Урок Від слова до книги



Скачати 189.73 Kb.
Дата конвертації16.01.2018
Розмір189.73 Kb.
ТипУрок

І семестр

Урок 1. Від слова — до книги

Мета: ознайомити дітей з новим підручником; викликати інтерес до його читання; удосконалювати навички читання; вчити дітей виділяти у тексті нове.

Обладнання: картки зі словами, плакат із зверненням.

Хід уроку



І. Вступна бесіда про уроки читання в 3 класі. Ознайомлення з підручником «Читанка» О. Я. Савченко

— Любі діти, уже третій рік радо зустрічає вас рідна школа.

Як багато ви дізналися і навчилися! А допомагала нам рідна «Читанка». Цього навчального року ми продовжимо вивчати кращі твори українських та зарубіжних авторів, п’єси-казки, байки. У північних народів є просте і мудре висловлювання: «Якщо подарувати людині одну рибину, вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві, буде ситою два дні. Якщо навчити ловити рибу, вона буде ситою все життя».

Так і в навчанні: корисно багато знати, а ще краще — самому здобувати знання, гартувати свою волю, долати труднощі. Добре читати рідною мовою — ось наше головне завдання. «Читання — ось найкраще навчання»,— стверджує народна мудрість. Не лише день прийдешній, а й сьогоднішній вимагає творчої, неординар-

ної особистості, здатної аналізувати, приймати самостійні рішення, своєю діяльністю змінювати життя на краще... Людина не може без того, що зветься «роботою душі». А в неї книга — найперший помічник.

Якщо хочете відчути безмежні можливості людського розуму, працюйте з книгою.



II. Ознайомлення з «Читанкою»

— Цей підручник познайомить вас із казками, віршами, оповіданнями про світ природи, перемогу добра над злом, радість дитинства, цінність книги. Ось прочитайте на плакаті звернення «Читанки».

Любий читачу!

Я друг і супутник, я книга твоя!

Завжди на дозвіллі де ти — там і я.

Ми добре з тобою проводимо час.

Чудова розмова триває у нас.

Навчаю відважним, правдивим рости,

Любити природу, свій край берегти.

Від малку ти мною звикай дорожити,

Без доброї книги тобі не прожити.

Бажаю всім вам приємної зустрічі з цікавими та мудрими моїми опові-

даннями, віршами, казками!

У добру путь, любі друзі!



ІІІ . Повідомлення теми уроку

— Прочитайте, яка тема нашого уроку.

— «Рідна мова дорога людині, мов саме життя»,— говорить народна мудрість. Без мови не може існувати жоден народ та його культура. Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, бо вона —

не що інше, як жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давне, і теперішнє, і майбутнє. Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Пройшла вона тернистий важкий шлях. Але якими б страшними не були її сторінки, вона вижила й сьогодні розвивається. І дарує вам свої скарби.



IV. Робота над віршем В. Забаштинського

1. Слухання вірша.

Після цього учні відповідають на запитання:

— Без чого немає народу?

2. Виразне читання вірша.

3. Підготовка до самостійного читання тексту «Мова — дивний скарб».

Словникова робота.

На таблиці надруковані слова. Кожне слово читає вчитель чи учень, який добре читає, після чого учитель з’ясовують, чи розуміють школярі значення слів. Потім читають уголос всі разом.

4. Самостійне читання тексту.

5. Відтворення змісту прочитаного. Відповіді на питання.

— Що залишив нам народ-мовотворець?

— Що нового відкривають вчені?

12 Уроки читання в 3 класі

— Дорогі діти, сьогодні так важливо піднести престиж мови, щоб зазвучала вона на повний голос серед мов світу, а тому хочеться звернутися до кожного серця: Не цурайтесь, люди, мови,Не цурайтесь роду... Як зачахне рідне слово,— Не буде народу.



V. Читання вірша С. Воробкевича

— Давайте, дітки, прочитаємо, як звертається автор до вашої чистої і ніж-

ної дитячої душі. До чого він вас закликає?

VI. Підсумок уроку

— Про що дізнались на уроці?

— Над яким завданням ви маєте працювати упродовж навчального року?

Урок 2. Є мова — є народ

Мета: удосконалювати навички читання, навчати та озаглавлювати частини; стисло переказувати прочитане; ознайомити із значенням терміна «науково-популярне оповідання».

Хід уроку



І. Мовно-фонематична розминка

— Послухайте ланцюжки слів.

Визначте зайве слово у кожному ланцюжку. Поясніть свій вибір.

Письмо, писати, писар, папір.

Крейда, олівець, ручка, зошит.

— До «зайвих» слів доберіть слова-назви ознак: папір (який?)...



II. Вправи на розвиток навичок читання

1. Робота зі складовою таблицею.

2. Розчитування.

III. Бесіда

— Упродовж багатьох років, якщо не тисячоліть, слово — рідне, українське — живило душу, вчило бути чесним, сміливим, любити свій рідний край, свою мову, як рідну неньку. Ми з вами одержали у спадок сучасну українську літературну мову, багату, розвинену, гнучку. Нею можна висловлювати все: від найскладніших і найновіших наукових відкриттів до найвеселіших віршів і оповідань. Віками народ плекав цю мову й витворив її — одну з найбагатших мов слов’янства. 300 тисяч пісень склала Україна цією мовою, явивши світові шедеври

незрівнянної краси. Україна подарувала людству геніальних поетів, і зажило українське слово, діставши шани й визнання серед народів близьких і далеких. Сьогодні ми з вами маємо нагоду дослідити шлях розвитку рідної

мови. І в цьому нам допоможе науково-популярне оповідання «Наша мова».

(Пояснити дітям, що таке науково-популярне оповідання:

IV. Робота над твором

1. Учні вголос ланцюжком читають по одному абзацу, відзначають маловідомі слова: безпосередньо — прямо;

геніальний — тут неперевершений. (Така робота проводиться над кожною частиною оповідання.)



2. Відтворення змісту прочитаного І частини з елементами вибіркового чи-

тання.


— Що звучить навколо нас?

— Якою стане земля без мови?

— Яке геніальне відкриття зробили люди?

— Про що ви дізналися з цієї частини оповідання?



3. Відтворення змісту прочитаного другої частини.

— Як допомагала мова людям?

— Якою була мова первісних людей?

— Чому мова первісних людей була бідною?



4. Відтворення змісту прочитаного ІІІ частини.

— Яка подія сталася?

— Що полегшало навчання?

5. Відтворення змісту IV частини оповідання.

— Хто поклав початок письму?

— За яким зразком була зроблена слов’янська азбука?

— Хто доклав рук і розуму до того, щоб наша мова стала науковою, ми-

лозвучною, найкращою у цілому світі?

— Що потрібно зробити для того, щоб зібрати дорогоцінний скарб рід-

ної мови?

V. Добір заголовків до частин тексту

VI. Висновки

— Що нового ви відкрили для себе у прочитаному тексті?

— Які поради автора потрібно запам’ятати?

VII. Підсумок уроку

Урок 3. Птицю впізнають по пір’ю,

а людину — по мові

Мета: виховувати культуру мовлення, любов до української мови; збагачувати мовлення новими словами; вчити порівнювати вірші.

Хід уроку



І. Організаційна частина

У ч и т е л ь

Добридень, любі діти!

Як нам з вами не радіти!

Божий день дає нам змогу гомоніти.

Слово до слова — в нас вийде чудова розмова,

Розмова про мову та її чудові слова.

II. Розчитування (за допомогою вчителя)

Слова, слова... Вони в собі всі різні:

Тривожні й тихі, радісні й сумні;

Є терпеливі, є жорстокі й грізні,

Лукаві й чесні, мудрі і смішні...

Не грайся словом. Є святі слова,

Що матері з доріг вертають сина...

Спіши до неї, доки ще жива,

Допоки розум і допоки сила...

Знайди те слово — вічне і земне —

За часом час нам світ перестилає.

Минуще все. Лиш слово не мине

І та любов, що смертю смерть долає.

— Які бувають слова?

— Які прохання автора торкаються нашого серця?

Читання складової таблиці з нарощуванням темпу.

— Чи є серед прочитаних слово-іменник? (Край)

— А що означає слово край? (Одне із значень слова «край» — Батьківщина, Вітчизна.)

— А як називається наш рідний край? (Україна)

У ч и т е л ь. Є щось святе в словах «мій рідний край». Для нас — це матусі пісня ніжна, Лагідне і підбадьорливе слово татуся. Це спів соловейка у лузі, Це щира розмова у дружньому крузі. Це мова наша кохана. Ми даруємо їй свій урок.



ІІІ . Знайомство з віршем Варвари Гринько «Вова»

1. Учитель виразно читає вірш. Учні слухають і готують відповіді на запитання, записане на дошці.

— Що повинні дарувати діти людям?



2. Вправляння у виразності читання вірша.

— Як ви розумієте вислів «слово у серці, як зернятко в ниві»? Які почуття викликає у вас вірш?

— Першим до нас приходить слово.

З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою.

«Мамо, тато, баба»,— лепече дитина.

Як дивні перші слова!

А потім знання поширюються.

Дитина спинається на ноги, пізнає за день десятки нових слів, звучних

та красивих.

Завдання. Прочитайте ці слова.

З кожним словом світ ширшає, розкриває свої принадні мрії, обрії...

Світ — мов казка... І пізнаємо ми його за допомогою слова.

А все починається з найрідніших слів.



IV. Робота над твором В. Лучука «Найрідніші слова»

1. Читання тексту (мовчки).

2. Читання тексту дівчатками, а потім — хлопчиками. Читання «хвилею».

3. Творче завдання.

— Розкажіть, що таємничого ви відкрили для себе. Спробуйте дати відповідь у віршованій формі.



V. Порівняння змісту обох віршів

VI. Підсумок уроку

Урок 4. Найцінніший скарб — рідна мова

Мета: виховувати культуру мовлення; розвивати вміння правильно читати, аналізувати слова (із коренем -мов-), робити висновки; висловлювати враження щодо прочитаного.

Хід уроку



І. Організаційна частина

1. Вступне слово вчителя.

2. Розмовна хвилинка.

2. Розвиток читацьких навичок.

1) Читання складової таблиці.

2) Прочитайте з дошки приказку.

Де багато слів, там багато мудрості.

— Як ви розумієте цю приказку? (Відповіді дітей.)

ІІ . Робота над твором І. Січовика «Мова»

— Рідне слово... Воно бринить, хвилює душу, бо мова українська — то невичерпне джерело, скарбниця народного духу, порадник і вчитель для тих, хто її любить і шанує, і суддя для тих, хто її зневажає.



1. Читання твору вчителем.

2. Самостійне читання твору школярами. Відтворення змісту прочитаного за запитаннями.

— Хто головні герої оповідання?

— Чому вони засперечалися?

— Що розповіла про себе мова?

— Чому Дороговказ попросив вибачення у Мови?

3. Підготовка до читання оповідання за особами.

— Як звертався Дороговказ до Мови?

— Як відповідала Мова на питання Дороговказа?

— Отже, слова Дороговказа потрібно читати зневажливо, а слова Мови — впевнено, спокійно, переконливо.



4. Читання твору за особами.

5. Виконання мовно-логічних завдань.

Прочитати слова і вибрати з них споріднені до слова мова.

Складіть міркування про те, чому всі слова, незалежно від їх довжини, рівні.

6. Переказ твору від імені дієвої особи.

Уявіть собі, що ви Мова і вам потрібно переконати Дороговказа.



ІІІ . Підсумок уроку

Молитва за рідну мову

Боже, Отче Милостивий,

Ти нам дав ту мову красну,

Поміж мовами найкращу,

Нашу рідну, нашу власну...

Тою мовою співала

Нам маленьким наша мати,

Тою мовою навчала

Тебе, Боже, прославляти.

Тою мовою ми можем

Величатись перед світом.

Поміж мовами ця мова,

Мов троянда поміж цвітом.

За припинені ті скарби,

Що в тій рідній мові скриті,

Зволь від нас, Могутній Творче,

Вдяку щирую приймати!

І прийми сердечну просьбу

Щодо Тебе шлемо, Боже,

Хай ніхто вже тої мови

Відібрати в нас не зможе.

Поможи, Небес Владико,

Хай буде по Твоїй волі

Щоб та мова гомоніла

Вільно: в хаті, в церкві, в школі.

Дай діждати пошанівку

Рідного святого слова,

Щоб цвіла на славу Божу

Наша українська мова.


Урок 5. Уроки дива калинового

Мета: розширити знання дітей про творчість поета; розвивати інтерес до мовних явищ; збагачувати словник новими словами, фразеологічними висловами.

Хід уроку



І. Організаційна частина

У ч и т е л ь. Знову радо зустрічаймо день, такий сповнений тепла, радості й вдячності! Сьогоднішній день — це тиха пісня вдячності талановитому поетові Д. Г. Білоусу за солодкі й п’янкі барвінкові чари любові до рідного слова, до людей, до України. Ця тиха пісня визнання того дива калинового, подарованого поетом світу, яке постає в ясній обнові в кожному українському слові.



II. Розчитування

III. Відомості про автора

— Дмитро Григорович Білоус народився в селі Курманах, що на Сумщині. Сім’я була велика — одинадцятеро дітей. Дмитро був десятою дитиною в родині. Жила сім’я Білоусів тяжко, але дружно. Цінували тут працю й любили жарт. Стежина від батьківського порогу простяглась нелегким життєвим шляхом. Довелося малому Дмитрові ходити з полотняною торбою до школи, пережити страшний голод 1932–1933 років, але потяг до знань, любов до книжок привели його на мовноітературний факультет Харківського університету. Нявчання у Харківському університеті перервала війна. І пішов Дмитро добровольцем на фронт. Воював, був тяжко поранений. А восени 1944 року Д. Білоус продовжив навчання у Київському університеті.

Дмитро Білоус — автор багатьох книжок для дітей і про дітей: «Пташині голоси», «Упертий Гриць», «В класі і в лісі» та ін.

Найбільшу, мабуть, славу принесла йому збірка «Диво калинове». Все життя Дмитро Білоус мріяв про те, щоб привернути увагу дітей до краси нашої рідної солов’їної мови. Він допомагав краще її вивчати.



ІV. Робота над віршем «Кожну літеру ціни»

1. Підготовка до читання вірша. Вступне слово вчителя.

— Невичерпне багатство нашої мови. Ви тільки прислухайтесь до неї, зачаруйтесь її красою й неповторністю! Ось зараз тими самими словами скажемо:

Ой, нема де правди діти,

Кращі в світі — наші діти!

Наша радість і надія,

Сповідання, щастя, мрія.



1. Читання вірша кращими учнями.

2. Самостійне напівголосне читання (учні визначають логічні наголоси, розставляють паузи). Потім кілька школярів уголос зачитують вірш.

3. Робота над змістом вірша «Кожну літеру ціни».

— Прочитайте перші два рядки вірша. Поясніть значення слів «ціни» й «ціни». (Міркування дітей.)

— Чому потрібно зважати увагу на кожну букву в слові?

— Із яким проханням звертається до вас автор?

— Чи зможете ви придумати такі слова? (Діти наводять приклади.)

Гра. Знайди і прочитай швидко слова, які відрізняються лише однією літерою.

Річка біль тісто гілка

лис гра коса лист

місто коза кобза ручка

білка овочі сіль гора

V. Робота над віршем Д. Білоуса «Зарубай на носі»

1. Самостійне читання вірша учнями.

Після читання аналізують його за такими запитаннями й виконують за-

вдання.

— Що трапилось із хлопчиком?



— Яку пораду дала хлопчикові мама?

— Як поет пояснює вираз зарубай на носі?



3. Вправлення у виразності читання.

— Які розділові знаки є в кінці речень?

Вправа «Швидко — повільно».

Хлопчик хліб у сумці ніс.

Важко, бо без звички,

І замерз у нього ніс —

Був без рукавички.

VI. Підсумок уроку

— Що нового та цікавого ви сьогодні дізналися на уроці?



Урок 6. Привчайтесь працювати із словником

Мета: удосконалювати вміння правильного свідомого читання; розширити знання учнів про словники, походження слів, розвивати пам’ять, дослідницькі уміння.

Хід уроку



І. Організаційна частина

У ч и т е л ь. Чарівний день запрошує вас до пошуку, до знань! Отож, не відставаймо, бо попереду на нас чекає цікава й важлива робота. Ми спробуємо разом відкрити нові таємниці нашої мови і здобути нові знання.

Слів у мові так багато,

І про всі нам треба знати!

А чи вмістить голова

Мудрі всі оті слова?

Довго думали, гадали...

В словники їх всі зібрали.

— Словниковий запас — будівельний матеріал будь-якого висловлювання. Отже, головним із завдань рідної мови є збагачення словникового запасу школярів. Збагачення словникового запасу здійснюється переважно шляхом збільшення кількості мовних одиниць або тлумачення значення окремих слів. А навіщо людині треба знати значення слів?

II. Гра «Знайди слово в слові»

Метро — метр, медаль — мед, виразно — раз, ведмідь — мідь, портрет — порт.



III. Робота над оповіданням

1. Учитель читає текст. Учні перевіряють розуміння значення слів словник і тлумачити, етимологічний словник.

2. Самостійне читання. Відтворення змісту прочитаного.

— Що таке словник?

— Що означає слово тлумачити?

— Про що розповідає етимологічний словник?



3. Вибіркове читання.

— Прочитайте, що являло у давні часи слово знамено.

— А яке значення слова прапор?

Гра «Назви одним словом»

Приміщення для ведмедів у зоопарку — ведмежатник.

Художник, що малює портрети,— портретист.

IV. Відгадування загадки

Незчисленна ми родина,

В нас на всіх одна хатина,

Але в ній — і мир, і лад,

І сусід сусіду рад.

Ну, а хто із нас що значить

Кожен сам вам розтлумачить. (Тлумачний словник)

V. Мовно-логічна вправа

• Походження слова.

Портрет — слово запозичене з французької мови. Зображає яку-небудь людину або групу людей.

• Добір однокореневих слів.

Портрет, портретик, портретист.

• Сполучення слів.

Добрий, чудовий, єдиний, чоловічий... портрет.

• Коли так говорять?

Живий портрет — дуже схожий на когось.

Акуратно — старанно й дбайливо дотримувати порядок.

• Походження слова.

Акуратно — латинське слово; до нас прийшло це слово, можливо, й від німців, які прославились зразком акуратності.

• Синоніми. Акуратно, охайно, чепурний.

• Антоніми. Неакуратно, неохайно.

• Речення. Акуратність — чудова риса учня.

VI. Підсумок уроку

Урок 7. Знайомі незнайомці

Мета: розвивати в учнів прагнення до нових знань, до пошуку відповідей на запитання в довідниковій літературі; удосконалювати читацькі навички; вчити складати загадки.

Хід уроку



І. Вироблення інтонаційного читання

Вчить читати й рахувати,

І писати, і співати

Всіх дітей довкола

Наша люба... (школа).

ІІ . Вправи для розвитку уваги

«Ігри діда Буквоїда»

Вгадай слова за приголосними.

Дтн

(дитина)



крдр

(коридор)

пндлк

(понеділок)



ІІІ . Підготовча бесіда

— Сьогодні ми помандруємо в дивовижний світ слова. Вивчаючи мову, читаючи книжки, ви отримуєте нові знання. Більшості з нас не доводилось бачити океану, джунглів, айсбергів, пінгвінів, але, коли запитують, що означає те чи інше слово, ми, звичайно, пояснюємо його сутність. Ці знання дає нам мова. Більшість слів втілюють досвід людства. У цьому ми переконались з вами, коли працювали зі словниками. Скажіть, яке значення словників? (Цікаві, пізнавальні, потрібні, розши



рюють знання)

IV. Робота над оповіданням А. Коваль «Усе в школі таке знайоме»

1. Підготовка до читання. Робота в парах (за картками).

Добери словосполучення з протилежним значенням.

Допоможу тепер

розмовляє весело

летить високо

працює вдень

пішов туди

співає голосно

вчора приїхав

дивиться сумно

повернувся звідти

читає тихо

сідає низько

сьогодні від’їхав

відпочину потім

відпочиває вночі



2. Читання слів у колонках (хвиля).

3. Читання тексту вголос ланцюжком.

Після читання вчитель запитує:

— Про походження яких слів ви дізналися з цього оповідання?

4. Вибіркове читання.

— Як у нашу мову потрапило слово коридор? Які значення має слово клас? Що означає слово парта? Що цікавого ви дізналися про слова дошка, карта, таблиця?

— Протягом багатьох віків наша мова поповнювалася словами з інших мов. Вони стали для нас настільки звичними, що ми й не замислюємося над їх походженням. Які ще «слова-чужинці» оточують нас? Про які з них ви читали?

V. Розвиток зв’язного мовлення

Учні відгадують загадки. Спостерігають, як побудовані загадки (які ознаки предмета порівнюються з ознаками інших предметів; яка форма подачі загадки тощо).



1. Довгі палички кругленькі —

Сині, жовті, червоненькі,

На папері походили,

Кольори свої лишили...

Звуться палички оці

Кольорові... (олівці).



2. Новий дім несу в руках,

Іноді — на спині.

Двері в домі під замком,

А живуть у домі тому

Ручки, зошити, альбоми. (Пенал)

За таким зразком учні складають загадки про шкільне приладдя.



VI. Підсумок за темою

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка