившись над кущем. І сталося диво, колючі кущі ожили і зацвіли червоними запашними квітами. Ці квіти вважаються символом кохання і краси.

Вірш «Троянда» (Б.Грінченко)

Ведучий 1: А ще вплітають у віночок грона калини, як символ дівочості, вроди, вірності, кохання. Калина - символ вогню, сонця; неперервності життя, роду українців; України, батьківщини; дівочої чистоти й краси; вічної любові, кохання, вірності; гармонії життя та природи; материнства; плодючості; символ нескореності та стійкості; українського козацтва; незрадливої світлої пам'яті; єдності нації; потягу до своїх традицій, звичаїв. Перевивають їх батіжком хмелю, бо він несе в собі значення розвитку, молодого буяння та любові. Вважають, що хміль — це весільна символіка. Як хміль в'ється, прикрашаючи свої пагони духмяними бурульками, так і хлопець має витись біля нареченої, бути готовим до одруження.

Пісня про калину

Ведучий 2: На Полтавщині і Харківщині у віночок додавали пір'їнку з гуски, попередньо змочивши її у зеленому розчині і обліпивши позолотою. У бойків існували вінки з павичевого пір’я та мідних підвісок. Лемки і на вхідних дверях малювали віночок, до якого з народженням кожної наступної дитини додавали квіточку.

Ведучий 1: Носити віночки могли тільки дівчата, і ніколи – молодиці чи «покритки». Цей звичай був поширений не тільки у нас, українців, а й в усіх слов'ян.

Ведучий 2: З літературних джерел відомо, що в 977 році чехи підняли ціле повстання проти своєї княгині Дібравші тільки тому, що вона, вже стара жінка, відважилась на свою голову покласти дівочий вінок. Отже, і для княгині не було винятку з цього суворого правила.

Ведучий 1: Український вінок, окрім безлічі квітів, обов'язково мав бути прикрашений стрічками. Стрічки відмірювали за довжиною дівочої коси і відрізали трохи нижче коси, щоб сховати її від злих очей. В'язати стрічки слід у певній послідовності, це ціла наука. І сором був тій дівчині, у якої стрічки пов'язані недбало або не за порядком. В'язати стрічки треба теж уміти і символи їхні знати. Скажімо, найпершу у віночок, посередині, в'яжуть світло-коричневу стрічку — символ землі-годувальниці. Пообіч від коричневої — жовті стрічки — символ сонця, за ними світло-зелені — символ краси і молодості. Потім голубі, сині — символи неба і води, що дають силу й здоров'я, далі в'яжуть жовтогарячу — символ хліба, фіолетову — символ мудрості людини, малинову — символ душевності, щирості, рожеву — символ достатку. В'язали до строю й білу стрічку, але тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому кінці вишивали сонце, а на правому — місяць. Якщо стрічка не була вишита, то її не пов'язували, бо це — символ пам'яті про померлих.

Ведучий 2: Вінок використовують у різних обрядах: під час зустрічі весни, на Трійцю, коли справляли обряд завивання вінків; під час обжинок, дарували його господареві, який зберігав до весни і цим зерном розпочинав сівбу; на Івана Купала. Важливу роль відіграє вінок в обряді весілля. Весільний вінок оберігали від „злого" ока і зберігали впродовж свого віку, щоб щасливе було подружнє життя. Студенти носили віночки з м'яти, вони сприяли активній роботі мозку і пам'яті.

Ведучий 1: Віночками-оберегами називають нині різдвяні віночки із символами достатку у вашому домі — горіхами, колосками, качанами кукурудзи, головками часнику і цибулі, насінням овочевих. А є ще віночки-обереги із лікарських рослин. До цих віночків входять квіти пижма, безсмертника, деревію, звіробою, материнки, буквиці, хмелю, полину. Вішають його над столом, він здоров'я дає, злі духи відганяє, дарує злагоду і спокій усій родині.

Вірш «Барвистий спів Землі» (А.Новикова)

Ведучий 2: Ось і відбулося наше знайомство з українським віночком, красивим і загадковим, таємничим і відвертим, прикрасою й оберегом дівчини з малих літ аж до весілля. Нехай у серцях ваших прокинеться бажання більше дізнатись про наші звичаї, традиції, обереги.

Ведучий 1: Плетіть і ви собі на долю віночки, хай вони у вас будуть лише щасливі, хай оберігають ваші душі, серця від зла, підлості, неправди. Хай бережуть ваше здоров'я, приносять силу, розум, щирість, сердечність.

Пісня «І в вас і в нас хай буде гаразд»
Підготувала:

методист Долинської ЦРБ



Івано-Франківської обл.

Кушнірчук Н.П.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка