Уроку; духовний заповіт матері Терези про життя, вислови видатних людей,слайди,відео-фільми



Скачати 154.23 Kb.
Дата конвертації29.12.2017
Розмір154.23 Kb.
ТипУрок

СВЯТО-ЖИТТЯ В УКРАЇНІ!


Мета. Формувати усвідомлене розуміння поняття «життя», його унікальності, цінності, значущості для кожної особистості; спонукати учнів до роздумів над важливими життєвими проблемами; ставлення до власного життя та життя інших людей, як до найвищої цінності.
Допоміжний матеріал. Добірка віршів на тему уроку; духовний заповіт матері Терези про життя, вислови видатних людей,слайди,відео-фільми.
Найдорожче в людині — це життя. Воно дається один раз, і прожити його потрібно так, щоб не було нестерпно боляче за безцільно прожиті роки, щоб не палила ганьба, за підленьке і дріб'язкове минуле...   
М.  Островський                          
Пам'ятай! Життя є дар, великий дар, І той, хто його не цінує, Цього дарунка не заслуговує.                                                                                     
Леонардо да Вінчі 

(Звучить музика П.І. Чайковського).

ПІСНЯ-ПОДАЙ РУКУ УКРАЇНІ

Вступне слово вчителя.

Життя, як мить, єдина мить,
Махне крилом — і пролетить...
Але в цю мить, коротку мить,
Було і сонце, і блакить.
Я, поки серцем не зачах,
Вкарбую їх в своїх очах.
Бо нам дана мить для життя,
А вічність? — То для забуття.

Прекрасні слова, правда? І як хотілося б кожному з нас, щоб і життя наше було таким же прекрасним. Cьогодні Україна переживає важкі часи,і ми,учні, повинні як найкраще це розуміти.Тому сьогоднішня наша зустріч буде роздумом про тих ,які захищають нас на Сході.Уявім яке життя зараз у них:молодих,юних,старих людей.Покажемо вам уривки з їхнього життя. Ми повинні з'ясувати такі питання: для чого людина живе на землі? Що зробити для того, щоб життя наше було прекрасним?

Щоб у нас вийшла цікава розмова, мені потрібна буде ваша допомога, ваша активність, щирість, відвертість.

Ведучий. Згадаймо слова Василя Кравчини з кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні”: “Ми б’ємося за те, чому нема ціни у всьому світі, — за Вкраїну, за єдиний народ, що не знайшов собі в століттях Європи людського життя на своїй землі, за народ розторсаний, роздертий”. Ці слова ведуть змучених, скривавлених солдат у бій, можливо, для них останній. Так, нашій країні довелося багато чого пережити: і підступні зради, і криваві війни, і страшну розпуку, і нелегкі роки поневолення. Але ми усе витримали, не зламалися, а стали ще міцнішими, ще дужчими, щоб будувати нову Україну — самостійну державу, здатну бути однією з найкращих та найвеличніших держав світу.

Ведуча. Особливу роль відіграли українські письменники. Тарас Шевченко для нашого народу є справжньою святинею: натхненником національних ідей, проповідником волі і добра, правди і справедливості, символом незалежності та соборності України. З виходом «Кобзаря» наддніпрянський Шевченко став всеукраїнським «речником» нації, виразником інтересів усіх, хто дбав про її духовний розвиток, об’єднавши мовою своїх творів розірвану державними кордонами Україну і все світове українство в єдину націю. Силою свого художнього слова поет прославив Україну на весь світ у той час, коли вона перебувала в рабстві.

Ведучий. Дмитро Павличко писав: «В організмі кожного народу, як і будь-якої окремішньої людини, є ті, досі не вивчені резерви, що в кризові моменти хвороби спричиняють вражаючий ефект самовиліковування. У подібному кризовому стані опинився організм нації на часи Шевченкового явлення: Україну уже відспівали і чужі, і чимало своїх. І чи не в останньому ударі поминального дзвону механізм самозбереження нації послав у світ себе в образі і подобі Шевченка: Я – є!» Тарас Шевченко зумів відродити Україну з руїни, стати ідейним наставником, лідером великого народу, національним пророком.



Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем’я люте,
В останню, тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

Ведуча. Хочу згадати про Івана Яковича Франка, який ідеї соборності України присвятив все своє життя. Він був прогресивною людиною, патріотом своєї держави, йому так боліла доля своєї Батьківщини, що письменник свідомо хотів одружитися з дівчиною зі Сходу. Так і сталося. На весіллі всі говорили, що цей шлюб – символ єдності Заходу і Сходу. Франко першим заснував у своїх краях партію європейського зразка (радикальна партія). У 1893 році Франко першим на Західній Україні почав вживати термін «українець», «український». Програма партії ставила мету – це соборність України. До кінця свого життя великий Каменяр болів душею за Україну і вказував, що потрібно зробити, щоб недержавна нація досягла своєї державності.



Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздоріжжі,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізніх
Палитиме, заснути я не можу.

Ведучий. Ліна Костенко писала: «У кожної нації свої хвороби. У Росії – невиліковні». Вороги розуміють, що тільки розділивши, посіявши ворожнечу, нас можна буде й надалі тримати в покорі.

Ведуча. Мені хочеться згадати слова Григорія Сковороди, який сказав про наш народ: «Не вчіть яблуню родить яблука. Краще відженіть від неї свиней». Це була відповідь недругам і ворогам, які намагалися довести, що українська нація є недержавною, приреченою на другорядні історичні ролі. І щоб зробити нас слабшими, недруги намагаються нас розсварити. Російські сепаратисти зазіхають на територіальну цілісність нашої держави. На Сході точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.

Вчитель. Саме за це зараз в АТО воюють сини-герої. На полі битви – захисники, воїни. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну.



СЛАЙД-1(Вислови письменників про Україну)

А ЖИТТЯ У НИХ ТАКЕ(сценки)

Виступ учнів

Зима, що нас змінила..


Змінила в корінь наше життя,
Нам кров влила, замість чорнила, 
У вічності молила каяття!

Злягли сини, куценькі, кароокі, 


На домовини впали матері,
Портрети сина у сльозах щоночі,
А берцами зтоптали "Кобзарі".

Ми першими йдемо, для звершень!


Аби відбороти гідність народу!
Немає у грудяг ні каплі полегшень,
Коли підписали про розстріл угоду.

Ми йшли до незримих вершин,,


Аби відстояти свавільну вкраїну ,
Натомість,лише барикади із шин
І присмак у горлі, гіркого бензину

Тепер свічки палають в кожній хаті,


І в них живе патріотичний дух,
"Героям слава!" - вигуки крилаті,
Здіймають, лиш за єдність маршувальний рух.

На сполох ярісно забили дзвони,


Вогонь палав, шукала смерть, 
На існування, видавали заборони,
Обличчя розбивали хлопцям, вщент.

Усе притихло.."Вічна пам’ять сотні!"


Сказав тихенько, хилий чоловік,
"Прощай життя, хвилини безтурботні",
І біля пам’ятки старенький зліг...

ЛИСТ ІЗ ФРОНТУ.


Чекай мене! Чекай! Я повернусь!
Розлуками не погаси кохання.
Іду туди, де смерть, та не боюсь.
Від кулі збереже твоє чекання.
Чекай як ранок бавиться в росі.
Як темна ніч веде зорю на небо.
Чекай, коли мене забудуть всі.
Ти тільки вір, я повернусь до тебе.
Як струни смутку рватимуть дощі,
хтось говоритиме про смерть, нерівну битву.
Тільки не плач. Пиши свої вірші,
і пригадай бабусину молитву.
Чекай мене! Бо тут земля горить.
Пекельним співом розійшлись гармати.
Та душу зігріва прекрасна мить.
"Поки жива, тебе буду чекати!"
Лишились недоспівані пісні,
ще наша мрія - чиста і крилата.
В ній доньку обіцяла ти мені,
або синочка, схожого на тата.
В тривожні сни приходить образ твій;
очі сумні, а в косах рута - м*ята.
Я обіцяю! Повернусь живий!
Бо, як ніхто, умієш ти чекати

ПІСНЯ-Я ДОЧЕКАЮСЬ ТЕБЕ

Мамо, я живий, лиш закриті очі...

І серце не б`ється, не вирує кров...

Ти тільки не плач, знай - всі дні і ночі

Я буду поруч - в грудях, де живе любов!

Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,

За ту біль, і той жаль, що я наробив.

Я ж хотів лише миру, добра і свободи...

А мене за це ворог безжалісно вбив.

Не жалій, моя нене, що я не вернуся.

Не кляни ворогів! Нехай судить їх Бог!

Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,

Ти лишень свої очі здійми до зірок!

СЛАВА ГЕРОЯМ УКРАЇНИ!
Чуєш мила,ти не плач.
Я з тобою,чуєш? 
Хоч я і далеко від тебе
Але я обіцяю.
Я повернуся до тебе весною. 
Легеньким теплим вітерцем.
Ти вікно відкрий хутчіш,
не бійся зачиняти.
Коли почуєш ти стук у вікно
Знай!:
Це повернувся з бою син,
Не плачте,мамо,
за те,що з'явлюся я 
вам не живим

Не плач за мною, мамо…

Не плач за мною, мамо, не ридай,
Я не хотів війни, я боронив свій край…
Не плач за мною, мамо, я – герой
Стояв я гордо, коли снайпер той
Стріляв у голову й таранив груди –
Тоді не думав я – «а що ж з тобою буде?»...
Не плач за мною, рідна, не лий сліз,
Пишайся мною, бо я патріотом виріс,
Ти, мамо, лиш за мене помолись,
І не вини себе – у цьому я, напевно, винен..
Я винен, що любив свою країну,
Я винен, що хотів здобути волю…
Але я не хотів стояти на колінах,
Пробач за стільки завданого болю…
Не плач за мною, мамо, я у Бога,
Бо кожен, хто загинув за Вкраїну йде до Нього
Я вже не повернуся, мамо, але знай –
Я стану ангелом і боронитиму свій край….

Жінко,чого Ви плачете?


Ваш син - ГЕРОЙ!!! Ви, що не бачите.

Ще цей хлопчина і он той...


- Героєм був мені завжди,
З тих пір коли почав іти, з тих пір, коли сказав він "мама",

я так раділа, так ридала.

Від щастя сльози проливала,

Так ніби знала, ніби відчувала,

я так його тримала, так оберігала,

Та все ж пішов, за іншу битись маму...

Мені ж залишив вічну рану.

А я дзвонила, кажу: "Сину, іди додому, бо там гинуть"

А він: "Неправда, тут все мирно"

Мені від того було дивно.

І я його чекала, так чекала,

Він вернеться – я вірила я знала.

І він приїхав не колись, а нині,
Виходжу я, дивлюсь, моє дитя у домовині... "

Як справи синку? Ну кажи, як справи?

Чого мовчиш, не хочеш подивитися на маму?

Відкрий же очі,вставай, ти хочеш так лежати?

Втомився напевно, вирішив поспати...

Боже, я тебе укрию, ти ж такий холодний,

Живіт запав,напевно, ще й голодний,
Ходи,я вже на стіл накрила.

Ходи, тебе чекає вся родина..."

А люди кажуть, що здуріла,

Що мертву так трясу дитину.


Та, що ті люди, що вони там знають.

Мій син -ГЕРОЙ!!! ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!



ПІСНЯ-Білі лебеді

Мене на ліжку половина…,

Немає ніг, але болять.

Ледь сльози стримує дружина,

Тут всі скалічені лежать…

Лежать безногі і безрукі

Тіла обпечені вогнем.

Пройшли крізь пекло, біль і муки,

Але живуть прийдешнім днем.

(всміхається, ховає сльози)

    • Нам головне, що ти живий,

    • Життю уже нема загрози,

Ти сильний духом, молодий…

В дітей, на їхньому весіллі,

Станцюємо на заздрість всім!

Із саду яблука доспілі

Внесеш в просторий, світлий дім.

Онуки босими ногами

Сліди залишать на ріллі

За це ти бився з ворогами,

Ні п’яді не віддав землі.

І щоби «руССкий мир» ніколи

В оселі наші не прийшов,

Не вдерся, як колись моголи,

Та щоб не пив двоглавий кров.

Ти захистив наш мир і спокій,

Московську зупинив орду…

Найважчі зробиш знову кроки,

Разом здолаємо біду.

Ти все зробив для перемоги

Здолати біль теж буде сила.

Пошле Господь легкі пологи

Для щастя подарує крила. 26.012015 р.

Привіт ,сестричко ,в мене все нормально, От тільки "Гради"били 
цілу ніч. Як будеш близько ,поцілуй від мене маму. І запали у церкві 
кілька свіч.
Ти не кажи їй все ,що я говорю , Скажи ,що тихо й мирно на посту. Тобі 
скажу - нам вистачає болю , Всі наші мрії йдуть у пустоту.
Я знаю ,ти хвилюєшся за мене , Ночами молишся ,я чую шепіт твій. І як в 
дитинстві мені хочеться до мами , Сказати кілька сокровенних слів.
Та це лиш мить ,берем у руки зброю , І знову йдемо у запеклий бій. Усе 
мине ,повернемось весною , Коли заберемо у ворога край свій

ПІСНЯ-Я ТОБІ НАКАЗУЮ ЖИТИ

Я – Українка!

Ну, стріляй,

Що гірше є, як дух розп'ято,

Коли рука кривава ката,

Яку народ давно прокляв,

Вбиває брата? Я – Українка!

Не боюсь

Ні смерті вже, ні ран болючих,

Я вийшла з лона революцій,

Я знаю - пута всі порвуться

У цім бою. Я - Українка!

Сліз нема

- Синочку вмила стерті ноги

І відмолила його в Бога,

Щоб не ступив й на крок від свого

І віру мав. Я - Українка!

Краще смерть,

Бо після неї - воскресіння...

Я затулю від кулі сина,

В моїй душі - тризубий герб,
Піднімись козаче!

Помирати рано!

Знаю неможливо, бо смертельна рана,

Та тебе чекає вся твоя родина,

За тобою плаче ненька Укаїна.

Піднімайся чуєш!

Доки серце б'ється!

Рана несмертельна.

Це тобі здається!

Не здавайся друже !

Не втрачай надії.

Доки кров гаряча твоє серце гріє.

Ти повинен жити!

Жити та радіти,

Бо тебе чекають дружина та діти.

Піднімись козаче хай ворог здригнеться!

Хай відчує силу яка не здається!

Піднімайся друже, бо час не спинити!

Бо тобі, козаче, є для кого жити!

Є для кого жити, є чому радіти

Бо тебе чекають дружина та діти
ПІСНЯ-Війна за Україну
Я-українка!

Горджуся й радію,

Що рідною мовою Я володію,

Шевченковим словом Умію писати

Слова мелодійні і вірші складати.

Я-українка!Живу в Україні,

На вільній,єдиній Моїй

Батьківщині,де все мені в радість:

Ліси і садки,озера й річки,

І глибокі ставки,

Лани неосяжні,

І гори,й долини,

Цвіт білосніжний

У лузі калини.

В душі моїй солодко

Грає сопілка,

Бо я з України, Бо я -українка!

О.Василенко.
Я прийду з війни і гляну в очі Тому,

хто каже, що жити не хоче.

Кому набридла робота, нудне телебачення,

Розповім трішки, що бачив я...

Кому надто зимно вночі, сильна спека днем,

Чекали задовго таксі, змокли під дощем,

Як ми боялись заснути, навіть на мить,

Від пострілів "градів", ще й гроза гримить.

Та ми звикли спати під шум мінометів,

Чергували, щоб інші "дрімнули"... не в наметі...

Ми спали, там, брате, у ямах холодних,

Де гріють лиш мрії і туга за домом.

Бувало, що пили воду з калюж,

Вечеря для десятка - один підсмажений вуж.

В нас не було простуд, а може й були.

Ніхто і ніколи про це не говорив.

Найстрашніше, до чого там звикаєш,

Це, що кожного дня когось втрачаєш.

І не знаєш... може завтра ТИ...

Але ми вже звикли... Змогли... Змогли...

Ми не герої, як ви говорите...

Тут люди дуріють, стають душевно - хворими...

Це все від війни... від великого горя,

Але більшість - сильна. Сильніша крові і болю...

Ми тут, бо ВИ там маєте жити у спокої,

Ми тут, бо так само хочемо миру...

І навіть, коли я лежу в окопі,

Ніколи не думаю про могилу...

Я мрію про дім, про роботу, сім'ю,

Як же хочу скинути з себе броню...

Допоможи, полюби життя,

Там де мир, там - щастя.



Не шукай собі зла.

ПІСНЯ-ДАЙ БОЖЕ СИЛИ НАШИМ СОЛДАТАМ

А знаєте, чого я зараз хочу
Найбільше в світі? Миру і тепла!
Почути б думку світлу і пророчу,
Що ця війна далеко відійшла.
Що більше вже не буде стрілянини,
А буде мир і радість між людьми.
Що прийдемо до світлої години,
Й щасливо, любо заживемо ми.
Ви уявляєте, яке це щастя буде!
Працюють всі, в усіх достаток є.
У вихідні — відпочивають люди,
І роблять щось цікаве, щось своє…
Енергія у творчість переллється.
Краса душі воскресне, оживе…
І зовсім інше в нас життя почнеться,
Над світом рідна пісня попливе
І заворожить ласкою своєю,
І зачарує ніжністю серця.
Ми заживемо дружньою сім’єю,
Не буде щастю меж, ані кінця…
І будуть в нас рости здорові діти,
Веселі, мудрі, добрі, золоті…
Ми будемо їх успіхам радіти.
Вони ж щасливі будуть у житті.
Нехай кожного солдата, який зараз на передовій захищає наш з вами спокій, бореться за єдність країни з агресором, дочекається мати, кохана дівчина чи дружина, рідні діти. Нехай настане мир на Україні! Нехай збудуться пророчі слова Шевченка:

«І на оновленій землі

Врага не буде,супостата,
А буде син,і буде мати,
І будуть люди на землі…»
Так хочеться нам жити в україні,
І чути кожен день, що ми єдині,
Що скоро буде як раніше все
І Боженька нам миру принесе.
Але війна на сході не вщухає...
Страшенна смерть героїв забирає.
І гірко плачуть матері й дружини,
Бо в тих героїв є родини.
І шкода матір, що весь день ридає,
Синочку про війну розповідає.
Хоча малому ще п'ять років тільки,
А він про це питає стільки.
Зростають малюки без свого тата,
Сестра вже рік чекає з війни брата,
За чоловіка молиться дружина,
І мати божеволіє без сина.
На сході страшно, бо лиш одна мить,
І на сирій землі солдат навіки спить.
Там все частіше постріли лунають,
Але ж ми знаємо, - герої не вмирають!!!
Ми віримо, що Україна переможе,
І хай Господь нам в цьому допоможе.
І українці будуть мирно жити,
І Батьківщину все життя любити!!!

ПІСНЯ-СЛАЙД-РАЗОМ І ДО КІНЦЯ

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка