Урок №12 І. Франко «захар беркут»



Скачати 302.46 Kb.
Дата конвертації06.01.2018
Розмір302.46 Kb.
ТипУрок


Урок № 12

І. ФРАНКО «ЗАХАР БЕРКУТ». ПАТРІОТИЧНИЙ МОТИВ, ЙОГО ЗВ’ЯЗОК З РОЗГОРТАННЯМ СЮЖЕТУ. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗІВ МАКСИМА, МИРОСЛАВИ

Мета: продовжити аналіз ідейно-художнього змісту повісті І. Фран

ка «Захар Беркут» (V, VI розд.), охарактеризувати образи Максима, Мирослави; розвивати інтелектуальну активність, творче мислення, пам’ять, увагу, спостережливість, уміння аналізувати, співставляти, робити висновки; формувати кругозір школярів; виховувати почуття патріотизму і гордості за землю, на якій народилися тухольці, любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого, почуття національної гордості.

Тип уроку: застосування навичок і вмінь.

Обладнання: портрет І. Франка, малюнки учнів до образів Максима, Мирослави, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань

  1. Бесіда за питаннями

  • Для чого І. Франко звернувся у повісті «Захар Беркут» до історії?

  • Доведіть, що твір «Захар Беркут» І. Франка є історичною повістю.

  • Дайте визначення поняттю «герой художнього твору». Як розподіляються герої в повісті?

  • Які герої твору реальні, а які вигадані?

  • Якому герою повісті ви симпатизуєте? Чому?

  • Порівняйте, як І. Франко у творі зображує тухольців і монголо-татар. Свою думку підтвердіть, посилаючись на текст твору.

  • Чи хотіли б ви жити серед тухольців, героїв твору І. Франка. Відповідь вмотивуйте.

  1. Гра «Розгадай кросворд»




1

6






















2

























3






















4



















5




















По горизонталі: 1. Як Т. Вовк називав тухольців? (Смердами) 2. Ім’я дочки Т. Вовка. (Мирослава) 3. За соціальним станом Т. Вовк — ... (Боярин)

  1. Назва стовпа, який «пильнував» вхід у тухольську долину. (Сторож)

  2. За родом діяльності Максим — ... (Гірняк)

По вертикалі: 6. Один із псевдонімів І. Франка (Мирон).

  1. Основний зміст твору

  2. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

Героями моїх творів майже ніколи не бувають люди темні і безпомічні, а коли ті твори будять симпатію до них у читачів, то певно не за їх терпіння, а за їх життєву енергію, розум і чуття, яке вони проявляють у життєвій боротьбі.

І. Франко

  1. Характеристика образів Максима і Мирослави

    1. Максим.

      1. Бесіда за питаннями:

  • Хто такий Максим? Коли вперше ви зустрічаєтеся з ним у творі?

  • Яке враження справляє на вас цей герой?

  • Як тухольці ставилися до Максима?

  • Де познайомилися Максим і Мирослава?

  • За що Т. Вовк не полюбляв Максима?

  • Яким чином Максим опинився у ворожому стані?

  • Чи легко було молодому Беркуту руйнувати будинок, де жила його кохана з батьком?

  • В чому виявилася мужність Максима у битві з ворогом?

  • В результаті чого Максим потрапив у полон?

  • Що запропонував юнак тухольській громаді для подолання ворога?

  • Як сприйняв Максим звістку про оточення тухольцями монголів, перебуваючи в полоні?

  • За що, на ваш погляд, Мирослава полюбила Максима?

  • Чи можна вважати молодого Беркута зрадником?

  • Чому, на вашу думку, Максим вижив, перебуваючи в полоні?

  • Чи буде Максим продовжувати справу батька? Відповідь обґрунтуйте.

  • Якими рисами характеру наділив І. Франко свого героя? Які з них ви б хотіли мати? Чому?

      1. Гра «Вільний мікрофон».

Учні стисло висловлюють власну думку, відповідаючи на питання: «Чим мені сподобався цей герой (Максим)?»

      1. Цитатна характеристика. Додатковий матеріал.

  • «...Молодий гірняк»; «...перший удалець на всю тухольську верховину, син тухольського бесідника Захара»;

  • «...всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок. Чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між їх слугами... усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах, мов рівний серед рівних. Товариші поводилися з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялись і жартували з ним. ...Боярська служба... поважала за його звичайність і розсудливість»;

  • «...його хороше, сонцем обпалене і здоровим рум’янцем осяяне, одверте, щире лице»;

  • «В його серці, смілім і чистім, як щире золото...»;

  • «...дитя гір»;

  • «Усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах..»;

  • Для Максима над усе воля, це видно з виразу його очей. «Життя в неволі нічого не варте»,— каже він Тугарові Вовку. Максим тяжко переживає через те, що з ним трапилося. Закований у тяжкі ланцюги, які «тиснуть його, мов залізні, холодні гадюки», «висасують» усю силу з його тіла, всі думки з його мізку, він тамує в собі великий біль, спостерігаючи, як горить його рідна Тухля. «Він рад би був разом згинути, полетіти в повітрі золотою іскрою», а коли й покрівля рідної хати повалилася, Максим «безсильний, мов підкошений, упав на землю й зомлів». Так відчувати може лише людина, яка палко любить рідну землю і життя.

  • Максим з радістю сприймає повідомлення Тугара Вовка про те, що тухольці оточили монголів, і з гідністю патріота відповідає зрадникові, що «тухольці будуть битися до останнього», але не пустять ворога в гори.

      1. Орієнтовний план до характеристики образу Максима.

  1. Максим — «молодий гірняк... перший удалець на всю тухольську верховину... »

  2. Портрет і зовнішність героя.

  3. Вольові якості: а) наполегливість; б) цілеспрямованість; в) мужність;

г) велика сила волі; д) незламність, твердість; е) готовність до самопожертви; є) свідомість обов’язку.

  1. Розум та кмітливість: а) володіння зброєю; б) військове вміння; в) риси начальника.

  2. Почуттєві риси: а) справедливість; б) любов до вітчизни, коханої; в) гордість; г) волелюбність; д) вірність; е) розсудливість; є) витривалість; ж) самовладання.

  3. Значення образу Максима.

    1. Мирослава.

      1. Бесіда за питаннями:

  • Якою ви уявляєте Мирославу?

  • Хто виховував дочку боярина? Як це вплинуло на її характер, поведінку?

  • Як Мирослава поводила себе під час полювання?

  • Через що дочка не розуміла свого батька? Як вона сприймала його зраду?

  • Чому Мирослава відстоювала інтереси тухольців?

  • Яким чином Мирослава намагалася визволити Максима з неволі?

  • Як Захар Беркут ставився до Мирослави?

  • Чому Мирослава не могла перебувати з батьком у ворожому стані?

  • Що відчувала героїня, коли зрозуміла про можливу смерть Максима?

  • Як Мирослава поставилася до загибелі батька?

  • Чи будуть, на ваш погляд, щасливими Максим і Мирослава?

  • Дослідіть, як сам автор твору ставиться до своїх героїв. Спостереження обґрунтуйте.

      1. Цитатна характеристика. Додатковий матеріал.

  • «...Не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у смілості й рішучості, властивій тільки мужчинам, що виросли в ненастанній боротьбі з супротивними обставинами», «...виросла на свободі, що виховання її було мужське, і що в тім прегарно розвиненим дівочім тілі живе сильний, великими здібностями обдарований дух. Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженні втратила матір. Ненька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задовольнити її палку натуру, привчав її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках. І чим більші трудності їй приходилось поборювати, тим охітніше бралася вона за діло, тим краще проявлялася сила її тіла й її рішучого, прямого характеру. Але попри все те Мирослава ніколи не переставала бути ненщиною і ніжною, доброю, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те лучилось в ній у таку дивну, чаруючу гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову,— той до віку не міг забути її лиця, її ходу, її голосу, тому вони пригадувалися живо і виразно в найкращих хвилях його життя так, як весна навіть старому старцеві пригадує його молоду любов».

  • «...Незвичайна ненщина поровень з найсильнішими мужами поборювала всякі трудності утяжливої дороги. Як легко перескакувала гнилі ломи і величезні трами... »

  • «А що ж то в мене нема сили? А що ж то я не владаю луком, ратищем і топором? Ану, нехай котрий-будь із твоїх поселенців спробує зо мною порівнятися,— побачимо, хто дужчий!»

  • «Якою самітною, якою круглою сиротою чула вона себе тепер на світі, хоч тут же коло неї сидів її батько! Якою нещасною чула вона себе тепер, хоч батько недавно ще запевняв її, що все робить для її щастя!»

  • «Її слова, її погляд, дотик її рук і її вісті — все те немов вирвало його (Максима) з темного гробу, повернуло йому життя».

  • Поведінка Мирослави в монгольському таборі, її піклування про Максима («мов ясочка, припала край нього, слізьми обливала його тяжкі пута») викликають симпатію до дівчини. Вона кохає Максима і готова на самопожертву, аби визволити його з неволі, тому і пропонує йому золотий перстень, з яким він міг би перейти монгольську варту. Мирослава намагається підтримати в Максимові віру в життя, вселити йому надію на визволення. Вона з гордістю повідомляє, що внесла свою частку у підготовку розгрому монголів, порадивши тухольцям виготовити смертоносну зброю для ворогів — метавки.

  • Вона струнка, як тополя, «рум’яніється, як рожа», в неї «чорні, палкі очі».

  • Мирослава завжди вірна собі, вона діє, як підказує її сумління і серце. Тому вона виступає на боці народу, стає справжньою патріоткою батьківщини. Вона покохала простого селянина, хлопця, який в очах її батька був рабом. Однак конфлікт цим не вичерпується. Вона дізнається, що батько зрадник. Дівчина кидає його і йде до тухольців. Це при тому, що вона гаряче його любить. (Втративши матір при народженні, Мирослава знала тільки ласку батька.) Та любов дочки перемагає, вона хоче повернути батька на правильний шлях, а коли це не вдається, виступає на стороні громади проти батька. Вона стає донькою Захара Беркута, який радо її приймає.

      1. Орієнтовний план до характеристики образу Мирослави.

  1. Мирослава — головна героїня повісті І. Франка «Захар Беркут», дочка боярина Тугара Вовка.

  2. Портрет і зовнішність.

  3. Риси вдачі: а) сердечність; б) доброта; в) скромність; г) ніжність; д) порядність; е) вірність.

  4. Донька і батько.

  5. Вольові риси: а) готовність віддати життя за щастя народу і за коханого; б) сила волі; в) мужність.

  6. Палке кохання до Максима.

  7. Мирослава — рятівниця Тухлі.

    1. Порівняльна характеристика Максима і Мирослави.

      1. Спільні риси.

  1. Максим і Мирослава — сміливі й мужні.

  2. Волелюбні, розуміють справедливість порядків, установлених тухоль- цями.

  3. Виявляють військове вміння.

  4. Готові віддати життя за щастя народу.

      1. Відмінні риси.

  1. Різні умови виховання по-іншому впливають на їхні характери.

  • Син вождя тухольської громади Максим не згоден ні на які поступки, коли йдеться про щастя народу.

  • Дочка боярина Мирослава ладна відмовитися від справедливої кари ворогові аби зберегти життя коханому.

  1. Максим твердий і непохитний; Мирослава слабкіша, іноді вагається.

  2. У Максима над усім панує свідомість обов’язку перед народом; Мирослава насамперед думає про свого нареченого.

Висновок. Хоч Максим і Мирослава відрізняються своєю вдачею, вони обоє патріоти. У цих образах уславлено гаряче патріотичне почуття, вірність батьківщині.

(Сцени «Максим відкидає пропозицію Т. Вовка», «Максим і Мирослава», «Мирослава молить Захара Беркута визволити сина».)

  1. Теорія літератури. Поняття про сюжет

Сюжет (фр. Ш}еї — предмет) — послідовність і зв’язок опису подій у творах художньої літератури. Складові частини сюжету: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка. У великих творах може бути кілька сюжетів (сюжетних ліній); у малих творах бувають відсутні деякі частини сюжету.

  1. Робота над V розділом повісті

    1. Виразне читання окремих частин розділу.

    2. Тема: зображення мужньої боротьби тухольців, лучників, охоронців на чолі з Максимом проти монголо-татарських загарбників під керівництвом Т. Вовка.

    3. Ідея: уславлення героїзму, винахідливості, стійкості русичів та їх ватажка Максима; засудження жорстокості, жаги до збагачення, підступності, улесливості Т. Вовка та його прибічників монголів.

    4. Основна думка: найстрашніше для країни — це зрада; тільки той, хто проливає кров за неї, гідний бути її сином.

    5. Композиція.

Експозиція: виконання Максимом рішення громади; побратимство з лучниками та охоронцями будинка Т. Вовка.

Зав’язка: боротьба русичів на чолі з Максимом проти монголів під керівництвом боярина і Бурунди.

Кульмінація: захоплення Максима у полон; смерть всіх прибічників молодого Беркута.

Розв’язка: звернення Максима до сонця, яке не було милосердним до нього і його товаришів.

    1. Сюжет.

Максиму та кільком інших тухольцям було доручено виконати рішення громади — вигнати Т. Вовка з Тухлі, його будинок розруйнувати.

Однак боярина з дочкою не було, тільки охоронці та лучники біля його будинку намагалися чинити тухольцям опір. Незабаром тухольці та охоронці знайшли порозуміння і вирішили відсвяткувати цю подію. Недовго тривав банкет. Будинок Т. Вовка був оточений монголами. Відбувся бій, який складався з кількох етапів. Мужньо трималися тухольці, очолені Максимом. Врешті-решт всі були мертві, окрім Максима. Т. Вовк наказав монголам обов’язково взяти у полон того, кому він заздрив, ким пишався і водночас ненавидів.

    1. Обговорення змісту розділу за питаннями.

  • Які відчуття були у Максима, коли він ішов виконувати рішення громади — прогнати з Тухольщини Т. Вовка? («...Хоч серце його рвалося і краялось на саму думку, що буде мусити стрітися з Мирославою, з її батьком як з ворогом, що, бути може, мусив боротися з боярськими лучниками або з самим боярином, проливати кров людську в очах тої, за котру він сам готов був свою пролити. Правда, він твердо рішився зробити своє діло як можна найспокійніше і не доводити його аж до проливання крові...»)

  • Що думав Максим про боярина, йдучи до нього за рішенням громади? («...Коли схоче моєї крові, я не буду боронитися, я надставлю йому свої груди добровільно, нехай б’є!Життя він не хоче мені дати, то нехай дає смерть!.. Але ви не будете знати, що я сам бажав і шукав смерті!»)

  • Як це характеризує молодого тухольця?

  • Прочитайте, в яких умовах жив Т. Вовк у Тухлі. Про що це свідчить?

  • Від яких слів оборонців будинку боярина зрадів Максим? («Не прогнівайтесь на нас за нашу мовчанку. Ми дали слово бояринові, що стрітимо вас ворожо, але ми не дали йому слова проливати вашу кров і знаємо, що боярин скривдив громаду і що громадський суд справедливий. Робіть, що вам повелено, і, коли буде ласка батьків ваших, ми будемо просити їх, щоб прийняли нас до своєї громади. Не хочемо більше служити бояринові!»)

  • Як охоронці будинку Т. Вовка організували святкування своєї зустрічі з тухольцями? («...Дружинники повиносили до сіней великі дубові столи із світлиць, прикрашали їх білою скатертю і заставили всілякою стравою й медом. Серед радісних окликів і співів почалася гостина»)

  • Розкажіть, як тухольці виявили свою готовність битися з монголами. («Адже ж кождий із них не раз у своїх дитячих і молодечих снах бачив себе в битві, в небезпеці, в кровавій боротьбі з ворогом і бажав, і молився, щоб сон став явою, щоб довелося йому колись ставати грудьми в обороні свого краю»)

  • Що відповів Максим Т. Вовку на його пропозицію здатися? («Дуже не впору назвав ти нас, синів вольної громади, рабами! Ти поглянь на себе! Може, до тебе така назва борше пристане, ніж до нас. Адже до вчора це був ти раб княжий, а нині ти вже раб великий Чінгісхана і певно полизав молоко, розлите по хребті коня якогось його бегадира. Коли воно тобі смакувало, то ще з того не виходить, щоб і ми були ласі до нього. Великої сили великого Чінгісхана ми не лякаємось. Вона може нас зробити трупами, але не зробить нас рабами. А тебе боярин, вся сила великого Чінгісхана не зробить уже ані вольним, ані чесним чоловіком!»)

  • Через що Т. Вовк страшно розлютився під час осади свого будинку, де переховувалися тухольці?

  • Кого бачив Максим у боярині? («...Зрадника, чоловіка, що потоптав сам свою честь, котрому проте ніяка честь не належиться»)

  • Як відбувався бій тухольців з монголами? В чому були особливості тактики бою?

  • Через що тухольці вимушені були покинути оборону біля недобудованого паркану?

  • До якого плану вдався Максим з останками оборонців у небезпечній для них ситуації?

  • Якої думки був боярин про Максима, спостерігаючи за ним під час бою? («Їй-богу, славний молодець!Не дивуюсь, що він очарував мою доньку. І мене самого він міг би очарувати своєю рицарською вдачею!»)

  • Що відповів Максим Т. Вовку, коли його було схоплено? («Хоч і в путах, я все буду вільний чоловік. У мене пута на руках, а в тебе в душі!») Прокоментуйте ці слова Максима.

  • Над чим розмірковував боярин після захоплення Максима? («Коб тілько мені по тих трупах дійти до власті й сили, — обернувся б і я лицем проти них. Але сей поганець, сей Максим — то мені борець! А хто знає, може, й він міг послужити за мої цілі? Треба використати його, коли його мало в руках. Він мусить служити нам за провідника в горах, бо чорт їх там знає, який се той їх шлях і чи нема де на нім яких манівців. Тепер, коли він у моїх руках, треба приєднати, вкоськати його трохи,— хто знає, на що ще може він пригодиться?

  • Що сталося з полоненим Максимом? («Максим, скований за руки і за ноги в тяжкі ланцюги, кровавий, простоволосий, із пошарпаною на шматки одежею, сидів на камені над річкою, німий, з затисненими зубами і з розпукою в серці»)

  • Чому Максим заздрив товаришам, які загинули в бою? («...Щасливі були ті трупи! Вони лежали так тихо, так смирно на своїй кровавій постелі, без гніву, без муки, без ворогування. Вони сміялись тепер зі всяких пут, із цілої сили великого Чінгісхана, а його кусень заліза зробив бездушним зна- рядом у руках дикої самоволі, жертвою кровавої помсти!Які щасливі були трупи!Вони, хоч покалічені, носили на собі образ і подобу людську, — а його оці пута в одній хвилі зробили скотиною, невольником»)

  1. Робота над VI розділом повісті

    1. Переказ цікавих епізодів з розділу.

    2. Тема: відтворення страшних картин перебування монголів на Тухольщині, де ворог потрапив до пастки її оборонців.

    3. Ідея: уславлення мудрості, винахідливості, дружби, взаємопідтримки оборонців рідної землі; засудження підступності, жорстокості монголів, їх прагнення збагатитися за рахунок знищення всього живого.

    4. Основна думка: справжній син рідного краю ніколи не зрадить свою Батьківщину, свій народ, навіть якщо потрібно йому пожертвувати власним життям.

    5. Композиція.

Експозиція: страшна чутка про намагання монголів захопити Тухлю. Зав’язка: мудре рішення Максима стосовно блокади монголів у горах; непорозуміння між Бурундою і Т. Вовком.

Кульмінація: відчуття монголами тієї безвихідної ситуації, в яку вони потрапили під час захоплення Тухлі.

Розв’язка: відмова Максима зрадити свій народ.

    1. Сюжет.

Сон, який бачив З. Беркут, був передчуттям неприємного — страшною чуткою про те, що на Тухлю рухаються монголи.

Мирослава звернулася до громади з пропозицією від Максима стосовно боротьби з монголами. Тухольцям необхідно було покинути село

і, як тільки монголи потраплять до нього, то «їх обступити і вирубати до останнього».

Монголи увійшли у пусте село. Почалася боротьба: тухольці кидали каміння з гори на татар. Бурунда був незадоволений Т. Вовком, бо через нього монгольське військо поступово зменшувалося, план Пети не виконувався.

Т. Вовк пропонує обміняти Максима на те, щоб тухольці надали можливість монголам вийти з котловини.

Мирослава хоче звільнити Максима, вона пропонує йому переодягнутися в її одяг і взяти перстень, подарований їй Петою. Саме він дозволить Максиму пройти всю монгольську сторону.

Максим відхиляє пропозицію Мирослави, а потім і батька. Мирослава порадила тухольцям у боротьбі з монголами використовувати машини, за допомогою яких можна кидати каміння (метавки).

    1. Обговорення змісту розділу за питаннями:

  • Який сон снився З. Беркуту? Про що він свідчив, на думку самого Захара? («Що се може значити? Щастя чи нещастя? Радість чи горе? Але він сам не міг знайти відповіді на те питання, тільки сон сей лишив по собі якесь важке почуття, якусь хмару суму на Захаровім чолі»)

  • Як тухольці реагували на сумну вість пастухів? («Перший раз, відколи засіла Тухля, рада громадська зібралася нині без звичайних обрядів, без знамена, серед брязку топорів та кіс, серед напівстривоженого, най- войовничішого гумору. Без порядку мішалися старці з молодцями, оружні з безоружними, бо навіть жінки снували сюди й туди поміж громадою, допитуючись вістей про ворога або голосно оплакуючи свої погиблих синів»)

  • У чому вбачав З. Беркут призначення тухольців у боротьбі з монголами? («Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!»)

  • Чим пояснити те, що громада не підтримала промову З. Беркута? («...Твоя рада хоч мудра і велику обіцяє славу, та неможлива для нас. Слабі наші сили... Ще не наспіла поміч від інших верховинських і загірських громад, а хоч і наспіє, то таки наша сила не вистачить навіть на те, щоб окружити монголів, не те вже щоб побороти їх в одвертій битві»)

  • Яка допомога прибула тухольцям для оборони? («Се йшла приобі- цяна тухольцям поміч верховинських і загірських громад. Хлоп в хлопа, мов рослі явори, стали всі три відділи довгими рядами перед зібраною громадою і склонили хоругви на знак привітання»)

  • Як тухольці сприйняли приїзд Мирослави? («Голоси були різні, неприязні дочці поганого боярина, через котрого стільки молодців погибло») Що вона розповіла З. Беркуту про його сина? («...Син твій живий і здоров», «...у монгольській неволі»)

  • Що запропонував Максим для перемоги над ворогом? («...Не спиняти монголів перед тісниною, але впустити їх у котловину. Тут можна їх обступити і вирубати до останнього, а коли ні, то виморити голодом. Треба тільки поробити засіки в вивозі при водопаді і повиносити з села все добро громадське, все збіжжя, весь хліб, усю худобу, а потім замкнути їх тут зо всіх боків») Чи погодилася на це рада? («Тепер уже не піднімалися голоси, противні тій раді — і швидко громада рішилася»)

  • Опишіть, що відбувалося у тухольському селі, коли громада підтримала план Максима?

  • Як природа відчувала ту небезпеку, яка повинна була ось-ось трапитися?

  • Якою була реакція Бурунди, коли монгольське військо прийшло до спустошеного тухольського села?

  • Як Бурунда намагався знищити тухольців, що перебували на горі? («Зігнати тих псів відтак у гори! Драбин сюди! Передні на драбини, а задні відганяй їх стрілами! Побачимо, чия візьме!»)

  • Чим займався З. Беркут під час побоїща? («...Сидів на соломі, зайнятий при ранених,.. виймав їм із ран стріли, повимивав рани при помочі Мирослави і заходився перев’язувати їх, поприкладавши якоїсь скусно приладженої живиці...»)

  • З якою промовою звернулася Мирослава до тухольців стосовно монголів, які піднімалися вгору за допомогою драбин? («Не бійтеся ...Нехай собі стріляють, а ви ратища в руки і плазом додому! Аж коли передні покажуться до половини на горі, тоді разом на них! Самі вони заслонять вас від стріл, а обаливши передніх, ви обалите й задніх»)

  • Чому Бурунда «скакав на майдані мов смажений»? За що він дорікав Т. Вовкові? («Підвійний зрадник — се твоя вина! Ти запровадив нас у сесю западню, відки ми вийти не можемо! ...Ти запровадив нас сюди, ти мусиш і вивести нас, і то завтра, без страти часу й людей!»)

  • Що трапилося з Максимом після того, як він опинився у неволі? Як він сприймав те, що відбувалося з його рідним селом?

  • Чим пояснити доброту, співчуття, чуйність Т. Вовка до полоненого Максима?

  • Як Максим охарактеризував народ Тухольщини? («Тухольці ціпкий народ: кого раз у руки зловлять, то вже не люблять пустити»)

  • Яку думку висловив Максим боярину стосовно його, Беркута, замінити на виведення татар з котловини? («Тухольці будуть битися до останнього, щоб не пустити вас через гори. Чи, може, мали б за таку нужденну заміну, як я, допуститися зради на своїх верховинських і загірських братах, котрих села мусили б тоді бути зруйновані отак, як наша Тухля?»)

  • Прокоментуйте слова Максима: «Хто хоч хвилю зазнав неволі, той зазнав гіршого, ніж смерть». Зробіть висновок.

  • Чому зустріч Мирослави з поневоленим Максимом змусила хлопця повірити у своє життя?

  • Про що розповіла Мирослава Максиму, коли ті залишилися на самоті?

  • Через що Максим назвав Мирославу не дочкою Т. Вовка, а духом Сторожа?

  • Що запропонувала Мирослава для звільнення Максима? («Варта перепустить тебе. Бачиш перстень, що мене перепустила? Тілько ось що зроби: переберись у мою одіж і візьми сей золотий перстень; його дав мені їх начальник на знак свободи і безпечного проходу. Покажеш його сторожам, і вони пропустять тебе»)

  • Чому Максим не погодився на пропозицію Мирослави?

  1. Закріплення опрацьованого навчального матеріалу

  1. Проведення тестового опитування

Vрозділ повісті

  1. У світлиці будинку, де жив боярин Т. Вовк, стіни були обвішані: а) різноманітними заморськими прикрасами; б) шкірами медведів; в) грамотами від князя Данила.

  2. Під час оборони будинку Т. Вовка один з охоронців для приготування до рішучих дій дав іншим знак:

а) помахом руки; б) гучним свистом; в) трубою.

  1. Дорога річ, яка була у кімнаті Мирослави,— це:

а) металеве дзеркало; б) книга часів Ярослава Мудрого; в) шкіра ведмедиці, з якою боролася дівчина.

  1. Після того як Т. Вовк з Мирославою покинули свій будинок у Тухлі, там залишилися тільки:

а) кухарі; б) лучники і топірники; в) сторож з собакою.

  1. Монголи, на думку Максима, не добре вміють:

а) стріляти з рушниці; б) вести облогу; в) стріляти з лука.

  1. Через що Т. Вовк страшно розлютився під час осади свого будинку, де переховувалися тухольці?

а) Стріли монгол не долітали до тухольців, бо оборонці ховалися за високим парканом;

б) Максим підпалив приміщення боярина з усім його майном;

в) тухольці побили вікна у будинку його господаря.

  1. При пусканні монгольських стріл виникав звук, який нагадував свист:

а) соловейка; б) гадюки; в) вітра.

  1. Кому з героїв належать слова: «...на чистім полі вони проти нас, мов миш проти кота»?

а) Максиму; б) Т. Вовку; в) Бурунді.

  1. Щоб спастися від монголів, Максиму з товаришами треба було потрапити до:

а) лісу; б) річки; в) Сторожа.

  1. Який наказ отримали монголи від Т. Вовка стосовно полоненого Максима?

а) Побити його різками; б) закувати у залізні пута;

в) поставити на гаряче вугілля.

  1. За що Максим дорікав сонцю? Бо воно:

а) перестало бути добрим; б) пекло полоненого тухольця;

в) висушило гірську річку.

  1. Полонений Максим заздрив:

а) Т. Вовку та монголам; б) тим, хто вже помер після бою;

в) пташці, яка щебетала у лісі.

VІ розділ повісті.

  1. З яким деревом І. Франко порівнює мужність Максима під час бою: а) смерекою; б) дубом; в) кленом.

  2. Який художній прийом використано письменником у фразі: «...монголи пруться на них, мов хвилі повені»:

а) алегорію; б) метафору; в) порівняння.

  1. Вікна будинку Т. Вовка, як і у всіх хатах, обернені були на: а) «полудне»; б) захід; в) схід.

  2. Про що розповіли пастухи з сусідньої полонини З. Беркуту?

а) Негайну необхідність щодо захисту отари овець від вовків;

б) небезпеку через обвал каміння з гори;

в) бійку, крики біля боярського дому.

  1. Кому з героїв належить висловлювання: «Раз умирати кождому, але славно вмирати — се не кождому случається»?

а) Одному з лучників; б) З. Беркуту; в) Максиму.

  1. Обов’язковою атрибутикою кожної громади була:

а) трембіта; б) князівська грамота; в) хоругва.

  1. Як назвали тухольці Мирославу, коли та зненацька приїхала до них у вивернутому монгольському кожусі?

а) Прегарною і смілою; б) винахідливою красунею;

в) мудрою і винахідливою.

  1. Через що тухольці вимушені були залишити своє поселення?

а) Перелякалися монголів; б) для звільнення Максима з неволі;

в) щоб здійснити план Максима.

  1. Пустинність села, яке покинули тухольці, порівнюється з:

а) чумою, в результаті якої всі тухольці померли;

б) порожнім посудом; в) степом взимку.

  1. Яким чином тухольці почали атаку на ворога?

а) Обвалом каміння з гір; б) пусканням стріл із луків;

в) стріляниною зі зброї.

  1. Що наказав Бурунда своєму війську перед спочинком? а) Підпалити село; б) розвалити хати тухольців;

в) приготувати смачну вечерю.

  1. У разі перемоги татар Пета обіцяв Т. Вовку:

а) велике карпатське князівство; б) один віз золотих речей;

в) надати ханське звання.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

  1. Робота на картках Картка № 1

  1. Через що, на ваш погляд, Т. Вовк вважав себе і Максима невільниками? Свої міркування узагальніть.

  2. Охарактеризуйте Максима як розумного, винахідливого, кмітливого ватажка під час бою з монголами.

  3. Щоб забезпечити татарам вільний вихід із котловини, Т. Вовк вирішив: а) підкупити З. Беркута; б) проміняти його на полоненого Максима;

в) подати згоду на одруження Мирослави і Максима.

Картка № 2

  1. Що, на ваш погляд, мав на увазі І. Франко, зазначаючи про Максима Беркута: «Відмалку він виріс у глибокім почуванні своєї єдності з громадою і святості громадської волі».

  2. Чим пояснити те, що Мирослава сказала З. Беркуту, що у неї немає батька? Чи мала вона на це право? Свою думку вмотивуйте.

  3. Яке прислів’я використав Максим під час розмови з Т. Вовком?

а) Після дощу сонце засяє.

б) Діти батька не вчать.

в) Не хвали дня перед вечором.

Картка № 3

  1. Що надавало сил Максимові і його прибічникам у боротьбі з монголами? Наведіть переконливі обґрунтування.

  2. Прокоментуйте ставлення Максима до свого життя: «Життя в неволі

нічого не варте — краще смерть». У чому, на ваш погляд, смисл життя

для Максима?

  1. Максим в родині Беркутів був сином:

а) старшим; б) середнім; в) наймолодшим.

  1. Підсумок уроку

  2. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

Підготувати характеристику образу Т. Вовка, дібрати цитати, скласти план; опрацювати зміст VII й VIII р. повісті.

  1. Домашнє завдання


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка