Урок №3 Уявлення про землю в давнину



Скачати 75.87 Kb.
Дата конвертації29.12.2017
Розмір75.87 Kb.
ТипУрок



Урок № 3

Уявлення про землю в давнину

Мета: ознайомити учнів з розвитком первинних пізнань про Землю; формувати знання про перші моделі земної поверхні, вміння працювати з картами атласу, порівнювати та зіставляти їх; розвивати просторове мислення, допитливість; виховувати пізнавальний інтерес до історії розвитку географічних знань.

Обладнання: підручники, атласи, глобус, фізична карта півкуль, комп’ютер, мультимедійна презентація «Досягнення стародавніх греків».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні матимуть уявлення про географічні знання людей у давні часи, зможуть називати давньогрецьких учених та їхні наукові відкриття, навчаться знаходити відмінності карт давніх часів та сучасності.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Привітання вчителя з учнями, перевірка присутніх. Перевірка готовності учнів до уроку, наявність: зошита, ручки, олівця, лінійки, гумки.



II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

1. Як називається географічна наука, що вивчає клімат Землі?

2. Який учений дав назву науці географії?

3. Які є методи дослідження в географії?

4. Що є об’єктом вивчення географії?

Прийом «Вірю — не вірю»

1. Чи вірите ви в те, що незвіданих земель на нашій планеті вже не залишилося?

2. Чи вірите ви в те, що для сучасних географів зовсім не залишилося роботи?

3. Чи вірите ви в те, що фізична географія вивчає населення та його розміщення?

4. Чи вірите ви в те, що для ґрунтовного вивчення географії як науки достатньо уважно прочитати підручник географії?

5. Чи вірите ви в те, що в давнину люди мали точні знання про форму та розміри Землі?



IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Відстрочена відгадка»

Колись давно спекотного літнього ранку зустрілися на курному шляху два подорожанини. Змучені довгою дорогою, вони були раді зустрічі та несподіваному відпочинку. Один мандрівник — літній, мудрий, другий — молодий, недосвідчений, розговорилися, засперечалися.

— Чи знаєш ти, що якщо йти багато днів і ночей поспіль у той бік, де ховається сонце, то вийдеш з того боку, звідки сонце вранці піднімається на небосхил, тому що Земля наша куляста! — говорив старий.

— Та що ти! Земля пласка, ніби млинець, який лежить на чотирьох стовпах, а небо — величезна кришталева чаша! — заперечував молодий.

Довго точилася їхня суперечка, кожен намагався довести свою правоту. Сьогодні розмови про пласку Землю та трьох китів здаються нам смішними, а між тим багато часу минуло і багато відкриттів було зроблено, перш ніж науково довели кулястість Землі. Спробуймо подумки перенестися в давнину та подивімося, як різні народи уявляли собі влаштування Світу.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з атласом

Розгляньте малюнки в атласі, які ілюструють уявлення стародавніх народів про Землю.

Розповідь вчителя

Уявлення про форму Землі складалося в людей не відразу.



Уявлення давніх народів про будову Всесвіту (розгляд та порівняння малюнків у підручнику)

Єгиптяни вважали, що всю небесну сферу підтримує богиня неба, а Сонце мандрує по небозводу на човні. Давні індійці уявляли Землю у вигляді опуклого диска, що лежить на спинах трьох слонів, які стоять на черепасі, а та в свою чергу на змії. Жителі Вавілону зображували Землю у вигляді гори, на західному схилі якої розташована Вавілонія де вони мешкають. З півдня її оточувало море.

Багато визначень щодо форми і руху Землі та Сонця зробили вчені Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.

Робота з підручником

Прочитайте текст параграфа на ст. 12-13 та скажіть хто з учених і як описували Землю?



  • Гомер – описував як диск, що нагадує щит воїна, над диском розташовувалася мідна небесна сфера , по якій рухалося Сонце;

  • Анаксімандр – описував як зріз циліндра. Середину займає суходіл у вигляді круглого острова, оточеного океаном, а в середині острова є морський басейн який поділяє цей острів на Європу та Азію;

  • Піфагор – уявляв Землю кулею, що розміщена в центрі всесвіту;

  • Арістотель – звернув увагу що тінь від Землі, яка падає на Місяць під час його затемнення, завжди кругла. Цей факт був доказом кулястості Землі.

Робота з атласом

Розвиток знань про Землю. Подорожі фінікійців

Фінікійці: плавали водами Середземного моря; пропливли навколо Африки (609–595 рр. до н. е.); перетнули пустелю Сахара, заснували поселення на західному узбережжі Африки.



Досягнення стародавніх греків (презентація)

Греки: заснували численні поселення на узбережжі та островах Середземного моря; досліджували гирло Ніла; пройшли на судах через Керченську протоку до Азовського моря та дісталися Кавказького узбережжя Чорного моря, де засновували поселення; заклали наукові основи розвитку географії та картографії.



Розповідь вчителя

Фалес Мілетський (VІІ–VІ ст. до н. е.) першим, застосовуючи математичні методи, почав вимірювати і визначати положення об’єктів на поверхні Землі. Геродот (480–425 рр. до н. е.) увів поняття «історична географія». Відомий філософ Аристотель (384–322 рр. до н. е.) обґрунтував кулястість Землі. Ератосфен (275–194 рр. до н. е.) — «батько географії» — фундатор наукової географії, першим використав термін «географія». Страбон (63/64–24 рр. до н. е.) — автор «Географії» в 17 книгах, подав детальний опис усіх земель, відомих на той час.



Карти Ератосфена і Птолемея

Ератосфен досить точно обчислив довжину великого кола Землі (250 стадій, що відповідають близько 39 тис. км), склав карту світу, використавши географічну сітку, звів у єдину систему знання про Землю, накопичені до того часу. Астроном і географ давніх часів Птолемей (90–160 рр. н. е.) систематизував усі відомі на той час географічні знання, обґрунтував геоцентричну систему розвитку Всесвіту, створив знамениту працю «Посібник з географії», склав 26 карт окремих ділянок земної поверхні й одну зведену карту світу.



Перші географічні відомості про українські землі

Греки заснували понад 50 поселень у Північному Причорномор’ї (VІІІ ст. до н. е.); Геродот побував у Скіфії (південних землях України), уперше описав життя і побут скіфів, склав описи річок Дунаю, Дніпра, Дону, Південного Бугу.



V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Експрес-тест»

1. Автор наукової праці «Посібник з географії»:

А Ератосфен; Б Анаксимандр; В Гекатей Мілетський; Г Птолемей.

2. Першим обчислив довжину земного кола:

А Піфагор; Б Ерастосфен; В Аристотель; Г Страбон.

3. Кулястість Землі підтверджує:

А тінь, яку відкидає Земля під час затемнення Місяця;

Б тінь, яку відкидають предмети в полудень;

В наявність зірок на небосхилі;

Г зміна дня та ночі.

4. Давні мандрівники добре орієнтувалися на місцевості за допомогою:

А приладів; Б інтуїції; В зірок; Г компасу.

5. Першими давніми мореплавцями, які обігнули Африку, були:

А фінікійці; Б візантійці; В єгиптяни; Г китайці.

Взаємоперевірка

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Прийом «Мікрофон»

Висловіть власні враження від уроку, починаючи зі слів: «Для мене стало новим...»



VIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Прочитати § 2

2. Позначити на контурній карті подорож фінікійців.

3. Напишіть твір-мініатюру на тему «Моя подорож з давніми фінікійцями навколо Африки». (Це завдання можна запропонувати виконати за бажанням індивідуально.)




ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

У II ст. до н. е. починають застосовувати глобус. Перший відомий глобус Кратеса, створений приблизно в 150 р. до н. е., являв собою кулю із зображенням двох океанів, які оточують Землю: один — по екватору, інший — по меридіану. Між ними розташовувалися чотири гіпотетичні континенти, один з яких був відомим грекам населеним суходолом.

У IV — на початку III ст. до н. е. в Китаї почали писати твори, повністю присвячені географії. Так, в III ст. до н. е. анонімний географ царства Цінь створив перший опис відомої в ті часи території.

У II ст. до н. е. з’являється особливий вид географічних творів — опис подорожей. Китай був відокремленим осередком, де рано виникла і сформувалася картографія. Тут картографічна діяльність досягла високого рівня розвитку. Вона мала добре розроблену математичну основу.

Знайдені під час розкопок артефакти епохи Хань демонструють досконалість картографічних творів. Вони дають уявлення про річкову мережу, населені пункти, дороги і рельєф. Уже тоді було прийнято виділяти річкові системи і показувати русла річок лініями, які поступово потовщуються від витоків до гирла. Точність контурів китайських карт II ст. до н. е. дає змогу припустити, що під час їх складання використані результати безпосередніх зйомок на місцевості. Головним інструментом для них, ймовірно, слугував компас, про використання якого китайські мандрівники згадують уже в III ст. до н. е.

Особливою формою географічних творів в епоху античності був перипл, або лоція, — навігаційний довідник, у якому по ходу маршруту відмічені бухти, острови, гори, поселення і гавані, а також дано короткі відомості про заняття населення, його звичаї, про предмети торгівлі, економічний добробут описуваних земель тощо.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка