Урок 23. Коли тобі сутужно прийде на поміч дружба. Анатолій Костецький "Буває все "



Скачати 68.16 Kb.
Дата конвертації05.01.2018
Розмір68.16 Kb.
ТипУрок

ЧИТАННЯ

4клас
Урок 23. Коли тобі сутужно — прийде на поміч дружба.

Анатолій Костецький "Буває все...", "Краще—з друзями разом!", "Словник Славка".



Ніколи не втрачай віри у свої сили!

Василь Сухомлинський "Як Павлик списав у Ніни задачу", "Найкраща лінійка".



Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Вікторина "Згадай назви віршів".

Пригадайте назви віршів, які читали у 2 і 3 класі, прочитавши їх уривки. Будьте уважні, бо в кожному з них ховається назва.



"Найдорожче стоїть за словами: в світі усе починається з мами" ("Все починається з мами ".)

"Метелика ловити я не хочу..." ("Не хочу!")

"Усе,що загубили,—шукайте й знаходьте!" ("Бюро знахідок".)

— Чи пригадали ви автора цих творів? (Анатолій Костецький.)

2. Читання деформованого тексту.

— Із творчістю Анатолія Костецького ми вже знайомилися. Пригадайте, про що він пише?

— Головні герої віршів поета — це ваші ровесники. Вони жваві, непосидючі, мрійники і фантазери. Яких тем торкається Костецький у своїх творах, дізнаєтесь, прочитавши деформований текст.

Усвохї рахтво тоеп шипе пор четяди житят, неспонев відкттіври , гадокви, могуру. критоВід і йозсерно, але зеб чаньпов опет вогорить рпо ет, як треаб жидрути, битилю, ямріти,тивчися.

II. Повідомлення теми уроку.

— На сьогоднішньому уроці познайомимося із новими героями творів Анатолія Костецького.



III. Опрацювання вірша А. Костецького "Буває все...".

1. Слухання вірша, який читає учитель.

— Чого у світі не буває ніколи?

3. Повторне читання вірша мовчки.

Що означає, коли тебе забув друг?

4. Аналіз вірша. Вибіркове читання.

— Які незвичайні явища бувають у світі?

Прочитайте, чого не буває ніколи. Чи погоджуєтеся ви з цими словами?

— Продовжіть міркування: "Справжній друг — це той, хто..."

5. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Читання "луною" за вчителем.

б) Знайдіть і прочитайте найкоротше і найдовше речення. Найдовше речення прочитайте на одному мовному видиху.

6. Виразне читання вірша.

— Які розділові знаки зустрічаються у вірші? Після яких рядків треба робити коротку паузу, а після яких — довгу? На яких словах в останньому реченні треба зробити логічний наголос?

IV. Опрацювання вірша А. Костецького "Краще —з друзями разом!"

1. Самостійне читання вірша (мовчки).

— Уважно прочитайте вірш. Від чийого імені ведеться розповідь?

— Коли відбуваються описані події?

2. Повторне читання вірша "ланцюжком".

— Про які почуття розповідає хлопчик?

3. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Якими словами розпочинається вірш? Про які свої почуття розповідає хлопчик?

— Які слова вірша підкреслюють міцність дружби хлопців?

— Наведіть рядки, що передають захоплення друзів катанням на санках.

— Чому Славко не відгукнувся відразу на запрошення хлопців?

— Як розумієте вислів за так? Чому Славко забув хлоп'ячу дружбу?

— Як друзі його "перевиховали"?

Прочитайте слова, у яких виражено головну думку вірша.

4. Вправи на розвиток швидкості читання, а) Вправа на правильне інтонування речень.

— Прочитайте усі окличні речення, а тоді — питальні.

б) Гра "Доведіть, що..." (реченнями з тексту). ...дія відбувається взимку; ...хлопцям було весело обом; ...хлопці не забули вчинку Славка; ...хлопці вірять у хлопчачу дружбу; ...друзям вдалося змінити Славка.

5. Розвиток зв'язного мовлення.

І група

Підготувати розповідь про те, якими уявляєте собі хлопців, де вони живуть, що з ними могло трапитись далі.

2 група

Уявіть, що вам треба створити мультфільм за цим віршем. Розкажіть, у якій послідовності мають бути зображені події.

6. Виразне читання вірша.

V.Опрацювання вірша А. Костецького "Словник Славка".

1. Виразне читання вірша учителем.

— Що за незвичний словник був у Славка?

2. Словникова робота.

Вправа на миттєве сприймання слів.

Слова на картках-блискавках:

запитай — засміється,

попроси — попросить,

врешті-решт,

дарма — нема.

— Прочитайте слова. Назвіть спільні буквені частини у кожній парі слів.

3. Повторне читання вірша (мовчки).

Учитель проводить під час читання гру "Небо і земля".

— Яка небезпека підстерігає Славка?

4. Аналіз змісту вірша.

— Чим незвичний словник у Славка? У якому значенні вжите у вірші слово "словник" (Запас слів, якими користується людина у своєму мовленні.)

— Із скількох слів складається словник Славка? Виберіть слова із цього словника. Поміркуйте, про що вони свідчать.

— Прочитайте, яка небезпека чатує на Славка.

— Чи хотіли б ви мати такого друга? Чому?

— Що можете порадити Славку, щоб він не залишився сам-один?

Які слова слід частіше вживати, щоб спілкування приносило задоволення?

5. Вправи на розвиток читацьких навичок.

а) Гра "Хто знайде швидше?"

Учитель читає речення, які є відповідями Славка. Учні знаходять і зачитують, яким було прохання до нього. (Наприклад, учитель: " / почуєш: — Неохота!"; учні: "Запитай: — Зробив роботу?")

б) Знайдіть і прочитайте речення.

6. Виразне читання вірша.

VI. Підсумок

— Що об'єднує три вірші А. Костецького, які ми сьогодні читали?

— Які прислів'я про дружбу ви знаєте?

Справжній друг пізнається в біді.

Дружби дружбою шукають.

Людина без друзів, що дерево без коріння.

Дружба — найдорожчий скарб.

Друга шукай, а знайдеш тримай.

І. Мовна розминка

1. Вправа для формування вміння уточнювати й розширювати висловлювання.



Гра «Закінчітьречення»

Учитель починає речення, а школярі його закінчують. Передбачається, що може бути декілька варіантів відповідей.



Коли я закінчу школу, то...

Мені хочеться знайти те місце, де...

Гарно жити на світі, коли...

Справжній товариш той, хто...

Я люблю читати оповідання, в якому...

2. Гра «Згадайте твір».

Пригадайте, в яких творах із читанки зустрічались ці персонажі й предмети.

1) Полиці, Господар, Могутній богатир, Вогненна книга. («Спляча книга»)

2) Учитель, Віталик, Петрик, вогнегривий кінь. («Кінь утік»)

3) Учителька Катерина Іванівна, учні, голубе небо, Валя. («Яхочу сказати своє слово»)

4) Старий майстер, Хлопчик, відбиток ніжки, старий Чоловік, слід. («Який слід повинна залишити людина на землі?»)

5) Юрко, домашнє завдання, батько, гвинтик. («Гвинтик»)

Хто автор цих творів?

— Пригадайте, що ви знаєте про Василя Сухомлинського. Чим особлива його творчість?

— Сьогодні ми ознайомимось з новими творами В. Сухомлинського, в яких він розповідає про випадки зі шкільного життя, коли у начебто звичайних ситуаціях розкриваються не відомі досі риси характеру дітей.

II. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Як Павлик списав у Зіни задачу»

1. Робота над заголовком твору.

— Прочитайте назву оповідання. Чи можете ви передбачити, про кого у ньому йдеться? Чому могла трапитися така ситуація, що Павлик списав задачу?

2. Виразне читання оповідання вчителем.

— Де відбулися описані події?

— Чому Павлик списав задачу у Зіни?

3. Словникова робота.

1) Прочитайте швидко, без помилок, змінюючи слова.



УЗіна подзадача у Павлик дія у зошит

c:\users\user\appdata\local\temp\finereader11\media\image30.jpeg

2) Читання пірамідок слів «луною» за вчителем, потім — мовчки.



дома питань похнюпив

учителька \ / почервонів

стурбований \ / розв’язувати

— Які слова є спільнокореневими? Доберіть спільнокореневі слова до слів помилка, почервонів.

Доберіть синоніми до слова стурбований (схвильований, збентежений, знервований).

4. Повторне читання оповідання мовчки.

— Скільки дійових осіб у творі? Назвіть головних і другорядних персонажів.

5. Аналіз змісту твору.

— Чому Павлик прийшов до школи стурбований?

— Чому Павлик не розв’язав домашньої задачі?

— З яким проханням хлопчик звернувся до Зіни?

— Що він помітив у зошиті дівчинки? Чи сказав він про помилку Зіні? Поміркуйте, чому він так вчинив.

— Які оцінки отримали діти за домашнє завдання? Прочитайте, як Зі- на і Павлик відреагували на них.

— Які риси характеру Павлика виявилися у його вчинку?

— Як далі можуть скластися стосунки Зіни й Павлика?

— Чи знайома вам ситуація, описана в оповіданні? Чи доводилось вам потрапляти у подібну ситуацію? Як вона роз’язувалась?

6. Читання оповідання за особами.

— З якою інтонацією слід читати слова Петрика? (Схвильовано)

А Зіни? (З осудом, повчально)

7. Робота з ілюстрацією до оповідання.

— Розгляньте малюнок до твору. Знайдіть і зачитайте уривок твору, який зобразив художник.

III. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Найкраща лінійка»

Що спільного у словах кожної колонки? (Прикметники, іменники)

Утворіть словосполучення, з’єднавши слова двох колонок.

— Який іменник поєднався з двома прикметниками? Поясніть значення слова кострубата. (3 нерівною поверхнею, шорстка)

2. Самостійне напівголосне читання твору або читання мовчки.

3. Повторне читання оповідання вголос.

— Поспостерігайте за зміною настрою у хлопців.

4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Які уроки згадує автор у творі? Що учні робили на кожному

з них?


— Яку оцінку отримав Роман за диктант? Який настрій мали хлопці на уроці рідної мови?

— Прочитайте, які лінійки вийшли у кожного з хлопців на уроці праці. Як учитель оцінив їхні роботи?

— Як змінився настрій у Миколи і Романа?

— Які здібності виявили Микола і Роман?

— Що автор хотів довести своїм твором? Що він у ньому схвалює? (Потрібно не втрачати віри у свої сили.)

Чи переживали ви подібні почуття? Що найкраще виходить у вас? Що вам хотілося б робити краще?

5. Розвиток зв’язного мовлення.

— Продовжге це оповідання ще кількома реченнями. (Наприклад, про те, як хлопці допомогли один одному підвищити свої оцінки з того предмета, який викликав у них певні труднощі.)



IV. Підсумок

— Поміркуйте, що автор схвалює, а що — засуджує у своїх творах.



— Від чого автор намагається застерегти читача? До чого заохочує?

V. Домашнє завдання с.107-114.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка