Урок №13 І. Величковський. Фігурні (курйозні) вірші



Скачати 250.02 Kb.
Дата конвертації06.01.2018
Розмір250.02 Kb.
ТипУрок

Урок № 13

І. ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ. ФІГУРНІ (КУРЙОЗНІ) ВІРШІ (З РУКОПИСНИХ КНИГ «ЗЕГАР З ПОЛУЗЕГАРКОМ»

І «МЛЕКО»). С. КЛИМОВСЬКИЙ. «ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ»

Мета: стисло ознайомити школярів з особливостями по

етичних творів давньої української літератури, зосереджуючи увагу на опрацюванні життєвого і творчого шляху І. Величковського і С. Климовського; мати уявлення про фігурний (курйозний вірш); розвивати творчу увагу школярів, їх логічне мислення,

пам’ять, увагу, спостережливість; уміння пояснювати ідейно-художні особливості програмових віршів, коментувати їх зміст; формувати естетичні смаки в учнів; виховувати почуття поваги до творчості поетів давньої української літератури, національної гідності; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрети І. Величковського і С. Климовського, книжкова виставка «Митці поетичного слова давньоруської літератури», тексти програмових творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ



  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань

  1. Літературний диктант

  • Зазначте ймовірних авторів «Історії Русів». (Г. Кониський, Георгій та Василь Полетики, О. Безбородько, А. Худорба)

  • Письменник, що у власній друкарні видав літопис Самовидця. (Б. Куліш)

  • Жанрові форми, в яких викладені історичні відомості в козацьких літописах. (Публіцистичні нариси, перекази та художні оповіді)

  • Твір, що містить відтворення історичних подій від часів давніх до 1769 р. («Історія русів»)

  • Мова написання «Історії русів». (Російська з великим доміш- ком українізмів)

  • Про події «чорної ради» докладно зазначено у... (Літописі Самовидця)

  • Заклад, де навчалися П. Грабянка, С. Величко. (Києво-Моги- лянська академія)

  • Літопис, джерелами написання якого стали твори «трьох Са- мійлів». (С. Величка)

  • Біблійні сюжети, що використав С. Величко під час написання свого літопису. (Про Каїна та Авеля, Вавилонську вежу, Йосипа та його братів, царя Соломона, Содом та Гоморру)

  • Події, які містить перший том літопису С. Величка». (Про визвольну війну 1648-1654 рр.)

  • Історична особа, до якої С. Величко ставився негативно. (І. Мазепа)

  • Хто з героїв розділу «Напад на Січ» («Літопис С. Величка») запобіг винищенню ворогом козаків? (Дід Шевчик) Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється

1 бал.

  1. Міні-круглий стіл «Я і поезія»

  • Дайте визначення поняттю «поезія». (Поезія1. Один із трьох літературних родів поряд з епосом і драмою. 2. Невеликий художній твір у віршах. 3. Інколи цим поняттям означають віршовані твори певного автора, нації чи епохи)

  • Яких поетів вітчизняної та світової класики ви знаєте? Яким надаєте перевагу? Чому?

  • Визначте риси характеру людини, її нахили, здібності, які сприяли б написанню поетичних творів. Наведіть переконливі приклади.

  • Чи є в класі учні, які мають талант у написанні поезій? (Якщо так, то за їх згоди пропонується надати їм можливість виявити свої творчі здібності.)

  • Уявіть собі поетів давньої української літератури. Про що вони могли б писати? Чи можна пов’язати їх поетичну діяльність із сучасною? Відповідь вмотивуйте.

«Мікрофон»: з якими побажаннями, пропозиціями, проханнями ви звернулися б до людей, що мають талант створювати поетичні перлини?

  1. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

  1. Основний зміст уроку

У душі кожної людини є клапан, що відкривається тільки поезією.

М. Некрасов

С. Клижовський знаний не менше, як сім грецьких мудреців, і шанований в Україні між козаками і селянами, які здалека приходили послухати його мудрих розмов і чудових віршів.

М. Карамзін

Бо й справді доброчесність має таку природу, що не дістає честі звідки-небудь, а сама її в собі носить...

І. Величковський

  1. Вступне слово вчителя. Загальна характеристика поезії давньої української літератури

Ще за часів Київської Русі прозові твори нерідко починалися з віршованої передмови або похвали діянням видатних осіб. Цю традицію успадкували письменники наступних століть, особливо

розвинулася вона після виникнення книгодрукування. Протягом

  1. — початку XVIII ст. нагромадився чималий досвід складання віршів, зокрема світського характеру.

Особливості ритмічної будови українських книжних віршів складалися під впливом чеської і польської силабіки, а також ритміки уснопоетичних творів, близької до силабіки.

У курсі поетики, яка викладалася в братських і монастирських школах, колегіумах, Київській академії, основна увага приділялася способам складання віршів, що позитивно позначалося на розвитку віршованої літератури.

Давню українську літературу представляло багато талановитих поетів. Герасим Смотрицький, Памва Беринда, Тарасій Земка, Лаврентій Зизаній, Феофан Прокопович, Іван Некраше- вич та ін.

  1. Ознаки силабічних віршів

Силабіка (від гр. зйаЬа — склад).

  • Однакова кількість складів у рядках (від 8 до 20).

  • Наявність цезури.

  • Постійний наголос на передостанньому складі рядка.

  • Вільне розміщення наголосів у середині рядка.

  • Перевага надається жіночій римі.

  • Парне римування.

Найчастіше в поетичних творах давньої літератури застосувався тринадцятискладник.

  1. Теорія літератури. Поняття про фігурний (курйозний) вірш

    1. Курйозний (від фр. сигіеих — цікавий, дивовижний) — кумедне сполучення слів, незвичайна побудова речень.

    2. Особливості курйозного вірша.

Незвичайність їх була в зовнішньому вигляді, причому про зміст автори не дуже дбали. Так, у тексті фігурного вірша рядки різної довжини розміщувалися у формі чаші, зірки, хреста, меча тощо. У творах виду «рак» добиралися такі слова, щоб під час читання кожного рядка зліва направо й навпаки виходив той самий текст: Анна во дар имя ми обрадованна, / Анна дар и мне сень мира данна.

В азбучному вірші кожне слово починалося з наступної літератури алфавіту: Ах Благ Всех Глубина / Девственная Єдина...

Великою популярністю користувалися акростихи, в яких ім’я автора або того, кому твір адресувався, складалося з початкових літер кожного рядка, якщо читати їх згори вниз. Цей різновид

курйозного вірша використовується і тепер, зокрема в загадках.

Написання курйозних віршів було поетичним штукарством, але воно сприяло розвитку кмітливості, винахідливості учнів, допомагало їм оволодіти віршовою майстерністю. Великим успіхом користувалися такі твори в тогочасного невибагливого читача, охоче переписувалися і поширювалися.

З часом курйозні вірші стали посідати все менш значне місце місця в шкільній практиці, а на початку XVIII ст. були вилучені з підручників за штучність, беззмістовність і формалізм.

  1. Творча діяльність І. Величковського

    1. Відомості про письменника.

Іоанн Величковський — маловідомий український віршописець кінця XVII — початку XVIII ст. Біографічні дані про нього дуже обмежені. Народився близько 1630 р. Очевидно, вчився у Київському колегіумі. На початку 1680-х рр. він, треба вважати, належав до працівників чернігівської друкарні Лазаря Барано- вича, а трохи пізніше, в середині 80-х рр., переселився до Полтави, де одержав посаду пресвітера Успенської церкви. Тут він і помер у 1726 р. (за іншими даними — в 1701 р.).

Відомий письменник XVIII ст. архімандрит Нямицького монастиря в Молдавії Паїсій Величковський доводився йому, здається, онуком.

Літературна спадщина Величковського, що збереглася до нашого часу, обмежується головним чином трьома творами. Це, по-перше, писаний сапфічними строфами латино-польський панегірик, підписаний архієпископові чернігівському Лазареві Ба- рановичу і надрукований в Чернігові, приблизно в 1680-1683 рр. Цей твір зберігся в єдиному дефектному (без заголовкового аркуша) примірнику; на останній сторінці його зазначено: «ЬисиЬ- га1;іипси1а...». Крім зазначеного панегірику Величковському належать ще два слов’яно-українські збірники, що мають назву «Зе- гар з полузегарком» і «Млеко от овцьі пастьіру належное». Обидва вони були «оферованьї» (піднесені) київському митрополитові Варламу Ясинському, преший — в 1690 р., другий — в 1691 р.

В усіх названих творах Величковський прагне наблизитись до того своєрідного літературного стилю, який оформився в Європі, зокрема в Польщі, в XVI-XVII ст., в епоху феодально-католицької реакції і який поширювався на Україні в шляхетських колах у 2-й пол. XVII ст. Стиль цей в сучасній науці зветься то «схоластичним стилем», то стилем «бароко». Характерною ознакою його є надзвичайно гіпертрофований розвиток словесно-декоратив

ного орнаменту: в художньому творі на перше місце висувається форма, змістові надається другорядне значення. Мета мистецтва за часів бароко — вразити, зацікавити читача несподіваними стилістичними ефектами.

Після смерті І. Величковського рукопис «Зегара» і «Млека» переховувався в його потомків і на початку XX ст. належав священникові Замкової церкви в м. Ніжині Олександру Величков- ському. Від нього в 1908 році рукопис потрапив на виставку

  1. Археологічного з’їзду в Чернігові. Невідомі досі в науці вірші Величковського тепер, у зв’язку з виставкою, зацікавили багатьох дослідників старого письменства.

Свої твори І. Величковський писав давньоукраїнською та польською мовами.

    1. Рукописна книга «Зегар з полузегарком» (1690).

      1. Виразне читання поезій збірки з відповідним коментарем.

      2. Тема: розповідь про народження, діяльність, страждання, розп’яття і воскресіння Господа; про плинність життєвого часу кожної людини, його значимість.

      3. Ідея: возвеличення Всевишнього, який всіляко прагнув допомогти людям у скрутний для них час; заклик цінувати кожну хвилину часу, раціонально використовувати її впродовж усього життя.

      4. Основна думка.

  • Життя, що складається з годин і «минут» — це скарб.

  • Все стане нічим по смерті.

  • Не прибуде багатство, не зійде слава,— / Сметрь-бо, найшовши, все оце погубить.

  • Дотримуйся заповідей Божих, і Всевишній буде всіляко оберігати Тебе від усього потворного і підступного.

      1. Композиція.

Книжка містить початок (звернення І. Величковського до читача), чотири частини «Зегар целий» (поетичні рядки «24 часа»), «Полузегарок» («часи денні і нічні»), «Минути» (загальні, злі, добрі та дві страшні), «Квадрантес» (години, розділені на чотири частини).

      1. Ідейно-художній аналіз книжки. Бесіда за питаннями:

  • 3 якою метою автор звертається до читача? («І О смерти пАм’ятай, и На суд будь чуткій. / ВЕЛиИ Час бежит сКОро, В бегу Своєм прудКІЙ»)

  • Кому І. Величковський присвятив свої книжки? Чим саме, на ваш погляд, пояснити шанобливе ставлення автора віршів до

В. Ясинського?

  • Чому твори віршописця розподілені на час загальний, денний, нічний?

  • На чому акцентує увагу І. Величковський у віршах із загальним часом? Яким чином поєднані рядки твору?

  • Для чого письменник у книжці намагається відтворити епізоди народження, смерті і воскресіння Всевишнього?

  • Як ці віршовані твори пов’язані з Біблією, її героями?

  • Яким чином Ісус допомагав людям? Наведіть цитати.

  • Через що І. Величковський називає Господа Спасителем?

  • Що є покаянням? Для чого, на думку письменника, потрібен час для покаяння?

  • Які злі «минути», на ваш погляд, є найсуттєвішими? Проаналізуйте їх. Обґрунтуйте свій вибір.

  • Чому І. Величковський акцентує увагу на тому, що страшніші «минути» ті, коли «небо і земля мимо ідуть»?

  • Чим пояснити те, що смерть губить всілякі «минути»?

      1. Вільний мікрофон. Найщасливіші «минути» у моєму

житті.

    1. Рукописна книга «Млеко...».

      1. Виразне читання віршів збірки, пояснення його змісту.

      2. Тема: відтворення у віршах різноманітних життєвих «штук», що змушують читача глибоко осмислити їх призна- ченя і спрямованість.

      3. Ідея: возвеличення розуму, кмітливості; поважного ставлення до Всевишнього, Богородиці; дівочої краси; висміювання людських вад (ліні, надмірної гордості, пияцтва...).

      4. Основна думка: кожний вірш І. Величковського — це його поважне ставлення до читача, в якому він висловлює свою любов і бажає всіляких благ.

  1. Величковський про особливості своїх віршів «штук»:

  • кожний твір — забава із глибоким підтекстом (смислом);

  • поетичні «штучки» невеликі за обсягом;

  • мають місце твори на уважність і кмітливість;

  • сатирична спрямованість.

  1. Різновиди поетичних творів письменника.

  • «Ехо єст вірш, в котором яко би некое ехо, то єсть одзов, до кождого стихов конца две силляби з конечних же літер уфор- мование отзиваються».

Что плачеш Адаме: земнаго ли края?

  • «Рак літералний єст вірш, котрого літери і вспак (справа наліво) читаючися той же текст виражают».

А відай там Я мати а діва.

  • «Рак словньїй єст вірш, которого не літерьі, а слова вспак читаються».

Високо діва єст вознесенна, / Глибоко яко бяше смиренна.

  • «Рак прекословньїй єст вірш, котрого слова вспак читаючися противний текст виражают»

Авель Богу пожру жертву тучну, не худую, Многу, не малую, Каїн Бла [гую, не] злую

  • Жартовньїй єст вірш, которьій гдьі читается як вірш идет жартьі тьілко строит, леч ГДЬІ в нем кождое словко першой строки з словами другой противко стоячими злучати будеш, зараз іншьій сенс правдивий укажет».

Остав молитву, дівство растли, зльїх чти, друже, / Ліность люби, сохраняй злость, лай добрьіх дуже.

  • «Многопрємінительньїй єст вірш, которьій килка десят разьій перемінятися может, яко нижей обачиш. У римлян назьіва- ется тот вірш протеус».

Плодьі украшают яко ниву рясно, / Родьі ублажают тако діву красно.

«Таковьім способом сей вірш и далей можеться переміняти до килка десят разьій, волно кому досвідчити».

  1. С. Климовський. «їхав козак за Дунай»

    1. Відомості про Семена Климовського: українського козака, поета, політика, філософа.

Про його життєвий шлях відомо дуже мало. Перша друкована згадка про нього з’явилася в 1772 році (ймовірно, ще за життя) в «Опьіте исторического словаря о русских писателях», підготовленому М. Новиковим. Там повідомлялося, що малоросійський козак С. Климовський написав віршовану книжку «Про правду і великодушність добродійників» (1724) і що ця рукописна книжка зберігається в Імператорській бібліотеці. Вдруге С. Климовського згадав російський історик І. Голиков у «Діяннях Петра Великого» (1785), але назву твору Климовського вже змінено — «Про правосуддя начальствующих», а прізвище подано як Семен Климов, харківський козак. Зауважується, що він подарував свою книжку Петру І.

М. Карамзін відзначає, що Климовський є автором пісні «Не хочу я нічого, тільки тебе одного», яку «співають наші ласкаві пані». На портреті зображено молодого вусатого козака за столом, на якому лежить книжка.

Російський письменник О. Шаховський створив у 1812 році оперу-водевіль «Козак-стихотворець», героєм якої є С. Климовський.

І. Бецький опублікував в альманасі «Молодик» (1843) ще один портрет козака-піснетворця, а Я. Щоголів присвятив йому вірша. У «Словнику російських світських письменників», виданому митрополитом Євгенієм, називаються ще два твори харківського козака: «Про давні всеросійського монарха діла» та «Про пришестя короля шведського Карла XII у середину України». (Ці твори досі не знайдено.)

Книжку-рукопис, подаровану поетом царю, довгий час не могли знайти в бібліотеці Петра І. Тоді й виник сумнів, що насправді існував цей український козак-віршувальник. Про С. Климов- ського стали згадувати з епітетом «легендарний».

Однак учений В. Срєзневський знайшов рукописну книжку, у яку Климовський власноруч переписав свої твори (нині зберігається в Петербурзі у бібліотеці Російської Академії наук.

Книжка свідчить, що С. Климовський належав до найосвіче- ніших верств українського суспільства, якому були близькі передові погляди доби Просвітництва. Поет був обізнаний з найновішими філософськими течіями свого часу і водночас з античною культурою. Його віршований філософсько-політичний і соціологічний трактат наслідував тогочасні європейські традиції.

С. Климовський — поет XVIII століття, попередник Г. Сковороди.

    1. Опрацювання твору С. Климовського «їхав козак за Дунай».

      1. Виразне читання пісні або її виконання під музику.

      2. Історія написання поетичного твору.

С. Климовський став автором надзвичайно популярної пісні «їхав козак за Дунай», яку дуже любили в Україні ще за його життя. Історію пісні, як і біографію її автора С. Климовського, дослідив видатний український літературознавець Г. Нудьга («Літературна Україна» за 6 серпня 1969 р.).

Оригінал пісні не зберігся. Її текст уперше був опублікований у збірці «Російські народні пісні» (Прага, 1790; друге видання — 1806). Слова з нотами вперше надрукував у Петербурзі гітарист Генглез у 1796 році.

До цих найстаріших друкованих текстів нові покоління додали щось своє, але основа пісні збереглася. Під впливом пісні «їхав козак за Дунай» написали свої твори українські поети Л. Боро- виковський, О. Шпигоцький.

Найповніший текст пісні подав Михайло Максимович у збірці 1827 року з такою приміткою: «Сія відома пісня створена козаком С. Климовським, якому, можливо, належить і багато інших, що однако ж стало невідомим, як і взагалі ми не знаємо авторів народних пісень».

Більше ста років варіант пісні зі збірки Максимовича передруковували в різних етнографічних виданнях та пісенниках без змін.

      1. Тема: зображення зворушливого розлучення козака з дівчиною, через його участь у військових подіях за Дунаєм.

      2. Ідея: возвеличення щирого почуття, яке випробовується часом і життєвими обставинами.

      3. Основна думка: Тебе ж, мила, не забуду, / Поки жив на світі буду. / Коли умру на війні — /Поплач обо мні.

      4. Жанр: літературна пісня, інтимна лірика.

      5. Композиція.

Твір побудований у формі діалогу між козаком та його коханою.

      1. Ідейно-художній аналіз твору. Бесіда за питаннями:

  • Що вам відомо про пісню як літературний жанр і твір мистецтва?

  • В які часи відбуваються події у творі?

  • Чому козак вимушений був залишити кохану і негайно виїхати за Дунай?

  • Як дівчина сприйняла розлучення з коханим? Чим це зумовлено?

  • Якою у творі зображена дівчина? («Білі ручки», «Ясні очі»)

  • До чого вдається героїня пісні, аби втримати коханого від поїздки?

  • Яким ви уявляєте козака?

  • Чому герой не виявляє чіткої впевненості у щасливому поверненні з війни?

  • Чи є щирими почуття козака до своєї коханої? Відповідь умотивуйте.

  • Через що плач дівчини милий вважає передчасним?

  • Які відчуття проймали козака, коли він вирушав на війну?

  • Як могли б далі розгортатися події з героями пісні?

  • Яким чином цей твір пов’язаний з народними баладами про епізоди з життя та діяльністю козацтва?

      1. «Міні-мікрофон»: кохання... яким воно буває?

      2. Художні особливості пісні.

Звертання: «Дівчино, прощай», «Ти, конику вороненький...», «Постій, постій, козаче...», «Ти будь здоров, мій миленький», «Тебе ж, мила, не забуду».

Епітети: «коник вороненький», «білі ручки», «ясні очі». Повтори: «постій, постій...», «мила... миленький». Метафора: «ручок не ламай», «ясних очей не стирай».

Зменшувально-пестливі форми слів: «миленький», «вороненький», «коник», «ручок».

      1. Світова слава пісні.

У 1808 р. твір «їхав козак за Дунай» сягнув Західної Європи. Спочатку він став дуже популярним у Німеччині.

Німецький поет-романтик Тігдем та його приятель французький економіст й історик Сісмонді, почувши пісню від слуг якогось пана з України, були зачаровані й одразу ж переклали її кожний рідною мовою. У 1809 році Тігдем опублікував свій переклад і ноти в популярному кишеньковому виданні В. Беккера під назвою «Козак та його дівчина».

Фортепіанні варіації за її темою написав видатний німецький композитор Г. Вебер. Геніальний німецький композитор Людвіг Ван Бетховен, який творчо використовував мелодії українських народних пісень, імовірно, почув пісню «їхав козак за Дунай» у родині дипломатичного посланника Російської імперії у Відні Андрія Розумовського, сина останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Бетховен написав у 1816 році на основі цієї пісні варіацію для фортепіано з флейтою, а потім опрацював для збірки пісень народів Європи, надавши українській мелодії елегійності та урочистості. Поширилася пісня Климовського й у Франції. Її французький текст з нотами вміщено в кількох виданнях на початку XIX ст.

У 40-х рр. XIX ст. перероблена Тігдемом пісня, якій він, збе- рігши українську мелодію, надав рис сентиментального романсу, стала улюбленою в Німеччині.

З Німеччини пісня потрапила до Австрії та Чехії, де з’явилося два переклади чеською — Ганки і Челаховського (1822). З українського оригіналу також було зроблено і англійський переклад, надрукований у Лондоні в 1816 році. Польською мовою пісню переклав Бродзінський (1817), а на музику її поклав польський скрипаль Кароль Літинський і видав у Львові 1833 року. Італійською мовою пісню з нотами надрукували 1895 року. В Угорщині текст було настільки змінено, що не залишилося ні козака, ні дівчини, але українська мелодія збереглася, за винятком кінцівки, що нагадувала чардаш.

Григорій Нудьга так пояснює привабливість і унікальну популярність української пісні в багатьох країнах Європи: «Насамперед — природне вираження особистих і громадських почуттів героя, його вірність обов’язку і коханню, чистота переживань і настроїв, проста, прозора і в своїй основі оптимістична музика, складена в ля мінорі з відхиленням у середній частині до паралельного

мажору. Виникла вона на ґрунті української пісні й романсової творчості. На початку XIX століття такі твори мали успіх».

Отож не диво, що народжена на Україні пісня з гучною славою облетіла майже всю Європу.

      1. Значення поетичного твору Є. Климовського.

На основі пісні К. Ковос написав оперу. Піснею Климовського скористалися О. Пушкін («Козак»), О. Дельвіг («Поляк»), за її темою і на основі української мелодії російський поет-пісняр Мерзля- ков створив популярний російський романс «В час разлуки пастушок». Російський письменник Салтиков-Щедрін у «Пошехонській старині» повідомляв, що у найвіддаленіших куточках Росії кожна баришня, яка не хотіла відставати від моди, виконувала пісню-ро- манс «їхав козак за Дунай». Дещо переробивши мелодію, російські солдати співали її на похоронах загиблих товаришів.

  1. Закріплення вивченого матеріалу

  1. Проведення тестового опитування

І. Величковський «Зегар з полузегарком», «Зегар цельїй»

  1. Дев’ятий час повідомляє про:

а) зняття Христа Спаса із хреста',

б) Господь на тілі мав п’ять ран;

в) страждання сина Богородці;

г) зустріч Всевишнього із грішним людом.

І. Величковський «Зегар з полузегарком», «Полузегарик»

  1. Кому допоміг Ісус (десята денна година)?

а) Адаму і Єві; б) прокаженим; в) голодному люду;

г) блукаючій жінці з немовлям.

  1. Біблійна легенда, яка згадується у восьмій нічній годині: а) потоп на землі; б) діяння Мойсея; в) Вавилонська вежа;

г) сотворіння світу.

  1. Книга, на якій акцентує увагу І. Величковський у нічному десятому часі:

а) Остромирове Євангеліє; б) «Апостол»; в) Псалтир;

г) «Ізборник Святослава».

  1. Письменник називає Ісуса не тільки спасителем, але й вважає його:

а) філософом; б) вченим; в) гуманістом; г) учителем.

  1. До загальних «минут» належить:

а) ненависть; б) голод; в) юність; г) тілесна краса.

  1. «Квадрантес» не містить такого поняття, як: а) земля; б) смерть; в) ад; г) суд (страшний).

  1. Величковський свої твори присвятив:

а) Л. Барановичу; б) всім слов’янам; в) В. Ясинському;

г) чернігівським друкарям.

С. Климовський «їхав козак за Дунай»

  1. Коли обіцяв повернутися козак дівчині, якщо він не загине на війні?

а) Наступної весни; б) через дві зими;

в) через кілька місяців; г) через три роки.

  1. Від’їжджаючи, милий поросив кохану, щоб вона: а) щодня очікувала його; б) молилася за нього;

в) поплакала над мертвим тілом козака',

г) не забувала і згадувала їх зустрічі біля Дунаю.

  1. Козак з війни хотів повернутися:

а) здобувши славу, б) живим і здоровим;

в) багатим і заможним;

г) швидко, не втративши коня вороного.

  1. Хто написав у 1816 році на основі твору С. Климовського варіацію для фортепіано з флейтою, а потім опрацював його для збірки пісень народів Європи, надавши українській мелодії елегійності та урочистості?

а) Г. Вебер; б) Л. Бетховен; в) В. Беккер;

г) К. Літинський.

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

  1. Робота на картках Картка М 1

  1. Як на вашу думку, чи можна твір Є. Климовського «їхав козак за Дунай» вважати автобіографічним? Наведіть переконливі аргументи.

  2. Дослідіть, як І. Величковський у своїх творах зображує Ісуса Христа. Чим захопив автора цей образ? Свої спостереження узагальніть.

  1. Величковський власні твори писав мовою давньоруською і: а) англійською; б) італійською; в) грецькою; г) польською. Картка М 2

  1. Чому, на думку І. Величковського, «минути... не годиться ніяк проминути». Відповідь обґрунтуйте.

  2. Що, на ваш погляд, свідчить про популярність і світову славу пісні С. Климовського «їхав козак за Дунай»? Свої міркування аргументуйте.

  3. Український поет, який під впливом пісні С. Климовського «їхав козак за Дунай» написав власний твір: а) Є. Гребінка; б) Т. Шевченко; в) І. Величковський;

г) Л. Боровиковський.

Картка № З

  1. 3 приводу чого І. Величковський у своїх творах закликає читача радіти? Відповідь вмотивуйте, наводячи приклади з твору.

  2. Прокоментуйте висловлювання С. Климовського: «Життя є благо, але тільки життя доброчинне гідне людини». В чому актуальність цієї фрази письменника?

  3. Країна Західної Європи, в якій спочатку українська пісня козака з Харкова «їхав козак за Дунай» набула великої популярності:

а) Франція; б) Англія; в) Німеччина; г) Іспанія.

  1. Підсумок уроку

  2. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

  3. Домашнє завдання

Скласти питання до драми Ф. Прокоповича «Владимир», підготувати міні-доповіді про вертеп (автори, виконавці, ідейний зміст).

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка