Урок образотворчого мистецтва. 6 клас Тема. «Життєва сила рідної краси». Відтворення дійсності в пейзажній роботі за уявою у творчій манері імпресіонізму Мета



Скачати 167.36 Kb.
Дата конвертації14.02.2019
Розмір167.36 Kb.
ТипУрок


Івченко Н.Ф. Олексіївська ЗОШ І-ІІІст.

Урок образотворчого мистецтва. 6 клас

Тема . «Життєва сила рідної краси». Відтворення дійсності в пейзажній роботі за уявою у творчій манері імпресіонізму

Мета. Продовжувати знайомство з стилем образотворчого мистецтва – імпресіонізмом та поглиблювати знання учнів про вплив світла на колір у пейзажному живописі;

Розвивати спостережливість, зорову пам'ять, уміння вирішувати загальний тоновий і колірний стани пейзажу, виробляти зоровий досвід помічати обумовлені кольори,

Відпрацьовувати передачу колірних відмінностей основних об’єктів пейзажу, удосконалювати навички й уміння використовувати в практичній роботі техніку крапкування; вчити створювати колорит з передачею певного часового проміжку через сполучення кольорів.

Виховувати любов до природи, вчити бачити красу навколишнього світу.

Обладнання: презентація уроку; мультимедійна установка.

для вчителя — презентація, ліхтарик, кольорові кружечки, зразки дитячих робіт попередніх років, відеоряд робіт художників у стилі імпресіонізму; зразки музики композиторів-імпресіоністів, букет квітів.

для учнів — альбом, фарби, пензлі, палітра, графітовий олівець, склянка з водою, серветка, матеріали з виконаного випереджувального завдання .

Література: Вікіпедія, Т. Є. Рубля, С. І. Федун «Образотворче мистецтво 6 клас», Л. Масон «Художня культура 9 клас»; гуашеві фарби, пензлики; альбоми.

Тип уроку. Урок з використанням комп’ютерних технологій та елементів проектної діяльності

Вузлики на пам'ять

«Impression»— відчуття, враження. Прагнення передати миттєве враження від природи, від людини, не вдаючись у психологічну глибину і нехтуючи усіма канонами та традиціями живопису.

Повітряна перспектива — вид перспективи, що показує, як змінюється колір і тон віддалених предметів, що сприймаються зором не досить яскраво і навіть не того відтінку, яким бачиться, якщо подивитися на них зблизька.
Хід уроку

І. Організація уваги учнів

Доброго дня, діти! Сьогодні урок незвичний. Адже у нас в гостях талановиті люди, вчителі образотворчого мистецтва, тож скажемо їм «Добрий день».

Перед початком уроку Я хочу провести з вами, діти, експрес-вправу на визначення вашого настрою. У вас на партах лежать три кружечки. Підніміть з них той, що відповідає вашому настрою на дану мить.

Якщо синій- присутнє хвилювання, …



Жовтий- спокійний стан…

Червоний- задоволення від виконаної роботи

Вчитель. Тож переважає синій та жовтий кольори, ви знаходитель у спокійному стані, але присутнє і хвилювання

ІІ. Вступне слово вчителя. голошення теми та мети уроку

(На фоні фрагменту із відеофільму про живописця Ігоря Сахарова)

Вчитель. У народі кажуть, вічно можна дивитися як горить вогонь, як тече вода і як працює людина, а я хочу доповнити останню частину «до безкінечності можна дивитися на роботу художника». Тож заглянемо у святая святих- мистецьку майстерню живописця, заглянемо з метою відчути дух таланту, втілення мрії, працелюбності, вміння досягти результату, а саме видати кінцевий продукт своєї ідеї, свого задуму- представити глядачам свій проект, свою роботу- картину, яка буде викликати приємні емоції, бо яскраві фарби завжди піднімають настрій, іноді заспокоюють, розраджують, радують погляд, зігрівають гарними спогадами, насичують емоціями.

А наш сьогоднішній урок буде яскравим та кольоровим, адже творити ми будемо у стилі імпресіонізму. Також дізнаємось, коли виник і хто з художників працював у цьому стилі, переглянемо кращі зразки їх творчості, ознайомимося із чудовим світом таких гарних, аж до казковості, пейзажів класичних та сучасних художників. І сподіваюся, що їхні фантастично-реальні твори надихнуть вас на творчість. А після практичної роботи дамо відповідь на питання «Чи впливає колір на зміну настрою при виконання пейзажної роботи».

А на сьогоднішньому уроці ми будемо малювати рідні українські простори:

Піду у луг,


Втоплюсь в траві шовковій,
Аж захлинусь від чистої роси.
І по мені розіллється, мов повінь,
Життєва сила рідної краси.
Останні рядки поезії письменника Віктора Геращенка є темою нашого уроку

III. Актуалізація опорних знань і вмінь.

Вправа (з ліхтариком) «Сонячний промінь»

Вчитель. На попередніх уроках ми говоримо, що будь який предмет, який ми бачимо і зображуємо, освітлений певним джерелом- це денне світло чи лампа…, і від цього залежить підбір кольорів.

«Вийшло сонечко». Подивіться на освітлений об’єкт і скажіть:

Чи відрізняються освітлені кольори від неосвітлених?
Очікувана відповідь: Освітлені більш яскраві, більш чіткі.

«Ось прикрила сонце хмара» і усе стало менш яскравим, спокійним за

світлом і кольором.

А згадайте стан освітленості на початку грози



Очікувана відповідь: Усе навкруги потемніло.

Пригадайте, як називається жанр образотворчого мистецтва, де зображують картини природи



Очікувана відповідь дітей. Пейзаж 

Дайте визначення цьому терміну.



Очікувана відповідь: Пейзаж– це зображення природи в образотворчому мистецтві

Вчитель. Пейзажні роботи зачаровують своєю красою, безкраїми просторами м'яких ліній пагорбів, лісів і перелісків. І хочеться назавжди зупинитити цю мить, що дарує нам насолоду, ще і ще раз пережити яскраві почуття, коли «оживають пейзажні роботи» на стінах наших осель або в музеях.

Сам собою реальний пейзаж нічого не переживає, не має власного настрою. Настрій виникає у людини, яка його споглядає. Сприйняття залежить від її особистої вдачі, душевного стану. Один і той самий пейзаж, побачений водночас різними людьми, може викликати в них різні емоції. 

Художники-пейзажисти передусім розповідають нам про куточок природи, що їх вразив, примусив зупинитися, замислитись. А далі народжується художній образ, у якому й поєднуються відчуття митця з майстерністю, його вмінням передати цей образ засобами виразності живопису.

Але є художники, які відображають природу в особливій манері, в особливому стилі, що має назву імпресіонізм.

На попередньому уроці ви отримали випереджувальні завдання для підготовки матеріалу з теми «Імпресіонізм» і поділилися на групи: мистецтвознавці- історики, біографи, критики мистецтва, лікарі- дослідники. IV. Вивчення нового матеріалу. Організація сприймання творів мистецтва.

Тож надаю слово групі істориків мистецтва, яка працювала над питанням «Коли і за яких обставин зародився імпресіоністичний стиль?» Будь- ласка, вам слово.



Очікувана відповідь. (Розповідь супроводжується переглядом фотоілюстрацій робіт художників – імпресіоністів)

Виникнення імпресіонізму

З середини 19 століття в Франції дуже престижним вважалася участь молодих художників у виставці картин у Салоні. Щорічна експозиція приносила художникам ім’я і давала можливість існувати, продаючи свої картини. Але не всі картини художників проходили відбірковий тур, щоб у подальшому взяти участь у виставці картин.

І ось 15 квітня 1874 р. в Парижі на бульварі Капуцинок відбулася виставка, як її згодом назвали «Виставка бунтівників»: тридцяти молодих художників, картини яких були знехтувані офіційним жюрі Салону. Центральним твором цієї виставки була картина Клода Моне «Враження. Схід сонця»

Репортер Луї Леруа зневажливо назвав Моне і його товаришів – «імпресіоністами». У перекладі з французької мови– impression- «враження»

Згодом це іронічне ім'я закріпилося за художниками і дуже швидко втратило свій первинний негативний сенс.

Художники Клод Моне, Едуар Мане, Едгар Дега, Альфред Сіслей, Ренуар Огюст, Поль Сезан, Каміль Пісарро, Берта Морізо, Арман Гійомен та інші спокійно поставилися до своєї “клички”, яку дав їм насмішкуватий журналіст, побачивши картину Моне ”Враження. Схід сонця”. Вони об’єдналися в групу і в 1877 група добровільно приймає назву “імпресіоністи” і вирішує видавати журнал «Імпресіоніст». Більше того у 1880 Клод Моне заявив: «Я був і хочу залишатися імпресіоністом. Саме я винайшов це слово...Повторюю я - імпресіоніст»

Вчитель. Додати інформацію з теми я прошу критиків – мистецтвознавців, які опрацювали питання «Як же художники- імпресіоністи відображали дійсність»

Очікувана відповідь. (Розповідь супроводжується переглядом фотоілюстрацій робіт художників – імпресіоністів)

Відображення дійсності в творах художників імпресіоністів

Художники імпресіоністи стали використовувати принципово нову техніку малювання, при якій фарби на мольберті не змішувалися, а накладалися на полотно пензлем у вигляді окремих мазків. Тому, щоб скласти собі цілісне уявлення про картину, роботи імпресіоністів слід дивитися з деякої відстані, а не поблизу. При цьому чіткі роздільні мазки плавно переходять один в одного, передають  тільки загальні риси, не намагаючись передати точну кольорову гаму та досконалі форми

Імпресіоністи почали писати просто неба (на пленері) при постійно змінних станах погоди і освітлення, і це вимагало прискореного процесу роботи і призвело до “ескізної” манери живопису, дрібного мазку. Швидкий темп зміни природи набагато перевищує можливості художника.

Отже, про точність у відтворенні природи такою, якою вона є, можна говорити лише умовно. Художники намагалися “утримати чарівну миттєвість природи.

Головне досягнення імпресіонізму - художнє дослідження поведінки кольору і світла в атмосфері, передача на полотні їх взаємодії. Художники прагнули показати, що, наприклад, добре освітлений сонцем предмет яскравіший, ніж той же предмет при кімнатному освітленні. Ось чому в картинах імпресіоністів з'явилися яскраві кольори.

Широко відомий епізод з картиною Моне, що змальовує міст на Темзі у червоно-бузковому тумані. На художника обрушився шквал обурення: адже всім відомо, що туман буває лише сірий! І лише вийшовши з галереї, критики поглянули, і остовпіли: туман насправді був бузково-червоний!

Імпресіоністи намагалися зберегти на полотнах короткі миті буття. Сюжети картин для художників були другорядні, вони їх брали з повсякденного життя, яке добре знали: міські вулички, ремісники за роботою, сільські пейзажі, звичні і всім знайомі будівлі і так далі. Головним для них було чергування світла і тіні, химерна гра сонячних «зайчиків» на звичайних предметах.

Вчитель. Нова манера накладання мазка дуже вражала глядачів своєю яскравістю і незвичністю. Але лікарі по- своєму пояснили зображення на картинах імпресіоністів.

Наші дослідники- медики вияснили цікаві дані і з медичної точки зору пояснили походження імпресіонізму.

Очікувана відповідь. (Розповідь супроводжується переглядом фотоілюстрацій робіт художників – імпресіоністів)

Походження імпресіонізму

Австралійський нейрохірург Ноел Ден опублікував свою теорію походження імпресіонізму.

На його думку, поява цього напряму в живописі була пов'язана з...короткозорістю художників.

У словнику медичних термінів короткозорість або міопія це дефект зору, коли людина чітко бачить лише близько розташовані предмети. Доведено, що короткозорістю страждає кожна третя людина на Землі. 

У тій або іншій мірі, як стверджує Ноел Ден, короткозорими були Моне, Ренуар, Дега, Сезанн і Піссаро.

Саме проблеми із зором пояснюють причину частого використвання цими живописцями яскравих локальних кольорів, м'якого промальовування ліній і відсутності на картинах дрібних деталей пейзажу.

Вчитель. Тож узагальнемо почуте і побачене.

Вправа « Продовжіть речення»

Отже, імпресіонізм це - … (відповіді учнів)



Вчитель. Ось і прийшов час познайомитися із творчістю художників імпресіоністів. Наші біографи дослідники підготували розповідь про життя і творчість основоположника імпресіоністичного стилю Клада Моне



Очікувана відповідь:

Клод Моне


Клод Оскар Моне народився 14 листопада 1840 в Парижі в сім'ї бакалійника..

В 1857 померла мати Моне. Юний Клод, якому тоді ще не було 17 років, залишив навчання в коледжі, однак не припинив своїх художніх занять, в чому йому сприяла його тітка Жанна-Маргарита Лекадр, яка була художницею-любителькою.

Моне згадував «Я часто виставляв на продаж свої шаржі у торговця рамами. Ці малюнки здобули мені деяку популярність в Гаврі і трохи грошей. Там я познайомився з Еженом Буденна, якому було в той час близько 30 років. Вже тоді ця людина представляла собою яскраву індивідуальність. За його наполяганням я вирішив зайнятися живописом під відкритим небом. … я зрозумів, відчув, що таке живопис, я зрозумів своє призначення. Ежену Будене я зобов'язаний тим, що став художником ».

В 1859 р. Моне їде в Париж вчитися живопису, уважно вивчає виставку Салону, відвідує заняття в академії Сюіса, де знайомиться з Камілем Піссарро.

В 1861 дев'ятнадцятирічний Клод був призваний на військову службу в Алжир, проте в 1862 р., отримавши піврічну відпустку через хворобу, повертається в Гавр, де знайомиться з датським художником Яном Бартольді Йонгкіндом, який став його другим вчителем.

Тітка Лекадр, «відкупила» Клода від подальшого проходження військової служби, ревно стежила за успіхами свого племінника, втім, не завжди поділяючи його смак і метод.

В 1862 Моне повернувся в Париж, де став відвідувати уроки живопису в ательє Шарля Глейра. Тут він познайомився з Ренуаром, Сіслеєм і Базилем..

В 1865 відбувся дебют Моне в Салоні: два його морські пейзажі були виставлені і прийняті прихильно.

В 1865 Моне зустрів Каміллу Донс, яка на найближчі чотирнадцять років стала його улюбленою моделлю, а в 1870 р. - його першою дружиною. Вона народила художнику двох синів - Жана та Мішеля, яких Моне також нерідко зображав на своїх полотнах.

1860-ті роки проходять під знаком об'єднання сил і міцної дружби. з Ренуаром: тоді ними були написані знамениті картини, що зображують «Жабник». Опиняючись в Парижі, друзі веселою тісною компанією, якій верховодить Мане, проводять вечори в кафе Гербуа, сперечаючись про мистецтво і виношуючи плани спільної виставки.

Франко-прусська війна порушила звичний уклад життя художника, і у вересні 1870 р. він з Камілем Піссарро перебрався до Англії. У Лондоні доля звела їх з продавцем картин Полем Дюран-Рюель, який згодом надав імпресіоністам неоціненну допомогу в організації виставок і продажу картин. У 1871 і 1874 рр.. Моне працював у Голландії.

Повернувшись на батьківщину в 1872 р., Моне разом з родиною оселився в Аржантьої, невеликому поселенні на березі Сени поблизу Парижа. Жодне місце не пов'язане так тісно з історією імпресіонізму, як Аржантьой. У цьому тихому мальовничому містечку в різні роки працювали на пленері чи не всі імпресіоністи. У цей період його палітра світла і багата, як ніколи.

Однак до кінця 1870-х рр.. в його пейзажах з'являються нотки нестерпної туги, смутку і самотності: художник глибоко переживав смерть дружини Камілли, яка померла 5 вересня 1879, залишивши його з двома дітьми.

Згодом купляє будинок в Живерні. І знову прийшло сімейне щастя: у 1892 р. він одружився на Алісі Ошеде, взявши на себе турботу про її дітей.».

Моне пише швидко, гарно, багато. « Я пишу один сюжет чотири, а то й шість разів », - згадував він.

Пізніше цей принцип ліг в основу його знаменитого методу, який в 1890-х рр.. приніс Моне світову славу й успіх. Суть його така: художник починав писати один вид одночасно на кількох полотнах, і на кожному прагнув передати стан природи в строго певний, досить короткий період часу, працюючи над одним полотном часом не більше півгодини. У наступні дні він продовжував методично писати в тій же послідовності, поки всі полотна не були закінчені.

Із захватом Моне працював над великою серією картин, присвячених Руанського собору

Побудований з сірого каменю, Руанський собор силою таланту художника на наших очах розквітає всіма кольорами веселки, подібно до казкового феєрверку.

Дивовижна, майже дитяча відкритість картин Моне, в поєднанні з неймовірною пильністю, буквально зачаровувала сучасників.

На рубежі століть Моне, вже всесвітньо визнаний художник.У нього багато друзів- однодумців, його любить сімя.

Але далися взнаки прояви катаракти. Моне майже нічого не бачить, проте наполегливо продовжує працювати. Та хвороба очей прогресувала, і Моне був змушений піти на операцію, після якої повернувся до роботи. У листі Андре Барб'є від 17 липня 1925 художник пише: «Я працюю як ніколи і задоволений тим, що роблю. Якщо нові окуляри будуть краще попередніх, значить, я міг би жити до ста років »У розумінні художника «жити» означало «бачити»

В останні роки життя творчість Моне все більше набуває декоративних рис.

Моне помер у Живерні 5 грудня 1926 на руках у своєї невістки Бланш, дочки Аліси Ошеде. Він пережив усіх своїх друзів і соратників, другу дружину Алісу і старшого сина Жана. «Який у мене сумний кінець», - зізнався він в одному зі своїх листів другові Гюставові Жеффруа.
Вчитель. Увічнив себе Моне своїми яскравими іменитими картинами

Я сподіваюся у вас склалася цілісна картина виникнення імпресіоністичного стилю та про художників цього напрямку. В цьому стилі працювали і письменники притаманні французьким художникам слова П.Верлену, С. Малларме, братам Гонкурам, пізньому Ґ. Мопассану, Μ. Прусту; норвезькому авторові К. Гамсуну, англійцям О. Уайльду, Дж. Конраду, Р. Л. Стівенсону; австрійським письменникам П. Альтенбергу, А. Бару, А. Шніцлеру. В російській літературі імпресіоністичну образність застосовували прозаїки А. Чехов, І. Бунін, Б. Зайцев, поети І. Анненський, К. Бальмонт.

Поетика імпресіонізму знаходить своє місце і в українській літературі. Насамперед це стосується новелістики М. Коцюбинського, В. Стефаника, М.Черемшини, частково О. Кобилянської, композитори Ерік Саті, Клод  Дебюссі та М. Равель, скульптор Роден.

Вчитель. Запрошую вас перед виконанням практичної роботи переглянути відеоряд картин класичних та сучасних художників

Вчитель. Переходимо до практичної роботи. (Рекомендації учням з техніки крапкування) У своїх роботах ви повинні показати контраст між світлом і темрявою. Не приділяйте надмірну увагу деталям адже ви працюєте у стилі імпресіонізм. Не забувайте про закони повітряної перспективи.

Головним вашим завданням буде передача власних вражень та почуттів через колір



Завдання. Закінчити пейзажний малюнок в імпресіоністичному стилі в техніці крап кування.

V. Практична діяльність учнів

(В ході практичного виконання завдання вчитель проводить індивідуальну роботу)

V І. Бесіда по закінченню виконання практичної роботи

- З яким стилем у мистецтві ми сьогодні ознайомились?

- Яких художників минулого і сучасності, що працювали у стилі імпресіонізм ви запам’ятали?

- Які виражальні засоби притаманні стилю імпресіонізм?

- За якими характерними рисами ми можемо упізнати роботу художника – імпресіоніста? (Очікувана відповідь. Яскраві кольори, майстерна передача світла, руху, настрою картини.)

- Проведемо таку вправу на вміння визначити стиль імпресіонізм серед ряду картин написаних в інших стилях.

- Чи сподобалось вам малювати у даному стилі?

VІІ. Перегляд та оцінювання роботи учнів на уроці.

На минулому уроці ви отримали завдання: дібрати із художньої літератури відповідну поезію до вашої роботи або дати влучну назву. Тож зараз по черзі ви виносите роботи і зачитуєте поетичні рядки



VIІІ. Завершення уроку

Вчитель. Згадаємо початок уроку. Експрес-вправа на визначення вашого настрою. Скажіть, «Чи впливає колір на зміну настрою при виконання пейзажної роботи».

(Відповіді учнів)

ІХ. Домашнє завдання. Спостерігати за зміною кольорів при денному та нічному освітленні; Скласти таблицю «Зміна кольору»


Додатки

ЗАКОНЫ ВОЗДУШНОЙ ПЕРСПЕКТИВЫ

Воздушной перспективой называют кажущиеся изменения некоторых признаков предметов под воздействием воздушной среды и пространства.



Первый закон воздушной перспективы 
Все ближние предметы воспринимаются подробно, а удалённые – обобщённо; для передачи пространства ближние предметы надо изображать детально, а дальние – обобщённо.

Второй закон воздушной перспективы 
Для передачи пространства ближние предметы надо изображать объёмно, а дальние – плоско.

Третий закон воздушной перспективы 
Для передачи пространства надо делать контуры ближних предметов резче, а удалённых – мягче.

Четвёртый закон воздушной перспективы 
Для передачи пространства удалённые светлые предметы надо слегка притемнять, а тёмные осветлять.

Пятый закон воздушной перспективы 
Все ближние предметы кажутся многоцветными, а удалённые – одноцветными; для передачи пространства ближние предметы надо изображать различными по цвету красками, а удалённые – одинаковыми.

Шестой закон воздушной перспективы 
Все удалённые предметы, прикрываясь воздушной дымкой, приобретают цвет этой дымки – фиолетовый, синий, голубой или беловатый, для передачи пространства надо ближние предметы изображать ярко окрашенными, а удалённые – бледными.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка