Урок з історії України 9 клас Вчитель Полтавець С. Ю. Тема: Кирило Мефодіївське братство



Скачати 214.26 Kb.
Дата конвертації28.02.2019
Розмір214.26 Kb.
ТипУрок

Кегичівський ліцей

Кегичівської районної ради Харківської області

Урок з історії України 9 клас

Вчитель Полтавець С.Ю.



Тема:Кирило - Мефодіївське братство

Мета: охарактеризувати процес утворення, програмові документи, громадсько-політичну діяльність та значення Кирило-Мефодіївського братства для розгортання національно-визвольного руху в Україні; розвивати в учнів уміння працювати з документами та іншими історичними джерелами, аналізувати, порівнювати їх, давати власну оцінку історичним фактам; формувати навички пошуково – дослідницької роботи; на прикладах діяльності братчиків виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і свого народу.
Основні поняття: Кирило-Мефодіївське братство, «Книга буття українського народу», «Статут слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія», Слов’янська федерація, різночинна інтелігенція.

Опорні дати - січень 1846 - березень 1847 рр.- період діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

Обладнання: роздавальні картки з історичними джерелами, портрети учасників Кирило-Мефодіївського братства, фільм «Пантелеймон Куліш»

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Форма проведення: урок - дослідження

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

- охарактеризувати програмові документи Кирило-Мефодіївського братства і на їх основі визначити мету, цілі та завдання, які ставило перед собою товариство;

- з’ясувати значення Кирило-Мефодіївського братства для розгортання національно-визвольного руху в Україні;

- вдосконалити уміння працювати з документами та іншими історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, порівняння, висловлювати свої думки;

- давати власну оцінку діяльності товариства.



ХІД УРОКУ:

Від Кирило – Мефодіївського братства

веде свою історію новий український політичний рух.

М.Грушевський

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

1. Які ви знаєте течії суспільно-політичного руху, що діяли в Україні наприкінці XVIII - на початку ХІХ ст.?Яким вони бачили майбутнє України?

2. Чому наприкінці XVIII - першій половині XIX ст. в Наддніпрянській Україні пожвавився суспільно-політичний і національно-визвольний рух?

3. Пригадайте, які суспільні верстви відігравали провідну роль на різних етапах історії в суспільному житті України.



Учитель: Українське культурне відродження, яке на початку XIX ст. розпочалося на Слобожанщині (Харків), Східній Галичині (Перемишль, Львів), поширилося на Центральну Україну та Київ. Українська національна ідея протягом другої чверті XIX ст. знайшла нову соціальну основу для свого розвитку. Нею стала українська інтелігенція — освічені люди, які займалися інтелектуальною, творчою діяльністю. Це були письменники, художники, артисти, викладачі, учителі, лікарі, інженери, агрономи та ін.

До рівня інтелігенції прирівнювали й деяких державних чиновників. Оскільки інтелігенти були вихідцями з дворянства, духівництва, купецтва, міщанства, селянства, у тодішніх офіційних колах їх називали різночинцями. Саме вони продовжили справу українства, яка, здавалося, уже була приречена на історичне небуття. Принаймні так уважали останні освічені представники козацько-старшинської традиції. Своє уподібнення російському дворянству вони сприймали як зникнення всього українства.

Різночинська інтелігенція, вийшовши з виру народного життя, дивилася на світ з оптимізмом. Там, де українські патріоти на початку століття розгледіли кінець української справи, нове покоління вбачало лише початок національного розвитку. Тісно пов'язані з народом, вони розуміли його біди, труднощі, сподівання. Різночинці вірили в народ, не хотіли миритися з його соціальним, політичним гнітом. Тому європейські ідеї романтизму й демократизму спонукали їх до активної громадської діяльності на користь національно й соціально пригнобленого народу.

Вагому роль у швидкому розвитку української самосвідомості, аж ніяк не бажаючи того, відіграв і російський уряд. Після польського повстання 1830-1831 pp. імператор Микола І та міністр освіти граф Сергій Уваров заповзялися формувати національну самосвідомість росіян у рамках російської національної ідеї, висловленої формулою: «Самодержавіє, православ'я й народність».

Вони це робили заради зміцнення Російської імперії. Проте їхня діяльність водночас сприяла зміцненню й виокремленню української культури. Дуже яскраво це проявилося на визначенні ролі Києва та Київського університету в культурному житті України. Царизм відводив місту роль центру зросійщення Правобережжя. Однак на зламі 30-40-х років XIX ст. зусиллями нового покоління українських діячів-інтелігентів древня столиця перетворилася на центр зміцнення української національної культури та самосвідомості.

Саме різночинці стали основою Кирило –Мефодівського братства.



ІІ . Мотивація навчальної діяльності


Учитель: 3 березня 1847 р. студент Київського університету Олексій Петров доніс царським властям про таємне товариство, яке він випадково виявив. Поліція одразу ж арештувала провідних членів цієї групи й доставила їх у Петербург. У результаті посилених допитів

власті дізналися про існування Кирило-Мефодіївського товариства першої на Україні організації політичного спрямування. Незабаром стало очевидним, що побоювання влади щодо існування широкого підпільного руху були перебільшеними. Товариство складалося всього з десятка активних членів та кількох десятків співчуваючих, тому власті вирішили, що товариство не є серйозною загрозою для самодержавства. Зокрема, шеф жандармів граф Орлов зазначав у своєму листі до Миколи І: «Общество было не более как ученый бред трех молодых людей».



А чи насправді це було так і товариство не становило загрози самодержавному російському правлінню на українських землях? На сьогоднішньому уроці ми спробуємо знайти відповідь на це запитання.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Яким було становище українців (внутрішщньо-політичне) в даний період і чи могло воно вплинути на передумови появи братсва?

Учні пропонують передумови утворення Кирило-Мефодіївського товариства,



Передумови утворення Кирило-Мефодіївського товариства

Зовнішні:

- загострення протистояння в Європі між силами абсолютизму і демократії;

- розвиток європейської філософської думки та ідей польського романтизму;

- поява європейських таємних організацій;

Внутрішні:

- Подальший наступ російського царизму на права українців;

- посилення процесу русифікації;

- виникнення української національної ідеї;

- збереження та подальший розвиток традицій українського національно-визвольного руху.



1 дослідник: Утворення, склад, ідеї Кирило –Мефодіївського братства

Київ після заснування тут генерал – губернаторства, замість офіційно відведеної йому ролі центру русифікаторської політики царизму на Правобережній Україні насправді став загальноукраїнським центром політичного національного руху.

На початку 1840-х рр..студенти і викладачі Киівського університету організували таємний гурток «Київська молода», що поставив перед собой завдання національного відродження та пропаганди серед поміщиків необхідності звільнити селян від кріпацької залежності. Проте вийти за межі гуртка у пропагандистській діяльності члени «Київської молодої» не наважилися. Гурток припинив своє існування.

В Києві наприкінці 1845 — на початку 1846 р. на основі групи українських студентів, було утворено Крило-Мефодіївське братство. Його засновниками стали: молодий професор-ад'юнкт Київського університету Микола Костомаров, молодий службовець губернської канцелярії, кандидат права Микола Гулак і студент останнього курсу Київського університету Василь Білозерський.

У засіданнях братства брали участь художник і поет Тарас Шевченко; письменник і педагог Пантелеймон Куліш; полтавський поміщик, педагог і журналіст Микола Савич, який здобув вищу освіту в Парижі, де пройнявся ідеями Великої французької революції; поет-перекладач Олександр Навроцький; етнограф-фольклорист Панас Маркович; педагог Іван Посяда; поет і публіцист, автор правознавчого трактату «Ідеали держави», проекту конституції України Георгій Андрузький; педагоги Олександр Тулуб і Дмитро Пильчиков.

Братство сформувалося як таємне. Своїм символом воно обрало імена святих Кирила та Мефодія — перших слов'янських релігійних просвітителів. До організації приймали представників слов'янства незалежно від станового походження. Кожний член складав присягу. Усі кирило-мефодіївці визнавалися рівноправними. За ескізами засновників були виготовлені символи братства: персні з вигравіюваними на них іменами Кирила і Мефодія свідчили про належність їхніх власників до таємної організації. Першими власниками таких перснів стали М. Костомаров і М. Гулак. Організація мала й свою печатку з євангельським висловом: «І пізнаєте істину, і істина визволить вас». її зберігав у себе М. Костомаров.

Центральними фігурами братства стали М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко. Вони мали тверді переконання і кожний із них по-своєму уявляв першочергові завдання національного відродження. Пантелеймон Куліш на перше місце ставив захист національної самобутності, М. Костомаров наголошував на загальнолюдських цінностях, а Т. Шевченко вважав першочерговими завданнями одночасне національне й соціальне визволення українського народу. Поєднання їхніх поглядів стало основою ідеології братства.

2 дослідник

Микола Костомаров (1817-1885) був сином російського поміщика та української кріпачки. Він здобув освіту в Харківському університеті. Спочатку працював учителем на Волині, а в 1845 р. отримав призначення до Київського університету. У своїх лекціях і книгах з історії Костомаров указував на те, що українці та росіяни мають багато спільного, але це різні народності. На його думку, їх розділили два напрями, дві традиції історичного розвитку.

В Україні в ході історичного розвитку утверджувалася козацька, демократична традиція, тоді як у Росії все більше зміцнювалася самодержавна. Микола Костомаров розумів, що обидва народи страждають від соціального гноблення, а український — ще й від національного. Порятунок українців і росіян він убачав в ідеї єдності пригноблених слов'янських народів. Саме її було взято за основу заснування Кирило-Мефодіївського братства.

Пантелеймон Куліш (1819-1897) походив із сім'ї не знатного, але заможного, землевласника й доньки козацького сотника. Навчався в Новгород-Сіверській гімназії та Київському університеті. Усе життя наполегливо працював як письменник, учений і літертурний критик, етнограф і фольклорист. Як громадський діяч закликав українську інтелігенцію до просвітництва народу всупереч усім несприятливим обставинам. Він розробив українську абетку — так звану «кулішівку» (нею й донині друкують книжки), написав і опублікував підручник з історії України для учнів старших класів.

Головною політичною діяльністю братства було звільнення України з-під імперського гноблення, розбудова незалежної держави з демократичним ладом на зразок США чи Французької республіки.

Члени братства усвідомлювали, які майже непереборні перепони стоять на шляху політичного визволення України. Микола Костомаров із цього приводу зазначав: «Трудна справа... Так воно є: ми, українці, самі нічого не вдіємо — сили не маємо: Москва тягне до себе, поляки Москви бояться і не довіряють їй, як і з ким тут починати?» Реально оцінював ситуацію й В. Білозерський: «А втім, ясно, що окреме існування України неможливе; вона перебуватиме між кількома вогнями, утискуватиметься і може зазнати сумнішої долі, ніж зазнали поляки».

За таких історичних умов кирило-мефодіївці визнавали лише один шлях утвердження державної незалежності України — створення федерації незалежних слов'янських держав. Центром Усеслов'янського федеративного союзу мав стати Київ, де раз на чотири роки збирався б найвищий орган федерації — Слов'янський собор (сейм чи рада) з консультативними й регулятивними повноваженнями.
3 дослідник. Вплив ідей Т.Шевченка на діяльність братства

Серед провідників братства найвизначнішою постаттю був Тарас Шевченко (1814-1861). У 1840 р. він видав свою славнозвісну збірку поезій «Кобзар». Матеріали про членство Шевченка в братстві не збереглися. Проте його вплив на товариство був незаперечним.

Микола Костомаров писав: «Тарасова муза розбила якийсь підземний льох, що протягом кількох віків був замкнений на багато замків, запечатаний багатьма печатями. Вона відкрила шлях і сонячному промінню, і свіжому повітрю, і людській цікавості».
ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО

У доповіді III відділення Миколі І щодо Т. Шевченка підкреслювалося: «Вірші його подвійно шкідливі й небезпечні. З улюбленими віршами в Малоросії могли посіятися й згодом укорінитися думки про уявне блаженство часів гетьманщини, про щастя повернути ті часи і про можливість Україні існувати у вигляді окремої держави».

Історичне минуле України Шевченко використовував для пропаганди національно визвольних ідей і згадував у своїх творах подвиги тих діячів, котрі на його думку, не поступалися перед імперською політикию російського царизму: Дорошенка, Полуботка, Гордієнк. З симпатією ставився поет і до гетьмана Івана Мазепи, але докоряв йому за те, що не з’єднався з Семеном Палієм і через те програв Полтавську битву 1709 р., наслідком чого стало посилення гнобительсько – колонізаторської політики російського царизму в Україні.

У своїй творчості Шевченко затаврував тих ватажків українського козацтва,які були «рабами,підніжками,гряззю Москви», як-от «дурний гетьман» Скоропадський, «дурний попови» Самойлович, Кирило Розумовський, який «лизав, мов собака, патинки цариці». Неоднозначною була й оцінка історичних заслуг Б.Хмельницького. З одного боку, Шевченко висловлював своє захоплення діяльністю одного з найвидатніших українських гетьманів, «геніального бунтівника». Але з другого, як послідовний обстоювач ідеї державної самостійності України, поет не міг простити Хмельницькому його найбільшої історичної помилки – злуки з Московською державою.

Вершиною Шевченкової творчості про національно – визвольну боротьбу стала його поема «Великий льох» (1845р.)

Твори Т. Шевченка «Кавказ», «Сон», «І мертвим, і живим...», «Заповіт» найрадикальніше відображали засади братства. Вони категорично заперечували самодержавство й закликали до негайного скасування кріпацтва. Під час обшуку всі ці твори були знайдені. Після слідства Шевченка було взято в солдати в Оренбурзький окремий корпус на 10 років. За особистим розпорядженням Миколи І за ним був установлений суворий нагляд із забороною писати й малювати.

Поет відкинув ідеологію «малоросійства», основою якої були ідеї нероздільності Малої та Великої Русі, визнання та схиляння перед владою імператора. Найбільшу вину за поневолення України Т. Шевченко покладав на Росію та російських імператорів. Йому, зрештою, належить визначення національної ідеї, зміст якої актуальний і нині: одночасне національне та соціальне визволення українського народу.

Своєю поезією Шевченко поєднав культурні традиції українського суспільства: старшинсько-дворянську і традицію трудящого люду. Його твори захоплено читали і селяни, і дворяни, оскільки вони знаходили в поезіях Т. Шевченка відображення своїх інтересів.

Великий Кобзар зумів визначити українську національну ідею як потребу одночасного і національного, і соціального визволення. Саме в такому вигляді вона стала дороговказом для українства другої половини XIX-XX ст.

Історичний факт. З арсеналу Шевченкової пропаганди. За народними переказами, у розмовах із селянами поет вдавався до оригінальних порівнянь. Він діставав із кишені одну насінину. Це, мовляв, цар. А ось кільканадцять насінин — поміщики. А потім брав цілу жменю насіння й насипав зверху, а це — народ.

Учитель:

Дві течії товариства

Помірно-ліберальна

М.Костомаров, П.Куліш, В.Білозерський, ПМаркович.

Прагнуть досягти поставленої мети шляхом проведення реформ і здійснення поступових перетворень

Радикальна

Т.Шевченко, О.Навроцький, М.Гулак, І.Посяда.

Виступають за революційний переворот, встановлення республіки, соціальне й національне звільнення українського народу

Основні програмні положення організації Кирило – Мефодіївського товариства сформульовані у «Книзі буття українського народу» та «Статуті Словянського братства св.Кирила і Мефодія».



Учитель: «Книга буття українського народу”»–описує історію України на тлі світової історії від найдавніших часів до середини XIX ст.; розкриває причини та наслідки поділу України між Польщею і Росією, ліквідації Запорозької Січі і Гетьманщини та запровадження кріпацтва; закликає слов’ян до боротьби за національне відродження в економічному, соціальному і духовному житті. Автор Микола Костомаров

«Начерки Конституції Республіки»- окреслює модель феде- ративної слов'янської республіки України з Галичиною, Кримом і Чорно- мор'ям, Сербію, Болгарію, Бессарабію. Польщу. Автор Г. Андрузький.

«Статут cлов’янського братства святих Кирила і Мефодія» – складається з частин:

« Головні ідеї» – окреслює політичні цілі, форми і засоби досяг- нення кінцевої мети братства;

«Головні правила» – встановлює порядок вступу і членства, визначає права і обовязки братчиків, таємні знаки належності до організації.

Автор Микола Гулак.

Суспільно-політична діяльність братчиків була достатнь різноманітною і багатовекторною:

- розповсюдження програмних документів і прокламацій «До братів-українців», «До братів-великоросів і поляків» написана М.Костомаровимм»

- Науково-дослідницька і освітня діяльність, поширення ідей під час лекцій в навчальних закладах Київа;

- Сприяння розвитку народної освіти, збір коштів на відкриття народних шкіл,

- Створення, видання і поширення нових творів, підручників та книг - зокрема, збірки поєзій «Кобзар»Тараса Шевченка, першого підручника з історії України Пантелеймона Куліша «Повість про український народ», виданий 1846 року, та інше.



Робота учнів з програмовими документами Кирило-Мефодіївського братства

1-а група. Опрацювати уривок з «Книги буття українського народу» й виконати завдання.

Текст 1

«Україна встане із своєї могили і кликне знову до братів-слов’ян, і почують її поклик, встане Слов’янщина, і не зостанеться в ній ні царя, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні мужика, ні холопа, ні в Великій Росії, ні в Польщі, ні на Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні в сербів, ні у болгарів. І Україна буде незалежною республікою в слов’янськім союзі. Тоді скажуть всі народи, показуючи на те місце, де на карті буде намальована Україна: «От камінь, відкинений будівничим, - а він ліг основою всього». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. - К.: Наукова думка, 1992. - С. 458)



Завдання

1. Яким братчики бачили майбутнє України?

2. У чому вони вбачали історичне покликання України?

3. Як ви вважаєте, чому саме Україні відводилася вирішальна роль у боротьбі за утворення Слов’янської федерації?

2-а група. Опрацювати записи одного з братчиків Василя Білозерського і виконати завдання.

Текст 2


«Як вірні сини своєї батьківщини, одушевлені бажанням всякого добра до неї, ми повинні йти до здійснення в ній божої правди, царства свободи, братської любові і народного добробуту. Одначе ясно, що окреме існування її (України) неможливе: вона буде між

кількома огнями, буде під натиском і може підпасти гіршій долі, ніж яку потерпіли поляки. Одинокий спосіб для привернення прав, прийнятий розумом і ухвалений серцем, полягає в об’єднанні слов’янських племен в одну сім’ю, з охороною закону, любові і свободи кожного». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. - К.: Наукова думка, 1992. - С. 459)

Завдання

1. На яких засадах повинно було здійснитися об’єднання слов’янських держав?

2. Чому братчики вважали, що буде неможливим окреме існування України як самостійної демократичної держави, а тільки у союзі з іншими слов’янськими народами?

3-я група. Опрацювати Статут Кирило-Мефодіївського товариства і виконати завдання.

Розділ І. «Головні ідеї»

1. Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.

2. Визначаємо, що під час об’єднання кожне слов’янське плем’я повинне мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хуруганами

(хорватами) і болгар.

3. Визначаємо, що кожне плем’я повинне мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.

4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності та освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа.

5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.

6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен». (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ - поч. ХХ ст. - К.: Ґенеза, 2000. - С.71)

Завдання

1. Визначте, які завдання ставили братчики для розв’язання соціальних і національних проблем українців.

2. Як має бути організовано управління Слов’янською федерацією?

3. Як ви думаєте, чому у переліку слов’янських племен, які повинні увійти до Слов’янської федерації, українці стоять на першому місці?

4-а група. Опрацювати Статут Кирило-Мефодіївського товариства і виконати завдання.

Розділ ІІ. «Головні правила»

1. Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визнає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або

ікону з іменами чи зображеннями цих святих.

2. Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадянські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги,

він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.

3. У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.

4. Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів.

8. Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.

9. Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж «Мета виправдовує засоби» товариство визнає безбожним.

11 . Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього». (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ - поч. ХХ ст. - К.: Ґенеза, 2000. - С. 71)

Завдання


1. На яких засадах мало діяти Кирило-Мефодіївське товариство?

2. Про що свідчить відмова товариства від принципу «Мета виправдовує засоби»?



За результатами роботи вчитель разом зучнями підводить підсумок роботи над документами :

Головне завдання

Спонукати всіх слов’ян до боротьби за економічне, соціальне й національне визволення



Програмові цілі

- Знищення царизму, кріпосного права і поділу населення на стани.

- Об’єднання слов’янських народів у єдину федерацію.

- Кожний слов’янський народ зберігає свою самостійність і незалежність й утворює власну державу з республіканською формою правління у складі федерації.

- Управління Слов’янською федерацією повинен здійснювати Слов’янський собор із представників усіх слов’янських народів.

- Проголошення рівності, демократичних прав і свобод народів.

- Розвиток національної мови та культури усіх слов’янських народів.

- Українському народові відводилася місія визволителя та об’єднувача усіх слов’янських народів.

- Правове законодавство має ґрунтуватися на релігійних ідеях

Релігійна спрямованість

- Названо на честь відомих слов’янських просвітителів, православних Кирила й Мефодія.

- Форма організації була запозичена в українських церковних братств.

- У програмових документах домінують соціальні ідеї первісного християнства.

- Чітко простежується ідея відстоювання загальнолюдських цінностей: справедливості, свободи, рівності й братерства

Форми та методи діяльності

- Нелегальність і конспірація.

- Прийняття присяги.

- Проголошення взаємодопомоги.

- Поширення освіти і грамотності серед населення.

- Поширення своїх ідей через виховання молоді та розповсюдження літератури

Вчитель: За яких умова було закрите товариство? Чому це стало можливим?
4 дослідник.Розгром Кирило – Мефодіївського товариства

Однак уже в березні 1847 р. за доносом студента Київського університету О. Петрова (сина жандармського офіцера) братство було викрите. Протягом березня — квітня жандарми заарештували всіх його учасників і доставили в Петербург у III відділення імператорської канцелярії.

Спочатку петербурзькі жандарми дійшли висновку, що діяльність «братчиків» — це «не більше, ніж учена маячня трьох молодих людей», оскільки братство не мало на меті організовувати та здійснювати політичний переворот чи народне повстання. Проте після тримісячного слідства жандарми з'ясували всю небезпеку діяльності братства кирило-мефодіївців для імперії. «Усі вони не змовники, не зловмисники, — зазначалося у звіті НІ відділення. — Але шкода від них могла відбутися повільно і тим більше небезпечно». Жандарми безпомилково визначили майбутній напрям розвитку українського культурного руху — державну самостійність України.

Більшість заарештованих була покарана: 12 найактивніших «братчиків» заслали під поліцейський нагляд у великоруські губернії. Окремі з них були засуджені на різні терміни тюремного ув'язнення: П. Куліш на 4 місяці, М. Костомаров на рік ув'язнення в Петропавловській фортеці, М. Гулак на 3 роки в Шліссельбурзькій фортеці. Після заслання їм заборонили повертатися в Україну і працювати в закладах освіти. Твори П. Куліша, М. Костомарова і Т. Шевченка були заборонені.



Вчитель :Значення діяльності товариства

- Поклало початок переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.

- Це була спроба передової частини української інтеліґенції осмислити та визначити місце і роль українського народу в тогочасному світі.

- Спроектували передові західноєвропейські ідеї на український ґрунт.

- Сформулювали основні засади українського національного відродження.

- Визначили форми і методи досягнення поставленої мети.

- Діяльність товариства - то був початок довгої безупинної боротьби української інтеліґенції з російським царизмом

V. Узагальнення та систематизація знань

Учні дають відповідь на питання, яке прозвучало на початку уроку:



- А чи насправді це товариство не становило загрози самодержавному російському правлінню на українських землях?

Працюємо з джерелом

У доповідній записці жандармського управління до Миколи І щодо наслідків розслідування діяльності Кирило-Мефодіївського братства окремим пунктом містилася пропозиція зобов'язати царських адміністраторів в Україні «звертати увагу на тих, які особливо займаються малоросійськими старожитностями, історією й літературою, і старатися б припинити в цій галузі наук усіляке зловживання, але якомога найнепомітніше і найобережніше, без явних переслідувань і, наскільки можливо, не дратуючи уродженців Малоросії».

Поясніть, чому від часів розгрому Кирило-Мефодіївського братства й аж до ліквідації СРСР люди, які цікавилися українською історією та літературою, потрапляли під пильний нагляджандармів і спецслужб.

Чи можна назвати Кирило – мефодіївське братство політичною партією?

Завдання виконується методом «Прес».



ІY.Підсумок уроку

Увесь комплекс визвольних прагнень українського народу своєрідно відбився в діяльності першої української таємної політичної організації Кирило – Мефодіївському братстві.

У програмних документах братства відчувається вплив республіканських ідей декабристів і польського-визвольного руху,політичних та загальнокультурних ідей слов’янської єдності Програмові документи були спрямовані до українського сучасного і майбутнього і несли уявлення про Україну як живу народну цілісність,життєві сили якої не втрачені та не завмерли,а політичні,національні й соціальні потреби історично реальніше визначились.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.



2. Усім учням підготувати уривки із творів Т. Г. Шевченка, в яких звучать українські національні ідеї

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка