Уроків з теми: «Літературні балади»



Скачати 303.85 Kb.
Дата конвертації29.12.2017
Розмір303.85 Kb.
ТипУрок


Система уроків з теми:

«Літературні балади»

7 клас

Підготувала вчитель

світової літератури

Завадівської ЗОШ І-ІІ ст.

Тутко Наталія Іванівна


Тема. Франсуа Війон «Балада прикмет»

Особливості жанру літературної балади

Живи – надії не втрачай !

Ф.Війон

Мета: поглибити знання учнів про баладу, розкрити особливості жанру літературної балади; закріпити знання про антитезу, анафору; розвивати навички групової роботи вміння виразного читання балади; розкрити філософський сенс балади Ф.Війона; виховувати бажання до самовдосконалення, самопізнання.

Обладнання: портрет Ф.Війона; зображення Сорбонни, університету у Парижі, де навчався Війон.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Оголошення теми і мети уроку

Вступне слово вчителя

Людина, її внутрішній світ ніколи до кінця не буде зрозумілим. Ще Сократ писав: «Дивних багато у світі див,

Найдивніше із них – людина …»

Кожна людина є унікальною. У кожної особистості власне розуміння цінностей, до яких вона прагне. Щоб глибше зрозуміти себе, усвідомити своє «я», треба знати, чого прагнути.

На сьогоднішньому уроці ми спробуємо зробити крок до самопізнання людини, її внутрішнього світу.

Але спершу ми перенесемося у Францію часів середньовіччя, де жив і творив Франсуа Війон, людина із суперечливою долею, непростим життям.

Проблемне запитання, на яке відповімо в кінці уроку.


  • Чи досконало людина знає себе ?


ІІ. Робота над темою уроку

  • Повідомлення учасників творчої групи, які отримали випереджальне індивідуальне завдання і опрацювали біографію Ф.Війона.

Учень

Про життя магістра Ф.Війона (справжнє прізвище Монкорб’є), французького середньовічного поета, відомо надзвичайно мало. Деякі дослідники навіть вагались, чи дійсно у XV ст. жив поет, ім’я якого стало легендарним. В історію літератури Ф.Війон увійшов як оригінальний віртуозний поет і як … поет – розбишака. Рано залишився без батька, мати віддала Франсуа на виховання Гійому Війону, священику паризької церкви. Магістр Війон забезпечував хлопчика всім необхідним, навчав латини, катехізису, арифметики, граматики. Саме завдяки своєму вихователю Франсуа Монкорб’є дістав змогу у 12 років вступити на підготовчий факультет Сорбонни. Пізніше вдячний Франсуа взяв прізвище свого вихователя Війон, а у віршах називав його батьком, людиною, добрішою від матері.

У 18 років Ф.Війон складає іспити на звання бакалавра , а через три роки – на звання магістра мистецтв, яке давало йому право викладати гуманітарні дисципліни або стати клерком. Проте доля його склалася інакше.

Ф.Війон ніколи не був зразковим громадянином. Ще студентом він брав участь у виставах самодіяльних театральних братств, вчащав до шинків, знався і з шанованими родинами Парижу, і зі злодіями, розбишаками – пияками.



Учень

У червні 1455 р. на Ф.Війона з невідомих причин напав з ножем священик Філіпп Сермуаз. Бійка закінчилася трагічно - напасник загинув менше ніж через дві доби в лікарні від удару ножем та каменем. Війон на сім місяців утік з Парижа, боячись покарання та помсти друзів загиблого. Проте Королівський суд виправдав Війона як людину, яка вчинила вбивство з метою самозахисту, що не вважалося тоді злочином. Після повернення Війон, який досі був непутящим розбишакою, схиляється до злодійства. Відомо, що Війон причетний щонайменше до двох грабежів, у тому числі брав участь у пограбуванні Наваррського колежу, через що знову тікає із Парижа і бродяжить. Очевидно, Війон, блукаючи країною знаходив короткочасний притулок у палацах вельмож.

У 1460 р. Ф.Війон опинився в орманській в’язниці і чекав на страту. Але йому та іншим злочинцям зберегли життя на честь гостювання в Ормані герцогської родини, а з в’язниці він вибрався завдяки помилуванню у зв’язку з проїздом через місто короля Людовіка XI. Після помилування поет повертається до Парижа. Але здоров’я вже підірване, і він передчуває, що невдовзі помре. У цей час він пише найвизначніший свій твір «Великий заповіт», пародію на духівництво.

У листопаді 1462 р. Війона заарештовують двічі: за звинуваченням у крадіжці та за участь у бійці. Поета знову засуджують до страти. Проте суд переглянув справу і змінив повішення на десятирічне вигнання з Парижа. Через три дні магістр Війон, хворий і без грошей, залишає місто, і більше про нього нічого не відомо.

Відомо, що Війон є автором 16 віршів і двох великих творів: «Малого заповіту» та «Великого заповіту».

Слово вчителя.

Ф.Війон був одним із найгеніальніших поетів середньовіччя, якому було відоме життя паризьких вулиць, міської бідноти, волоцюг. Людина, якій відомо життя і бідних, і вельмож. Але чи знав поет себе ?




  • Виразне читання вчителем «Балади прикмет»

  • Бесіда за запитаннями




  • Яким постав перед вами ліричний герой балади ?

  • Що , на вашу думку, означає слово «прикмета»?

  • Які прикмети у своєму житті виділяє ліричний герой ?

  • Чи відчуває ліричний герой необхідність духовних змін у своєму житті ?




  • Виразне читання балади учнями

  • Робота в групах



І група

Визначити в тексті балади роль анафори (однаковий початок рядків)


ІІ група

Пояснити роль епіфори (єдиної кінцівки)


ІІІ група

Виділити антитези. Як вони відображають ідею твору ?


ІV група

Пригадайте, що таке рефрен. Знайдіть рефрен у баладі Ф.Війона. Поміркуйте, яке значення він має у творі.




  • Робота в парах. «Літературне дерево».

Працюючи з картками – інформаторами, учні мають визначити час виникнення балади і її характерні ознаки. Результати дослідження вписати у кленові листочки і причепити до «асоціативного» дерева.



Картка – інформатор 1
Балада – ліро-епічний жанр літератури. Виникла у XII ст. в народному мистецтві Провансу як танцювально-хорова пісня з чіткою строфічною організацією. Невдовзі в Італії, зокрема у творчості Данте, втратила свій танковий характер. У французькій поезії XIV ст. набула канонічних ознак: постійні три строфи, сталу схему римування, обов’язковий рефрен, звертання до певної особи. Гнучкішою за формою і різноманітнішою за змістом зробив баладу французький поет Ф.Війон. Балада стала улюбленим жанром поетів XVIII і XIX ст.



Картка – інформатор 2
Балада – невеликий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного, героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом. Баладі властива невелика кількість персонажів, підкреслена узагальненість, відсутність деталізації, стислість у викладі матеріалу. Гострота, часом трагічність сюжету поєднується в ній з яскраво-ліричним забарвленням розповіді.






Ліро-епічний твір


  • Творча робота в групах «Карусель»

Доведіть, що твір Ф.Війона є баладою. Представники груп записують думки щодо наявності в творі Війона ознак балади, потім обмінюються своїми записами, аналізують роботу.




  • Бесіда за проблемним запитанням




  • Чи досконало людина знає себе ?

Прочитайте відповідь, сховану у головоломці.

Саме епіфора балади вказує на суперечливість внутрішнього світу людини, неможливість судити про себе поза суспільством.

ІІІ. Підсумок уроку
Прийом «Коло думок»: учні мають висловити власну думку.

  • Чи мав право Ф.Війон сказати «Я знаю все й не знаю лиш себе» ?

  • Чи виправдовує поет свої вчинки ?

  • Які засоби виразності сприяють емоційності, композиційній стрункості твору?

  • Що характерне для літературної балади ?


IV. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
Мотивація оцінок.
Домашнє завдання


  1. Виразно читати баладу і вміти її аналізувати.

  2. Називати особливості літературної балади.

  3. Індивідуальні завдання для «творчих груп»:

  • підготувати розповідь про місце балад у творчості Шиллера;

  • знати про сюжетну основу балади Шиллера «Рукавичка».


ТЕМА. Утвердження самоцінності

людського життя в баладі Шиллера «Рукавичка»
Гідність дорожча за багатство

Перське прислів’я

Мета: поглибити знання учнів про літературну баладу; ознайомити учнів з життям і творчістю Ф.Шиллера; розвивати навички виразного читання; вміння висловлювати особисте ставлення до проблем, порушених у творі; виховувати почуття людської гідності.

Обладнання: портрет Ф.Шиллера, виставка творів автора.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Оголошення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності

Сьогоднішній урок поведе нас у часи середньовіччя, де були сміливі й відважні лицарі, що вміли захищати свою честь і гідність. Крім того, ми поглибимо знання про літературну баладу, розглянемо зміст твору «Рукавичка», дізнаємось про його сюжетну основу.



Слово вчителя

Життя – найцінніше, що є у людини, єдине і неповторне. І ми повинні цінувати цей дар.

Наше життя – то лиш мить між минулим і майбутнім, тому прожити його треба гідно. Якщо ти сильна особистість, то зможеш пережити і перемогти всілякі негаразди. Як стверджував Сенека: «Життя цінується не за тривалістю, а за змістом».
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Пригадати ознаки балади як жанру і записати їх у пелюстки квітки.


IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу


  • Презентація портрета Ф.Шиллера




  • Повідомлення про життя та творчість Ф.Шиллера


Робота за прийомом «навчаючи – вчусь»

Учні діляться на дві групи і стають у кола: внутрішнє – 1 група, зовнішнє – 2 група. Вони рухаються у протилежних напрямках, зупиняються і доповідають підготовлену інформацію про життя і творчість Ф.Шиллера

учаснику паралельного кола, який опинився навпроти.

Наприклад:


Інформація І групи

Великий німецький письменник Й.Ф.Шиллер народився у місті Марбаху. Сім’я Шиллерів багато мандрувала за полком, в якому служив батько, а після його відставки переїхала до Людвігбурга.

На 9 році життя хлопчика віддали вчитися до латинської школи. Батьки хотіли, щоб Фрідріх обрав кар’єру священнослужителя, та його вабило художнє слово. На цей час припадають перші літературні спроби майбутнього поета та драматурга.

Балади Ф.Шиллера можна зарахувати до його філософської лірики. Сюжети для своїх балад Шиллер черпав з історії – античної чи середньовічної. Автор намагався спонукати читача до роздумів, зачепити його моральні почуття. Знаними баладами Шиллера є «Івікові журавлі», «Келих», «Лицар «Тогенбург», «Рукавичка».


Інформація ІІ групи

Герцог Карл Євгеній у 1772 році організував школу Карлсшуле, яка згодом перетворилася на академію. На лихо родини Шиллерів, Карл Євгеній запримітив Фрідріха і зарахував хлопця до академії. Цей заклад був справжньою в’язницею.

Найбільшою відрадою для юнака була поезія. Використовуючи кожну вільну хвилину, Фрідріх писав вірші, працював над п’єсою «Розбійники».

Сюжет «Рукавички» Шиллер знайшов в одній французькій хроніці. Мова йшла про випадок, що стався в часи правління короля Франциска І ( XVI ст.). Літописець так описав цю подію: «Одного разу, коли Франциск І збирався дивитися на борню левів, одна дама впустила свою рукавичку і сказала закоханому в неї лицарю Делоржу: «Якщо хочете справді переконати мене, що так сильно кохаєте, як оце щоденно в цім присягаєтесь, то підніміть рукавичку». Делорж спустився вниз, взяв рукавичку, що лежала посередині між жахливими звірями, повернувся на трибуну і кинув дамі в обличчя. Відтоді він уже не хотів її ніколи бачити, незважаючи на неодноразові запрошення та натяки з її боку».




  • Виразне читання балади «Рукавичка»




  • Робота з текстом




  • Яке враження справила на вас балада ?

  • У чому полягає драматичний ефект твору ?

  • Що для Кунігунди було цінніше ?

  • Який конфлікт показаний в баладі ?

  • Як композиційно поділяється балада ?

  • Для чого автор подає докладний опис хижих звірів ?

  • Уявіть, як у реальному житті могла б закінчитися ця незвичайна пригода. Поміркуйте, для чого автор зробив кінець балади нетрагічним.


Творча робота



  • Репортаж з місця подій

Учень, тримаючи мікрофон у руках, веде «репортаж» з королівського двору.



1 репортер. Ми ведемо репортаж з королівського палацу, де король і придворні чекають на жорстокий бій звірів. Та несподівано із балкона на арену між хижаків упала рукавичка прекрасної дами. Глузлива красуня вимагає, щоб лицар, на підтвердження своїх слів про кохання до неї, приніс рукавичку.

2 репортер. Ось всі навколо затамували подих. Лицар Делорж поспішає безстрашно вниз, ступає між звірами і відважно бере рукавичку. Навколо схвальні вигуки, що линуть на його честь, навіть сама Кунігунда вітає лицаря очима. Та що ж ми бачимо ? Відважний Делорж кидає рукавичку дамі в обличчя і покидає її.

Звернення репортера до учнів класу.

- Якими ви уявляєте примхливу середньовічну красуню і закоханого в неї лицаря (словесне малювання).



Заповнити схему


І група


ІІ група


  • Робота в парах

Складання сенкана зі словами «Делорж», «Кунігунда».
Делорж –

Гордий, благородний, мужній.

Ризикує, відстоює свою честь.

Виконує наказ дами.

Лицар.
Кунігунда –

Лицемірна, зверхня, легковажна.

Кокетує, кидає рукавичку.

Наражає на небезпеку лицаря.

Жорстока.



  • Прийом «Ланцюжок»

Учні мають довести, що твір Шиллера є баладою. Кожен учень, даючи руку іншому, промовляє одне речення, називаючи одну із ознак.

IV. Підсумок уроку

Вправа «Поясни ключове слово»



  1. Вюртемберзьке герцогство, м. Марбах. (Місце народження поета).

  2. Військова академія (Заклад, де здобував освіту Шиллер).

  3. Вергілій, Сервантес, Шекспір, Руссо, Гете (автори, чиїми творами захоплювався Шиллер).

  4. «Розбійники» (драма, яка визначила подальшу долю Шиллера).

  5. Штутгард (місто, куди отримав призначення Шиллер на посаду полкового лікаря).

  6. Мангейм (місто, куди втікає поет)

  7. Гете (кумир Шиллера, знайомство з ним).

  8. Єнський університет (працює на посаді професора).

  9. «Івікові журавлі», «Кубок», «Рукавичка» (балади Шиллера).

  10. Кунігунда, Делорж (герої балади «Рукавичка»).

Дати відповіді на запитання:



  • Чи варто ризикувати життям, щоб відстояти честь ?

  • Які зізнання у коханні не принижують честі, гідності людини ?

  • Як ви розумієте перське прислів’я, взяте за епіграф до уроку ?



V. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
Мотивація оцінок.
Домашнє завдання
Намалювати ілюстрації до балади.

Скласти план балади «Рукавичка».

Випереджальне завдання: підготувати розповідь про джерело балади «Вільшаний король» Й.В.Гете.


ТЕМА. Переплетіння психологічного,

фантастичного та реального

в баладі Й.В.Гете «Вільшаний король»
Мета: ознайомити учнів із цікавими епізодами з біографії Й.В.Гете; з’ясувати психологічне, фантастичне та реальне у баладі «Вільшаний король», показати як вони переплітаються; проаналізувати особливості твору; удосконалювати навики виразного читання учнів; розвивати вміння висловлювати думки, аргументувати їх; виховувати чутливе ставлення до природи і внутрішнього світу людини.

Обладнання: портрет Й.В.Гете, скульптурне зображення Вільшаного короля, аудіозапис твору Ф.Шуберта.

Тип уроку: урок – літературне дослідження.
Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

ІІІ. Сприйняття учнями нової теми

Слово вчителя

Ще з давніх часів люди усвідомлювали себе у тісному зв’язку з природою. Вона завжди була для людини загадковою і таємничою. Люди вважали, що природними явищами, довколишнім світом хтось керує. Допомагає рослині рости, посилає на землю дощ …

Ці образи створені людською уявою. А може, вони існують насправді ? Які фантастичні істоти, що діють в українському фольклорі, вам відомі ?

Відповіді учнів.



Словникова робота
Мавка – справжня красуня. Де вона живе, таке ім’я і носить. У полі – Польова, у лісі – Лісова.

Русалка – живе у воді. Пізньої ночі, коли всі поснули, Русалка виходить погуляти на берег річки чи озера.

Водяник – дуже любить вологу, тому його царство озера та ставки.

Лісовик живе у лісі, підтримує порядок у своїх володіннях.


  • Поетична хвилинка

Й.В.Гете «Природа і мистецтво» (Виразне читання вірша підготовленого учнем)

З мистецтвом наче й в розбраті природа,

І все ж вони стрічаються щомить.

Тоді й у мене в серці не щемить,

Коли панує поміж ними згода.

Як совісних зусиль тобі не шкода,

То в слушний час з’єднає труд і хіть

Тебе з мистецтвом, потім заблищить

У творі й вільної природи врода.
У всякій творчості та сама суть.

Нестримний духом досягти не гідний

Довершеності чистих верховин.

Велична ціль тамує сил розгін,

В обмеженні найбільше майстер видний,

Лиш правила свободу нам несуть.



Переклад Г.Кочура

  • Слово вчителя про Й.В.Гете

Джерелом життя і натхнення для німецького мислителя і вченого завжди була природа. Гете яскраво змальовує світ рідної природи: пейзажі Рейну, вкриті лісами гори. Він писав: «Природа! Ми нею оточені й охоплені – непереможно, нам ні вийти з неї, ані глибше в неї проникнути … вона вічно говорить з нами і не видає своїх таємниць … вона огортає людей темрявою і вічно пориває до світла … Вінцем її є любов. Тільки через любов наближаються до неї».

Картини природи – це не тільки тло, на якому розгортаються події, вони допомагають розкрити душевний стан людини.
Слово досліднику


  • Розповідь учня про джерело балади Й.В.Гете «Вільшаний король»

Джерелом балади Гете слугували датські фольклорні балади, зокрема «Дочка короля ельфів», яка насилала на людей смертельні хвороби, а також німецькі народні казки про Вільшаного короля.

Баладу Й.В.Гете було створено на основі перекладу датської народної балади. Поет по-своєму опрацював її, поєднавши з сюжетом про Вільшаного короля – персонажа німецьких народних казок. Цей образ споріднений з поширеним образом український легенд – Лісовиком.




  • Виразне читання балади в особах




  • Дослідження тексту балади

  • Скільки персонажів у баладі ?

  • На чому ґрунтується сюжет твору ?

  • Доведіть за допомогою тексту твору:

  • що Вільшаний король зваблює хлопчика;

  • реакцію батька на слова сина ;

  • що стало причиною загибелі дитини ?


Завдання: визначити реальний , фантастичний, психологічний світи у баладі і заповнити схему



І група – реальний світ

ІІ група – фантастичний світ

ІІІ група – психологічний світ



СВІТ



Реальний

Фантастичний

Психологічний

Батько з сином у густому лісі; вітер; шум дерев; ніч; сивий туман.

Вільшаний король; його донька.

Страх перед таємничим нічним світом; уява, марення хворої дитини.


Слово вчителя
Батько не чує і не бачить Вільшаного короля і намагається пояснити «видіння» сина раціонально. «То, сину, вранішній туман»; «То вітер колише в гаю гілля»; «То верби сивіють у долині». Сину ж ввижається хвостатий пан з короною на голові, він чує його звабливий шепіт. Для сина це реальність, а для батька – марення хворої дитини. У словах батька й сина – два різних сприйняття природи: для одного вона складається з простих і зрозумілих явищ, для іншого – сповнена таємниць і загадок. Лише дитина здатна побачити Вільшаного короля та повірити в його звабливі слова, в його існування.

  • Що, на вашу думку, втілює в баладі Вільшаний король ?

(Вільшаний король – це сила, якій людина не може протистояти. Він оволодіває уявою дитини, як би швидко батько не гнав свого коня).

  • Творча робота

Опишіть Вільшаного короля від імені хлопчика.

  • Асоціативна вправа

Уявіть, що перед вами мольберт, фарби, пензлі. В кольоровій гамі усно вам потрібно змалювати загальне значення від прочитаного. Які кольори ви використовуватимете ?


  • Прослуховування аудіозапису твору Ф.Шуберта та демонстрація скульптурного зображення Вільшаного короля, що у м.Єні.

  • Чи відтворили композитор та скульптор задум поета ?




  • Гра «Розмалюй квітку»

У пелюстках вписані ознаки балади як жанру. Ті, що наявні у творі Й.В.Гете «Вільшаний король», треба замалювати кольором.



  • Дослідницька робота

Порівняйте українські переклади балад «Лісовий цар» Б.Грінченка, «Вільшаний король» М.Рильського. Який переклад більш сподобався, чому?
IV. Підсумок уроку
Оцінювання роботи учнів на уроці.

Мотивація оцінок.
Домашнє завдання
Баладу вивчити напам’ять.

Групі «істориків» підготувати розповідь про київського князя Олега.

Групі «літературознавців» про смерть князя Олега з літописного джерела.


ТЕМА. Поетизація давньоруської минувшини

в баладі О.Пушкіна «Пісня про віщого Олега»

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість О.Пушкіна; розкрити літописне джерело «Пісні про віщого Олега», розвивати усне мовлення учнів, навички дослідницько-пошукової роботи, створення групових проектів; виховувати повагу та інтерес до історичного минулого.

Обладнання: портрет О.Пушкіна, ілюстрації В.Васнецова до «Пісні про віщого Олега».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організація класу

Вступне слово вчителя

Олександр Пушкін … Ім’я російського поета відоме кожному. Мабуть, серед вас нема таких, що не знають царевича Єлисея, князя Гвідона, веселого Балду, прекрасну Лебідь … У 5 класі перед вами розкрилися чарівні сторінки вступу до поеми «Руслан і Людмила», де багато чарівного і незвичайного. А що запам’яталося вам із вивченого, ми перевіримо у формі гри .



ІІ. Актуалізація опорних знань

  • Гра «Аукціон знань»

  1. Якій країні належить творчість О.Пушкіна ?

  2. Де народився поет?

  3. Хто відкрив для Пушкіна скарби усної народної творчості ?

  4. Навчальний заклад, у якому здобував освіту поет ?

  5. Які твори О.Пушкіна відтворюють сторінки історії Київської Русі ? (Події поеми «Руслан і Людмила» відбуваються в палаці київського князя Володимира)

  6. Яких героїв із вступу ви пам’ятаєте ?

  7. Чому О.Пушкін місцем дії поеми «Руслан і Людмила» обрав Київ ? (Молодий поет за сміливі вірші був висланий на південь Російської імперії, до складу якої входила і Україна. Поет побував і у Києві).

ІІІ. Повідомлення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слово вчителя

Легенда про смерть Олега була відома О.Пушкіну ще з юності. Ця надзвичайно напружена історія захопила уяву поета. І не дивно, що перебуваючи на півдні під час заслання, коли О.Пушкін сам побачив ті місця, де розгортаються дії легенди, він створив свою «Пісню про віщого Олега». Через три роки у листі до Бестужева поет пише: «Товариська любов старого князя до свого коня і піклування про нього – риса зворушливої простодушності, та і випадок сам по собі у своїй простоті має багато поетичного». Переробляючи легенду, О.Пушкін виділив не тільки цей мотив, поруч з Олегом з’явився чарівник.




  • Розповідь учня-історика про давньоруського князя Олега

Історичні джерела оповідають, що Олег був з роду новгородського князя Рюрика, який перед смертю передав йому князівство і опіку над своїм сином Ігорем.

У 882 році Олег зібрав військові сили північних племен та варягів і рушив на південь. На дніпровому шляху він здобув Смоленськ, Любеч, врешті Київ. У Києві він наказав убити Аскольда і Діра, як самозванців, і узяв владу в свої руки, як легальний володар. Столицею своєї держави Олег оголосив Київ.

З Києва Олег почав завойовувати українські племена. Покорив древлян, радимичів, сіверян, а також вів боротьбу з уличами і тиверцями. Таким чином він творив одну велику державу.

Олег був дуже могутній князь, хоробрий, відважний полководець. Він робив дуже багато воєнних походів у близькі й далекі краї, завжди з великою здобиччю повертався в Київ.

Його боялися й шанували за відвагу. Навіть цісар Греції вів з ним переговори, внаслідок чого був укладений торговельний договір.

Літописець пише, що Олег виборов собі цей договір з греками своєю перемогою над Царгородом. Він вирушив на двох тисячах човнах Чорним морем і приплив до Царгорода. Коли обступив місто кругом, цісар налякався, що не переможе Олега. Тому вийшов за місто і попросив пощади й миру. Князь пристав на мир, але взяв з міста великі гроші. На знак того, що переміг греків, прибив князь Олег на воротах Царгорода свій щит.

Після укладання миру греки водили руських послів у храми й палаци, показували найвизначніші місця. Таким чином Олег дав Київській Русі не тільки можливість торгувати з Царгородом, а й ознайомив державу з культурою Візантії.

Постать Олега оповита різними переказами (кораблі на колесах під Царгородом, смерть від улюбленого коня) – народна традиція запам’ятала великі лінії творчості першого будівничого Київської держави і надала його особі фантастичних рис.



  • Учень – літературознавець презентує «Повість минулих літ» Виразно читає епізод про князя Олега

  • Виразне читання «Пісні про віщого Олега» О.Пушкіна

  • Робота в групах


Виконання завдань

І група

- Як ставиться волхв до князя Олега ?

- Які епітети характеризують волхва і допомагають зрозуміти ставлення до нього Олега й автора ?

- Кому підвласний провісник ? В яких рядках висловлена ця думка ? (Процитуйте і порівняйте з літописом)



ІІ група

  • Схоже чи відмінне ставлення волхва і поета до могутніх владарів ?

  • Що переживає Олег, почувши пророцтво ?

  • Яким було його ставлення до свого бойового коня ?

  • Як змінюється ставлення Олега до волхва, коли, на його думку, пророцтво не справдилося ? (Порівняйте з літописом).


ІІІ група

  • Що ми дізналися про військову доблесть з літопису і пушкінського твору? (Порівняйте).

  • Чим різниться образ волхва в літописі і «Пісні … » ?

  • Хто ж виявився врешті-решт мудрішим, справді «віщим» - волхв чи князь Олег ?

  • Словесне малювання «Упорядкуй план»

  1. «Олег бенкетує між друзів своїх

В гаю, на зеленому схилі …»

2. «Князь йде полями на вірнім коні …»

3. «І, тихо ступивши на череп німий,

Князь мовив …»

4. «Ви, отроки друзі, візьміть – но коня»

5. «Схиляються гості над тілом в журбі …»

6. «Із темного лісу старий чарівник виходить назустріч …»


  1. Створення групових проектів учнями


«Мовознавці»

Дослідити мову балади.

Визначити застарілі слова.

Пояснити значення архаїзмів за допомогою словника.

Підготували невелике дослідження «Особливості мови балади «Пісня про віщого Олега» .
«Літературознавці»

Довести, що «Пісня про віщого Олега» - балада.


Заповнити таблицю


Ознаки балади

Аргументація






«Поети»
Написати відгук на баладу «Пісня про віщого Олега»


  • Захист проектів


IV. Підбиття підсумків уроку
Оцінювання навчальних досягнень учнів

Мотивація оцінок

Домашнє завдання

Вивчити уривок із балади напам’ять.



Випереджальні групові завдання:

Середній рівень: І – опрацювати біографію Р.Л.Стівенсона.

Достатній рівень: І – підготувати повідомлення про пиктів.

Високий рівень – відомості про варіння трунку із вересу.

Тема. Роберт Льюїс Стівенсон.

«Вересовий трунок».

Уславлення подвигу в непримиренній боротьбі з іноземними загарбниками.

Фольклорні елементи у творі
Мета: поглибити знання учнів про творчий та життєвий шлях Р.Л.Стівенсона; розкрити зв'язок балади «Вересовий трунок» з фольклорною традицією; розвивати навички виразного читання, вміння використовувати «фонові знання»; виховувати патріотичні почуття.
Обладнання: портрет Р.Л.Стівенсона, виставка книг письменника.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Хід уроку
І. Організація класу

Слово вчителя

Шотландія … Її краса вражає кожного живими бескидами із вічнозеленими соснами, кремезними дубами, мальовничими озерами …. На цій чудовій землі жив вільнолюбивий народ – пикти. І саме цей край дав світові багато відомих людей. Серед них і відомий письменник Р.Л.Стівенсон.


  • З яким твором цього автора ви познайомилися у 6 класі ?


ІІ. Робота над темою уроку.


  • Робота за технологією «Ажурна пилка»


Повідомлення біографів
Відомий прозаїк і поет народився у заможній сім’ї. Доля обділила його здоров’ям. Прикутий хворобою до ліжка, Стівенсон радів гарній книжці. Хоч би куди не закинула доля поета, він завжди пам’ятав своє шотландське коріння.

Стівенсон прожив коротке життя, але намагався зробити його цікавим і насиченим. Писав чудові вірші, їздив верхи, плавав на човні, складав молитви для місцевих жителів.



Повідомлення істориків
Пикти – найдавніший з відомих народів, що населяли Шотландію. У шотландському фольклорі пикти часто постають темношкірою расою, невеликими на зріст.

У V ст. в Шотландію з Ірландії прийшли завойовники – скоти, а з півдня – англосакси. До ІХ ст., після тривалих воєн, вони знищили або підкорили собі пиктів, і ті припинили своє існування як окремий народ.


Повідомлення дослідників
Вересовий ель (пиво), поза сумнівом, - найстаріша пивоварна спадщина Шотландії. Історія готування вересового трунку має стародавню традицію. Під час археологічних розкопок на шотландському острові Рум були виявлені черепки епохи неоліту, датовані приблизно 2 000 років до н.е., на яких були знайдені сліди пінного напою, що містять верес. Набагато пізніше, приблизно 100 років до н.е., було відомо, що кельти готували відвар із квітів вересу і меду, але найбагатша спадщина з виготовлення вересового елю стосується часів, коли Шотландія називалася Країною пиктів.


  • Словникова робота у формі гри «Простіше простого»

Верес – вічнозелений низький кущ з дрібним і численним листям і лілово-рожевими квітами.



Трунок – напій.


  • Виразне читання балади підготовленим учнем




  • Бесіда за змістом прочитаного




  • Що ви дізналися про спосіб життя пиктів ?

  • Яким уявляєте шотландського володаря ?

  • За допомогою яких художніх засобів змальовується загибель усіх пиктів?

  • Як пикт характеризує сина першого разу ? Як ця характеристика згодом змінюється ?

  • Чому автор нам дає почути крик юнака?

  • Як ви гадаєте: чому останній пикт ціною власного життя та життя єдиного сина заплатив за секрет вересового напою ?

  • Символом чого є вересовий трунок?

  • Автор протиставляє двох героїв балади, зображуючи на коні жорстокого володаря «вересового краю» та маленького старого пикта. Хто, на вашу думку, виграв це протистояння – могутній король чи його безпорадний полонений ?




  • Дослідницька робота «Подолай перешкоду»

Зараз вам доведеться подолати перешкоду, розгадавши кросворд













































































































  1. Початок твору(зачин).

  2. Художній прийом, протиставлення явищ, думок, почуттів, характерів (антитеза).

  3. Художнє означення, що найчастіше зустрічається в фольклорних творах (постійні епітети).

  4. Вони є невід’ємними у фольклорних творах (повторення).

Доведіть, що в баладі «Вересовий трунок» автор використав фольклорні традиції.



Заповнити схему



ІІІ. Застосування вивченого на уроці


  • Літературний диктант




  1. Місто, в якому народився Р.Л.Стівенсон. (Единбург)

  2. Батьківщина Стівенсона. (Шотландія)

3. Вічнозелена рослина з лілово-рожевими квітами. (Верес)

4. Давнє поселення Шотландії. (Пикти)

5. Напій, що варили пикти. (Вересовий трунок)

6. Напій із вересу був міцніший за … (Вино)

7. Люди, що варили напій. (Броварі)

8. Що помре разом із останнім пиктом ? (Таїна вересового трунку)

9. Збірка, до якої ввійшла балада «Вересовий трунок». («Балади»)




  • Розгадай кросворд










Т































Р
















У
















Н






















О




























К













  1. Автор балади «Вересовий трунок».

  2. Вічнозелений кущик з рожевими квітами.

  3. Місце, куди кинули вороги сина.

  4. Синонім до слова «трунок».

  5. Батьківщина Стівенсона.

  6. Народ, що жив колись у Шотландії.



  • Читання вірша Р.Кіплінга «Заповіт пиктів»


IV. Підсумок уроку
«Коло думок»


  • Чи вартий напій з вересового трунку, щоб за нього віддати життя ?



Оцінювання навчальних досягнень учнів.
Мотивація оцінок.
Домашнє завдання
Скласти цитатний план балади.

Написати твір – роздум «Свобода – найцінніше за усе».






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка