Уроки 72-73 Тема. Вживання І правопис прийменників



Скачати 191.09 Kb.
Дата конвертації16.01.2018
Розмір191.09 Kb.
ТипУрок

7 клас

Українська мова

Уроки 72-73

Тема. Вживання і правопис прийменників

Мета: домогтися усвідомлення особливостей вживання і правопису похідних прийменників; формувати вміння писати похідні прийменники разом, окремо та через дефіс; виробити відповідні правописні навички.

Учні знатимуть: правила написання похідних прийменників разом, окремо та через дефіс; правила вживання прийменників у-в, з-зі-із.

Учні вмітимуть: правильно вживати на письмі похідні прийменники та прийменники у-в, з-зі-із.
Хід уроків

І Установчо –мотиваційний етап

1. Актуалізація опорних знань


Спишіть , розкриваючи дужки. Підкресліть слова , вжиті з прийменниками. Визначте їх відмінок. Однозвучні з прийменниками префікси виділіть.

Як тільки весна десь у ( житечко-пшениця) розминеться із ( літо), у ( ми) достигають суниці, достигають (у)ночі при ( зорі) і тому стають (з, с) хожими на ( роса), що випала ( з, с) зірки. Я люблю, як ти розкриваєш свої вії, (при)журений житній цвіт, я люблю, як ти довірливо дивишся на (я) очима волошки і озиваєшся косою (у,в) ( луг), перепілкою ( у, в) ( поле).


2. Заповніть І та ІІ колонку таблиці



Що знаю про прийменник?

Про що хочу дізнатися?

Про що дізнався?












ІІ Опрацювання навчального матеріалу


  1. Самостійна робота з таблицею « Написання похідних прийменників»

  2. Виконайте вправи 395, 396

  3. Опрацюйте матеріал підручника на сторінці 206-207

  4. Виконайте вправи 386, 390, 391

ІІІ Рефлексивно – оцінювальний етап

  1. Робота з таблицею.

Заповніть ІІІ колонку таблиці

Що знаю про сполучник?

Про що хочу дізнатися?

Про що дізнався?












  1. Домашнє завдання

Вивчити правила з параграфу 32, вправа 397, 398

7 клас

Українська література

Урок № 50

Тема. Василь Симоненко « Перехожий»

Мета: визначити ідейно-художні особливості поезії ; розвивати навички виразного читання.

Учні знатимуть: ідейно-художній зміст твору

Учні вмітимуть : аналізувати ліричний твір, виразно читати його

Хід уроку

І. Установчо-мотиваційний етап
Пригадайте , хто така Ліна Костенко, які твори її ви вчили, що для них характерно, а також які риси притаманні самій Ліні Костенко як особистості?

Виходячи з цього , зовсім не дивним здається, що В. Симоненко присвятив свій вірш « Перехожий» саме Ліні Костенко. Чому? Про це ви дізнаєтесь, прочитавши вірш.


ІІ. Опрацювання навчального матеріалу

  1. Прочитайте вірш « Перехожий»

  2. Дайте відповіді на питання.

_Яким постає перед вами ліричний герой твору?

_Знайдіть у тексті рядки, які характеризують його.

_ Чому, на вашу думку, перехожий не має імені, не має індивідуальних рис?

_ Яка роль таких людей у суспільстві?

_ Знайдіть у тексті рядки, які характеризують натовп.

_Як люди з натовпу ставляться до таких яскравих індивідуальностей?



_ На чиєму ви боці, чому?



  1. Порівняйте свої висновки з висновками учителя.

Перехожий – це ліричний герой вірша В. Симоненка. Він гордий, прагне до пізнання світу, до відкриттів, до праці; не боїться перешкод на своєму шляху, творча особистість, красивий у своїх мріях і пориваннях; як і кожна людина, може помилятися, терпіти невдачі, але виправляється, долає труднощі, йде далі. Автор не дає йому імені , бо це узагальнений образ. Саме завдяки таким людям відбувається прогрес людства. Одні люди з натовпу ставляться до перехожого байдуже, другі заздрять, треті радіють його невдачам.


  1. Порівняйте лексику вірша , яка стосується перехожого та натовпу. Який прийом використовує автор ? З якою метою?

  2. Звірте свої висновки з висновками учителя.

Автор використовує антитезу. Протиставляється піднесена, часто висока лексика приземленій, просторічній, грубуватій, як протиставляються індивідуальність і натовп, талант і сірість, духовне і матеріальне.
ІІІ Рефлексивно-оцінювальний етап

  1. Що спільного ви помітили між поезіями Ліни Костенко та віршем « Перехожий» В.Симоненка? ( «крилатість» протиставляється приземленості)

  2. Чому В. Симоненко присвятив свій вірш Ліні Костенко? ( Тому що у ньому він теж порушує тему « крилатості» людини, її мрію осягнути навколишній світ, зрозуміти його. Поет стверджує, що «крилатість» доступна не всім людям, і не завжди такі люди знаходять розуміння серед собі подібних. Але саме завдяки їх мужності, розуму, бажанню пізнати світ і відбувається прогрес людства.)

  3. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати вірш « Перехожий», відповідати на питання в підручнику с.280

Урок № 51

Тема. Андрій Малишко « Пісня про рушник»

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю поета, допомогти усвідомити ідейно-художні особливості твору, його значення; розвивати навички виразного читання, аналізування ліричного твору.

Учні знатимуть: основні віхи життя і творчості А. Малишка; ідейно-художній зміст твору.

Учні вмітимуть: аналізувати ліричний твір, виразно читати вірш напам’ять

Хід уроку

І. Установчо-мотиваційний етап
Його пісні отримали найвищий статус – стали народними. Це « Київський вальс», «Ми підем , де трави похилі», « Вчителька», « Стежина», « Пісня про рушник». Остання стала візитною карткою України. Чому? Хто ж він, Андрій Самійлович Малишко, який своїми піснями прославив рідний край ?

ІІ. Опрацювання нового матеріалу


  1. Прочитай статтю підручника про Андрія Малишка с. 281-284

  2. Дай відповіді на питання с. 284

  3. Розглянь фото українських рушників та прочитай цікаву статтю про них (about- ukraine.com/index.php?text=706)

4.Прослухай аудіозапис «Пісні про рушник»

(http://ololo.fm/search/ )

або прочитай текст пісні на с.284-285

5.Дай відповіді на питання

_ Чи сподобалася тобі пісня? Чим саме?

_ Які образи в пісні найбільш близькі тобі?

_ Схарактеризуй їх, заповнивши таблицю.


Образи

Характеристика

Художні засоби творення



























_ Чи можна вишитий рушник із поезії Андрія Малишка вважати образом-символом?



  1. Визнач ідею твору

ІІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап


  1. Зроби висновок, чому « Пісня про рушник» так припала до серця нашому народові, стала його візитною карткою?

  2. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять «Пісню про рушник»


10 клас

Українська мова

Урок № 50

Тема. Основні групи фразеологізмів

Мета: ознайомити учнів із основними групами фразеологізмів; збагатити мову десятикласників фразеологізмами.

Учні знатимуть: Що таке фразеологізми, основні групи фразеологізмів, їх якості, походження.

Учні вмітимуть: знаходити фразеологізми в тексті, розрізняти групи фразеологізмів за способом з’єднання компонентів та за походженням; використовувати фразеологізми у своєму усному та писемному мовленні.

Хід уроку

І. Установчо-мотиваційний етап
1. Прочитайте словосполучення і визначте, які з них вільні, які нероздільні, стійкі. Як називаються стійкі словосполучення? Випишіть їх і поясніть значення.

Сказати слово, слово в слово; бере ручку, бере за живе; вода потекла, як вода змила;високий сміх, на сміх брати.


ІІ. Поглиблення знань , умінь і навичок та засвоєння основних груп фразеологізмів.


  1. Опрацюйте поданий матеріл.

Фразеологізм _ особлива одиниця мови, що складається з двох або більшої кількості слів і характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю лексичного складу та граматичної будови.

За способом з’єднання слів( компонентів) фразеологізми поділяються на фразеологічні зрощення( ідіоми), значення яких не випливає із значення складників ( розбити глек, пекти раків) і фразеологічні звороти, слова в яких певною мірою зберігають свою смислову і граматичну самостійність( сім пятниць на тиждень, танцювати під чужу дудку) та ін.

Окрему групу фразеологізмів складають прислів’я, приказки, крилаті вислови, афоризми.

Групуються фразеологізми і за походженням, а саме: на основі фольклору ( промовка про вовка), професіоналізмів( грати першу скрипку), іншомовних запозичень (дивитися крізь пальці, апетит приходить під час їди, вавилонське стовпотворіння), різних стилів (надати слово, на точці замерзання) та ін.

Фразеологізмам властиві такі виразові якості, як образність, емоційність, оцінність, експресивність. Образність становить їхню естетичну цінність.


  1. Випишіть в один стовпчик фразеологічні зрощення, в інший - фразеологічні звороти. Поясніть їх значення.

Розбити глек, прикусити язика, дивитися вовком, от тобі й на!, задерти ніс, бути на сьомому небі, і вухом не веде, не нюхати пороху, благословлятися на світ, і слів нема, голова кругом ходить.


  1. Перепишіть. У дужках напишіть походження фразеологізмів, розкрийте їх зміст.

Зразок. Відкрити збори ( офіційно-діловий), під кутом зору ( науковий), діяти тихою сапою ( професіоналізм).

Загострити питання, говорити ні те ні се, надати слово, вимушена посада, з’явитись на арені, як з гуся вода, берегти як зіницю ока, дамоклів меч, по перше число.


ІІІ. Формування практичних умінь і навичок
Тренувальні вправи

  1. Поясніть значення таких фразеологічних виразів. З 3-4 із них складіть речення і запишіть. Підкресліть усі члени речення. Яким членом речення є фразеологічний зворот у кожному із них?

Пятами накивати. Викинути колінце. Крізь зуби. Замилювати очі. Вилами по воді писано. Ні риба ні мясо. Витрішки купувати. Бити байдики. Товкти воду в ступі. Кінці в воду. Води багато утекло.


  1. Запишіть фразеологізми з українськими відповідниками. Скориставшись довідкою, поясніть їх значення.

Зразок. Совершить покушение – вчинити замах.

Сломя голову. И след прстыл. Переменить гнев на милость. Смех да и только. Ни пава ни ворона. Стереть в порошок. Было да сплыло.

Довідка. Стрімголов. Змінити гнів на ласку. Сміх та й годі. І сліду не лишилось. Ні пава ні гава. На порох стерти. Було та за водою пішло.


  1. Виразно прочитайте речення. Визначте в них фразеологізми і поясніть їх стилістичну роль. Запишіть ( на вибір) кілька речень. Коні ставали диба і не хотіли йти. І гнало ним назад так, що він землі під ногами не чув від страху. І хто це тобі на нас намотав? І ти віриш? Намотав собі на ніс, що я з ним говорила. Вік прожити – не ниву пройти гомінливу. Ну, а ти вже із нами пройди тую ниву! Удова, не плачте з туги, правди у сльозах нема.




  1. Перепишіть речення – крилаті вирази. Допишіть до них ще кілька прикладів.

Людина – це звучить гордо ( М. Горький). Бути або не бути ( В. Шекспір). Учитеся , брати мої, думайте, читайте ( Т. Шевченко). Послухали лисичку – і щуку кинули в річку ( Л. Глібов)
ІY. Рефлексивно-оцінювальний етап
1. Дайте відповіді на питання

_ Що називається фразеологізмами? Наведіть приклади.

_ Назвіть джерела походження фразеологізмів.

_ Яку роль вони відіграють у мові?


Домашне завдання

Користуючись фразеологічним словником, доберіть по кілька фразеологізмів зі словами голова, серце, слово, око. Запишіть їх. Складіть з окремими із них 6-7 речень, запишіть, підкресліть усі члени речення.



Урок № 51

Тема. Багатозначність фразеологізмів. Стилістична роль багатозначності, синонімії та антонімії фразеологізмів

Мета: розкрити багатство стилістичних можливостей фразеологізмів.

Учні знатимуть: які семантичні категорії поширюються на фразеологію, яку роль у стилістичній виразності мовлення відіграють фразеологізми.

Учні вмітимуть: вживати в усному і писемному мовленні фразеологізми – антоніми, синоніми, фразеологізми , яким властива багатозначність.

Хід уроку
І . Установчо-мотиваційний етап
1. Порівняйте значення фразеологізму бабине літо в наведених реченнях.

День був ясний , сонячний та теплий. Починалось бабине літо.

Аеродром обснували білі антени бабиного літа.


  1. Пригадайте , що таке багатозначність. Які ще семантичні категорії поширюються на фразеологію?


ІІ. Опрацювання нового матеріалу
На фразеологію поширюються семантичні категорії і процеси лексики – багатозначність, синонімія, антонімія, омонімія, переносне значення та ін.

Багатозначністю називають властивість слова чи фразеологізму виступати в контексті з різними значеннями.

Іншим разом я б, роззявивши рота, витріщився на цей дім. Мотря роззявила рота на свекруху. У першому реченні фразеологізм роззявивши рота означає здивувавшись. У другому – почала лаяти.
ІІІ. Формування правописних умінь і навичок


  1. Поясніть значення фразеологізму бабине літо у кожному з речень. Випишіть по одному реченню з кожним із значень. Підкресліть члени речення. Яким членом речення виступає фразеологізм?

День був ясний , сонячний та теплий. Починалось бабине літо. « Бабине літо» висіло на віттях, як прядиво. Аеродром обснували білі антени бабиного літа. Ми складали вірші про минуле літо. Про журавлів, про теплі дні « бабиного літа». Він причепив до свого бриля нитку бабиного літа.


  1. Розподіліть названі синоніми за значенням на дві групи і запишіть їх. Поясніть значення. Складіть по одному реченню з фразеологізмом кожної групи.

Зуб на зуб не попадає, пекти раків, мороз проймає, зайнятися рум’янцем, червоніти по самі вуха, пробирають дрижаки.


  1. У яких зв’язках між собою подані пари фразеологізмів? Складіть з ними речення й запишіть.

Хоч лопатами загрібай – як кіт наплакав; тримати язик за зубами – розпустити язика; хоч до рани прикладай – хоч кіл на голові теши; з усіх ніг – нога за ногою; вести перед – пасти задніх.


  1. Прочитайте приказки і прислів’я. Які значення ( синонімічні чи антонімічні) вони виражають?

Ні холодно ні жарко; старі й малі; день і ніч; правда кривду переважить; добре говорить, та зле робить; хто високо літає, той низько сідає.
5.Замініть фразеологізми-синоніми одним словом. Запишіть.

Зразок. Хліб насущний, шматок хліба, хліб-сіль – харчі.

Співати дифирамби, кадити фіміам, співати хвалу, підносити до небес; як на голках, як на вогні, як на терню, як на ножах; без ліку, кури не клюють, лопатою горни, аж кишить, як маку, до біса, як піску морського, ні проїхати ні пройти, по горло , по самісінькі вуха, по шию, з головою, ціла купа, як цвіту в городі; ні в казці сказати ні пером описати; хоч з лиця воду пий, хоч картину малюй, хоч ікону малюй, як зоря, очей не відірвати, брати на себе очі.
6.Користуючись словником , перекладіть фразеологізми українською мовою. Поясніть їх значення і запишіть українські відповідники.

До зари; куй железо, пока горячо; куда ни шло; разводить тары-бары; ранняя птичка носок прочищает, а поздняя глаза продирает; с незапамятных времен; я про сапоги, а он про пироги.


ІY. Рефлексивно-оцінювальний етап.
Дайте відповідь на питання

  1. Яку роль у стилістичній виразності мовлення відіграють фразеологізми – їх багатозначність, синонімія, антонімія? Наведіть приклади.

  2. Домашнє завдання

С. 108,109 , вправа 193, 194

Світова література

7 клас

Урок № 50

Тема. О. Генрі « Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів.

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю американського письменника О. Генрі; домогтися засвоєння поняття « новела»; розкрити своєрідність сюжету та оповіді новели О. Генрі « Останній листок».

Учні знатимуть: факти з біографії письменника; що таке «новела»; зміст новели « Останній листок».

Учні вмітимуть: аналізувати ідейно-художній зміст новели, образну систему твору.
Хід уроку
І. Установчо-мотиваційний етап
Життя – нелегка річ. Особливо це стосується людини, котра вболіває за долі інших. А письменники, як відомо, є саме такими. Дуже часто їхнє життя – це суцільні труднощі.

Складною виявилася й доля американського митця О. Генрі. Але він досить мужньо боровся з негараздами. О. Генрі любив повторювати: « Життя – не трагедія і не комедія. У ньому поєднуються і комічне, і трагічне одночасно...» Можливо, саме тому , читаючи твори письменника, людство ось уже майже століття весело сміється і плаче одночасно. Чому? Це і є одним із його секретів, який ми спробуємо розгадати.


ІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Прочитайте повідомлення про життя та творчість О. Генрі.

О.Генрі — один із найпопулярніших американських новелістів початку XX ст. Письменник-гуморист і митець поетичного світовідчуття, чутливий та іронічний, він був надзвичайно уважним до прикмет реального буття Америки своєї доби і створив власний романтичний міф про «маленького американця». О.Генрі — талант, який у своїх коротких динамічних новелах дарує людям віру в любов, без чого не може бути життя, як його не може бути без кисню у повітрі. Він є автором понад двохсот вісімдесяти оповідань, скетчів, гуморесок. Американський прозаїк О.Генрі (справжнє ім'я Вільям Сідней Портер) народився 11 вересня 1862 року в Грінсборо, штат Північна Кароліна. Життя Вільяма Портера було нерадісним від самого дитинства. У три роки він втратив матір, а батько, провінційний лікар, ставши вдівцем, почав пити й невдовзі перетворився на нікчемного алкоголіка.

Навчався Вільям у приватній школі своєї тітки Евелін, а також у середній школі Грінсборо. Там він багато читав класиків світової літератури, що в майбутньому вплинуло на формування його літературного смаку.

Закінчивши школу, п'ятнадцятирічний Вільям Портер з 1878 р. став учнем аптекаря, а 1881 р. отримав офіційне посвідчення, яке дало йому право працювати фармацевтом. У березні 1882 р. юнак захворів на туберкульоз.

За період 1881-1895 pp. Вільям Сідней Портер змінив чимало професій: працював аптекарем, клерком із продажу нерухомості, креслярем в управлінні штату, бухгалтером і касиром у банку. Паралельно із роботою у банківській конторі він публікує свої перші літературні твори, які свідчать про його безсумнівний хист письменника-гумориста. У березні 1894 р. Портер починає видавати гумористичний щоденник «Роллінг Стоун» («Перекотиполе»), на який покладає великі сподівання, однак у зв'язку з фінансовими труднощами газета існувала недовго. Пізніше, у 1895-1896 роках, Портер створює низку нарисів, оповідань, фейлетонів, які з'являються у техаських періодичних виданнях. У березні 1895 р. сталася подія, яка вплинула на його подальше життя: Портер змушений був залишити банк, бо банківська ревізія виявила розтрату значної суми грошей. Біографи письменника дотепер сперечаються, чи був він насправді винний. З одного боку, він мав потребу в грошах для лікування хворої дружини, з іншого — касир Портер звільнився з банку в грудні 1894 року, тоді як розтрата була розкрита тільки в 1895 році, причому власники банку були на руку нечисті. Портера було заарештовано. Після звільнення під заставу він тікає до Нового Орлеана, де працює репортером під чужим ім'ям. Звідти він прямує ще далі — до Гондурасу, країни, що була притулком усім, хто мав проблеми з американським законом. Але згодом, повернувшись на похорон дружини, був заарештований і засуджений на 5 років в'язниці.

Цей період перебування Портера у Центральній Америці пізніше відіб'ється в його новелах і романі «Королі та капуста». 39 місяців перебування у в'язниці — найтяжчий період у житті письменника. Його врятувало знання аптекарської справи: з 25 квітня 1898 р. він — аптекар у в'язниці Коламбуса. Одним із його обов'язків було чергування у в'язничній лікарні ночами. У нього з'явився вільний час, і він активно почав писати. В Коламбусі Портер написав 14 оповідань, із яких було опубліковано три, і він вирішив стати професійним письменником. Саме протягом цих років, що минули за ґратами, сформувалось його художнє світобачення. Допомогли спогади Ела Дженнінгса, з яким доля звела його ще під час переховування в Гондурасі, що з іронії долі знову опинився пліч-о-пліч із письменником у каторжній в'язниці Коламбуса, штат Огайо.

Звільнився Портер достроково (за зразкову поведінку й хорошу роботу в тюремній аптеці) влітку 1901 року. Тюремні роки Портер ніколи не згадував.

Він вирушив до Нью-Йорка, де поринув у літературу. Період 1902-1903 років був часом напруженої праці й матеріальних труднощів, але з кінця 1903 р. розпочинається період популярності О.Генрі.

Наприкінці 1903 року О.Генрі підписав контракт із нью-йоркською газетою «World» на щотижневу здачу короткого недільного оповідання — по сто доларів за один твір. Цей гонорар на той час був досить великий. Річний заробіток письменника дорівнював прибуткам популярних американських романістів.

У 1904 р. він публікує 66 оповідань, протягом наступних років темп роботи трохи знижується, бо виснажлива праця перевищує фізичні сили О.Генрі. У 1904 р. побачив світ роман у новелах «Королі та капуста». Далі письменник випускає збірки новел «Чотири мільйони» (1906), «Серце Заходу» (1907), «Запалений світильник» (1907), «Голос великого міста» (1908), «Любий пройдисвіт» (1908), «Шляхи долі» (1909), «На вибір» (1909), «Ділові люди» (1910), «Кружляння» (1910). Ще три збірки новел було видано після смерті О.Генрі: «Усього потроху» (1911), «Під лежачий камінь» (1912) і «Залишки» (1917).

Але темп роботи міг вбити й більш здорову людину, ніж О.Генрі, який не міг відмовити ще й іншим періодичним виданням. Іноді, сидячи в редакції, він дописував відразу два оповідання, а поруч вичікував редакційний художник, чекаючи, коли можна буде розпочати ілюстрування. Поступово він почав стомлюватися й знизив темп роботи. Проте з-під його пера вийшло 273 оповідання — понад тридцять оповідань на рік.

Оповідання збагатили газетярів і видавців, але не самого О. Генрі — непрактичного, який звик до напівбогемного життя. Він ніколи не торгувався, нічого не з'ясовував. Мовчки одержував свої гроші, дякував і йшов.

Він уникав товариства літературних побратимів, прагнув до самоти, цурався світських прийомів, не давав інтерв'ю. По кілька діб без поважних причин блукав Нью-Йорком, потім замикав двері кімнати й писав.

У блуканнях й відчуженості він дізнавався й «переварював» велике місто, Вавилон-на - Гудзоні, Багдад-над-Підземкою, — його звуки й вогні, надії й сльози, сенсації й провали. Він був поетом, нью-йоркського дна й найнижчих соціальних щаблів, мрійником і фантазером цегляних завулків. У сумовитих кварталах Гарлему й Коні-Айленду волею О.Генрі з'являлися Попелюшки й Дон Кіхоти, Гарун аль-Рашиди й Діогени, які були завжди готові прийти на порятунок до тих, хто гине, щоб забезпечити реалістичному оповіданню несподівану розв'язку.

Останні тижні життя О.Генрі провів у самоті у злиденному готельному номері. Він відмовляється вживати їжу, майже нічого не п'є. Це було повільне самогубство. О.Генрі помер у нью-йоркській лікарні 5 червня 1910 р. Його останніми словами були: «Запаліть вогонь, я не хочу помирати в темряві...» За бажанням його другої дружини письменника було поховано у містечку Ешвілль, у якому він жив перед смертю і який нагадував йому місто дитинства Грінсборо.

Похорон письменника вилився в справжній огенрієвський сюжет. Під час панахиди до церкви увірвалася весільна компанія й не відразу зрозуміла, що доведеться зачекати на вході.


Словникова робота

Новела- невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів, напружений сюжет, наявність чіткої композиції, зведення до мінімуму персонажів, несподівана розвязка.

Відомими майстрами цього жанру в світовій літературі були Дж. Боккаччо, Е. А. По, В. Ірвінг, П. Меріме та ін.
Прочитай новелу « Останній листок».
Літературознавчий коментар
У новелах О. Генрі багато комічного, за допомогою якого письменник висміює людські вади. Найчастіше митець використовує гумор та сатиру. Крім того, новели О. Генрі побудовані на основі парадоксу. Як відомо, парадокс у літературі- це художній засіб, що виконує відмінну за смисловим навантаженням функцію.

Оповідання О. Генрі починаються із начебто звичайного випадку з буденного життя, але в процесі розвитку сюжету цей епізод перетворюється на несподіваний для читача парадокс, який треба розгадати. За допомогою цього засобу письменник показує порушення моральних і суспільних норм, загальну абсурдність буття. Розгадка парадоксу в новелах О. Генрі міститься наприкінці твору.


7.Дайте відповіді на питання
- Де і коли відбувається дія твору?

- Звідки приїхали до міста героїні?

- Що трапилося з Джонсі?

- Чому лікар дуже хвилювався за неї?

- Чи була мрія у Джонсі?

- Чому Джонсі рахувала листки плюща?

- Яке порівняння використав автор, щоб показати песимізм Джонсі?

- Як письменник показав байдужість хворої до життя?


8. Знайдіть у тексті і перечитайте історію Бермана?
- Як ви думаєте, чи випадковим є порівняння Бермана з Мойсеєм?

- Які вади мав Берман?

- Як ви думаєте, чи зможе Берман намалювати якийсь шедевр?

- Про що думала Джонсі, поки «лежала й довго дивилася на листок»?

- Чому їй стало краще?

- Що трапилося з Берманом?

- Як можна оцінювати його вчинок?
ІІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап
- Для чого Берман жертвував собою?

- Що змусило його вчинити саме так?

- Доведіть , що твір, який аналізувався є новелою.
Домашнє завдання
Підготуватися до уроку позакласного читання. Прочитати новели О. Генрі « Дари волхвів», « Пурпурові вітрила».


Урок № 51

Тема. Позакласне читання. Дороги, які ми обираємо. ( Новели О. Генрі «Дари волхвів», « Пурпурова сукня»)

Мета: поглибити знання учнів з творчості американського письменника О. Генрі; розвивати навички аналізу художнього твору.

Учні знатимуть: зміст новел О. Генрі « Дари волхвів», « Пурпурова сукня», ідейно-художній зміст творів.

Учні вмітимуть: виразно читати новели О. Генрі, аналізувати їх.
Хід уроку

І. Установчо- мотиваційний етап
Світ О. Генрі розмаїтий і багатий. Його герої – прості люди: художники, продавщиці, дрібні службовці. У них часто немає грошей, вони живуть у бідних кварталах, але все одно приваблюють читачів. Чому ж стільки років твори письменника не втрачають своєї популярності? На це та багато інших питань ми маємо дати відповідь.
ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Прочитайте новелу «Пурпурова сукня»
2. Робота над аналізом новели « Пурпурова сукня»
Дайте відповіді на питання
- Хто такі герої новели?

- Якими вони постають у вашій уяві?

- Як вони готувалися до свята Дня Подяки?

- Що автор розповідає про те, як Мейда заощаджувала гроші?

- Як власник магазину Бахман влаштовував свято для своїх працівників?

- Що відомо про містера Ремсі?

- Як ви думаєте, чому дівчата хотіли зявитися на вечірці в нових сукнях?

- Що трапилося з Грейс?

- Як ви оцінюєте вчинок Мейди?

- Як ви думаєте,чи замислювалася Грейс над тим, що саме через неї Мейда не пішла на свято?

- Якою була реакція Шлегеля на появу Мейди?

- Чому Мейда була щасливою?


Завдання учням
Розкажіть по зустріч Мейди і містера Ремсі та про їхню погулянку під дощем.
Яким би ви хотіли бачити фінал новели? Створіть його.

Хто з героїв новели викликав ваші симпатії? Чому?


3. Прочитайте новелу «Дари волхвів»
4. Робота над аналізом новели « Дари волхвів»
Запитання і завдання учням
- Коли відбувається дія?

- Знайдіть опис помешкання, де жило молоде подружжя. Що можна сказати про господарів цього будинку, виходячи з цього опису?

- Які цінності були в Джима та Делли?

- Чому кожен з них вирішив позбутися цих дорогих речей?

- Що вибрала Делла?

- Що подарував дружині Джим?


Перечитайте уривок новели «Розмова Делли та Джима, коли вони дарували один одному подарунки»

- На вашу думку, які почуття переживав кожен з героїв?

- Як ви розумієте фразу: «Волхви принесли дорогоцінні дари, та серед них не було одного?» Як ви думаєте, якого?

- Зачитайте закінчення новели. Як витлумачити його?

- Подумайте, чому автор називає своїх героїв «дурненькими дітьми» і разом з тим називає їх «наймудрішими»?

- Чому волхвами, на думку автора, є лише подібні до них?


ІІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап
Що об’єднує героїв проаналізованих новел О. Генрі?

Які проблеми піднімає письменник у своїх творах?

Чи важливі ці проблеми нині?

Що, на думку автора, є рушієм усіх вчинків людей?



На вашу думку, які дороги вибирають герої О. Генрі?
Домашнє завдання
Написати твір-мініатюру на тему: «Уроки доброти,які я виніс (винесла)з новел О. Генрі»

-

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка