В. Симоненко



Скачати 323.07 Kb.
Дата конвертації06.01.2018
Розмір323.07 Kb.
ТипУрок



Тема уроку
В.Симоненко.

Короткі біографічні відомості про поета.

«Грудочка землі». «Салюти миру».

Виразне читання поезій, обговорення прочитанного

Мета уроку: розкрити ідейний зміст поезій, вчити розуміти основну думку твору, почуття ліричного героя; удосконалювати вміння виразно читати, розвивати творче мислення, активізувати пізнавальну думку в ході уроку; виховувати національну гідність, почуття патріотизму.

Обладнання: портрет В.Симоненка; збірки його поезій.

Лосіцька Людмила Миколаївна,

учитель вищої категорії

Кривоносівського нвк

Золотоніського району

Черкаської області




2004-2005 н.р.

Хід уроку

«Я воскрес, щоб із вами жити...»

Василь Симоненко

І. Оголошення теми та мети уроку, визначення мети учнями.

ІІ. Сприйняття матеріалу

План уроку

  1. Короткі біографічні відомості про Василя Симоненка.

  2. Замилування природою рідного краю та його піснями у поезії «Грудочка землі».

  3. Вираження радості перемоги над фашистськими загарбникам та заклик берегти мир на землі у вірші «Салюти миру».


На дошці написані цитати з віршів Василя Симоненка:

    • «Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину».

    • «Бо ти на землі — людина».

    • «Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!»

    • «Народ мій є! В його гарячих жилах

Козацька кров пульсує і гуде!»

Праця людини — безсмертя її».
Матеріал для вчителя

Василь Симоненко прожив коротке, але яскраве життя. Усьо­го 28 років. Народився 8 січня 1935 р. в селі Біївцях Лубенського району на Полтавщині, помер 14 грудня 1963 р. в Черкасах. А між цими двома датами — важке, напівголодне воєнне дитинство, на­вчання в університеті, журналістська робота.

В 1957 році закінчив уні­верситет, працював журналістом в газеті «Черкаська правда», куди був запрошений редакцією. Багато їздить по області, формує авторський актив, вишукує цікаві матеріали, пише і друкує перші власні статті рецензії, вірші.

Невдовзі його викликали до Києва. 8 січня 1963 ро­ку у Спілці письменників України відбулося обговорення його поезії. Так в українську літературу ввійшов ще молодий, але цілком сформований з великим художнім і моральним потенціалом поет, який згодом став символом правди художнього слова і незрадливої всеохоплюючої любові до України.

Молодий поет загинув трагічно. 13 грудня 1963 року Василя Симоненка не стало.

У спогадах Станіслава Тельнюка є слова про те, що якби не вмер Василь Симоненко, його загнали б туди, куди загнали Василя Стуса, Івана Світличного, Валерія Марченка, Євгена Сверстюка та інших — у тюрму.

Любов до України в Симоненка — це любов сина до матері:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Рідна земля для нього — святиня. Це вона дала йому силу й снагу художнього слова. Поет вірить у свій народ, у його невмиру­щу силу, бо в його гарячих жилах «козацька кров пульсує і гуде»:



Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Спадщина поета вміщується в одній книжці. Однак, на щастя, мистецтво ніколи не вимірювалося вагою. Його творчість безцінна для України. Василь Симоненко живе у своїх чудесних віршах. Він з нами. Він серед нас.


Ознайомлення з фотографіями Василя Симоненка та його сім’ї.

IIІ. Осмислення матеріалу


  • Виразне читання вірша «Грудочка землі» вчителем або учнем.




  • Бесіда з учнями.

  • Яким настроєм пройнята поезія?

  • На які частини можна її поділити?

  • Знайдіть у поезії описи природи.

  • Усно намалюйте картину, яка постала у вашій уяві. Зверніть увагу на кольори.

  • Які художні засоби автор використовує? Знайдіть у тексті епітети, поясніть їх роль.

  • Доберіть синоніми до слів: вітчизна, труд, величаво, ходити.




    • Робота у групах:

1-ша групапроставити паузи у двох перших строфах поезії;

2-га групапроставити логічні наголоси у двох перших строфах поезії.




  • Читання поезії учнем із середніми здібностями.

  • Яких помилок у читанні допустився учень?

  • Чи правильну інтонацію вибрав учень?

  • Чи правильно витримано паузи?




  • Хорове читання вірша.




  • Аналіз поезії (бесіда)

  • Що сказано у вірші про пісні? Яке значення вони мали у житті поета?

  • Як ви думаєте, чому автор саме так назвав свій вірш, а не «Замріяні пісні»?

  • Визначте тему і основну думку вірша.

  • Які українські народні пісні знаєте ви?

  • Яким постає перед нами поет у цьому вірші? (Людина, закохана в природу, тонко відчуває і розуміє її.)




  • Слово вчителя.

Василь Симоненко справді дуже любив народні пісні. А його вірш «Лебеді материнства» покладений на музику і перетворився на народну пісню, а це для поета є, напевне, найвищим визнанням.


  • Виконання пісні ученицею.




  • Як ви розумієте слова з поезії «Грудочка землі»:

Бо у мене стукотить у грудях

Грудочка любимої землі.

Здавна в українців існував звичай: коли людина залишала рідний край надовго, вона брали із собою в хустинку грудочку землі. Брали з собою грудочку рідної землі і чоловіки, які ішли на війну. Останньою такою війною для нашого народу була Велика Вітчизняна війна.



  • Коли вона тривала?

  • Що ви про неї знаєте?

  • Чи був хтось із ваших родичів на війні? Що ви про це знаєте?

  • Яке свято для учасників Великої Вітчизняної війни є найкращим?

Для нашої Батьківщини завжди буде святом 9 Травня. У ті весняні дні закінчився великий шлях, позначений багатьма жертвами. І наш святий обов’я­зок, вітаючи один одного із святом, — завжди пам’я­тати про тих, кого немає поруч з нами, хто загинув на війні.

Святкуючи Перемогу, ми завжди будемо згадувати, які якості нашого народу допомогли подолати ворога. Це терпіння, мужність, величезна стійкість, любов до Вітчизни. Нехай ці якості, випробувані вогнем, завжди супроводжують нас.

У вірші «Салюти миру» Василь Симоненко ви­словлює радість перемоги над фашистськими загарбниками, а також вдячну пам’ять народу про загиблих у кривавому вирі війни. Поет закликає берегти мир на землі.


  • Читання поезії вчителем або учнем.




  • Бесіда з учнями.

  • Які рядки вірша вас найбільше схвилювали? Чому?

  • Визначте тему і основну думку поезії. Знайдіть у тексті рядки, які підтверджують вашу думку. Прочи­тайте їх.

  • Виділіть рядки, в яких виражена радість людей, викликана перемогою над фашистськими загарбника­ми.

  • Які вислови вам найбільше сподобалися?

  • Знайдіть у вірші образні вислови, в яких гово­риться про те, що загиблі заповідали нам берегти мир. Виділіть синоніми. З якою метою вони тут вжиті?




    • Робота з фотографіями пам’ятників, присвячених подіям і учасникам Великої Вітчизняної війни.

    • Читання вірша О. Довгого «Солдат» вчителем.

Упав солдат в бою нерівнім

На трав настелені мости...

Та поклялися друзі вірні

До Перемоги з ним прийти.

Й таки прийшли. О тій годині,

Коли настав кінець війни,

Він розписався у Берліні

Своїм багнетом на стіні.

Коли ж додому повертали,

Звільнивши од напруги світ,

До праці вірні друзі стали,

А він підвівся на граніт.

Підвівсь і став як образ слави

О тих, що ніч перемогли,

Щоб діти вільної держави

Рівнятися на них могли.




  • Що б ви побажали людям усього світу в переддень великого свята – Дня Перемоги? (метод «мікрофон»)


IV. Закріплення матеріалу

  • Чи захопила вас поезія Симоненка?

  • Що для себе ви взяли з цього уроку?

  • Чи досягли мети, яку поставили на початку уроку?


V. Підсумки уроку

Давно минула війна. Але не слабшає біль втрат у багатьох сім’ях. Вицвілі фотографії, які дбайливо зберігаються в засклених рамках і сімейних альбомах, пожовклі аркуші листів, надіслані з фрон­ту, похоронки... Обеліски, пам’ятники, братські мо­гили, вулиці і площі, названі на честь переможців, навічно зберігають у нашій пам’яті доблесних солдатів, що розгромили німецько-фашистських загарбників.

Вітчизна і рідне село, де народився, — невіддільні. У кожного з нас залишається в серці куточок, де минуло дитинство: зелена левада, луки з пахучою скошеною травою, сонячний сосновий бір або тінявий гай з суничними галявинами, широке поле, де так легко дихати, стежина, обіч якої ростуть волошки і по якій, здається, не йдеш, а летиш, неначе птах. Природа завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину.

Саме такими думками і почуттям пройняті і вірші В. Симоненка «Грудочка землі» та «Салюти миру».


VІ. Домашнє завдання.

Вивчити вірш «Грудочка землі» напам’ять, проставити паузи та логічні наголоси у віршіЛеонід Глібов















1




Л























2







И























3Ц























4







Е
































5М














6













І

















7

Р
















8
















С

















9













Т













10










В
















11
















О




1. Хто співав у гаю «і вдень, і ввечері»?

2. Який епітет вживає Л.Глібов для змалювання гаю?

3. Продовжте рядок: «Скрізь зеленіло все, …».

4. Кого зібралася хвалити підступна Лисиця за гарне, райське життя?

5. Доповніть рядок: «У тихому гаю Лисичка щастя…».

6. Де Лисичка «угледіла гніздечко»?

7. Як Лисичка називає котів («… сини»)?

8. Лисичка зібралася перевішати «… таких»?

9. Доповніть рядок: «І жалібниця щось … ще хотіла».

10. Вставте потрібне слово в рядок: «Зажерливих пройдисвітів таких я … б усіх…».

11. Як Лисичка співати почала?


. Тема. Павло Тичина. «Де тополя росте». Поетичний опис жит­нього поля влітку, замилування поета його красою.

Мета: розкрити красу пейзажної лірики Павла Тичини, вчити засобами мовлення передавати красу пейзажу, уявляти його; розвивати образне мислення, відчуття образних засобів мови, естетичне сприйняття пейзажної лірики; виховувати любов до рідної природи, будити прагнення оберігати і примножу­вати її.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: порт­рет письменника, його твори, ілюстрації або малюнки із зображенням хлібного поля, картки із поняттями з теорії літератури.
ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання
Учні показують підготовлені вдома малюнки, коментують їх, використовуючи слова із твору «Печенізька облога Києва»
ІІ. Оголошення теми та мети уроку, визначення мети учнями

ІІІ. Сприйняття матеріалу
1. Поетична хвилинка.

Павло Тичина

Пастелі

Пробіг зайчик.

Дивиться — Світанок!

Сидить, грається,

Ромашкам очі розтуляє.

А на сході небо пахне.

Півні чорний плащ ночі

Вогняними нитками сточують.

— Сонце —

Пробіг зайчик.



2. Пояснення вчителя.

Прозвучав вірш відомого українського поета Пав­ла Григоровича Тичини, з чиєю творчістю ми і по­знайомимося.

Малий Павлик ріс вразливою, чутливою до кра­си дитиною. Він милувався маленькою комашкою, травинкою в росі, звуками природи, що линули звідусіль. Тому й не дивно, що мав музикальний слух, чудовий голос. Це обдарування позначилося і на творах поета. Його вірші наповнені звуками навколишнього світу, розмовами самої природи.

Юнаком він випадково зустрівся на березі річки з відомим письменником Михайлом Коцюбинським і наважився прочитати йому свої вірші. Хлопець на­писав про те, що його вразило найбільше: про поле і тяжку працю на ньому людини-трудівника. Вислухавши молодого поета, Михайло Михайлович «благо­словив» його на цьому творчому шляху, з якого Ти­чина ніколи не звертав. А був той шлях дуже нелегким: тодішні партійні лідери і картали, і критикували, і намагалися вилучити миття з літературного проце­су. Та це їм не вдалося — Тичина залишився в історії української літератури як палкий патріот рідної землі з її неповторною красою, славною історією.

Михайлина Коцюбинська (нині мешкає в Києві) згадує Павла Григоровича як людину надзвичайно талановиту, уважну і напрочуд делікатну у стосун­ках з іншими людьми. Усе життя поет страждав від тієї дійсності, яка аж ніяк не гармонувала з його талантом і внутрішнім світом.

3. Самостійне прочитання статті «Душевний, ласкавий, чуйний» (підручник, с.190-191).

4. Бесіда з приводу прочитаного.


  • Яким Павло Григорович залишився в пам’яті своїх друзів і знайомих? Що вони про це згадують? Яким ви поета уявляєте?

  • Порівняйте портрет Павла Тичини і розповідь про нього. Чи таким ви його уявляли?


IV. Осмислення матеріалу
1. Виразне читання вірша Павла Тичини «Де то­поля росте...» вчителем і учнями та робота над текстом:

  • Що ми називаємо пейзажем у художньому творі? Чи належить цей вірш до пейзажної лірики? До­ведіть це.

  • Яка пора року зображена у цьому вірші?

  • Виділіть у тексті образні вислови такого змісту:

а) тихо шелестить жито під легеньким вітром;

б) у шумі ниви вчувається розповідь про степові простори;

в) колоски вже достигають;

г) ліски на обрії здаються затягненими легень­ким туманом.



  • Виділіть художні деталі, створені засобом уособ­лення.

  • Знайдіть у тексті повтори. З якою метою вони використані у вірші?

2. Робота з теорії літератури.

Виділити рими у поезії, визначити їх роль і функції.

Ритмотворчі функції рими:

надати віршованому ритму більшої стійкості;

чіткіше підкреслити закінчення рядка;

посилити милозвучність віршованої мови.
V. Закріплення матеріалу
1. Завдання.

  • Розкажіть, що ви «бачили» й «чули», під час читання вірша Тичини?

  • Який настрій викликав у поета вигляд поля?

  • Доведіть, що твір «Де тополя росте...» є віршем.

  • До яких частин мови належать слова, що ри­муються?

  • Яка головна думка твору?

  • Словесне малювання: опишіть словами, яку ілюстрацію ви намалювали б до цієї поезії. зверніть увагу на кольорову гаму.


2. Завдання з теорії літератури.

  • Створіть складені епітети на основі таких сло­восполучень:

високе чоло (дід), ясна зелень (берізка), широ­кий лист (виноград), буйний шум (дощ), ніжний дзвін (жайворонок), барвисті крила (метелик), вітер буйний (березень), грізний голос (грім), ясне лице (сонце), круглий вид (місяць).

Зразок: ніжнодзвонний жайворонок.

  • Опишіть у зошиті краєвид, який ви «побачили», прочитавши вірш «Де тополя росте...» Павла Тичини (бажано при виконанні цього виду роботи використовувати музику як фон).

  • Ліричними називаються твори, у яких відобра­жені почуття. Доведіть, що вірш «Де тополя рос­те...» належить до пейзажної лірики.

  • Знайдіть у вірші порівняння і замініть формою орудного відмінка.


VІ. Підсумок уроку (роблять усі учні відповідно до поставленої кожним із них на початку уроку мети)
VІІ. Домашнє завдання

Вивчити вірш напам’ять.



Тема. Павло Тичина. «Гаї шумлять...». Вираження патріотичних почуттів митця через поетизацію рідної природи. Гармонія людини і природи.

Мета: розкрити красу пейзажної лірики поета, показати почуття любові до рідного краю, вираженої засобами мови, вчити ви­разно читати художні тексти; розвивати емоційне сприйнят­тя поезії, уміння відчувати і знаходити образні засоби мови, розуміти способи використання їх; виховувати позитивне ставлення до навколишнього світу, любов до рідної природи, буди­ти прагнення оберігати її.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: порт­рет письменника, його твори, ілюстрації або малюнки із зображенням природи, кросворд, картки із поняттями з теорії літератури.
ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання

Конкурс на кращого читця поезії «Де тополя росте».


ІІ. Оголошення теми та мети уроку, визначення мети учнями

ІІІ. Сприйняття матеріалу

1. Поетична хвилинка.

Павло Тичина

Україно

Україно моя, моя люба Вкраїно,

Чим втішу тебе, чим тебе заспокою? —

Чи про те розкажу, як тебе я люблю,

А чи піснею горе твоє я присплю,

Чи слізьми розіллюсь, мов сирітська дитина, —

Чим тебе заспокою я — бідна людина, —

Скажи, моя люба Вкраїно,

Вкраїно моя!
IV. Осмислення матеріалу

1. Виразне читання вірша «Гаї шумлять...».

2. Прослухування музичного твору Г. Майбороди «Гаї шумлять...».

Визначте співзвучність поетичного і музичного творів.

3. Бесіда за текстом поезії.


  • Яка пора року зображена у вірші? Який час доби?

  • Які художні деталі свідчать про це?

  • У деяких словах є звуки, які вчуває людина в гудінні дзвона (дз — гу— зд). Знайдіть рядки, де говориться про шум гаю й шелест трав. Виділіть у словах звуки, що допомагають «почути» цей шум. Зробіть висновки про роль цих звуків у творі.

  • Ознайомтеся із видами звукопису та його функціями, порівняйте прочитане із своїми висновками.

Види звукопису:

Звуконаслідування відтворення звуками люд­ської мови крику птахів та звірів, шуму предметів, та явищ природи.

Звукові повтори — повторення в словах речення або віршового рядка одного й того ж чи близьких звуків.

Художні функції звукопису:

  • виразніше, конкретніше, поетичніше змалювати предмет або явище;

  • виразити почуття і настрій автора чи дійових осіб;

  • надати мові більшої мелодійності, а у віршованому творі ще й посилити ритм.

    • Перечитайте другу строфу. Уявіть ледь помітне тремтіння повітря в спеку. Це явище поет передав образним висловом: «Думки пряде над нивами». Поясніть, чому саме такі слова використав автор.

    • А який образний вислів для цього явища приду­мали б ви? Чому?

    • Чи бачили ви, як хвилюється нива під вітром? Що вона нагадує?

    • Як ви розумієте вислів «нивами-приливами»?

    • Знайдіть у вірші порівняння. Як вони вводяться в речення? Яка їх роль у творі?

    • Виділіть уособлення. Які риси людини перене­сені на предмети природи? Чому?

    • За текстом вірша уявіть картину, зображену пое­том. Що ви «чуєте», що відчуваєте при цьому? Опишіть свої враження.

    • Виділіть у вірші рими. Яка особливість римуван­ня у цьому творі?

    • Знайдіть слова і вислови, якими виражено по­чуття поета, його настрій. Чи відповідає настрій автора вашому, коли ви читали поезію?

    • Яка головна думка твору?


V. Закріплення матеріалу


  • Доведіть, що вірш «Гаї шумлять...», належить до пейзажної лірики.

  • Чи можна прочитати поезію, передаючи різні настрої людини? Які? Спробуйте передати.

  • Кросворд (За віршем «Гаї шумлять»).

По горизонталі:

3, 6, 7, 8, 11, 13, 14, 15. Дієслова, що римуються у вірші.

9, 16. Слова-повтори, якими закінчуються попе­редні і починаються наступні рядки, що допомогло авторові зробити на них емоційний і логічний наго­лос (у першій і третій строфі).

По вертикалі:

1,5. Співзвучні слова, що знаходяться в одному рядку третьої строфи.

2, 12. Співзвучні слова, розташовані в одному ряд­ку першої строфи.

4, 8, 10. Дієслова у першій строфі, які допомага­ють яскравіше передати піднесений настрій, захоп­лення людини красою природи рідного краю.













1



































































2





































3



















4






































































5




6



















7

















































































































































8






















9







































































































































































































10













11







12

























13































































































































14






















15









































































16


















































































Відповіді:

По горизонталі: 3. Іду. 6. Біжать. 7. Шумлять. 8. Дивуюся. 9. Співаючи. 11. Пряде. 13. Гуде. 14. Жду. 15. Милуюся. 16. Милуюся.

По вертикалі: 1. Співаючи. 2. Милуюся. 4. Ми­луюся. 5. Кохаючи. 8. Дивуюся. 10. Слухаю. 12. Ди­вуюся.

VІ. Підсумок уроку (роблять усі учні відповідно до поставленої кожним із них на початку уроку мети)
VІІ. Домашнє завдання

Виразно читати поезію, намалювати ілюстрацію до твору.



Тема. Олександр Олесь «Печенізька облога Києва». Історична основа твору. Героїчний вчинок хлопчика.

Мета: познайомити учнів з твором на історичну тему, зацікави­ти школярів історією свого народу; розвивати образне мис­лення, творчу уяву, уміння співставляти історичні факти та події і робити висновки; виховувати повагу до історичного минулого України, відчуття своєї причетності до історії рідної країни.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: порт­рет письменника, його твори, ілюстрації або малюнки про період Київської Русі, портрети князів, картки із поняттями з теорії літератури.
ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання

Конкурс на кращого читця поезії Олександра Олеся «Рідна мова в рідній школі».

Виставка підготовлених вдома віршів українських поетів про мову.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку, визначення мети учнями

ІІІ. Сприйняття матеріалу

1. Поетична хвилинка.

Олександр Олесь

О слово рідне! Орле скутий!

Чужинцям кинуте на сміх!

Співочий грім батьків моїх,

Дітьми безпам’ятне забутий.

О слово рідне! Шум дерев!

Музика рік блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між ними левій рев...

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним.


  • Як ви думаєте, чому я зачитала вам вірш про рідну мову?

  • Яка роль рідного слова описана в поезії?

  • Яка історія його розвитку?

2. Попередня бесіда.

  • Що ви знаєте про Київську Русь?

  • З ким доводилося воювати русичам?

  • Назвіть найвідоміших київських князів.

  • Чи доводилося кому побувати в Києві і відвідати визначні місця, пов’язані з періодом Київської Русі? Розкажіть про це.

3. Виразне читання поезії Олександра Олеся «Пе­ченізька облога Києва». Пояснення вчителя.

Порівняння вводяться в речення за допомогою сполучників як, ніби, наче, неначе, мов, немов. Але є ще один спосіб: слова, що є порівняннями, стоять у формі орудного відмінка. Порівняння зі сполуч­ником іноді можна заміняти формою орудного відмінка (наче хмара — хмарою) і навпаки (сірим муром — як сірий мур). Спробуймо дослідити текст і подивитися, чи скористався поет цим способом.


IV. Осмислення матеріалу
1. Бесіда за текстом твору.

  • Що в цьому творі вас найбільше схвилювало? Чому?

  • Що означає вираз «місто в облозі»?

  • Розкажіть про становище Києва в облозі. Прочи­тайте відповідні рядки.

  • Перечитайте рядки, де зображено печенізький табір. Що можна сказати про сили ворога?

  • До яких хитрощів удався хлопець, аби перетнути територію ворожого табору, не викликавши підозри?

  • Як стало йому в пригоді знання печенізької мови?

  • Як ви уявляєте переживання юного героя під час втечі і прибуття до табору русичів.

  • Чому, на вашу думку хлопчик зважився на та­кий вчинок?

2. Робота над текстом твору (робота в групах – утворюємо 3 групи, кожній із яких даємо окреме завдання).

  • Які художні засоби використав поет для зобра­ження ворожого табору?

  • Знайдіть у творі порівняння, епітети. З якою метою поет їх використав?

  • Виділіть строфи, де розповідається про погоню печенігів за хлопцем та прибуття його в табір Претича. Знайдіть повтори одного й того ж чи близь­ких за звучанням слів. Яке значення їх у вірші?

3. Робота з поняттями з теорії синтаксису (ознайомитися з поняттями, відшукати приклади у творі, пояснити їхню роль).
Художні функції засобів поетичного синтаксису:

риторичні фігури виразити якесь сильне почут­тя, надати мові поетичності, жвавості;

повтори виділити в реченні якесь слово або словосполучення, важливе для повного і точного вира­ження думки або почуття; підкреслити тривалість дії; уповільнити плин мови, надати їй урочистості;

фразеологізми висловити думку стисло, вираз­но, поетично, переконливо.

4. Рольова гра. Один з учнів виконує роль хлопця із твору «Печенізька облога Києва», а інші – роль журналістів, що беруть у нього інтерв’ю.
V. Закріплення матеріалу
Завдання.

  • Знайдіть у вірші порівняння і, де це можливо, замініть одну його форму іншою. Запи­шіть у зошити.

  • Бій у творі не описано. Як ви його собі уяв­ляєте? (усне малювання)

  • Яка головна думка твору?


VІ. Домашнє завдання
За віршем «Печенізька облога Києва» ство­ріть діафільм або ілюстрації у формі комі­ксів (4 — 5 кадрів або малюнків).


Тема. Максим Рильський. «Синові». Поетичний вияв глибокої батьківської любові, прагнення виховати в сина кращі якості людського характеру. Гуманістичний пафос поезії.

Мета: показати відповідальність батьків за виховання дітей, бать­ківське прагнення зробити дітей не тільки щасливими, але й виростити їх справжніми людьми; розвивати образне мислен­ня, творче сприймання поезій, спостережливість, уміння да­вати оцінку своїм вчинкам, критично сприймаючи свою по­ведінку; виховувати прагнення до взаєморозуміння, повагу до батьків, до сім’ї.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Максима Рильського, виставка творів, ви­даних для дітей, ілюстрації до творів, репродукції картин, які за своїм змістом відповідають темі уроку, пісня на слова М.Рильського або про батьків.
ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань

Учні показують намальовані вдома ілюстрації, коментуючи їх словами з поезії.


ІІ. Оголошення теми та мети уроку, визначення мети учнями

ІІІ. Сприйняття матеріалу

1. Поетична хвилинка.

Платон Воронько

Батькові долоні

Знаю я ковальські батькові долоні,

Де злились долоні у цупкому гроні,

Котре з кожним роком гусне, тужавіє,

Вже немов залізо те, що не ржавіє.

Ними без лещат він вдавлював підіски,

Виривав осколки, що зарились в піски.

«Аглицька сталина лезо держить добре,» –

Говорив мій батько, – і в кулак, для проби,

Наче той осколок був кавалком глини,

Руки роботящі – дивотвір людини.

Ті долоні батько клав на наші плечі,

Гнулися під ними плечики малечі.

Кличний жар долонь тих відчуваю завше,

Коли йде в безділля рань квітнева наша,

День жниварський, хлібний, дорогий, серпневий,

Золотом налитий вітер вересневий:

Сором перед батьком, хоч його нема вже,

Чистий аркуш сталлю на столі заляже,

Та в словах холодних кособочить думка,

В душу не підсиплеш вугликів з оклунка,

І коли світанок стрінеш у відчаї –

Справжнього натхнення в тебе нестачає –

Ось тоді раптово на сторінки звислі

Ляже перше слово збудженої мислі

І заб’ється жилка вогником на скроні –

То жаданий дотик рідної долоні.


  • Як ви думаєте, чому сьогоднішній урок ми почали із читання цієї поезії?

  • Яку роль відіграє батько в життя дитини?

  • Якою, на вашу думку повинна бути батькова любов?

  • Порівняйте ваші думки із текстами, які ми читали про батька на уроках мови. Зробіть висновки.



2. Виразне читання статті «Невтомний трудівник» та бесіда за змістом статті:

  • Як ви уявляєте маленького хлопчика Максима, майбутнього поета?

  • Про що йшлося у першому вірші Максима Риль­ського?

  • Якою людиною був Максим Тадейович Рильський?

  • Чи співпадає ваше бачення зовнішності поета із портретом?

  • Які риси характеру Максима Рильського можна визначити, дивлячись на його портрет?


IV. Осмислення матеріалу

1. Виразне читання поезії «Синові».

2. Бесіда за текстом твору.

  • Чим зворушив вас цей вірш?

  • Які слова і вирази свідчать про любов батька до свого сина?

  • Запитання 3 (с. 196 підручника) по групах. Знайдіть у тексті поетичні вислови такого змісту:

а) малий хлопчик;

б) надворі було тепло;

в) побажання синові вирости справжньою людиною;

г) слово «людина» — найважливіше;

д) хай друзі будуть добрими;

е) бажання, яке батько хотів висловити перед смертю.



  • Поясніть, чому із синонімічного ряду, що відпо­відає слову говорити, поет вибрав слово лепетати («І щось собі блаженно лепетали»)?Як ви розумієте це дієслово?

  • Робота в групах. Розгляньте строфи вірша, на основі карток з теорії літератури зробіть їх аналіз.

Основні особливості строфи:

    • відносна змістова й інтонаційна завершеність;

    • один віршовий розмір (як правило);

    • однакова кількість рядків; один спосіб римування, вид рими.

  • У чому виявляється гуманізм поезії?

3. Прослуховування пісні про батьків, висловлювання учнями своїх думок відповідно до почутого.

4. Продовження роботи за текстом твору.

  • Робота в групах: визначити і записати 1 група – позитивні риси людини, 2 група – негативні.

  • Чому важливо бути справжньою людиною? Як ви розумієте цей вислів?

  • Які прислів’я та приказки свідчать про вдачу людини?

  • Творча робота з народними прислів’ями (завдання 6, с. 197 підручника).

  • Доповніть прислів’я (с. 82 Українські народні прислів’я та приказки)

  • Проблемне завдання (методика «коло ідей»). Визначити обов’язки дітей по відношенню до своїх батьків.


VI. Підсумок уроку (роблять усі учні відповідно до поставленої кожним із них на початку уроку мети).
VІІ. Домашнє завдання

Напишіть невеличкий твір-роздум на тему: «Людина, яку всі поважають», «Якою має бути справжня людина». Підготуйте літературну композицію. Перекажіть зміст вірша від імені першої особи.






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка