Урок тема. Лялька з тканини як самобутнє явище у побуті та мистецтві українців. Уособлення образу людини в ляльці



Дата конвертації26.12.2017
Розмір41.5 Kb.
ТипУрок

УРОК______
Тема. Лялька з тканини як самобутнє явище у побуті та мистецтві українців. Уособлення образу людини в ляльці.
Мета: ознайомити учнів з лялькою з тканини як самобутнім явищем у побуті та мистецтві українців, уособленням образу людини в ляльці; виховувати дисциплінованість учнів; розвивати спостережливість і самоконтроль, увагу.

Основні поняття: лялька з тканини.

Обладнання: фото, зразки ляльок.

Тип уроку: комбінований.



Структура уроку

І. Організаційний момент……….. 7 хв.

II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів……….10 хв.

III. Вивчення нового матеріалу……………………….. 15 хв.

1. Лялька з тканини як самобутнє явище у побуті та мистецтві українців. Уособлення образу людини в ляльці.

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів…………….7 хв.

V. Підсумки уроку……………………………………….5хв

VI. Домашнє завдання…………………1 хв.



Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

– Перевірка присутніх.

– Призначення чергових.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ

- Що таке народна лялька?

ІІІ.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Організація робочого місця.

Правила безпечної роботи та санітарно-гігієнічні вимоги . Лялька з тканини як самобутнє явище у побуті та мистецтві українців. Уособлення образу людини в ляльці.



Організація робочого місця.

Правила безпечної роботи та санітарно-гігієнічні вимоги.

Лялька, як дитяча іграшка і оберіг родини й Роду, як могутній магічний талісман та символ зв’язку між поколіннями, знана в багатьох традиційних культурах земної кулі – від Аляски до Австралії, від Африки до України. Ляльки різних народів відрізняються між собою ззовні і матеріалом, з якого зроблені – в Африці вона здебільшого кам’яна або дерев’яна, десь глиняна, а ще десь – зроблена з тканини, але суть і призначення ляльки – незмінні, і це споріднює більше, аніж відмінність матеріалу. Головне призначення ляльки – берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів. Іноді з рук майстра народжувалися ляльки, про які складалися легенди, і передавалися від матері до дочки, як священний переказ...

У міфах багатьох народів першими людьми були ляльки, створені з глини або дерева, оживлені богами. У спрощеному вигляді цей архаїчний міф простежується і в народних казках, наприклад, в українській казці «Телесик»: чоловік із жінкою, які не мають дітей, роблять ляльку з дерева, колишуть її в колисці, і потім лялька перетворюється на дитину.

До наших днів дійшли обрядові зображення певних стихій чи символів природи з трави або дерева – Купайло та Марена, символи Води й Вогню на святі Івана Купала, Масляниця, яку роблять, коли проводжають зиму і зустрічають весну. На Волині старі люди бережуть пам’ять про обряд, що його проводили навесні: всім селом виготовляли ляльку – «Весну-панянку», обряджали її стрічками та свіжою травою, і відвідували сусіднє село, заходячи в ті хати, де були дівчата на виданні або хлопці на порі. Навіть городні опудала, що їх досьогодні ставлять на городах, аби відлякували горобців, напочатку були священними ляльками-охоронцями оселі й обійстя від злих духів.

Також у волинських селах ще донедавна зустрічалися обряди «проводів русалок», що їх здійснювали на Зелені свята. Під час цього обряду жінки танцюють із солом’яними ляльками в руках. Очевидно, в давні часи ці ляльки символізували душі померлих, тим більше, що вважалося, що русалками стають діти та незаміжні дівчата, які вмерли наглою або насильницькою смертю.

Повір’я, що лялька – це вмістилище душ померлих предків – породило певні традиції їх створення в різних народів. Наприклад, у деяких культурах ляльки можна було створювати тільки в певні пори року, і робити їх могли тільки люди, що пройшли спеціальні ритуали посвячення.

Наприклад, у деяких місцевостях Європи раніше – а подекуди й дотепер – здійснювали на честь закінчення жнив такий обряд: виготовляли спеціальну ляльку, закладали у неї останній зрізаний колос або останній сніп з поля, і потім цю ляльку зберігали на почесному місці в домі, до наступного урожаю.

В деяких регіонах України теж зберігся подібний обряд. «Куклою» на Черкащині та Київщині називали в народі жмут стиглого колосся, останній, який залишають на вижатому полі і закручують за рухом сонця. Це робиться, аби наступного року теж був добрий врожай.

...Але є лялька, яку в тій чи іншій формі знали на всіх континентах. Це мотана, або вузлова лялька, виготовлена з м’якого матеріалу – шкіри або тканини і з ниток. Очевидно, перші такі ляльки робили з трави або соломи, а згодом, з поширенням ткацтва, почали використовувати тканину і прядиво.

В Україні її знають, як ляльку-мотанку, і тут вона відома з незапам’ятних часів, і своїми витоками сягає чи не в добу Трипільської цивілізації…

Найдавніші ляльки з тканини – це коптські ляльки з вовни, знайдені під час розкопок стародавніх поселень у Єгипті. Цікава деталь цих ляльок – відкрита спіраль на місці обличчя.

Спіраль – це один з найдревніших символів вічності і безконечності буття, символ родючості й нового народження у всіх народів Землі. Спіраль – це і символ Ріки Життя, у якій пливуть люди, народи, в якій з’єднуються Мікрокосм окремої людської долі і Макрокосм цілого Всесвіту. Вже зараз вчені прийшли до висновку, що спіраль – це схематичний образ власне самої еволюції Всесвіту, динамічний аспект буття, який відображає водночас плинність і вічність.

З давніх-давен в українських родинах молода мати, чекаючи дитину, робила ляльку-мотанку, котра уособлювала собою майбутнє дитя. Перш ніж покласти в колиску новонароджену дитину, туди клали цю лялечку, і вона ставала оберегом дитини, її захисницею, символом зв’язку дитини з усім родом, і цей зв’язок захищав людину, де б вона не була. Це дуже нагадує про традицію, яка існувала в Древньому Римі, де з глини виготовляли лари – символічні фігурки-зображення предків, і римлянин завжди возив їх із собою, і де б він не був – з ним були його предки, його земля і потужний захист всього роду…

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Загальна характеристика заняття.

V.ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель просить кожного учня відповісти на такі запитання:

1. Що ми робили на уроці?


2. Що нового ви дізналися на уроці?
3. За допомогою якого методу ви сьогодні працювали?
4. Чи досягнули очікуваних результатів ви особисто, клас у цілому? Чому ви так вважаєте?
5. Що могло б бути організовано краще, корисніше?
6. Чи можете ви отримані знання використати у своєму житті?
VI.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати конспект.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка