Уроку. Володимир Сосюра. «Сад» «В огні нестримної навали»



Скачати 119.24 Kb.
Дата конвертації06.01.2018
Розмір119.24 Kb.
ТипУрок

Урок № Клас 8-В Дата 29.01.2015

Тема уроку. Володимир Сосюра. «Сад» («В огні нестримної навали»). Образ України, ідея нерозривності людини з рідною землею. Алегоричність образів

Образна тема уроку. В очікуванні весни → Назустріч весні

Мета: розкрити специфіку поезії «Сад» В. Сосюри, навчити учнів ґрунтовно здійснювати ідейно-художній аналіз поезії, визначати трискладові віршові розміри, розкрити алегоричність образів поезії, символіку образу України; розвивати вміння школярів виразно й осмислено читати твори, здійснювати їх текстовий аналіз, формувати критичне мислення вихованців; виховувати в учнів стійкі патріотичні погляди та переконання, бажання постійно духовно та інтелектуально удосконалюватися, щоб бути гідним громадянином своєї держави; сприяти усвідомленню учнями того, що щирість особистих почуттів людини — невід’ємне багатство її духовного світу.

Тип уроку: засвоєння знань і формування умінь.

Засоби навчання: комп’ютери, мультимедійна презентація, презентаціяфреймворк; картки для групової роботи, картки для творчої роботи, підручник, електронна версія літературознавчого словника.

Методична література: журнали «Вивчаємо українську мову та літературу»,

«Українська мова та література»; методичні посібники, електронні ресурси.



Внутрішньопредметні зв’язки: теорія літератури (метрика, ритміка, тропіка, фоніка)

Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, кінематограф, інформатика
Хід роботи

Мій край клекоче у пожарі…

Чи ж можу буть байдужим я?..

Сталева каска, очі карі, -

Такою, пісне, будь моя!

Володимир Сосюра

І. Організаційний момент

1. Емоційне налаштування на урок.

Робота з епіграфом

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

  1. Відеоролик про Крути (трейлер-тизер до українського фільму «Крути»)

  2. Слово вчителя:

Сьогодні чергова річниця бою під Крутами, коли в героїчному подвигу поліг цвіт української нації – більше 300 студентів. У такий день задумуєшся, чому в українській історії є такі місця як станція Крути, вулиця Інститутська, Грушевського, міста Іловайськ, Волноваха, задумуєшся, чому список цей дуже довгий і чому українцям зажди доводиться очікувати весни.

  • Як ви думаєте, якби під Крутами армія студентів та юнаків налічувала не 300, а хоча б 300 тисяч хлопців, а ще краще чоловіків, чи був би цей бій програшним?

  • А якби на Грушевського ми вийшли раніше – не після 4 років правлення зухвалих українофобів, а зразу ж – із перших місяців, вдалося б зберегти життя Небесній сотні?

  • Як ви думаєте, в чому проблема українців?

Володимир Сосюра, творчість якого ви зараз вивчаєте, ще на початку ХХ століття відчував ці ж проблеми, говорив про них.
Я гадаю, що Сосюра знайшов вирішення цієї проблеми та дав у своїй творчості для українців важливі поради. Сьогодні ми спробуємо відшукати ці поради, щоб нарешті припинилося кровопролиття над Україною. Але щоб зрозуміти закладену Сосюрою мудрість, нам необхідно навчитися розкодовувати в його поезіях ці приховані значення.
Оголошення теми

Слово вчителя.

Дорогі учні, підкажіть, які знання з літератури нам необхідні для того, щоб сповна зрозуміти, про що говориться в поезії «Сад» Сосюри.

Імовірні відповіді учнів:


  • Знання передісторії написання

  • Знання фактів про життя автора

  • Знання художніх засобів

  • Вміння здійснювати ідейно-художній аналіз поезії


Сьогоднішньою метою нашого уроку є:




  • розкрити алегорію образу України в поезії «Сад» В. Сосюри

  • розвивати вміння здійснювати ідейно-художній аналіз поезії;

  • виховувати в собі стійкі патріотичні погляди та переконання.


ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Слово вчителя. Одну з перших порад Сосюри для кожного українця ви вже вивчили минулого уроку. Хто може її назвати? (любити Україну)


  1. Перевірка домашнього завдання.

Учитель викликає одного учня для виразного читання напам’ять поезії «Любіть Україну!» В. Сосюри
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Первинна рецепція поезії.

Зачитування вірша «Сад» вчителем

(на фоні презентації з ключовими словами поезії й під музику сучасного фінського віолончельного метал-гурту Apocalyptica «Epilogue»)


  1. Вторинна рецепція поезії.

Тлумачення художніх образів-символів вірша за допомогою картин сучасного польського художника-сатирика Павела Кучинського.

(презентація)


А) Словникова робота (робота з літературознавчим словником за ред.. Р. Гром’яка, термін алегорія (с.24)).

Алегорiя — троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу (наприклад, у казках Лисиця уособлює хитрiсть)


Б) Складання асоціативного куща «Що нищить наш сад?»

(байдужість, сонливість, незнання історії, минулого, пасивність, рабська свідомість, чекання…)



В) Теоретична хвилинка

Повторення основних літературознавчих термінів та понять з версифікації перед ідейно-художнім аналізом.



Питання до мозкового штурму «ТАК / НІ» із сигнальними картками:

  • Лірика, епос, драма – це роди літератури? (так)

  • Серед видів лірики є пейзажна, громадянська, патріотична, інтимна, медитативна, філософська? (так)

  • Ліричний вірш – це рід літератури? (ні) – жанр

  • Тропи – це слова, вжиті в переносному значенні? (так)

  • Ямб, хорей, дактиль – це художні засоби? (ні)

  • Метафора – це художнє означення? (ні)

  • Анафора – це єдинопочаток рядків вірша? (так)

  • Римування буває перехресним, кільцевим, паралельним? (так)

  • Настрій у вас має бути тільки хорошим? (так)




  1. Виконання ідейно-художнього аналізу поезії в групах.

(І група – визначити тему, ідею, образи, символи (весни, брами, крука), актуальність поезії, рід, жанр, вид лірики)

ІІ група – визначити художні засоби поезії (додаток1)

ІІІ група – визначити віршовий розмір поезії, типи рими, вид римування, охарактеризувати строфічні особливості поезії (чергування чотири- і шестирядкових строф) (додаток 2)

IV група – виконати словесний емоційний малюнок поезії – творче завдання:

  1. Що ви відчуваєте, читаючи поезію «Сад»?

  2. Чому, на вашу думку, поет написав «Сад»?

  3. Який настрій, на вашу думку, був у поета, коли він писав цю поезію?

  4. Напишіть міні-твір на 6 речень на тему «Чому поезія «Сад» важлива в моєму житті»?)).


V. Узагальнення вивченого матеріалу


  1. Робота з міні-хрестоматією до уроку (додаток 3).

Повторення трискладових віршових розмірів. Робота на дошці (колективна).

Визначення віршового розміру поезій «Люблю я ключі журавлині»,

«Хай сніги, але віє весною»


  1. Бесіда. Зміна образної теми «В очікуванні весни» на «Назустріч весні». Доповнення асоціативного куща.


VІ. Підсумок уроку

1. Аналіз досягнення мети уроку за допомогою сигнальних карток.

  • розкрили алегорію образу України в поезії «Сад» В. Сосюри

  • удосконалили вміння здійснювати ідейно-художній аналіз поезії;

  • сформували чітку громадянську позицію

.

2. Оцінювання індивідуальної роботи учнів.

3. Рефлексія. Презентація до вірша «Не сумуй» В. Сосюри (за допомогою фреймфорк-презентації в 3D форматі - impress.js)

VI. Визначення диференційованого домашнього завдання

Порівняти образ саду в поезіях Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати», М. Рильського «Мова», В. Сосюри «Сад»



або

Скласти поезію на тему »Назустріч весні»



Додаток 1. Художні засоби

Тропи

Тропи – слово або вираз, вжитий у переносному чи образному значенні.

Епітет – художнє означення, що виділяє в зображуваному предметі рису або деталь, індивідуалізує предмет. Виражається прикметником (шовковий степ, солодкі слова)

Порівняння – троп, заснований на зіставленні одного предмета з іншим, подібним до нього. При порівнянні використовуються сполучники як, мов, немов, немовби, немовбито, ніби, нібито, наче, начебто та ін. (дівчина усміхнена, мов сонце)

Метафора – троп, слово або сполучення слів, яке не розкриває сутність, особливість одного явища через перенесення на нього схожих ознак і властивостей іншого. Вона найчастіше виражається дієсловом (літо вмивається, пливуть дзвони). Можуть бути і два іменники (берег любові).

Уособлення (персоніфікація) – надання предметам і явищам рис живої природи (трави шепочуть, дерева розмовляють).

Метонімія – перенесення назви одного предмета на інший, що перебуває з ним у певному зв’язку (зїв миску, читаємо Шевченка, театр зааплодував, попереду ішла червона хустка).

Синекдоха – кількісна заміна понять, вживання однини у значенні множини і навпаки (на Січі мудрий німець картопельку садить; наша копійка кровю обкипіла).

Алегорія (інакомовлення) – абстрактне поняття передається за допомогою конкретного образу у казках і байках (хитрість – лисиця).

Перифраз – власне ім’я або явище називається не прямо, а у формі опису їх характерних рис і ознак (І. Франко – Великий Каменяр, син Яця Коваля, Івась Рудоволосий)

Гіпербола – перебільшення (море сліз, не бачилися сто років; «і потече сторіками кров у синє море…»)

Літота – применшення (бабуся малесенька, ледве од земля видно).

Символ – троп, який в образі конкретного предмета умовно виражає сутність якогось явища (Прометей – символ нескореності, калина – символ дівочої краси) – складна метафора, яка в образі конкретного предмета виражає людські уявлення, переживання, почуття.

Стилістичні фігури

Інверсія – це порушення звичного порядку слів у реченні, непрямий порядок слів (Йде весна запашна, квітами-перлами закосичена. Звичайний порядок слів: Запашна весна йде, закосичена квітами-перлами).

Прямий порядок слів:

  • підмет – присудок

  • присудок – прямий додаток

  • узгоджене означення – означуване слово

  • означуване слово – неузгоджене означення

  • обставина способу дії, міри й ступеня – присудок

Еліпсис – такі речення у художньому творі, в яких випущені головні чи другорядні члени з метою передати схвильованість мовця, навіяти читачеві певний настрій, пропуск слова чи сполучень слів, зрозумілих із контексту (Зостались ви, пісні старії, Щоб старину згадати нам, Старим літа їх молодії. (О.Корсун)).

Оксюморон (оксиморон) – поєднання контрастних понять, які логічно нібито несумісні, але разом створюють нове уявлення (дзвінка тиша, солодка мука, веселе горе, розумний дурень)

Паралелізм (зіставлення) – стилістична фігура, яка полягає у подібному зображенні двох явищ із різних сфер життя, показ одного явища на фоні іншого:

При потоці явір, явір зелененький,

А у вдови хлопець, хлопець молоденький.

Антитеза (протиставлення) – контрастне протиставлення протилежних думок, понять, явищ (Згинь старе із мріями – йди нове з героями (П.Тичина)).

Риторичне запитаннязапитання, яке не потребує відповіді:

О люди, люди небораки!

Нащо здалися вам царі?

Анафора (єдинопочаток) – це поторення тих самих звуків, слів, синтаксичних конструкцій на початку віршованих рядків, частин фрази, речень, абзаців, строф, розділів твору:

Затопчу недолю дрібними сльозами.

Затопчу неволю босими ногами (Т.Шевченко)

Кожен розділ повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма» розпочинається словами: «Смутний і невеселий».



Епіфора – однакове закінчення суміжних віршованих рядків, строф, речень, абзаців, розділів твору:

О прекрасний час!

Неповторний час! (П.Тичина)

Симплока – стилістична фігура, у якій поєднані анафора та епіфора:

Чи я в лузі не калина була?

Чи я в лузі не червоная була?

Градація – стилістичний засіб, коли вирази чи картини подаються із зростаючим чи спадним значенням:

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій (Т.Шевченко)(могила – степ – Вкраїна)

Тавтологія – повторення одного й того ж слова, однокорінних чи близьких за значенням лексем з метою увиразнити думку (думу думати, гори воно вогнем)

Евфемізм – заміна слів із неприємним змістом такими словами, які звучать приємно (померти – спочити, упокоїтись).
Фонетичні засоби поетичної мови

Звуконаслідування – це відтворення звуками людської мови природних звуків і шумів (ку-ку, дзень-дзелень).

Алітерація – повторення однакових приголосних звуків для посилення інтонаційної виразності:

Тешуть теслі із срібла сани

стелиться сріблиста путь

На тих санях в синь незнану

дитя Боже повезуть (Б.-І. Антонич)

Асонанс – повторення однакових голосних звуків для посилення інтонаційної виразності:

П’яне піаніно на піаніні трав

Вітер заграв.

Піють по півночі півні (Б.-І. Антонич)

Додаток 2. Віршові розміри

Стопа - це група складів, які закономірно повторюються. У силабо-тонічній системі віршування – це група складів, яка складається з одного наголошеного і одного або двох ненаголошених складів, що повторюються. Стопи бувають двоскладові і трискладові.

Двоскладові стопи

Трискладові стопи

хорей U

(двоскладова стопа з наголосом на першому складі)



дактиль U U

(трискладова стопа з наголосом на першому складі)



ямб U

(двоскладова стопа з наголосом на другому складі)



амфібрахій U U

(трискладова стопа з наголосом на другому складі)






анапест U U

(трискладова стопа з наголосом на третьому складі)



Допоміжні стопи

пірихій U U

трибрахій U U U

спондей

бакхій U




антибакхій U




амфімакр (кретик) U




молос

Визначте віршовий розмір уривків:

Звісив голову в задумі

Ор-музика від тих слів,

А подумавши хвилину,

Так неспішно відповів… (І. Франко)
Як виросту – збудую хату,

На хаті колесо приб’ю,

А там я поселю крилату

Лелечу клекітну сім’ю (Д. Павличко).


Вигострю, виточу зброю іскристу,

Скільки достане снаги мені й хисту… (Леся Українка)


Безпечно ступаю м’якою стернею.

А нині погляну на межі: невже ж?

Нема стародавніх, широких тих меж! (І. Франко)
Вечоріло. Поменшала вже

Цілоденная спека,

Над горою край неба палав,

Мов пожежа далека (І. Франко).



Додаток 3. Міні-хрестоматія до уроку (поезії В. Сосюри)



















Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка