Урок Поспішаймо робити добрі справи. (М. Трублаїні «Про дівчинку Наталочку І сріблясту рибку».)



Скачати 302.49 Kb.
Дата конвертації05.01.2018
Розмір302.49 Kb.
ТипУрок


Цикл уроків з українського читання 2 клас

(До підручника О. Я. Савченко

за програмою «Читання» 2 клас

авт. Савченко О. , Мартиненко В.)

Зміст

Урок 1. Поспішаймо робити добрі справи.

(М.Трублаїні «Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку».)



Урок 2. Ходить, ходить зима гаєм… (М. Підгірянка «Ходить, ходить зима гаєм…»)

Урок 3. Краса України – незрівнянна краса! (Л. Українка «Красо України, Подолля!», М. Вінграновський «Сама собою річка ця тече»)


Урок 4. Збережемо цей прекрасний світ. (Д. Павличко «Звернення», С.Жупанин «Буду я природі другом», Л. Костенко «Синички на снігу»)

Урок 5. Незабаром Рік Новий! (С. Носань «Ялинка», О. Олесь «Ялинка»)

Урок 6. Весняні дива. (В. Чухліб «Повінь»)

УРОК 1.

Тема. Поспішаймо робити добрі справи.
М.Трублаїні «Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку».
Мета. Вчити орієнтуватися у структурі тексту; стисло розповідати казку за

малюнками; формувати вміння читати в особах;

пояснювати вчинки; виховувати доброту.

Обладнання. Таблиці складів, картки для індивідуального читання, малюнки, маски лебедя, рибки, жабки, горобця.

Тип уроку: урок розвитку критичного мислення.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

- Діти, привітайтеся з гостями, усміхніться одне одному, щоб урок відбувся у теплій дружній атмосфері .

- Як ми будемо працювати на уроці?

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно і плідно працювати.

Отже, на уроці ми повинні бути:



Уважними,

Розумними ,

Організованими,

Кмітливими.

ІІ. Мовна розминка.

  1. Мовна загадка.

- Чого нема у воді, а є в морі, озері, річці ?

( звук [ р ] )



  1. Розчитування за таблицею складів.

Гра «Луна.»

  • Хто живе у морі, озері, річці ?

( Рибка.)

  • А зараз вивчимо скоромовку про рибку.

c:\users\альбина\desktop\dscn1372.jpg
Рибка плаває, гуляє.

Рак на неї поглядає.



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Щасливі дитячі спогади.

- Діти, що ви пригадуєте, коли дивитеся на цю іграшку?

( Ми пригадуємо казочки .)



  • А що таке казка?

Казка вигадка, та в ній

Щось повчальне зрозумій.



ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

  • Сьогодні ми прочитаємо авторську казку. Написав її відомий письменник Микола Трублаїні.


V. Робота над новим матеріалом.
1. Розповідь вчителя про письменника.

Цей письменник, хоч прожив недовго ( всього 34 роки, загинув на Великій Вітчизняній війні), але залишив багато чудових творів. Він знайомив дітей з життям народів Сибіру, Кавказу, Криму.

- Прочитайте назву казки.

«Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку»



  • Як ви гадаєте, хто буде дійовими особами?

( Дівчинка Наталочка, срібляста рибка.)

  • Отож приготуйтеся, висловити свої почуття від прослуханого, а я прочитаю вам казку.

VІ. Робота над текстом казки.

  1. Слухання казки, яку читає вчитель.

  • Чи правильне припущення ви зробили?

  • Які є ще дійові особи, крім уже названих?

( Лебідь, жабка, горобчик.)

На дошці прикріплюю малюнки дійових осіб.



  1. Словникова робота.

а) Читання «Луною» колонок слів з таблиці.

на самому кругом

великий допоможу

срібляста принесла

глибокому на берег

в озері одного разу



  1. Повторне (мовчазне) читання казки учнями.

а) Тлумачення незрозумілих слів.

Очерет – багаторічна водяна трав'яниста рослина.



  1. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.

  • Прочитайте опис озера, де жила рибка?

( В чудесному глибокому озері жила маленька срібляста рибка.)

  • Який був лебідь? Прочитайте.

( Великий, білий лебідь з довгою шиєю і чорним дзьобом.)



  • Для чого лебедю черевички?

( Бо лапи мої у воді мерзнуть.)

  • Кому розповіла рибка про своє горе?

( Розповіла рибка жабці про своє горе.)

  • Хто приніс горобчикові черевички?

( Черевички принесла Наталочка.)

  1. Фізкультхвилинка.

Добре те, що сонце світить (Руки вгору.)

Добре те, що вітер віє ( Коливаються.)

Добре те, що цей ось ліс (Присідають.)

Разом з нами ріс і ріс (Підтягуються.)

Добре те, що в нашій річці

Синя, не брудна вода. (Купаються.)

І мене матуся рідна

Після школи зустріча. (Стрибають.)

Добре гратися надворі (Плещуть у долоні.)

Добре вчитися у школі (Сідають.)



  1. Читання казки в особах.

  • А зараз ми прочитаємо казку в особах.

  1. Мовно – логічне завдання.

На дошці прикріплені малюнки лебедя, рибки, жабки, горобчика, дівчинки.

а) Робота з картками – блискавками.

На картках – блискавках показую слова, що означають дії. Учні повинно швидко прочитати слово і сказати, кому відповідає ця дія.
c:\users\альбина\desktop\dscn1375.jpg c:\users\альбина\desktop\dscn1372.jpgc:\users\альбина\desktop\dscn1383.jpg

c:\users\альбина\desktop\dscn1374.jpg c:\users\альбина\desktop\dscn1377.jpg

ЛЕБІДЬ РИБК А ЖАБКА ГОРОБЧИК ДІВЧИНКА

плавав жила почула почув гуляла

зустрів заплакала виплигнула полетів довідалась

хотів з'їсти розповіла заквакала віддав принесла

сказав зраділа розповіла наказала

- Зверніть, будь ласка, увагу на опорні слова, назви дій, які розкривають зміст тексту.

Б) Робота над порівняннями дійових осіб.

Лебідь молодчик

Рибка зелена

Горобчик красень

Жабка срібляста


  1. Переказ казки за малюнковим планом.

  • Діти, розгляньте ілюстрації цієї казки.

  • Скажіть, будь ласка, чи в правильній послідовності розміщені малюнки?

  1. Характеристика героїв казки.

- Хто прийшов на допомогу сріблястій рибці?

( Жабка, горобчик, дівчинка Наталочка.)

- Як ви назвете цих героїв?

( Дружні, злагоджені, одностайні, товариські.)

- На кого з героїв ви сердиті?


  • Чому?

  • Чий вчинок вам сподобався?

( Вчинок жабки, горобчика, дівчинки.)

  1. Робота над прислів'ями.

  • У житті завжди відбувається боротьба між добром і злом. Народ складає прислів'я, приказки про те, як добро повинно перемогти зло. З деякими прислів'ями ми зараз і попрацюємо.

1 група

Скласти прислів'я

Без добрих вчинків…, в біді.

Друзі пізнаються… немає доброї людини.


2 група

Закінчити прислів'я

Не обіцяй того, що не можеш… (виконати.)

Добрі вчинки красять… ( людину.)



  • Яке з прислів'їв ви б поставили заголовком казки?

(«Друзі пізнаються в біді».)
VІІ. Домашнє завдання.

Підготуйте кілька прислів'їв про дружбу.



VІІІ. Підсумок уроку

- Погляньте на цю квітку.

- Що ви помітили?

( У неї немає пелюсток. ) Це зачарована квітка. Вона оживе тоді, коли ви назвете хоча б одну добру справу, прикріпите пелюстку до середини квітки.



  • Чого вчить нас ця казка?

  • Чи доводилось вам просити в когось допомоги?

  • Який вид роботи був найцікавіший?

  • Найскладніший?

  1. Пісня «Справжній друг.» муз. Б.Савельєва, сл. М. Пляцковского.

Я впевнена, що цей урок допоможе вам творити добро. Творіть добро не заради слави, а за покликом серця.

УРОК 2.

Тема: Ходить, ходить зима гаєм … Марійка Підгірянка «Ходить, ходить зима гаєм...»

Мета: навчати учнів бачити, відчувати створені словами образи природи; спостерігати за сезонними змінами, які відбуваються у природі; удосконалювати навички читання віршованих текстів; розвивати зв'язне мовлення; виховувати почуття прекрасного, бажання піклуватися про природу.


Обладнання: ілюстрації з зображенням зимових картин природи, портрет Марійки Підгірянки

Хід уроку:

І. Організаційна частина

Чарівниченька зима
На двори дітей ззива,
Щоб на уроках не бували,
Зимоньку розвеселяли.
Ой, ти, зимо, постривай,
І уроку не зривай!
Хочемо ми почитати,
На перерві будем грати!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

2.1. Артикуляційна зарядка.

Скрипу-скрипу-скрип! - Сани скриплять. Цоку-цоку-цок! - Коні біжать.

Трісь-трісь-трісь! - Вітер гуляє

І верхів'я дерев ламає.



2.2. Розучування скоромовки.

Йде зима в поля, гаї,

Ми вже бачили її.

В неї сніг та хуртовина,

Довга ніч, коротка днина.

Треба всім запам‘ятати: звуки чітко вимовляти.

Скоромовка вимовляється у повільному темпі, нормальному, швидкому.

2.3. Вправи на розвиток швидкості темпу читання

Доповнення слів і речень:


а) сні..., хур..., тр..., доб..., хол..., заме....

б) В гості прийшла білосніжна… (зима). Снігу багато пухкого… (принесла). Всі стежки і доріжки… (замела) Любих діток грати в сніжки… (повела).


ІІІ. Повідомлення теми, завдань уроку.

- Сьогодні до нас на урок завітала гостя. (Вчитель ставить на стіл ляльку-зиму). Послухайте, що вона розкаже про себе, і здогадайтесь, хто наша гостя.



Стало біло навкруги.

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди,

В дружбі я з дітьми всіма

Здогадались? Я... (зима).



  • Ми починаємо вивчати новий розділ підручника «Буду я природі другом».

  • Як ви гадаєте, про що читатимемо вірші, казки, оповідання?

  • Наша гостя Зима познайомить вас зі своїми синочками-місяцями, розкаже про природу в різні пори року, про життя тварин. Ви дізнаєтесь про красу куточків нашої країни, навчитеся виразно читати, розповідати.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

4.1. Робота з біографічним матеріалом

Народилася Марія Омелянівна Ленерт (за чоловіком Домбровська), відома в літературі як Марійка Підгірянка, 29 березня 1881 року на Прикарпатті в селі Білі Ослави, в сім'ї лісничого. Дівчинка росла жвавою, допитливою, розумною, працьовитою і наполегливою. Батько не мав змоги учити всіх дітей, тому вчив тільки сина. Марійка навчилася читати, а вже в 13 років почала складати свої твори. Вона дуже хотіла стати вчителькою. Тому самотужки вивчила всі науки, а у 15 років склала екзамени за восьмикласну школу. Марійка вивчила кілька іноземних мов. Працювала вчителькою. Померла поетеса 17 травня 1963 року, похована у м. Львові на Личаківському кладовищі.

А в пам'ять про неї залишилося багато віршів та казочок для найменших читачів.

4.2. Робота за підручником

(Розгляд ілюстрації в підручнику).



  • Кого ви бачите на малюнку?

  • Як зима змінює все навкруги? Слухання вірша.

  • Ви побачили на малюнку, як художник уявляє зиму. А зараз послухайте вірш видатної української поетеси Марійки Підгірянки «Ходить, ходить зима гаєм...».

4.3. Словникова робота

білосніжна простеляє перини

килимочки доріжки пригоди

дбайливо розмовляє діброва

(Учні читають з дошки слова, пояснюють їх)
4.4. Слухання вірша
(Вчитель – читає, учні - слухають)
4.5.Самостійна робота над текстом.

(Самостійне напівголосне читання вірша учнями).



4.6. Фізкультхвилинка.

Зима морозяна надворі. (Повороти).

Замети білі на землі. (Присідають).

Зоріють в небі ясні зорі (Потягаються, стають на носочки).

Стрибають зайчики малі. (Стрибки).

4.7. Аналіз вірша.


  1. Визначення загального характеру вірша;

  2. Відшукування характерних слів;

  3. Встановлення темпу читання (повільний).

  4. Встановлення слів з логічним наголосом і встановлення пауз.

4.8. Вибіркове читання.

Прочитати:



  • слова, що змальовують зиму;

  • те, що можна побачити з описаного;

  • те, що можна почути.

4.9. Робота з прислів‘ями.

- Яке з прислів‘їв розкриває головну думку вірша?



Мороз - не свій брат.
Узимку сонце крізь плач сміється.

То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.

V. Систематизація і узагальнення знань.
5.1. Екологічна хвилинка.

  • Ми відчули красу зимової природи, але чи всім радість несе зима? (Відповіді дітей).

  • Як ми можемо допомогти птахам, тваринам? (Відповіді учнів).

5.2. Екологічна гра «Чиї сліди».

  • Природа розкрила першу сторінку цікавої книги слідів. Багато історій незабаром запишуть на снігу своїми лапками й хвостиками звірі та птахи. Кожне звірятко має свій почерк. Хто може розібратися і вгадати, кому належать сліди на снігу?

VІ. Підсумок уроку.
6.1. Узагальнююча бесіда
- Хто прикрасив землю?
- Що нового ви дізнались на уроці?
- Яку допомогу природі ми можемо надати взимку?

6.2. Повідомлення домашнього завдання.
(Виразно читати вірш «Ходить, ходить зима гаєм…», знайти і занотувати інші вірші про зиму(на вибір)).

УРОК 3.

Тема: Краса України. Леся Українка « Красо України, Подолля!», М.Вінграновський «Сама собою річка ця тече...»

Мета: вчити учнів бачити красу у літературних творах українських поетів; удосконалювати навички виразного інтонаційного читання; поглибити знання школярів про Л. Українку; розвивати усне мовлення, спостережливість, пам'ять; виховувати почуття любові до краси рідної природи.

Обладнання: портрет Л. Українки, малюнки картин природи до теми, краплинки-звернення.

Хід уроку:

І. Організаційна частина.

1.1. Перевірка готовності до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

2.1. Вправи для розвитку артикуляційного апарату.

Вимова йотованих голосних на одному зв'язаному звучанні.

Схема: вдих, пауза, швидкий вдих, вимова ї, ю, я, є (вдих); ю, є, я, ї (вдих); я, ю, є, ї (вдих); є, ї, ю, я (вдих).

2.2. Вправляння у швидкому прочитуванні складів.

За складовою таблицею 4 учні читають рядки складів із буквосполученнями "здр", "скл".



ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

3.1. Вибіркове читання:

  • Прочитайте із вірша "Ходить, ходить зима гаєм білосніжна" Марійки

Підгірянки те, що можна побачити,

  • те, що можна почути;

  • знайти слова, що змальовують зиму лагідною і турботливою.

3.2. Виразне читання вірша (2-3 учні).

ІV. Повідомлення теми, завдань уроку

  • Сьогодіні ми поринемо у чудовий, мальовничий світ природи, подачимо, як можна малювати картини природи не лише пензлем, а й барвами поетичного слова.

V. Вивчення нового матеріалу.

5.1. Робота з біографічними даними

Розповідь про Лесю Українку. (Розповідає підготовлений учень).

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач, за чоловіком Квітка)

народилася у місті Новограді-Волинському. Її мати - Олена Пчілка, відома дитяча письменниця. З дитячих літ Леся цікавилась книгами. їй дуже подобалась краса рідного краю - предковічні соснові бори, сповнені задумливої ніжності тихі лісові озера, луки. Красу природи описувала Леся у своїх віршах.

5.2. Робота за підручником.

5.3. Словникова робота.

Красні - гарні, красиві.

Маревом - легкою прозорою пеленою.

5.4. Первинний аналіз вірша


  • Який настрій викликав у вас цей вірш?

  • З яким почуттям поетеса розповідає про красу рідної землі?

5.5. Самостійне напівголосне читання учнями.

  • Звернути увагу на те, що у вірші всього два речення. Читати їх

треба з інтонацією перелічування, звичайним тоном, ніби розповідаючи.

  • Визначення пауз.

5.6. Вибіркове читання.

  • Відшукайте і прочитайте слова, якими словами поетеса змальовує красу

рідної землі.

  • З чим у вірші порівнюються стежечки?

  • Що роблять тополі?

5.7. Словесне малювання.

  • Які картини ви могли б намалювати до цього вірша?

5.8. Фізкультхвилинка.

Встало вранці ясне сонце,


Зазирнуло у віконце.
Ми до нього потяглися,
За промінчики взялися.
Будем дружно присідати,
Сонечко розвеселяти.
Встали-сіли, встали-сіли.
Бачите, як звеселили.
Стало сонце танцювати, (танцювальні рухи)
Нас до танцю закликати:
Нумо разом, нумо всі
Потанцюєм по росі.

5.9. Робота над віршем М. Вінграновського "Сама собою річка ця тече".

  • А зараз відгадайте загадку:

Синя стрічечка блищить,

Щось тихенько гомонить.

І біжить собі, біжить,

Не зупиниться й на мить. (Річка)



  • Звідки беруть свій початок річки?

  • Які ви знаєте річечки, що протікають в нашій області? В нашому місті (селі)? (Відповіді дітей).

5.10. Читання вірша вчителем.

  • Якою автор змалював у вірші річку?

  • За допомогою яких слів ми можемо її собі уявити? Зачитайте.

  • Що під нею цвіте?

  • Для кого вона тече?

  • Від чийого імені ведеться розповідь?

5.11. Повторне самостійне читання вірша учнями.

5.12. Екологічна хвилинка.

  • Про яку річку розповів нам поет?

  • Де протікає річечка?

  • Що означає слово «донечка»?

  • Як звати «донечку» Дніпра, що протікає через наше місто? (Учні називають притоки Дніпра, які протікають у місцевості, де вони проживають).

  • Що ви можете розповісти про нашу річку?

Що вас непокоїть, коли ви спостерігаєте за річкою? (Обговорити проблему забруднення водойм).

  • Як ми можемо допомогти річці? (Пропозиції учнів). Приймаємо спільне

рішення:

  1. Написати статтю до газети про охорону річок.

  2. Нагадувати дорослим про недопустимість забруднювати річки.

  3. Самим оберігати природу.

VІ. Систематизація та узагальнення знань.

- Без малих річок загинуть і великі ріки, а погано буде рікам,

погано буде й нам. Чиста вода потрібна всім, без неї неможливе життя на Землі.

VІІ. Підсумок уроку.


  • Скажу вам один секрет. Перед початком уроку у класі пройшов дощик

де-не-де залишив свої краплинки. У кого на парті є краплинка – візьміть її і зачитайте звернення до людей. Читати потрібно по порядку: спершу читає той, у кого краплинка під №1, далі той, у кого №2 і т.д.

  1. Люди майбутнього! Будьте дбайливі!

Ви маєте досвід тисячоліть!

  1. Природа й людина - єдинеє ціле,
    Їх на частини не можна ділить.



  1. Вчіть і досліджуйте рідну природу,
    І для нащадків своїх збережіть.



  1. Щоб кожна людина отримала змогу

В світі прекрасному з гордістю жить.

  1. Ми чисті річки, чисті озера
    Хочем у спадок вам залишить,



  2. Щоб на планеті чудовій ніколи
    не пролунало: - "ДОПОМОЖІТЬ!"

7.1. Повідомлення домашнього завдання

Підібрати вірші, в яких описується краса природи рідного краю.

Виразно читати вірші, вивчені на уроці.

УРОК 4.

Тема: Збережемо цей прекрасний світ. Д.Павличко «Звернення», С.Жупанин «Буду я природі другом», Л. Костенко «Синички на снігу»

Мета: вчити учнів використовувати під час читання текстів засоби виразності: міміку, інтонацію запитання, подиву, суму, задоволення; формувати уявлення про особливості життя птахів під час сезонних змін у природі; розвивати навичку виразного читання вголос; виховувати інтерес до читання літератури про природу рідного краю.

Обладнання: складова таблиця, малюнки із зображенням птахів.

Хід уроку:

І. Організаційна частина.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Виразне читання віршів.



ІІІ. Актуалізація опорних знань.

3.1. Вправи для розвитку артикуляційного апарату.

а) Учитель починає речення, учні його закінчують:

Зозуля кує... (ку-ку, ку-ку!)

Голубка воркує... гу-гу, гу-гу!)

Півень кукурікає... (ку-ку-рі-ку!)

Сова кричить... (угу-гу, угу-гу!)

б) Читання пісеньки синички (скоромовкою).

Ціні-ціні-зіні-зі!

Не боюся я зими.

Ти, зима, не лякай,

Я не кину рідний край!

Г. Ковальчук

ІV. Повідомлення теми, завдань уроку.

- Давайте пригадаємо, які птахи живуть у наших краях, адже саме про пташок ми сьогодні говоритимемо на уроці, дізнаємось багато нового й цікавого.



4.1. Робота із загадками

  1. Бідовий хлопчина
    У теплій сорочині
    По дворах стрибає,
    Крихти підбирає (Горобець).



  1. Я й стрибаю, я й літаю,
    Я про все на світі знаю.
    Не затримуюсь на місці,
    А розношу швидко вісті. (Сорока).



  1. Вірно людям я служу,
    їм дерева стережу.
    Стук та стук - не раз, не два.
    Аж гуде вже голова.
    Кинув я б, не стукотів,
    Коли б їсти не хотів. (Дятел).



  1. Пташка невеличка,
    В неї білі щічки,
    Сірі лапки, чорна шапка,
    Фартушок жовтенький,
    Голосок тоненький,
    Та ця ж пташка невеличка
    Називається ... (синичка).

Діти відгадують загадки, знаходять птахів на малюнках.

V. Вивчення нового матеріалу.

5.1. Вступна бесіда.

  • Діти, як ви гадаєте, чому так весело цвірінькають горобчики, співають синички в останній день зими?

  • Так, дійсно, пташки радіють тому, що пережили зиму і скоро прийде довгожданне тепло, принесе різноманітну смакоту.

Зима - надто важкий час для пташок, особливо, якщо вона морозна, з хурделицями. Важко знайти пташкам під снігом щось їстівне. Взимку день короткий, а щоб вижити, не замерзнути, їжі треба з'їсти набагато більше, ніж улітку. Допомогти птахам можете й ви. У першу чергу треба потурбуватися про синичок - вірних друзів лісу й саду.

5.2. Повідомлення «Дослідників».

А зараз послухайте, що нам розкажуть про синичку наші дослідники.



Учень 1.

Синичка - це маленький чепурний птах, трохи менший за горобця, забарвлений у яскраво-жовті і чорні кольори, всім добре відомий. Велику синицю можна побачити скрізь: і в лісі, і в садку, і, навіть, у себе на підвіконні, куди вона прилітає, сподіваючись знайти якусь поживу.



Учень 2.

Поширені великі синиці в Європі, Азії і Північній Африці, скрізь, де є хоч невеликі насадження. На території України вони водяться скрізь і залишаються тут протягом цілого року.



Учень 3.

Живиться велика синиця найрізноманітнішим кормом, проте, найчастіше – комахами, їх личинками, лялечками, яйцями, яких винищує протягом цілого року. Крім того їсть різне насіння, а також охоче клює м'ясо, сало, масло та інші продукти.



Учень 4.

Родина синицевих чимала – їх 65 видів. В нашій місцевості поширені: велика синиця (найпоширеніша), синичка-лазорівка, синиця-гаїчка, довгохвоста синиця, синиця-ремез. Пара синиць за сезон оберігає 40 плодових дерев. До весни доживають лише 5-6 синичок з десяти. І винний у тому не холод, а голод.



  • Про синичок народ склав багато прислів'їв. Які ви знаєте?

Де багато синиць-пташок – там нема шкідників-комашок.

Синичка маленька, а скільки користі приносить.

Синичка пищить - зиму віщує.

Краще синиця в руках, ніж журавель в небі.



  • Поети та письменники також склали багато творів про синичку.

5.3. Робота над віршем Ліни Костенко "Синички на снігу".

5.4. Читання вірша вчителем.

5.5. Самостійне напівголосне читання учнями.

5.6. Словникова робота.

Намлілись - тут наморочились, стомились.

Вирій - теплі південні краї, куди відлітають перелітні птахи на зиму.

5.7. Вибіркове читання.


  • Прочитайте, у яких рядках вірша йдеться про: життя синиць під час суворої зими; про стійкість цих мужніх пташок.

5.8. Словесне малювання.

  • Подумайте й розкажіть, які малюнки ви могли б зробити до рядків цього вірша.

5.9. Фізкультхвилинка.

Ми – берізки і кленці.


В нас тоненькі стовбурці.
Встати з-за парт.
Ми в стрункі стаєм рядки,
Виправляєм гілочки.
Ледь зіп'ялись з корінців,
Дістаємо промінців.
Ми стискаєм їх вогонь
В зелені своїх долонь.
Хилять свіжі вітерці
Вліво-вправо стовбурці.
Ще й верхівки кожен ряд
Нахиля вперед-назад.

5.10. Робота над віршем Д. Павличка «Звернення».

5.11. Читання вірша вчителем.

5.12. Первинний аналіз вірша.

  • До кого звертається поет?

  • З чим він звертається до нас?

5.13. Читання учнями вірша, підготовка до виразного читання.

  • Читаючи, правильно передайте інтонацію спонукальних речень:

  • Не зрубайте її!

  • Не убийте її!

  • Не згасіте її!

  • Не спиляйте її!

5.14. Робота над віршем С. Жупанина "Буду я природі другом".

5.15. Читання вірша підготовленим учнем.

5.16. Аналіз вірша.

  • Про що дізналися з вірша?

  • Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?

  • Що побажав автор дереву і пташці?

  • Чому нас учить вірш?

5.17. Підготовка до читання. Попередження регресій.

Читання колонок слів.

Лугом іти йтиму
другом добрати стологу
трави пташці зерна
живи щасті зеленій

VІ. Систематизація і узагальнення знань.


    1. Вправлення у виразності. Виконання творчих завдань.

  • Спробуйте продовжити вірш.

  • Доберіть інші заголовки до вірша. Поясніть свій вибір.

  • Природа - це наше рідне довкілля, про яке ми маємо турбуватися. Потрібно бути добрими у ставленні до тих, хто потребує уваги й допомоги.

  • Яку допомогу природі зможете надати ви?

VІІ. Підсумок уроку.

6.1. Повідомлення домашнього завдання.

Спробувати продовжити один з віршів(на вибір). Вчитися виразно читати вірші.



УРОК 5

Тема: Незабаром Новий рік. С.Носань «Ялинка», Олександр Олесь «Ялинка»

Мета: Вчити учнів виділяти головну думку твору; удосконалювати навички виразного читання; збагачувати словниковий запас; розвивати уміння адекватно використовувати природні багатства; виховувати бережливе ставлення до природи, бажання примножувати її багатства, охороняти об‘єкти живої природи.

Обладнання: таблиці слів, ілюстрації до теми уроку.

Хід уроку:

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

2.1. Вправи для розвитку техніки читання

а) Орфоепічна розминка. Чистомовки.

Рі-рі-рі - на деревах снігурі.


Ір-ір-ір - горобців повен двір.
Ар-ар-ар - відкриваєм календар.
Рік-рік-рік - незабаром Новий рік!

б) Читання складів типу ПППГ.

в) Робота з помилковою таблицею слів.

III. Перевірка домашнього завдання.

Діти читають продовження віршів, які вони склали вдома.



IV. Повідомлення теми, завдань уроку.

1. Передбачування. Відгадайте загадку і спробуйте передбачити тему уроку.

І літом, і зимою
Одне вбрання у нас,
А можна нас побачить
Як рік почався в вас.

2. Бесіда "До якого свята прикрашають ялинки?"



  • Усі діти люблять новорічні та різдвяні свята. У ці дні окрасою наших

осель стають ялинки. На сьогоднішньому уроці ми з вами познайомимось із цією лісовою красунею.

V. Вивчення нового матеріалу.

5.1. Вступна бесіда.

Ліс завжди був і залишається другом людини. Він захищав її в лиху годину, дарував свої запаси. Життя кожної людини на землі пов'язане з життям лісу: меблі, папір, розчинники для фарб, ліки, вітаміни, гриби, ягоди, лікарські рослини - все це - його дарунки. Ось чому в народі ліс називають зеленою скарбницею. Для багатьох тварин ліс - рідний дім.Окрасою лісів є й ялинки. Про це дерево нам повідомлять дослідники.



Учень 1.

Ялина - це високе дерево, яке росте заввишки до 25-40 метрів. Віти ялини вкриті хвоєю, яка змінюється через 5-6 років.



Учень 2

Живуть ялини довго - переважно до 250-300 років, але зустрічаються окремі дерева, вік яких сягає до 500 років. Поблизу чеського міста Банська-Бистриця росте ялина, вік якої майже 450 років. Обхват її стовбура становить 6 метрів, а верхівка сягає даху висотного будинку.



Учень 3

Щоб виростити ялинку висотою 1,5-2 метри, потрібно 10-15 років.



Учень 4

З деревини ялини виготовляють музичні інструменти, меблі, фанеру, сірникову солому, папір. У вигляді круглого лісу використовують для будівництва будинків. З ялини добувають живицю.



Учень 5

Ялина не поширена масово в Україні. Тому це дерево треба оберігати.

Вчитель. Які народні прикмети склав народ, спостерігаючи за ялиною?

Учні 6,7.

Якщо довгі сухі ялинові гілочки згинаються - слід чекати заметілі, а випрямляються - тихої погоди.

Якщо виросли шишки на ялинах знизу - на ранні морози, а зверху - на ранній кінець зими.

5.2. Робота над оповіданням Сергія Носаня «Ялинка».

5.3. Читання тексту вчителем. Визначення дійових осіб твору.

5.4. Підготовка до самостійного читання.

5.5. Подолання регресій. Робота з пірамідою слів.

Лис аби це

аби тут два

вона хоче жаль

краса після вікно

кілька ялинка сталося



5.6. Читання тексту за логічно закінченими частинами і виявлення головного в кожній частині.

5.7. Аналіз твору.

  • Коли відбулася розмова автора з дядьком Карпом?

  • Чому лісник був незадоволений?

  • Як ви розумієте виділені слова?

  • Що вирішив робити автор після розмови з Карпом Івановичем?

5.8. Складання кінцівки розповіді. Прогнозування.

5.9. Переказування тексту за опорними реченнями, записаними на дошці.

Ось уже кілька років ми не... .


Сталося це після зустрічі з ... .
Жаль отаку красу... .
Якби моя воля ... .

5.10. Визначення головної думки оповідання.

5.11. Фізкультхвилинка.

Зимно зайчику стоять,


Треба трошки пострибать:
Скік-скік, скік-скік, скік-скік.
Треба трошки пострибать,
Пострибавши відпочить,
До роботи приступить.

5.12. Робота над твором Олександра Олеся "Ялинка".
5.13. Виразне читання вірша вчителем.


5.14. Первинний аналіз твору.

  • Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?

  • Чи стосується малюнок на с. 97 у підручнику рядків вірша? Чим і яких саме? Зачитайте.

5.15. Читання в особах. (Оповідач і зайчик).

Після кількаразового читання продовжується аналіз твору.



  • Чи правильно вчинив зайчик, коли почав відбирати у хлопчика ялинку?

  • Подумайте і скажіть, чи подібний цей вірш своїм змістом до оповідання С. Носаня "Ялинка"?

  • (Подібний. В оповіданні Карно Іванович висловлює думку, що не слід вирубувати ялинок для новорічних прикрас, а у вірші таку думку висловлює зайчик, відбираючи у хлопчика ялинку).

  • Якими словами така думка виражається у творі?

    1. Пояснення засобів виразності вірша.

  • З яким почуттям читатимете слова хлопчика?

  • З яким почуттям будете читати слова зайчика (3 почуттям роздратування. Бо зайчик не говорить спокійно, а кричить).

Визначення логічних наголосів у вірші.

Ледве я зрубати встиг,


Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик - плиг!
Став ялинку відбирати.
- Не віддам, кричить, - нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!

    1. Вивчення вірша напам'ять.

  • Прочитайте вірш мовчки. Уявіть себе тим хлопчиком, що розповідає про зустріч із зайчиком, а при читанні слів зайчика - зайчиком, і на запитання спробуйте відповідати словами вірша, не дивлячись у підручник.

    1. Прогнозування. Як би ви закінчили цей вірш?

VІ. Систематизація і узагальнення знань.

6.1. Узагальнююча бесіда.



  • Чи можна прикрасити оселю, не рубаючи справжніх ялинок?

  • Як саме? Що для цього можна використати?

  • Як захистити ялинки від вирубування під час зимових свят?

VІІ. Підсумок уроку.

    1. Повідомлення домашнього завдання.

Вивчити напам'ять вірш Олександра Олеся "Ялинка".

УРОК 6.



Тема: Весняні дива. В. Чухліб «Повінь»

Мета: вчити стисло переказувати прочитаний текст; удосконалювати навички свідомого та виразного читання, збагачувати словниковий запас школярів; розвивати зв‘язне мовлення, логічне мислення; виховувати почуття любові до природи, бажання допомагати «братам меншим».

Обладнання: тематичні малюнки, картки-блискавки, репродукція картини

В. Яценка "Рання весна".



Хід уроку:

I. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

2.1. Гра «Впіймай звук»

Пролісок, підсніжник, сон, березень, весна, дерева, ліс, сонце, струмок.


(Учні плескають, коли чують звук «с», кажуть, де саме в слові він стоїть).

  • Якою темою об'єднані ці слова?

2.3. Робота зі скоромовкою.

Вовк ведмедя розбудив.


Вже весна - гуляти йди!
Виліз велетень з барлогу –
Вовк втікає в ліс від нього.

2.4. Вправи на розвиток спостережливості.

  • Доповніть речення:

Весняне сонечко ніби - …

Перша проталинка ніби - …



ІІІ. Актуалізація опорних знань.

  • Відгадайте загадки.

  1. Коли мене нема - чекають,
    коли прийду - тікають. (Дощ)



  1. Що без леза та без зуба
    розтина міцного дуба? (Блискавка)


  2. Хто співає, свище, плаче,
    а ніхто його не бачить? (Вітер)



  1. Кінь біжить, аж земля дрижить. (Грім)

  • Яку загальну назву можна дати словам-відгадкам? (Природні явища)

ІV. Повідомлення теми і завдань уроку.

  • Сьогодні ми ознайомимось ще з одним явищем природи. Це повінь. А

допоможе нам у цьому оповідання В. Чухліба «Повінь».

Василь Чухліб народився у 1941 році на Чернігівщині. Деякий час

працював учителем. Написав для дітей збірки «Хто встає раніше»,

«Безкозирка», «Тарасикова знахідка» та інші. У 1996 році йому присуджено

премію імені Лесі Українки.

V. Вивчення нового матеріалу.

5.1. Підготовчі вправи перед читанням.

а) Миттєве розпізнавання слів.


б) Читання слів-блискавок.
в) Читання тексту вчителем.
5.2. Словникова робота.

  • Що таке повінь?

  • Як в оповіданні визначено це слово?

  • Де відбувалася описана подія?

  • Які дива спостерігала Тетянка з татком?

Повінь - це розлиття води при весняному розтаванні снігу або й улітку

після тривалих дощів, злив.

Ремез - це невеличка пташка з родини еиницевих. Тримається завжди поблизу води. Гніздо схоже на рукавичку і мостить його ремез на кінці тонесенької висячої гілочки, частіше над водою.

5.3. Колективне з'ясування значень слів та виразів:

гілля полощуть — опустили гілля у воду;
зблискнуло - заіскрилось; корч - кущ;
вухань — заєць;
роздолля - простір, широчінь;
чкурне - швидко побіжить;
зіщулився - зсутулився від страху, холоду.

5.4. Повторне читання тексту учнями.

5.5. Аналіз твору.


  • З чим порівнюється гніздечко ремеза?

  • Які ще є порівняння у творі?

  • Як поводився заєць?

  • Що зробила Тетянка з вуханем, коли перепливали Десну?

  • Що потрібно зайцеві?

5.6. Фізкультхвилинка.

Раз, два, три, чотири, п'ять!


Час прийшов нам спочивать.
Тож піднімем руки вгору,
Ніби глянемо на зорі.

А тепер всі руки в боки,


Як зайчата, - скоки, скоки!
Десять, дев'ять, вісім, сім!
Час за парти нам усім.

5.7. Робота над виразністю.

а) Інтонування речень,


б) Визначення темпу читання.
в) Визначення речень, які читаються в швидкому, нормальному і повільному темпі.

5.8. Читання казки в особах.

5.9. Вибіркове читання.

  • Де Тетянка побачила гніздо ремеза?

  • Де Тетянка помітила щуку?

  • Де рвали щавель?

  • Кого помітили на острівці?

  • Поведінка зайця в човні.

  • Поведінка зайця, коли човен пристав до берега.

5.10. Прогнозування.

  • Що могло б статися із зайчиком, якби Тетянчин батько не любив тварин і не знав їх звичок і вподобань?

Діти висловлюють свої міркування, роблять висновки.

VІ. Систематизація і узагальнення знань.

6.1. Розвиток мовлення.

За змістом твору скласти правила поведінки на природі. Діти дають пропозиції і колективно складаються правила:



  1. Спостерігай за тваринами не лякаючи їх. Побачиш багато цікавого!

  2. Якщо тварина не могла сама вибратись з води - допоможи їй.

  3. Не бери додому диких тварин, адже вони люблять волю!

VII. Підсумок уроку.

  • Що нового ви дізналися на уроці?

  • Які правила поведінки в природі склали?

    1. Повідомлення домашнього завдання.

Група «Дослідники» - підготують інформацію про тварин, яких Тетянка зустріла під час подорожі.

Поділити текст на частини. Вчитись виразно читати.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка