Уроках курсу «Я і Україна»



Сторінка2/3
Дата конвертації11.05.2018
Розмір0.64 Mb.
ТипУрок
1   2   3
Тема уроку: Види тварин. Тварини — живі організми

Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку

Бесіда з метою актуалізації опорних знань

—Відгадайте загадки:

На подвір’ї ходить птах

І співає по складах. (Півень)

Хоч мала сама на зріст,

Та великий маю хвіст.

Пухова руденька шуба,

Із сосни стрибну на дуба. (Білка)

По квітучих садах літаю,

Солодкі дарунки збираю. (Бджола)

—За якими ознаками ви впізнали відгадки?

—Як одним словом назвати півня, білку й бджолу?



  • До якої природи належать тварини?

Вивчення нового матеріалу

Бесіда з метою формування уявлення про різноманітність

тварин у природі, середовище їхнього існування та будову

—Розгляньте малюнки із зображенням тварин, назвіть їх і скажіть, чим відрізняються між собою тварини. (Тварини відрізняються розмірами і формою тіла).

—Від чого залежить форма тіла у тварин? Щоб дати відповідь на це запитання порівняйте за формою тіла кита, акулу, дельфіна. Де живуть дані тварини? (У воді. Отже, форма тіла тварин залежить від того, у якому середовищі вони живуть).

—Де живуть тварини? (Тварини живуть скрізь, де для них є їжа, схованка від ворогів та місце для влаштування житла: у воді та на суші, під землею і в повітрі)

—Які тварини живуть серед вічних снігів? (В умовах вічного снігу і льоду живуть білі ведмеді, моржі, пінгвіни).

—Які тварини живуть у жарких пустелях? (У жарких пустелях живуть змії, ящірки, верблюди, джейрани, тушканчики).

—Які тварини все життя проводять у воді, не виходячи на сушу? (Усе життя проводять у воді, не виходячи на сушу, риби, раки, дельфіни, кити).

—Які тварини живуть у ґрунті? (У ґрунті живуть кроти, землерийки, дощові черв’яки, деякі комахи.)



  • Які тварини заволоділи повітряним простором? (У повітрі літають птахи, комахи, летючі миші).

  • Чим схожі між собою тварини? (Тварини схожі будовою тіла, яке у більшості складається з голови, тулуба, кінцівок (ніг, крил) та хвоста).

Бесіда з метою формування уявлення про тварин живих організмів та про відмінності тварин від рослин.

—Пригадайте, які ознаки властиві живим організмам. (Тварини, як і всі живі організми, дихають, розмножуються, ростуть і розвиваються, живляться, народжуються і вмирають).

—Що потрібно тваринам для дихання? (Для дихання всім живим організмам, у тому числі й тваринам, потрібний кисень, а видихають вони вуглекислий газ).

—Доведіть, що тварини розмножуються. (Кішка народжує 4-5 кошенят, кролиця народжує 5-10 кроленят, свиня народжує до 10 поросят, отже, тварини розмножуються).

—Як і чим живляться тварини? (Тварини живляться рослинами й тваринами, яких вони знаходять, ловлять, добувають).

Отже, тваринам, як і рослинам, властиві всі ознаки живих організмів.

Проблемне запитання: То чому в живій природі виділили царства рослин і тварин?

Щоб дати відповідь на це запитання порівняйте будову тіла рослин і тварин.

—Які органи є у рослин? (Корінь, стебло, листки, квітка, плід, насіння)

—Які частини тіла є у більшості тварин? (Голова, тулуб, кінцівки).

—Пригадайте, як живляться рослини. Де вони знаходять їжу?

(Рослини самі собі виробляють їжу. У листках на світлі утворюються необхідні їм поживні речовини. Поживні речовини вони виробляють із води, мінеральних солей і вуглекислого газу, які беруть із повітря та ґрунту).

—А як живляться тварини? (Тварини не можуть самі собі виробляти поживні речовини, вони живляться готовою їжею, поїдаючи рослини та інших тварин).

—Уявіть, що в лісі виникла пожежа. Що станеться з рослинами і тваринами, як вони зреагують на пожежу? (Якщо в лісі виникає пожежа, то всі рослини гинуть у вогні, тоді як значна частина тварин рятується, втікаючи з лісу).

—Зробіть висновок зі сказаного і скажіть, чим ще відрізняються тварини від рослин. (Тварини, на відміну від рослин, можуть швидко рухатися, переміщуватися з одного місця на інше).

—Наведіть приклади, як можуть рухатися відомі вам тварини. (Дельфіни, окуні, акули, кити — плавають; граки, горобці, метелики, бджоли, комарі — літають; жаби, зайці, білки, коники — стрибають; лисиці, вовки, тигри,, леви — бігають; вужі, гадюки — повзають).

—Що дає змогу тваринам пересуватися різними способами? (Тварини можуть пересуватися різними способами завдяки тому, що у них є різноманітні кінцівки. У тих, хто плаває, є плавці; у тих, хто літає — крила; у тих, хто бігає і стрибає — міцні ноги; ті, у кого відсутні кінцівки, -=- повзають).

—Поміркуйте, чому рослини можуть усе життя прожити на одному місці, а тваринам потрібно переміщуватися з місця на місце. (Рослинам не потрібно здобувати собі їжу, адже поживні речовини вони виробляють собі самі. Тварини переміщуються у пошуках їжі, а також рятуючись від ворогів).

Отже, вчені виділили два царства рослини і тварини, тому що тварини відрізняються від рослин будовою, способом живлення та здатністю переміщуватися з одного місця на інше.

Бесіда, яка організована після виконання учнями практичної роботи на с. 132.

—Чим подібні ластівки різних видів?

—Які ознаки спільні для ластівки сільської і ластівки міської?

—Чому ластівки відлітають на зиму у теплі краї?



Закріплення засвоєних знань, умінь і навичок учнів.

Бесіда з метою закріплення знань

—Які ознаки властиві тваринам як живим організмам?

—Які ознаки спільні для тварин і рослин?

—Чим тварини відрізняються від рослин?



Тема уроку: Різноманітність тварин у природі

Перевірка знань, умінь і навичок учнів.

Фронтальна бесіда з метою перевірки знань учнів

  • Де живуть тварини?

  • Якими ознаками відрізняються між собою тварини різних видів?

  • Доведіть, що тварини належать до живої природи.

  • Якими ознаками тварини відрізняються від рослин?

—Яке значення для тварин має здатність переміщуватися?

Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди та практичної роботи з метою формування поняття "риби"

Представники однієї групи тварин пересуваються лише плаваючи, живуть у солоній воді морів та прісній воді річок, озер, ставків. їх утримують в акваріумах.



  • Що це за тварини? До якої групи вони належать?

  • Розгляньте малюнок у підручнику на с. 135, прочитайте назви зображених на ньому риб і зіставте їх.

  • Якими ознаками відрізняються риби?

  • Які ознаки спільні для всіх риб? Пригадайте, чим вкрите тіло риб?

Риби — тварини, які відрізняються розмірами, формою тіла, забарвленням. Якщо акваріумні рибки мають лише кілька сантиметрів завдовжки, то акули — до 10 м. У камбали тіло сплюснуте, з малою головою, у сома, навпаки — видовжене, з великою головою. Забарвлення риб теж дуже різноманітне, особливо в тих, що живуть у теплих морях.

Проте, якими б різними не були риби, усі вони мають спільну ознаку: їхнє тіло вкрите лускою та слизом — це і є істотною ознакою риб. На суші риби не можуть жити тому, що дихають лише киснем, розчиненим у воді.



  • Назвіть відомих вам риб.

  • Яке значення мають риби в природі та житті людини?

Риби є кормом для багатьох тварин. М’ясо та ікра риб — це корисні продукти харчування для людини.

Бесіда за малюнками підручника на с. 136

—Назви, які тварини зображені на малюнку. (Птахи).

—Порівняй зображених тварин за розміром, зовнішньою будовою, покривом тіла.

—Чим подібні тварини?

—Чим відрізняються зображені тварини?

—Яка істотна ознака птахів?



  • Назвіть зимуючих птахів.

  • Назвіть перелітних птахів. Виникає запитання:

  • Проблемне запитання: Чому одні птахи: горобці, сороки, синиці...— залишаються зимувати, а інші — солов’ї, зозулі...— відлітають?

Шукаємо відповіді на це запитання, їх може бути кілька. Перша відповідь: птахам, які відлітають, взимку холодно. Друга відповідь: птахам, які відлітають, взимку нічого їсти, тобто для них немає корму. Отже, на запитання с дві відповіді. Доведемо, яка відповідь правильна. Можливо, вони обидві правильні?

—Чим вкрите тіло зимуючих птахів: горобця, синиці...— і перелітних: ластівки, зозулі.(Тіло вкрите пір’ям).

—Чи може бути, щоб одним птахам було взимку холодно, а іншим не холодно, якщо їхнє тіло однаково вкрите пір’ям? Отже, перша відповідь неправильна. Холод не може бути головною причиною відльоту перелітних птахів.

Доведемо, чи правильна друга відповідь.

—Пригадайте, що служить кормом для горобця, сороки... ? Так, вони живляться плодами і насінням рослин. Взимку їх можна знайти на сухій траві, на деревах і кущах, біля житла людини, в годівничках.

—Що служить кормом для ластівки, солов’я... ? Вони живляться комахами, які взимку ховаються у щілини, в лісову підстилку або зовсім гинуть. Для перелітних птахів у нашій місцевості взимку немає корму. Без корму ці птахи не можуть прожити. Вони загинуть. Тому вони відлітають в теплі краї. Отже, ми довели, що правильною є друга відповідь. Тепер зробимо висновок і дамо відповідь на запитання:



  • Чому одні птахи: горобці, сороки, синиці...— залишаються зимувати, а інші — солов’ї, зозулі...— відлітають у теплі краї? (Відповідь формулює вчитель).

—Пригадаємо, як треба діяти, щоб знайти відповідь на запитання. Спочатку потрібно знайти можливі відповіді. Потім довести, яка відповідь правильна. Після цього необхідно зробити висновок, тобто дати повну відповідь на запитання. Запитання на закріплення:

—Чому зимуючі птахи залишаються зимувати, а перелітні відлітають у теплі краї?



  • Що необхідно робити, щоб знайти відповідь на запитання, якщо її відразу не можна дати? Називайте так, як це робив на уроці вчитель:

Спочатку... Потім... Після цього...

Закріплення засвоєних знань, умінь і навичок

Бесіда з метою закріплення знань

—За якими ознаками плазунів можна відрізнити від земноводних?

—Чим птахи подібні до плазунів?

—Доведіть, що тюлень – це звір.



Підсумкова бесіда

  • З якими групами тварин ви ознайомилися на уроці?

  • Які істотні ознаки комах? Назвіть представників комах.

  • Які істотні ознаки риб? Назвіть представників риб.

  • Які істотні ознаки земноводних? Назвіть представників земноводних.

  • Які істотні ознаки плазунів? Назвіть представників плазунів.

  • Які істотні ознаки птахів? Назвіть представників птахів.

  • Які істотні ознаки звірів? Назвіть представників звірів.

Тема уроку: Способи живлення тварин. Ланцюги живлення

Підсумок фенологічних спостережень

Узагальнююча бесіда

  • Яка зараз пора року?

  • Який місяць?

  • Що ви можете сказати про стан неба?

  • Сьогодні тепло чи холодно?

  • Чи є надворі вітер?

  • Яка погода переважала протягом тижня?

  • Чи були опади?

  • Який найтепліший день тижня?

  • Який найхолодніший день тижня?

Перевірка знань, умінь і навичок учнів

Бесіда з метою індивідуального опитування учнів

  • Хто такі комахи? Які істотні ознаки властиві комахам? Хто належить до комах?

  • Хто такі риби? Які істотні ознаки властиві рибам? Хто належить до риб?

  • Хто такі земноводні? Які істотні ознаки земноводних? Хто належить до земноводних?

  • Хто такі плазуни? Які істотні ознаки властиві плазунам? Хто належить до плазунів?

  • Хто такі птахи? Які істотні ознаки властиві птахам? Хто належить до птахів?

  • Хто такі звірі? Які істотні ознаки звірів? Хто належить до звірів?

Вивчення нового матеріалу

Бесіда з елементами розв’язання проблемної ситуації з метою формування понять -" рослиноїдні тварини", "хижі тварини", "всеїдні тварини"

  • Розгляньте тварин, зображених на малюнках у підручнику на с. 138, прочитайте їх назви.

  • Чи можна їх об’єднати в одну групу? Якщо можна, то назвіть її та доведіть правильність своєї думки.

Тіло цих тварин вкрите шерстю, а це істотна ознака звірів. Тому, зображених тварин можна об’єднати в одну групу. Миша, видра і бурий ведмідь належать до звірів.

Формулювання проблеми: Але незважаючи на те, що всі ці тварини належать до звірів, їх можна розділити на три групи, як вони зображені на малюнку.

  • Що зображено на малюнку під мишею? (Пшениця, жито чи ячмінь.)

  • Поміркуйте, чому. (Тому, що миша живиться цими рослинами).

Тварини, які живляться рослинами, називаються рослиноїдними.

  • Що зображено на малюнку під видрою? (Жаба, риба, рак, ставковик.)

  • Поміркуйте, чому. (Тому, що видра живиться цими тваринами).

Тварини, які живляться іншими тваринами, називаються хижими.

  • Що зображено на малюнку під бурим ведмедем? (Малина, гриб, риба і мед.)

  • Поміркуйте, чому. (Тому що бурий ведмідь живиться рослинами, грибами і тваринами).

Тварини, які живляться рослинами і тваринами, називаються всеїдними.

—То, у які групи об’єднують звірів за способом живлення?

За способом живлення звірів групують на рослиноїдних, хижих і всеїдних. (Учитель малює на дошці таблицю.)


Рослиноїдні тварини

Хижі тварини

Всеїдні тварини

миша

видра

бурий ведмідь













  • Пригадайте, на які ще групи, крім звірів, поділяються тварини.

  • Чим живляться комахи? Чи є серед них рослиноїдні, хижі чи всеїдні? Наведіть приклади.

Комахи живляться різноманітною їжею. Серед них є рослиноїдні — травневий хрущ, сарана, колорадський жук; хижі — сонечко, бабка, жужелиця; всеїдні — тарган, мураха, муха. Отже, комахи є рослиноїдні, хижі, всеїдні. (У таблицю на дошці вчитель дописує по одному представнику комах.)

—Чим живляться риби? Чи є серед них рослиноїдні, хижі і всеїдні? Наведіть приклади.

Риби живляться різноманітною їжею. Рослиноїдні — товстолобик, білий амур; хижі — щука, окунь; всеїдні — карась, короп. Отже, серед риб є рослиноїдні, хижі та всеїдні. (У таблицю на дошці вчитель дописує по одному представнику риб.)

—Чим живляться земноводні? Чи є серед земноводних рослиноїдні, хижі та всеїдні? Наведіть приклади.

Серед земноводних немає рослиноїдних і всеїдних. Всі земноводні хижаки. Жаби, ропухи, тритони живляться здебільшого комахами та їх личинками, слизняками. (У таблицю на дошці вчитель дописує одного представника земноводних.)

—Чим живляться плазуни? Чи є серед них рослиноїдні, хижі всеїдні? Наведіть приклади.

Більшість плазунів — хижаки. Ящірка живиться комахами, гадюка — мишами. Рослиноїдними є черепахи, які живуть на суші, наприклад, степова черепаха. (У таблицю на дошці вчитель дописує одному представнику плазунів.)

—Чим живляться птахи? Чи є серед птахів рослиноїдні, хижі та

всеїдні? Наведіть приклади.

Птахи живляться різноманітною їжею. Серед них є рослиноїдні — сойка, голуб; хижі — сова, ластівка; всеїдні — горобець, дятел. Отже, птахи є рослиноїдні, хижі та всеїдні. (У таблицю на дошці вчитель дописує по одному представнику птахів.)

Отже, за способом живлення представників різних груп тварин можна поділити на рослиноїдних, хижих та всеїдних.

Бесіда після роботи учнів з статтею підручника "Ланцюги живлення"

—З чого складається ланцюг живлення?



  • Які ланки входять до його складу?

  • З якої ланки він зажди розпочинається?

  • Чому ланцюг живлення завжди розпочинається з рослин? Щоб дати відповідь на це запитання пригадай, як живляться рослини?

  • Як можна зобразити ланцюг живлення?

Підсумок уроку

Узагальнююча бесіда

  • Як поділяються тварини за способом живлення?

  • У які ланцюги взаємопов’язані в природі живі організми?

—Що станеться, якщо зникне одна з ланок ланцюга живлення?
Тема уроку: Розмноження тварину природі

Підсумок спостережень за змінами в природі

Узагальнююча бесіда

  • За календарем спостережень проаналізуйте зміни, що відбулися в лютому.

  • Яка була найнижча температура протягом місяця?

  • Яка була найвища температура?

  • Скільки було ясних, хмарних і похмурих днів?

  • Скільки було дощових днів?

  • Скільки було днів, коли падав сніг.

  • Як змінилась довжина тіні від гномона протягом зими? Чому?

  • Які дерева і кущі стоять зеленими?

  • Які дерева і кущі стоять без листя?

  • Які тварини зимують у барлогах?

  • Які тварини перебувають у зимовій сплячці?

  • Які тварини блукають у пошуках їжі?

  • Які птахи прилітають до житла людей?

Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про розмноження та розвиток птахів

  • Розгляньте малюнок у підручнику на с. 143, на якому зображено розмноження й розвиток птахів на прикладі зяблика.

  • Якої пори року розмножуються птахи?

Навесні настає важливий період у житті птахів — період розмноження. Повсюди чути гучні пісні співочих птахів або барабанний дріб дятла, що стукає по сухому дереву. Пісню зяблика важко сплутати, вона дуже дзвінка і не схожа на пісні інших птахів. Розмножуються птахи, відкладаючи яйця.

—Куди птахи відкладають яйця?

Птахи відкладають яйця в спеціально збудовані гнізда, які розміщують на деревах, на землі, у дуплах, у норах. Наприклад, зяблик будує гніздо на дереві у вигляді глибокого кошика, сплетеного з трави, куди відкладає 5-7 зеленуватих із темними крапками яєць.

—Що далі відбувається з яйцями?

Майже всі птахи, на відміну від риб, земноводних і плазунів, не покидають яйця, а насиджують їх, зігріваючи теплом свого тіла.

Зокрема, зяблик насиджує яйця 12-13 днів, після чого з них вилуплюються пташенята.

—Чи дбають птахи про своїх пташенят?

Птахи — дбайливі батьки. Вони піклуються про пташенят: годують, захищають від ворогів, навчають літати. У зяблика, наприклад, пташенята вилуплюються голі, сліпі й безпорадні. Пташенята покидають гнізда тоді, коли навчаться літати й самостійно добувати їжу. У курки з яєць вилуплюються пташенята, вкриті пухом, зрячі, здатні вже на другий день бігати за матір’ю.

Пташенята швидко ростуть і потребують багато їжі, тому батькам не до співів. Цілий день птахи зайняті пошуками їжі для своїх пташенят. Підраховано, що синиця прилітає до свого гнізда з комахами для пташенят до 400 разів на день.

—Відгадайте загадку й скажіть, що це за птах, який не будує свого гнізда?

Хто гнізда свого не має,

яйця іншим підкидає

та у лісі в холодку

все кує: ку-ку, ку-ку? (Зозуля)



Бесіда, організована після читання учнями статті "Розмноження звірів"

—Яким способом розмножуються звірі? (Народжують малят)

—У яких звірів народжуються малята зрячими і можуть відразу після народження пересуватися? (У лосів, козуль, диких свиней)

—У яких звірів народжуються малята сліпими і безпорадними? (У лисиці, білки, вовків).

—Чим звірі вигодовують своїх малят? (Молоком).

—Як звірі турбуються про малят? (Захищають від ворогів, вчать добувати корм).


2.2 Результат експериментальної роботи
Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що оволодіння молодшими школярами природничими знаннями, уміннями та навичками відбуватиметься якісніше за умови методично виваженого використання різних видів бесіди на уроках курсу " Я і Україна", ми перевіряли в процесі експерименту.

Формуючий експеримент проводився року на Висоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Монастириського району Тернопільської області протягом 2007-2008 н. р. У педагогічному експерименті взяли участь 42 учні третіх класів даних шкіл. Серед них визначено контрольний клас 3-А - 21 учень та експериментальний клас 3–Б – 21 учень.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику навчання учнів природознавству, яка була спрямована на ефективне використання на уроках методу бесіди.

Показником ефективного засвоєння третьокласниками природничих знань був рівень навчальних досягнень учнів.

Упродовж експериментального дослідження проводили індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.

Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу природознавства у 3 класі з розділу "Тварини – живі організми."

Критеріями оцінювання результатів контрольних робіт були якість виконання учнями завдань (правильність та повнота відповіді).
Підсумкова письмова контрольна робота з теми "Тварини – живі організми"

1. Допиши речення. Ластівки восени відлітають у теплі країни, тому, що _____.__________.

2. Підкресли назви риб.

Лось, щука, ведмідь, окунь, сорока, акула, сонечко, карась.

3. Впиши в таблицю назви тварин.

Лось, ведмідь, їжак, вовк, лисиця, білка.




Рослиноїдні

Хижі

Всеїдні



















Встанови відповідність між групами тварин і способами розмноження

Звірі

Птахи


Плазуни

Земноводні

Риби

Комахи



Відкладають яйця на суші в ямки.

Відкладають яйця у гнізда і насиджують їх.

Відкладають ікру у водоймах.

Народжують малят і вигодовують їх молоком.

Відкладають яйця на рослини, у воду, грунт, де з яєць розвиваються личинки.

5. Знайди помилку у ланцюгу живлення. Поясни свій вибір.

Дикий кабан Вовк Дуб

6. Доведи, що тварини не зможуть існувати без рослин.

Результати досягнень учнями рівня знань відображені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.

Результати досягнень учнями рівня знань



зрізу


знань

Кількість учнів, що досягли рівня знань (у %)

високого

достатнього

середнього

низького

Екс-пер.

клас


Контр.

клас


Екс-пер.

клас


Контр.

клас


Екс-пер.

клас


Контр.

клас


Екс-пер.

клас


Контр.

клас


1

8(38%)

6(28%)

11(52%))

10(48%)

2(10%)

5(24%)

-

-

Порівняння результатів засвоєння молодшими школярами знань про тварини в експериментальному і контрольному класах показало, що в експериментальному класі кількість учнів із високим і достатнім рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному.

Кількісний та якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про те, що розроблена нами методика використання на уроках курсу "Я і Україна" бесіди у третьому класі сприяє ефективному засвоєнню учнями знань.

Висновки
Результати дослідження зводяться до такого:

1. Аналіз проблеми в науковій літературі показав, що методи навчання є важливими компонентами навчально-виховного процесу.

Метод навчання трактують як спосіб упорядкованої взаємопов’язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення навчально-виховних завдань.

З’ясовано, що відсутня єдина класифікація методів навчання. Методи навчання класифікують за: джерелом знань (словесні, наочні та практичні); основною дидактичною метою, яку необхідно вирішувати на конкретному етапі навчання (методи набуття нових знань, формування умінь і навичок, застосування, перевірки отриманих знань, умінь і навичок); за характером пізнавальної діяльності учнів (пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі); за основними компонентами процесу навчання: (методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; методи контролю і самоконтролю навчально-пізнавальної діяльності).

Найбільш поширеною у методиці викладання природознавства є класифікація методів за джерелом знань

2. З’ясовано, що бесіда є одним із найпоширеніших активних методів навчання, які використовуються у початковій школі. Її трактують як діалогічний метод навчання, за якого вчитель, спираючись на знання та практичний досвід учнів, за допомогою запитань підводить їх до розуміння нового або уточнення, поглиблення, розширення відомого.

3. Визначено, що бесіда як метод навчання виконує такі функції: мотиваційну, освітню, розвиваючу, виховну, організаційну.

4. Схарактеризовано основні види бесіди, що відрізняються за дидактичною метою (підготовча або вступна, пояснювальна, підсумкова, контрольно-перевірна) і за рівнем пізнавальної самостійності учнів (репродуктивна і евристична).

5. Вивчення стану використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна" в початковій школі засвідчило необхідність удосконалення процесу організації діалогічного методу навчання.

6. Визначено педагогічні умови організації бесіди на уроках курсу "Я і Україна":

— При підготовці до уроку вчитель повинен чітко визначити: мету бесіди, план її проведення, основні питання, які знання повинні отримати учні, які зробити висновки.

— Будуючи бесіду учитель повинен дотримуватись таких вимог до запитань: логічна послідовність і чіткість; просте, коротке, точне формулювання, щоб усі учні правильно його зрозуміли; кожне запитання має пов’язуватися з попередніми і темою бесіди в цілому; змістовність запитання, однозначність за змістом і формою; вони повинні активізувати різні мисленні операції, пробуджувати інтерес дітей до предмета, бути стилістично правильними і відповідати віковим особливостям молодших школярів. Бесіда повинна передбачати як репродуктивні, так і продуктивні запитання. Кількість запитань повинна бути достатньою для досягнення мети даної бесіди.

— Бесіду доцільно проводити на різних етапах уроку на основі:

проведених спостережень, щоб забезпечити правильне сприймання змін, які відбуваються в природі протягом року, щоб сформувати уявлення та поняття про явища і предмети навколишнього середовища; дослідів, щоб виявити, як діти зрозуміли їх зміст; розповіді вчителя, щоб виявити, як молодші школярі засвоїли матеріал; використаних наочних посібників, щоб конкретизувати матеріал, що вивчається; статті підручника, щоб виявити, як діти розуміють описане явище.



  • З метою активізації розумової діяльності учнів під час бесіди доцільно використовувати різні засоби наочності (демонструвати таблиці, схеми, діапозитиви із зображенням виучуваних об’єктів, гербарії, колекції рослин, плодів та інші). Доцільно бесіду поєднувати з іншими методами навчання.

  • До участі в бесіді залучати всіх учнів класу.

  • Створювати ситуацію успіху, яка підтримує увагу та інтерес молодших школярів до навчання за рахунок диференціації запитань.

  • Підтримувати зв’язок з класом, стежити, яку участь бере в бесіді кожен її учасник, розвивати в дітях прагнення висловлювати власні думки, кмітливість, аналітичне мислення шляхом стимулювання учнів.

7. Ефективність визначених педагогічних умов організації бесіди на уроках курсу "Я і Україна" доведено у педагогічному експерименті.

Список використаних джерел


  1. Аквилева Г.Н., Клепина З.А. Методика преподавания естествознания в начальной школе: Учеб. для студ. учреж. сред. проф. образования пед. профиля.- М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004 - 240 с.

  2. Алексюк А.М. Методи навчання і методи учіння. — К.: Знання, 1980. – 48 с.

  3. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. - М.: Просвещение, 1985. — 208с.

  4. Бабанський Ю.К. Оптимизация процесса обучения. Ростов-на-Дону, - 1972. – 380 с.

  5. Байбара Т.М. Бесіда в процесі навчання природознавства // Початкова школа, 1999. -№3.-с.17-19.

  6. Байбара Т.М. Диференційовані завдання на уроках природознавства // Початкова школа, 1991. -№14.-с.33-36.

  7. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах:Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. — 334с.

  8. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 3 кл. - К. Форум, 2004.-176с.

  9. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. — Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2000. — 400 с.

  10. Бурлака ЯЛ. Бесіда як метод навчання. - К.: Радянська школа, 1961. - 76 с.

  11. Варакута О. Формування природничих понять в учнів початкової школи// Початкова школа. - 1999. - №5. - с.20-23.

  12. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр"Академія", 2002. – С. 129-133.

  13. Выбор методов обучения в средней школе. /Ю.К. Бабанский. - М.: Просвещение, 1981.

  14. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1984. – 158 с.

  15. Грюцева Н.И. Познавательные задания на применение природоведческих знаний в новой учебной ситуации //Начальная школа, 1991.-№5.-С.28-32.

  16. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Изд. центр "Академия", 2004.- 288с.

  17. Джуровська К.Д. Використання методу бесіди у процесі естетичного виховання молодших школярів. //Початкова школа, 2002. -№3.-с.17-19.

  18. Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Б.С. Кобзарь, Г.Ф. Кумарина, Ю.А. Кусый и др. Под ред. В.А. Онищука. - К.: Рад.шк., 1987.-351 с.

  19. Жижко Т. Методи навчання – передумови інтелектуального розвитку особистості //Рідна школа. – 2002. - №6. – С. 72-73.

  20. Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону Укрїанської РСР "Про освіту" /Збірник нормативних документів з освіти та виховання/Упор. З.М. Онишків. – Тернопіль: Тернопільський національний університет ім. Володимира Гнатюка, 2006. – С. 3-35

  21. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). — М.: Просвещение, 1978. — 260 с.

  22. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. — К.: Вища школа, 1975.— 176 с.

  23. Кірпота Н. Проблема поєднання словесних методів у початковій школі//наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. Винниченка. Педагогічні науки. – Кіровоград. – 2002. – Вип. 45, Ч.1. – С. 144-145.

  24. Князева Т. Створення проблемних ситуацій на уроках з природознавства/ Початкова школа, 2000. - №3. - С.18-19.

  25. Кобзов М.С., Горбачев Н.А. Сократовский метод обучения. -Саратов, 1991. – 78 с.

  26. Коваль Н.С. Пошукові завдання для самостійної роботи з природознавства // Початкова школа. — 1977. — № 9. — С. 57-62.

  27. Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства: Посібник для вчителів. — К.: Радянська школа, 1982. — 96 с.

  28. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения в 2-х т. Т.1.- М.:Педагогика,1982.- 477с.

  29. Мартинченко С., Хоружа Л. Методи навчання та їх класифікація// Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2006. - № 1-2. – С. 3-13.

  30. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. – М.: Педагогическое общество России, 2002. – 360 с.

  31. Монголина Л.И. Развитие познавательной активности учащихся на уроках природоведения. // Начальная школа, 1987. - № 2. – С.30-34.

  32. Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання природознавства. — К.: Радянська школа, 1990. — 324 с.

  33. Нарочна Л.К. Уроки природознавства в 3 класі. — К.: Радянська школа, 1980. — 88 с.

  34. П.Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. - М.:Просвещение, 1981. -184 с.

  35. Онищук В.А. Урок в современной школе: Пособие для учителя. – 2-е изд., перрераб. – М.: Просвещение, 1986. – 160с.

  36. Пакулова В.М., Кузнецова В.Л. Методика преподавания природоведения: Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. 2121 "Педагогика и методика начального обучения".- М.: Просвещение, 1990. - 192 с.

  37. Пацалюк О. Форми, методи та засоби навчання //Рідна школа. – 2004. - №6. – С. 25-26.

  38. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии: Учеб. для студ. высш. и сред. пед. учеб, заведний. Под редак. С.А. Смирнова. - 4-е изд., испр.- М: Изд. центр "Академия", 2000-512 с.

  39. Педагогіка /За ред. М.Д. Ярмаченка. – К.: Вища школа, - С. 163-164

  40. Петросова Р.А., Голов В.П., Сивоглазов В.И. Методика обучения естествознанию и экологическое воспитание в начальной школе: Учеб.пособие для студ. сред. пед. учеб.завдений.- М.: Изд. центр "Академия", 2000.-176 с.

  41. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: учеб. для студент. высш.учеб. заведений: в 2 кн. – М: Гуманитар.изд.центр ВЛАДОС, 2004. - Кн.1. Общие основы. Процесс обучения. – 574с.

  42. Пономарева И.Н., Соломин В.П., Сидельникова Г.Д. Общая методика обучения биологии: Учеб. пособие для студ. пед. вузов. — М.: Издательський центр "Академия", 2003. - 272с.

  43. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – 432 с.

  44. Российская педагогическая энциклопедия в 2 т. Т.2 / Гл. ред. В.В. Давыдов. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1999. – 672 с.

  45. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. — К.: Ґенеза, 1999. – 324 с.

  46. Савченко О.Я.Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів — К.: Рад.школа, 1982. – 176 с.

  47. Ушинський К.Д. Твори в 6-ти томах. Т.2.- К.: Радянська школа,1954. – 500 с.

  48. Функції і структура методів навчання/ За ред. В.О. Онищука. – К. :Рад.школа, 1979. – С.40.

  49. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. – М.: Просвещение, 1979. – 160 с.

Додатки
Урок



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка