В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім Батьківщина



Скачати 163.45 Kb.
Дата конвертації21.03.2019
Розмір163.45 Kb.

В дитинстві відкриваєш материк,

котрий назветься потім — Батьківщина. 
     Л. Костенко

 

Патріотизм - це одна із якостей людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім'я своєї батьківщини. Патріотизм - величний вияв нескінченної любові до рідного краю. Патріотизм, як і честь виховує великих, сильних людей, які не рахуються з ціною свого життя й здатні пожертвувати ним заради рідної землі. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, йдучи впевнено та безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу. Патріот живе в єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям.

У 2015 році другий Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек проходив з 01 по 31 жовтня  під гаслом «Виховуємо громадянина – патріота України». 

Цьогорічний Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек має сприяти втіленню основних положень «Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 16 червня 2015року № 641, приверненню уваги до проблеми патріотичного виховання у нашій державі, розкриттю виховної функції шкільної бібліотеки, об’єднанню зусиль педагогічного колективу і бібліотеки щодо розвитку патріотизму зростаючої особистості. 

Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного і шанобливого ставлення особистості до українського народу та його культури, утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства.

Важливо, щоб шкільна бібліотека стала осередком становлення громадянина-патріота України. Виконуючи виховну функцію, шкільна бібліотека Тавежнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів застосовує різноманітні форми та методи патріотичного виховання, які сприяють формуванню патріотичних почуттів та громадянської самосвідомості учнів шляхом залучення їх до читання, виховання любові до книги, рідної мови, культури держави. 

В рамках Місячника шкільних бібліотек «Виховуємо громадянина – патріота України» та з метою посилення ролі шкільної бібліотеки у патріотичному вихованні підростаючого покоління та сприяння її інноваційному розвитку у шкільній бібліотеці разом із педагогом-організатором організовано та проведено наступні заходи:

План


проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек

«Виховуємо громадянина – патріота України»

Тавежнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів


Дата

проведення



Назва заходу

01.10.2015

День відкритих дверей для батьків, вчителів, громадян

06.10.2015

Перегляд презентації «Небесна сотня у вирій полетіла».

Для учнів -1-4 класів



07.10. – 09.10.2015

Конкурс дитячих малюнків « Я малюю свою Україну»

1-4 кл.: 5-11 кл.



09.10.2015

Анкета для учнів 1-5 класів « Чи любите Ви свою країну?»

09.10-12.10.2015

Конкурс творів «Моя країна- Україна». Для учнів 7-9 класів

13.10 -14.10.2015

Виставка до Дня Захисника Вітчизни.

13.10. 2015

  • Зустріч з учасниками бойових дій на Сході України та членами їх сімей.

15.10.2015

  • Конкурс строю та пісні. Для учнів 1-11 класів

16.10. 19.10. 2015

Перегляд фільму «Любіть Україну, як сонце любіть». Для учнів 1-11 класів

20.10.- 23.10. 2015

Провести екскурсії до шкільної музейної кімнати:

2-4 класи

- «Юні визволителі рідного краю»;

- «Свідки тих далеких днів».

5-8 класи

- «Велика Вітчизняна війна. В пору випробувань»;

- «Чорні дні окупації».

9-11 класи

- «Визволителі рідного краю»;

- «Харківщина у Великій Вітчизняній війні».


20.10.2015

Перегляд презентації «Мій дім – Україна»

для учнів 3-4 класів.



26.10. 2015

Уявна подорож історичними сторінками Харківщини «Харківській області 250 років» Для учнів 7-10 класів

28.10. 2015


Виставка-вернісаж «Українські звичаї та обряди»




30.10.2015

Підведення підсумків, нагородження переможців


Протягом місяця

Тематичні виставки літератури за темами:

  • патріотичне виховання

  • правове виховання

  • здоровий спосіб життя

  • на допомогу класному керівнику

  • популяризація художньої літератури.

Уроки мужності «З Україною в серці». 1-11 класи


День відкритих дверей .

До бібліотеки на гостину завітали вчителі Боханченко В.О., (класний керівник 4 класу), Тесленко Л.М.(заступник директора з виховної роботи) та батьки учнів 1, 3 та 4 класів Пустовойтенко І, Заіграєва Л. та Бордюг І.


Для учнів 1-4 класів проведено анкетування «Чи є я патріотом України». Діти із задоволенням відповідали на запитання анкети, яку запропонувала бібліотекар Васько Л.П.

Анкета
Чи любите Ви свою країну?
так– важко відповісти – ні

Чи пишаєтесь Ви тим, що є громадянином України?

- так - важко відповісти- ні

Чи знаєте Ви історію свого рідного міста?

так– важко відповісти– ні

Чи дотримується Ваша родина звичаїв та традицій нашого народу?

так– важко відповісти – ні

Чи поважаєте Ви українську мову?

так – важко відповісти– ні

Чи спілкуєтесь Ви українською мовою?

так – важко відповісти– ні

Чи потрібна Україні друга державна мова?

так – важко відповісти– ні

Чи вважаєте Ви службу в армії обов’язком громадянина України?

так – важко відповісти – ні

Чи читаєте Ви художню літературу рідною мовою?

так – важко відповісти – ні

Чи вважаєте Ви себе патріотом України?

– так – важко відповісти– ні


Учні 3 класу демонструють свої малюнки.


Проведено конкурс дитячого малюнка «Я малюю свою Україну». Цікавими були малюнки учнів 5-7 класів.

У бібліотеці створено куточок патріотичного виховання: куточок державної символіки України та «Небесна сотня у вирій полетіла», «Герої не вмирають»



Куточок «Небесна сотня у вирій полетіла» Куточок державної символіки

Бібліотекар Васько Л.П. знайомила відвідувачів з виставками, які були організовані у бібліотеці.

Рушники несуть красу із глибини віків. Недарма в народі говорять: «Тримай хату, як у віночку, а рушник - на кілочку». І ще: «Хата без рушників, як родина без дітей». А подивіться, де висять рушники. Над вікном і над дверима, на покуті – це обереги від усього злого, що може зайти в дім. Рушник... Він пройшов крізь віки. І хотілося, щоб цей символ завжди прикрашав нашу оселю, був ознакою великої любові, і незрадливості. «Хай стелиться вам доля рушниками!» - казали, бажаючи людині щастя




Виставка-вернісаж «Українські звичаї та обряди» Виставка до Дня захисника України

Національний патріотизм передбачає, насамперед, історичну пам’ять. Пам’ятаймо, хто ми, чиїх батьків і будьмо великими Українцями!

Класними керівниками 1-11 класів проведено уроки мужності «З Україною в серці»

Урок мужності у 9 класі «За мир у всьому світі – це значить за життя, за колоски налиті, за матір і дитя!».. Класний керівник Бондаренко І.В.

15 жовтня до Дня захисника України проведено конкурс строю та пісні


Проведено спортивні змагання. Змагалися дві команди «Патріоти» та «Захисники». Перемогла дружба.


Після змагань усі із задоволенням смакували солдатську кашу

Учні 1-11 класів відвідали шкільний музей. Екскурсії проводила вчитель Половко І.В. Її розповідь була змістовною, цікавою та корисною для школярів. Діти дізналися про жителя нашого села Баштрюка Івана Миколайовича, який перебуває у зоні АТО.



Окрім цього школярі подорожували історичними сторінками Харківщини, переглядали презентації «Мій дім – Україна» та «Небесна сотня у вирій полетіла»., переглянули фільм «Любіть Україну, як сонце любіть», писали твори про рідну Україну.

НАШІ ОДНОСЕЛЬЦІ - ВОЇНИ АТО


Баштрюк Іван Миколайович (19.03.1988)

Народився і виріс у селі Тавежня Сахновщинського району. Батьки брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок опромінення помер батько. З 1995 по 2007 рік навчався у Тавежнянській ЗОШ І-ІІІ ступенів. За роки навчання брав активну участь у художній самодіяльності. Товариський, активний, має почуття гумору. У хлопця багато друзів.

До мобілізації (20 березеня 2015 року, місто Дзержинськ, Донецька область) працював у агрофірмі «Санрайз». Вдома Івана чекають сестра Валентина, мама та син.
Моя країна – Україна.

У моїм серці – ти єдина.

Люблю річки, ліси і гай

Тому, що це – мій рідний край.



Моя маленька Батьківщина

Я народився у красивому селі Великі Бучки Сахновщинського району Харківської області. Тут я зробив свої перші кроки, сказав своє перше слово – мама, пішов до першого класу. Тут проживає моя дружна родина – тато, мама та старший брат.

Люблю своє рідне село, мальовничі краєвиди, красиву річку Оріль, сосновий ліс, луки - тут проходить моє безтурботне дитинство. Це – моя маленька Батьківщина. Кожен із нас повинен пам’ятати свою Батьківщину, свій край, свій рідний дім, своїх тата та маму. Адже з рідної хати, від рідного порога починається для всіх нас наша Батьківщина – Україна.

(Учень 5 класу Боханченко Павло)



Виховний захід на тему:

«Моя країна - Україна!»

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю; формувати переконання у нетлінності духовних скарбів народу, повагу до символів України, до своїх батьків; спонукати учнів до усвідомлення ними необхідності бути корисними своїй державі.

Обладнання: святково прибрана зала: стіл з вишитою скатертиною, хліб-сіль, калина, рушники на стінах, плакати.

Свою Україну любіть,

За неї господа моліть…

Т.Г Шевченко



Хід проведення:

1 учень: Моя Україно!

На росах, на водах

На всіх переходах

Курличеш мені в журавлиних ключах.

Моя Україно, родина-країно,

Ясні небеса в материнських очах.



2 учень: Я чую твій голос,

Пшеничний твій колос.

І душу мені засіває зерно.

Моя Україно, колиско-калино,

Пізнати тебе мені щастя дано.

З тобою розлука - гірка моя мука,

Печаль журавля, без гнізда в чужині.

Моя Україно, білявко-хатино,

З твойого вікна світить доля мені.

Вчитель. Україна… Рідний край… Золота чарівна сторона. Скільки ніжних, лагідних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть.

З давніх - давен линули по світу слова про Україну, про її щирий, веселий і працьовитий народ, про лани широкополі, і Дніпро, і кручі, гаї зелені.



3 учень: Мені над усе більш нічого не треба:

Домівка матусі, волошки в житах,

Вишневий світанок, полив’яне небо,

І сиза роса на траві при шляхах.

Таке все тут миле, доступне і гідне;

Високі тополі і тихе село…

Таке сокровенне, насущне і рідне,

Воно в мою душу навіки вросло.

Корали калини і мамині очі,

І доля - з лелечого наче крила…

Я більшого щастя на світі не хочу,

Щоб лиш Україна міцніла й цвіла.



Вчитель

Рідний край… Він починається від батьківського порога, стежини, стрункої тополі, твоїх воріт з барвінку, який ніжно стелиться по садочку. Найсвятішими для кожного з нас є слова: Україна, Батьківщина. Адже Батьківщина - це не тільки Україна, а й рідна домівка і те місце, де ти народився і виріс, де минули найкращі роки твого життя.



4 учень: Це роботящі руки наших прабабусь, бабусь які в тяжкі роки підняли до життя нашу землю, вмили її гіркою сльозою, засіяли молодим життям. Як сказав поет:

Орали землю, сіяли жита.

Рушали в бій до змієвого валу.

І нива пращурів – земля свята,

Сто сотень поколінь нагодувала.

5 учень: У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь і не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

А ніж земний в пустині рай.

Нема без кореня рослини,

а нас, людей, - без Батьківщини.



6 учень: Є щось святе в словах: «мій рідний край».

Для мене – це матусі пісня літня

І рідний сад, від квіту білосніжний

І той калиновий у тихім лузі гай.

Для мене – це твої стежки й мої.

В містах і селах стоптані любовно,

Й пісень людські прозорі ручаї.

Усе, що серцю рідне невимовно.



Бібліотекар. Нема життя без України, бо Україна - це мати, яку не вибирають, бо Україна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі. Багатовікова історія українського народу, на долі якого було досить лиха, майже кожного століття, як свідчать джерела, розпочате голодними війнами, чужоземними навалами. Важко назвати країну, яка пережила б те, що пережила Україна за більш ніж пів тисячолітнє поневолення.

1 учениця: Я – Україна, я – страдниця – мати,

Яка споконвіку була у ярмі.

Турецькім, російськім…

Та всіх не назвати,

Бо зайди є різні, а муки - одні.

Не тільки чужинці мене шматували,

Були і свої в нас жорстокі тирани.

Вони видавали укази й закони,

Тому і загинуло всіх нас мільйони.

Немов маля, що в муках народилось,

У долі, радості і різних неладах, -

Так я з неволі відродилась

І намагаюся стояти на ногах.

Ще зовсім молода і непокірна,

А на чолі – блакитно-жовтий стяг,

Прошу мені служити вірно,

Нехай Господь благословить мій шлях.

2 учень: Дороги іншої не треба,

Поки зорить чумацький шлях,

Я йду до тебе, йду до тебе

По золотих твоїх стежках.



2 учениця: Мені не можна не любити,

Тобі не можна не цвісти,

Лиш доти варто в світі жити,

Поки живеш і квітнеш ти.


Вчитель. Кожна країна світу обов’язково має свої символи. Кольори символів давали народу любов до природи, яку він бачив сам у жовтому і лазуровому кольорі: золотистий степ, синє небо, синє море, ріки з жовтим очеретом і рудими скелями. Символами України є чисте небо – символ миру та пшеничне поле – символ достатку.

Небеса блакитні сяють з глибини,

А пшеничні й житні мерехтять лани.

Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива.

Це знамено рідне - злото й синява.

Біблотекар. Символіка – своєрідна візитна картка країна, вона ніби представляє її, підтверджує своє існування. З глибини віків дійшла до нас ось така легенда. Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя. Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому мати подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім'я Тризуб. Середньому сину дала в дорогу блакитно - жовтий одяг. Сміливий і сильний син був середній, і прославив свою матір добрими звитяжними вчинками. Люди запам`ятали його і назвали Прапором. найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня, за цей голос і величний спів люди дали йому ім'я Гімн. Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку - Україну.

7 учень: Пісні Михайла Вербицького на слова Чубинського «Ще не вмерла Україна» судилося стати національним гімном України. Та крім офіційних державних символів Україна має ще й народні.

3 учень: Звичайно, скажеш одне тільки слово «Україна» і в уяві обов’язково постають тополя в полі, хрущі над вишнями, калина в лузі, верба край долини… Калина в Україні - символ рідної землі і вічної пам’яті про тих, хто у мужній боротьбі віддав своє життя за щастя і волю народу, тому й садять її на могилах загиблих. Якщо троянди і виноград, за словами М.Рильського,- красиве і корисне, то калина символізує духовний потяг до рідної землі, свого берега, своїх традицій. Пам’ятай же, сину, що казала мати: «Посади калину біля своєї хати».

Калину і до столу подавали,

Весільні короваї прикрашали.

Як символ долі, щастя і краси,

І чистої дівочої коси.

ЇЇ вплітали у вінок дівчата,

Садили кущ калини коло хати:

Очистить повітря навесні

І знадобиться у зимові дні.

Бо чай з калини - ліки від застуди.

Шанують цю красуню пишну люди

І лагідно калинонькою звуть,

Цілющий чай і сік з калини п’ють.

3 учениця: У поета Ю. Рибчинського та композитора І. Поклада є гарна пісня «Три поради»: «Не рубай тополю край дороги, може, та тополя - твоя доля, твоя доля світла тополина, наче пісня журавлина. Не стріляй у птаха на світанні, може, то любов твоя остання...» І третя порада:

Не ламай калину коло хати,

Бо вона заплаче, наче мати,

І впадуть на трави на шовкові

Серця сльози колискові

Не ламай калину, не ламай калину,

Бо вона в житті єдина.

Не ламай калину, не ламай калину.



5 учень: А відомий український поет В.Симоненко писав:

А якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

8 учень: Ранньої весни, коли ще лежить у лісі сніг, розпускаються квіти верби. Українці вірили, що дерево, яке одним із перших викидає бруньки, тобто прокидається до життя, передає людині силу та здоров’я, оберігає її та захищає.

3 учениця: Верба - також символ, який опоетизований у народній творчості і художній літературі. Близько 500 видів верби росте на нашій планеті, а 30 - на Україні. Дуже любив Україну славний її син Т.Г.Шевченко, який у своїх творах оспівав її красу. 365 разів кобзар використовував це слово, а будучи на засланні в Орській фортеці, він посадив гілку верби і виростив її, для нього вона була уособленням України. Барвінок теж рослина обрядова. Це символ пам`яті, вірності, здоров`я, краси і вічності, безсмертя, довгих літ. Любові знак - барвінку синій цвіт. Лелека - символ щастя і родини, любові до своє батьківщини, добробуту, продовження життя, надії.

Бібліотекар. Та головним оберегом українського народу була Берегиня – жінка – мати. Її слово тепле і ласкаве лікувало і повертало сили після хвороб, захищало від злих сил і давало наснагу. Берегиня підтримує домашнє вогнище, вона стоїть коло витоків нового життя, плекає і змінює його.

Мама! Найдорожче слово в світі,

Де б не був ти, щоб ти не робив,

Та вона твій шлях завжди освітить,

Ніжним серцем, відданим тобі,

В дні сумні і в дні на щастя щедрі

Мама буде у житті твоїм.

Тож живи як мама, щиро й чесно.

І як мама лиш добро твори.

Вчитель. Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб - сіль на вишитому рушнику були високою ознакою гостинності українського народу. Хліб на столі... Хай завжди він буде в хаті, прикрашений вишитим рушником. А найпершою молитвою нашою хай буде хвала хлібові, прохання, щоб він не зачерствів, бо як мовить народ, коли черствіє хліб, то черствіють і душі.

4 учениця: За народним звичаєм стрічаєм,

Як здавен ведеться на віку,

Ми гостей пшеничним короваєм

На чудовім тканім рушнику.



5 учениця: Хай рясніють квіти малиново,

Пахне хай духмяно коровай.

Щоб і дар земний, і щире слово

Ви відчули, завітавши у наш край.



Бібліотекар. Рушники несуть красу із глибини віків. Недарма в народі говорять: «Тримай хату, як у віночку, а рушник - на кілочку». І ще: «Хата без рушників, як родина без дітей». А подивіться, де висять рушники. Над вікном і над дверима, на покуті – це обереги від усього злого, що може зайти в дім. Рушник... Він пройшов крізь віки. І хотілося, щоб цей символ завжди прикрашав нашу оселю, був ознакою великої любові, і незрадливості. «Хай стелиться вам доля рушниками!» - казали, бажаючи людині щастя.

Вчитель. Великі і складні завдання покладаються сьогодні на кожного громадянина України, а громадяни України – це ти і я, це люди, які постійно живуть в Україні і є патріотами своєї держави.

Бібліотекар. Східний мудрець сказав: «Людина повинна братися за усіляку справу, за кожне ремесло з чистим серцем і щирим захопленням. Якщо немає любові до справи, то людина не досягне ні в чому успіху». Тож вчіться пишатися професією, яку обрали. Пам’ятайте, що працелюбність - основа життя людини.

Не за роки шанується людина,

Які вона на світі прожила.

За серця відвойовані вершини,

За серце те, що людям віддала.

Вчитель.Бо як сказано в Біблії, «…хто шукає, той завжди знаходить, а хто вірить, тому по вірі його і воздається».

Не розчаровуйсь в Україні

Не має єдності у нас,

То наша головна провина

За весь неволі довгий час.

Не розчаровуйсь в Україні,

А розумій її печаль.

Що робиш ти для неї нині -

У себе спершу запитай.

2 учень:Не розчаровуйсь в Україні.

Вона - свята, а грішні - ми.

В її недолі часто винні

Її ж бо дочки і сини.

Не розчаровуйсь в Україні,

Ідеї волі певним будь,

Бо тільки той є справжнім сином,

Хто вміє неньки біль збагнуть.



3 учениця:Не розчаровуйсь в Україні,

Вір, що мине важка пора,

Розквітне пишній цвіт калини

В садах достатку і добра!

Тавежнянська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Всеукраїнський

місячник шкільних бібліотек

«Виховуємо громадянина

патріота України»



2015

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка