Уроків української мови в 9 класі Педагогічна теорія абстракція. Її практичне застосування



Скачати 217.4 Kb.
Дата конвертації06.01.2018
Розмір217.4 Kb.
ТипУрок


Методичні розробки

уроків української мови в 9 класі



Педагогічна теорія - абстракція.

Її практичне застосування -

завжди високе мистецтво.

І. Підласий
УРОК 1.

Тема. Складне речення, його будова та основні ознаки.

Мета: поглибити знання про складне речення, його будову та основні ознаки; вдосконалювати вміння й навички учнів визначати граматичні основи складного речення, засоби зв’язку між його части-нами; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять; формувати вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, аналізувати складне речення, робити висновки; виховувати вміння в усьому бачити прекрасне, прищеплювати любов до поезії.

Тип уроку: формування знань та умінь із використанням ІКТ.

Очікувані результати:

Учні повинні знати:

- визначення СР;

- особливості будови СР;

- відмінності між ПР і СР;

- види СР.

Учні повинні вміти:

- розрізняти структурні відмінності ПР і СР;

- знаходити у тексті СР;

- визначати види СР;

- створювати висловлювання за темою на основі опорної схеми;

- ставити запитання з даної теми;

- дотримуватися правил культури спілкування.

Обладнання: комп’ютер, підручник, картки - завдання, таблиця, посібники „Культура мови“.

Компетентності: комунікативна, діяльнісна, мовленнєва, самоосвітня, соціокультурна.

Методи, прийоми та форми роботи: метод „Мозковий штурм“, „Мікрофон“, „Незакінчене речення“, „Коло ідей“, „Дерево рішень“, робота в групі, випереджувальне завдання (підготовка та захист міні-проектів), творче завдання, попереджу-вальний та коментований диктанти, робота біля дошки, з таблицею.

Епіграф:Я бачу веселку серед хмар;

Людина, яка дивиться

під іншим кутом,

не бачить нічого.

Д.Дідро
ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

Рефлексія психологічної готовності учнів до уроку.

З'ясування емоційного стану учнів, їх готовності до уроку: схематично позначити на полях зошита рівень власної компетентності з теми (зафарбовування кружечків).



ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1.Вступне слово вчителя

- Як ви розумієте слова французького філософа? Чому кожна людина повинна вміти бачити веселку серед хмар? Що це означає? Зі словами якого українського письменника перегуку-ється дане твердження? Пригадайте ці слова („Мозковий штурм“).



Учитель. Про величне, чарівне й довершене – поезію – написала українська поетеса Ліна Костенко:

Страшні слова, коли вони мовчать,

Коли вони зненацька причаїлись,

Коли не знаєш, з чого їх почать,

Бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучився, болів,

Із них почав і ними ж і завершив.

Людей мільярди і мільярди слів,

А ти їх маєш вимовити вперше.


Все повторилось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.

- І, мабуть, саме через поетичні рядки ми повинні вчитись бачити прекрасне у житті, оспівувати життя і дякувати Богові за те, що Він нам подарував цей світ і його красу.

2. Контроль знань.

(Проводиться з використанням технології „Мікрофон“).

- Дайте визначення реченню як основній синтаксичній одиниці.

- Які види речень за будовою вам відомі?

- Які речення називаються простими?

- Які речення називаються складними?

- Визначте інтонацію та смислові зв'язки між простими реченнями в складному.

- На дошці записано речення. Доведіть, що дане речення складне.



Твоя душа – блискуча ліра, а серце – огнище у млі.

ІІІ. Цілевизначення і планування.

1.Повідомлення теми й завдань уроку.

2. Узгодження цілей уроку з учнями.

Доповніть цілі уроку, продовжуючи висловлення (метод „Незакінчене речення“, „Мікрофон“).

- На уроці хочу почути, дізнатися про … .

- Мені цікаво було б з’ясувати …

- Хочу навчитися правильно визначати … .

- Хочу поглибити знання з … .

- Сподіваюся відкрити для себе щось нове про… .

- Маю наміри поліпшити знання, досягнути успіхів у … .



ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

1.Пояснення вчителя.

2.Творча групова робота.

З метою визначення видів складних речень учні складають схему – таблицю „Види складних речень“ (метод „Коло ідей“).



3.Захист міні – проектів:

- Складносурядне речення.

- Складнопідрядне речення.

- Безсполучникове речення.

- Складне речення з різними видами зв'язку.

4.Попереджувальний диктант.

Підкресліть граматичні основи в реченнях, визначте засоби зв'язку між частинами речень.

1.Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки. 2.То дощ, то сніг, то знову дощ, і листя лопотіло. 3.Дмухнув вітер понад ставом – і сліду не стало. 4.Чи осінь. Чи зима, чи в зелені діброва весни вітає дні, чи літо славить птах.

V. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування умінь і навичок.

1.Коментований диктант.

- Минулася буря – і сонце засяяло.

[= -] - [- = ].

- Мені здалось, що у вікно постукав сумно вечір і небо зорі заховало у пітьмі.

[= ], що [= - ] і [- = ].

- Вдалині хиталися дерева і шумів задумливо прибій.

[-.-.-. = -] і [= - ].

- Гуляли протяги на ганках,

і барабанив дощ хльосткий,

а темна ніч, мов хуліганка,

зривала з яблуньок хустки.

[= -] і [= -], а [- = ].



2.Робота біля дошки.

- Вона прийшла, непрохана й неждана,

А я її зустріти не зумів.

[- = ], а [- = ].

Вона до мене випливла з туману

Моїх юнацьких несміливих снів.

- Вона прийшла, заквітчана і мила,

[- =, і =, і =, й =, = і = ].

І руки лагідно до мене простягла,

І так чарівно кликала й манила,

Такою ніжною і доброю була.

-І я не чув, як жайвір в небі тане,

Кого остерігає з висоти...

Прийшла любов, непрохана й неждана.

Ну як мені за нею не піти?

Завдання: визначити ГО, накреслити схеми речень, пояснити розділові знаки у ССР.

3.Творча робота.

Учитель. У будинку людського щастя дружба зводить стіни, а любов утворює купол.

Завдання: скласти і записати поетичні рядки про весну, кохання, дружбу, життя, поезію..., використовуючи складні речення (учні зачитують свої роботи).

VI. Підбиття підсумків уроку (контрольно-оцінювальний етап).

1.Узагальнююча бесіда за схемою – таблицею.

2.Метод Дерево рішень:

- Сьогодні на уроці я зрозумів... .

- Я навчився... Отже, я вмію… .

- Я дізнався... Отже, я знаю… .

- Я переконався... Отже, я впевнений… .

- Я замислився... Тому я хотів би… .



3.Заключне слово вчителя.

- Ми розпочали урок словами Ліни Костенко. І тому я знову хочу звернутися до слів прекрасної поетеси:


Життя іде - і все без коректур,

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

І ми живем уже після потопу.


Не знаю я, що буде після нас,

В які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється, - час,

А ми живі, нам треба поспішати.


Зробити щось, лишити по собі.

А ми, нічого, - пройдемо, як тіні,

Щоб тільки неба очі голубі

Цю землю завжди бачили в цвітінні.


...Але не бійся прикрого рядка,

Прозрінь не бійся, бо вони, як ліки,

Не бійся правди, хоч яка гірка,

Не бійся смутків, хоч вони як ріки.


Людині бійся душу ошукать,

Бо в цьому схибиш - то уже навіки.



Вчитель. То ж я бажаю вам ніколи не схибити у житті і постійно пам'ятати, що кожен із вас - Людина. А от що запишете ви у власну Книгу життя, ми дізнаємося на наступному уроці.

VIІ. Домашнє завдання (на вибір).

1.Опрацювати зміст підручника (п.1), виконати вправу 20 (І, ІІ) (для всіх учнів).

2.Написати твір - роздум „Що запишемо в Книгу життя“, використовуючи складні речення.

3.Підготувати лінгвістичне повідомлення „Складне речення, його будова та ознаки“.




УРОК 2.

Тема. Складносурядне речення.

Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів про складносурядне речення: структурно - граматичні ознаки, інтонаційні, пунктуаційні і стилістичні особливості, їх семантику; вдоскона-лювати практичні вміння й навички розпізнавати ССР й прості речення, ускладнені однорідними членами, інтонаційно й пунктуаційно оформляти ССР; розвивати культуру усного й писемного мовлення, формувати пізнавальну активність; виховувати любов до духовної спадщини і її невід’ємної частини, цікавість до влучно сказаного слова, повагу до народної мудрості.

Тип уроку: урок – практикум з елементами народознавства.

Очікувані результати:

Учні повинні знати:

- визначення ССР;

- особливості будови ССР;

- на які групи за сполучниками поділяються ССР;

- відмінності між ССР та іншими видами СР;

- правила вживання розділових знаків у ССР.



Учні повинні вміти:

- знаходити у тексті ССР;

- визначати засоби зв’язку між частинами речення у складному, межі частин у СР, кількість граматичних основ у ньому;

- правильно ставити розділові знаки між частинами ССР й обґрунтовувати їх;

- аналізувати й оцінювати виражальні можливості ССР та інших синонімічних конструкцій;

- ставити запитання з даної теми;

- організовувати самостійно процес набуття знань;

- дотримуватися правил культури спілкування.



Обладнання: підручник, комп’ютер, картки - завдання, таблиця „Складносурядне речення“, схема „Я вже знаю“, тлумачний словник, виставка книг.

Компетентності: комунікативна, діяльнісна, мовленнєва, самоосвітня, соціокультурна.

Методи, прийоми та форми роботи: метод„Мозковий штурм“, „Мікрофон“, „Незакінчене речення“, „Прес“, випереджувальне завдання, лінгві-стична гра, словникова робота, редагування, пошук-конструювання, робота в парах та групах, робота з таблицею.

Епіграф: Зупинись і ти в здивуванні перед красою, і в твоєму серці розквітне благородство.

В.Сухомлинський



ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

Сьогодні у нас незвичайний урок:

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну прекрасну, в країну чудову,

Що нас так чекає й збагачує мову.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Оголошення теми, мети і завдань уроку.

1. Мотиваційний етап.

Вже, друже, осінь, ні, ще не сльота,

Ще у повітрі лагодь промениста,

Ще далечінь бринить прозорочиста,

Але щедрота сонця вже не та.
Як міниться корона золота,

На цьому клені сяйно, урочисто,

А на калині кетяги намиста

Осінній вітер крутить і гойда…

- Непомітно, але впевнено вступила в свої права осінь. Здається, ще зовсім недавно приваблювала бджіл перша квіточка весни, а дівчата втомлювалися від плетіння вінків, наречені ж - від отриманого у дарунок жмутику свіжих квітів… Але все йде, все минає. Пролинула на крилах ластівок весна, відпахло швидкоплинне літо, біжить від нас і осінь. Скоро настане зима – з тріскучими морозами, білосніжними заметілями, Різдвяними святами…

Тому сьогодні, узагальнюючи знання з теми „Складносурядне речення“, влаштуємо ще й проща-ння з осінню, з вічними супутниками людського життя-квітами.

Ви знаєте тему уроку, культурологічну тему, а які, на вашу думку, випливають завдання сьогод-нішнього уроку?

2. Цілевизначення і планування.

- Повідомлення завдань уроку.

- Узгодження цілей уроку з учнями („Неза-кінчене речення“, „Мікрофон“. Доповніть цілі уроку, продовжуючи висловлювання).

- На уроці мені цікаво було б з’ясувати …..;

- Хочу навчитися правильно визначати ….;

- Хочу поглибити знання з …;

- Маю наміри поліпшити знання, досягнути успіхів у … .

Епіграфом до уроку я взяла слова В.Сухомлинського. Чи перегукуються вони з темою уроку? (Учні висловлюють думки).



ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.Перевірка домашнього завдання.

2.Фронтальне опитування („Ти-мені, я-тобі“).

ІV. Основний зміст роботи (виконання різних видів творчих завдань).

Слово вчителя.

- Квіти-постійні супутники нашого життя. Вони на клумбах, у кімнаті, у вазонах. Вони на вишиваних рушниках, серветках. Ними розмальову-вали печі, стіни осель. Засушені, їх клали за образи, з них робили різні напої, відвари. А ще вони – на нашому національному одязі. То які ж квіти найбільше до вподоби українцям?



2.Слуховий диктант.

(Учитель читає легенду про давній символ домашнього затишку, родинної злагоди-Мальву. Завдання-уважну прослухати текст, назвати складно-сурядні речення, вказати засоби зв’язку).



3.Пояснювальний диктант „Складімо квітко-вий букет“.

1.Не цвітуть вони на клумбах і на тихих озерцях, А цвітуть вони у грудях, у людських цвітуть серцях (В.Симоненко). 2.Зеленіють жита, і любов одцвіла, і волошки у полі синіють. 3.Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій, і гаї синіють ген на видноколі, і синіє щастя у душі моїй (В.Сосюра). 4.Де-не-де біля вирв синіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (О.Гончар). 5.На столі з-під рушника виглядає житній хліб, а поряд темніє пучок польових волошок (С.Васильченко). 6.З-під річки лине пісня голосна, А тут біля гостинної веранди, Іде безкровна, лагідна війна Червоної і Білої троянди (М.Рильський).

- Який художній засіб використано у рядках останнього речення? В чому полягає особливість цього художнього засобу?

- Виконати синтаксичний розбір останнього речення (робота біля дошки).



4.Графічна робота.

Накреслити схеми всіх речень пояснювального диктанту.



5. Лінгвістичні хованки („Закодуй речення“).

- Прослухати текст. Визначити стиль і тип мовлення.

- Якими сполучниками поєднані частини складного речення? Дати відповіді у вигляді коду (Є-єднальними, П- протиставними, Р - розділовими).

- Та в тексті є речення, у яких смислові відношення між частинами різні, а це значить що? Домовимося позначати їх двома літерами.



Легенда про волошку

Лісникова єдина дочка Маруся часом бігала на озеро: то коноплі мочити, то білизну прати, - й завжди співала. Це почув водяний вуж. Її краса і спів здолали серце, і вуж, перекинувшись на гарного парубка, ходив до дівчини на побачення, а незабаром і сватів прислав(ЄП).Після весілля повіз він Марусю в підводний палац, і жили вони там дружно та щасливо(Є).Згодом народилися у них дівчинка Горпинка та хлопчик Василько. Через кілька років захотілось Марусі відвідати свого одинокого батька.

Вуж не заперечував, Але просив нічого не розповідати лісникові(П). Дуже просила про це Маруся і своїх дітей. Доїхавши до озера, вуж перекинувся мостом, по якому карета й переїхала на інший бік. Хоч як не просив старий дочку роз-повісти, де вона живе, Маруся ні в чому не призна-валась. Взявши онуків, лісник пішов погуляти з ними в сад і почав у них про все випитувати. Чи то дівчи-на ще нічого не розуміла, чи то вона довіряла дідові, та розповіла старому все (РП). Тоді дід вхопив сокиру й заходився рубати міст. По дорозі додому Маруся побачила озеро, залите кров’ю.

- Це ти, Горпинко, зробила нас усіх нещасними? То будь же за це кропивою! І завжди будеш завдавати людям пекучого болю, як оце ти завдала його мені! А ти, милий Васильку, будь запашним васильком. Люди насолоджуватимуться твоїми пахощами і завжди триматимуть у своїх оселях і церквах.

Ще дужче заплакала Маруся – і полетіла в ліс зозулею(Є).

Код: ЄПЄПРПЄ.

5. „У світі цікавого“.

- Виступ учня з міні-презентацією.

Мова квітів зародилася давно, кілька століть тому на Сході. Букет, як лист, приносив звістки, призначав зустрічі, висловлював почуття. Квітковим словником користувалися на балах, у сімейних колективних іграх. Він постійно змінювався, слова в ньому набували нового значення. Відомий на той час поет і перекладач Д.Ознобишин переклав і видав у 30-х р.18 ст. книгу „Салям, або Мова квітів“, де кожній рослині, - а їх наводилось понад 400,- відповідала якась фраза. Послана, наприклад, дамі конвалія означала: „Довго і потай я кохав тебе“. Шипшина: „Чи можна тобі вірити?“. Гілочка троян-ди: „Ні“.

- Багато українських письменників також досліджували це питання і прагнули ознайомити нас із тим, що символізує та чи інша квітка.

- Виразне читання поезії Д.Білоуса „Мова квітів“.

- А ще з рослинами пов’язано багато прикмет і звичаїв. Зокрема, при народженні дитини. Так, у купіль хлопчика клали любисток (щоб любили), гілочку дуба (щоб був міцний), барвінок (щоб довго жив), чорнобривець (щоб був чорнобривий). А в купіль дівчинки – ромашку (щоб була рум’яна), калину (щоб красива була), любисток (щоб люб’язна була), яблуко (щоб була червоненька).



6. „А квіти я буду малювати і малювати…“.

- Виразне читання поезії Ганни Чубач „Діти Катерини Білокур“.

- Коротке повідомлення про народну художни-цю, чарівницю з Богданівки.

- Знайомство з чарівними полотнами К.Білокур „Півонії“, „Квіти з горіхами“, „Польові квіти“, „Буйна“, „Квіти в тумані“, „Квіти за тином“ та інші.



7. „Щаслива квітка…“.

(Творчі завдання на вибір):

- Скласти складносурядні речення на тему „Квіти - це історія нашого народу“ за таким словни-чком: любисток-квітка кохання, приворотне зілля, прихильність, оберіг від русалок; рожа-символ краси, молодість, оновлення, малювати, Катерина Білокур.

- Скласти невеличке висловлювання за карти-ною К.Білокур, використовуючи складносурядні речення.

- Скласти діалог-прощання з осінню, подяку-вати їй за щедрі дари полів, красу осіннього лісу, за „двори у хуртовині айстр“, використовуючи складно-сурядні речення.

- Скласти лист-подяку К.Білокур за її чарівні полотна, використовуючи складносурядні речення (вказати на засоби зв’язку, смислові відношення між частинами).



V. Підбиття підсумків уроку.

1.Рефлексія.

- Як ви вважаєте, що символізують квіти в житті людини? Яке значення вони мають саме для вас?

- Які завдання, виконані на уроці, вам сподоба-лися? Чого бракувало на занятті, що ви зробили б інакше?

- Чим зацікавила вас соціокультурна тема уроку?

- Що нового ви дізналися? Про що ще хотіли б знати?

2.Поетична хвилинка „Відгадай загадку“.

3.Заключне слово вчителя.

Народна мудрість України увібрала в себе виплекану за століття красу, поетичні погляди на природу. Через своє недбальство ми вже втратили чимало прекрасних повір′їв, переказів. Тож прикладаймося спраглими вустами до живлющих джерел народної мудрості, не даймо загубитись і зникнути їм, пробуймо ще захистити і зберегти ці таємниці про квіти, трави і дерева, яких люди наділяли чарами, цілющою силою, магічними властивостями, що стали символом нашого буття.



VI. Домашнє завдання (диференційоване).

1.Повторити за підручником матеріал, у якому були допущені помилки під час виконання запропонованих завдань.

2.Написати твір-мініатюру в художньому стилі за однією з тем: „Переливи квіткових кольорів“, „Вирости квітку, подаруй радість“, використовуючи складносурядні речення.

3.Скласти підсумкові тестові завдання за тематикою уроку.



УРОК 3.

Тема. Складнопідрядне речення.

Мета: повторити вивчене про складнопідрядне речення, його будову і засоби зв’язку в ньому; вдосконалити вміння визначати їх структуру, розріз-няти основні види підрядних речень; удосконалю-вати навички роботи в групі, розвивати критичність мислення, логіку судження, вміння узагальнювати; сприяти вихованню любові до рідної землі, поваги до людей, чий труд приносить хліб у кожен дім.

Тип уроку: урок - практикум з елементами народознавства.

Очікувані результати:

Учні повинні знати:

- визначення СПР;

- особливості будови СПР;

- відмінності між СПР та іншими видами СР;

- види СПР.

Учні повинні вміти:

- визначати серед складних речень СПР;

- визначати його вид, засіб зв’язку;

- розпізнавати сполучники і сполучні слова;

- організовувати самостійно процес набуття знань;

- працювати в групі;

- аргументувати свою думку;

- презентувати результати своєї роботи.



Обладнання: комп’ютер, підручники, картки із тестами, дидактичний матеріал.

Компетентності: комунікативна, діяльнісна, мовленнєва, самоосвітня, соціокультурна.

Методи, прийоми та форми роботи: бесіда, метод «Мозкова атака», «Мікрофон», дослідження-пошук, випереджувальне завдання (підготовка міні-повідомлень), редагування, лінгвістична гра, словникова робота, робота в парах та групах, тест.

Епіграф:…нива-це моя! Тут я почну зажинок,

Бо кращий урожай не жде мене ніде,

Бо тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок

Мене на ниву батьківську веде…

В.Симоненко
ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.Бесіда за епіграфом.

- Як ви розумієте слова поетичного епіграфа?



2. Ознайомлення з культурологічною змісто-вою лінією.

3. Презентація домашнього завдання (за рівнями).

4. Розминка-гра „Відлуння“.

(учитель називає сполучники підрядності та сполучні слова, а учні-групу, до якої вони належать).



ІІІ. Цілевизначення і планування.

Слово вчителя. Кожен урок української мови спрямований не лише на здобуття навичок грамотного письма, але й на те, щоб розвивати і збагачувати наше мовлення…

Я дивлюсь у вікно. А там… Здається, нічого особливого. Просто день. Просто сонце. Просто легкі хмаринки й туманець. А думки линуть до …Бога і пригадуються слова молитви:

Отче наш, що єси на небесах!

Нехай святиться Ім’я Твоє,

Нехай буде воля Твоя,

Як на небі, так і на землі.

Хліба нашого насущного

Дай нам сьогодні…

А думки все мчать, линуть, летять у минуле. Перед очима з’являється рідне село, батьківська хата і бабуся, якої немає з нами ось уже 19 років. Чую на своєму обличчі дотик її шкарубких, але таких лагідних, ніжних рук, які доглядали мене, пестили, готували смачний обід, місили та випікали хліб… А ви відчуваєте приємний запах хліба?..

А без фантазії, уяви, як і без знання теорії, нам уперед нині шляху не буде. Отож, повернімося до дня вчорашнього, щоб полинули у минуле.



1.Повідомлення теми і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

2.Визначення учнями власних цілей і узгодження їх із загальними.

3.Узгодження плану роботи (учні вносять свої пропозиції, доповнюють актуальними для себе цілями).

ІV. Основний зміст роботи

(Виконання різних видів творчих вправ).



1.Коментований диктант.

Хліб у звичаях і повір’ях

Хліб у народі завжди берегли, цінували. Про нього народ створив багато повір’їв, які мали практичний і ритуально-магічний зміст. Пильнували, щоб хліб не падав додолу. А як упаде, слід підняти його, перепросити, поцілувати і з’їсти. Якщо так не зробити, будуть великі збитки. Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не можна було через нього переступати. Треба підняти, обтрусити й покласти на видному місці-птахам. Хліб, який залишався після поминок, роздавали людям. Не можна було його давати свиням, „бона тому світі покійному хліба не дістанеться“. Не позичали ніколи з дому хліб, коли йшли вперше сіяти, бо не вродить. Перший хліб нового врожаю давали потроху собаці чи котові, щоб людям не вадило…

- Знайти у складнопідрядних реченнях сполучні слова чи сполучники, вказати головну і підряду частини, вид СПР, пояснити вживання розділових знаків.

2.Синтаксичний розбір речення.

Зробити синтаксичний розбір передостаннього речення з коментованого диктанту.



3.Словотвірний розбір.

- Виконати словотвірний розбір слова хлібороб.

- Знайти синонім до слова хлібороб (ратай, комбайнер).

- Робота зі словником наголосів (визначити наголос у слові комбайнер).



4.Пошукова робота.

Записати речення, добираючи найдоцільніші сполучники чи сполучні слова, вказати вид складно-підрядного речення.

Весільний хліб, коровай, шишки треба скоро з’їсти, … не засохли, …в молодих „життя всохне“. Цілушку давали дівчатам, … цілували хлопці. Крихти зі столу ніколи не змітали на долівку, ретельно збирали й віддавали курям, …крихти свяченої паски-худобі й птиці. На Прикарпатті сіяли їх по городу до схід сонця. Вірили, … від тих крихт виростуть квіти марунки, …мають цілющі властивості.

5.Диктант-переклад (усно).

Прослухати текст. Перекласти його україн-ською мовою. Назвати і проаналізувати складно-підрядні речення. // Олійник О. Українська мова. Підручник для 10-11 класів.-К., 1998.- С.326.



6.Поетична хвилинка.

- Гра „Аукціон“. Назвати українські прислів’я чи приказки про хліб, працю хлібороба, які були б зразками складнопідрядних речень.

- Прослухати музичний запис пісні „Хліборобська доля“. А які пісні про хліб, хліборобську долю знаєте ви? Виконайте їх.

7.Мовленнєві дивовижі (індивідуальні завда-ння).

Скласти складнопідрядні речення за схемами:

1.[ ], ( щоб … ). 2.[ ,(сп.сл. що …), ].
3.(Як …) - [ це… ]. 4.(Якби …), [ ].
5.[ … (щоб …), хто … ]. 6.[ ], ( де … ).
8.Графічний запис речень.

1.За хліб і сіль, що маєм від народу, віддаймо кров гарячу, а не воду. 2.Як я люблю оці години праці, коли усе навколо затиха. 3.Як пахне хліб-це знає кожен. 4.Хто зерно сіє золоте в землю парку невтому, той сам пшеницею зросте на полі вселюдському. 5.Щоб добре жити, треба гуртом робити. 6.Як у травні дощ надворі, то весною хліб в коморі. 7.Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається. 8.Хто про землю дбає, вона тому повертає. 9.Де оре сошка, там хліба трошки. 10.Буде той голодний, хто у жнива холодку шукає. 11.Держімося землі, бо земля держить нас. 12.Якби хліб та одежа, то їв би козак лежа.



9.Завдання з розвитку культури мовлення.

- Як ми говоримо!

Як правильно? Землеробство, хліборобство, рільництво, обробіток землі.

- Прослухати уважно текст В.Скуратівського „Хліб на столі“. Переказати його, вживаючи складнопідрядні речення.

- Скласти діалог на тему „Не кидайтесь хлібом“.

- Як правильно: по хліб чи за хлібом?



Петрика і Миколку матері послали купити хліба.

- Ви йдете по хліб чи за хлібом? - поцікавилась принцеса Примхливих Правил, у якої хлопчики запитали, де магазин, і примружила очі.

- За хлібом, - розгубившись, вимовив Микола.

- Ну, що ж, - зітхнула Принцеса (вона завжди зітхала, коли хтось помилявся). Іди за хлібом. Ось твоя дорога.

І Микола побачив далеко попереду маленьку паляничку, яка статечно ступала по дорозі на своїх тоненьких ніжках. Він довго йшов і ніяк не міг її наздогнати.

А Петрик відповів Принцесі, що він іде по хліб. Цей хлопчик уже давно приніс його матері. Отже, як правильно треба говорити?

V. Підбиття підсумків уроку.

1.Тестовий контроль.

1.СПР – це ...

а) СР з безсполучниковим зв'язком;

б) СР зі сполучниковим зв'язком;

в) ПР з відокремленими додатками, означення-ми, обставинами.

2.СПР складається з:

а) двох чи кількох головних речень;

б) двох чи кількох підрядних речень;

в) одного головного й одного (чи кількох) підрядних речень.

3.З яких частин - речень складається СПР ?

а) З двох чи більше рівноправних, незалежних;

б) з головного та підрядного (або кількох підрядних).

4.Від якої частини СПР ставиться питання?

а) від головної;

б) від підрядної;

в) взагалі не ставиться, оскільки прості речення в ньому є незалежними.

5.Як називаються засоби оформлення зв'язку у СПР?

а) Сурядні сполучники;

б) підрядні сполучники та сполучні слова.

6.Якими є частини СПР?

а) Рівноправними;

б) нерівноправними.

7.Підрядна частина може стояти:

а) перед головною і після;

б) у середині головної;

в) перед головною частиною, у середині й після неї.

8.Сполучні слова – це ...

а) повнозначні слова, які є членами підрядної частини;

б) повнозначні слова, що пояснюються підрядними частинами;

в) різновид сполучників.

9.Які частини мови можуть виступати в ролі сполучних слів?

а) Займенники й прислівники;

б) прикметники й числівники.

10.Речення



Вливається день до долини,

Мов світле молоко до миски

є:

а) просте;



б) СПР;

в) ССР.


11.Місце підрядної частини відносно головної:

а) не можна змінювати ніколи;

б) можна змінювати завжди;

в) іноді можна змінювати.

12.На які види поділяються СПР за значенням і будовою?

а) Підметові, присудкові, додаткові;

б) означальні, з'ясувальні, обставинні.

2.Рефлексія.

Запитання:

- Які завдання, виконані на уроці, вам сподоба-лися? Чого бракувало на занятті, що ви зробили б інакше?

- Чим зацікавила вас соціокультурна тема уроку?

- Що нового ви дізналися? Про що ще хотіли б знати?

3.Заключне слово вчителя.

Мені дуже хотілося б, щоб цей урок не пройшов для вас даремно, щоб кожен із вас задумався над тим, як він ставиться до хліба. Скільки б не мали його люди, але завжди брали його до рук трепетно й урочисто. Недарма поет М.Рильський писав: „Не кидайсь хлібом, він святий“. Маленьким сонцем він зігрівав людей в роки лихоліття, давав силу земну бійцям на фронті, люди всіх часів і народів вважали: хліб-то життя.

Тож завжди і скрізь пам’ятайте слова П.Воронька:

З хлібом у нас зустрічають гостей,

Хліб на весіллях цвіте в короваї.

І кращих немає на світі вістей,

Аніж-хліб уродився у рідному краї.

VI. Домашнє завдання(диференційоване).

1.Повторити за підручником матеріал, у якому були допущені помилки під час виконання запропонованих завдань.

2.Написати твір-мініатюру на тему: „Ціна шматочка хліба“, використавши слова П.Воронька за епіграф.

3.Прочитати твір Н.Баклай „Полотняна торба“, виписати складнопідрядні речення, визначити їх вид, засоби зв’язку.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка