Уроків Урок-гра «Найрозумніший п’ятикласник» Літературна гра «Обрядові пісні»



Скачати 169.99 Kb.
Дата конвертації15.08.2018
Розмір169.99 Kb.
ТипУрок

Зміст.

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Класифікація нестандартних уроків…………………………………………5

2. Урок-гра «Найрозумніший п’ятикласник»…………………………………7

3. Літературна гра «Обрядові пісні»…………………………………………10

Висновок…………………………………………………………………………17

Список використаної літератури………………………………………………19

Вступ.

Форми організації навчання. Форма (лат. forma – зовнішній вигляд, обрис) організації навчання (організаційна форма) – це зовнішній вияв узгодженої діяльності учителя та учнів, яка здійснюється в певному порядку і режимі (Н. Мойсеюк).



Критерії класифікацій форм організації навчання:

- за кількістю учнів – індивідуальні, мікрогрупові, групові, колективні, масові форми навчання;

- за місцем навчання – шкільні форми: урок, робота в майстерні, на пришкільній дослідній ділянці, в лабораторії тощо; позашкільні: екскурсія, домашня самостійна робота, заняття на підприємстві тощо;

- за часом навчання – урочні та позаурочні (класні та позакласні): факультативні, предметні гуртки, вікторини, конкурси, олімпіади, предметні вечори, МАН та інші;

- за дидактичною метою – форми теоретичного навчання (лекція, факультатив, гурток, конференція), комбінованого або змішаного навчання (урок, семінар, домашня робота, консультація), практичного навчання (практикуми), трудового навчання (праця у майстернях, у спеціальних класах, на пришкільних ділянках тощо);

- за тривалістю часу навчання – класичний урок (45 хв.), спарені заняття (90 хв.), спарені скорочені заняття (70 хв.), уроки «без дзвінків».

У сучасній середній загальній освіті класно-урочна форма є основною.

Урок – основна форма організації навчання з певними дидактичними і методичними вимогами до неї, що характеризується низкою структурних компонентів – цільовим, стимуляційно-мотиваційним, змістовим, організаційно-діяльнісним, контрольно-регулювальним та оцінно-результативним (Н. Мойсеюк, З. Шевченко).

Нестандартні уроки (Н. Мойсеюк) урок-прес-конференція, урок-аукціон, урок-ділова гра, урок-змагання, урок-КВК, урок-залік, урок-рольова гра, урок-екскурсія, урок-дослідження, урок-звіт тощо.

Допоміжні форми навчання (Н. Мойсеюк): семінари, практикуми, консультації, конференції, гуртки, факультативні заняття, навчальні екскурсії, домашня самостійна робота, експедиція, картографія та інші.

Окремі дослідники (наприклад З. Шевченко) не погоджуються з правильністю формулювання термінів «урок-дослідження», «урок-екскурсія» тощо, вважаючи урок традиційною класичною формою навчання; вони пропонують послуговуватися терміном «навчальні заняття нових видів (форм)», якщо реалізуються нетрадиційні підходи до організації навчання учнів.




  1. Класифікація нестандартних уроків.

Методичний аналіз сучасних форм роботи та проведення нестандартних уроків дає підстави стверджувати, що всі вони можуть успішно використовуватися в процесі навчання української мови та літератури. Наукова достовірність виучуваного матеріалу, його оптимальність, змістова наповнюваність, що дає імпульс для різнобічного розвитку особистості, є важливими чинниками, які в сполученні з правильним вибором типу, структури уроку та методів навчання сприяють підвищенню ефективності занять.

Більшість уроків нестандартної форми передбачають групове навчання. Як свідчать наукові дослідження, групова навчальна діяльність школярів сприяє успішній реалізації комплексних цілей навчання, засвоєнню бази знань, формує навички самоконтролю, почуття обов’язку й відповідальності за результати навчання. Під час групового навчання здійснюється педагогічна профорієнтація, діти вчаться висловлювати власну думку й рахуватися з думкою товаришів. Запровадження групового навчання на уроках мови і літератури відіграє позитивну роль. Адже групова робота докорінно змінює позицію учня: з пасивного об’єкта впливу вчителя він перевтілюється в активного суб’єкта особистісного навчання. Учень на таких уроках не лише сприймає певну суму знань, а бере активну участь у їх засвоєнні, опановує способи самостійного їх поповнення і розширення.

Отже, розглянемо класифікація нестандартних уроків з мови та літератури.

Урок-КВК – це такий урок, який може бути проведений як урок повторення певної теми чи розділу. Такі уроки проводяться у вигляді різних конкурсів.

Урок-пресконференція – це може бути один з уроків зв’язного мовлення. Може проводитися у формі ознайомлення із різними жанрами та з подальшим їх опрацюванням.

Урок-семінарське заняття – це урок, який практикується в школах (класах) з поглибленим вивченням української мови чи літератури. Такі уроки можуть бути проведені у формі розгорнутої бесіди, обговорення доповідей і творчих робіт, коментованого читання, диспуту.

Уроки-практикуми – це такі уроки, які присвячуються вдосконаленню умінь і навичок учнів. На таких уроках виконуються завдання, що складаються із спеціально дібраного дидактичного матеріалу.

Уроки-залікице уроки, які сприяють повторенню, узагальненню та систематизації вивченого матеріалу, активізації розумової діяльності учнів, вихованню серйозного ставлення до предмета. Для цих уроків обираються теми теоретичного характеру, учні готуються до них протягом певного часу.

Уроки захисту реферату – це уроки, метою підготовки яких є демонстрація вміння критично осмислювати вивчений матеріал, аналізувати, узагальнювати та описувати свої власні спостереження, практично реалізовувати теоретичні положення в самостійних розробках.

Останнім часом активно впроваджуються в практику так звані інтегральні уроки. Різновидом їх є уроки словесності, що інтегрують два або три предмети – мову і літературу (історію, географію, математику тощо).



2. Тема: «Урок-гра «Найрозумніший п’ятикласник».

Мета : систематизувати й узагальнити вивчене; вдосконалювати й розвивати вміння і навички, користуватися багатством української лексики; розвивати почуття колективізму, відповідальності за спільну справу, впевненості у свої сили; виховувати любов до рідної мови, свого народу, його традицій.

Тип уроку : повторення й узагальнення вивченого.

Форма уроку: урок – гра.

Хід уроку.

І крок. Повторення теми «Лексичне значення слова».

Назвіть одним словом (письмово). (0,5 бала)

• Винагорода, яку вручають переможцеві в конкурсі. (Приз)

• Масове інфекційне захворювання. (Епідемія)

• Музичний супровід. (Акомпанемент)

• Льодова гора, що плаває в морі. (Айсберг)

• Слова, що мають протилежне значення. (Антоніми)

• Певний режим харчування. (Дієта)

• Відступ у першому рядку тексту. (Абзац)

• Прохід, прокладений під землею. (Тунель)

• Жорстока, самовладна людина. (Деспот, тиран).

ІІ крок. Тема «Пряме і переносне значення слова».

Підберіть якнайбільше словосполучень, у яких би слово золотий мало

переносне значення. (5 балів).

ІІІ крок. Теми «Антоніми», «Синоніми».

Гра «Доріжки» : з’єднайте слова з протилежним значенням пункти -

ром (----), а слова, близькі за значенням,--- лінію (---). (4 бали)


Щирість

правдивість

чесність


Брехливість

нещирість

нечесність


простота

скромність

невибагливість


чванливість

хвальковитість

претензійність


мужність

відвага


сміливість

лякливість

боягузливість

полохливість




IV крок. Тема «Омоніми».

Підкресліть та назвіть словосполучення з омонімами. (3бали)

Крутий берег – крутий окріп, срібна підставка – срібний іній, залізничне полотно – біле полотно, минув місяць – зійшов місяць, моторна дівчина – моторний човен, весела байка – тепла байка, золотий перстень - золота осінь, дівочий стан – польовий стан, зуб мудрості – зуб від граблів, коваль кує – кує зозуля, літня пора – літня людина.

V крок. Конкурс-аукціон.

До поданих слів доберіть синоніми (утворіть синонімічний ряд)

(слово – 1 бал)

• чарівний – дивний, казковий… ;

• гарячий – жаркий, палючий… ;

• говорити – балакати, гомоніти… ;



VI крок. Весела перерва.

Скоромовка язика ламає, а вимови навчає.

Конкурс на кращого виконання скоромовок (3 бали)

Росте липа біля Пилипа,

Пилип біля липи очами клипа.

VII крок. «У світі загадок».

Відгадайте загадки. Відгадки запишіть, доберіть до них антоніми.

• Сіре сукно лізе у вікно (сутінки).

Ввечері вмирає, а зранку оживає (день).

• Який кінь, коли його циган миє (крадений)?

• У яку бочку не можна налити воду (повну)?

• Коли дурень розумний (коли рак свисне)?

• Що важче: пуд пір’я чи пуд заліза (однаково)?

• З якої миски не можна наїстися (порожньої)?

VIIІ крок. Конкурс «Народ скаже, як завяже».

Продовжте прислів’я. Випишіть виділені слова то доберіть до них

синоніми. (6 балів)

• Брехнею світ пройдеш, але…

• Дружній череді…

• Краще пізно, ніж…

• Ледачий два рази робить, а скупий…

• Ранні пташки росу п’ють, а…

• Малі тілом, та…

ХІ крок. Гонка за лідером (теоретична).

Учитель. Друже, ти увійшов у п’ятірку найкращих у вивчені теми «Лексикологія». У тебе є шанс стати «найрозумнішим п’ятикласником». Спробуй обійти своїх суперників! (1 бал за питання)

• Що вивчає лексикологія?

• Які слова називаються багатозначними?

• У чому полягає переносне значення слів?

• Які групи слів за лексичним значенням ви знаєте?

• Що таке омоніми?

• Чим відрізняються омоніми від багатозначних слів?



Х крок. Математичний.

Підрахуй свої бали!



ХІ крок. Завдання додому.

Підготуйтеся до тематичної атестації з вивченої теми.



3. Тема: «Літературна гра «Обрядові пісні».

Мета: дізнатися більше про виникнення народної обрядової поезії, її різновиди; навчити розуміти магічну силу обрядових пісень для наших предків;

розвивати увагу, творчі здібності учнів естетичне сприйняття народних пісень, учити відчувати неповторну красу обрядових творів;

поглибити знання учнів про культуру, звичаї та традиції українського народу,

відображені в усній народній творчості та художній літературі;

виховувати любов і повагу до славного минулого народу, до його історії,

звичаїв, традицій.



Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Форма уроку: урок – конкурс.

Хід уроку.

І крок. Організаційний момент.

ІІ крок. Ознайомлення з темою, метою, завданнями уроку.

Вступне слово вчителя: Доброго дня діти! Сьогодні у нас не звичайний урок, а урок - конкурс. Вітаю всіх учасників змагання! На сьогоднішньому уроці ми проведемо конкурс і побуваємо в цікавому світі Обрядових пісень. Ви повинні показати свої знання: перевірятиметься, як засвоїли матеріал, чи вмієте чітко й конкретно відповідати на питання, чи вмієте будувати свою відповідь, чи вмієте уважно слухати , не перебивати один одного.

Перш за все нам потрібно розділитися на дві команди, обрати капітанів. Все готово! Розпочинаємо! Отож, граймо і не програємо.



ІІІ крок. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Етапи гри.

  1. Тестування. (Перевіряється вміння обрати правильну відповідь).

2. Знайди зайве слово. ( Перевіряється уважність учнів, вміння віднайти у ланцюжку слів одне зайве).

3. Вікторина. (Перевіряється вміння учнів чітко давати відповідь на питання, враховується багатство словникового запасу.)

4. Методика незакінчених речень: продовжити фразу. (Дає можливість учням організувати свої думки в певному руслі, тренує пам'ять.)

5. Заспіваємо пісню. (Учні співають пісні, які вчилися протягом шкільних років.)

6. Підведення підсумків.

Тестування.


  1. Серед жанрів УНТ найпоширенішою є:

а) казка; б) поезія;

в) пісня г) легенда.



  1. Невеликий музично – поетичний твір строфічної форми, автором якого є народ це:

а) поема; б) народна пісня;

в) байка; г) казка.



  1. Скільки пісень налічує пісенна творчість?

а) 200; б) 200 тисяч;

в) 300; г) 300 тисяч.



  1. Які пісні найдавніші?

а) Обрядові; б) жартівливі;

в) соціально-побутові; г) родинно-побутові.

5. Які пісні виконувалися в час літнього сонцестояння?
а) Купальські; б) веснянки;

в) русальні; г) колядки.



  1. На честь народження нового сонця виконувалися:

а) щедрівки; б) купальські пісні;

в) колядки; г) русальні пісні.



  1. Чому в багатьох щедрівках ідеться про приліт ластівок?

а) Люди хотіли, щоб швидше надійшла весна;

б) любили ластівок;

в) ластівка — символ весни;

г) раніше Новий рік відзначався навесні.

8. Коли виконувалися щедрівки ?

а) навесні;

б) на Миколая ;

в)на Щедрий вечір;

г) влітку.

9. Що таке Коструба і Марена?

а) Назви людей; б) назви свят;

в) назви опудал; г) назви річок.

10. У яких піснях присутні фольклорні персоніфіковані образи Сну й Дрімоти:

а) колядках; б) щедрівках;

в) веснянках; г) колискових.

11. Наука про фольклор називається:

а) фольклористикою; б) логікою;

в) лексикологією; г) фонетикою.

12. Повторення групи слів, одного чи кількох віршованих рядків наприкінці строфи чи рядка – це:

а) анафора; б) рефрен;

в) епітет; г) порівняння.

Відповідь: 1. в); 2. б); 3. г); 4. а); 5. а); 6. в); 7. г);


  1. в); 9. в). 10. г); 11. а); 12. б).

Знайди зайве слово (завдання на картках).

  1. Фольклор, народна драма, літературна казка, народна пісня.

2. Гаївки, маївки, гагілки, щедрівка.

3. «Ой весна, весна – днем красна», «У ржі на межі», «Ой кувала зозуленька», «Кривий танець».

4. Трійця, Петрівка, Водохреща, Свято Купала.

5. Колядка, жниварські пісні, русальні пісні, купальські пісні.



6. Свято Миколая, Свято Русалій, Різдво христове, Маланки.

Вікторина.

  1. Який жанр УНТ є найдавнішим? (пісні).

  2. Що таке народна пісня? (невеликий музично – поетичний твір, строфічної форми, автором якого є народ).

  3. Що таке фольклор? ( усна народна творчість).

4. Чим відрізняється УНТ від літератури? (фольклор – усна форма побутування, колективний автор, варіативність; худ. література – письмова форма існування, автор – конкретна особа, виникає на грунті міфології та усної народної творчості).

  1. Як називається наука про фольклор? ( фольклористика).

  2. Назвіть жанри народної лірики. (малі фольклорні жанри – пісні).

  3. Чому обрядові пісні мають таку назву? (вони виконувалися під час обрядів).

  4. З яким питанням звертаються до весни? («Ой весна, весна – днем красна»)? ( «Що ж ти весно принесла?»).

  1. Які пісні виконувалися під час зустрічі весни? ( веснянки).

  2. Які пісні належать до обрядових? (колядки, щедрівки, веснянки, купальські, русальні, петрівочні, жниварські).

  3. Який ви знаєте найдавніший різдвяний обряд? ( «водіння кози»).

  4. Що вам відомо про зимові свята? Назвіть їх. (свято Миколая Святого, Різдво Христове, Щедрий вечір, свято Маланки, Водохреща).

  5. Про які три свята згадується у творі «Добрий вечір тобі, пане господарю!»? Що вам відомо про них? (Різдво Христове – народження Ісуса Христа, Василя Святого – народження Місяця (Молодика), Святе Водохреща – народження богині води Дани).

  6. За що люди прославляють Христа? ( він дарував людям вічне життя).

  7. Для чого люди Щедрують одне одному? ( мета щедрівок – вблагати духів неба та землі сприяти у господарстві).

  8. Для чого і коли здійснюється обряд засіву? ( цей обряд розпочинався із самого ранку (чи ще з ночі) магічно – символічним ритуалом посівання дворів чи осель, який здійснювався виключно чоловіками або хлопцями. Мотив засіву – накликання родючості на полі, в господарстві та в родині)

  9. Що таке дідух? (дідух – сніп пшениці).

  10. На які групи можна поділити пісні, виконані під час жнив? (зажинкові, власне жниварські, обжинкові).

  11. Чим супроводжувалися обжинки? ( останній сніп замаювали червоною стрічкою і з піснями несли додому. Цей сніп символізував достаток, запоруку нового гарного врожаю).

  12. Які пісні виконуються на Івана Купала? ( купальські).

  13. Для чого дівчата на це свято плели вінки? ( вінок є символом річного коловороту сонячного світила, безконечності, а також дівочості, долі. Він є обов’язковим атрибутом ворожінь та ігор).

  14. Коли виконувалися русальні пісні? (під час обрядів, пов’язаних із Зеленим святом чи Клечальним тижнем).

Продовжіть речення.

  • Усна народна творчість — це ... .

  • УНТ поділяється на такі роди та жанри: ....

  • Народна лірика — це ... .

  • Веснянки — це ... .

  • Серед циклу літніх пісень є ... .

  • Під час Зелених свят співали… пісні.

  • Русальні пісні – … .

  • Купальські пісні виконувалися … .

  • Жниварські пісні – … .

  • Колискова пісня – це … .

  • У щедрівках згадується така пташка, як ... .

  • Колядка – це … .

  • Щедрівка це – … .

  • Під час жнив виконувалися ... пісні

  • Порівняння – … .

  • Анафора – … .

  • Рефрен – … .

  • Епітет – … .

Заспіваємо пісню.

Учні співають веснянку, колядку, щедрівку, жнивну — пісні, які вивчили на уроках літератури.



ІV крок. Підведення підсумків уроку. Оцінювання. Нагородження переможців.

V крок. Визначення домашнього завдання.

Висновок.

З усього сказаного випливає висновок: сучасний урок з мови і літератури – плід майстерності і творчості вчителя-словесника, його професійності, ґрунтовних знань рідної мови та літератури. Критерії сучасного уроку відбивають ті зміни, що відбуваються в системі освіти, та рівень розвитку методичної науки.

Серед найголовніших критеріїв сучасного уроку варто виділити такі:

- розвивальний потенціал уроку;

- використання активних методів і засобів навчання, викладання теоретичного матеріалу великими частинами (блоками);

- проблемне та інтерактивне навчання;

- раціональне використання навчального часу (мотивація навчальної діяльності, індивідуалізація навчання, співпереживання за результати праці, самовираження кожного учня);

- системність знань учнів (повторення, узагальнення і систематизація вивченого, блочність викладу матеріалу, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між мовними явищами, центральна ідея (мета) уроку);

- методичне забезпечення уроку, сучасна технологія (моделювання уроку, навчальний кабінет);

- творчий потенціал уроку (пізнавальні, творчі завдання, інтегральні уроки на основі міжпредметних зв’язків);

- вивчення кращого досвіду, популяризація його на уроці, використання досягнень сучасної лінгводіагностики.

Сказане вище не вичерпує можливостей організації і проведення уроку української мови та літератури. Сучасний учитель-словесник має широкі можливості для його удосконалення.



Список використаної літератури:

  1. М.Пентилюк, О.Горошкіна. «Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах». Київ, вид-во. «Ленвіт», 2005 р.

  2. М.Плющ. «Сучасна українська літературна мова». 6-те вид., Київ, вид-во. «Вища школа», 2006 р.

  3. Г.Передрій, Т. Карпенко. «У світі звуків і слів». Київ, вид-во. «Богдана», 1998 р.

  4. К.Голобородько. «Інтелектуальні ігри на уроках української мови та літератури». Харків, вид-во «Основа», 2005 р.

  5. Науково – методичний журнал «Вивчаємо українську мову та літературу», №4, лютий 2010р.

  6. Науково – методичний журнал «Вивчаємо українську мову та літературу», №6, лютий 2008р.

  7. Науково – методичний та літературно – мистецький журнал «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах», №2, лютий 2008р.

  8. М.Кочерган. «Загальне мовознавство». Підр. 3-є вид., Київ, вид-во «Академія», 2008 р.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка