Урок №15 усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури в науковому стилі



Скачати 88.18 Kb.
Дата конвертації04.01.2018
Розмір88.18 Kb.
ТипУрок

Урок № 15

УСНИЙ ВИБІРКОВИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ В НАУКОВОМУ СТИЛІ

Мета: засвоїти особливості опису пам’яток історії та культури в науковому стилі, сформувати вміння й навички виділяти опис пам’ятки історії чи культури в тексті та відтворювати його відповідно до стильових вимог тексту, добираючи необхідні мовні засоби, удосконалити вміння усно логічно будувати власне висловлювання, вибираючи потрібний матеріал зі сприйнятого тексту.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Робота з текстом (підготовча робота до усного вибіркового переказу)

Читання мовчки тексту (сприймання висловлювання в цілому)

 Прочитати мовчи текст. Визначити тип і стиль мовлення. Довести, що висловлювання належить до наукового стилю.

Давнє місто Львів ділилося на кілька кварталів, які замешкували різні нації, народи. Цілий Ринок і західну частину міста займали римо-католики. Спочатку це були майже самі німці. У списках населення міста з початку XV ст. знаходимо німецькі родини: Гебель, Шрам, Геммель, Енґельбрехт, Фальмар, Штеренфред, Айзенгітель, Геллєр, Брайтзух та інші. В XVI ст. вони почали польщитися й змішалися з поляками.

Найдавнішим римо-католицьким костелом у Львові є катедра, основи якої мав закласти ще король Казимир близько 1370 р. Костел будувався довго, 138 років. Первісна будова була готична. У 1765 р. перебудував катедру тодішній архієпископ Сєраковський у стилі пізнього бароко і рококо. З того часу є і вежа заввишки 64 м з гарним бароковим шоломом; при реставрації знищено багато давніх вівтарів та інших пам’яток.

При костелі є вісім каплиць: 1. Милосердного Христа; 2. Ченстоховської Богородиці; 3. Христа на хресті; 4. Св. Йосифа; 5. Св. Казимира; 6. Св. Сакраменту; 7. Богородиці; 8. Камп’янів, значного львівського міщанського роду,— будови у благороднім ренесансі. У всіх каплицях багато надгробків, епітафій, образів, різьб та інших цінних творів мистецтва. Окремо стоїть, з 1617 р., каплиця Боїмів, другого визначного міщанського роду, з багатою орнаментикою, але артистично менше вдатна, ніж каплиця Камп’янів.

У 1629 р. в катедрі перший раз відправляли богослужіння єпископи-уніяти, між ними славний Мелетій Смотрицький — автор Граматики слов’янської мови, і митрополит Рутський. Проповідь мав королівський проповідник Бембус.

На мурі катедри завішено пам’яткові кулі з облог Львова: 1672 р. — турків із Петром Дорошенком і 1919 р. — Української Галицької Армії.

При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською; піші йшли на катедральний цвинтар по кількох східцях; також дві хвіртки були від сторони площі Св. Духа і проти головного входу.

Північно-східний ріг старого міста займає монастир домініканів із костелом. Заснований у XIV ст., теперішній костел, побудований 1748 р. у стилі рококо, належить до найгарніших пам’яток цього стилю на наших землях. Костел має план грецького хреста, покритий могутньою банею. У бічних каплицях багато надгробків та епітафій, один пам’ятник руки Торвальдсена. Найстаршою пам’яткою костелу є так звана Богородиця св. Яцка — це мала алебастрова статуя, яку місіонер-домініканець Яцко Одровонж мав принести з Києва до Галича, а потім вона дісталася до Львова.

У монастирі домініканів 1559 р. перебувала княгиня Гальшка Острозька, з якою підступом одружився воєвода Лука з Ґурки. Мати княжни не хотіла віддати доньки воєводі, а вибрала їй мужа в особі князя Симеона Слуцького. Князь, перебраний на старця, дістався потайно до монастиря і тут узяв шлюб з княжною. Але воєвода не зрікся жінки й уладив облогу монастиря; врешті перетято мури, якими ішла вода до домініканів, і монастир мусив здатися. Княжну Гальшку перевезено на Високий Замок.

З історичних пам’яток однією з найстаріших уважається ікона Богородиці у великому вівтарі, що за традицією була власністю грецьких цісарів, потім перейшла до Володимира Великого, далі до князя Льва, врешті опинилася в руках домініканів (І.Крип’якевич, 462 сл.).



Аналіз структури тексту

1. Дібрати заголовок. Визначити, що він означає: тему чи основну думку.

2. Виділити в тексті частини, що належать до різних типів мовлення (розповіді й опису). 3. Поділити висловлювання на частини. Скласти план.

4. Назвати історичні об’єкти, описані в тексті. Схарактеризувати, з яких частин вони складаються, яке функціональне призначення мають (або мали).



Мовностилістичний аналіз висловлювання

Лексико-стилістична робота

1. Схарактеризувати лексику тексту: виписати наукові терміни й поняття. З’ясувати, якої наукової галузі вони стосуються. За допомогою тлумачного словника пояснити значення незрозумілих понять.

2. Виписати з тексту власні й загальні назви, потрібні для переказу (назви споруд, їх частин, імена святих, єпископів та ін.). Прочитати, правильно їх вимовляючи.

3. Дібрати синоніми до слова храм (святиня, церква), вежа (башта).



Лексико-орфоепічна робота

 Записати слова й сполучення слів, розставити в них наголос. Звірити зі словником.

Квартал, катедра, заввишки, шолом, орнаментика, повіз, пам’ятка — пам’яток, статуя.

Матеріал для вчителя: квартал, катедра, заввишки, шолом, орнаментика, повіз, пам’ятка — пам’яток, статуя.

Повторне читання тексту (робота за варіантами)

 Читаючи, учні уточнюють, чи правильно вони запам’ятали послідовність опису пам’ятки архітектури, мовностилістичні особливості тощо.



Варіант 1. Звернути увагу на опис у тексті катедри.

Варіант 2. Звернути увагу на опис у тексті монастиря домініканів.

ІV. Усний вибірковий переказ наукового тексту відповідно до комунікативного завдання

V. Домашнє завдання:

1. Оформити письмовий вибірковий переказ тексту, опрацьованого на уроці, докладно зупинившись на описі катедри чи монастиря домініканів.

2. Дослідити, чим відрізняється стиль бароко від рококо в архітектурі. Скласти порівняльну таблицю.

Урок № 16

ПИСЬМОВИЙ ВИБІРКОВИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

Мета: розвивати в учнів мовленнєво-комунікативні вміння переказувати текст розповідного характеру, що містить опис пам’ятки історії; удосконалити культуру писемного мовлення; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу; сприяти збагаченню словника учнів; засобами художнього слова виховувати любов і повагу до культурної спадщини свого народу.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Робота з текстом (підготовча робота до письмового вибіркового переказу)

Перше прослуховування тексту (сприймання висловлювання в цілому)

АРОМАТ ЛЬВОВА

Після кількагодинної прогулянки вулицями Львова починаєш відчувати себе мислителем загальнолюдського значення. Сюди приїжджають не просто подивитися, а духовно наснажитися. Не один колишній львів’янин, нині мешканець Києва, а чи Москви, чи Нью-Йорка, сподівається знову наситити своє серце флюїдами Львова, відчути солодку відповідність свого внутрішнього ритму з пульсом буття. У ту мить, коли довговічне каміння нашіптує про нетлінні цінності світобудови, коли історію прочитуєш навіть дотиком руки,— кров по жилах струменить так лагідно, як вода лісового струмочка.

Різноманітні вежі, шпилі, куполи, колони є ніби вулканічним виверженням духовної магми людства, яка так буйно прорвалася назовні з невидимих глибин у цьому місті, що зветься Львовом, і застигла в дивовижних архітектурних формах. Тут сповнюєшся відчуттям, що життя не минає даремно.

Невеликий архітектурний комплекс Вірменського катедрального собору є питомим фрагментом Львова, без якого той не був би самим собою. Мікросвітові собору притаманна аура, у якій народжуються емоції, здатні народжуватися тільки тут.

Заснований 1356 р., він став і культовим осередком численної вірменської громади й одним із культурних центрів львівського поспільства. Щоразу, крокуючи Вірменською вулицею, радо відчуваєш, як силует вежі храму, спроектованої Петром Красовським із Лугано, лагідно проникає в твою свідомість. Відгороджене ґратками подвір’я Вірменського собору викликає непереможне бажання потрапити під його склепіння, бо здається, що, ступивши за цей поріг, опиняєшся в іншому вимірі простору і часу. І ось ти стоїш між сивокамінними колонами аркадних ніш, та ще за непроникною стіною дошкульного львівського дощу, без якого такі хвилини немислимі: саме дощ створює ледь помітне водяне екранне полотно, на якому пробігають живі картини минулого. І це казково! А якщо спроби споглядання візій виявилися марними, то можна згадати яскраву сцену з відомого кінофільму за участю Михайла Боярського «Д’артаньян і три мушкетери», у якій відбувається дуель гасконця з Атосом, Портосом і Арамісом. Місцем зйомки її й стало це подвір’я. Тут же — надгробки з епітафіями 600-річної давності, з яких удається зрозуміти хіба те, що й могили не вічні.

Вулиця Вірменська — одна з не багатьох, яка передає львівську старовину найчіткіше, так би мовити, стійко утримує її аромат. Лаконічна й виразна форма ренесансного порталу житлового будинку № 20 чи не найкраще засвідчує собою XVI ст., яке на Вірменській «випинається» з багатьох кутків і ніяк не поступиться наступним століттям. Навіть Хронос, котрий є символом швидкоплинності часу, фігурою котрого оздоблений фасад однієї з найцікавіших кам’яниць Львова — ампірний будинок «Пори року», ніяк не може зарадити такому повільному рухові століть на цій вулиці. Навіть зодіакальний фриз, яким оздоблено цю ж кам’яницю, своїми дванадцятьма сузірними знаками втричі швидше лічить перебіг року, однак історична зміна віків усе одно ледь торкається вулиці Вірменської. Приваблюють рельєфи роботи Гартмана Вітвера на сусідній кам’яниці № 21, на яких прадавні міфологічні мотиви, напевно, також покликані символізувати людський поступ через народження нових поколінь. Поколінь, яким хоч і накреслено передавати одне одному естафету конкретної миті — «тепер і тут», а все ж таки судилося колись оволодіти часом завдяки подоланню простору... (Ю.Николишин, 461 сл.).

Аналіз структури тексту

1. Визначити, що виражає заголовок: тему чи основну думку.

2. З’ясувати тип і стиль мовлення тексту.

3. Які типи мовлення наявні в тексті?

4. На які частини можна поділити висловлювання? Виділити мікротеми. Проаналізувати, як вони взаємопов’язані. Скласти план, виписавши ключові речення з кожної частини тексту.

Бесіда за змістом тексту

1. Коли був збудований Вірменський катедральний собор?

2. Ким був спроектований цей собор?

3. Які емоції переповнюють автора під час перебування на подвір’ї Вірменського катедрального собору?

4. Які будинки, крім собору, знаходяться на вулиці Вірменській?

5. У якому архітектурному стилі збудовано ці будинки?



Мовностилістичний аналіз висловлювання

Лексико-стилістична робота

1. Дібрати контекстуальні синоніми до Вірменського катедрального собору, використані в тексті (питомий фрагмент Львова, культовий осередок вірменської громади, культурний центр львівського поспільства).

2. Пояснення лексичного значення слів: Флюїди — за містичним уявленнями спіритів — «психічний струм», що його висилає людина. Аура — гіпотетичне поле, яке створюється живим організмом; біополе. Поспільство — народні маси, простий люд. Склепіння — опукле перекриття або покриття, що з’єднує стіни, підпори будівель, споруд, мостів. Аркада — ряд арок, що спираються на стовпи або колони; галерея з арок. Візія — привид, мара. Портал — архітектурно оформлений вхід до монументального будинку. Фриз — середня горизонтальна частина антаблемента, що міститься між архітравом і карнизом. Ампір — стиль пізнього класицизму в західноєвропейській архітектурі та прикладному мистецтві.

Лексико-орфографічна робота

 Записати власні й загальні назви, ужиті в тексті. Пояснити їх правопис.

Вулицями Львова, Нью-Йорк, архітектурний комплекс Вірменського катедрального собору, вірменська громада, львівське поспільство, Вірменська вулиця, Петро Красовський, подвір’я Вірменського собору, кінофільм за участю Михайла Боярського «Д’артаньян і три мушкетери», Хронос, ампірний будинок «Пори року», роботи Гартмана Вівера.

 Записати опорні слова і сполучення слів під диктовку вчителя. Запам’ятати й пояснити їх правопис.

Кількагодинна прогулянка, загальнолюдське значення, львів’янин, флюїдами Львова, буття, довговічне каміння, нетлінні цінності світобудови, сповнюєшся відчуттям, невеликий архітектурний комплекс, мікросвіт, щоразу, силует вежі храму, непереможне бажання, сивокамінні колони, аркадні ніші, екранне полотно, споглядання, ренесансний портал, швидкоплинність, зодіакальний фриз, дванадцятьма сузірними знаками, втричі швидше, рельєф.

 Подані іменники поставити у формі родового відмінка однини. Пояснити правопис закінчень.

Київ, Львів, ритм, струмочок, собор, комплекс, мікросвіт, осередок, храм, поріг, простір, час, дощ, кінофільм, аромат, портал, будинок, рух, поступ.

Повторне прослуховування тексту

 Звернути увагу на опис архітектурного комплексу Вірменського катедрального собору в тексті.



ІV. Підготовка чорнового варіанта вибіркового переказу, редагування його

Написати вибірковий переказ прослуханого тексту, докладно описуючи архітектурний комплекс Вірменського катедрального собору.



V. Написання вибіркового переказу тексту розповідного характеру з елементами опису пам’ятки історії та культури

VІ. Домашнє завдання: 1. Завершити роботу над оформленням остаточного варіанта переказу, розпочату на уроці. 2. Скласти усний твір-опис пам’ятки архітектури вашої місцевості, яка залишила про себе пам’ять і стала національною святинею.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка