Управління освіти, молоді та спорту Городоцької рда, Районний методичний кабінет



Сторінка5/5
Дата конвертації11.05.2018
Розмір0.95 Mb.
1   2   3   4   5

VI. Підсумок заняття.

Кожен темперамент має свої позитивні і негативні сторони. Пам'ятайте, що потрібно опиратися на позитивні сторони, щоб послабляти негативні.



Конкурсна програма

«Тато,мама,я-читацька сімя»


Організаційна робота: для проведення конкурсу обираємо чотири команди-сімї(тато,мама,дитина).Конкурс проводиться в залі,готується виставка книг,ілюстрації до відомих творів,дитячі малюнки до улюблених казок.Програма складається з 8 конкурсів,два з них готуються командами дома,це «Презентація улюбленої сімейної книги» і «Інсценізація казки».Кожна команда нагороджується Почесною грамотою переможця.
Хід
1. Вступ.

Упрдовж всього життя ми звертаємося до книги.Батьки читали вам казочки та віршики,коли ви ще й говорити не вміли.Ви й зараз дуже полюбляєте ,коли вам читають дома батьки,а у садочку вихователька.А незабаром ви підете до школи,самі навчитеся читати і зможете самостійно прочитати чарівні казки,оповідання про сміливих людей,про таємниці природи,про людей,які живуть на інших континентах.В народі кажуть: «Хто багато читає,той багато знає».
Сьогодні маємо змогу поспостерігати за змаганням сімей,в яких улюбленим заняттям є читання книги.
2.Запрошення до зали команд.Представлення всіх членів-учасників.
1 Конкурс «Хто знає- швидко відповідає»
1.Як називається зібрання творів Т.В.Шевченка?( «Кобзар» )
2. Про кого йдеться «За три копи куплена»?(«Коза-дереза»)
3. Із якої казки пісенька:
Не страшний нам Сірий Вовк
Сірий Вовк!?(«Троє поросят»)
4.Як звуть удава у казці Р.Кіплінга «Мауглі»?(Каа»)
5.На що полював Дуремар у казці «Золотий Ключик?»(на пиявки).
6.Кого з українських поетів називають Каменярем?(І.Я.Франко)
7.Як звати героя української казки,якому у скрутну хвилину допомогло гусеня?(Івасик-Телесик)
8.Хто написав трилогію про Карлсона?(Астрід Ліндгрен)
9.Хто є головним героєм романів Джуліани Роулінг?(Гаррі Поттер)
10.Якими словами закінчується казка?(Ось і казочці кінець,а хто слухав молодець.)
За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал.
2 Конкурс
Пропонуємо командам за 3 хвилини написати відомі прислів’я про книгу.
За кожне прислів’я 1 бал.
Доки команди готуються проводить гра з вболівальниками «Відгадай загадку!»

3 Конкурс «Презентація улюбленої сімейної книги».
час виступу-3 хв.,оцінювання за 5бальною шкалою.
4Конкурс «Літературна вікторина»
1.Як називається вступна частина літературного твору?(Пролог).
2.Хто написав казку «Кресало»?(Г-Х.Андерсен).
3.Як звуть собаку в казці К. Чуковського «Лікар Айболить»?(Авва).
4.Хто був першодрукарем в Україні?(Іван Федоров)
5.Хто є автором вірша «Вишеньки-черешеньки»? (Леся Українка)
6.Хто автор трилогії про Незнайку?(Микола Носов)
7Скільки книжок про Гаррі Поттера написано?(Сім)
8.Хто написав казку «Фарбований лис»(І.Франко)
9.Відомий український байкар?(І.Глібов)
10.Що за жанром є «Муха-Цокотуха»?

За вірну відповідь -2 бали.


5 Конкурс «Дитячий»
Діти дуже люблять розглядати ілюстрації.Їм пропонуємо роздивитися ілюстрації та відгадати до якого вони твору.
6.Конкурс «Поетичний».
Послухайте віршовані рядки і назвіть їх автора.
-Тече вода з-під явора,
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.(Т.Г.Шевченко).

-На зеленому горбочку,

Увишневому садочку
Притулилася хатинка,
Мов малесенька дитинка.(Л.Українка)

я у гай ходила

По квітку ось яку!
А там дерева –люлі
І все отак зозулі-
Ку-ку!(П.Тичина)

Дрімають села.Ясно ще


Осіннє сонце сяє.
Та холодом осіннім вже
в повітрі повіває. (І.Франко)
Правильна відповідь 2 бали.

7 Конкурс «Книжкова лікарня»
Команди отримують книги,які потребують ремонту і все необхідне для цього.
На виконання 5 хв. часу.
Поки команди працюють вихованці дитячого садка декламують улюблені вірші.
8 Конкурс «Справжні актори!»
Домашнє завдання-Інсценізація уривка будь-якої казки.
Тривалість -5 хв.
Максимальна оцінка -5 балів.

Підсумки конкурсу.


Нагородження учасників.


Майстер-клас з профілактики синдрому емоційного вигорання в педагогів «Подорож до міста Педагогів»

МЕТА:

• уточнити і розширити знання педагогів про синдром емоційного вигорання;

• ознайомити з ознаками синдрому емоційного вигорання та методами профілактики.

ЗАВДАННЯ:

• проаналізувати прояви ознак вигорання, виявити джерела незадоволення професійною діяльністю;

• зняти емоційну напругу через висловлювання накопичених негативних емоцій та отримання психологічної підтримки;

• сприяти підвищенню самооцінки;

• згуртувати учасників.

ХІД МАЙСТЕР-КЛАСУ

Майстер оголошує тему майстер-класу.



Вправа «Мої очікування»

Мета:

• визначити очікування кожного педагога від участі в майстер- класі.



Обладнання:

• ватман та маленькі хмаринки для кожного учасника.

Майстер кожному учаснику роздає хмаринки. Вихователі мають написати на них свої очікування від майстер-класу, а потім прикріпити свої хмаринки до ватману на дошці.

Майстер: Сьогодні, як на диво, мені наснилося, що десь у нас в країні існує місто Педагогів. Але в цьому місті сталося лихо — всі педагоги там страждають на синдром емоційного вигорання. Міський голова міста Педагогів звертається до нас за допомогою. Ну що, не залишимо без уваги його прохання? Але перш ніж вирушити до міста Педагогів, я пропоную вам пригадати, що ми знаємо про синдром емоційного вигорання.

Інформаційне повідомлення «Синдром емоційного вигорання»

Синдром емоційного вигорання виникає через внутрішнє накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» або «звільнення» від них.

Розглянемо деякі ознаки емоційного вигорання.

Зниження самооцінки, яке виявляється в таких станах, як-от:

- брак позитивних емоцій, деяка відчуженість у взаємостосунках з членами родини;

- стан тривоги, незадоволення (повертаючись додому, все частіше хочеться сказати: «Дайте мені спокій!»);

- безпорадність та апатія, яка з часом може перерости в агресію та відчай.

Відчуття самотності, що виявляється:

- у непорозумінні з дітьми та їхніми батьками, неприхильних відгуках про декого з них у колі колег;

- у неприязні безпосередньо до дітей — спочатку це неприхована антипатія, а потім і вибух роздратування;

- у неможливості нормального емоційного контакту з дітьми та колегами.

Емоційне виснаження, яке виявляється:

- у зниженні ціннісного ставлення до життя;

- у байдужості до всього, навіть до особистого життя;

- у втомі, апатії та депресії, що з часом призводять до розвитку серйозних хвороб — гастриту, мігрені, гіпертензії, синдрому хронічної втоми тощо.

Вигорання відбувається поетапно і містить три стадії: напруга —» опір -» виснаження. Кожна стадія характеризується відповідними ознаками, зокрема:

• напруга — педагогу бракує позитивних емоцій, що призводить до зниження самооцінки;

• опір — педагог намагається відмежуватися від неприємних вражень, та поступово у нього з'являється відчуття самотності;

• виснаження — педагогу байдуже до роботи й особистого життя, бо він емоційно виснажений і спустошений.

Найбільш високі показники емоційного вигорання мають педагоги зі стажем від 10 до 15 років. Вважається, що це пов'язано з кризою середини життя. Саме в цьому віці людина вперше озирається назад, замислюється над тим, чого досягла, оцінює свої професійні досягнення. Якщо їй здається, що вона не досягла певних успіхів (велика зарплата, статус, посада), свідомо чи ні, людина починає відчувати емоційний дискомфорт, психічну напругу, незадоволення працею, перевтому. У педагогів зі стажем до 5 років причиною емоційного вигорання вважають невідповідність очікувань та реальної дійсності.А у педагогів зі стажем роботи понад 20 років вигорання пов'язують з віковими особливостями. Адже саме на цьому віковому етапі перед педагогом постає питання: «А навіщо я працюю?». Якщо він вдало його розв'язує, то у віці 50—55 років переживає нове піднесення творчих сил. Найстійкішою до синдрому емоційного вигорання виявилася група педагогів зі стажем 15— 20 років. Свої діти дорослішають, і з'являється можливість більше уваги та часу приділити саме особистому та професійному життю, що сприяє оновленню переживань, появі відчуття повноти життя. Тож емоційне вигорання розвивається не через довготривалу діяльність, а в результаті вікових та професійних криз людини, до яких призводять певні її особистісні та організаційні якості.



Увага! Під час інформаційного повідомлення слід активізувати учасників май-стер-класу запитаннями на кшталт:

• Що розуміють під поняттям «синдром емоційного вигорання»?

• Які ознаки емоційного вигорання ви знаєте?

• Чи можете ви назвати причини емоційного вигорання педагогів?

• До чого призводить емоційне виснаження?

Майстер: Ось тепер ми готові до подорожі. А потрапити до міста Педагогів ми зможемо на чарівному трамвайчику.

Вправа «Трамвайчик»

Мета:

• встановити емоційний контакт між учасниками майстер-класу.

Учасники сідають на стільці, роміщені по колу. Один стілець залишають вільним. Починає той, біля кого вільний стілець праворуч. Він повинен пересісти на вільний стілець і сказати: «А я іду!». Учасник, праворуч від якого виявився порожній стілець, пересідає на нього і говорить: «А я теж!». Наступний учасник каже: «А я зайцем», а четвертий заявляє: «А я з... (називає ім'я будь-якого учасника)». Той, чиє ім'я назвали, квапиться сісти на порожній стілець, і все повторюється спочатку.

Майстер: Ну ось ми і приїхали. Ой, погляньте! (Показує на силует людини, зображений на ватмані.) Яке ж це місто сумне! У ньому немає яскравих фарб. Його мешканці нічим не цікавляться, вони втратили сенс життя... У педагогів немає бажання працювати. І запах тут якийсь дивний... Ви теж відчуваєте? Щось горить, чи що?

Я знаю, що це за запах. Це запах психологічного дроту, який горить. У 1981 році видатний американський журналіст Єдвард Мерроу запропонував цей яскравий емоційний образ. Він відображає внутрішній стан працівника, який відчуває стрес професійного вигорання.

Той, хто опікується емоційним здоров'ям інших, насамперед має дбати про власне емоційне здоров'я. Тож я пропоную вам перевірити стан вашої нервової системи.



Учасники майстер-класу проходять тестування1.

Кожен з них за результатами тестування самостійно визначає стан своєї нервової системи.

Майстер: Педагоги цього міста потребують невідкладної допомоги. У мене є аптечка. Давайте подивимось, що в ній є і чим ми можемо допомогти.

Вправа «Швидка допомога при стресі»

Мета:

• вправляти учасників майстер-класу в застосуванні прийомів швидкого реагування при стресі.



Обладнання:

• «аптечка» з паперовими квітами та деревами, на яких написано прийоми швидкого реагування при стресі.

Учасники по черзі дістають з «аптечки» паперові квіти та дерева, на яких написано прийоми швидкого реагування при стресі. Кожен учасник демонструє свій прийом на аудиторії учасників майстер-класу. Потім паперові квіти та дерева прикріплюють до ватману.

Прийоми швидкого реагування при стресі:

• усміхнутися, пожартувати;

• пригадати щось радісне, гарне, приємне (радісну подію, приємну ситуацію, гідний вчинок тощо);

• виконати певні рухи на кшталт потягування;

• звернути увагу на цікаву подію чи помилуватися пейзажем за вікном;

• розглянути квіти, фотографії, що знаходяться у приміщенні;

• уявити, що ти «купаєшся» в сонячних променях;

• виконати вправи з релаксаційного дихання;

• висловити кому-небудь комплімент або похвалити когось.



Майстер: Пропоную в останньому прийомі повправлятися кожному. Станьмо в коло. А тепер хай кожен по черзі скаже своєму колезі, що стоїть праворуч, комплімент. (Учасники говорять компліменти одне одному.) Після такої кількості компліментів відразу піднімається настрій.

Ось ми й розібралися, як можна у стресовій ситуації не лише опанувати себе, а й допомогти іншим. А тепер перейдемо до виконання наступної вправи.



Вправа «Подаруйте усмішку»

Мета:

• підтримати позитивний емоційний контакт між учасниками майстер-класу.



Обладнання:

• заготовки дитячих облич з паперу для кожного учасника;

• різноколірні фломастери або маркери.

Усі учасники отримують паперові заготовки дитячих облич. Вони мають зробити їх веселими та усміхненими.



Майстер: Усмішка нічого не коштує, але багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує, не збіднюючи при цьому тих, хто її дарує. Вона триває мить, а в пам'яті залишається іноді назавжди. Вона дарує щастя в домі, створює атмосферу доброзичливості в ділових стосунках і є паролем для друзів. Усміхніться одне одному і висловіть приємне побажання. (Разом з усмішками учасники дарують одне одному виготовлені веселі обличчя.) Погляньте, усмішка з'явилася і на обличчі нашого педагога. (На силует людини на ватмані психолог-майстер прикріплює веселе обличчя.) А які емоції відчували ви? (Відповіді учасників.)

Погодьтеся, що на емоційний стан кожного з нас впливає не лише усмішка співрозмовника та приємне спілкування, а й згуртованість колективу. Адже для кожного важливо комфортно почуватися серед колег, бути впевненим, що можна розраховувати на їхню допомогу. Проте у місті Педагогів кожен сам по собі. Давайте допоможемо педагогам об'єднатися. Ніщо так не згуртовує колектив, як спільна мета і діяльність. Тож давайте разом збудуємо легендарну Вавилонську вежу.



Вправа «Вавилонська вежа»

Мета:

• спонукати учасників до роботи в групі;

• сприяти взаєморозумінню, розвитку почуття згуртованості.

Обладнання:

набір паперу, степлер, ножиці для двох команд.

Майстер об'єднує учасників майстер-класу у дві команди. Кожна команда отримує папір, степлер, ножиці. Завдання — протягом 15 хвилин побудувати вежу. Члени кожної команди мають визначити принцип будівництва, розробити власну стратегію роботи та створити якнайвищу вежу, що стоятиме без сторонньої допомоги. Можна використовувати лише ті матеріали, які надано.

Майстер: Які емоції з'явилися у вас під час виконання цієї вправи? Чи зробили ви для себе які-небудь висновки? (Відповіді учасників.)

Супутник стресу — м'язова скутість, так званий «м'язовий панцир». Він з'являється в людей, які не вміють відпочивати, тобто знімати стрес. Це остаточні явища психічної напруги, до якої призводять негативні емоції і нереалізовані бажання.

Тож давайте знімемо психом'язову напругу за допомогою вправи «Камінь з плечей».

Вправа «Камінь з плечей»

• вчити долати відчуття м'язової скутості та психічної напруженості.



Майстер: Іноді нам стає так важко, ніби на нас тисне величезний камінь. Цей тягар дуже хочеться скинути. Тож встаньте, широко розставте ноги, підніміть плечі, різко відведіть їх назад і опустіть донизу — «скиньте камінь з плечей». Виконайте цю вправу 5 — 6 разів. Як ви почуваєтеся? Вам стало легше? (Учасники діляться враженнями.)

Ну що ж, от ми і допомогли педагогам міста звільнитися від психічної напруги і м'язової скутості. (Силует на ватмані майстер «одягає» в сукню.) Мені здається, що місто Педагогів ожило: воно стало яскравішим і веселішим. Але тепер нам з вами треба попрацювати над самооцінкою педагогів міста.



Вправа «Корсажна стрічка»

Мета:

• сприяти згуртуванню колективу;

• вчити учасників майстер-класу довіряти одне одному, працювати разом, регулярно взаємодіяти.

Обладнання:

• корсажна стрічка завдовжки приблизно 110 см, кінці якої зшиті.

Усі учасники стають у коло, беруться за руки. У психолога-майстра навскоси через плече висить зшита корсажна стрічка. Кожному учасникові треба спробувати передати корсажну стрічку на плече учасника, який стоїть поруч. Через стрічку можна переступати або перекидати її через голову, не роз'єднуючи рук. Сусіди можуть допомагати. Вправу виконують доти, доки кожен з учасників не «пройде» через стрічку і вона знову не повернеться до ведучого.

Майстер: Так, дорога була дуже важкою, і поки ми пробиралися нею, дуже стомилися. Тож нам необхідно відпочити. До того ж це допоможе і нашим педагогам. У цьому місті є дуже гарне озеро. І в нас є чудова нагода помилуватися його красою.



Релаксація «Тихе озеро»

Мета:

• зняти психоемоційне напруження;

• вчити прийомам релаксації та розвивати навички самоконтролю.

Обладнання:

• аудіопрогравач, аудіозапис спокійної музики.

Учасники майстер-класу сідають на стільці. Майстер вмикає тиху спокійну музику.

Майстер: Заплющіть очі... Ви біля тихого чудового озера. Чутно лише ваше дихання та плескіт води. Сонце яскраво світить, і це змушує вас почуватися краще і краще. Ви відчуваєте, як сонячні промені зігрівають вас. Ви чуєте спів пташок та цвіркотіння коників. Ви спокійні. Сонце лагідно вас пестить, повітря чисте та прозоре. Ви спокійні та нерухомі, як цей тихий ранок. Ви почуваєтеся щасливими, вам не хочеться рухатися. Кожна клітинка вашого тіла насолоджується спокоєм та сонячним теплом. Ви відпочиваєте... А тепер розплющіть очі... Погляньте, як змінилося місто Педагогів: воно стало яскравим, у жителів з'явився блиск в очах. Вони нам дуже вдячні. Тож я пропоную затвердити Декларацію власної самоцінності.

Вправа «А я щасливий»

Мета:

- підтримати позитивний настрій учасників майстер-класу.

Усі сидять на стільцях, розміщених по колу. Один стілець вільний. Починає той, у кого вільний стілець справа. Він повинен пересісти на вільний стілець і сказати: «А я щасливий!». Той, у кого праворуч виявився порожній стілець, пересідає і говорить: «А я теж!». Третій учасник говорить: «А я щасливий, бо вчуся в (називає ім'я будь-якого учасника)». Той, чиє ім'я назвали, поспішає сісти на порожній стілець, і потім усе повторюється спочатку.

Майстер: Ми вдома, і нам лишилося визначитися зі своїми враженнями від майстер-класу.

Вправа «Мої враження від майстер-класу»

Мета:

• спонукати кожного педагога до рефлексії.



Обладнання:

• смайлики для кожного учасника майстер-класу.

Майстер пропонує учасникам майстер-класу визначитися, чи справдилися їхні очікування, та прикріпити на ватман смайлики, які відповідали б їхнім враженням:

• веселий смайлик — мені все сподобалося;

• сумний смайлик — ні те ні се;

• злий смайлик — дуже погано.



Декларація власної самоцінності

Я —це Я!


У всьому світі немає нікого точно такого ж, як Я.

Є люди чимось схожі на мене, але немає нікого точно такого ж як Я.

Тому все, що йде від мене, — це по-справжньому моє, тому що саме Я обрала це.

Мені належить усе, що є в мені: моє тіло, усе, що воно робить; моя свідомість, усі мої думки і плани; мої очі, всі образи, які вони можуть бачити; мої почуття, якими вони не були б, — тривога, задоволення, напруга, любов, роздратування, радість; мій рот і всі слова, які він може вимовляти, — ввічливі, ласкаві або грубі, правильні або неправильні; мій голос, гучний або тихий; усі мої дії, звернені до інших людей або до мене самої.

Мені належать усі мої фантазії, мої мрії, усі мої надії і мої страхи.

Мені належать усі мої перемоги та успіхи. Усі мої поразки та помилки.

Усе це. належить мені. І тому Я можу дуже близько познайомитися із собою. Я можу полюбити себе і подружитися із собою. І Я можу зробити так, щоб усе в мені сприяло моїм інтересам.

Я знаю, дещо в мені спантеличує мене, і є в мені щось таке, чого я не знаю. Але оскільки Я дружу із собою і люблю себе, Я можу обережно і терпляче відкривати в собі джерела того, що спантеличує мене, і дізнаватися все більше і більше різних речей про саму себе.

Усе, що Я бачу і відчуваю, усе, що Я говорю і що Я роблю, що Я думаю і відчуваю в цей час, — це моє. І це достеменно дає мені змогу дізнатися, де Я і хто Я в цей час.

Коли Я вдивляюся у своє минуле, дивлюся на те, що Я бачила і відчувала, що Я говорила і що Я робила, як Я думала і як Я відчувала, Я бачу, що не цілком мене влаштовує. Я можу відмовитися від того, що не підходить, і зберегти те, що здається дуже потрібним, і відкрити щось нове в собі.

Я можу бачити, чути, відчувати, думати, творити і діяти. Я маю все, щоб бути близькою з іншими людьми, щоб бути продуктивною, вносити сенс і порядок до світу речей і людей навколо мене.

Я належу собі, і тому Я можу будувати себе.

Я — це Я, і Я — це чудово.

Список використаної літератури

АрнаутоваЕ.П. Плануємо роботу ДНЗ з сім’єю.//Управління дошкільним освітнім закладом №4, 2002.


Бернацька О. Психологічна безпека дитини:у пошуках «золотої середини» Вихователь-методист ДНЗ №11-2010.

Бєлєнька Г. Золота лінія перетину домашнього і суспільного виховання дітей дошкільного вік. Вихователь-методист ДНЗ №5 – 2013


Веракса М.,Веракса О. Організація проектної діяльності у дитячому садку:творчі проекти. Вихователь-методист ДНЗ №2-2010.

Галяга М. Вчимося уникати конфліктних ситуацій у роботі з батьками.. Вихователь-методист ДНЗ №6 – 2012

Дуброва В. Допоможемо батькам – допоможемо дітям // Палітра педагога. 1998 - №1

Козак Н. Робота з батьками: нові підходи // Дошкільне виховання. №4 -2000.


Кононко О. Щоб у житті не заблукали:головне завдання виховання.
Дошкільне виховання. №2-2012.
Кононко О. Інтерактивні методи як засіб оптимізації роботи з педагогічним колективом Вихователь-методист ДНЗ №6- 2012.

Кондратенко Р. Метод проектів в роботі з батьками // Дошкільне виховання № 5-2008.

Кобевка А.П. Нетрадиційні заняття з батьками, Бібліотечка вихователя ДНЗ.2006
Ладивір С.Родинні джерела духовності. Дошкільне виховання №5-2012.

Ладивір С. Секрети батьківської педагогіки. // Дошкільне виховання. №5- 2008

Морозова Л.,Бикова І. Робота з батьками: сучасний підхід до організації. Дошкільне виховання. №7-,2011.

Метенова М. М. Батьківські збори дитячого садка,

молодша група. – М.: «Видавництво Скрипторий», 2008.

Мудрість виховання: Книжка для батьків / Упорядник Р. Б.Корнетов. – М.: Педагогіка, 1987.

Нікітіна Л. А. Мама чи дитсадок. – М.: Просвітництво, 1990.
Олійник Л. Виховання без насильства. Дошкільне виховання. №6 -2012.

Островська Л. Ф. Педагогічні ситуації у сімейному вихованні дошкільнят. – М.: Просвітництво, 1990.

Плохій 3. П., Дьоміна I. С. Методичні рекомендації для працівників навчально-виховного закладу — К., 1988.

Постовий В. Г. Сучасна сім'я і її педагогіка. — К., 1994.

Піроженко Т. Компетентний дорослий поряд з дитиною. Вихователь-методист ДНЗ №2, -2010.

Стрєлкова Л. П. Відчуття любові до дитини. Дошкільне виховання –-№3.-2005.

Стельмахович М. Г. Українська родинна педагогіка. — К., 1996.

Спичак М. Курс на співпрацю з батьками. // Дошкільне виховання. 2007 № 3

Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям - К. 1979.

Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка. — К., 1978.

Терещенко О. Родинні збори в дитячому садку // Дошкільне виховання
№2-2007.

Шуть М. Технологія організації інтерактивного навчання педагогів



Вихователь-методист ДНЗ №6-2012.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка