Урок №4 усний стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі



Скачати 54.45 Kb.
Дата конвертації06.01.2018
Розмір54.45 Kb.
ТипУрок

Урок № 4

УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ

З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

Мета: удосконалити мовленнєво-мислительні вміння учнів визначати

тему й основну думку тексту, тип і стиль мовлення; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати типологічний, композиційний і змістовий аналіз художнього тексту розповід­ного характеру з елементами опису місцевості, сприймати текст, розуміти його зміст, стисло відтворювати, використовуючи мовні засоби, характерні висловлюванням художнього стилю.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.



ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення учнів з темою, метою й завданнями уроку

III. Сприймання тексту на слух

► Прослухати текст. Визначити тип мовлення. Довести належність тексту до художнього стилю. Дібрати заголовок.

Ми йшли стежкою мовчки в густих лозах. Діди йшли попереду з сітками і хропачами дуже повільно, ніби на звичайну нічну рибну ловлю, і, здавало­ся, не звертали жодної уваги ні на гарматну стрілянину, ні на рев німецьких нахабних літаків,— одним словом, увесь німецький феєрверк, що так замучив нас за останні дні важкого відступу, для них ніби не існував зовсім.

— Слухай, батьку! Ти не можеш іти трохи швидше? — звернувся до Платона Троянда.

Платон не одповів.


  • Слухайте, діду, ви не можете іти трохи швидше?— стримуючи дрижаки, спитав Троянда ще раз.

  • Ні, не можу,— одповів Платон. — Чого ви отакий швидкий стали, хто вас знає? Старий я вже швидко ходити. Одходив уже своє.

  • Скажіть, а де ж річка? Далеко річка?

  • А ось і річка.

Дійсно, лоза зразу кінчалась, а ми вийшли на чистий піщаний висип. Пе­ред нами була тиха широка Десна. За річкою крутий берег, а далі, праворуч, другий висип і лози. За лозами темні ліси, а над річкою і над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще не бачив.

Сонце давно вже зайшло. Але його проміння освітлювало ще з-за горизон­ту верхи велетенського нагромадження хмар, що насувалися з заходу на все небо. Хмара була важка, темно-темно-синя, унизу зовсім чорна, а самий верх її, самий вінець майже над нашими головами, було написано шалени­ми крученими криваво-червоними і жовтими мазками. Величні німі зловіс­ні блискавиці горобиної ночі палахкотіли, не вгасаючи, між шарами хмар. І все це одбивалося у воді, і здавалося, що ми стояли не на землі, що ріки немає, а міжхмарний темний простір, і ми, розгублені в ньому, малесенькі, як річні піщинки. Небо було надзвичайне. Природа була ніби в змові з поді­ями і попереджала нас своїми грізними знаками.

Риба боялася такої ночі і шугала по висипах на мілині. Десь за нами і лі­воруч попід хмарою носилися ракети, мов змії. Було видно. Світило жовтува­тим відблиском жовтої корони хмар. Гриміли гармати. Ми стояли нерухомі. Було щось надзвичайне, урочисте і грізне. Усі примовкли і розгубилися, не­мов перед якоюсь виключною подією.

— Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шану­ватися, так уже повезем, тікайте, чорт вашу душу бери... Куди ти хитаєш?


Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас.

Ми розсілися у човні мовчки, і кожний думав свою невеселу думку.

— У тебе готово, Савко?


  • Можна.

  • А хмар наперло... Ач, що робиться! Страшний суд, чи що, починаєть­ся? — Дід Платон подивився на небо і плюнув у долоню. Потім він узяв вес­ло і сильним рухом одштовхнувся од берега.

Савка з онуком гребонули опачинами.

Човен був великий і старий-престарий. Він увесь був просмолений смо­лою і покарбований часом.

Я сидів у човні близько коло діда Платона. Я дивився на тиху чарівну річ­ку, і на берег, і на суворого кормчого діда, що піднімався наді мною на фоні урочистого неба (О. Довженко, 460 сл.).

Робота над змістом і структурою тексту


  • Визначити, про що розповідається в тексті. З'ясувати його тему й осно­вну думку. Назвати стилістичні особливості висловлювання.

  • Яка картина постала у вашій уяві після прочитання тексту? Чи доводилося вам коли-небудь перебувати у подібній ситуації та обставинах?

  • Виділити структурні частини прослуханого. Назвати ключові слова і сло­восполучення, що розкривають його тему.

  • Як авторові вдалося описати місцевість?

  • Поміркувати, яку роль у тексті відіграє діалог.

  • Поділити текст на смислові частини і визначити мікротеми.

  • Самостійно скласти складний план.

Мовностилістичний аналіз тексту

  • Назвати власні назви і пояснити їх правопис.

  • З'ясувати лексичне значення слів хропачі, дрижаки, опачини, вінець.

  • Дібрати синоніми до слів кормчий, нагромадження, велетенський, шале­ний.

  • Назвати художні засоби, використані письменником для розкриття теми, основної думки тексту та опису місцевості.

  • Визначити типи мовлення, поєднані в тексті. Довести свою думку.

Повторне прослуховування тексту

► Учні ще раз усвідомлюють зміст прослуханого, уточнюють для себе ху­дожні засоби, за допомогою яких автор передає опис місцевості, запам'я­товують послідовність викладення думок тексту художнього стилю.



Усний стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості

► Восьмикласники стисло переказують художній текст за самостійно скла­деним планом.



V. Узагальнення зробленого на уроці

VI. Домашнє завдання

  1. Написати стислий переказ тексту, опрацьованого на уроці.

  2. Пригадати ситуацію, коли ви були на відпочинку, у подорожі, на екскур­сії, та вас вразила побачена місцевість. Скласти й записати план майбут­нього тексту й підготувати висловлювання з елементами опису місцевості
    в усній формі.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка