Урок 2 Емма Андієвська. "Казка про яян". Прихований повчальний зміст твору : "



Скачати 92.91 Kb.
Дата конвертації10.01.2018
Розмір92.91 Kb.
ТипУрок

Урок 2

Емма Андієвська. "Казка про яян". Прихований повчальний зміст твору :

"Я" і зовнішній світ, "Я" та інші люди.

Мета: усвідомити притчевий зміст і художню вартість казки; розвивати навички визначення головної думки твору; висловлювати свої думки про прочитане; виховувати повагу до інших людей.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: текст «Казки про яян», презентація , чарівна скринька із дзеркалом індивідуальні повідомлення учнів.

Епіграф:

Ніколи не будьте спрямовані лише на своє “Я”, зберігайте в собі чистоту помислів дитинства, і доля вам віддячить новими відкриттями, повнотою життя”



Е.Андієвська

Хід уроку



Організаційний момент

Визначення емоційної готовності учнів до уроку

1. Етичний заряд

(Звучить заспокійлива музика. Проводиться тренінг)



Учитель. Діти, сядьте, будь ласка, зручно, прислухайтесь до звуків, що лунають у нашому класі, до стану вашої душі та уявіть, що кожен із нас має у своєму внутрішньому світі струмок чистоти. Цей струмок дає нам духовну силу, вміння приймати правильні рішення. Адже кожна хвилина на¬шої о життя — це вибір. Вибір поведінки, вибір вчинку, вибір життєвого шля¬ху. І ця духовна сила буде необхідна нам сьогодні під час нашої бесіди, вона допоможе збагатити ваші душі новими відчуттями. Тож візьміться за руки, потиском долоні передайте краплинку своєї чистоти товаришам, щоб бути відкритими і відвертими один перед одним.
2. Актуалізація опорних знань

Розповідь про письменницю за допомогою презентації.

  • Чи знайоме вам слово “діаспора”?

  • Кого ви знаєте з представників української діаспори?

  • Як ви гадаєте, Е.Андієвська належить до представників української діаспори?

  • Де вона, як ви вважаєте, проживає?

  • Чому ми вивчаємо творчість письменниці в Україні на уроці літератури?

  • Про що б ви хотіли дізнатись сьогодні на уроці?

3.Оголошення теми та мети уроку

Прийом “Чарівна скринька”

Зазирніть в чарівну скриньку. В ній знаходиться відповідь на запитання: "Яка людина найголовніша у світі?".

- Багато хто на запитання про найголовнішу, найяскравішу, наймудрішу людину у світі відповість: "Я". Людей, які найбільше люблять себе, називають егоїстами. Таким людям Емма Андієвська придумала іншу назву - яяни.

Читання й коментування епіграфа

4. Формування умінь та навичок аналізу художнього твору

1.Згадаємо зміст ( використовуючи ілілюстрації) .

Яким чином пастушок потрапив у казковий світ?

Де знаходилося місто яян?

(У глибочезному проваллі, далеко від усього світу, від його природних див, від чистої блакиті неба, від ласки й тепла сонечка...)

Який воно мало вигляд? Прочитайте.

(« Коли він розплющив очі, то побачив, що лежить на площі великого міста, яке складається з багатьох веж, що їх кожен будує на свій лад, бо ці вежі весь час завалюються»)

Що було характерним для мешканців цього міста? Чому вони називалися яянами?

Як вели себе мешканці міста?

( Жоден яянин не відгукнувся до малого пастушка, навіть не подивився в його бік).

Про що розпитував хлопець чоловіка, якого він побачив першим у казковому місті?

Чому вежі повсякчас завалювалися?

Чому тільки немічний дідусь заговорив до хлопчика? Прочитайте. («Я ж почув тільки тому, що мене здолали немощі, і внутрішні підпори, які досі тримали мене, як вони тримають усіх яян цього міста, передчасно струхли й завалилися, як і моя вежа, поправити яку мені бракує сил»).

Чому опали немощі дідуся? Як старий дідусь потрапив до яян? Прочитайте.

(«… опали немощі тільки тому, що я чужинець і справжнім яянином так ніколи й не став, хоч і прожив тут майже весь свій вік. Я ледве пам'ятаю, що на початку свого життя під час сварки на кораблі, де я виконував обов'язки юнги, я впав за борт і опинився в цьому місті».

Чим пояснити те, що кволий дідусь не хотів бути яянином?

А які підпори тримають яян у їх мовчанні?

(За словами дідуся, «кожен яянин знає тільки своє «Я» і тому запитань іншої людини просто не чує». «Ніхто не може догодити яянинові, бо тільки він сам усе знає і вміє, і то найкраще». Таких люди називають егоїстами).

Чому мешканці чудернацького міста «майже вічні?»

(Дідусь пояснив, що вони харчуються власною гординею, власним «Я». Оскільки гординя незмірна («Я» невичерпне), то всі тутешні городяни майже вічні. Помирають лише ті, у кого «Я» вичерпується).

Діти, чи ви зустрічали у своєму житті яян?

Як можна пояснити рішення пастушка не бути яянином?

(Ми знаємо, що маленький козопас — сирота. Можемо припустити, що в нього було нелегке дитинство, але хлопчик не озлобився ні на людей, ні на навколишній світ, не розчарувався в житті. Він прагне прийти на допомогу незнайомому кволому дідусеві — винести старенького з того страшного міста).

Хто такий юродивий? Яка роль цього героя у творі?

Проаналізуйте поведінку хлопчика в останніх епізодах казки. Чи правильно він учинив?

Що необхідно було зробити для того, щоб залишити місто Яян?

Як характеризується пастушок у своєму ставленні до дідуся?

Що свідчить про живі якості брами? Доведіть свою думку.

Чому, коли хлопець покинув місто Яян, у нього на плечах замість дідуся був мішок, по гузир наповнений самоцвітами?



5. Характеристика образів твору

Яяни (Цитатна характеристика).

• «Кожен яянин знає тільки своє «я» і тому запитань другої людини просто не чує».

• «Яянинові годі допомогти. Ніхто не може догодити яянинові. Бо тільки він сам усе знає і вміє, і то найкраще».

• «Усі тут харчуються власним «я». Коли воно вичерпується, яянин умирає, проте «я» кожного з яян таке невичерпне, що всі тутешні мешканці майже вічні».

• «...жоден мешканець цього міста не міг відчинити брами з тієї прос-тої причини, що ніхто з тутешніх поселенців не спроможний вимовити коротесенького слова, що відчиняє ці брами».

•"Коли хтось із яян пробує вимовити "ти", в устах яянина це чомусь обертається на "я".



Слово вчителя Виявляється, шлях до яянина не такий уже й складний, досить лише поставити себе над усіма. Та не всі цього хочуть. Поміркуйте, чим пастушок відрізняється від мешканців міста, які риси не дають змоги йому стати яянином? Віднайдіть для підтвердження відповідні фрази.

Пастушок-козопас - сирота

Риси характеру юнака:

- на відміну від мешканців міста, пастушок завжди готовий прийти на допомогу ("Я вам охоче допоможу"

- у нього є почуття вдячності ("Я тобі дуже вдячний за пораду")

- він прагне турбуватися про ближнього ("Я хотів би подбати про тебе")

- часто починає свої речення займенником я, однак це бажання не виокремитися, а, навпаки, запропонувати своє "я" іншим.

- винахідливий і цілеспрямований;

- безкорисливий і уважний;

- уміє протистояти будь-яким труднощам

- ввічливий (перед брамою низько вклонився) , мова культурної, ввічливої людини.



Усе це свідчить про те, що пастушок був добрим, лагідним, вихованим хлопчиком, привченим шанувати довколишній світ).

Гра “Вилучи зайве”

На слайді записані риси характеру дідуся і хлопчика. Необхідно відшукати потрібні, вилучити непотрібні якості .

6.Індивідуальні повідомлення учнів

Слово вчителя.

Усім нам відома Біблейна притча про Вавилонську вежу . Усне повідомлення на тему «Що об'єднує Вавилонську башту та вежі міста яян?»

Виступ учня

Вавилон — велике й багате місто в стародавній Месопотамії, столиця Вавилонського царства в XIX—VI ст. до н.е., важливий торговельний і культурний центр. Перекази про це повне розкошів і спокус місто були поширені серед народів-сусідів. Поступово назва столиці Вавилонського царства з власної ставала загальною, символічною.

Місто, у якому жили яяни, знаходилося у глибочезному проваллі серед високих скель. Це було місто бідняків, бо складалося з веж, що весь час завалювалися. Прадавній вавілонський міф, пізніше перероблений і введений у Біблію, розповідає про спорудження після всесвітнього потопу вежі «висотою до небес».

Будівництво йшло успішно, башта ставала все вищою, адже люди, розмовляючи однією мовою, працювали дружно, злагоджено. Розгніваний людським зухвальством Бог переплутав людські мови так, щоб будівельники перестали розуміти один одного, — і вежа розвалилася.

Ця біблійна легенда знайшла відображення в образотворчому мистецтві. Найбільш відомі зображення Вавілонської вежі — це картини Вальтера Брейгеля та Мартина ван Валькенборха.

У місті яянів вежі вузькі, довгі, не схожі одна на одну, бо «їх кожен будує на свій лад». Не дивно, що «ці вежі весь час розвалюються», що деякі з них — лише купи каміння, у дідуся вежа найнижча й напівзруйнована. Яяни, на відміну від різномовних вавілонян, узагалі не розмовляють, вони не можуть вимовити навіть звичайнісіньке «ти». Отже, і легенда, і казка нас навчають, що без краси людських взаємин не може бути гармонії й краси ні в природі, ні в людському оточенні.



Виступ учня

Усне повідомлення на тему «Символічне значення числа сім».

У місті яянів сім воріт. Не п'ять, не вісім, не дев'ять, а саме сім.

Число сім у багатьох народів із сивої давнини стало священним. Археологи знайшли старовавілонський переказ про створення світу, написаний на семи табличках. Тому й маємо сім днів у тижні.

У трипільській культурі теж існував семиденний тиждень, був поширений серед усіх пелагів аж до Малої Азії, а також у єгипетських жерців.

На стародавніх малюнках тиждень зображували у вигляді семипроменевої зірки. Уже пелаги помітили, що на небосхилі є сім зірок, що рухаються по небу. їх обожнювали, бо кожна керує своєю годиною.

Маємо сім кольорів веселки, сім чудес світу, сім нот, сім струн на лірі Орфея.

Сім давньогрецьких міст — Смірна, Хіос, Коло-дюн, Садамін, Родос, Агрос, Афіни — сперечалися за честь називатися батьківщиною славнозвісного співця Гомера.

За церковними канонами, є сім головних гріхів: пиха, жадібність, нечистота (тіла й душі), ненависть, обжерливість і пияцтво, гнів, лінощі.

Цей список можна продовжувати. Виникає думка: а може, усі ці сімки — випадковість?

«Учені ж висловили припущення, що число сім є тією кількістю одиниць для сприймання й запам'ятання, яке «вкладається» в пам'ять людини найкраще, коли цих одиниць більше, запам'ятовування одразу ж погіршується», — стверджує у своїй книзі «Слово про слово» професор-мовознавець А. П. Коваль.

Не дивно, що в місті яянів було саме сім брам, — доля давала мешканцям шанс позбутися егоїзму, непомірної гордині й стати справжніми людьми.
7. Прийом «Я так думаю». Визначення головної думки твору

Пастушок ні на мить не хоче залишатися серед яянів. Ми це вже з вами з'ясували. Але як зрозуміти сказане ним дідусеві: "Я хочу, аби ти бодай перед смертю дихнув свіжим повітрям"? Невже в місті не було чим дихати?

(Отже, бути серед людей і залишатися при цьому самотнім, бачити щодня сотні облич і не чути жодного слова, будувати вежі-будинки, щоб нікого туди не запрошувати, - страшно. "Дихнути свіжим повітрям" - це вирватися на волю, жити повноцінно, усвідомлювати себе потрібним людям. Тому, побачивши знайомі скелі, пастушок вигукує: "Тепер ти бачиш, який гарний цей світ!".)

Поміркуйте, чому пастушкова доброта не змогла розтопити крижаного «Я» в душах яян?

Мішок самоцвітів — плата за доброту, прагнення до волі й повагу до людей?

Чи можна в сучасному житті «вилікувати» егоїста?


Метод "Прес".

То чи були яяни щасливими? У чому щастя людини?

(Яяни уособлюють егоїзм, а пастушок - любов до людей. Яку ж позицію займає дідусь? Чому він почав спілкуватися з хлопчиком? Виберіть із твору все, що стосується долі дідуся, і перекажіть це від третьої особи.Чи побачив дідусь інший, кращий світ? Як ви розумієте кінцівку твору? Життєвий шлях дідуся скінчився, бо "час, відпущений іншими силами", добіг кінця. А ось хлопчику воздалося за його добре серце. Це ще одна думка твору: поспішай робити добро, і Бог віддячить тобі.)

Д. Дідро сказав: » Найщасливіша та людина, яка дає щастя найбільшій кількості людей. »
8.Творчі повідомлення.

За яких обставин можна потрапити до країни яян?



Чи є яянин в мені?

2. Питання для дискусії із застосуванням мозкової атаки

• Як, на ваш погляд, чому герої повісті не мають власного імені?

Письменниця викриває тільки вади

• Дайте власну оцінку стосовно того, добре чи погано бути яянином?

• «Я» і «ти» — це особові займенники. Чому ж Емма Андієвська їх протиставляє?

• Поміркуйте, хто ж був насправді той дідусь, який незабаром хутко зник? За що хлопець отримав винагороду?



9. Підсумки

• Чи є яяни серед вашого учнівського колективу?

• Що необхідно для того, щоб бути яянином у доброму розумінні цього слова?

• Чого вчить ця казка?

•Яким ви бачите продовження казки

10. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

11.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Прочитати казку Емми Андієвської «Говорюща риба».

Намалювати малюнки до неї .

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1.     Українська література. Хрестоматія нововведених творів / Упор. Мовчан Р.— К.: Генеза, 2002.— 496 с.

2.     Смерек О. Колорит художнього світу Емми Андієвської // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.— 2003.— № 4.— С. 48—57.



3.     Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч.ІІ: Генезис та генерика літератури: кишенькове видання / Уклала Галина Білик – Полтава: ФОП Гаража М.Ф., 2007. – 92 с.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка