Урок у 9 класі Сосницька Л. М., Українська зош І-ІІІ ступенів №12



Скачати 154.23 Kb.
Дата конвертації30.12.2017
Розмір154.23 Kb.
ТипУрок

«ЧОРНА РАДА» ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША - ПЕРШИЙ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Урок у 9 класі



Сосницька Л.М.,

Українська ЗОШ І-ІІІ ступенів №12

Селидівської міської ради

Мета: ознайомити учнів зі змістом роману «Чорна рада»: спираючись на текст твору, розкрити причини протистояння сил державотворення і руїнництва: допомогти учням усвідомити суспільний ілеал, утілений П.Кулішем через проб­лематику роману, а також зрозуміти символіку тво­ру: виховувати старшокласників у дусі народної мо­ралі, народних ідеалів; плекати патріотичні почут­тя: сформувати переконаність у важливості для гро­мадянина України збереження свободи і незалеж­ності рідного краю, його державності.

Цілі уроку.

Учні повинні знати:

  • образи і символіку твору;

  • риси романтизму в романі;

  • основну ідею і проблеми роману.

Учні повинні вміти:

  • розрізняти жанри: роман, історичний роман, роман -хроніка

  • висловлювати власні міркування з приводу актуальності порушених у романі «Чорна ра­да» проблем відродження, культурного збага­чення нації;

  • пояснити роль образу Божого чоловіка;

  • характеризувати образи і розкривати символи твору;

Тип уроку: урок вивчення й аналізу худож­нього твору.

Форми і методи роботи: бесіда, усні відповіді учнів, робота у групах, текстологічний аналіз, «Ґронування», «Асоціативний кущ», скла­дання сенкану, анкети твору.

Обладнання: портрет П.Куліша, текст рома­ну «Чорна рада», аудіозаписи музики, таблиця «Оз­наки романтизму».

Випереджувальні завдання.

  • Прочитати роман «Чорна рада».

  • Історико-дослідницькій групі – підготувати повідомлення про історичні постаті Якима Сомка та Івана Брюховецького.

  • Групі «літературознавців» - скласти повідом­лення про історію створення «Чорної ради», джерела написання.

Епіграф: Ой настала жаль-туга да по всій У країні.



«Дума про Хмельницького»



Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Актуалізація опорних знань.

Слово вчителя.

Після смерті Богдана Хмельницького становище України різко погіршилося - і з вини сусідів, і з вини своїх же вельможних користолюбців. Москва не додержувала підписаних у Переяславі угод, Поль­ща і кримський хан тиснули з обох боків. Проте на­род не хотів визнавати чужої влади. Між гетьманом і козацькою старшиною точилися чвари за булаву, за те, до кого з сусідів пристати.

1663 рік вважається початком Великої Руїни, яка знищила державний устрій, розбудований Хмельницьким. Українську державність було оста­точно втрачено.

Визначити жанр твору.

(«Чорна рада» - історичний роман-хроніка.)

Словникова робота (Роман, історичний роман, роман-хроніка)

Евристична бесіда

- На основі яких підстав твір «Чорна рада» оз­начуємо як історичний роман-хроніку?

(В основу роману покладені події, що насправді відбувалися в Україні в часи Руїни. Вони й послужили тлом, на якому розгортаються романні колізії, діють реальні історичні постаті. Автор багато працював над вивченням і осмисленням умов, які призвели до обрання гетьманом Івана Брюховецько­го, і з великою вірогідністю відтворив їх.)

-Що вам відомо про період в історії України, який образно називається добою Великої Руїни, про таких діячів того часу, як Яким Сомко та Іван Брюховецький?

Освоєння теми уроку.

Робота з епіграфом. Прокоментуйте слова, взяті за епіграф до уроку. Як ви їх розумієте?

Складіть власний епіграф, який міг би бути епіграфом до твору. (Учні зачитують свої зразки, найкращі записують, зазначаючи авторство. )



Доповідь історико-дослідницької групи.

(Виступи членів історико-дослідницької групи учні конспектують у зошити.)

1-ше повідомлення. Після смерті Богдана Хмельницького в Україні зав’язалася боротьба за гетьманську булаву. Претенденти, зокрема Іван Брю­ховецький та Павло Тетеря, дбали не про долю Ук­раїни, а про власну вигоду. До 1663 року гетьманом України був Юрій Хмельницький, а коли він зрікся гетьманства, у розколотій на дві частини Україні по­чався період анархії і чвар, який Микола Костомаров назвав добою Руїни. Лівобережна Україна залишила­ся під владою Москви, а Правобережна на правах ав­тономії ввійшла до складу Польщі. В 1662 році стар­шинська рада в Козельці гетьманом Лівобережної України обрала Якима Сомка. Однак він був наказ­ним (тимчасово виконуючим обов’язки) гетьманом, оскільки царський уряд не затвердив цього обрання. Яким Сомко відомий в історії як сподвижник Богда­на Хмельницького, брат його першої дружини, що на­лежала до тієї частини козацької верхівки, яка орієнтувалася на союз із Росією, і вів боротьбу за геть­манську булаву з ніжинським полковником Золотаренком.

2-ге повідомлення. Ще один претендент на гетьманську булаву - Іван Брюховецький. Уперше його ім’я в історії звучить як Іванець, що свідчить про його низьке походження і становище слуги при Хмельницькому. Він зумів прихилити до себе ко­зацьку голоту тим, що виставляв себе ненависни­ком панства й багатства. У цей час в Україні булава переходила з рук у руки, і Брюховецькому захотіло­ся теж потримати її у своїх руках. Іванець зрозумів, що Запорозька Січ - своєрідна автономія, і керую­чи нею, можна керувати всією Україною. Перед Ніжинською радою Брюховецький пообіцяв запо­рожцям, що дозволить безкарно грабувати майно Сомка, Золотаренка та їхніх прибічників. Ця обіцянка поширилася і на чернь, яка допомогла йо­му стати гетьманом. Та щойно Іванець досягнув ме­ти, він наказав низовцям розігнати чернь, а своїх політичних ворогів знищити фізично. Сомкові й Золотаренкові прилюдно було відрубано голови. При владі Брюховецький протримався п’ять років.

- Розкажіть про історію написання роману «Чорна рада». Якими джерелами користувався письменник?

Доповідь групи «літературознавців».

(Учні конспектують виступи «літературо­знавців».)

1-ше повідомлення. «Чорна рада» - пер­ший український історичний роман, написаний 1857 року одночасно українською і російською мо­вами.

Є дві версії, які пояснюють назву роману П.Куліша - «Чорна рада». Перша: вважається, що Ніжин­ська рада була названа чорною, бо в ній уперше в ук­раїнській історії брала участь чернь. Друга пов’язана з багатозначністю слова чорна. Це слово в українській мові часто вживається у значенні підла, незаконна, не­правомірна, злочинна. В історії України чорними на­зивати ті ради, наслідком яких було не демократичне волевиявлення, а державний переворот. Ніжинська рада - одна з них. Вибори були неправомірні, оскільки не прибула значна кількість реєстрових ко­заків, голота голосувати не мала права. Зазвичай пе­реможець ніколи не карав на горло переможеного, з миром відпускав додому. А тут сталося навпаки.



2-ге повідомлення. Сюжетну основу рома­ну «Чорна рада» Куліш почерпнув із літописів, зок­рема «Літопису Самовидця», що його він перший дослідив і ввів у науковий обіг.

Звернімося до тексту літопису:

«Року 1663... Як вдарено в бубни на раду, Брюховець­кий ведлуг постанови, пішо військо припровадив к наме­ту своєї сторони на ту раду. І Сомко не зо зволився; і сам, і усі козаки, при ньому будучії, яко люди достатнії, на ко­нях добрих, шатно і при оружжю, як до войни...

І скоро тая рада стала, і боярин вийшов з намету і по­чав читати грамоту і указ його царського величества, не дано того скончити, ані слухаючи письма царського вели­чества, зараз крик стався з усіх сторон о гетьманство... І на столець обоїх саджають.

А далі і межи собою узялися битися, і бунчук Сомков зламати, заледве Сомко вирвався през намет царський і допав коня. І кінная старшина, а інших позабивано до кілька чоловіка.

І так сторона Сомкова мусила уступати до табору свойого, а сторона Брюховецькош на столець всадила Брюховецького, зопнувши князя, і гетьманом окрикнула, давши одному булаву і бунчук у руки».


«Ґронування». Які асоціації викликають у вас слова «Чорна рада»?
Запитання групі «Літературознавців»

-Яким епізодом розпочинається роман? З якою метою автор звертається до хронотопу подорожі?



(Головні герої подорожують просторами Ук­раїни, перед очима постають золотоверхий Київ, хутір Хмарище, Романовський Кут.)

-Наскрізним у творі є мотив дороги. Яка його роль?

(З одного боку - це композиційний прийом, який допомагає створити цілісний образ чогось великого; з другого - символізує майбутнє. вибір шляху для роз­терзаної України, і різні герої вибирають різні доро­ги -у прямому й переносному значенні.)

- Пригадайте, в якому творі Т.Шевченка вико­ристано прийом подорожі?

(У поемі «Сон».)

Робота з текстом. Дійові особи роману (істо­ричні й вигадані) можна згрупувати відповідно до основного конфлікту: прибічники Івана Брюхо­вецького і прихильники Якима Сомка. В образі цьо­го останнього автор утілив власний ідеал гетьмана - освіченого, розумного, талановитого діяча, здатного об’єднати всі землі України в самостійну державу шляхом відновлення її давньої слави.

-Знайдіть у тексті і зачитайте висловлювання Сомка про ставлення до панської Польщі, запорозь­кого демократизму, міської голоти, старшини та своїх супротивників.

(«Нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право; тоді буде на Вкраїні і правда, і сила» тощо.,)

-Яка найзаповітніша мрія Сомка?

(«Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва береги Дніпрові приклонилися під одну була­ву! Я одже скоро одбуду царських бояр, хочу йти на окаянного Тетерю. Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі, держачись за руки з Москвою, і громитимемо усякого, хто покуситься ступити на руську землю».)

- На що спрямовані слова й діла Сомка?



(На відродження й об'єднання України, досягнен­ня її стабільності й могутності. Саме гетьман Сом­ко найповніше виражає державницькі погляди Пан­телеймона Куліша, його сподівання на козацьку старшину, яка може, услід за Хмельницьким, забез­печити порядок і добробут, мир і злагоду у країні.)

-Яким постає перед нами полковник Шрам? Зверніться до тексту роману.

(«Був він син паволоцького попа, по прізвищу Че­пурного... Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то він устряв до козацького війська, бо гарячий був чоловік Шрам і не всидів би у своїй парафії, чуючи, як ллється рідна йому кров за безбожний глум польсь­ких консистентів і урядників над українцями».)

-Що споріднює Шрама з Сомком?

(Шрам - найвірніший однодумець Сомка, побор­ник об'єднання України, прихильник міцної геть­манської влади. Він веде на Правобережжі боротьбу проти шляхетсько-польського ставленика Тетері, а на Лівобережжя прибув, щоб підтримати Сомка на Чорній раді. Він вступає в суперечки з міщанами: «Де в світі видано, щоб увесь люд жив при одному праві? Усякому своє...»)

- Виразником яких сил виступає Шрам?

(Полковник є представником тієї козацької стар­шини, яка уособлює свідомість, честь, гідність.)

-Як змальовано образ Брюховецького в романі з погляду історичної вірогідності?

(Характер Брюховецького як історичної особи в романі відтворено правдиво. Це політичний аван­тюрист, людина без совісті й честі. Заради здо­буття влади він своїми пустими обіцянками і фальшивим народолюбством зумів привернути ко­зацтво на свій бік.)

-Яка прикметна особливість вдачі Брюховець­кого?

(Цей образ один з найдинамічніших у творі, адже Брюховецький змінює маски відповідно до обставин. Остаточним викриттям цього«патріота» став наказ стратити Сомка.)

-Як автор ставиться до Брюховецького? З чого це видно?

(Автор не приховує свого негативного ставлення до цього героя, наділяючи його недвозначною харак­теристикою: «ниций Іванець».)

Створення сенканів. Складіть сенкани до го­ловних героїв роману «Чорна рада».
Зразок

Сомко

Мудрий, поміркований.

Мріє, не мириться, відстоює.

Прагне «зложити докупи обидва береги Дніпрові».

Патріот.



Брюховецький.

Підступний, хитрий.

Обманює, зраджує, лицемірить.

Принизив авторитет України.

Зрадник.
Робота у групах. Створити «асоціативний кущ», визначаючи порушені в романі проблеми. Стисло пояснити сутність проблем.


Проблематика

роману





Роль державного

діяча

Патріотизм

І

незалежність



Народ

І

співець



Ставлення влади до народу


Риси романтизму

Протистояння високих ідеалів і сірої буден­ності.

Піднесення державницької ідеї.

Змалювання виняткових характерів у винят­кових обставинах.

Увага до історичного минулого, героїв, ли­царів.

Звернення до фольклору.

Орієнтовні відповіді учнів.

  • Пантелеймон Куліш замиловується добою ко­заччини, показує незвичайних, гордих, сміливих ге­роїв (Тур, Пугач).

  • Письменник зображує романтичні почуття за­коханих і подолання ними всіх перешкод на шляху до щастя.

  • У творі багата символіка (співи кобзаря, обра­зи героїв, що сповідують контрастні ідеали: добро і зло, велич і ницість).

Через призму сьогодення.Поміркуйте над вислов­люванням провідного сучасного літературознавця Євгена Нахліка. Як ви розумієте ці слова?

«Вустами “Божого чоловіка” Куліш, по суті, знецінює історію, позбавляє її будь-якого значного сенсу... Історич­не буття виявляється минущим, відносним, а отже, й неістотним, тоді як абсолютним смислом наділяється са­кральний час - вічність, Бог... Такий підхід - не що інше, як одна з характерних антимоній романтизму, який схи­лявся, з одного боку, до освячення історії, а з іншого - до трактування її як тимчасової форми буття, одного з про­явів вічності...»



Закріплення вивченого матеріалу.

Самостійна робота. Заповніть «анкету твору». (Графи, заповнені курсивним текстом, - учнівські відповіді.)


Автор


Пантелеймон Куліш


Назва


«Чорна рада»


Жанр

Історичний роман-хроніка


Тема

Змалювання боротьби за гетьманську булаву


Герої

Яким Сомко, полковник Шрам, Петро Шрам, Іван Брюховецький, Леся Череванівна, Черевань, Матвій Гвинтовка, Васюта, Кирило Тур, Божий чоловік, Чорногор, Пугач, народ

Час дії


1663рік


Основна думка


«Зложити докупи два береги Дніпрові»


Проблематика

Патріотизм і незалежність, ставлення влади до народу, роль державного діяча, народ і співець

Сюжетні лінії

Власне історична (боротьба за геть­манську булаву);

любовна (любовний трикутник Леся Череванівна - Петро Шраменко - Ки­рило Тур)

Підсумок.

-Чи є актуальним роман «Чорна рада» в наш час?

(До сучасників та нащадків П.Куліш звертається із закликом, яюш із плином часу не втратив своєї ак­туальності: «... Дбаймо про свою будучину, знаймо добре що ми в себе вдома, серед своєї рідної сім'ї, у своїй рідній хаті, що ніхто нам її не дасть, ніхто не підійме, ніхто ж не обігріє та не освітить так, як ми самі». Ці слова варто запам'ятати.)

Домашнє завдання. Дати розгорнуту письмову відповідь на запитання «Які з сучасних проблем ук­раїнства прочитуються в історичній ретроспекції “Чорної ради” П.Куліша?»

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка