Урок 17 Епіграф до уроку



Сторінка1/6
Дата конвертації20.01.2018
Розмір0.9 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5   6

II СЕМЕСТР

МУЗИКА В ДІАЛОЗІ З СУЧАСНІСТЮ

УРОК 17

Епіграф до уроку.

«Як усякий могутній талант, Верді уособлює в собі свою національність і епоху. Він — квітка свого ґрунту. Він — голос сучасної Італії».



О. Сєров, російський композитор, музикознавець

Тема. Шедеври оперного жанру.

Мета. Познайомити учнів із творчістю Дж. Верді на прикладі опери «Ріголетто» та визначити її образний зміст, характер музики фрагментів. Учити характеризувати особливості музичних образів на прикладі оперної музики. Формувати здібності щодо образного сприйняття та інтерпретації музичних творів, навички виконавського розвитку музики й здатність до висловлення власних суджень про особливості втілення гуманістичних ідей і життєвого змісту в музиці. Закріпити визначення понять «серйозна (академічна) музика», «опера», «лібрето», «музична драматургія», «принципи драматургічного розвитку», «музичний образ». Формувати інтерес до оперної музики Дж. Верді, Б. Окуджави. Виховувати естетичний смак учнів.

Музичний матеріал: Дж. Верді. Пісенька Герцога та фінал опери «Ріголетто» (слухання); Б. Окуджава. «Надії крихітний оркестрик» (розучування).

Тип уроку: урок уведення в тему.



Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Дж. Верді, Б. Окуджави, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. До- рогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до .класу (кабінету) під звучання пісні Б. Окуджави «Надії крихітний оркестрик».



2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

  • Що ви можете розповісти про музику, яку слухали під час канікул?

  • Які зразки серйозної (академічної) чи легкої (розважальної) музики вам зустрічались?

У І семестрі, вивчаючи тему «Відлуння епох у музичному мистецтві», ви слухали та виконували зразки серйозної і легкої музики. Аналізуючи творчий шлях авторів легкої музики та зірок естради минулих десятиліть, ви оцінювали вплив музики на життя, усвідомлювали невмирущість її шедеврів, збагачували свій музичний досвід. І напевно, зрозуміли, що «мистецтво — не розвага, це шлях до пробудження живої думки» (Григорій Сковорода).

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

У II семестрі ми будемо розглядати тему «Музика в діалозі із сучасністю», яка допоможе нам збагнути взаємозв'язки музичного мистецтва та сучасного життя.

Знайомлячись із творчістю композитора Дж. Верді, ми будемо розглядати її не лише в контексті певної епохи чи стилю, а й усього, процесу розвитку музичного мистецтва.

На наших уроках ви не тільки слухатимете музику, але й братимете і безпосередню участь у діалозі музики із сучасністю.

Дж. Верді написав 26 опер із неповторними сюжетами та художніми образами. Такі оперні шедеври, як «Трубадур», «Отелло», «Травіата», «Аїда», «Ріголетто», і в наш час не сходять зі сцен оперних театрів усього світу, радують справжніх шанувальників музики.

Крім оперних творів, до творчого доробку Верді належить Реквієм, кантата «Гімн націй», хорові, вокальні, вокально-симфонічні та інструментальні твори.

Сьогодні ми познайомимось з одним із фрагментів опери «Ріголетто», в основу якої покладено сюжет драми французького письменника Віктора Гюго «Король бавиться». В опері дія перенесена з Франції до Італії, а одного з головних героїв драми — короля Франциска І замінив герцог Мантуанський.

4. Слухання пісеньки герцога з опери «Ріголетто» Дж. Верді.

— У чому полягають особливості пісеньки герцога? Яким є її характер? Спробуйте виконати пісеньку з текстом або як вокаліз,

(Виконання фрагмента пісеньки герцога як вокаліз або з текстом.)
Характеризуючи герцога, композитор застосовує гротескний прийом, «нагородивши» його легкою, зовні привабливою пісенно-танцювальною мелодією. «Пісенька може бути твором мистецтва тією самою мірою, що й великий оперний фінал, якщо в пісеньці є щирий настрій»,— писав Джузеппе Верді.

У такий спосіб Верді висвітлив та увиразнив такі його риси, як бездушність, жадобу до розваг та задоволення низьких інстинктів, владолюбство й відсутність благородства. Причому це втілення зла проявляється не у звичному для мистецтва образі жорстокості та варварства, а в демонстрації легковажного й бездумного ставлення до життя.



5. Слухання фіналу опери «Ріголетто» Дж. Верді.

  • У чому полягають особливості фінальної сцени опери?

  • Яку роль відіграє звучання пісеньки Герцога у фіналі?

  • Як показано зіткнення основних образів опери?

А тепер послухаймо наших музикознавців.

6. Розповідь музикознавців про життєвий і творчий шлях

композитора Дж. Верді.

Джузеппе Верді народився у 1813 році в невеличкому селі Ронколе провінції Парма.

Його батько займався торгівлею і був великим прихильником музики. Джузеппе почав займатися музикою в місцевого органіста.

Мрія про вступ до Міланської консерваторії обернулася гірким розчаруванням — його не прийняли на навчання через « відсутність музичних здібностей». Згодом ця консерваторія змагалася за право називатися його ім'ям.

Музичну освіту Верді здобув приватними уроками. Його наполегливість зробила свою справу. Він працював диригентом, органістом, виконував одночасно обов'язки різних музикантів, писав музичні твори.

Свого часу Верді побував у Росії, у Петербурзькому оперному театрі, для якого написав оперу «Сила долі».

Коли він помер на 88 році життя, в Італії було оголошено національну жалобу.

Основою творчості Дж. Верді була опера. Він створив 26 опер, які майже всі належать до найкращих здобутків світового мистецтва. Найвідоміші з них: «Аїда», «Отелло», «Дон Карлос», «Бал-маскарад», «Травіата», «Ріголетто» тощо. Мелодії його опер стали такими ж популярними, як і народні пісні.

Верді називали «маестро італійської революції», його опери були прапором боротьби проти австрійського гніту, а постановки супроводжувалися політичними демонстраціями.

Творчість Дж. Верді є часом розквіту італійської опери, а сам композитор — генієм італійської опери.

7. Розучування пісні Б. Окуджави «Надії крихітний оркестрик».

а) Слово вчителя.

Одна з пісень російського письменника й поета грузинського походження Булата Окуджави (XX ст.) — «Ваша Величносте, Жінко» («Ваше Величество, Женщина») вже звучала на наших , уроках. Як і Володимир Висоцький, Булат Окуджава одного разу почав «співати власні вірші», тобто став бардом. Серед глибоких за змістом, ліричних та емоційно стриманих пісень Окуджави «Надії крихітний оркестрик» («Надежды маленький оркестрик») є втіленням авторського бачення людської долі у вигляді маленького оркестрика, що вперто продовжує грати, незважаючи ні на що...

б) Розучування першого куплету пісні.



  • Зверніть увагу на ритмічний бік, мелодичну лінію, кінець пісні на словах «Надії крихітний оркестрик», наявність пауз.

  • Який варіант для розучування ви оберете — український чи російський?

8. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.



    • Які ваші враження від музики уроку?

    • ЯКІ риси характеру герцога втілені в його пісеньці?'

    • Яку драматичну роль відіграє звучання легковажної пісеньки герцога в трагічному фіналі опери?

    • Чи виникло у вас бажання послухати в театрі «Ріголетто» або якусь іншу оперу Дж. Верді?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

9. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним бажанням. Спробувати втілити образний зміст пісні «Надії крихітний оркестрик» за допомогою засобів улюбленого виду мистецтва.



10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Надії 1 крихітний оркестрик» Б. Окуджави.

УРОК 18

Епіграф до уроку:

«Як композитор Ріхард Вагнер, безумовно, одна з найвидатніших особистостей другої половини XIX століття, і його вплив на музику величезний».



П. Чайковський

Тема. Реформаторські ідеї Р. Вагнера в опері.

Мета. Визначити особливості творчості Ріхарда Вагнера на прикладі фрагмента опери «Валькірія», реформаторські ідеї Вагнера в оперному жанрі, що ґрунтуються на принципі неперервного розвитку музики та системі лейтмотивів. З'ясувати значення понять «тетралогія», «лейтмотив». Закріпити визначення понять «романтизм», «опера», «лібрето», «музична драматургія», «принципи драматургічного розвитку». Удосконалювати вміння інтерпретувати музичні твори, навички осмисленого виконання пісні. Формувати інтерес до оперного жанру, творчості Р. Вагнера, Б. Окуджави. Виховувати шанувальників оперної музики.

Музичний матеріал: Р. Вагнер. «Політ валькірій» з опери «Валькірія» (слухання); Б. Окуджава. «Надії крихітний оркестрик» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Р. Вагнера, Б. Окуджави, репродукція картини художника П. Арбо «Валькірія», підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні Б. Окуджави «Надії крихітний оркестрик».



2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

  • У чому полягають особливості характеру пісеньки Герцога з опери «Ріголетто»? Яку роль відіграє вона у трагічному фіналі опери?

  • Що вам відомо про творчий шлях Дж. Верді?

—- Які оперні шедеври композитора ви можете назвати?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Оперний жанр у XX ст. (період романтизму) набуває певного розвитку завдяки реформаторству німецького композитора Ріхарда Вагнера.

Знайомлячись із фрагментом «Політ валькірій» з опери «Валькірія» , ми спробуємо знайти відповідь на такі запитання:


  • У чому полягає вплив новаторських ідей Р. Вагнера на оперний жанр?

  • До яких музичних образів звертався композитор?

А зараз послухаймо розповіді музикознавців про Ріхарда Вагнера.

4. Інформація музикознавців.

Ріхард Вагнер — видатний німецький композитор, диригент, поет-драматург, театральний діяч, мислитель (XIX ст.), представник останнього періоду розвитку музичного романтизму.

Народився Ріхард Вагнер у м. Лейпцигу у 1813 році в родині поліцейського чиновника. Батько помер за кілька місяців після народження хлопчика, і незабаром його мати вийшла заміж за театрального діяча з Дрездена. У цьому місті в оточенні театрального світу й минуло дитинство майбутнього композитора. Ріхард змалечку захоплювався літературою, багато читав і в 14 років під впливом трагедій Шекспіра написав власний літературний твір — трагедію «Лейбальд і Аделаїда».

Незабутнє враження справила на Вагнера музики Л. Бетховена до драми «Егмонт» у 1821 році (на той час його родина знову проживала в Лейпцигу). Наслідком цього були активні заняття музикою, зокрема композицією. Уже за кілька років Вагнер написав свої перші твори — сонати, п'єси для фортепіано, оркестрові увертюри, симфонію та музику до трагедії «Фауст» Й. В. Гете.

Упродовж життя Ріхард Вагнер часто переїжджав з одного міста до іншого, в основному з метою пошуків заробітку та застосування свого таланту. Серед міст, де він зупинявся, були Магдебург (там Вагнер написав свої перші опери), Рига, Париж, Дрезден, Байрейт, Цюрих, Лондон, Мюнхен. З концертними виступами побував композитор у Петербурзі та Москві.

Основний жанр творчості Вагнера — опера. Найвідоміші з них: «Летючий голландець», «Тангейзер», «Лоенгрін», «Трістан та Ізольда», тетралогія «Перстень Нібелунгів» — «Золото Рейну», «Валькірія», «Зигфрід», «Загибель богів».

Крім того, Вагнер є автором симфонії, увертюр, хорових, інструментальних та вокальних творів.

Вагнер гаряче обстоював німецькі національні традиції в музиці. У своїй творчості він використовував міфологічні сюжети, намагався поєднати музику з мовою народних легенд.

Оперні твори Вагнера відзначаються гармонійним поєднанням музики, слова й театральної дії, ґрунтуються на принципі Неперервного розвитку музики (так звана «безкінечна мелодія») та системі лейтмотивів.



5. Слухання «Польоту валькірій» з опери «Валькірія». Р. Вагнера.

а) Вступне слово вчителя.

Тетралогію «Перстень Нібелунгів» Вагнер написав на сюжет німецько-скандинавських міфів.

«Політ валькірій» із III дії опери «Валькірія» є одним із найвиразніших програмно-зображальнйх симфонічних епізодів тетралогії. У ньому зображено картину польоту фантастичних войовничих створінь — валькірій на фоні розбурханої стихії грози в горах. «Високо в горах звучить переможний клич валькірій. Войовничі діви злітаються на своїх порітряних конях, збираючи душі загиблих воїнів...»

Перед тим як слухати епізод тетралогії, розгляньмо репродукцію картини французького художника П. Арбо «Валькірія».

б) Розгляд репродукції картини та її обговорення.



  • Що зображено на картині?

  • Якою є її композиція?

  • Чи відчутна в ній динаміка польоту валькірій?

в) Слухання «Польоту валькірій».

  • Послухайте, як відтворив композитор Р. Вагнер «Політ валькірій», та порівняйте з картиною П. Арбо.

  • Чи співзвучна вона музиці «Польоту валькірій» ?

  • Яким ви уявляєте політ валькірій?

  • Яку характеристику звучанню та образному змісту фрагмента опери ви можете дати?

А зараз спробуймо побути в ролі диригентів та художників.

6. Ігри «Диригент» та «Художник».

а) Уявіть, що кожен із вас — диригент. Подумайте, які музичні інструменти домінують у звучанні «Польоту валькірій»? Пластичними рухами руки передайте характер музики, яку ви щойно прослухали.

б) Уявіть, що кожен із вас — художник. Яку картину ви намалювали б?

7. Розучування пісні «Надії крихітний оркестрик» (другий та третій куплети) Б. Окуджави.

Зверніть увагу на образний зміст пісні, особливості її виконання.



  • Які художні Образи навіяла вам ця пісня? Відтворіть її образний зміст в одній із технік образотворчого мистецтва.

Які пісні Б. Окуджави ви можете згадати?

8. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.


  • Якими є ваші враження від звучання музики сьогоднішнього уроку?

  • Що ви думаєте з приводу реформаторських ідей Р. Вагнера?

Висновок учителя. Композитор Р. Вагнер увійшов в історію музичного мистецтва як реформатор опери й творець музичної драми. Порівняно з традиційною оперою, він зменшив роль віртуозних вокальних партій, зовнішніх ефектів, посилюючи значення оркестру. Унаслідок цього сценічна дія стала жертвою симфонічного звучання.

Посилюючи роль симфонічних номерів, уводячи систему лейтмотивів, Вагнер перетворив оперу на грандіозні програмні вокально-симфонічні твори з драматичним сюжетом.

Композитор М. Римський-Корсаков уважав, що головна сила Р. Вагнера як композитора Полягає в тому, що він «є творцем чудових і поетичних картин, творцем моментів прекрасної зображальної музики, розпорошених у його драматично-музичних творах...».


  • Як ви вважаєте, яким буде подальший розвиток оперного жанру у світовій музичній культурі?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

9. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на фрагменти оперної музики.



10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Надії крихітний оркестрик» Б. Окуджави.

УРОК 19

Епіграф до уроку:

«Музика Прокоф'єва подібна до кам'яної квітки, чия досконалість завжди буде хвилювати балетний світ»:



Б.Асаф'єв

Тема. Шекспірівська трагедія в балеті С. Прокоф'єва.

Мета. На прикладі фрагментів із балету «Ромео і Джульєтта» («Танець лицарів», «Танець дівчат з ліліями») С. Прокоф'єва познайомити учнів зі способами втілення вагнерівської системи лейтмотивів у балетній музиці. Закріпити визначення понять «лібрето», «балет», «музична драматургія», «принципи драматургічного розвитку», «лейтмотив». Розвивати вміння інтерпретувати музичні твори після уважного їх прослуховування. Удосконалювати навички емоційного виконання пісні. Формувати інтерес до балетної музики, творчості С. Прокоф'єва, М. Катричка. Виховувати слухацьку та виконавську культуру учнів.

Музичний матеріал: С. Прокоф'єв. Фрагменти «Танець лицарів», «Танець дівчат із ліліями» з балету «Ромео і Джульєтта» (слухання); М. Катричко. «Хуртовина» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів С. Прокоф'єва, М. Катричка, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В.. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. До- рогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні М. Катричка

«Хуртовина». . -

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.


  • З якими враженнями ви прийшли сьогодні на урок? Чи знайшлось у них місце для симфонічної, оперної музики?

  • Про які особливості музики «Польот валькірій» ви можете розповісти?

  • Чи спробували ви втілити власні враження від музики Вагнера засобами вашого улюбленого виду мистецтва?

  • У чому полягає суть реформаторських ідей композитора Р. Вагнера?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми визначимо, чи відчутний в музиці інших композиторів вплив реформаторських ідей композитора Р. Вагнера. Прикладом для розглядання стануть фрагменти з балету «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єва. Спробуємо з'ясувати, чи відчутне в них втілення вагнерівської ідеї лейтмотивів.

У попередніх класах ви вже знайомилися з різноманітними образами композитора Сергія Прокоф'єва.


  • Які музичні твори композитора ви можете згадати?

(Учитель виконує фрагменти із творів С. Прокоф'єва: «Попелюшка», «Петрик і вовк», «Базіка», «Війна і мир».)

  • Що ви можете сказати про життя й творчість С. Прокоф'єва?

4. Інформація знавців музики.

Сергій Прокоф'єв — видатний композитор, диригент, народний артист, лауреат багатьох премій.

Народився в с. Сонцівка (зараз с. Красне) на Донеччині в сім'ї управителя поміщицького маєтку.

Перші кроки в музиці хлопчик зробив завдяки своїй матері, яка добре грала на фортепіано й дбала про те, щоб дати синові музичну освіту.

З п'яти років Сергійко вже писав невеличкі фортепіанні твори, а в десять — створив першу оперу «Велетень», яка була поставлена в домашньому театрі силами членів родини.

У тринадцятирічному віці, за порадою професора О. Глазунова, хлопчик вступив до Петербурзької консерваторії, де навчався у Лядова, Римського-Корсакова, Черепніна, Єсипової.

Творчий доробок композитора С. Прокоф'єва величезний і вражаючий: 8 опер («Війна і мир», «Любов до трьох апельсинів» тощо), 7 балетів («Попелюшка», «Ромео і Джульєтта», «Кам'яна квітка» та ін.), ораторії, кантати («Олександр Невський»), сонати, обробки народних пісень і романси, симфонії, симфонічна казка «Петрик і вовк», фортепіанні п'єси, музика для дітей (збірник «Дитяча музика», пісня «Базіка»), музика до кінофільмів «Іван Грозний», «Олександр Невський», «Лєрмонтов» тощо.

Заснована на світових музичних традиціях, творчість С. Прокоф'єва відкрила багато нових творчих ідей, засобів та прийомів у царстві мелодії, ритму, гармонії, тембрових сполучень.

Образи шекепірівських Ромео й Джульєтти втілено в музиці різних композиторів різних часів та країн світу. На сюжет трагедії було створено 14 опер. Цікаво, що за сюжетом «Ромео і Джульєтта» було екранізовано 51 кінофільм. Твори Шекспіра завжди приваблювали діячів мистецтва й надихали їх на створення світових шедеврів.

Минулого року ви мали нагоду послухати прекрасну увертюру-фантазію П. Чайковського «Ромео і Джульєтта», створену в XIX ст. Проте до Сергія Прокоф'єва ніхто з композиторів не на

важувався втілити образи закоханих на балетній сцені.

Балет був одним із перших творів, які написав композитор, повернувшись на батьківщину після 26 років еміграції, відірваності від рідної землі. Цей балет пройшов складним шляхом від непорозуміння до тріумфу геніальної музики.

Розгляньмо ілюстрацію до балету (учитель показує репродукцію).

Створена Прокоф'євим у 1935-1936 роках музика балету «Ромео і Джульєтта» здавалася спочатку дуже незвичайною, складною та непластичною. Артисти балетної трупи Ленінградського театру опери і балету, де спектакль був уперше поставлений у 1940 році, створили парафразу на шекспірівські слова: «Сумніш немає повісті на світі, ніж музика Прокоф'єва в балеті». Та з часом іронічне ставленця до цієї музики змінилося на цілковите захоплення як артистів, так і публіки. У своїх спогадах видатна російська балерина, перша виконавиця ролі Джульєтти, Галина Уланова писала: «Спочатку... нам було важко створювати балет, оскільки музика здавалася незрозумілою й незручною. Та чим більше ми в неї вслуховувалися, чим більше ми працювали, шукали, експериментували,тим яскравішими поставали перед нами образи, породжені музикою. І поступово прийшло її розуміння, поступово вона ставала зручною для танцю, хореографічно й психологічно прозорою».

5. Слухання «Танцю лицарів» із балету «Ромео і Джульєтта»С. Прокоф'єва.


  • Який образний зміст створює музика «Танцю лицарів»?

  • Який груповий портрет змальовує музика?

«Танець лицарів» уперше звучить у І акті балету і являє собою груповий портрет — узагальнений портрет безглуздої ненависті ворогуючих родин закоханих. Тому танець має другу назву «Монтеккі і Капулетті». Тема «Танцю лицарів» неодноразово повторюється впродовж наступної дії балету.

  • Чи змінюється характер музики?

  • Якщо так, то який образ він розкриває?

  • Які музичні засоби виразності використав композитор для розкриття образу ворожнечі, музичних портретів ворогуючих сторін?

Образ стає виразнішим, коли в низькому регістрі звучить лейтмотив ворожнечі.

(Згадайте лейтмотиви Р. Вагнера.)

Для танцю характерні крикливі тембри духових інструментів, дисонанси, важкі акорди, енергійні барви (мідні духові, ритмічно загострена стрибкоподібна мелодія).

6. Слухання фрагмента «Танець дівчат із ліліями» з балету «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єва.

«Танець дівчат із ліліями» з III акту — це привітання дівчатами Джульєтти, нареченої під її вікнами. Він звучить у той момент дії, коли ще ніхто не знає про удавану загибель Джульєтти, і виконує роль драматичного контрасту. Танець своєрідний обережно-вкрадливими (ніби кроки навшпиньках) інтонаціями, що чергуються в ньому зі стрімкими мелодійними злетами, і це створює враження ніжності, легкості та прозорості.



  • Яку роль у балеті відіграє « Танець дівчат із ліліями » ?

  • У чому полягає образний зміст, характер музики танцю?

  • Які інструменти домінують у звучанні?

7. Гра «Диригент».

Уявіть, що кожен із вас — диригент. Яким із танців ви хотіли б диригувати?



  • Згадайте композиторів, які зверталися до трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта».

8. Розучування пісні «Хуртовина» М. Катричка.

а) Вступне слово вчителя.

Пісня «Хуртовина» на вірші Миколи Сингаївського продовжує і доповнює тему кохання, відкриту на цьому уроці балетом С. Прокоф'єва «Ромео і Джульєтта». Автор пісні — сучасний український композитор з Київщини, лауреат всеукраїнських фестивалів та конкурсів Михайло Катричко. У його творчій скарбниці 200 різнопланових пісень для сучасної естради. Виконавці його творів — Раїса Кириченко, Микола Гнатюк, Віктор Шпортько, Іван Попович та інші.

б) Слухання пісні «Хуртовина».

Небо вітром закружляло, гори снігу намело.

Ще такого не бувало, та кохання нас звело.

Хуртовина — сніг небесного крила,

ти серця нам освятила, а стежок не замела!



  • Якою ви уявляєте хуртовину як композитор? ,

  • Якою ви уявляєте хуртовину як художник?

  • Якими є особливості образного змісту та характеру музики цієї пісні?

в) Розучування першого куплету пісні.

Зверніть увагу на відмінності мелодичної та ритмічної сторін пісні, манеру виконання заспіву й приспіву.



9. Гра «Згадайте пісню».

Згадайте пісні схожого образного змісту та виконайте їх.



10. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.



  1. Яке враження справила на вас музика уроку?

  2. У чому полягають особливості драматургії балету С. Прокоф'єва?

  3. Чи відчутний в музиці балету вплив вагнерівської системи лейтмотивів?

  4. Чи розкрила музика С. Прокоф'єва глибину шекспірівської трагедії?

  5. Про балет «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'єва .говорили, що він є істинним «перекладом Щекспіра на мову руху».

Відома російська балерина Галица Уланова зазначала: «Музика Прокоф'єва зливалася із Шекспіром. При всій новизні й сучасності звучання дивовижна відповідність балету Прокоф'єва трагедії ІПекспіра — ось у чому причина успіху цієї вистави».

— Який висновок щодо музики балету можете зробити ви?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

11. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на музику,в якій розкривається тема кохання.



12. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Танцю лицарів»С. Прокоф'єва.

УРОК 20



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка