Управління освіти, молоді та спорту Городоцької рда, Районний методичний кабінет



Сторінка1/5
Дата конвертації11.05.2018
Розмір0.95 Mb.
  1   2   3   4   5

Управління освіти, молоді та спорту Городоцької РДА,
Районний методичний кабінет
Дошкільний навчальний заклад №1 «Берізка»

Інтерактивні форми роботи з

«проблемною» сім’єю

З досвіду роботи

вихователя

Пилипенко Ірини Ігорівни


Городок
2014

Автор-упорядник:

Пилипенко І.І. – вихователь вищої категорії

Рецензент:

Вандоляк Л.В. – методист РМК з питань дошкільної освіти

Проект «Інтерактивні форми роботи з «проблемною» сім’єю»

рекомендується для використання педагогічним працівникам

системи дошкільної освіти. Впровадження в педагогічну практику

інтерактивного підходу дає можливість оптимізувати діяльність

педагогічного колективу та родини, передбачає постійну взаємодію

учасників, обмін думками і враженнями, можливість зустрічних

групових обговорень.

Рекомендовано методичною радою Управління освіти, молоді і спорту Городоцької РДА (Протокол №2 від 18.02.2014р.)

Творення нової людини має свої властиві

тільки цій дуже тонкій справі труднощі.

Те, що робить вихователь, у багатьох

випадках, дає свої результати через

десятиріччя, як ніколи, особливого

значення набуває нині перспективність

виховної роботи, спрямованість її в

майбутнє.

В.О. Сухомлинський

Передмова

У своїй роботі вихователь Пилипенко І.І. багато уваги приділяє організації взаємодії з батьками, тому що досягти вагомих результатів у розвитку дитини можна тільки спільними зусиллями сім’ї та дошкільного закладу. Оскільки, нерідко педагоги і батьки мають різні погляди на те, що потрібно дитині, якою має бути її освіта, які створити умови для її гармонійного розвитку, а як результат страждає дитина. Спираючись на дані наукових досліджень та власний досвід вихователь стверджує, що сучасному педагогу для розв’язання цих та багатьох інших проблем у відносинах з родиною, бракує психологічної та комунікативної культури. Тому, Ірина Ігорівна пропонує використовувати інтерактивні технології, що дають змогу моделювати та аналізувати педагогічні ситуації, обмінюватися досвідом, аналізувати помилки, відтворювати життєві ситуації, що потребують розв’язання цілком конкретних, часом нестандартних завдань. У роботі представлений широкий спектр різних видів роботи з батьками та педагогами, такі як тренінги, семінари-практикуми, практичні заняття, круглі столи, конкурсні програми. Досвід педагога вивчався творчою групою дитячого садка і заслуговує уваги та поширення.

Вихователь-методист ДНЗ №1 «Берізка» - Асташенко О.М.



Соціальна і психолого-педагогічна характеристика сучасної проблемної сім'ї

За останні роки вітчизняна психолого-педагогічна наукова думка збагатилася низкою праць, присвячених дослідженню проблемних сімей, але багато важливих питань залишаються маловивченими. До них відноситься проблема виховання підлітків із таких сімей

Сім'я - це мала соціальна група, важлива форма організації особистого побуту, яка заснована на родинній співдружності та родинних зв'язках. Як соціальний інститут, сім'я виконує різноманітні функції:

- господарсько-побутову;

- виховну;

- емоційну;

- первинного соціального контролю;

- духовного і культурного спілкування;

- сексуально-еротичну.

Будь-яка сім'я є інтимною соціальною групою, життя в якій характеризується власною специфікою; люди, які її створюють - індивідуальні й неповторні. Головне, що відрізняє сім'ї, - це характер атмосфери, яка панує в родинних взаєминах.

Сім'я може бути як могутнім чинником розвитку, емоційно-психологічної підтримки особистості, так і джерелом психічної травми людини, а також пов'язаними з нею різноманітними розладами особистості.

Учені виділять два типи психолого-педагогічної атмосфери в сім'ї - сприятливий та несприятливий. Представниками такої теорії розподілу є Л. Алєксєєва, І. Гребенніков, С. Кулаков, В. Сердюк, В. Степанов, І. Шилов.

На сімейну атмосферу, стан її перспектив людина реагує протягом усього життя, саме сім'я має найбільший вплив на особистісний розвиток, тут формується ставлення дитини до самої себе та оточуючих людей, відбувається первинна соціалізація, засвоюються перші соціальні ролі, закладаються основні життєві цінності. Батьки природнім шляхом впливають на дітей через механізми наслідування, ідентифікації та інтеріоризації зразків батьківської поведінки. Сімейне виховання є індивідуальним і не може бути замінено ніякими сурогатами анонімного виховання, в якості унікального каталізатора слугують родинні почуття, а відсутність сімейного виховання або його недоліки майже неможливо компенсувати у подальшому житті людини.

Здатність сім'ї реалізовувати свою виховну функцію більшість дослідників пов'язують із такими чинниками:

- психолого-педагогічним кліматом;

- сімейною атмосферою;

- системою міжособистісних взаємин;

- характером ставлення до дітей, їх інтересів, потреб;

- рівнем психолого-педагогічної та загальної культури батьків;

- способом життя родини;

- структурою і типологічними особливостями.

Сім'я є безпосереднім середовищем, яке формує моральні цінності дитини. Головними каналами, по яких здійснюється вплив на дитину в сім'ї, виступають батьківська любов, батьківський авторитет, моральні орієнтації батьків, психологічний клімат у родині. Як результат позитивного впливу названих чинників у дитини формується сприятлива позиція в родині, почуття захищеності, емоційне благополуччя, а засвоєні моральні еталони стають орієнтирами подальшої поведінки. За наявності негативних впливів поведінка дитини істотно спотворюється, внаслідок чого вона може стати на шлях правопорушень і навіть злочинів. Останнім часом у результаті посилення кризових процесів у різних сферах життя: економічній, соціальній, духовній збільшилась кількість сімей, які по-різному, але однаково дезадаптивно впливають на розвиток особистості дитини, на її виховання.

Як показують дані наукових досліджень проблем, які виникають у дітей із проблемних сімей, умовно можна класифікувати як соціальні, правові, медичні, психолого-педагогічні. Зазначимо, що вкрай рідко можна спостерігати лише один тип сімейних проблем: зазвичай, усі вони взаємообумовлені та взаємопов'язані. Так, соціальна невлаштованість батьків призводить до психологічної напруги, відсутність матеріальних прибутків впливає на якість харчування дітей і, відповідно, викликає гострі та хронічні хвороби, затримку фізичного та інтелектуального розвитку.

Соціальна відстороненість батьків провокує апатичне ставлення до життя, пасивність та саморуйнування особистості. Психолого-педагогічне невігластво обумовлює низький особистісний розвиток дитини, психічні порушення, протиправні дії та вчинки.

Отже, проблемна сім'я - це сім'я, в якій дитина переживає моральний та матеріальний дискомфорт, стресові ситуації, жорстокість, насилля, зневажливість, відторгнення. Виховні впливи в таких сім'ях мають хаотичний, нецільовий, дестабілізуючий, асоціальний характер.

У своєму поступі людство прагне знайти той чудодійний еліксир, за допомогою якого можна було б вік продовжити, зберегти здоров'я та радість життя, оптимізм у сприйнятті світу, подружню вірність і найбільше щастя людини — виховання духовно, морально й фізично здорових дітей. Адже тільки в духовно і морально здоровій родині зростає повноцінна особистість.

Стосунки батьків між собою, їх взаємини з дітьми, внутрішньо-сімейна атмосфера загалом — все це незмінна практична школа батьківства й материнства. Добра ця школа — і виховання буде добрим; якщо ж нервова і тривожна, то діти зростають нервові, тривожні чи байдужі, егоїстичні, морально й духовно глухі.

Сучасні батьки - це батьки, виховані поколінням, коли вітчизняна педагогіка робила ставку на пізнавальне, а не емоційний розвиток, не на розвиток внутрішнього світу почуттів, переживань. Педагоги зараз стикаються з низькою компетентністю батьківської поведінки. Між дитиною та батьками складаються непродуктивні типи прихильностей (залежність , емоційно байдужі, жорстокі, агресивні).

Сьогодні зростає фактор виникнення неповної сім’ї: фактична відсутність одного з батьків, окреме їх проживання тощо. Тут між партнерами шлюб нерозірваний, але живуть вони окремо. До цього можна додати тривалі від’їзди членів окремих сімей на заробітки. Колись це були чоловіки, а тепер і жінки-матері,які створюють там сім’ї, заводять дітей, а їхніх дітей на Україні виховують дідусі і бабусі або сім’ї їхніх родичів.

Проблема неповних сімей може бути пов'язана з труднощами вирішення життєвих завдань. Батько один виховує дитину (частіше мати) може бути дуже тривожним, неспокійним, нерівним і непослідовним у вихованні дитини, а також у спілкуванні з оточуючими

Інша особливість - потурання і байдужість до малюка з-за повної зайнятості економічними та побутовими, особистими проблемами. Скорочення вільного часу у батьків, перевантаження на роботі, призводить до погіршення фізичного і психічного стану, підвищеної дратівливості, стомлюваності, стресів. Свої емоції батьки переносять на дітей. Дитина потрапляє в ситуацію повної залежності від настрою, емоцій і реакцій батьків, що позначається на його психічному здоров'ї.

Проект «Інтерактивні форми роботи з «проблемною»сімєю».

ТИП ПРОЕКТУ:

• за характером діяльності — освітній;

• за змістом — дидактичний;

• за тривалістю — довготривалий.

• за кінцевим результатом – практико-орієнтований.

ПРОБЛЕМА:

• підвищення рівня психолого-педагогічної культури батьків, вироблення у них необхідних навичок і вмінь виховання дітей, забезпечення повноцінного розвитку особистості дитини.

МЕТА:

Вибудувати справжню довіру і партнерство з родиною на основі діалогічної стратегії співпраці вихователів та батьків. У зв'язку з цим, підвищити ефективність позитивного виховного впливу дошкільного закладу на сім'ю, в тому числі і на проблемну. Зближення родинного і суспільного виховання, долучення батьків до процесу оновлення змісту,форм та методів освіти їхніх дітей, підтримання бажання перенести доцільне в практику сімейного виховання.



ЗАВДАННЯ:

- Реалізувати зміст освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти; створити оптимальні умови для організації і втілення ідеї проекту; популяризувати єдність родинного та суспільного виховання.

- Забезпечення фізичного, психічного здоров'я, інтелектуального, естетичного розвитку дітей.

- Залучення батьків в освітній процес, формування у них компетентної педагогічної позиції по відношенню до власної дитини.

- Підвищення професійного рівня педагогів, що сприяє розвитку і спрямоване на виховання вільної, творчої, успішної особистості, здатної на самостійні вчинки і нестандартні рішення.

- Удосконалення розвиваючого середовища, формування творчої обстановки

- Медичне, психологічне, педагогічне супроводження кожної дитини.

- Навчання конструктивним способам спілкування кожного учасника педагогічної взаємодії.

Спонукати батьків до -

- творчого спілкування з дітьми під час проведення спільних заходів;

- створення в родинному середовищі мікроклімату гуманної взаємодії та співтворчості для зростання активної особистості дитини;

Сприяти -

- підвищенню авторитету педагогів;

- удосконаленню компетентності педагогів щодо активного залучення родин до участі в освітньому процесі;

- формуванню проектної компетентності педагогів;

- практичному використанню нових знань і досвіду;

- зближенню родинного і суспільного виховання;

- усвідомленню батьками важливості ролі сім'ї у вихованні дитячої спільноти;

- дієвій причетності батьків до процесу формування особистісних якостей дітей.

УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ:

• діти дошкільного віку;

• вихователі груп дітей дошкільного віку;

• вихователь-методист;

• батьки вихованців.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

• просвітництво батьків дає унікальну можливість використовувати їхній досвід виховання власних дітей і зробити організацію освіти в області сімейного виховання у дитячому садку, а головне в групі обопільно цікавою.

• зміцнення взаємодії батьківсько-педагогічної спільноти.

ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ:

• підготовчо-організаційний;

• діагностичний;

• діяльнісний;

• аналітично-підсумковий.

Основна робота в проекті орієнтується на основи гуманістичної педагогіки-педагогіки пріоритету особистості дитини. Особистість педагога-потужний стимул до розвитку тих, кого він виховує, навчає.

Діяльність педагога будується на гуманістичних принципах, які стверджують:

• Всі люди різні

• Кожна особистість неповторна і унікальна

• Кожна людина прекрасна у своїх потенційних можливостях і здібностях

• Життя створюється любов'ю

• Любити людину - значить затверджувати її неповторне існування

• Необхідно відокремлювати поведінку від сутності людини.

Розуміння батьками об'єктивного ставлення педагогів групи до їхньої дитини і до них самих, створює найкращі умови для розвитку емоцій, інтелекту, закладає основи вільної особистості дитини, підтримуючи в ньому індивідуальність.

Демократичне спілкування виключає порушення прав дитини і створює у нього почуття особистої захищеності.

На основі формування почуття довіри батьків до вихователям розширюються можливості в роботі з сім'єю. При цьому необхідно враховувати: почуття, думки, вчинки та інтереси батьків і будувати на цьому фундаменті обговорення, конструктивну взаємодію. Інформація повинна передаватися без обмеження батьківського почуття впевненості в собі, щоб не порушувалася довірливість взаємин з педагогом.

Характер педагогічної діяльності постійно ставить педагогів в комунікативні ситуації, вимагаючи від вихователів прояви якостей, що сприяють ефективній міжособистісній взаємодії з дітьми та їх батьками. Саме здатність до рефлексії, емпатії, гнучкість, товариськість, здатність до співпраці стимулюють стан емоційного комфорту, інтелектуальної активності, творчого пошуку.

Підготовчо-організаційний етап

Завдання:

• провести організаційну роботу щодо підготовки та реалізації проекту;

• обґрунтувати учасникам мету і завдання проекту;

• пояснити його виховне та розвивальне значення.

Зміст роботи:

• скласти орієнтовний план заходів проекту для координації роботи учасників;

• сформувати в учасників інтерес до активної участі у проекті;

• залучити учасників до пошуку літератури та інших матеріалів, необхідних для ознайомлення батьків з найкращим досвідом родинного виховання.

Діагностичний етап

Мета: визначення методів виховного впливу; виявлення особливостей внутрішньосімейних відносин; виявлення батьків, які порушують права дитини.

Завдання:

• Психолого-педагогічне вивчення сім’ї: анкетування, спілкування з членами родини, бесіда відвідування окремих сімей.

• Вивчення стану психолого-педагогічної підготовки батьків: культурний та освітній рівень; педагогічна компетентність.

• Дослідження закономірностей взаємодії дітей і батьків. Відстеження різниці в поведінці дітей і батьків. Пошук причин.

• Проблеми в розвитку дітей. Причини, види (спадкові, природжені, набуті). Потреба дітей і батьків в комплексній допомозі, корекції розвитку, адекватних виховних заходах.

• Опитування батьків, як метод вивчення спектру повсякденних і виховних проблем, метод збору інформації про виховну позиції батьків, про запити

батьків.


• Аналіз діагностики дітей, вивчення рівня розвитку.

• Аналіз наявної наочної інформації, змісту матеріалу і форми подачі.

• Активізація роботи батьківського комітету, з метою підвищення ролі батьківської громади в житті групи.

Зміст роботи:

• проаналізувати шляхи реалізації завдань;

• передбачити можливі труднощі та способи їх уникнення.

Діяльнісний етап

Мета: підвищення педагогічної культури, педагогічної компетентності батьків у вихованні здорової дитини; орієнтація сім'ї на виховання здорової дитини, забезпечення тісної співпраці і єдиних вимог дошкільного закладу і сім'ї.

Завдання:

• Пропаганда психологічно-педагогічних знань серед батьків і навчання їх взаємодії з дітьми.

• Створення дискусійного клубу «Родинне вогнище», з метою встановлення психологічного контакту з сім'ями, підвищення педагогічної культури батьків. Зміст роботи: проведення зустрічей, диспутів, тренінгів, бесід, спільних з дітьми свят.

• Створення єдиного освітнього простору в ДНЗ та вдома.

- День батьківського самоврядування.

- День відкритих дверей за тематичним принципом:

«Між людьми будь людиною!» - соціально-моральний розвиток

«Людяність – талант любові й добра» - формування соціальної компетентності

«Серце радісне плекаю» - емоційно-ціннісний розвиток

«Ми – малята спритні, дужі, до здоров’я небайдужі» - фізичний розвиток

• Проведення спільних з батьками диспутів на такі теми:

«Формування звички до здорового способу життя у дітей дошкільного віку».

«Щаслива дорога від дитячого садка до домашнього порога» і т.д.

Круглий стіл: «Психічне здоров'я дітей»

• Формування поглядів батьків і взаємодії в родині сприяють зниженню, ослаблення негативних тенденцій, песимістичних думок і способів спілкування.

• Надання допомоги у формуванні позитивних мотивів взаємини батьків і дітей у сім'ї, зміни хибних стереотипних ситуацій, підвищення педагогічної компетентності батьків. Проведення різного консультування з запрошеними фахівцями школи (психолог, соц. педагог) і соціуму (юрист).

• Активізація сім'ї та залучення до участі в музично-спортивних святах.

Аналітично-підсумковий етап

Мета: надання конкретної освітньої, психологічної допомоги. Зусиллям соціальної і моральної значущості проекту набута в ході роботи здатність дорослих бачити себе очима дитини. Показником результативної та успішної взаємодії батьків і педагогів можна вважати наявність у дошкільному закладі доброзичливої атмосфери, довірчих стосунків між педагогами та батьками, зорієнтованість на виховання та розвиток дітей, їх зацікавленість змістом дошкільної освіти.

Презентація «Ми відповідаємо за своїх дітей»

Програмно-методичне забезпечення пед. процесу направлено на виконання державного стандарту дошкільної освіти, що пов'язано з використанням програм і технологій, що забезпечують гармонійний розвиток дитини, орієнтацію на задоволення соціального замовлення.

Бажаним результатом педагогічного процесу є розвиток гармонійної особистості дитини, готової до самореалізації через доступні йому види діяльності; організація педагогічного процесу відзначається гнучкістю, орієнтованістю на вікові та індивідуально-психологічні особливості дітей, дозволяє здійснити особистісно-орієнтований підхід до дітей.

Форми роботи з сім'єю

1. Презентація дошкільного закладу

Мета: познайомити батьків з дошкільним закладом, його статутом, програмою розвитку та колективом педагогів; показати (фрагментарно) усі види діяльності з розвитку особистості кожної дитини.

В результаті такої форми роботи батьки отримують корисну інформацію про зміст роботи з дітьми

2. Відкриті заняття з дітьми для батьків.

Мета: ознайомити батьків зі структурою та специфікою проведення занять в ДНЗ.

Вихователь при проведенні заняття може включити в нього елемент бесіди з батьками (дитина може розповісти щось нове гостям, ввести їх в коло своїх інтересів).

3. Відвідування сім'ї

Мета: першого відвідування сім'ї - з'ясувати загальні умови сімейного виховання. Повторні відвідування плануються в міру необхідності і передбачають більш приватні завдання, наприклад перевірку виконання рекомендацій, які були раніше надані вихователем; знайомство з позитивним досвідом сімейного виховання і т.д.

Є інша форма відвідування сім'ї - обстеження, яке проводиться зазвичай за участю громадськості (членами активу батьків) з метою надання матеріальної допомоги сім'ї, захисту прав дитини, впливу на одного з членів сім'ї і т.д. За результатами такого обстеження оформлюється психолого-педагогічна характеристика родини.

4. Педагогічні бесіди з батьками

Це найбільш доступна форма встановлення зв'язку педагога з сім'єю, вона може використовуватися як самостійно, так і в поєднанні з іншими формами: бесіда при відвідуванні сімей, на батьківських зборах, консультації.

Мета: надати батькам своєчасну допомогу з того чи іншого питання виховання, сприяти досягненню єдиної точки зору з цих питань.

Провідна роль тут відводиться вихователю, він заздалегідь планує тематику і структуру бесіди.

Рекомендується при проведенні бесіди вибирати найбільш придатні

умови і починати її з нейтральних запитань, потім переходити безпосередньо до головних тем.

5. Тематичні консультації

Консультації схожі до бесід, головна їх відмінність в тому, що педагог, проводячи консультацію, прагне дати батькам кваліфіковану пораду.

6. Групові збори батьків

На групових зборах батьків знайомлять зі змістом, завданнями і методами виховання дітей в умовах дитячого садка і сім'ї.

7. "Круглий стіл" з батьками

Мета: у нетрадиційній обстановці обговорити з батьками актуальні проблеми виховання.

8. Конференція з батьками

На конференції в цікавій формі педагоги і батьки моделюють життєві ситуації, програючи їх. Це дає можливість батькам не тільки накопичувати професійні знання в галузі виховання дітей, але і встановлювати довірчі відносини з педагогами

9. Наочна пропаганда

У роботі рекомендується використовувати різні засоби наочної пропаганди.

Одне з таких засобів - залучення «проблемних» батьків до відвідування дитячого садка з постановкою перед ними конкретних педагогічних завдань: спостереження за діяльністю вихователя групи, відносинами між однолітками, а також дорослими і дітьми, за іграми, заняттями дошкільнят, за поведінкою своєї власної дитини; ознайомлення з побутовими умовами в дитячому садку. Наочне знайомство батьків з життям дітей в дитячому садку.

Діяльність батьків включає спостереження за проведенням занять, іграми дітей, режимними моментами.

В дошкільному закладі проводяться чергування. Проблемних батьків залучають до участі в екскурсіях і прогулянках з дітьми за межами дитячого садка, у проведенні дозвілля та розваг.

Традиційні засоби наочної педагогічної пропаганди - різноманітні стенди, куточок для батьків

10. Тематичні виставки

Створюються для батьківського колективу групи. До їх оформлення залучати «проблемних» батьків: доручити підбір матеріалу з певної теми, знайти вирізки з газет і журналів, зробити викрійки іграшок-саморобок. Більш докладно познайомити батьків з тим чи іншим питанням виховання дозволяють журнали для батьків.



Напрями та зміст роботи з «проблемними» сім'ями

«Стосунки між батьками та дітьми»



Напрямки роботи, виховні заходи

Терміни

проведення



Відповідальні




Наочно-інформаційний блок

Мета: ознайомлення батьків з особливостями виховання дітей. Формування в батьків знань про виховання і розвиток дітей.


1.

Випуск сімейної стінгазети примірної тематики

«У такі ігри ми граємо вдома»,

«Не лай себе мама марно»,








2.

Організація виставок:

«Моя сім’я»

«Ось і настав Новий Рік!»








3.

Персональна виставка дитячих робіт







4.

Розробка пам’яток різної тематики







5.

Ярмарка сімейних ідей







6.

Виставка літератури для сімейного читання










Навчальний блок

Мета: Ознайомлення батьків з віковими психологічними особливостями дітей дошкільного віку. Формування в батьків практичних навичок виховання дітей.




Круглий стіл: «Уроки вічливості та краси».












Практикум для батьків: «Нестандартні ігри для дітей і дорослих»:

- «Дитина взяла чужу річ – що робити?».

- «Як батьки і діти не розуміють один одного»

- «Батьки гарячі, холодні, ніякі ...»

- «Скільки зайвого ми говоримо і робимо»

- «Чому правильне виховання дає неправильні результати»

- «Як хвалити за те, чого немає, щоб з'явилося?»

- «Як б'ють по дитині війни батьків»












Усний журнал:

«Дитина в дитячому саду, будинку, на вулиці», «Навчи мене мама»












Сімейні читання:

«Виховувати дитину. Як? »












КВК










Дозвілля

Мета: Встановлення емоційного контакту між педагогами, батьками і дітьми




Спільне проведення свят:

• «Матуся моя кохана»

• «Тато, мама, я - спортивна сім'я»

• Здрастуй, здрастуй Новий рік, ялинка сяй яскравіше»

і т.д











Спільне святкування дня народження дитини.










Фестиваль сімейного щастя:

«Бабусині руки не знають нудьги»

«Майструємо разом з татом»

«Розумні поради моєї мами»













Виставка-презентація «Іграшка своїми руками»







« Співпраця вихователів та батьків»



Напрямки роботи, виховні заходи

Терміни

проведення



Відповідальні




Наочно-інформативний блок

1.

Кіновідеотренінг

«Про шкоду американських мультиків»

«Мама, не купуй мені це»
Фотовиставка «Найрідніші-найсмішніші»








2.

«Шпаргалки для дорослих. Іграшки для ігор вдома»







3.

Інформаційні пам'ятки і конспекти для батьків.










Навчальний блок




Дискусійний клуб:

«Як з хлопчиків виховати справжніх чоловіків»

«Виховуємо дівчинку. Як? »











Круглий стіл «Єдина дитина в сім'ї» та «Проблема народження другої дитини»










Дискусійний клуб:

«Нам не дано передбачити, як наше слово відгукнеться» (робота з «групою ризику»)













Клуб «Родинне вогнище»










«Про серйозне жартома»










Тренінг

«Ефективний батько і ефективний педагог»












Педагогічна вітальня

«Дозвілля в родині. Як його проводити »,

« Сімейні традиції »








«Взаємодія дитини і педагога»



Напрямки роботи, виховні заходи

Терміни

проведення



Відповідальні




Пізнавально-навчальний блок

Мета: Ознайомлення батьків з віковими психологічними особливостями дітей дошкільного віку. Формування в батьків практичних навичок виховання дітей.




Цикл пізнавальних занять:

«Давайте разом вивчати світ»












Цикл пізнавальних занять:

«Мої права»












Ігри та вправи на розвиток комунікативності батьків і дітей.










Семінар - практикум: «Емоційний світ дитини»










«Сучасним дітям потрібні сучасні батьки»










Екскурсії
Туристичні походи










Дозвілля

Мета: Встановлення емоційного контакту між педагогами та дітьми.




Конкурс малюнків










Театральні постановки










Свята










Робота в гуртках







ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН РОБОТИ



Форми і методи роботи

Напрямок, тематика, зміст діяльності

Відповідальний

Терміни

1.

Ознайомчі бесіди

Встановлення довірчих відносин між сім'єю, створення повноцінних умов для емоційно-психічного здоров'я дітей.

Вихователі

По мірі надходження

дітей


2.

Індивідуальні бесіди

Спільне знаходження способів і методів психолого-педагогічної допомоги дитині.

Вихователі

Протягом року (по необхідності)

3.

Батьківські збори

«Давайте познайомимося». Вимоги, особливості життя групи, специфіка режиму, традиції і т.п.

організація зборів.



Вихователі

Вересень

Протягом року



4.

Відкриті заняття

Познайомити батьків із структурою і специфікою проведення занять різної тематики.

Підбір пізнавальних занять



Вихователі


Протягом року

5.

Батьківські п’ятихвилинки

Знайомство батьків з основними прийомами навчання, підбором матеріалу, а також з вимогами, що пред'являються до дітей під час занять.

Вихователі

Щотижнево (друга половина дня)

6.

Анкети.

Погляд батьків на виховання дитини через призму педагогічних і психологічних наук. Знайомство з індивідуальними особливостями дитини і сім'ї, основними пріоритетами сімейного виховання для створення максимально сприятливих умов перебування дитини в дитячому саду.

Вихователі

По необхідності

7.

Бюлетені

Поздоровлення зі святом. Оголошення, прохання, інформація. Повідомлення, чим займатиметься група в даному місяці, корисні поради.

Вихователі

По необхідності

8.

Педагогічна бібліотека

Ознайомлення батьків з популярною педагогічної та психологічної літературою з різних проблем виховання і навчання дітей.

Вихователі

По потребі батьків протягом року

9.

Консультації,

бесіди


1. «Турбують вас проблеми дитини?»

2. «Пальці допомагають говорити».

3. «Подаруйте дитині свято!»

4. «Вчимося говорити виразно».

5. «Як знизити агресивність дітей?»

6. «Що б не було дитині нудно!»



Вихователі

Запрошені: психолог, соцпедагог, логопед




Весь рік

10.

Інформація про проведені вечори, вихідні дні та свята

«Про наших дітей»

Вихователі

Батьки


Щоденно

По потребі

вихователя


11

Засідання клубу «Родинне вогнище»

Підбір консультацій, бесід

Вихователі,

батьки


Раз в квартал

12

Відвідування сімей




Вихователі

Раз в місяць

13


Свята та дозвілля




Вихователі батьки

муз. керівник



Протягом року

14

Оформлення папок, інформац.стендів

Здоров’я, поведінка,

розвиток і виховання і т.д



Вихователі

Весь рік

Показники результативності проведеної роботи:

• Зменшення соціальної дистанції між батьками та дітьми.

• Батьки зрозуміли необхідність емоційного прийняття дитини.

• Зміни в стилі спілкування з батьками (виражена орієнтованість на особисту модель взаємодії з батьками)

• Діти відчувають захищеність і підтримку з боку батьків

• Намітилися позитивні стилі виховання



Таким чином, використання нових форм у співпраці з «проблемною» сім'єю, допоможуть педагогам і батькам освоїти методи виховання, засновані на взаємоповазі, демократичному і гуманістичному підходах.

Рекомендовані сюжетно - рольові ігри

1

«Дочки - матері»

2

«Мій дім»

3

«Мама веде дітей у дитячий сад»

4

«Тато грається з дітьми»

5

«Сім'я їде у відпустку»

6

«Сім'я подорожує»

7

«Мамині і татові помічники»

8

«Мама, тато і я - дружна сім'я»

9

«Їду з татом на машині»

10

«В гості до бабусі»

11

«Майструємо разом з дідом»

Теми бесід з дітьми

1

«Мої рідні»

2

«Люблячі батьки»

3

«Моя сім'я»

4

«Матуся улюблена моя»

5

«Добре з мамою поруч»

6

«Кому я вдячний»

7

«Мій будинок - моя фортеця»

8

«Я і моє ім'я»

9

«Я - маленький і Я - дорослий»

10

«Я і мої друзі»

11

«Бабуся поруч з дідусем ...»

12

«Як на нашій вулиці ...»

13

«Як ви відпочивали влітку»

14

«Чарівники будинку: Будинок Доброти, Дім Розуму, Дім Сили».

15

«Що таке дружба?»

16

«Чого я боюсь»

17

«Добре дарувати подарунки!»

18

«Що означає любити (дружити, дарувати, віддавати ...) безкорисливо»

19

Бесіди за казками

Напрями роботи дошкільного закладу з формування у дошкільників позитивного образу рідного дому

МІЙ ДІМ

Мета:

• виховувати любов до рідного дому, бажання його облаштовувати, підтримувати в ньому порядок.



Форми роботи:

Бесіди:

- Дім, в якому я живу;

- Моя кімната;

- Мій ігровий куточок;

- Чому я люблю свій дім;

- Якщо мама втомилася;

- Мої домашні обов'язки;

- Як я допомагав татові, бабусі, братику;

Малювання:

- Дім, в якому я живу;

- Моя кімната;

- Мій ігровий куточок;

- Моя сім'я;

- Житло, яке збудувала пташка (за вибором дитини);

- Житла, які будують тварини;

Уявні ситуації :

- Щоб у домі стало веселіше;

- Як я переоблаштував би свою кімнату;

- Ремонт;

- Будинок моєї мрії;

- Вихідний день удома;

- Як я прикрасив би свій дім;

Сюжетні ігри:

- Сім'я;

- Новосілля;

- Прибирання;

- Татове свято;

- День народження мами;

Ігри-драматизації:

- Лисиця і заєць;

- Теремок;

- Троє поросят;

Ручна праця, конструювання :

- Виготовлення сувенірів, творчих виробів для прикрашання дому;

- Виготовлення сімейного альбому (портрети мами, тата, братика, сестрички, зроблені дітьми).



МОЯ РОДИНА

Мета:

• виховувати ціннісне ставлення до своєї сім'ї, інтерес до історії власного роду, його членів.



Форми роботи:

Бесіди:

- Якими є (були) мої дідусь, бабуся;

- Чим займалися мої дідусь, бабуся, прадідусь, прабабуся;

- Я пишаюся своїм татом, мамою, дідусем, бабусею;

- Мої найдорожчі люди;

- Мій рід;

Малювання :

- Моя родина;

- Портрет моєї сім'ї;

- Родинне дерево;

Уявні ситуації:

- Якщо мама втомилася;

- Що я хотів би змінити;

- Якби чарівник запропонував здійснити три бажання;

- Якби я був чарівником;

Сюжетні ігри:

- Сім'я;


- Магазин подарунків;

- Ярмарок дитячих робіт;

Ручна праця, конструювання:

- Виготовлення подарунків для всіх членів родини;

- Виготовлення вітальних листівок.

СІМЕЙНІ ТРАДИЦІЇ

Мета:

виховувати ціннісне ставлення до сімейних традицій, бажання їх зберігати і відтворювати.



Форми роботи:

Бесіди:

- Як я проводжу вихідні дні;

- Мій найкращий вихідний;

- Мій день народження;

- Свята у моїй родині;

- Як я вітав бабусю, дідуся;

- Наші сімейні традиції;

Малювання:

- Обереги моєї сім'ї;

- Дім (подвір'я) моєї бабусі;

- Господарство моєї бабусі;

- День народження братика (сестрички);

Уявні ситуації:

- На гостинах у друзів;

- Як я приймаю гостей;

- Як я приходжу в гості;

- Як я накриваю стіл для гостей;

- Що я побажаю мамі (тату, братику, сестричці) на святі;

- Як я буду вітати бабусю (дідуся) з днем народження;

Сюжетні ігри:

- Готуємося зустрічати гостей;

- День іменинника;

Ручна праця, конструювання:

- Виготовлення подарунків для членів родини до свят;

- Виготовлення фотоальбому «Наші сімейні традиції».



Додатки

Інтерактивні методи в роботі з батьками

Педагог має розвивати дитину як неповторну індивідуальність, що прагне до самостійної пізнавальної діяльності та до творчості. Але розв'язати це завдання здатен лише творчий і небайдужий педагог, його живий приклад та авторитет. Тож він має постійно дбати і про власний розвиток та вдосконалення своєї фахової майстерності

Інтерактивні методи в системі роботи з батьками, технологічна майстерність педагога, його професійний рівень є основними чинниками в реалізації тих вимог, які висуває суспільство до освіти. Самореалізація особистості педагога як людини і творця всебічно сприяє подібній самореалізації дитини. Тому не дивно, що в системі методичної роботи сучасних дошкільних навчальних закладів роботі з батьками відведено провідну роль. А основним напрямом організації роботи є використання інтерактивних форм роботи як засобу активізації творчого потенціалу та росту педагогічної майстерності педагогів і батьків. Тож найуживанішими нині педагогічними термінами стали «міжособистісна взаємодія», «нетрадиційні форми роботи», «інтерактивні технології». Причому більшість нетрадиційних форм роботи тісно пов'язані з використанням інтерактивних технологій.

Істотні переваги інтерактивного навчання

Найістотнішою особливістю інтерактивного навчання є те, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії усіх його учасників: педагогів та батьків. Як свідчить досвід роботи, інтерактивне навчання є найефективнішим. Воно базується на принципах:

• безпосередньої участі кожного учасника в навчанні — педагог створює умови, за яких кожен учасник стає активним шукачем шляхів і засобів розв'язання тієї чи тієї проблеми;

• взаємного інформаційного та духовного збагачення — навчальний процес організовано так, щоб його учасники мали змогу обмінятися своїм життєвим досвідом, одержаною інформацією;

• особистісно орієнтованого навчання — педагог враховує індивідуальні потреби, інтереси та бажання усіх батьків.

На користь інтерактивного навчання свідчать і наукові дослідження: за даними психолога Ханнса-Еберхарда Майхнера, при переважно пасивному сприйманні інформації ті, хто навчаються, зберігають у пам'яті:

• 10% того, що читають;

• 20% того, що чують;

• 30% того, що бачать;

• 50% того, що чують і бачать.

За умов активного сприймання, інформація зберігається в такому обсязі:

• 80% того, що говорив сам слухач;

• 90% того, що сам зробив.

З огляду на це в системі роботи з батьками велика роль відводиться формуванню та розвитку умінь педагогів використовувати інтерактивні методи та форми роботи в практичній діяльності. І не лише тому, що застосувати новації можна лише після власного практичного оволодіння ними, а й з метою загального особистісного розвитку кожного педагога, активізації його творчого потенціалу, формування комунікативної культури, формування між педагогами і батьками відносин, заснованих на взаємодовірі та тісному діловому контакті. Інтерактивні технології дають змогу педагогам моделювати та аналізувати педагогічні ситуації, обмінюватися досвідом, аналізувати помилки, відтворювати життєві ситуації, що потребують розвязання цілком конкретних, часом не стандартних завдань. Під час такого навчання у вихователя розвиваються якості, необхідні йому для виконання соціальних і педагогічних функцій при взаємодії з родиною.

Класифікація інтерактивних методів

Педагогу, який використовує інтерактивні методи, важливо усвідомлювати призначення кожного з них. За класифікацією інтерактивні методи поділяються на:

• організаційно-спрямувальні;

• змістово-смислові.

Основне призначення організаційних інтерактивцих методів полягає в тому, щоб забезпечити початок та кінець заняття, здійснити послідовний перехід від однієї частини заняття до іншої, включити учасників навчального процесу у виконання певних завдань, створити комфортні умови діяльності для учасників навчання та постійно підтримувати їхню активність тощо. До цієї групи методів, зокрема, належать:

• підготовчі вправи, призначені для зняття психологічного напруження на початку заняття і створення робочої атмосфери;

• вивчення очікувань учасників заняття щодо результатів навчання;

• спільне розроблення правил групової роботи;

• «криголами» — техніки, які «розколюють лід» напруженості, що час від часу виникає на заняттях;

• створення малих груп, пар тощо.

Призначення змістовно-смислових інтерактивних методів у тому, щоб безпосередньо сприяти розв'язанню тих цілей і завдань, які було поставлено перед заняттям. Наведемо лише деякі з них:

• заповнення робочих листків;

• «мозковий штурм»;

• дискусії з «відкритим кінцем»;

• аналіз професійних ситуацій;

• рольова гра;

• ділова гра.

Незалежно від форми методичного заходу, добираємо такі прийоми роботи, щоб сформувати культуру спілкування педагогів та батьків, зокрема вчити їх:

- ставитися до співробітника з повагою

- відмовитися від форм конфліктної субкультури

- виражати інтерес до думки співрозмовника невербальними методами – жестами, репліками, мімікою

- заохочувати співрозмовника до висловлювань

Спільне заняття батьків з дітьми «Я і моє ім'я»

Вступ


Вихователь робить короткий переказ уривка з книги Е. Успенського «Крокодил Гена і його друзі»: «Одного разу в магазин« Овочі та фрукти »з далекої південної країни привезли багато ящиків з апельсинами.

Коли їх стали відкривати, виявилося, що в одному з ящиків апельсинів зовсім не залишилося, зате на дні його спить який – товсте пухнасте звірятко. Продавець його витягнув з шухляди і поставив на прилавок. Звірятко секунду постояло, а потім - чебурах! - І впав з прилавка на стілець, а зі стільця - на підлогу.

- Фу , чебурашка який! - Сказав продавець.

Звірятко відкрило очі і озирнулося.

- Ти хто? - Запитав його продавець.

- Не знаю ...

- А як тебе звати?

- Не знаю ...

- Може, ти ведмідь?

- Не знаю ...

- Ну ладно! Тоді тебе буду звати Чебурашка.

Так у Чебурашки з'явилося ім'я .

- І у кожної людини є своє ім'я.

Вправа «Імена»

Вихователь. Імена є і у всіх нас. Мене, наприклад, звуть .... А як вас звуть?

Давайте по команді «Раз, два, три! Ім'я назви! »- Хором назвемо кожен своє ім'я!

Діти виконують завдання. Потім на прохання вихователя кожен називає своє ім'я.

Гра з батьками «Давайте познайомимося»

Учасники - батьки по черзі називають своє ім'я і дають собі характеристику за першою літерою свого імені, або на будь-яку букву, або на всі букви. Наприклад, Ольга – охайна, Галина - гарна...

Дискусія


Діти відповідають на питання:

- Чи бувають люди, у яких немає імен?

- А для чого потрібні імена?

- А хто ще має імена?

Вправа «Дзеркало»

Вихователь просить одного з дітей встати перед дзеркалом і відповісти на питання: «Що ти бачиш?», «А чи бачиш ти своє ім'я?».

Після відповіді вихователь робить висновок:

- Так, у людини є тіло, яке ми бачимо, і є ім'я, яке ми знаємо, але не бачимо. Ім'я не видно, але все один до одного звертаються по іменах, значить це теж наша частина, хоч і невидима.

Вправа «Ласкаве ім'я»

Вихователь просить кожну дитини по колу вимовити те ласкаве ім'я, яким його називають батьки, а інші діти хором повинні слідом за ним вимовити його з такою ж інтонацією.

Гра «Побажання батьків»

Батьки встають по колу, звертаючись по іменах до дітей, вимовляють будь - яку фразу: «Добрий день», «Бажаю всім дізнатися багато нового», «Будьте завжди здорові» і т. п. Замість фрази учасник може використовувати будь-вітальний жест.

Конкурс «Добрий танець»

Під спокійну музику батьки з дітьми парами вільно танцюють. За сигналом вихователя (звук дзвіночка) кожен батько говорить щось приємне своїй дитині, називаючи його по імені: «Сергію, як я рада тебе бачити», «Оленко, який чудовий сьогодні день» та інше.

Малюнок «Кольорові хмари»

Дитина малює хмару, вибираючи той колір фарби, який йому подобається.

З допомогою батьків діти пишуть своє ім'я в центрі малюнка.

Тренінг



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка