Вареник це аметист



Дата конвертації10.01.2018
Розмір445 b.





Вареник - це... аметист

  • Вареник - це... аметист

  • У XVI столітті на Русі аметист із червонуватим відтінком називали "вареником" чи "амефісом", і цінувався він дорожче рубіна. Так корона російської цариці Ірини Годунової була прикрашена величезними аметистами ("варениками"). Аметист - улюблений камінь служителів церкви. Ним прикрашали ікони, вівтарі, наперсні хрести і панагії. При присвяченні в сан кардинала, присвяченому вручалося кільце з аметистом, тому в католицьких країнах камінь називався єпископським, пастирським, а на Русі архієрейським.

  • А ось коли українські ґаздині почали готувати страву під назвою «вареники», достеменно невідомо й до сьогодні. Українофіли затверджують, що продукт споконвіку вітчизняний, і як аргумент приводять зображення вареника на трипільському посуді й гарній легенді про Місяць, що опустив в українських степах свою тінь. І так їй сподобалося на Землі, що вона вирішила: „От якось зживуся по-доброму з людьми та й залишуся з ними”. І почала вона лягати малюнками місячними на трипільський посуд. А потім лягла та тінь на серпи староруські – лягало під нею жито, наповнюючи токи снопами, а столи – хлібами. Тож чорний хліб повсякдень, а білий до свят. Стала тоді тінь місячна, та й замісила хліб святковий – варенички. Як маленькі білі місяці. Розплодилися тоді вареники по всій Україні та стали національним брендом разом з борщем і вышиванкою. У всякому разі іноземці в наших

  • ресторанах запитують вареники вже з порога .

  • Блюдо з тіста з різною начинкою готують в усьому світі.

  • В Італії - це равіолі, у північній Росії - пельмені, на півдні й сході Росії –

  • манти й пози, у Польщі - кнедлики, у Чехії – пироги, у Литві - цепеліни, а в

  • Україні – це вареники. Саме слово "вареник походить від

  • "варити", тому що правильно готувати вареники так: тонко розкатане тісто

  • нарізається кружечками, квадратами, овалами, трикутниками, а потім,

  • заповнені начинкою й зліплені по краях, вироби варять у киплячій воді.



  • З варениками пов'язують магічні дії, наприклад, дівчата

  • ворожать на варениках на св. Андрія, господарі заговорюють

  • худобу, вареники як обов'язкову страву жінки несуть породіллі

  • після пологів.

  • Трипільці вірили що символом молодого Місяця та

  • продовженням роду є вареник на різдвяному столі. Під час жнив

  • прадавні українці їли вареники як ритуальну страву. Вареник не

  • випадково за формою нагадує місяць у пору його першої чверті — кол вирішувалася

  • доля врожаю. Така їжа мала надати женцям «місячної» наснаги. Під час перепочинку виконувалися жниварські пісні, наприклад така, що записана на Київщині:

  • «Вже місяць спадає, а краю все немає… Ой, нумо, поспішімо, жнива вчасно завершімо! Недалечко до межі, варенички у діжі! Не барімося на лані — варенички у сметані!»

  • На Андрія дівчата варили пироги (так у регіоні називають

  • вареники) і викладали їх перед голодним котом, — чий пиріг

  • кіт хапав першим, тій дівчині належало до весілля готуватися.

  • Якщо кіт лише відкусив пирога і покинув, значить —

  • на розлучення і самотність».



У повсякденному меню українського селянина вареники зустрічалися нечасто, вони були окрасою недільного й святкового столу. Вареники входили також до складу урочистих трапез (весілля, хрестини, поминки, гостини, храмові свята), їх варили на толоку й обжинки. Вареники були обов'язковою стравою, котру несли молодій дівчата-дружки на другий день весілля, а жінки — породіллі. При цьому примовляли: «Щоб повна була завжди, як вареник.»У цих випадках вареники символізували продовження роду.

  • У повсякденному меню українського селянина вареники зустрічалися нечасто, вони були окрасою недільного й святкового столу. Вареники входили також до складу урочистих трапез (весілля, хрестини, поминки, гостини, храмові свята), їх варили на толоку й обжинки. Вареники були обов'язковою стравою, котру несли молодій дівчата-дружки на другий день весілля, а жінки — породіллі. При цьому примовляли: «Щоб повна була завжди, як вареник.»У цих випадках вареники символізували продовження роду.

  • Часто замість "вареники" вживають іншу назву - "пироги". Так ось пироги, то ті самі вареники, відрізняються вони тільки назвою. Як кажуть: "От такі то пироги"



І як же обійтися без українських вареників, які так смачно готувала

  • І як же обійтися без українських вареників, які так смачно готувала

  • гоголівська Солоха. Пельменеподібне блюдо турецької кухні (!) настільки

  • прийшлося до душі українцям, що з "басурманських" дюш-вара

  • поступово перетворилося у вара-ники, а вже потім у гордість української

  • кухні – вареники.

  • І як отут не згадати класичне гоголівське –

  • "Ніч перед Різдвом", візит коваля Вакули

  • до чаклуна Пацюка.

  • “Пацюк роззявив рот, подивився на вареники й ще сильніше

  • роззявив рот. У цей час вареник виплеснув з миски, шльопнувся

  • в сметану, перевернувся на іншу сторону, підскочив нагору й

  • саме потрапив йому в рот. Пацюк

  • з'їв і знову роззявив рот, і вареник

  • таким же порядком відправився знову”.

  • Мабуть, це одна з найвідоміших кулінарних сцен у

  • літературі. Гоголь завжди радував свого

  • читача смачними й соковитими описами застіль.

  • Микола Васильович розумівся на їжі й сам був не проти

  • приготувати вищезгадані вареники.





"Золотий вареник"

  • "Золотий вареник"

  • "Золотий вареник" - це спеціальний нагрудний знак для кращих кулінарів

  • і кондитерів України (знаки вручаються за підсумками щорічного

  • відкритого конкурсу). Вища нагорода була заснована в 1999 році. З 2000

  • року вручається по сім таких знаків у різних номінаціях. Перший власник

  • знака - Олександр Генріхович Звенигородський. Він одержав його в 1999

  • році. Кругла двох-сантиметрова основа нагороди виконана зі срібла 925

  • проби. Сам же "Золотий вареник" зроблений із золота 583 проби, як і його

  • кружечок, що обрамляє, на емалі (начебто на тарілку поклали маленький золотий вареник). Сам вареник по канві "тарілки" обсипаний "алмазами" з цирконію - 38 штук діаметром один міліметр кожний. Знаки були розроблені і виготовлені в Сімферополі народним майстром України Сергієм Скляром. Ідея символу "Золотого вареника" була запропонована продюсером Романом Воробйовим у 1999 році.

  • Вареник у якості мантри

  • Як установили філологи, популярна дитяча лічилка "Еники Беники їли вареники" - не що інше, як переклад з путунхуа древньої шаманський мантри! На українській мові цілком це звучить так:

  • "Еники Беники їли вареники, Еники Беники бумс".

  • Мантра потрібна, щоб відкрити в людини так називане третє око (щось начебто шостого почуття). На відкриття цього самого третього ока найбільше впливає ударний склад мантри "бумс". Вся інша частина мантри (у тому числі і слово "вареники") служить для залучення космічної енергії до третього ока. Відкриття філологів говорить про те, що вареники були не просто відомі в далекій давнині у народів південно-східної Азії, але і, як це не дивно, зіграли визначену роль у духовному житті древніх народів.



На центральній площі містечка Глендон у канадській провінції

  • На центральній площі містечка Глендон у канадській провінції

  • Альберта поставлений пам'ятник... варенику. "Скам'янілий"

  • кулінарний шедевр має висоту 9 метрів і важить 2700 кілограмів. Пам'ятник варенику встановлений у Глендоні неспроста. Справа в

  • тім, що вареник - офіційний символ цього міста. Зовсім очевидно, що

  • предки нинішніх глендонців боготворили вареники, прибувши в ці

  • краї, швидше за все з просторів України. Відомо, що саме в Канаді

  • історично склалася одна з найбільших у світі українських діаспор.

  • Гордість української кухні.

  • Напередодні  Міжнародного дня туризму, 26 вересня 2006р., у

  • Черкасах відкрили двохметровий пам’ятник

  • „Українському варенику” .

  • Розташований він прямо за спиною у кам'яного козака Мамая,

  • який, як і всі інші, з'їсти цей монументальний твір кулінарного

  • мистецтва не може. Хто ж його з'їсть - він же пам'ятник?!



Громадське харчування в Україні розпочалося з відкриття вареничних.

  • Громадське харчування в Україні розпочалося з відкриття вареничних.

  • Демократичні і недорогі заклади рятували студентів від виразки шлунка, відрядженних –

  • від голоду, а холостяків - від одруження. Сьогодні вареничні перетворилися в елегантні

  • ресторани. Тільки у мережі «Козирна карта» в Києві їх три. А сама страва стала

  • національним делікатесом, без якої не обходиться жоден дипломатичний прийом. Білл

  • Клінтон, великий шанувальник кулінарного мистецтва, після візиту до Києва заявив привселюдно, що заносить вареники з вишнями в свій список Must Be Served.

  • Частування для гулівера

  • “Вареник — всьому голова”

  • Так і жартома, і всерйоз каже американський продюсер українського походження

  • Алекс Гутмахер, котрий започаткував чемпіонат зі швидкісного поїдання нашого

  • національного продукту в Нью- Йорку, а нині проводить такий само в Києві .За

  • правилами відкритого зимового чемпіонату 2008р. з поїдання вареників учасники

  • змагань - студенти київських університетів -за 7 хвилин учасники повинні були з'їсти

  • 100 вареників з картоплею.Їсти можна було й руками й вилкою, головна умова –

  • щоб жоден вареник не впав на землю - за таку незручність учасника  дискваліфікували.

  • Щоб вареники краще смакували, їх їли зі сметаною, також дозволяли запивати їх

  • водою. Переміг студент економічного факультету університету імені Шевченко –

  • 100 вареників він не подужав – але з'їв більше всіх – 90, за що одержав у подарунок

  • подушку-вареник. Переможець змагання одержав запрошення в один з ресторанів,

  • що спеціалізується на варениках. Ті ж хто не переміг, також залишилися в гарному

  • гуморі: хоч не перемогли, але принаймні наїлись - це для студентів теж важливо.





В Бородянке Київської області був виготовлений найбільший

  • В Бородянке Київської області був виготовлений найбільший

  • вареник у світі, вагою більше 85 кг.







Вареники-великомученики,

  • Вареники-великомученики,

  • Велику муку терпіли,

  • В окропі кипіли,

  • Сиром боки позапихані,

  • Маслом очі позаливані,

  • Я вас, вареники, величаю

  • І в сметану вмочаю.





Журналісти-дослідники





Вареники з картоплею

  • Вареники з картоплею



А що ж ще буває всередині вареника?

  • А що ж ще буває всередині вареника?









Дружний дівчачий колектив

  • Дружний дівчачий колектив

  • 7-Б класу







http://www.gotovim.ru

  • http://www.gotovim.ru

  • http://ru.wikipedia.org/wi

  • http://www.povarenok.ru

  • http://vkusnoblog.info

  • http://gukr.com




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка