Урок 7. усмішкою про шкільне життя Веселинки: "Однаково думають", "Куди поспішати"



Скачати 86.27 Kb.
Дата конвертації30.12.2017
Розмір86.27 Kb.
ТипУрок

ЧИТАННЯ

4клас

Урок 27. 3 усмішкою про шкільне життя

Веселинки: "Однаково думають", "Куди поспішати", "Що було до телевізора?". Грицько Бойко "Хто чим хвалиться". Петро Боднарчук "Малюю сонце".

Веселе слово Остапа Вишні.

"Веселі артисти". За Остапом Вишнею.

Мета. Формувати уміння аналізувати віршовані твори, удосконалювати навички виразного читання, розвивати зв'язне мовлення, уяву і фантазію.

Ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Остапа Вишні; вчити працювати з текстом, вдосконалювати навички домашнього читання; розвивати уміння малювати словесні картини.



Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

1. Вправа з розвитку мовної здогадки.

— Читайте вірш ,подумки вставляючи пропущені букви.



Ск.ізь із нам. дру.-др.жок, наш веселий сміх-сміш.к.

— Впишіть іншим кольором пропущені букви і складіть з них слово. (Гумор.)

2. Робота над лексичним значенням слова.

— Прочитайте різні тлумачення слова гумор.

— Гумористичні твори яких письменників читали?

II. Повідомлення теми уроку.

— Українську мову сміливо можна назвати скарбницею народного гумору. Попри всі негаразди, ми, українці, знаходили час для дружнього розіграшу. Гуморески, анекдоти, частівки, смішинки виникали повсякчас. Не відстають від своїх веселих предків-жартунів і сучасники, створюючи маленькі іскристі діамантики народного гумору. Сьогодні ми ознайомимося із жартами про дітей і веселими віршами українських поетів Грицька Бойка і Петра Бондарчука.



III. Опрацювання веселинок.

Діти самостійно читають веселинки, визначають дійових осіб. Далі читають їх в особах.



IV. Опрацювання вірша Г. Бойка "Хто чим хвалиться".

1. Читання вірша вчителем.

— Хто дійові особи вірша? Де діти сперечалися?

2. Повторне читання вірша вголос. Відповіді на запитання.

— У якому класі навчалися діти? Скільки учнів брало участь у суперечці? Про що була суперечка?

— Яка відповідь вам видалася найсмішнішою?

— Над чим сміється автор у вірші?

3. Вправи на вдосконалення техніки читання.

а) Знайдіть риму, доберіть свою.



Така (дзвінка), поличку (перекличку), урок (дзвінок), піднімаю (вибігаю).

б) Знайдіть найкоротше і найдовше речення. Найдовше речення прочитайте на одному диханні.

в) Читання "Незнайком" (проводить хтось із учнів). 4. Виразне читання вірша в особах.

— Читаючи вірш, передайте захоплення і гордість кожного мовця своїми успіхами. Де, на вашу думку, треба зробити найдовшу паузу?



V. Розгляд картини Е. Камінської "Моя сестричка".

1. Опис картини (за питаннями підручника).

2. Творче завдання (робота в парах).

— Спробуйте доповнити, дофантазувати побачене на картині: дайте дівчинці ім'я, кличку песику. Хто їх малював, у якій родині живе юна художниця, скільки їй років?

VI. Опрацювання вірша П. Бондарчука "Малюю сонце".

1. Виразне читання вірша вчителем.

— Послухайте вірш і скажіть, хто малював сонце.

2. Словникова робота.

— Прочитайте кожну колонку слів на одному диханні.



малюю зима довік

мазнув золоте натяк

малюй зазирнув ластовиння

малюнок зирк пригрів

мур здорово владар

Прочитайте усі іменники, а тоді — дієслова.

— Яке із слів має такі значення:

висока кам'яна або цегляна стіна чи загорожа;

слово або вислів, що не повністю розкриває думку того, хто говорить; про неї треба здогадуватись.

— Знайди серед слів те слово, яке є синонімом до володар, заглянув, картинка.

3. Повторне читання вірша мовчки.

— Чому хлопчик малює саме сонце?

4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте опис сонця на малюнку. Кому малюнок не сподобався? Чому? З якою інтонацією треба читати слова мороза?

— А кому малюнок сподобався? Яку інтонацію вкладете у слова сонця?

— Поясніть значення висловів: кипить зима, горить волосся золоте. Що ними хотів підкреслити автор?

— Яким вам здався мороз? А сонце? Доведіть свої думки рядками твору.

— Що у вірші вам видалося незвичним? Який настрій викликав цей твір у вас?

5. Розвиток швидкості читання.

а) Читання "буксиром" у парі з сусідом по парті.

б) Гра "Дочитай рядок вірша" (проводять учні).

в) Читання з лінійкою.

Учні читають вірш, напівприкриваючи букви лінійкою.

6. Виразне читання вірша.



VІI. Вправи на розвиток читацьких навичок. Мотиваційна підготовка.

1. Читання деформованого тексту.

— Без сумніву, можна сказати, що одним із улюблених слів дітей є "цирк". Адже, як тільки ви це слово почуєте, у вас відразу поліпшується настрій, хочеться бачити веселого клоуна, найдивовижніших тварин, фокусника, акробатів. Побачивши афішу, ми радісно вигукуємо: "Цирк!"

Постривайте! Цирк та цирк! А чого кричати?! Що то значить слово цирк, треба нам пізнати. А для цього прочитайте текст, переставляючи склади чи букви у словах.

воСло ркци данов висьз'яло. пеВшер в миРі лилосьосе.

Урійста тинлакійсь вомі "глийКру" чанаозло волос.

2. Хвилинка-цікавинка.

— Цирк — одне з найдавніших мистецтв. Ще в глибоку давнину у дні свят на площах єгипетських, грецьких, китайських міст виступали акробати, канатоходці, фокусники, жонглери.

Проте, яким би маленьким чи великим не був цирк, арена його завжди однакова. У всіх цирках світу арена має круглу форму діаметром 13 м.

3. Гра "Встанови етимологію слова".

— Прочитайте у лівій колонці слова. Доберіть до них з правої колонки речення, що пояснюють їхню етимологію (походження).



— Пригадайте і скажіть, що роблять ці артисти на арені цирку. Жонглер — це артист цирку, що вміє підкидати і спритно ловити одночасно кілька предметів.



Клоун — артист цирку, який виконує комічні ролі, розвеселяє, втішає, заповнює паузи у виставі.

Факір — артист цирку, який демонструє фокуси, велику фізичну силу або нечутливість до болю.

Акробат — це виконавець складних гімнастичних номерів.

Ілюзіоністи — це артисти, які використовують спеціальну апаратуру для створення видимості "чудес".

— Отже,


Ви у цирку побували

і багато чого взнали.

Цирк словесний, цирк незвичний,

цирк був етимологічний!



VIII. Повідомлення теми уроку.

— А на сьогоднішньому уроці ми познайомимось із клоуном і його помічниками. А допоможе нам у цьому оповідання "Веселі артисти", автором якого є Остап Вишня.



IХ. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Остапа Вишні.

Остапа Вишню — а такий псевдонім узяв Павло Михайлович Губенко, — називають "чародій сміху", бо писав він усмішки і гуморески.



Народився Остап Вишня на Полтавщині. Родина Губенків жила дружно, батько з матір'ю залучали дітей з раннього віку до роботи (а мали вони сімнадцятеро дітей).

"Школу життя" письменник проходив поетапно: спочатку пас гусей, потім — свиней. Та батьки прагнули дати дітям освіту.

Заповітною мрією Павла було стати вчителем. Але його покликанням була літературна праця.

Творчість Остапа Вишні багата і різноманітна за жанрами. Він писав гумористичні вірші, оповідання, анекдоти, жарти. Він любив дітей і багато веселих і жартівливих творів писав для маленьких читачів. Часто його оповідання друкувалися в журналі "Барвінок".

Х. Опрацювання оповідання Остапа Вишні "Веселі артисти".

1. Словникова робота.

а) Читання колонок слів, вправляння у швидкості.



комік інкубатор звичайнісінькі

дзьобаючи державного манюсіньким

репетирує кульбіти різнохарактерний

пойнтер добірної перевертається

б) Тлумачення незрозумілих слів.



Комік — актор, який своїми словами, поведінкою чи витівками викликає сміх.

Пойнтер — мисливська порода собак.

Інкубатор — аппарат для штучного виведення з яєць молодняка птиці.

Кульбіти — перевороти через голову або пружним стрибком на руки з перекладанням тіла вперед, назад.

Учні читають з підручника пояснення слів балансує і бравурний (с. 142).

2. Читання твору комбінованим способом.

Учні читають оповідання до слів "Крошка! Алле!" вголос, а далі до кінця — мовчки.

— Ким був Едуард Йосипович у цирку? Хто були його помічники?

— Які почуття виникли у вас? Що вас здивувало?

3. Повторне читання мовчки.

— Який "артист" вас зацікавив найбільше?

4. Бесіда за змістом прочитаного.

— Хто такий Петька? Які у нього подруги? Який номер виконує Петька на арені цирку?

— Як Петька став "артистом"?

— Як клоун і півник ставляться один до одного? Прочитайте.

— Який ще "артист" працює разом з Едуардом Йосиповичем? Хто такий Крошка? Як про нього пише автор?

— Чи вдалося Крошці стати справжнім цирковим артистом? Доведіть це.

— Хто ще виступає з цими веселими артистами?

— Як спілкується Едуард Середа зі своїми друзями?

— Що нового ви дізналися з оповідання?

5. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Вправа на правильне інтонування речень.

— Прочитайте усі окличні речення, дібравши відповідну інтонацію і силу голосу.



б) Гра "Хто читає уважніше?"

— Знайдіть у творі слова, пов'язані зі словами із словникової роботи. (Наприклад, дзьобаючи зерно і т. д.)

6. Вибірковий (творчий) переказ.

1 група

Переказати частину про Петьку-півника від імені клоуна Едуарда Середи.



2 група

Переказати частину про виступ Крошки від імені глядача.

7. Робота в зошитах

ХI. Підсумок уроку.

— Які із прочитаних творів гумористичні? А які — просто веселі? Доведіть свою думку. З яким настороєм ви читали ці твори?

— Я бажаю вам: усміхайтеся частіше. Даруйте посмішки один одному.

Щоб похмурий день ставав світлішим, щоб було на серці веселіше, щоб усіх вас посмішка здружила, щоб щасливо й весело ви жили.

— Хто такий Павло Губенко? Який його псевдонім? Які твори він писав?

— Якби ви теж були письменниками, то який псевдонім обрали б?



— Чим сподобався вам твір Остапа Вишні? Що нового і цікавого дізналися на уроці? А з твору?

ХII. Домашнє завдання

с.136-143

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка