Урок української літератури в 6 класі



Скачати 102.2 Kb.
Дата конвертації15.01.2018
Розмір102.2 Kb.
ТипУрок

Урок української літератури в 6 класі

Тема: Леонід Глібов – «найкращий український байкар» (за байкою «Муха і Бджола»)

Мета: розкрити роль гумору і сатири в житті українців, познайомити шести-

класників із жанровим розмаїттям гумористичних творів; поглибити вивчене про Л. Глібова; розвивати вміння виразно читати й коментувати художній твір, виділяти його основну думку, зіставляти описане в байках із сьогоднішнім реальним життям; сприяти вихованню любові до рідного слова, оптимізму, почуття гумору, вміння тактовно реагувати на іронію.



Цілі уроку

Учні знають: зміст поняття гумор, сатира, байка, алегорія, мораль; відмінність між гумористичними та сатиричними творами; короткі відомості про Л. Глібова та його творчість;

з яких частин складається байка; особливості виразного читання байок, зміст байки «Муха і Бджола»



Учні вміють: оцінювати роль гумору і сатири в житті українців; визначати жанри гумористичних творів, розповідати про особливості побудови байки; виразно і вдумливо читати твори Л. Глібова, коментувати прихований зміст їх та основну думку; зіставляти описане в байках із сьогоднішнім реальним життям.

Тип уроку: вивчення художнього твору

Обладнання: портрет Л. Глібова, звірки байок Л. Глібова, ілюстрації до творів поета, напис епіграфа уроку, малюнки, накреслена схема.

Методи і прийоми: розповідь, бесіда, повідомлення учнів, рольова гра «Прес-конференція», інсценізація байки, робота з підручником, читання з позначками, диктант-код, робота в зошитах.

Випереджувальні завдання: підготувати повідомлення про байку, інсценізацію байки «Муха і Бджола», матеріали до рольової гри «Прес-конференція».

Епіграф: Байка ховає в собі зерно правди, властиві для всіх епох і народів.

Олекса Запорізький

План уроку:

І. Мотиваційний етап

Визначення емоційної готовності учнів до уроку.

Вступне слово вчителя.
ІІ. Етап цілевизначення і планування

Визначення разом з учнями особистісно значущих завдань діяльності. Ознайомлення з планом роботи на уроці.



ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

  1. Самостійна робота з підручником.

  2. Спостереження за схемою.

  3. Повідомлення учня.

  4. Коротка розповідь про Л. Глібова.

  5. Рольова гра «Прес-конференція».

  6. Розгляд ілюстрацій до творів Л. Глібова.

  7. Інсценізація учнями байки «Муха і Бджола».

  8. Бесіда за змістом байки.

  9. Ознайомлення з теорією літератури.

  10. Виразне читання учнями байки.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап

  1. Диктант – код

  2. Словесна рефлексія

  3. Коментар домашнього завдання

Хід уроку:

І. Мотиваційний етап

На дошці прикріплені малюнки із зображенням чистого неба, хмаринки, сонечка, блискавки на тлі хмаринки.



Запитання до учнів:

- Який настрій символізує кожна картинка?

(Спокій, легенька тривога, радість, тривога, роздратування, гнів)

Учні перемальовують в зошит одну картинку, яка найбільше відповідає їхньому настрою.



Вступне слово вчителя

В житті кожної людини є моменти радості й смутку, зневіри й оптимізму. Потрібно вміти керувати своїми емоціями, тому коли серцю тяжко, піднімаймо собі настрій.

- Як це зробити? Як стати веселішим, бадьорішим, радіснішим?

У таких ситуаціях допоможе гумор. Влучне, дотепне, іскрометне слово має велику силу і здатне вилікувати від нудьги. Лікарі впевнені, що людина, яка сміється, довше живе й менше хворіє. Сміх, жарт допомагають забути про невдачі, викликають бажання жити і творити.

(Діти на підтвердження цих думок наводять приклади із власного життя та художньої літератури)

Вчитель продовжує:

Як ми вже знаємо, нелегкою, іноді трагічною була історія України. Вистояти у скрутну хвилину, залишитися людьми і вижити українцям допомогли пісня і слово.

У давнину, бувало, зберуться після роботи люди десь на дерев’яних колодах погомоніти про своє життя-буття, розповісти одне одному про свої клопоти. Але тільки-но хтось почне розказувати байку, як ураз розпогоджуються похмурі обличчя, розгладжуються зморшки і грають веселиками очі. Байка викликає в людей сміх і зацікавлення.

У скарбничці українського гумору є не тільки байки, а й анекдоти, гуморески, жартівливі пісні, усмішки.

ІІ. Цілевизначення і планування

Слово вчителя:

Дорогі діти, сьогодні ми розпочнемо знайомство з розділом «Гумористичні твори», яким і завершиться вивчення шкільного курсу «Українська література» (6 клас)

У цьому розділі постануть перед нами Леонід Глібов, Павло Глазовий та три Степани: Руданський, Васильченко й Олійник зі своїми байками, співомовками, оповіданнями, гуморесками.

Сьогодні ж на уроці ми маємо з’ясувати, що таке гумор, сатира, байка, алегорія, мораль; поглибити знання про визначного українського байкаря Л. Глібова, розвивати свої читацькі навички, вміння аналізувати та планувати прочитане.

Визначення учнями власних цілей та обговорення їх у парах.

Разом з учнями вчитель складає план наступної діяльності: протягом уроку учні будуть брати участь в рольовій грі, розглядати ілюстрації, інсценізувати байку, робити висновки, самостійно працювати з підручником, виразно читати байку.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу


  1. Самостійне опрацювання учнями вступної статті розділу «Гумористичні твори».

  2. Спостереження за схемою.

Вчитель пропонує учням звернути увагу на схему, познайомитись з різними жанрами гумористичних творів.

Гумористичні твори

прямая со стрелкой 1прямая со стрелкой 2прямая со стрелкой 3прямая со стрелкой 4прямая со стрелкой 5прямая со стрелкой 6

байки співомовки

гуморески усмішки

анекдоти фейлетони

Вчитель:


При вивченні розділу «Гумористичні твори» ми познайомимося з цими жанрами. А сьогодні ми поговоримо про байку.

- Як ви розумієте епіграф уроку?



  1. Повідомлення учня про історію байки як фольклорно-літературного жанру.

Історія розвитку байки як літературного жанру сягає тисячоліть. Ще коли вперше прадавня людина відкрила очі і зачудовано подивилася довкола себе і коли вона вперше відчула себе людиною, то намагалася якось пояснити навколишній світ, такий для неї дивний, малозрозумілий і лячний. І для цього вона створила міф, казку – прекрасний витвір раннього людського розуму й уяви.

Серед постійної боротьби добра і зла, правди і кривди людина вчилася жити. «Як захистити себе від лиха, як застерегти іншого від нього?» - такі питання поставали перед нею. І щоб відповісти на них, людина створила байку. Звичайно, крім байки, були і прислів’я та приказки, були притчі й повчальні історії. Але байка швидко стала найпопулярнішою й найпоширенішою формою критичного мислення людини, першим, поряд з міфом, жанром словесного мистецтва. І тому витоки її ми вже знаходимо в античній літературі.

Достовірних відомостей про першого байкаря ми не маємо. Легенда розповідає, що першим байкарем був римський раб Езоп.

Новий літературний період у розвитку байки починається з перших літературних обробок творів Езопа відомими античними письменниками – римським поетом Федром (ІІ ст. н. е.) і грецьким поетом Бабрієм (ІІ ст. н. е.).

У Центральній Європі цей жанр особливо став популярним у ІІ пол. ХVІІ ст., коли в літературі заявив про себе видатний байкар Франції Жан Лафонтен (1621-1695 р.р.)

«Справжнім своїм торжеством на святій Русі, - з гордістю писав В.Г. Бєлінський, - байка зобовязана Крилову. Він один у нас справжній і великий байкар».

Байка в Україні стала популярною із ХVІІ ст., а утвердилася як жанр у творчості мудреця-філософа ХVІІІ ст. Григорія Сковороди. Послідовники Сковороди: Петро Гулак-Артемівський, Левко Боровиковський, Євген Гребінка розвинули цей жанр далі.

Класиком же української байки судилося стати Леоніду Глібову.



  1. Коротка розповідь про Л. Глібова

- Подивіться уважно на портрет письменника і скажіть: про що свідчить зовнішність цієї людини?

(Високе відкрите чоло свідчить про мудрість людини. А міцно стиснуті тонкі губи, виразне підборіддя вказують на його мужній і стійкий характер. І дивні очі… На перший погляд, добрі і лагідні, проте якісь далекі, відчужені, без живого вогника. Немов погаслі).

- Дійсно, це очі людини, яка вже майже нічого не бачить. Десь після 50 років Л. Глібов почав сліпнути, хвороба швидко прогресувала, і на старість він майже осліп.

І все ж, незважаючи на тяжкий недуг, на часом нестерпні умови життя, письменник працював наполегливо й самовіддано, як мужня людина, яка має велику мету і світлі тверді переконання.

Тож і недивним є той факт, що залишив нам Леонід Іванович у спадщину: 107 байок, 40 пісень, 54 віршовані загадки і відповіді на них; п’єсу «До мирового», 14 акровіршів, 120 ліричних і сатиричних віршів, 4 оповідання, ряд статей, ліцензій, фейлетонів, значну кількість творів російською мовою.

- А зараз запрошую всіх присутніх на прес-конференцію, присвячену Леонідові Глібову. Прошу дослідників життя і творчості поета-байкаря зайняти місце за столом, а представників різних газет і журналів підготуватися до інтерв’ю.



  1. Рольова гра «Прес-конференція»

1-й учень. Розпочнемо прес-конференцію, присвячену байкареві Л. Глібову, і запрошуємо всіх до цікавої розмови. Хочемо відзначити, що ми серйозно готувалися до зустрічі з вами, і сподіваємося, що наша робота буде плідною та результативною.

Кореспондент шкільної газети «Юний літератор». Відомо, що багато письменників обирають собі псевдоніми. Чи мав Леонід Іванович псевдонім? Якщо мав, то чи не могли б ви пояснити, чому він так себе назвав?

2-й учень. Леонід Глібов часто друкував свої твори під назвою «Загадки і жарти Дідуся Кенера». Чому він назвав себе Дідусь Кенер? Кажуть, що його батько купив колись собі такого співучого кенера-птаха, що послухати його спів сходилися сусіди. На запитання «Куди йдете?» вони казали: «До Івана Кенира». Так і прозвали батька по вуличному – Кенир. Оце батькове прізвисько стало згодом псевдонімом письменника Леоніда Глібова.

Кореспондент. Дякую.

Кореспондент районної газети «Рідний край». Хотілося б почути відомості про родовід письменника та його біографічні дані.

3-й учень. Народився Леонід Глібов 5 березня 1827 року в с. Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині. Його батьки були добрими, гуманними й освіченими людьми. Батько Іван Назарович служив управителем маєтку пана. Мати Орина Гаврилівна виховувалася в родині Трощанського, в якого домашнім театром керував батько Миколи Гоголя.

Дитинство маленького Леоніда (батьки називали його лагідно Льоликом) проходило в селі Горби Кременчуцького повіту. Малий Льолик зачаровувався народною піснею, звичаями та обрядами селян.

Кореспондент журналу «Однокласник». Скажіть, будь ласка, де Леонід здобував освіту?

4-й учень. Початкову освіту Леонід здобув удома: на 7 році читати й навчила мати, а писати – пан Родзянко. Навчався він у Полтавській гімназії, потім в Ніжинському ліцеї.

Кореспондент газети «Нова доба». Цікаво було б дізнатися про літературну творчість поета-байкаря.

5-й учень. Перший вірш написаний російською мовою (1841 р.) «Сон»

В 1848 р. рідною мовою написані байки «Жаба і Віл», «Синиця», які були надруковані у 1853 році.

З 1861 р. письменник почав видавати газету «Черниговский листок».

У 60-70-ті роки пише він мало, активізувалася літературна діяльність його тільки наприкінці 80-х років.



6-й учень. Поет пішов у вічність 10 листопада 1893 року на 66-му році життя.

Був теплий осінній день, коли Чернігів проводжав у вічну дорогу свого улюбленого поета. Та дорогоцінні творчі скарби, витворені ним, житимуть вічно. М. Рильський писав:

«Малята вчать ті сонячні слова,

Що, ніби чародійник, з рукава

Ти сипав їм і в мудрості не схибив».


  1. Розгляд ілюстрацій до творів поета-байкаря.

  2. Інсценізація учнями байки «Муха і Бджола»

  3. Бесіда за змістом байки.

- Якими людськими рисами наділена Муха, а якими Бджола?

(Муха – це носій соціального зла, паразит, зухвалий нероба, який вбачає сенс свого існування в безперервному гультяйстві. Л. Глібов наділяє її такими рисами, як хвалькуватість, зухвалість, чванливість, безсовісність.

Бджолі властиві якості, характерні для «маленької людини». Вона – скромна, працьовита, чесна. Їй навіть ніколи перепочити: з ранку до вечора вона у праці, у «клопотах у полі»)

- Які моменти в байці вам найбільше сподобались і чим саме?

_ Чого навчає байка Л. Глібова «Муха і Бджола»?

(Засуджувати ледарство, неробство, обмеженість, паразитичне існування; схвалювати працелюбність, справедливість, чесність)



  1. Ознайомлення з теорією літератури.

а) Читання з позначками статті з підручника (с. 257)

б) Запис в зошит визначень

Гумор – це відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні.

Сатира – вид комічного, який найбільш нещадно висміює людську недосконалість або навколишню дійсність.

Байка – це невеликий, здебільшого віршований гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом.

Мораль – навчальний висновок у байці.

Алегорія – наділення тварин, рослин, предметів і явищ рисами людського характеру.


  1. Виразне читання учнями байки «Муха й Бджола»

Запитання до учнів: - У чому ж мораль байки «Муха і Бджола»?

(В останніх рядках:

Нехай ця байка мухам буде,

Щоб не сказали часом люде,

Що надокучив їм)

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап


  1. Диктант – код

Позначимо цифрами вивчені на уроці поняття з теорії літератури:

1 – гумор

2 – сатира

3 – байка

4 – алегорія

5 – мораль

Учитель читає визначення, учні пишуть у зошит відповідну цифру.

- Основна думка байки, її висновок.

- Різкий, викривальний, уїдливий сміх.

- Невеликий віршований або прозовий твір алегоричного змісту.

- Зображення людей, їхніх характерів в образі тварин, рослин, речей.

- Доброзичливий, м’який сміх.

2. Словесна оцінка учнями своєї діяльності та роботи класу.

3. Коментар домашнього завдання.



Вивчити за підручником теоретичний матеріал, знати визначення літературних понять напам’ять.

Намалювати ілюстрації до байок Глібова (за бажанням)

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка