Урок за повістю Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер»



Скачати 56.13 Kb.
Дата конвертації06.01.2018
Розмір56.13 Kb.
ТипУрок

Божківський НВК

Як протистояти загальному божевіллю?

(урок за повістю Гофмана

«Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер»)

Учитель світової літератури

Дейнека Галина Анатоліївна

Тема: Як протистояти загальному божевіллю? (сатиричне викриття самозасліплених обивателів, протистояння героя-«ентузіаста» філістерському світу)

Мета уроку: розкрити сутність основного конфлікту; поглибити навички порівняльного аналізу літературних героїв, виразного читання, роботи з текстом, сприяти вихованню високих моральних якостей дітей.

Хід уроку

І.Мотивація навчальної діяльності.

1. Актуалізація знань з теорії літератури (довести, що твір має ознаки казки, новели, гротеску,романтизму)

2. Експрес-опитування «Упізнай героя»

«Він хотів негайно ж видрукувати великими літерами і вивісити в усіх велелюдних місцях едикт, що від цього часу в державі запроваджено освіту і кожен повинен з цим рахуватися»(князь Пафнутій)

«Він убгав всю природу в коротенький зграбний курс»(професор Мош Терпін)

Вона з «натури була сама веселість, безжурність, тому їй понад усе подобалися розмови, що линули на легких, тендітних крилах невинного гумору» (Кандіда)

ІІ. Оголошення теми, мети . Робота з епіграфом уроку

Щасливці, обдаровані внутрішньою

музикою,єдині, кого можна назвати поетами.

Гофман


ІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

1. Проблемне запитання : кого із героїв твору можна, на думку Гофмана, назвати поетом? Чому?

2. Робота із «Щоденниками подвійних нотаток»


Фраза з тексту

Мої міркування







Учні у першу колонку записують фрази, що найбільше вразили у творі, у другу – власні міркування щодо окремих фрагментів тексту)

3. Робота в групах «Карусель» (кожна група отримує аркуш із запитанням, на яке дає відповідь протягом 1-2 хвилин, потім передає аркуш іншій групі. Підсумки робить перша група.)

Запитання для груп:


  • Прокоментуйте слова Гофмана з оповідання «Крейслеріана» : «я як вищий судія … поділяю увесь рід людський на дві нерівні частини: одна складається тільки з гарних людей, але поганих чи зовсім не музикантів, інша – з істинних музикантів»

  • Проти яких явищ дійсності спрямований твір Гофмана?Який моральний урок пропонує ця казка-новела?

  • Чи здійснилася мрія Бальтазара?

  • Наскільки гуманним був подарунок феї?

  • Чи лише волосини затьмарили розум обивателям суспільства?

  • Чому наречена Балтазара також не бачила сутності Цахеса?

  • Чи заслуговує Цахес на співчуття?

4. Робота з презентацією за ілюстраціями Гофмана, Гольца, Трагоута до образу Цахеса (додаток 1 ,3 до уроку)

5.Усний твір-мініатюра «Наскільки актуальною є повість-казка сьогодні?»



Домашнє завдання : написати есе « Потворство приховане і вільне»

Додаток

• Гофман любив працювати в кімнаті, обклеєній чорними шпалерами, а на лампу надівав то білий, то зелений, то блакитний абажур. Найчастіше Гофман починав писати вночі. Часто бувало так, що похмурі фантазії, які тіснилися у свідомості письменника, розбурхувались настільки, що він сам починав їх жахатися. Тоді він будив дружину, і вона сиділа біля нього і плела панчохи, а він продовжував писати.

• Працюючи капельмейстром театру в Бамберзі, Гофман часто відвідував популярний у місті ресторанчик «Білі троянди», куди на нього приходили подивитися місцеві обивателі. Інколи це настільки дратувало Гофмана, що він починав відверто їх ображати. Коли театр припинив своє існування, а Гофман укотре залишився без коштів, ті самі обивателі користувалися найменшою нагодою дошкулити Гофману, нагадуючи йому, що він звичайнісінький учитель музики і не більше. Так у свідомості письменника виникла ідея поділити членів суспільства на філістерів та ентузіастів.

• Чи не єдиним гофманівським твором, у якому письменник з неприхованою симпатією ставиться до філістерства, є роман «Життєва філософія кота Мурра». У Мурра був справжній життєвий прототип. Влітку 1818 р. друзі подарували письменникові маленьке смугасте кошеня, яке він назвав Мурром і дуже полюбив. Якось Гофман помітив, що Мурр любить спати на його паперах. «Можливо, цей розумний кіт, поки ніхто не бачить, і сам щось пише?» — посміхнувся письменник. Кіт захворів і в 1821 р. помер, а засмучений Гофман сів писати роман, присвячений улюб-ленцеві-філістеру. Другим головним героєм роману став невтомний ентузіаст — музикант Йоганнес Крейслер, в образі якого Гофман, звісно ж, змалював самого себе. У фіналі роману Гофман адресував котові такі слова: «...я тебе любив, любив набагато сильніше, ніж багатьох людей». Менше ніж через рік господаря Мурра також не стало.

• Існує цікаве припущення, що одним із прототипів потворного малюка Цахеса був не хто інший, як сам французький імператор Наполеон. Відомо, що Гофман сприймав Наполеона мало не як особистого ворога і мав для цього всі підстави. Після вступу французів до Варшави Гофман втратив роботу. Тікаючи від війни, загинула його донька, а дружина дістала важку травму.

Внаслідок поневірянь захворів і сам письменник. В Берліні, заробляючи на хліб, Гофман, зокрема, продавав карикатури із зображенням Наполеона. Одного разу Гофман потрапив зі своєю театральною трупою в самий вир боїв біля Дрездена і навіть бачив здаля самого Наполеона. Пізніше Вальтер Скотт дорікатиме Гофманові за те, що він, бачивши такі важливі історичні події, писав не про них, а вигадував «якісь казочки». Можливо, саме тоді, поблизу Дрездена Гофман і побачив у постаті Наполеона щось таке, що потім утілиться в образі його Цахеса? Не дивно, що в образі крихітки Цахеса багато німецьких співвітчизників письменника побачили Наполеона — маленького на зріст, чванливого і зовні нічим не видатного вискочня-капрала, який стрімко злетів по кар'єрній драбині до імператора Франції.



Чоловічок таки справді був прецікавий, хоч не вдався ані зростом, ані поставою, - трохи задовгий кремезний тулуб не дуже пасував до коротких, тоненьких ніжок, і голова теж була завелика. Одне слово, чоловічок був не вельми вродливий, зате надолужував на вбранні: зразу було видно, що він освічений і має добрий смак. Він був одягнений у гарний, бузкового кольору доломан* із білими позументами й ґудзиками і в гусарські рейтузи, а такі чобітки, як у нього, навряд чи доводилося коли взувати будь-якому студентові або й офіцерові. Вони так щільно облягали його тендітні ніжки, наче були намальовані на них. Смішно було тільки, що він на такий ошатний костюм та накинув тісний, лубкий, достоту дерев'яний плащ, а на голову натяг незугарну шапочку, наче в рудокопа. «Але ж хрещений он теж носить такий плащ, що страшно глянути, й не кращу шапку, - подумала Марі, - а сам який милий!» І все ж таки їй здавалося, що, якби навіть хрещений одягся так ошатно, як цей чоловічок, він не був би такий гарний. Маленький чепурун сподобався їй з першого погляду. Та аж тепер, добре приглянувшись до [13] нього, вона помітила, що в нього ще й на диво добродушне обличчя. Ясно-зелені, витрішкуваті очі аж світилися ласкою і привітністю. Дуже личила чоловічкові й біла гарно причесана ватяна борода - завдяки їй ще дужче впадала в око мила усмішка, що цвіла на його червоних устах.

Марі познаходила зуби, що випали в Лускунчика, підв'язала йому щелепу гарненькою білою стрічкою, яку відчепила від своєї сукенки, і ще дбайливіше закутала його в носовичок. Бідолаха, видно, був дуже наляканий, бо аж зблід. Так Марі тримала його на руках, заколисуючи, як малу дитину, і водночас розглядала чудові малюнки в книжці, що лежала серед багатьох інших сьогоднішніх подарунків. Хоч вона ніколи ні на кого не сердилася, та тепер була сердита на хрещеного за те, що він цілий вечір сміявся з неї і все питав, навіщо вона панькається з таким бридким малим невдахою.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка