Урок «Історія виникнення бібліотек. Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки»



Дата конвертації04.01.2018
Розмір95 Kb.
ТипУрок

Додаток 6

Бібліотечний урок «Історія виникнення бібліотек.

Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки»

Мета: розширити знання дітей про історію виникнення бібліотек, формувати у дітей бібліотечно-бібліографічні знання, вміння користуватися довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки.

Вікова категорія: учні 8-9класів.

Обладнання: книги для кожного учня, каталожні картки, абетковий і систематичний каталог.

Хід уроку:

Бібліотекар: Шановні учні, на попередніх уроках ми з вами вже ознайомилися з історією виникнення книги та її народження. Як ви всі знаєте – книги знаходяться в бібліотеках, а також в книгосховищах. Сьогодні ж давайте разом дослідимо історію виникнення бібліотек.

1-й учень: Звісно, точної дати виникнення бібліотек немає, адже спочатку глиняні таблиці, пергаменти та папіруси зберігалися в архівах, які поступово перетворилися на бібліотеки при палацах і храмах. Проте, вчені припускають що перші бібліотеки з’явилися в Шумері у ІІІ тисячолітті до нашої ери! Там зберігалися книги, зроблені з глиняних плиток, релігійно-культового, господарського змісту, таблиці з міфами, прислів’ями. Найдавніша бібліографічна праця, що збереглася до наших часів – датований 2000 роком до нашої ери перелік книг, зроблений на глиняних плитках і знайдений під час розкопок у Нішпурі – столиці Шумеру. Вочевидь, це був один із перших каталогів.

2-й учень: Великі бібліотеки були в Ассирії. Найбільш відомою була бібліотека ассирійського царя Ашшурбаніпала в Ніневії, де зберігалися таблиці з текстами шумерською та ассирійською мовами. На замовлення царя, чиновники збирали і надсилали йому оригінали книжок, знімали копії з рідкісних та відсутніх у бібліотеці царя творів. В цій бібліотеці, зберігалася література з усіх галузей знань. Бібліотека розміщувалася у спеціальних, розкішно оздоблених , приміщеннях двох палаців царя. Там був порядок, твори зберігалися в дерев’яних ящиках або глиняних скриньках в систематичному порядку за рубриками: граматика, історія, право, закони, звичаї, знання про природу. Бібліотекою користувалися культові особи та адміністрація держави.

3-й учень: Перший розквіт бібліотек в Єгипті припав на ХІ – ХІІ століття до нашої ери. Вони теж були розміщені при палацах і храмах. В Єгипті бібліотекам давали різні назви, зокрема: «Будинок папірусу», «Аптека для душі», «Будинок життя». Їх діяльність була універсальною, оскільки тут зберігалися релігійні тексти, сонники, магічні заклинання, медичні і астрономічні твори. При бібліотеках були створені майстерні з виготовлення книг з папірусу. Книги тут зберігалися в ящиках, глиняних глечиках, спеціальних футлярах.

4-й учень: Знаменита Олександрійська бібліотека в Єгипті свого часу вважалася одним із Семи чудес світу. Її заснувала правляча династія Птоломеїв. Саме Птоломей ІІ викупив бібліотеку Аристотеля. Цар розсилав послів в усі кінці світу за цінними книгами і наказував забирати книги в усіх, хто приплив в Олександрію а, натомість, їм повертати копії. Коли в Афінах був голод, правитель погодився продати туди хліб за умови отримати звідти рукописи Софокла та Еврипіда. Греки погодилися віддати рукописи за золото. Дослідники стверджують, що Олександрійська бібліотека налічувала до 1 мільйона примірників. Тут були зосереджені рукописи Греції, Ефіопії, Персії.

1-й учень: Найвідоміша бібліографічна праця того часу була складена бібліотекарем Олександрійської бібліотеки – Каллімахом. Вона має назву «Таблиці тих, хто прославився в усіх науках і мистецтвах, а також того, що ними написано» і датується ІІІ століттям до нашої ери. За змістом ця праця є, з одного боку, систематичним каталогом Олександрійської бібліотеки, а, з іншого – описом всієї давньогрецької літератури того часу, незалежно від місця її зберігання.

2-й учень: Олександрійська бібліотека пережила декілька пожеж. Перший раз її спалили араби, які вважали, що її книги безбожні і злочинні. Але, незважаючи на це, вони все ж розшукували після пожежі вцілілі грецькі манускрипти і перекладали їх арабською мовою та створювали бібліотеку. А близько 1600 років тому Олександрійську бібліотеку знову спалили і вона припинила своє існування. Лише нещодавно вона знову відкрилася після 20-річних відновлювальних робіт. Ідея відновлення Олександрійської бібліотеки належить ЮНЕСКО. Вартість проекту становила 172 мільйонів доларів США! Спонсорами стали нафтові монархи Перської затоки, а також Греція, Норвегія, Японія. Багато країн жертвували до бібліотеки безцінні книги.

3-й учень: Античні держави – Греція і Рим теж створювали публічні бібліотеки, але ними користувалася лише знать. Також широкого розповсюдження набуло створення приватних бібліотек. Великі бібліотеки були створені імператорами - Юлієм Цезарем та Траяном. Бібліотека останнього, до речі, складалася з двох приміщень: одне для греків, друге – для римлян.

4-й учень: На зміну публічним та приватним бібліотекам приходять церковні, монастирські, а також перші бібліотеки Академій наук і при університетах. За часів Костянтина І християнство стало офіційною релігією Римської імперії, а

Константинополь став культурним центром імперії. В ньому був заснований університет, а на його базі була відкрита бібліотека. Здебільшого, в ній знаходились книги, які переписували з монастирів. Їх реставрували і додавали до них наукові коментарі. Візантійські рукописи дуже славилися своїм оздобленням. Вони використовували орнаментальні смужки, за допомогою яких основний текст поділявся на глави і частини. Також, візантійці використовували контурні малюнки, появилася нумерація творів. Оскільки пергамент дорого коштував, візантійці винайшли цікаву технологію його виготовлення: вони змивали або зшкрябували зі стародавніх сувоїв попередні тексти, вирізали аркуші потрібного їм формату і наносячи новий текст, виготовляли нові книги, в основному – релігійного змісту. Однією із найцінніших книжкових пам’яток Візантійської імперії – є фрагменти Синайського кодексу з текстами до Старого Завіту.



1-й учень: У середні віки книжкова культура дещо занепадає. Лише наприкінці Середньовіччя кількість книг почала збільшуватися і знову виникла потреба у їхньому обліку. Центрами книжкової культури стали церкви і монастирі. Серед перших бібліографічних пам’яток цієї доби є списки «істинних» книг, які визнавалися церквою, та «ложних» книг, неканонічних, що заборонялися.

2-й учень: Слово «бібліотека» в Київській Русі майже не вживали. Воно було незвичне для жителів Русі, тому проти нього на полях перекладач завжди робив примітку – «книжковий дім». Вперше воно зустрічається в знаменитій «Генадіївській Біблії», яка була перекладена в Новгороді у 1499 році. Вдруге цей термін згадується у 1602 році в Соловецькому літописі.

3-й учень: Великою любов’ю до книг славився київський князь Ярослав Мудрий. Саме він заснував першу на Русі бібліотеку при Софійськім соборі в Києві, яка постійно збільшувалася новими примірниками книг. Для його сина Святослава у 1073 році була виготовлена одна з перших руських книг, яка збереглася до наших днів – «Ізборник Святослава». Крім цього, цінними книжковими пам’ятками Київської Русі – є «Повість минулих літ» ченця Нестора, збірник законів «Руська правда» Ярослава Мудрого, «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, повчання Феодосія Печерського та інші літописи, державні і юридичні документи.

4-й учень: Зберегти бібліотеку в той час було дуже складно. Наприклад, Софійський собор нараховував ряд бібліотек: одні гинули під час пожеж, грабувань завойовниками Києва, а замість них створювалися нові бібліотеки. Проте, бібліотека при Софійському соборі не єдина в Києві, - була ще бібліотека в Києво-Печерському монастирі. До ХІІ ст. бібліотеки були в багатьох містах Русі: Новгороді, Чернігові, Рязані, Ростові, Суздалі, Полоцьку.

1-й учень: З поширенням християнства територією Київської Русі, почали виникати перші бібліотеки при монастирях. Вони поєднували у собі просвітницькі заклади, книжкові майстерні та книгосховища, адже, тут створювалися літописи, перекладалися і переписувалися книги, організовувалось їх читання, зберігання і розповсюдження. Більшу частину книжкового фонду бібліотек становили богослужбові книги. Це було необхідно, адже, християнство докорінно змінювало всі уявлення людей про всесвіт, про походження людини. Світська література становила близько двох відсотків від загальної кількості книг. Також, великі книжкові колекції мали представники придворної знаті, аристократи та духовенство.

2-й учень: Історико-культурне значення давньоруських і монастирських бібліотек, які одночасно були просвітницькими закладами, книжковими майстернями та книгосховищами, надзвичайно велике – вони зберегли для нас цінні пам’ятки книжкової справи нашої держави, за що ми їх дуже вдячні!

3-й учень: Особлива потреба у бібліотечному обліку виникла з початком книгодрукування, коли кількість книг значно зросла. Близько 1456 року німець Іоганн Гутенберг винайшов спосіб книгодрукування – верстат. Друкування слов’янських книг кириличним шрифтом уперше почав у Кракові Швайпольт Фіоль у 1491 році. З 1517 року слов’янські книги в Празі почав видавати білоруський першодрукар Франциск Скорина. В Україні першодрукарем був Іван Федоров. 15 лютого 1574 року у Львові він надрукував книгу «Львівський Апостол». За своє життя Іван Федоров надрукував лише декілька книг, серед них є перший слов’янський «Буквар», «Острозька Біблія», «Книга Нового Завєта». У Львові стоїть йому пам’ятник.

4-й учень: Виникнення та подальший розвиток книгодрукування здійснили справжній переворот у системі документальних комунікацій. Книгодрукування здешевило вартість книг, що посприяло збільшенню числа бібліотек, а розвиток освіти – освіченості простих людей та їх вільному доступу до книг.

Бібліотекар: Друзі! Щойно ми з вами ознайомилися із історією створення бібліотек. Як бачимо, розвиток бібліотек на пряму залежав від розвитку письма та створення книг. Вони разом пройшли цей довгий та складний шлях. Ще однією, на їхньому шляху, перепоною ХХІ століття є – комп’ютеризація та глобальна мережа Інтернет, які дещо посунули читання книг в нашому житті на другий план. Проте, ні книги, ні бібліотеки в цілому не здають своїх позицій і залишаються центрами нашої інформаційної культури!

Бібліотекар: Шановні учні, а вам цікаво, які бібліотеки є найбільшими на сьогодні? Який їх книжковий фонд? Тоді давайте послухаємо наших ведучих.

1-й учень: Найбільшою бібліотекою на сьогодні є бібліотека Конгресу США. Вона заснована у 1800 році. Її фонд становить 115, 7 мільйонів одиниць зберігання, із них книг – понад 26 мільйонів примірників.

2-й учень: Однією з найбільших є Національна бібліотека Британії (Британського музею). Її заснували у 1753 році. Книжковий фонд – більше 18 мільйонів примірників. Крім того, бібліотека нараховує – 33 мільйони патентів, 8 мільйонів книжкових марок та інші колекції.

3-й учень: Трійку лідерів замикає Російська державна бібліотека в Москві. Бібліотеку заснували у 1828 році. Її фонд складає 43 мільйони одиниць зберігання.

4-й учень: До числа найбільших бібліотек світу належить Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. Вона була заснована 1918 року. Книжковий фонд бібліотеки становить 14 мільйонів примірників.

Бібліотекар: Як бачимо, ці бібліотеки нараховують дуже велику кількість документів. Проте, не від самого початку їх створення вони були такими великими. Бібліотеки століттями росли, поповнювалися новими примірниками книг та іншими носіями інформації. Вони продовжують зростати і досі, тому, хтозна, якими вони будуть ще через сто років!

Думаю, друзі, ви хочете почути історію створення нашої шкільної бібліотеки? Для початку уважно розгляньте нашу бібліотеку і спробуйте відгадати її книжковий фонд.

Діти називають числа, скільки на їх думку становить фонд бібліотеки.

Бібліотекар: Що ж, друзі, багато з вас називали числа близькі до справжнього числа документів, які числяться у нашій бібліотеці. Отож, бібліотека Шумлянської ЗОШ І – ІІІ ступенів заснована у 1961 році. На сьогодні, фонд бібліотеки становить 5238 примірників. З них – 3563 примірники підручників та 1675 примірників художньої літератури. 95% фонду бібліотеки надруковано за державний кошт і тому надійшли зо нас – безкоштовно. Інші 5% - подаровані бібліотеці книги випускниками школи, спонсорами, вчителями, учнями за допомогою акції «Подаруй бібліотеці книгу» та іншими акціями.

Бібліотекар: Думаю, ви помітили, що книги в бібліотеці розміщені не хаотично а в певному порядку. Вся художня література систематизована та розміщена на стелажах по темах, згідно таблиць класифікації ББК. Знайти на стелажі книгу з необхідної вам теми допоможуть роздільники: «Математика», «Фізика», «Географія» та іншими.

Крім того, ви можете скористатись Абетковим та Систематичним каталогами. Як бачите, каталоги складаються з роздільників та каталожних карток, на яких розташовані бібліографічні записи В Абетковому каталозі картки з бібліографічними записами розміщені в абетковому порядку прізвищ авторів або назв документів. За допомогою цього каталогу ви можете дізнатися, чи є певна книга в бібліотеці, які твори певного автора є у фонді бібліотеки. У Систематичному каталозі каталожні картки розташовані за галузями знань у відповідності до таблиць ББК. Він розкиває зміст фонду бібліотеки та інформує про те, які видання з тієї чи іншої галузі знання, теми чи проблеми є у бібліотечному фонді.

А зараз ми з вами навчимося складати бібліографічні опис – це основні відомості про книгу. Ви всі маєте перед собою книги та чисті каталожні картки. Відкриваємо книги на титульній сторінці й розглядаємо її книжковий «паспорт», тобто дані про книгу, які будемо записувати в певному порядку.

Разом з дітьми робиться короткий бібліографічний опис книги одного автора.



Бібліотекар: Отже, ми з вами зробили бібліографічний опис книги. Тепер, давайте знайдемо по цих описах в Абетковому та Систематичному каталогах такі ж картки тільки з повним бібліографічним описом і перевіримо чи всі книги по яких ви робили описи є власністю бібліотеки та відображені в каталогах.

Діти разом з бібліотекарем перевіряють за допомогою каталогів чи дані їм книги є складовою фонду бібліотеки а також, правильність написання ними бібліографічного опису.



Бібліотекар: Молодці! Ви чудово впоралися зі всіма завданнями і навчилися складати бібліографічний опис та користуватися довідковим апаратом бібліотеки. Також, ви дізналися історію створення бібліотек. Частіше відвідуйте ці «Аптеки для душі» та «Будинки життя», де ви знайдете собі вірних і щирих друзів та хороших порадників!

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка