Урок №3 9-40 Тема. Т. Г. Шевченко. Поема «Гайдамаки». Мета



Скачати 67.83 Kb.
Дата конвертації10.01.2018
Розмір67.83 Kb.
ТипУрок

УРОК № 39-40

Тема. Т. Г. Шевченко. Поема «Гайдамаки».

Мета: допомогти учням усвідомити зміст, ідейно-художні особливості та значення твору, допомогти учням усвідомити провідні думки поеми, значення колективних та індивідуальних образів, змальованих у творі, художню майстерність автора; розвивати навички вибіркового читання, аналізу поеми, висловлення власної думки щодо порушених автором проблем; виховувати почуття соціальної справедливості, толерантності, поваги до загальнолюдських цінностей.

Теорія літератури: поема, сюжет, його елементи, композиція, художні образи, художні засоби, історична основа, романтизм, реалізм, художні образи.

ХІД УРОКУ

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.



Одні їх називали кривавими злочинцями, жорстокими розбійниками, інші — народними оборонцями. Згадавши розповіді діда Івана, вивчивши рукописи, архівні матеріали, Т. Шевченко вперше в художній літературі вивів гайдамаків, учасників селянсько-козацької війни проти польської шляхти, як мужніх героїв, гідних поваги. Твір, вийшовши окремою книжкою через рік після «Кобзаря», викликав цілу зливу відгуків — як схвальних, так і критичних. Суперечки щодо Шевченкових «Гайдамаків» тривають між літературознавцями й донині. А ми на уроці спробуємо скласти власну думку про цю найбільшу з поем Великого Кобзаря.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ



ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Слово вчителя або повідомлення учнів.

В основу поеми «Гайдамаки» лягли цілком реальні історичні події. Гайдамацький рух розгорнувся в Україні у XVIII ст. Найвищим проявом його було повстання 1768 року, відоме під назвою «Коліївщина». Це була боротьба проти соціального, національного і релігійного гніту на Правобережній Україні, де в той час панувала польська шляхта. У лютому 1768-го в місті Барі на Вінниччині була створена Барська конфедерація — військово-політичне об'єднання збіднілих польських паничів. Загони конфедератів розправлялися з українським населенням Правобережжя, грабували його, руйнували православні церкви й переслідували священників. Тому невідворотною була кривава боротьба. На чолі повстанських загонів гайдамаків став Максим Залізняк, потім до них приєднався сотник надвірних козаків Іван Гонта.

    1. Завдання учням.


звертання

синоніми

антитеза

прислів'я

метафора
• Поєднайте художні засоби, вжиті в поемі «Гайдамаки», з їх визначенням.

Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий

розумні люди — дурень

ревуть, стогнуть; розмовляють, розказують

Дніпро на нас розсердився; плаче Україна

листя пожовкле, зорі червоні,

сини мої, гайдамаки; орли мої!

    1. Колективна робота

Визначте дві сюжетні лінії поеми «Гайдамаки».

1) Історична сюжетна лінія (Гайдамаччина, повсталий народ)





2) Особистісна сюжетна лінія (Ярема та Оксана)





    1. Слово вчителя.

Людині завжди потрібні рідна земля без насильства й наруги, віра, хтось близький поруч. У сироти Яреми, героя поеми Шевченка «Гайдамаки», було лише одно багатство, одне щастя — його кохана дівчина Оксана. Але коли вороги зазіхнули й на це, то з тихого, покірного, несміливого служника-попихача постав одчайдушний козак, у якого «виросли крила». І відкрилися йому очі, і став він битися за весь свій народ, за свою землю й віру. Саме тому, мабуть, однією з провідних ідей і є «крила» особи у злитості її боротьби за щастя із боротьбою свого народу. Чи не вперше в українській літературі виступає і колективний герой — повсталий народ. Думаю, що нам необхідно перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному оцінити минуле, а ще зрозуміти ту мужність і сміливість, любов до рідного народу, які виявив Шевченко, створюючи своїх «Гайдамаків».

    1. Робота в групах над характеристикою героїв.

        1. І група. Учні характеризують образ повсталого народу, підбирають цитати з твору.

        2. ІІ група. Учні характеризують Ярему.

      1. Презентація роботи в групах.

      2. Коментар учителя.

        1. І група. Має звернути увагу на всенародність повстання («Жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки»), на його масовість (у селах зостались «діти та собаки»), мужність, сміливість гайдамаків (з косами, вилами проти озброєної шляхти), вірність присязі (вчинок Гонти, Ярема одразу після одруження іде до повстанців і т. ін.)

        2. ІІ група. Має звернути увагу на те, що образ Яреми поданий у розвитку — від затурканого попихача до воїна, месника. Разом із тим він залишається ніжним і вірним, турботливим коханим своєї дівчини, потім дружини. Громадське в ньому переважає над особистим, почуття обов'язку, вірність присязі над почуттям кохання.

      3. 6. Завдання проблемного характеру.

  • Сцена дуже жорстка і вражаюча;

  • письменник у дусі романтизму змальовує гіперболізовану вірність ватажка присязі, і сини тут — уособлення ворожої віри, майбутніх ворогів;

  • сцена надзвичайно трагічна, бо в кінці ми бачимо люблячого батька, який терпить люту муку від власного злочину.

(В історії подібний факт не зафіксований, у Гонти був один дорослий син, православний.)

  1. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

  • Визначте головну думку поеми.

утвердження невідворотності боротьби, коли народ терпить потрійний гніт — економічний, національний та релігійний.

інтерактивна вправа «Мікрофон». • Продовжіть речення: «Найкращим читцем, на мій погляд, був (була).» «Для мене новим було ...» «Думаю, що Шевченко для свого народу.»

    1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити уривок з поеми; підготувати повідомлення про Прометея.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка