Урок №9 Тема. Стрілецькі пісні. «Ой, у лузі червона калина похилилася»



Скачати 137.39 Kb.
Дата конвертації19.01.2018
Розмір137.39 Kb.
ТипУрок

Урок № 9

Тема. Стрілецькі пісні. «Ой, у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького й Г. Труха. Патріотичні мотиви, героїчний, стверджувальний пафос пісень.

Цілі заняття №9: ознайомитися зі стрілецькими піснями, особливостями їх виникнення; усвідомити ідейно-художній зміст і значення цих творів; робити власні висновки, узагальнення.

Очікувані результати:

Любий друже!



Опрацювавши матеріал із запропонованої теми, ти знатимеш про січових стрільців,історію виникнення пісень січових стрільців; розумітимеш і вмітимеш пояснювати специфіку стрілецьких пісень; розвиватимеш логічне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість, уміння робити власні висновки, узагальнення; визначатимеш патріотичні мотиви й героїчний пафос твору.

Теоретична частина

  1. Виконайте завдання №1 ( практична частина)

  2. Особливості виникнення стрілецьких пісень

У нашого народу завжди були люди-патріоти, готові на великі жертви заради Батьківщини. Саме такими вважають січових стрільців. Вони були не лише вправними воїнами, а й талановитими митцями. Їм належить багато пісень, названих стрілецькими.

Ці пісні були створені та побутували серед бійців загонів УСС (Українські січові стрільці) у час національно-визвольної боротьби українського народу (1915–1920). Вони підтримували бойовий дух оборонців рідної землі, їхню віру в торжество свободи та справедливості. На початку Першої світової війни (серпень 1914 р.) у Галичині національно свідомі юнаки та дівчата в складі австрійської армії вирішили добровільно організувати військо УСС, щоб зі зброєю в руках вибороти всій Україні незалежність. Це були справжні лицарі честі та людської гідності. У тій кривавій боротьбі українських молодих патріотів «наче відновилася княжа і козацька боротьба за волю рідного народу і краю» (як сказав про неї історик А. Лотоцький), хоч і не закінчилася вона перемогою, але лишила яскраву й героїчну сторінку в нашій історії. Серед стрільців було багато людей інтелігентних, освічених. Вони писали натхненні вірші, що відразу ставали популярними піснями, які надавали сміливості в боях і підтримували під час коротких годин відпочинку, коли особливо гарно мріялося й вірилося в щасливе майбуття.

Пісні січових стрільців — різновид українських народних козацьких пісень патріотичного звучання, виникнення й розвиток яких пов’язані з історією січового стрілецтва. За жанровими ознаками й системою образів вони майже ідентичні козацьким пісням. Відмінність зумовили лише часові межі появи цих творів. Відстань між ними — понад три століття, що внесло певні зміни і в тематику, і в ідейні мотиви, і в мелодику пісень.

Зародилися пісні січових стрільців, як вже зазначалося вище, ще напередодні Першої світової війни, коли створювались перші січові організації в Галичині. Спочатку вони ставили перед собою просвітницько-пропагандистські цілі — вивчали й поширювали досвід життя демократичної держави Запорізька Січ (звідси й назва «січові стрільці»). Молоді гуртківці засвоювали побут запорозьких козаків, умови їхніх військових походів, культуру. Стрільці співали козацькі пісні, прилаштовували їх до своїх умов. Наприклад, пісню «Їхав козак на війноньку» співали як «Їхав стрілець на війноньку», дещо змінюючи текст твору. Це був регіональний варіант української народної пісні. Згодом з’явилися власні оригінальні слова і мелодії, що й започаткувало новий жанровий різновид фольклорної творчості.

Особливо плідно почали працювати стрільці, коли війна втягнула їх у свою орбіту. Створювались мистецькі гуртки в польових умовах, які називали себе Пресовою квартирою. До неї входили літератори, композитори, музиканти. Вони видавали газети, журнали, влаштовували виставки, співали пісні. У цій творчій атмосфері в перерві між боями було створено чимало пісенних творів — справжніх шедеврів народної творчості.
Тематично пісні січових стрільців можна розділити на
соціально-побутові, героїко-патріотичні та жартівливі. За мелодикою — на ліричні та маршові пісні. У соціально-побутових піснях розповідається про нелегку долю січових стрільців, висловлюється туга за рідним краєм, за батьками, родиною.

Твори героїко-патріотичного характеру пройняті ідеєю боротьби за незалежну Україну, вірою в неодмінну перемогу хоч би ціною власного життя. Жартівливі пісні покликані привнести розвагу в нелегке стрілецьке буття, зняти психологічне напруження.

Стрілецькі пісні створювалися оперативно, їхній зміст і тональність часто залежали від характеру розвитку конкретних подій та настрою творців слів і музики. Коли Галицька армія змушена була відступити на територію Східної України для з’єднання з військом Петлюри, покидаючи рідний край, стрільці співали пісню, щойно написану їхнім однополчанином:

Ой та зажурились

Стрільці січовії,

Як Збруч-річку переходили,

Що стільки народу

Впало за свободу,

Встояти не було сили.

Стрілецькі пісні, створені в останнє століття, значно поповнили фонд народних пісень. Вони змістовні, мелодійні, досконалі за ритмікою, їх із великим задоволенням співає сучасна молодь. Тепер іде процес реанімації та реставрації призабутих чи заборонених тоталітарним режимом пісень січових стрільців. Вони збагатять духовну скарбницю нашого народу.

Жанри стрілецьких пісень


Гімни

Історичні пісні

Пісні-заклики

Пісні-хроніки

Балади

Ліричні пісні

Календарно-обрядові пісні



  1. Стисле ознайомлення з життям і творчістю С. Чарнецького



СТЕПАН МИКОЛАЙОВИЧ ЧАРНЕЦЬКИЙ (21.01.1881–02.10.1944)
Степан Чарнецький — український поет і театральний діяч. Як явище суспільно-художнє, Степан Чарнецький сформувався на ґрунті культурного життя Галичини початку ХХ століття. Темами, мотивами, настроями й образами його поезії співзвучні з творчістю інших учасників літературної групи «Молода муза», до якої належав поет.


Народився в селі Шмальківцях (тепер Чортківського району Тернопільської області). Селянський син, тринадцята дитина в родині (батько помер ще до його народження), Степан навчався в гімназії, звідки був відрахований за зневажливе ставлення до релігії, навчався в реальній школі, політехнічному інституті. Працював інженером-мостобудівником. Із 1913 р. — режисер і художній керівник українського театру у Львові. Деякий час працював у пресі (газети «Українське слово», «Діло»). Із 1939 р. — науковий співробітник бібліотеки АН УРСР у Львові. У збірках поезій «В годині сумерку» (1908), «В годині задуми» (1917), «Сумні ідеї» (1920) показав трагічну долю галицького селянина, солдата австрійської армії, відбив дух боротьби прогресивних сил проти реакції. Частина поезій С. Чарнецького пройнята декадентськими мотивами. У 1921 р. вийшла збірка фейлетонів і новел Степана Миколайовича «Дикий виноград», які друкувалися під псевдонімом Тіберій Горобець. Чарнецький — автор «Нарису історії українського театру в Галичині» (1934), що досі не втратив своєї наукової вартості.

У житті не раз доводилося йому скрутно. «Всі дивуються, як він живе і чим живе. Та ніхто не чув ніколи, щоб він жалувався на важкі умови існування… Є в що вдягнутися — добре, нема — обійдеться», — писав про нього П. Карманський.

Щоправда, далеко не вся поетична спадщина його зібрана, вона розсипана по газетах та журналах і ще чекає свого дослідника. Виступав С. Чарнецький також із новелами та фейлетонами, театральними рецензіями, перекладами віршів, п’єс і лібретто опер для театру з німецької та польської на українську мову та з української на польську. Зокрема, сучасники відзначали його майстерний польський переклад вірша І. Франка «Як почуєш вночі…».

Помер С. Чарнецький 2 жовтня 1944 року у Львові.


  1. Життєвий та творчий шлях Григорія Труха

Трух Григорій Андрій  (19 лютого 1894, с. Гірне, Стрийський район, Львівська область  1959, Грімсбі, Канада) — командир сотні УСС, згодом церковний діяч, священик-василіянин  1926).

У 1914 році закінчив гімназію та з початком війни вступив до Українських Січових Стрільців. Був командиром чоти в сотні Дмитра Вітовського, провідником розвідувальних стеж у Карпатах. Поранений під Болеховом 30 травня 1915 року.

У бою під Потуторами на Бережанщині 30 вересня 1916 року врятувався з однією чотою з оточення. Восени 1917 року був уже в званні поручник командиром сотні.

Через рік брав участь у листопадовому перевороті у Львові, коли виникла Західно-Українська Народна Республіка. Після окупації краю поляками прийняв монаший чин.

Як священик діяв у Галичині, на Холмщині й (з 1932) у США та Канаді.

Автор низки книг і брошур: «Життя Святих», 4 тт. (1952 — 70), «Марія. Життя Пресвятої Богородиці» (1945), «Світила Християнського Сходу» (1968), «Українська мова. Граматика української літературної мови» (1947) та інші; ред. ж. «Світло» (1943 — 46).

Є одним з авторів слів гімну Українських січових стрільців «Червона калина».

Помер в Ґрімсбі (Онтаріо).



  1. Виконайте завдання №2 ( практична частина)

  2. Історія написання твору «Ой у лузі червона калина похилилася».

Перший варіант пісні написав відомий поет, директор і режисер Українського театру «Руська бесіда» Степан Чарнецький 1914 р. Здійснивши постановку трагедії Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка «Сонце Руїни», він був незадоволений фінальною піснею-скаргою України «Чи я в лузі не калина була».

Для оптимістичного фіналу він вставив у драму народну пісню «Розлилися круті бережечки», дещо переробивши в ній слова, щоб її текст краще вписувався в зміст вистави. Та останній куплет залишив без змін. Крім того, Степан Чарнецький доробив до пісні нову мелодію, споріднену з народною. Особливо популярною стала остання строфа «Ой у лузі…».

У серпні 1914 р. у Стрию пісню «Ой у лузі…» вперше почув чотар УСС Григорій Трух від стільця Іваницького. Трух до першої строфи додав ще три строфи, які й склали «Червону калину». Він же навчив співати пісню стрільців своєї чоти. Незабаром перша стрілецька пісня «Ой у лузі червона калина похилилася» поширилася по Стрию. А згодом «Червону калину почали співати» в Галичині та по всій українській землі.

  1. Виконайте завдання №3 ( практична частина)

  2. Виконайте завдання №4-7 ( практична частина)

Практична частина


  1. Дайте відповіді на запитання.

  • Дайте визначення літературної пісні.

  • Чим літературна пісня відрізняється від народної?

  • Які ви знаєте давні й сучасні літературні пісні?

  • Чому пісня відображає життя народу?

  • Що вам відомо про січових стрільців?

  • Як розуміти народну мудрість: «Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину»? Власні думки обґрунтуйте.

  • Чому народна пісня — дорогоцінне надбання поетичного генія нашого народу, нев’януча окраса його духовності? Відповідь вмотивуйте.



  1. Прослухайте пісню «Ой у лузі червона калина похилилася».

http://muzofon.com/search/ой%20у%20луз%20червона%20калина%20похилилася




  1. Виразно прочитайте поезію «Ой у лузі червона калина похилилася».


http://te.zavantag.com/docs/5611/index-37593-11.html


  1. Дайте відповіді на запитання :

  • Чому, на вашу думку, Україна зажурилася?

  • Що символізує калина? Які ще образи-символи вам відомі? (Верба, вогонь…)

  • Прокоментуйте наступні слова з твору: «Не журися, славна Україно, маєш добрий рід».

  • Чому Україна порівнюється з калиною?

  • З яким ворогом і за що борються січовики?

  • Як січовики намагаються розвеселити Україну? Що про це сказано у творі?

  • Чим прославилися січові стрільці?




  1. Завдання пошуково-дослідницького характеру.

Складіть паспорт-характеристику поезії «Ой у лузі червона калина похилилася», визначивши її тему, ідею, жанр, художні образи та художні засоби, зробіть висновок.

Орієнтовна відповідь

Тема: зображення суму України за синами-українцями, які потерпають у неволі в московських кайданах; битва січовиків із ворогом за визволення полонених.
Ідея: уславлення мужності, відваги січових стрільців — оборонців України, підтримка бойового духу.

Основна думка: єдність, мужність, волелюбність, вміння захищати рідний край, прийти на допомогу браттям, які перебувають у небезпеці — ось основні риси січових стрільців-захисників.

Жанр: літературна молитва

Художні особливості поезії:

Художні
особливості


Приклади

Повторення

А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо

Метафора

Україна зажурилася, кривий танець

Звертання

червона калино, славна Україно

Епітети

кривий тан, московські кайдани, золотистий лан, буйнесенький вітер

Риторичні оклики

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!; То прославить по всій Україні січових стрільців!




  1. Гра «Шифрувальник».

Розшифруйте три ключових слова до теми.

О

Т

І




Р




Т

П

А

Відповідь: патріот.

І

Т

Р

С

Л

Ь

Ц

І

Відповідь: стрільці.

К

Н







И




А

Л

А

Відповідь: калина.

  1. Незакінчене речення

— Для мене було новим…

Тестові завдання

  1. Вітер у пісні «Ой у лузі червона калина похилилась» повіє зі степів:

А українських;

Б наших;


В широких;

Г вольних.



  1. Для опису України в пісні «Ой у лузі червона калина похилилась» використано епітет:

А наша;

Б горда;


В незалежна;

Г славна.



  1. Пісня «Ой у лузі червона калина похилилась» написана в році:

А 1913;

Б 1916;


В 1917;

Г 1914.



  1. С. Чарнецький народився в місяці:

А лютому;

Б квітні;

В травні;

Г січні.



  1. С. Чарнецький у сім’ї був дитиною:

А 10-ою;

Б 13-ою;

В 12-ою;

Г 15-ою.


  1. За фахом С. Чарнецький був:

А інженер-будівельник;

Б лікар;


В юрист;

Г режисер.



  1. Григорій Трух після окупації Галичини прийняв:

А монаший чин;

Б хрещення;

В командування сотнею;

Г командування чотою.



  1. Україна зажурилася:

А бо нічим прожити;

Б за ув’язненими українцями у московських кайданах;

В бо пішли добровольці у кривавий тан;

Г за січовиками, що померли в боротьбі з москалями.



  1. Калина має білий цвіт, а Україна:

А добрий рід;

Б чарівну вроду;

В багато золотих ланів;

Г широких степів.



  1. Битву українців з москалями названо:

А жорстокою;

Б смертельною;

В кривавою;

Г довгою.



  1. Буйний вітер «повіє з широких степів»:

А і відразу все зміниться;

Б розгоне темні хмари на небі;

В визволить братів-українців з московських кайдан;

Г прославить по всій Україні січових стрільців.



  1. Нащадки України будуть зберігати:

А білий цвіт калини;

Б калину, щоб вона не хилилася;



В золотистий лан пшениці;

Г стрілецьку славу.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка