Варіативні модулі до навчальної програми «Технології» 10—11 класи



Сторінка1/7
Дата конвертації25.10.2017
Розмір1.67 Mb.
ТипПояснювальна записка
  1   2   3   4   5   6   7

Варіативні модулі

до навчальної програми «Технології»

10—11 класи

(22 модулі по 20 год кожен)
1. Технологія вишивання весільних рушників
Олена БЕЗНОСЮК, учитель трудового навчання СШ № 31, м. Київ
Пояснювальна записка

Варіативний модуль розроблено до навчальної програми «Технології. 10—11 класи».

Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів як з теорією вишивання весільних рушників, так і з технологією їх виготовлення.

Українські рушники завжди мали символічне значення. Рушники — це полотняні скарби, символ України, це багатство, яке дісталося нам у спадок із бабусиних скринь, і на яких закодовано тисячолітнє світобачення нашого народу. Одним із найважливіших виробів завжди вважали саме весільний рушник. У народі кажуть: «Незнання — не гріх, а гріх — відсутність бажання знати». Тому так важливо повернутися до першоджерел та досвіду, накопиченого протягом тисячоліть нашими предками, допомогти учням віднайти в рушнику ту силу, яку він мав колись.

На початку засвоєння модуля вчитель розкриває перед учнями теоретичний матеріал з теми «Дослідження традиції вишивання весільного рушника», що дає їм змогу розпочати пошук потрібної інформації, визначити напрям, за яким вони будуть працювати. Під час вивчення наступних тем учні виконують дослідження кольорової гами та орнаментики весільного рушника.

Виготовлення весільних рушників відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із портфоліо і виготовленого виробу. Портфоліо проекту можна створювати як в електронному, так і в паперовому варіанті.

Основним принципом тут є творчий підхід.

Під час виконання проекту важливо звертати увагу на його матеріалоємність і вартість.

Усе необхідне для виконання проекту — від теоретичних відомостей до технології виготовлення і матеріалів для роботи, учні мають віднайти та скомпонувати самостійно. Основним завданням учителя є формування відповідних умінь та навичок для виконання цієї творчої навчально-пошукової роботи. Слід зазначити, що головним місцем для дослідження можна вважати краєзнавчі музеї свого регіону. Варто скористатися і можливістю роботи у фондах музею, що приносить найбільший результат, бо як кажуть фахівці з народознавства: «на рушники треба надивлятися».

Наступними етапами проектної діяльності є створення ескізних композицій обраного весільного рушника та перенесення малюнка на тканину.

Далі учні вирішують, відповідно до власних ескізних малюнків та набутого досвіду, якими техніками вони будуть вишивати. За необхідності, учитель пропонує використання простих або складних рушникових швів, чи їх поєднання, але рішення щодо техніки виконання вишивки учні приймають самостійно.

Робота за цим модулем сприяє розвитку світобачення, художніх здібностей, творчої уяви. Крім того, закріплюються на практиці знання з матеріалознавства, колористики у традиційній вишивці (відповідно до регіонів України), орнаментики, побудови композиції, розвивається окомір, напрацьовуються навички вишивання при виконанні великих об’ємів роботи.

Важливо контролювати якість виконуваної роботи протягом усього процесу виконання. Після закінчення роботи необхідно провести остаточну обробку виробу, дотримуючись правил догляду за вишитими виробами, волого-теплової обробки.

Під час виконання робіт необхідно приділяти увагу правилам безпечної праці, організації робочого місця та санітарно-гігієнічним вимогам.


Тематичний план

з/п

Назва теми

К-ть год

1

Тема 1. Загальні відомості про традиції та правила вишивання весільних рушників

2

2

Тема 2. Проектування та виготовлення весільного рушника

16

3

Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності

2

Усього:

20



Програма

з/п

К-ть год

Назва теми та її зміст

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня

1

2

Тема 1. Загальні відомості про традиції та правила вишивання весільних рушників







Короткі історичні відомості про традиції вишивання весільних рушників. Правила їх вишивання.

Вибір кольорової гами та орнаментики весільних рушників.

Матеріали, інструменти та пристосування, необхідні для виконання роботи.

Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця



Називає вироби, які відповідають призначенню весільного рушника;

розрізняє вироби, виконані в різних регіонах України;

характеризує матеріали, які використовуються для виконання весільних рушників, їх кольорову гаму відповідно до регіону України; найбільш поширені орнаменти та їх значення;

добирає інструменти та пристосування для роботи;

обґрунтовує вибір композиції рушника;

дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця



2

16

Тема 2. Проектування та виготовлення весільного рушника







Постановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту.

Робота з інформаційними джерелами. Пошук інформації, яка необхідна для виконання завдань проекту. Орієнтовні напрями пошуку: вишивання, весільний рушник, орнаментика весільного рушника, кольорова гама та ін.

Аналіз та систематизація зібраної інформації (за призначенням, за орнаментикою, технікою виконання, за кольорами тощо).

Створення банку ідей на основі зібраної та проаналізованої інформації.

Розробка ескізного малюнка виробу з урахуванням знайдених зразків.

Технологічна послідовність виготовлення виробу.

Добір матеріалу, ниток. Перенесення малюнка на тканину. Виготовлення виробу.

Остаточна обробка виробу.

Технологія виготовлення та декорування виробу.

Контроль якості виробу.

Економічне обґрунтування виробу. Маркетингові дослідження.

Розробка реклами



Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;

здійснює пошук інформації (історія, види, техніки, матеріали) та виробів-аналогів;

аналізує та систематизує інформацію;

компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);

розробляє ескізний малюнок виробу;

створює візерунок для вишивання;

добирає матеріали, інструменти, пристосування;

розкроює тканину;

переносить малюнок на тканину;

обробляє краї виробу;

виготовляє виріб;

контролює якість виробу;

організовує робоче місце під час виконання роботи;

дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог;

визначає собівартість виробу;

розробляє рекламу;

готує матеріали для портфоліо;

створює презентацію проекту (електронний варіант)



3

2

Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності







Компонування портфоліо проекту.

Захист проекту (за планом)



Характеризує складники портфоліо;

компонує портфоліо;

захищає проект;

здійснює оцінювання виготовленого виробу і процесу праці за загальними естетичними та функціональними показниками



Орієнтовний перелік об’єктів проектування

Весільний рушник (для короваю, ікон, вінчання тощо).



Обладнання, інструменти та пристосування

Ножиці, голки, лінійка, олівець, роликовий ніж, шпильки, наперсток.



Матеріали

Тканина бавовняна або льняна; нитки бавовняні для вишивання «DMC», «Anhor» та ін.; копіювальний папір.


Література

1. Гасюк О.О., Степан М.Г. Художнє вишивання. — К.: Вища шк., 1986. — 247 с.

2. Кара-Васильєва Т. Трансформація давніх образних структур в українських рушниках. Регрес і регенерація в народному мистецтві. — К.: Музей Івана Гончара; Родовід, 1998. — 328 с.

3. Кара-Васильєва Т., Чорноморець А. Українська вишивка. — К.: Либідь, 2002. — 159 с.

4. Когутич Татьяна. Хакеры с пяльцами в руках // Киев. Ведомости, 2008, 5 июня.

5. Кулинич-Стахурська Олена. Мистецтво української вишивки.— Львів: Техніка і технологія, 2007. — 264 с.

6. Мельничук Юрій. Магічність української вишивки // Артанія. — 1999. — № 5. — (Альманах).

7. Мельничук. Юрій. Семантика українських вишитих рушників // Нар. мистец. — 2004. — № 3—4; 2005. — № 1—2.

8. Мельничук Юрій. У чоботах на весільний рушник? Нонсенс! // Укр. газ., 2005, 22 груд., № 47.

9. Наумко В.І. Культура і побут населення України. — К.: Либідь, 1991. — 230 с.

10. Ольшанська І., Гураль-Стасенко О., Стасенко В. Символіка орнаменту в українській народній вишивці. Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології. — К.: Музей Івана Гончара; Родовід, 1995. — 328 с.

11. Орел Л. Українські рушники. — Львів: Кальварія, 2003. — 230 с.

12. Радкевич В.О., Палащенко Г.М. Технологія вишивки. — К.: Вища шк., 1997. — 240 с.

13. Селівачов М.Р. Лексикон української орнаментики. — К.: Ред. вісн. «Ант», 2005. — 399 с.

14. Топоров В.Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ: Исследования в области мифопоэтического. — М.: Прогресс — Культура, 1995. — 624 с.
2. Технологія вишивання сорочки
Ніна ОДИНЕЦЬ, заслужений учитель трудового навчання СЗШ № 262, м. Київ
Пояснювальна записка

Варіативний модуль розроблено до навчальної програми «Технології. 10—11 класи».

Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з технологією виготовлення орнаментованої сорочки в традиціях української народної вишивки.

Вивчення технології виготовлення вишитої сорочки є актуальною для школярів, тому що дає можливість творчого самовираження, розвитку естетичних смаків і уподобань на багатій основі народних традицій. Додатковою мотивацією для учнів може бути й те, що потрапити в «Країну мрій» (фестиваль популярного серед молоді керівника групи «ВВ» Олега Скрипки) можна тільки у вишиванці. І, звичайно, молода людина буде гордитись собою, якщо цю вишиванку вона зробила за своїм задумом власноруч.

Для виготовлення вишитої сорочки можна використовувати різні вишивальні техніки (переважну більшість учні вивчали в 5—9 класах, нові — передбачено засвоїти окремо).

Натуральну тканину для виробу учні добирають самостійно (вона може бути традиційно білою або інших світлих кольорів).

Візерунок для вишивання не повинен бути перевантаженим, щоб його можна було виконати в ході практичних робіт.

Виготовлення вишитої сорочки відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:

1) портфоліо:

• обґрунтування вибору теми проекту, його актуальність;

• план роботи з виконання проекту;

• план проектної діяльності;

• вимоги до виробу чи критерії виробу;

• визначення необхідних знань та вмінь;

• інформація про еволюцію техніки чи виробу;

вироби-аналоги та їх аналіз;

• конструювання власного виробу (опис, ескізні замальовки — клаузура, схеми, технологія виготовлення виробу);

• добір матеріалів за їх властивостями;

добір інструментів;

• економічне обґрунтування;

• міні-маркетингові дослідження;

• реклама;

• фото готового виробу;

2) виготовленого виробу.

Портфоліо проекту можна створювати як в електронному, так і в паперовому варіанті.

Основним принципом тут є творчий підхід.

Під час виконання проекту важливо звертати увагу на його матеріалоємність і вартість тканин та ниток для вишивання, а також розрахувати час для вишивання й пошиття сорочки.

Виготовляється вишита сорочка із застосуванням ручних і машинних робіт. Особливо цікавими є ті вишиванки, які розроблені учнями за зразками вишитих сорочок своїх предків, або мають «свою історію», тобто створені на основі зразків сорочок історичних осіб.



Захист проекту можна здійснювати за таким орієнтовним планом:

1. Відповідність готового виробу задуму, розробленим критеріям.

2. Орієнтовні матеріальні затрати та час, витрачений на виготовлення виробу.

3. Які технологічні та естетико-конструкторські новації характерні для проекту?

4. Обґрунтування вартості виробу та її порівняння з вартістю аналогічних виробів у художніх салонах, торговельній мережі тощо.

5. Труднощі, які виникали під час виконання творчого проекту, шляхи їх подолання.

6. Порівняння реальних результатів із завданнями проекту.

7. Чому отримали саме такий результат?

8. Що потрібно зробити для того, щоб мати кращі результати роботи?

9. Плани на майбутнє.

Для захисту проекту можна використати і презентацію проекту, виконану в програмі, наприклад, Power Point, а також презентацію різних моделей вишитих сорочок (у тому числі й історичних). Доцільно буде влаштувати виставку учнівських робіт для батьків, демонстрацію виробів та відзначити кращі з них.

Під час виконання робіт необхідно приділяти увагу правилам безпечної праці, організації робочого місця та санітарно-гігієнічним вимогам.


Тематичний план

з/п

Назва теми

К-ть год

1

Тема 1. Загальні відомості про технологію виготовлення вишитої сорочки

1

2

Тема 2. Проектування та виготовлення вишитої сорочки

17

3

Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності

2

Усього:

20


Програма

з/п

К-ть год

Назва теми та її зміст

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня

1

1

Тема 1. Загальні відомості про технологію виготовлення вишитої сорочки







Історичні та етнографічні основи народної вишивки. Історія народного вбрання, засоби його декоративного оздоблення і крою. Розташування візерунка на сорочці. Особливості чоловічих, жіночих, дитячих та обрядових вишитих сорочок. Техніки вишивання українських сорочок.

Технологія виготовлення вишитої сорочки.

Матеріали, інструменти та пристосування, необхідні для виконання роботи.

Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця



Наводить приклади регіональних особливостей оздоблення сорочок в українських народних традиціях;

розпізнає техніки вишивок українських сорочок;

визначає послідовність технологічного процесу виготовлення вишитої сорочки;

добирає інструменти та пристосування для роботи;

обґрунтовує добір конструкційних матеріалів;

дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця



2

17

Тема 2. Проектування та виготовлення вишитої сорочки







Постановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту.

Робота з інформаційними джерелами. Створення банку ідей на основі зібраної та проаналізованої інформації (ксерокопії чи замальовки з журналів, підручників, книжок, Інтернету) моделей вишитих сорочок.

Аналіз та систематизація інформації.

Виявлення найкращих ознак оздоблення вишивкою у кожній моделі. Розробка власної моделі, складання візерунка для вишивання з урахуванням сучасних тенденцій розвитку молодіжної моди.

Розробка ескізного малюнка виробу (передача силуету моделі, фактури матеріалу), візерунка для вишивання. Опис моделі.

Конструювання і моделювання сорочки із вшивним рукавом.

Технологічна послідовність виготовлення виробу:

1) розмічання на тканині місця розташування деталей виробу;

2) розкроювання деталей виробу;

3) вишивання деталей сорочки;

4) обробка деталей виробу відповідно до технологічної послідовності;

5) пошиття виробу;

60 остаточна обробка виробу.

Догляд за виробом.

Контроль якості виробу.

Економічне обґрунтування виробу. Маркетингові дослідження.

Розробка реклами


Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;

здійснює пошук інформації та виробів-аналогів;

аналізує та систематизує інформацію;

визначає крій сорочки;

компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);

розробляє ескізний малюнок виробу;

створює візерунок для вишивання;

конструює та моделює сорочку;

добирає тканину, нитки, інструменти, пристосування, обладнання.

розкроює тканину;

вишиває візерунок на деталях сорочки;

виконує повузлову та волого-теплову обробку сорочки;

зшиває деталі сорочки;

контролює якість виробу;

організовує робоче місце під час виконання роботи;

дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;

виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;

розробляє рекламу;

готує матеріали для портфоліо;

створює презентацію проекту (електронний варіант)



3

2

Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності







Компонування портфоліо проекту.

Захист проекту (за планом)



Характеризує складники портфоліо;

компонує портфоліо;

захищає проект;

здійснює оцінювання виготовленого виробу і процесу праці за загальними естетичними та функціональними показниками



Орієнтовний перелік об’єктів проектування

Жіночі вишиті сорочки, чоловічі вишиті сорочки, молодіжні вишиті блузи, дитячі сорочки, оздоблені вишивкою, обрядові сорочки.



Обладнання, інструменти та пристосування

Швейна машина, ножиці, голки вишивальні, голки швацькі, п’яльця, рамка для вишивання, копіювальне коліщатко.



Матеріали

Тканина бавовняна або льняна, канва, нитки «муліне», копіювальний папір.


Література

1. Боринець Н. Творчий проект. // Трудове навчання. — 2008. — № 2.

2. Боринець Н., Ходзицька І. Українська народна вишивка в шкільному курсі трудового навчання. — К.: Навч. посіб., 1997.

3. Кара-Васильєва Т. Українська сорочка. — К.: ТОМІ РІС, 1994.

4. Ліва Б.Ф., Боринець Н.І. Українська народна вишивка. Програма середньої загальноосвіт. шк. 9—11 кл. — К., 1994.

5. Литвинець Е.М. Українське народне мистецтво вишивання і нанизування. — К.: Вища шк., 2004.

6. Трудове навчання. Програма для загальноосвіт. навч. закл. 5—12 класи. — К.: Перун, 2005.
3. Технологія вишивання бісером
Валентина НЕЧИТАЙЛО, учитель трудового навчання СЗШ № 101, м. Київ
Пояснювальна записка

Варіативний модуль розроблено до навчальної програми «Технології. 10—11 класи».

Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з технологією вишивання бісером — одним із найдавніших видів декоративно-ужиткового мистецтва.

Вишивання бісером поширене у світі для оздоблення одягу, прикрас та інших речей (гольники, різноманітні футляри, сумочки, клатчі, косметички, іграшки, сувеніри, картини тощо). Цією технікою оздоблюють не тільки концертні костюми, святковий одяг, а й повсякденний одяг — починаючи з футболок і закінчуючи діловим костюмом. Це дуже захоплююче заняття, яке не тільки розвиває дрібну моторику пальців рук, а й виховує естетичний смак, охайність.

Вивчення технології вишивання бісером відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:

1) портфоліо:

• обґрунтування вибору теми проекту, його актуальність;

• план роботи з виконання проекту;

• план проектної діяльності;

• вимоги до виробу чи критерії виробу;

• визначення необхідних знань та вмінь;

• інформація про еволюцію техніки чи виробу;

• вироби-аналоги та їх аналіз;

• конструювання власного виробу (опис, ескізні замальовки — клаузура, схеми, технологія виготовлення виробу);

• добір матеріалів за їх властивостями, бісеру — за формою, розміром, кольором;

• добір інструментів;

• економічне обґрунтування;

• міні-маркетингові дослідження;

• реклама;

• фото готового виробу;

2) виготовленого виробу.

Портфоліо проекту можна створювати як в електронному, так і в паперовому варіанті.

Основним принципом тут є творчий підхід.

Під час виконання проекту важливо звертати увагу на його матеріалоємність і вартість. Слід ураховувати, що у вишиванні бісером значну роль відіграють:

1) розробка композиції;

2) добір бісеру за кольором, розміром, формою;

3) добір ниток та голок.

Захист проекту можна здійснювати за таким орієнтовним планом:

1. Відповідність готового виробу задуму, розробленим критеріям.

2. Орієнтовні матеріальні затрати та час, витрачений на виготовлення виробу.

3. Які технологічні та естетико-конструкторські новації характерні для проекту?

4. Обґрунтування вартості виробу та її порівняння з вартістю аналогічних виробів у художніх салонах, торговельній мережі тощо.

5. Труднощі, які виникали під час виконання творчого проекту, шляхи їх подолання.

6. Порівняння реальних результатів із завданнями проекту.

7. Чому отримали саме такий результат?

8. Що потрібно зробити для того, щоб мати кращі результати роботи?

9. Плани на майбутнє.

Для захисту проекту можна використати і презентацію проекту, виконану в програмі, наприклад, Power Point.

Під час виконання робіт необхідно приділяти увагу правилам безпечної праці, організації робочого місця та санітарно-гігієнічним вимогам.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка